Ціни на житло в країнах Євросоюзу знизилися на 1,5% у четвертому кварталі 2022 року, пише Financial Times із посиланням на статистичну службу ЄС Євростат.
Житло подешевшало за квартал уперше з 2015 року. Ціни зменшилися в 15 із 27 країн ЄС на тлі посилення стандартів і зростання вартості кредитування.
Найзначніше зниження цін зафіксовано в Данії (6,5%) і Німеччині (5%).
“У найближчі квартали ми очікуємо подальшого погіршення цінової динаміки на ринку житла”, – цитує газета слова економіста S&P Global Market Intelligence Ані Хайманн.
Згодом недостатність інвестицій з боку будівельних компаній обмежить пропозицію і стабілізує ціни, вважає Гайманн.
Дані про стан ринку в окремих країнах вказують на те, що на початку 2023 року житло продовжує дешевшати, зазначає FT. Так, у Нідерландах його вартість зменшилася на 1,5% у січні-лютому.
Населення країн Євросоюзу зменшиться до 2100 року на 6%, прогнозує статистична служба ЄС Євростат. Із 1 січня 2022 року до 1 січня 2100 року кількість жителів у державах ЄС скоротиться на 27,3 млн, до 420 млн. Водночас 2022 року чисельність населення почала відновлюватися після пов’язаного з коронавірусом спаду.
За попередніми даними, на 1 січня 2023 року в Євросоюзі мешкала 451 млн осіб порівняно з 443,2 млн 2021 року. Євростат пов’язує зростання показника з масовим припливом українських біженців.
Максимальна чисельність населення – 453 млн осіб – очікується 2026 року.
У 2022-2100 роках частка жителів віком від 0 до 19 років знизиться з 20% до 18%, від 20 до 64 років – з 59% до 50%. Частки жителів у віці 65-79 років і старше збільшаться з 15% до 17% і з 6% до 15% відповідно.
Попередні дані перепису населення за 2021 рік вказують на зростання населення порівняно з 2011 роком у 16 країнах ЄС і скорочення – у 9. Найістотніший приріст за 10 років показали Люксембург (26%), Мальта (24%) і Швеція (10%), зниження – Болгарія (11%), Хорватія (10%), Латвія (9%) і Литва (8%).
Лідерами за кількістю жителів 2021 року були Німеччина (83,2 млн), Франція (67,9 млн), Італія (59 млн), Іспанія (47,4 млн) і Польща (37 млн).
Лідери Європейського союзу заявляють, що продовжуватимуть повністю підтримувати Україну, надаючи політичну, економічну, військову, фінансову та гуманітарну допомогу стільки, скільки буде потрібно.
Про це йдеться у висновках щодо України, ухвалених у рамках засідання Європейської ради, яке проходить у четвер у Брюсселі.
“Європейський Союз твердо і повністю підтримує Україну і продовжуватиме надавати сильну політичну, економічну, військову, фінансову та гуманітарну підтримку Україні та її народу стільки, скільки буде потрібно. Європейський Союз і держави-члени активізують свої зусилля, щоб допомогти задовольнити нагальні військові та оборонні потреби України”, – сказано в документі.
Крім того, у висновках ідеться про те, що Європейський Союз, як і раніше, відданий підтримці відновлення і реконструкції України в координації з міжнародними партнерами. “У цьому контексті Європейська рада знову заявляє про повну підтримку ЄС створення міжнародного механізму для реєстрації шкоди, завданої Росією. Разом із партнерами Європейський Союз продовжить нарощувати роботу з використання заморожених і знерухомлених активів Росії для відбудови України та з метою відшкодування шкоди відповідно до законодавства ЄС і міжнародного права”, – наголошується в тексті.
Лідери ЄС також привітали прихильність і зусилля України щодо проведення реформ і наголосили на важливості процесу вступу України до ЄС відповідно до його більш ранніх висновків, зокрема висновків від 23-24 червня 2022 року.
Дію Угоди між Україною та ЄС про лібералізацію вантажних перевезень пролонговано до 30 червня 2024 року: документ, підписаний у червні 2022 року, скасував необхідність отримання українськими перевізниками відповідних дозволів для здійснення двосторонніх і транзитних перевезень до держав ЄС.
Як повідомив віцепрем’єр – голова Мінвідновлення Олександр Кубраков у Facebook, відповідної домовленості було досягнуто на першому засіданні спільного комітету Угоди про вантажні перевезення автомобільним транспортом.
