Кадрові перестановки, ініційовані президентом України на початку 2026 року, сприймаються суспільством стримано: за високої поінформованості українці частіше говорять про обережну надію, ніж про відчуття реального оновлення влади, свідчать результати всеукраїнського опитування дослідницької компанії Active Group.
Згідно з оприлюдненими даними, 79,2% респондентів повідомили, що чули про кадрові оновлення, ще 14,8% зазначили, що «щось чули, але не впевнені в деталях». Уперше дізналися про ці рішення 6,0% опитаних – таким чином, рівень загальної поінформованості перевищує 94%.
Водночас оцінки наслідків кадрових змін залишаються невизначеними: 43,6% респондентів вважають, що ці рішення принесли країні більше користі, 18,3% – що більше шкоди, ще майже 38,0% не змогли дати однозначної відповіді.
Засновник соціологічної компанії Active Group Андрій Єременко, коментуючи результати опитування, зазначив, що зафіксована висока поінформованість про кадрові рішення не трансформувалася у сформовану оцінку їхніх наслідків.
«Ми бачимо ситуацію, коли понад 94% респондентів принаймні чули про ці призначення, але майже 38% не можуть сказати, чи це більше користь чи шкода. Це означає, що суспільство наразі не має достатньо зрозумілих маркерів ефективності – люди очікують практичних результатів, а не сигналів про “перезавантаження” на рівні персоналій. Розподіл відповідей щодо “оновлення влади” майже порівну додатково підтверджує, що запит на зміни є, але він прив’язаний до управлінської логіки та виконання рішень, а не до самого факту кадрових замін», – наголосив Єременко.
На запитання, чи можна вважати рішення останніх тижнів оновленням влади, 42,5% відповіли ствердно, тоді як 46,7% – негативно. У емоційному вимірі 52,1% опитаних заявили, що кадрові перестановки дають більше надії, 29,1% – що переважає зневіра; водночас «виключно надію» відчувають 10,2%.
Серед напрямів державної політики, які, на думку респондентів, можуть посилитися внаслідок призначень, найчастіше називали зовнішню політику, дипломатію та переговорний трек: 41,5% очікують посилення, 13,2% – послаблення. Щодо оборони держави 39,0% прогнозують посилення, 20,5% – послаблення. Для низки внутрішніх напрямів – соціальної політики, економіки, роботи правоохоронних органів та боротьби з корупцією – переважають стримані або негативні очікування, при цьому значною залишається частка відповідей «важко відповісти».
Оцінюючи вплив кадрових рішень на довіру до ключових посадовців, більшість респондентів повідомляють про відсутність змін. Зокрема, щодо президента Володимира Зеленського 63,8% зазначили, що рівень довіри не змінився, 17,5% говорять про зростання довіри, 13,5% – про зниження. Стосовно Кирила Буданова 54,5% не відчули змін, 24,0% фіксують зростання довіри, 13,4% – зниження; щодо Михайла Федорова відповідно 55,3%, 18,6% і 15,8%. Найбільш критичні показники – у Дениса Шмигаля: 57,5% заявили про незмінність, 24,9% – про зниження, 8,2% – про зростання довіри.
Директор соціологічної компанії Active Group Олександр Позній наголосив, що емоційний фон навколо перестановок залишається стриманим, а вплив на довіру до ключових фігур – обмеженим.
«Понад половина опитаних говорить, що кадрові рішення дають більше надії, але лише близько 10% відчувають цю надію беззастережно. Одночасно для більшості фігурантів призначень домінує відповідь “довіра не змінилася”, що вказує на відсутність ефекту швидкого відновлення довіри. У такій ситуації суспільство оцінюватиме ці рішення через конкретні результати – передусім у зовнішньому контурі та сфері безпеки, де баланс очікувань позитивніший, тоді як у внутрішніх напрямах, зокрема економіці, правоохоронній системі та антикорупційній політиці, зберігається значний скепсис», – додав Позній.
Розподіл довіри до відомих публічних фігур, за даними опитування, свідчить про фрагментацію: найвищий рівень довіри має Кирило Буданов (43,2%), далі – Валерій Залужний (37,7%) і Володимир Зеленський (27,4%). Також у переліку: Андрій Білецький (15,6%), Петро Порошенко (13,1%), Денис Прокопенко (13,0%), Сергій Притула (12,0%), Дмитро Разумков (11,6%), Віталій Кличко (10,1%). Окремо 21,3% респондентів заявили, що не довіряють жодному з перелічених.
