ЄС розглядає можливість введення санкцій відносно десятків компаній з Китаю, Ірану, Казахстану та Узбекистану, які співпрацюють з Росією, повідомляє Reuters.
Агентство посилається на дипломатичні джерела, які знайомі з проектом пропозицій Єврокомісії. Внесення цих компаній до “чорного списку” можливе в рамках підготовлюваного 11 пакета антиросійських санкцій.
Наприкінці квітня помічник міністра фінансів США Елізабет Розенберг під час візиту до Казахстану попередила про зростання ризиків застосування вторинних санкцій щодо казахстанських компаній і банків, які допомагають РФ ухилятися від західних санкцій, введених у відповідь на розв’язану РФ повномасштабну війну проти України.
Посли країн-членів Європейського союзу підтримали продовження лібералізації торгівлі з Україною, повідомляє Швеція, яка головує в ЄС, на своїй сторінці в “Твіттер”.
“Комітет постійних представників (Coreper) щойно підтримав оновлення Положення про тимчасову лібералізацію торгівлі, що доповнює торговельні поступки в рамках Угоди про асоціацію між ЄС та Україною. Це підтримає економіку України після повномасштабного вторгнення Росії в Україну”, – йдеться в повідомленні.
Далі це рішення має бути схвалено Європейським парламентом з подальшим ухваленням офіційного рішення Європейською радою. Процедура має бути завершена наприкінці травня.
Днем раніше, у четвер, “зелене світло” на продовження скасування ввізних мит на український експорт до Європейського союзу терміном на один рік для підтримки економіки країни дав комітет Європейського парламенту з міжнародної торгівлі. Голосування в рамках пленарного засідання заплановано на сесії, яка відбудеться 8-11 травня.
Як повідомлялося, проблемним стало питання заборони на ввезення української сільськогосподарської продукції п’ятьма країнами ЄС – Польщею, Болгарією, Угорщиною, Румунією та Словаччиною. Вона викликана скупченням у цих країнах української сільськогосподарської продукції, призначеної для подальшого імпорту. У зв’язку з цим 19 квітня президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн оголосила пропозиції запровадити тимчасову – до 5 червня – заборону на ввезення для цих п’яти країн на кукурудзу, пшеницю, ріпак, соняшник і соняшникову олію. Крім того, для цих країн передбачено фінансову компенсацію в розмірі EUR100 млн.
Група компаній “Нова Пошта” призупинила приймання харчових продуктів для відправки в усі країни ЄС через запровадження обмежень на імпорт на польській митниці, повідомили у прес-службі компанії.
“Ми чекаємо подальших роз’яснень урядів Польщі та України для уточнення можливих термінів відновлення таких відправок”, – ідеться в повідомленні.
Усі відділення “Нової пошти” тимчасово не приймають будь-які продукти у складі міжнародних посилок, що прямують до ЄС, у зв’язку із запровадженням урядом Польщі тимчасових обмежень на імпорт і транзит низки продовольчих товарів з України – цукру, зернових, кондитерських виробів, фруктів, овочів тощо.
Заснована в 2001 році ГК “Нова Пошта” є лідером на ринку експрес-доставки в Україні. Мережа компанії складається з понад 6 тис. відділень по всій країні. Група “Нова Пошта” надає клієнтам повний спектр логістичних і пов’язаних з ними послуг. До групи входять українські та зарубіжні компанії, зокрема “Нова Пошта”, “НП Логістик”, “Пост Фінанс” (система Forpost) і “Нова Пошта Глобал”.
Нагадаємо, Польща, Словаччина, Угорщина, Болгарія запровадили заборону на низку сільгосптоварів з України, проте не забороняли їхній транзит своєю територією.
Переговори щодо розблокування імпорту української аграрної продукції в ЄС між Україною, Польщею, Словаччиною, Угорщиною, Румунією, Болгарією та Європейською Комісією (ЄК) тривають. ЄС запропонував пакет фінансової допомоги п’яти країнам сусідам України в обмін на скасування обмежувальних заходів щодо українських сільськогосподарських товарів, інформує український урядовий портал.