“За перший рік домовленість довела свою практичну ефективність. За період її дії обсяги двосторонніх і транзитних автомобільних вантажоперевезень зросли більш ніж на 50%”, – зазначив він.
Після підписання угоди 29 червня 2022 року кількість перевізників, які перетинали кордон у напрямку ЄС, порівняно з аналогічним періодом 2021 року збільшилася на 53%, а сама кількість перетинів – на 43%.
Віцепрем’єр наголосив на потенціалі подальшого зростання, зокрема, за рахунок спільного з європейськими партнерами розвитку необхідної логістичної інфраструктури на кордоні. Він нагадав, що від початку повномасштабного вторгнення було відкрито два нові пункти пропуску на кордоні з Румунією, а також пункт контролю на тимчасовій інфраструктурі для пропуску порожніх вантажних транспортних засобів на кордоні з Польщею. Крім того, розширено пропускну спроможність пункту “Краковець – Корчова” та впорядковано роботу пункту “Ягодин – Дорогуськ” на кордоні з Польщею.
“Ефективна реалізація “транспортного безвізу” наближає нас до нашої головної зовнішньополітичної мети – набуття членства в ЄС”, – підкреслив Кубраков.
Віцепрем’єр нагадав, що угода також спрощує процедуру визнання водійських документів: Україна та ЄС звільнили власників водійських прав, виданих однією зі сторін, від вимоги мати міжнародне водійське посвідчення.
Європейський парламент ухвалив у вівторок на пленарній сесії в Страсбурзі оновлений регламент ЄС про розподіл зусиль зі зниження максимально допустимого рівня викидів парникових газів у державах-членах співтовариства.
Законопроєкт було затверджено 486 голосами за 132 голосів “проти” і 10 утрималися.
Зазначена новела встановлює обов’язкові щорічні скорочення викидів парникових газів для автомобільного транспорту, опалення будівель, сільського господарства, невеликих промислових установок і управління відходами для кожної держави-члена ЄС.
“Переглянутий закон збільшує мету скорочення викидів парникових газів до 2030 року на рівні ЄС з 30% до 40% порівняно з рівнями 2005 року. Уперше всі країни ЄС повинні тепер скоротити викиди парникових газів із цільовими показниками в діапазоні від 10% до 50%”, – повідомляють у комюніке Європарламенту за підсумками голосування.
У документі пояснюється, що цілі на 2030 рік для кожної держави-члена засновані на ВВП на душу населення і показниках економічної ефективності. Країни ЄС повинні будуть щороку стежити за тим, щоб не перевищувати свої річні квоти на викиди парникових газів.
Крім того, оновлений регламент передбачає “обмеження на можливості торгівлі, запозичення та економії викидів”.
“Існують обмеження на те, скільки викидів держави-члени можуть заощадити за попередні роки, запозичувати в майбутніх років, а також на те, в якому обсязі вони можуть торгувати квотами з іншими державами-членами”, – пояснюють у Європарламенті.
Тепер текст нового закону має бути офіційно схвалений Радою ЄС, після чого його опублікують в “Офіційному журналі” Євросоюзу, він набуде чинності через 20 днів.
Торгівля між Європейським союзом і Росією значно скоротилася від початку вторгнення РФ в Україну, особливо помітно – в останні місяці, повідомило статистичне управління ЄС (Eurostat) у п’ятницю.
Згідно зі статданими, частка Росії в імпорті ЄС впала до 4,3% з 9,5% у період з лютого по грудень 2022 року. За той самий період частка Росії в експорті ЄС знизилася до 2% з 4%.
Дефіцит ЄС у торгівлі з РФ сягнув піку в 18,2 млрд євро в березні 2022 року, а потім поступово знизився до 6,0 млрд євро в грудні 2022 року. Вартість імпорту з Росії за цей період впала на 53% – до 10,3 млрд євро з 21,8 млрд євро.
Eurostat зазначає, що “у міру поступового заміщення Росії іншими торговельними партнерами її частка в імпорті ЄС знизилася за шістьма ключовими товарами”. Зокрема, найбільше падіння було зафіксовано за вугіллям (до 22% у 2022 році з 45% роком раніше), природним газом (до 21% з 36%), добривами (до 22% з 29%), чавуном і сталлю (до 10% з 16%).