Найвищі показники недовіри, за даними дослідження, фіксуються в Олексія Арестовича (68,5%), Юлії Тимошенко (60,7%) та Юрія Бойка (54,5%); також високі рівні недовіри мають Петро Порошенко (46,7%) і Віталій Кличко (36,5%). Водночас недовіру висловлюють також до Володимира Зеленського (33,1%), Валерія Залужного (16,6%) та Кирила Буданова (15,6%).
Понад половина українців уже відчувають початок передвиборчої кампанії: 54,2% відповіли «так» (з них 17,3% – «однозначно так»), 32,6% – «ні», 13,2% не визначилися.
У лютому 2026 року найвищу підтримку серед потенційних кандидатів у президенти має Володимир Зеленський – 22,3% (порівняно з 17,8% у грудні 2025 року та 21,7% у січні 2026-го). Підтримка Валерія Залужного, за даними опитування, знизилася до 10,8% (з 16,6% у грудні та 14,9% у січні). Рейтинг Кирила Буданова зріс до 9,4% (після 6,3% у січні), Петро Порошенко має 7,4%, інші кандидати не перевищують 4%. Частка тих, хто готовий проголосувати «проти всіх» або зіпсувати бюлетень, зросла до 10,6% (з 7,5% у грудні), 7,2% не планують брати участі у виборах, 14,5% не визначилися. В антирейтингах найбільше неприйняття мають Олексій Арестович (56,5%) та Юлія Тимошенко (52,2%), далі – Юрій Бойко (45,3%) і Петро Порошенко (42,5%).
Електоральні настрої щодо можливих виборів до Верховної Ради також не формують домінуючої сили. Партія Валерія Залужного має 11,9% у лютому (проти 14,2% у грудні), партія Кирила Буданова – 10,1% (після 8,8% у січні), партія Володимира Зеленського коливається в межах 9,9–10,7%, «Європейська солідарність» – 10,3% у лютому (після 11,0% у січні). Партія «Азов» знизилася до 6,1% (з 7,6% у грудні). Частка тих, хто готовий проголосувати «проти всіх», зросла до 10,1% (із 6,3% у грудні), 7,7% не планують участі у виборах, 13,1% не визначилися.
Опитування проведено Active Group за допомогою онлайн-панелі SunFlower Sociology методом самозаповнення анкет серед громадян України віком 18+. Обсяг вибірки – 2000 респондентів, вибірка репрезентативна за віком, статтю та регіонами України. Період збору даних – 31 січня – 1 лютого 2026 року. Теоретична похибка при довірчій імовірності 0,95 не перевищує 2,2%.
Учасники пресконференції на тему «Проблеми столичної агломерації: межі міста Києва» закликали до системного діалогу між Київською міською владою та громадами приміської зони, наголосивши, що відсутність узгоджених підходів гальмує розвиток і провокує судові спори.
“Є море проблем, але є рішення всіх проблем при бажанні. Якщо не вистачає законів — можна нові проголосувати. Якщо не вистачає кодексів — їх треба створювати. Проте, якщо влада Києва не зацікавлена, то результат буде той самий. Міжнародні партнери готові надавати Україні фінансову та технічну допомогу для впровадження реформ, однак практичний поступ залежить від готовності центральної та місцевої влади працювати разом”, — зазначив голова правління Інституту української політики Олексій Усачов на пресконференції в агентстві “Інтерфакс-Україна” у середу.
Він зазначив, що ключовим чинником розвитку столичної агломерації має стати системна співпраця, заснована на взаємній повазі та відкритості до діалогу. Усачов наголосив, що подальше ігнорування проблеми призведе до втрати часу та інвестицій. Підсумовуючи, модератор зауважив, що питання розвитку агломерації набуде реального руху лише за умови демократичних виборів і відновлення політичної відповідальності місцевої влади.
Голова Коцюбинської ОТГ Сергій Даніш заявив, що громада не заперечує предметний діалог щодо майбутнього селища, однак очікує від Києва чітких пропозицій і гарантій.
“Якщо Київ бажає приєднати нас, нашу територію, наших людей — то, мабуть, він має щось запропонувати. Рішення Київради про «приєднання за нуль гривень», не відповідає реаліям і потребам мешканців. Натомість столиця має спершу продемонструвати готовність інвестувати в соціальну інфраструктуру — садочки, школи, дороги — щоб люди самі пішли до Києва завдяки кращим умовам і сервісам”, – підкреслив він.
