Косово офіційно передасть заявку на вступ до Євросоюзу в четвер, 15 грудня, передають у понеділок європейські та місцеві ЗМІ з посиланням на косовську владу.
Згідно з інформацією телеканала RTK (“Радіо і телебачення Косово”), у якого опинився в розпорядженні текст заявки, у ній ідеться про те, що “вступ до ЄС залишається стратегічною метою Косова” і що в Косові прихильні до проведення необхідних для цього реформ.
Зі свого боку агентство ЕФЕ повідомляє, що косовський віцепрем’єр Беснік Біслімі нині перебуває у Брюсселі і займається підготовкою цього процесу. Як саме буде подано заявку, поки що невідомо, оскільки п’ять членів ЄС – Іспанія, Кіпр, Греція, Словаччина та Румунія – не визнають незалежності Косова і, відповідно, в принципі не можуть розглядати можливість його приєднання до Євросоюзу.
Тим часом міністр закордонних справ Сербії Івіца Дачич заявив, що Сербія спробує перешкодити планам Пріштіни.
“Ми працюємо над тим, щоб просити держави-члени ЄС, які не визнали (незалежність) Косова, оскаржити це питання з погляду статусу”, – сказав Дачич, зазначивши, що “не існує умов для того, щоб це стало предметом обговорення”.
Міністр фінансів Угорщини Міхай Варга від імені країни висловився проти ухвалення Європейською радою законодавчих поправок, які б дали змогу виділити Україні у 2023 році 18 млрд євро макрофінансової допомоги плюс.
Проте ЄС продовжить шукати рішення, яке б підтримали всі держави-члени.
“Угорщина проти поправки до фінансового законодавства”, – сказав він у вівторок у Брюсселі в рамках відкритої частини засідання Ради з економічних і фінансових питань.
Зокрема, Угорщина виступила проти поправки до багаторічного фінансового законодавства, яке має бути ухвалене одноголосно.
Водночас міністри проголосували кваліфікованою більшістю за макрофінансову допомогу плюс (MFA+) і поправку до фінансового регламенту.
Головуючий на засіданні міністр фінансів Чехії Збігнєв Станюра, коментуючи цю ситуацію, сказав: “На жаль, ми не змогли ухвалити пакет загалом. Проте, це не охолодить наші амбіції почати виділяти нашу допомогу Україні з початку січня. Я прошу Комітет з питань економіки та фінансів знайти альтернативне рішення. Це означає, що ми маємо знайти рішення, яке підтримають усі держави. Ми знайдемо рішення, щоб підтримати Україну”
Міністри фінансів країн Європейського союзу обговорять пропозицію Європейської комісії надати Україні у 2023 році EUR18 млрд у спеціально створеному для цього форматі “макрофінансова підтримка плюс”. Чи буде ухвалено рішення – поки що не відомо.
Про це журналістам напередодні засідання Ради з економічних і фінансових питань, яке відбудеться у вівторок у Брюсселі, повідомив європейський дипломат на правах анонімності.
Він пояснив, що на обговорення буде винесено три законодавчі пропозиції: макрофінансова допомога плюс (MFA+) і поправка до фінансового регламенту, які мають бути ухвалені кваліфікованою більшістю, і поправка до багаторічної фінансової схеми, яка має бути ухвалена одноголосно. “Міністри обговорять ці пропозиції і потім вирішать, виносити їх на голосування чи ні. Вирішальним буде завтра (6 грудня – ІФ-У). Жодних рішень на сьогодні ще не ухвалено. Ми повинні подивитися завтра вранці і вирішимо, як ми будемо просуватися далі, повинні подивитися, чи є можливість для міністрів вирішити, виносити ці питання на голосування чи ні”, – деталізував співрозмовник журналістів.
Він також нагадав, що кредити, які будуть надані Україні 2023 року на суму EUR18 млрд, матимуть 10-річний пільговий період. Пропонується, що держави-члени покриють основну частину процентних витрат, а гарантії за цими запозиченнями будуть надані з бюджету ЄС.
Відповідні пропозиції Європейська комісія офіційно представила 9 листопада, після чого 24 листопада пропозиції були проголосовані в Європарламенті.
Водночас проти цієї пропозиції виступає Угорщина. Так, 2 грудня прем’єр-міністр Віктор Орбан заявив, що “не хоче, щоб Євросоюз став співтовариством держав-боржників замість співтовариства держав, які співпрацюють”. Натомість він запропонував усім членам ЄС використовувати кошти з власного бюджету для надання допомоги Україні за допомогою двосторонніх угод.