“Запропонований Комісією пакет ці країни отримають за умови скасування державами-членами своїх односторонніх заходів”, – повідомив віцепрезидент ЄК Валдіс Домбровскіс після зустрічі з представниками України та п’яти країн-членів ЄС, які обмежують експорт української агропродукції.
За його словами, Єврокомісія розуміє важливість швидкого застосування спільного підходу ЄС, а не односторонніх рішень, які можуть призвести до виникнення нових заборон і тим самим поставити під загрозу внутрішній європейський ринок.
“Комісія взяла до відома думки учасників. Ми домовилися продовжити політичні консультації найближчими днями, щоб знайти якнайшвидше вирішення цієї проблеми”, – резюмував Домбровскіс.
Заборона на транзит українського зерна територією Польщі та інших країн була введена минулого тижня. Згодом Польща зобов’язалася розблокувати транзит української продукції через територію сусідньої країни.
Українські виробники цукру звернулися до країн ЄС з проханням переглянути питання щодо заборони експорту цукру на внутрішні ринки ЄС та відновити її з урахуванням дефіциту цукру в Європі, повідомив в. о. голови правління “Укрцукор” Назар Михайловин.
“Не всі країни вводять ембарго на українську продукцію. Нам потрібен шлях, яким можна збувати експортні партії цукру. Про морський шлях ми на певний час змушені забути, а ось транзит через ЄС-країни, зокрема через Польщу і Румунію, потрібен”, – прокоментував він агентству “Інтерфакс-Україна” ситуацію з експортом українського цукру в ЄС.
За інформацією галузевої асоціації, за період з червня 2022 року по березень 2023 року відвантаження українського цукру майже на 99,9% реалізовувалося на внутрішній ринок ЄС.
До топ-країн, які купували український цукор у березні 2023 року, увійшли Румунія, Польща, Угорщина, Італія, Болгарія, Чехія, Хорватія. Польща, яка одна з перших заборонила ввезення українського цукру, придбала в України 8242 тонни цієї продукції, повідомив Михайловін.
“З початку війни Україна втратила морський коридор експорту, який став недоступним для українського цукру. Відповідно, вивезення здійснювалося переважно в європейські країни.
При цьому Михайловін нагадав, що ЄС у зв’язку з початком війни ухвалив рішення, завдяки якому і наявності експортного потенціалу Україна має можливість експортувати цукор на внутрішні ринки ЄС.
У сезоні виробництва цукру з цукрових буряків урожаю 2022 року заводи виробили 1,330 млн тонн продукції, чим повністю забезпечили потреби внутрішнього ринку та експортний потенціал, повідомили в галузевій асоціації.
“У 2022/2023 маркетинговому році експортний потенціал буде залежати від посівних площ під цукровими буряками, погодних умов і врожайності як в Україні, так і в Європі”, – сказав Михайловін.
Європейська молочна асоціація (EDA) підтримує продовження пільгового режиму експорту української молочної продукції в ЄС, повідомляється в березневому випуску Dairy Flash.
“Як EDA ми чітко заявили про нашу підтримку продовження підходу “нульова квота, нульовий тариф” Європейської Комісії, коли йдеться про український експорт молочних продуктів до ЄС. Само собою зрозуміло, що ми очікуємо дотримання принципу взаємності в торговельному підході”, – підкреслили в EDA.
Відповідну заяву було зроблено на 6-му форумі “Громадянське суспільство ЄС-Україна”, що його проводила торговельна служба Єврокомісії за участю бізнес-організацій, екологічних груп і громадських організацій ЄС та України.
EDA – європейська платформа переробників молока, що об’єднує кооперативи, приватні молочні заводи, світових лідерів молочної промисловості, а також малі та середні підприємства, які працюють у молочному секторі. Має великий аналітичний центр. Комітети та робочі групи EDA працюють над забезпеченням стійкої молочної бази в Європі, розкриттям потенціалу внутрішніх ринків ЄС, забезпеченням зростання молочної переробки у світі.