Даніш також вказав на конфліктні ситуації з державним кадастром і фіскальними нарахуваннями. За його словами, у кадастрі більшу половину селища внесли як Київ, після чого селищній раді надсилали вимоги сплатити земельний податок «під землею селищної ради».
За словами Даніша, попри те, що Коцюбинська, районна й обласна ради підготували повний пакет документів, начальник кадастру пішов на лікарняний і фактично заблокував рух справи, пославшись на невирішеність питання з Києвом. Як ілюстрацію ризиків приєднання без належних гарантій він навів приклад Жулян, де після входження до столиці немає ні доріг, ні освітлення, ні інфраструктури» а інтереси громади представляються за залишковим принципом.
Начальник відділу земельних відносин Департаменту містобудування та архітектури КОДА Світлана Дахно повідомила, що Київська ОВА співпрацює з Коцюбинською громадою та іншими прилеглими ОТГ, однак «відсутність узгодженої позиції між міською громадою Києва і пристоличними громадами негативно впливає на розвиток та породжує значну кількість судових спорів. Вона зауважила, що відсутність узгодженої позиції між Києвом і прилеглими громадами вже має відчутні наслідки, зокрема у сфері земельних відносин і планування територій.
“Київська ОВА безпосередньо співпрацює з Коцюбинською громадою. Відсутність узгодженої позиції між міською громадою Києва та пристоличними громадами негативно впливає на розвиток і породжує значну кількість судових спорів. Обласна адміністрація підтримує позицію територіальних громад і зацікавлена у напрацюванні спільної позиції та переведенні питання в законне русло, адже це безпосередньо впливає на розвиток громад і можливість здійснювати ними свої повноваження на відповідних територіях”, — зазначила Дахно.
Заступник начальника Київської міської військової адміністрації Ігор Рева наголосив на потребі «опустити рівень діалогу» до майданчика громадськості, аби тема агломерації стала суспільно значущою і з’явився «громадський тиск» на ухвалення рішень.
«Якщо робити одні й ті самі речі — буде той самий результат… Необхідно створити майданчик, де громадськість обмінюватиметься думками, вироблятиме конкретні рішення і далі тиснутиме на владу», — сказав він.
Радник Асоціації міст України Іван Фурсенко зазначив, що предметна розмова про київську агломерацію стала можливою з 2020 року після формування довкола столиці спроможних громад із рівними повноваженнями. На його думку, ключем є сталість управлінських рішень і стратегічне планування за європейськими підходами.
«Європа спирається на стратегічні планувальні документи агломераційного рівня. Потрібна сталість влади та політична воля: комусь брати додаткову відповідальність, а комусь — віддавати», — наголосив експерт.
За словами представників обласної влади, законодавча рамка достатня для розбудови моделей співпраці та координації, однак необхідне неухильне виконання норм. Олег Іваненко наголосив, що агломераційна політика не може будуватися на односторонніх рішеннях. Він зазначив, що Коцюбинська громада є спроможною і має достатній бюджет, а будь-які домовленості мають відбуватися у цивілізований спосіб за участі всіх сторін.
Окремо обговорювалося питання інвестиційної участі приміських громад у спільних інфраструктурних проєктах та можливе коригування повноважень у разі ухвалення спеціального закону про київську агломерацію.
«Міста-супутники мають бути готовими суттєво інвестувати у двосторонню взаємодію; в разі створення агломерації їхні повноваження з питань планування та забудови можуть бути частково перерозподілені», — зазначалося на заході.
Учасники також нагадали, що Київська агломерація — найбільше міське утворення в Україні з населенням у кілька мільйонів, тож завданням є забезпечити комфортний простір проживання і збалансований розвиток як столиці, так і навколишніх громад.
У пресконференції взяли участь: депутат Київської обласної ради, паралімпієць Олег Іваненко; соціолог, засновник Active Group Андрій Єременко; радник Асоціації міст України Іван Фурсенко; начальниця відділу земельних відносин КОДА Світлана Дахно; голова Коцюбинської ОТГ Сергій Даніш; заступник начальника КМВА Ігор Рева. Модератор — голова правління Інституту української політики Олексій Усачов.
