Рада Європейського союзу схвалила раніше ухвалене політичне рішення виділити Україні новий транш у розмірі EUR500 млн із Європейського фонду миру на посилення підтримки Збройних сил України для захисту території країни від російської агресії.
Відповідне рішення ухвалено у п’ятницю у Брюсселі, повідомляє Рада ЄС.
“Сьогодні Рада схвалила два заходи допомоги в рамках Європейського фонду миру (EФМ), спрямовані на посилення підтримки ЄС можливостей та стійкості Збройних сил України для захисту територіальної цілісності та суверенітету країни, а також захисту цивільного населення від російської військової агресії, що триває. Завдяки 5-му. траншу у розмірі EUR500 млн, мобілізованому сьогодні, вклад ЄС у рамках EPF для України тепер складе EUR2,5 млрд”, – наголошується в прес-релізі.
Коментуючи рішення, Високий представник ЄС з питань зовнішньої та безпекової політики Жозеп Боррель сказав: “ЄС, як і раніше, зосереджений і непохитно підтримує Україну в її боротьбі за свободу і незалежність. Україні потрібно більше зброї, ми її надамо. У цьому контексті держави-члени ЄС погодився мобілізувати 5-й транш військової допомоги у розмірі EUR500 млн, що у сумі становить EUR2,5 млрд військової техніки для Збройних сил України”.
У прес-релізі деталізується, що відповідно до поточних пріоритетів, заявлених урядом України, та наданої досі підтримкою, заходи допомоги включають EUR490 млн військову техніку, призначену для нанесення смертоносної сили в оборонних цілях, та EUR10 млн, призначених для покриття постачання обладнання та на витратні матеріали, такі як засоби індивідуального захисту, аптечки та паливо.
Агрохолдинг “Агротрейд” отримав сертифікат, що дозволяє йому експортувати сою до країн Євросоюзу, спочатку планується продати 4 тис. тонн сої із залишків урожаю минулого року.
Як повідомляється на Facebook-сторінці агрохолдингу у четвер, документ гарантує вирощування сої без ГМО з використанням дозволених у Європі добрив та хімікатів.
Уточнюється, що сертифікацію експорту до ЄС здійснив український сертифікаційний орган “Органік Стандарт”.
Група “Агротрейд” цього року засіяла соєю 3,1 тисячі га, урожай з яких також планує експортувати до ЄС.
Раніше компанія сертифікувала ріпак для постачання до Європи.
Група компаній “Агротрейд” – вертикально інтегрований холдинг повного агропромислового циклу (виробництво, переробка, зберігання та торгівля сільгосппродукцією). Обробляє понад 70 тис. га земель у Чернігівській, Сумській, Полтавській та Харківській областях. Профільні культури – соняшник, кукурудза, озима пшениця, соя та ріпак. Має власну мережу елеваторів із потужністю одноразового зберігання 570 тис. тонн.
Група також виробляє гібриди насіння кукурудзи та соняшника, ячменю, озимої пшениці. На базі насінницького господарства “Колос” (Харківська обл.) у 2014 році було збудовано насіннєвий завод потужністю 20 тис. тонн насіння на рік. 2018 року “Агротрейд” вивела на ринок власну марку Agroseeds.
Засновник та генеральний директор “Агротрейд” – Всеволод Кожем’яко.
Агротрейд, ЄС, СЕРТИФІКАТ, СОЯ, ЭКСПОРТ
Міністерство цифрової трансформації України повідомило про продовження дії послуги “Роумінг як вдома” для українських біженців у країнах ЄС.
“Спільна заява мобільних операторів України та Євросоюзу продовжується. Українці, які вимушено виїхали до країн ЄС, зможуть і надалі дзвонити рідним за цінами українських операторів. Попередньо домовленості були на три місяці. І вже з липня українцям довелося б переходити на європейські тарифи. Проте Єврокомісія закликала операторів ЄС продовжити підтримку українців”, – повідомляється у Телеграм-каналі міністерства.
За даними Мінцифри, наразі близько 70 європейських операторів надають українцям безкоштовний роумінг. З української сторони заяву підтримують мобільні оператори “Київстар”, “Vodafone Україна” та lifecell.
У міністерстві подякували Нацкомісії, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектру та послуг поштового зв’язку (НКЕК), Європейську комісію та Асоціацію європейських регуляторів у сфері електронних комунікацій (BEREC) за зусилля, які докладаються до того, щоб українці в ЄС залишалися на зв’язку. із близькими.
Як повідомлялося, раніше оператори України та ЄС підписали спільну декларацію про скоординовані зусилля щодо забезпечення та стабілізації доступного або безкоштовного роумінгу та міжнародних дзвінків між ЄС та Україною.
На момент оприлюднення декларацію підписали 27 операторів зв’язку в ЄС та Україні, у тому числі кілька загальноєвропейських груп, а також асоціація, яка представляє низку віртуальних операторів мобільного зв’язку (MVNO у Європі), і вона відкрита для подальших підписантів.
Федеральний міністр закордонних справ Німеччини Анналена Бербок повідомила, що підтримує пропозицію Єврокомісії щодо призначення центрального координатора в особі ЄС, який викупить готівкове в Україні зерно і раціонально розподілятиме його експорт існуючими логістичними каналами.