Не виключається, що саме за пропозицією Будапешта голосування може бути перенесено на пізнішу дату.
Надходження природного газу в Україну з країн ЄС у листопаді 2022 року становило 228 млн куб. м, що на 27,7% менше, ніж у жовтні (315,4 млн куб. м), свідчать оперативні дані “Оператор ГТС України”.
У т.ч. постачання газу на “митний склад” ПСГ у листопаді становило 191,1 млн куб. м проти 261,9 млн куб. м у жовтні.
У листопаді до надходження газу в ГТС України з Польщі, Словаччини та Угорщини додалася Румунія зі скромним обсягом 0,3 млн куб. м. Водночас уже на ранок 2 грудня із загального обсягу на вхід із Румунії надійшло 8,7 млн куб. м із сумарних 18,1 млн куб. м. Румунські обсяги минають “митний склад”.
За даними аналітичного видання ICIS, імпорт газу з Румунії здійснює Молдова Трансбалканським трубопроводом. Обсяги, доставлені через інтерконектор Греція-Болгарія (IGB), фізично вирушали на північ до Молдови Трансбалканською лінією через Румунію та Україну.
Щойно обсяги ввозяться в Молдову через південний прикордонний пункт Каушани, їх можна відняти від обсягів, які надходять до Молдови з України через прикордонний пункт Гребенинки на півночі, повідомило ICIS регіональне джерело.
“Знадобилося майже шість років, щоб розблокувати мережу в регіоні і почати фізичні поставки газу з альтернативних напрямків”, – зазначив у коментарі ICIS ексголова ОГТСУ Сергій Макогон.
Як повідомлялося, у вересні 2022 року з території Польщі, Словаччини та Угорщини в Україну надійшло 29,4 млн куб. м (ТЗ – 17,4 млн куб. м), серпні – 142,1 млн куб. м (120,7 млн куб. м), липні – 119 млн куб. м (82,6 млн куб. м), червні – 46,6 млн куб. м), червні – 46,1 млн куб. м (6,6 млн куб. м), травні – 24 млн куб. м (4,9 млн куб. м), квітні – 3,2 млн куб. м (3,2 млн куб. м), березні – 282,3 млн куб. м (10 млн куб. м), лютому – 349,7 млн куб. м (11 млн куб. м), січні – 47 млн куб. м (0).
Трансбалканський газопровід – магістральний газопровід, що проходить територією України, Молдови, Румунії, Болгарії та Туреччини.
Європейський союз надішле в Україну в рамках підтримки 40 генераторів на додачу до вже поставлених 550, повідомив глава дипломатії Європейського союзу Жозеп Боррель.
“Росія намагається зламати бойовий дух України, завдаючи ударів по енергетичній інфраструктурі та використовуючи зиму як зброю війни проти мирних жителів. На зустрічі G7 ми координуємо нашу підтримку; ЄС відправляє 40 генераторів на додачу до 550, уже наданих через механізм європейського цивільного захисту та операцій з надання гуманітарної допомоги”, – написав Боррель у Твіттер у середу.
Як повідомлялося, Європейська комісія повідомила про підготовку до відправлення в Україну через Координаційний центр реагування на надзвичайні ситуації ЄС 200 середніх трансформаторів і великого автотрансформатора з Литви, середнього автотрансформатора з Латвії та 40 важких генераторів із розташованого в Румунії резерву ЄК (rescEU). Згідно з повідомленням, кожен із генераторів може забезпечити безперебійним живленням невелику або середню лікарню.
ЄК також додатково працює над новим енергетичним хабом rescEU в Польщі, щоб надати допомогу від третіх сторін і сприяти її скоординованому доставленню в Україну, зокрема з партнерами з G7.
Випробувальний проєкт “Фонд талантів ЄС” створив онлайн-інструмент пошуку роботи для громадян України, які рятуються від війни і шукають роботу в ЄС.
Як повідомляє прес-служба Міністерства закордонних справ України в п’ятницю, скористатися порталом можуть громадяни України, які перебувають на території держав-членів ЄС як тимчасово переміщені особи.
“Випробувальний Фонд талантів ЄС – можливість завантажити резюме та знайти свого роботодавця. Порталом користуються понад 4000 державних служб зайнятості та приватних агентств із працевлаштування. А це – понад 3 мільйони вакансій із різних сфер”, – ідеться в повідомленні.
Як повідомляється на сторінці Фонду, розміщеній на сайті Європейської комісії, у проєкті беруть участь Фінляндія, Литва, Польща, Словаччина, Хорватія, Іспанія та Кіпр.