Джерело: https://interfax.com.ua/news/press-conference/1118304.html
ACTIVE GROUP, DANISH, Дахно, Єременко, Іваненко, Рева, Усачов, Фурсенко
Українці найбільш позитивно ставляться до Німеччини, Великої Британії, Норвегії та Франції, тоді як Угорщина, Китай, Ірак і Сербія входять до списку країн з найгіршими оцінками. Про це свідчать результати дослідження компанії Active Group та аналітичного центру Experts Club, проведеного наприкінці серпня.
“Ми провели репрезентативне опитування серед 800 респондентів наприкінці серпня, з урахуванням статі, віку та регіону проживання. Похибка не перевищує 3,5%. Це вже не перше дослідження подібного типу, але цього разу ми відібрали 50 країн саме з огляду на економічний критерій – з ким Україна найбільше торгує, про тих ми й запитуємо”, – заявив соціолог, засновник компанії Active Group Андрій Єременко на пресконференції в агентстві “Інтерфакс-Україна” у вівторок.
За його словами, проведене дослідження показало, що громадська думка має чіткий поділ між країнами Заходу та державами поза ним.
“Українці найбільше пов’язують досягнення миру з Європейським Союзом – так вважають 42% респондентів. Сполучені Штати підтримують майже 26% опитаних, Велика Британія – 13%. Інші ж великі країни, такі як Китай, Індія чи Бразилія, фактично не розглядаються як ті, що сприяють мирному врегулюванню в Україні”, – наголосив Єременко.
Директор дослідницької компанії Active Group Олександр Позній додав, що в економічному вимірі ключові партнери України – це Китай, Польща, Німеччина, Туреччина та США.
“При цьому ставлення до них є дуже різним. Наприклад, до Німеччини позитивно ставляться понад 76% українців, тоді як до Китаю – лише 12%, а негатив – 40%. Ще більш критичним є випадок з Угорщиною, де позитив становить 16%, а негатив – 55%”, – сказав він.
Засновник Experts Club та заступник генерального директора інформаційного агентства “Інтерфакс-Україна” Максим Уракін звернув увагу на економічні дисбаланси у торгівлі України з провідними партнерами.
“За перше півріччя 2025 року негативне сальдо зовнішньої торгівлі України склало 18,5 млрд дол., тоді як у 2024 році воно становило 12,4 млрд дол. Тобто ми маємо суттєве погіршення. Зокрема, лише у торгівлі з Китаєм негативне сальдо перевищило 7 млрд дол., з Німеччиною – 2 млрд дол., з Польщею – понад 1 млрд дол., зі США – близько 2 млрд дол.”, – підкреслив експерт.
Він уточнив, що Україна залишається потужним експортером агропродукції – зернових, олійних культур, металів, при цьому імпорт з ЄС і Китаю складають переважно техніка, обладнання, транспорт, електроніка та хімія.
“Це ще раз підтверджує необхідність глибоких структурних змін в економіці та диверсифікації зовнішньоекономічних зв’язків. Ми не можемо й далі залежати від вузького кола постачальників”, – зазначив Уракін.
Водночас, за словами експерта, соціологічні дані демонструють певний парадокс.
“Найвигіднішими для нас з економічної точки зору партнерами є Єгипет, Іспанія, Молдова, Алжир, Ліван, Ірак. Але ставлення українців до більшості цих країн – нейтральне або навіть негативне. Це свідчить, що суспільство формує свої оцінки не з урахуванням економічної користі, а переважно на основі політичних заяв чи подій”, – додав він.
Уракін підсумував, що така невідповідність між економікою та громадською думкою може мати довгострокові наслідки для зовнішньої політики України.
“Представництвам іноземних держав – торговельних партнерів України слід приділяти більше уваги роботі з українським суспільством, проводити культурні заходи, підтримувати гуманітарні проєкти та формувати позитивний імідж. Інакше ми й надалі матимемо ситуацію, коли країна є важливим торговим партнером, але водночас негативно сприймається більшістю громадян”, – наголосив він засновник Experts Club.
Детальніше ознайомитися з дослідженням
Джерело: https://interfax.com.ua/news/press-conference/1103619.html
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, URAKIN, громадська думка, Єременко, міжнародна торгівля, ОПИТУВАННЯ, Позній, СОЦИОЛОГИЯ
У пресцентрі інформаційного агентства “Інтерфакс-Україна” у четвер відбулося засідання дискусійного клубу “Столичний регіон” на тему: “Проблеми відбудови Київщини: які особливості відновлення деокупованих територій, ліквідації наслідків руйнувань та будівництва житла для ВПО і ветеранів”.
Захід організовано ІА «Моя Київщина», Інститутом української політики та Всеукраїнським обʼєднанням позаштатних (громадських) інспекторів архітектурно-будівельного контролю в межах спільного проєкту на базі агентства “Інтерфакс-Україна”.
Учасниками дискусії стали голова ГО “Всеукраїнське об’єднання позаштатних (громадських) інспекторів архітектурно-будівельного контролю” Сергій Возний, соціолог і засновник компанії “Актив Груп” Андрій Єременко, ветеран ЗСУ, підприємець і лідер Білоцерківського корпусу добровольців Олександр Магдич, директор департаменту регіонального розвитку Київської ОВА Олег Кравченко, а також заступник директора БФ Андрія Засухи Василь Олексюк.
Модератором заходу виступив голова правління Інституту української політики Олексій Усачов. У вступному слові він наголосив, що метою дискусійного клубу є не критика, а пошук рішень, спрямованих на покращення процесів відбудови, та запропонував за підсумками зустрічі сформувати звернення до органів державної влади з відповідними ініціативами. Крім того, Усачов закликав державне керівництво, ЗСУ та переговорні групи включити українського журналіста Дмитра Хилюка, якого було викрадено у перші дні вторгнення з села Козаровичі та вивезено до РФ, до списку на обмін.
За словами директора департаменту розвитку Київської ОВА Олега Кравченка, на Київщині вже відновлено понад 75% об’єктів, зруйнованих унаслідок бойових дій.
– “На Київщині відновлення пошкодженого відбувається за принципом: «краще, ніж було». Ідеться не лише про повернення до попереднього стану, а про новий рівень комфорту, безпеки та сталості – сучасні матеріали, енергоефективність, інклюзивність. Зокрема, громади Бородянки, Бучі та Славутича демонструють комплексний підхід до безбар’єрності”, – зазначив він.
Голова ГО Сергій Возний звернув увагу на проблеми правозастосування у сфері відбудови.
– “Понад 80% суб’єктів господарювання, залучених до відновлення, фігурують у кримінальних провадженнях. Є ініціатива генерального прокурора щодо закриття справ, де відсутній склад злочину”, – наголосив він.
Ветеран ЗСУ Олександр Магдич підкреслив необхідність змін до земельного законодавства.
– “Сьогодні жоден військовослужбовець не може отримати земельну ділянку. Потрібно терміново вносити зміни до земельного кодексу, адже військові, які захищають країну, мають право на землю. Якщо цього не буде – люди втрачатимуть віру”, – сказав він.
Соціолог Андрій Єременко вказав на брак прозорості у процедурах черговості та фінансування відбудови.
– “Потрібна публічна звітність, громадський контроль, реальна участь громади. Нині всі здобутки приписують місцевій владі попри корупційні скандали. Без прозорості не буде довіри”, – зазначив він.
У свою чергу заступник директора БФ Андрія Засухи Василь Олексюк розповів про реалізований проєкт житла для військовослужбовців.
– “Разом із ФК «Ковалівка» ми побудували інклюзивне котеджне містечко для військових. 59 родин вже проживають у комфортних умовах, і найголовніше – будинки з землею передано у приватну власність”, – повідомив Олексюк.
Згідно з дослідженням, проведеним соціологічною компанією Active Group спільно з аналітичним центром Experts Club, за останні два роки медичними лабораторіями користувалася значна частина українців. Зокрема, приватні медичні лабораторії відіграють важливу роль у сфері охорони здоров’я, адже дедалі більше людей звертаються до них для отримання якісних і швидких медичних послуг.
ТОП-10 найбільш відвідуваних приватних медичних лабораторій України виглядає наступним чином:
1. Synevo – 39,5% респондентів зазначили, що користувалися послугами цієї лабораторії. Synevo є безперечним лідером на ринку, що можна пояснити її широкою мережею лабораторій по всій країні, сучасним обладнанням та високим рівнем довіри з боку населення. Synevo відома своєю доступністю та великою кількістю послуг, що відповідає потребам як звичайних громадян, так і медичних фахівців.
2. «Діла» – 15,5% респондентів відвідали цю лабораторію. «Діла» також має сильні позиції на ринку завдяки високій якості послуг, зокрема точності аналізів та швидкості обслуговування. Лабораторія активно розвиває інноваційні методи діагностики, що приваблює споживачів, які шукають сучасні рішення в сфері медицини.
3. «Ескулаб» – 9,3% українців обирають саме цю лабораторію. «Ескулаб» зміцнила свої позиції завдяки регіональному охопленню, особливо у західних областях України. Важливим фактором популярності є доступність послуг у віддалених населених пунктах, що робить лабораторію зручною для значної частини населення.
4. Invivo – 6,1% респондентів скористалися послугами цієї лабораторії. Invivo відома своїм індивідуальним підходом до кожного клієнта, що сприяє її популярності серед пацієнтів, які цінують якість і комфорт. Важливим аспектом успіху є зручна система отримання результатів та висока точність аналізів.
5. «Дніпролаб» – 4,8% респондентів обрали цю лабораторію. Лабораторія «Дніпролаб» має сильні позиції у центральних та східних регіонах країни. Основними факторами, що забезпечують популярність, є оперативність результатів і доступна цінова політика.
6. «Медіан» – 2,5% відвідувачів скористалися послугами «Медіан». Ця лабораторія відома точністю аналізів і впровадженням сучасних методик діагностики. Незважаючи на менший масштаб у порівнянні з лідерами ринку, «Медіан» пропонує високоякісні послуги, що приваблюють пацієнтів, які цінують професіоналізм.
7. «Медлаб» – 4,5% респондентів звернулися до цієї лабораторії. «Медлаб» забезпечує якісне обслуговування та сучасні умови для пацієнтів, що робить її популярною серед тих, хто шукає надійні медичні послуги за помірну ціну.
8. ДНК-лабораторія – 2,3% респондентів обрали цю лабораторію. Її спеціалізація на генетичних дослідженнях і діагностиці допомагає лабораторії залучати клієнтів, які потребують саме таких спеціалізованих послуг.
9. «Юнімед» – 2,3% відвідувачів віддали перевагу «Юнімед». Лабораторія привертає клієнтів своєю зручністю та можливістю отримати результати швидко і без черг. Це забезпечує позитивний досвід для пацієнтів, які цінують комфорт і час.
10. «Нова діагностика» – 2% респондентів обрали цю лабораторію. Вона спеціалізується на точних і швидких дослідженнях, що робить її привабливою для клієнтів, які потребують надійної діагностики.
Загалом, найбільш відвідуваними є ті лабораторії, які пропонують широкий спектр послуг, сучасне обладнання та забезпечують високу точність результатів. Водночас, ціни залишаються важливим фактором, адже, за даними дослідження, 69,8% респондентів зазначили, що вартість послуг потребує зниження, 31,8% – точність результатів, 15,2% – швидкість обслуговування, 12,5% – умови в лабораторії, 11,8% – ввічливість персоналу. Конкуренція між лабораторіями сприяє покращенню якості обслуговування та зниженню вартості послуг, що позитивно впливає на загальний стан медичного ринку в Україні.
Дослідження було проведено в липні індивідуальним інтерв’ю. У дослідженні взяли участь 600 респондентів.
За словами засновника дослідницької компанії Active Group Андрія Єременка, збільшення кількості приватних медичних лабораторій в Україні вказує на системне зростання попиту на їхні послуги. При цьому конкуренція між лабораторіями позитивно впливає на якість і вартість аналізу.
Він прогнозує, що в майбутньому ринок продовжуватиме розвиватися, що полегшить відкриття нових лабораторій і поліпшення наявних. Це, своєю чергою, збільшить конкуренцію, що ще більше знизить ціни та підвищить якість медичних послуг.
Зі свого боку, засновник інформаційно-аналітичного центру Experts Club Максим Уракін підкреслив, що дослідження підтверджує тенденцію до збільшення попиту на послуги приватних медичних лабораторій серед українців.
«Дані опитування вказують на збільшення довіри до приватного медичного сектору та його можливостей. Водночас високий рівень конкуренції на ринку стимулює лабораторії для запровадження інновацій, підвищення точності діагнозу та покращення обслуговування клієнтів. Ця тенденція є позитивним сигналом для всіх учасників ринку, бо підвищення якості медичних послуг та доступність для більшої кількості людей сприяє загальному покращенню здоров’я населення України», – вважає засновник Experts Club.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, SYNEVO, URAKIN, Анализы, Діла, Ескулаб, Єременко, лабораторії