Відповідну заяву вона зробила 18 липня після відвідин румунського порту Констанца, який перевалює значні обсяги сільгоспсировини з України в умовах блокади українських морпортів, повідомляється на сайті видання Spiegel.
“Слід подумати про те, чи не скуповувати все (українське – ІФ-У) зерно, щоб потім мати можливість розподіляти його логістично набагато швидше”, – цитує видання німецького міністра.
Бербок нагадала, що через російську блокаду українських портів в Україні накопичилося 18 млн тонн готової до експорту агропродукції. Після чотиристоронніх переговорів між Україною, ГО, Туреччиною та РФ з’явилася надія на деблокаду української експортної інфраструктури у Чорному морі, проте досі важливо шукати альтернативні зернові маршрути, наприклад, через Констанцу.
Як повідомлялося, Кабінет міністрів України 28 червня схвалив проект угоди із Всесвітньою продовольчою програмою (ВПП) ООН про поновлення роботи її офісу в країні, що дозволить організації, зокрема, закуповувати продукцію АПК в українських компаній для виконання міжнародних гуманітарних програм.
Участь ЗПС передбачається у закупівлі сільськогосподарських та продовольчих товарів у українських компаній для потреб міжнародних гуманітарних проектів ООН.
Народний депутат Дмитро Соломчук у червні написав, що невизначеність з експортом українських зернових, що веде до світової продовольчої кризи та зростання цін на продовольство, можна вирішити шляхом викупу в України торішнього та нинішнього врожаїв на загальну суму $30-35 млрд через спеціально створений фонд. Це сприятиме розвитку експорту з країни та її внутрішньої переробки до АПК, а також забезпечить український агросектор обіговими коштами та можливістю продовжувати роботу в умовах військового вторгнення РФ.
Аналіз розвитку та впливу тривалої спеки на Євросоюз показує, що 46% території союзу схильні до ризику посухи, а 11% вже переживають дефіцит ґрунтової вологи, повідомила в понеділок Єврокомісія (ЄК).
Такі дані містяться у доповіді Спільного дослідницького центру ЄК “Посуха в Європі: липень 2022 року”.
“Кліматичні зміни підвищують ризик серйозних посух та лісових пожеж у світі. Спільний дослідний центр ставить науку і технології на службу спостереження за зміною клімату. Завдяки цій доповіді ми краще розуміємо ситуацію, щоб захистити наші ліси, врожаї та води”, – заявила член ЄК, відповідальна за наукові дослідження, Марія Габрієл.
Згідно з доповіддю, нестача вологи і температурне навантаження призводять до зниження врожайності культур порівняно з прогнозами, що робилися раніше, і без того негативними щодо зернових та низки інших культур.
Наслідки посухи, ймовірно, позначаться на сільському господарстві Іспанії, Італії, Португалії, Румунії та Франції. Певною мірою липневі погодні умови завдадуть збитків сільгоспвиробникам Угорщини, Німеччини, Польщі, Словенії та Хорватії.
В Італії режими інтенсивної посухи оголошені в п’яти регіонах, нестача води призвела до обмежень її використання у низці муніципалітетів. Аналогічних заходів щодо економії витрати рідини було вжито у Франції.
Канцлер Німеччини Олаф Шольц у статті, написаній для газети Frankfurter Allgemeine, заявив, що Європа спочатку знала, що санкції проти Росії зберігатимуться тривалий час.
“Нам із самого початку було зрозуміло, що санкції доведеться зберігати тривалий час”, – написав політик.
Він повторив свою заяву, зроблену в травні в інтерв’ю телеканалу ZDF про те, що Захід не піде на скасування санкцій у разі мирного врегулювання українського конфлікту на “умовах, нав’язаних Росією”.
Водночас він визнав, що більшість німців страждає від наслідків обмежень, зокрема від високої вартості бензину та продуктів харчування.
“Цей шлях нелегкий навіть для такої сильної, процвітаючої країни, як наша”, – додав Шольц.
У статті йдеться, що “світова економіка стикається з викликом, якого не було протягом десятиліть”, і жодна країна у світі не може самотужки протистояти такому розвитку подій”.
З огляду на це Шольц закликав до єдності країн ЄС у політиці щодо Росії, наголосивши, що ЄС її вже продемонстрував.
“Але ми не маємо зупинятися на досягнутому”, – пояснив він, додавши, що ЄС має дійти згоди в інших сферах.
“Для мене це означає: більше жодних егоїстичних блокад європейських рішень окремими державами-членами. Більше жодних національних одиночних зусиль, які завдають шкоди Європі загалом”, – наголосив він.
За його словами, “ми просто більше не можемо дозволити собі національне вето, наприклад у зовнішній політиці, якщо ми хочемо продовжувати бути почутими у світі великих держав, що конкурують”.
Як повідомлялося, Рада ЄС із закордонних справ відбудеться у понеділок у Брюсселі. Вона планує роботу у зв’язку з українською ситуацією за трьома напрямами: підтримка України, санкції проти РФ, інформування міжнародної спільноти про наслідки конфлікту, повідомило джерело в ЄС.
“Щодо першої частини ми вважаємо, що відбудеться обговорення додаткової військової підтримки України”, – сказав журналістам на умовах анонімності високопосадовець Євросоюзу, знайомлячи їх у п’ятницю з порядком денним міністерської зустрічі.
“Буде дискусія щодо санкцій (щодо РФ – ІФ-У). Ми готуємо низку заходів”, – продовжив співрозмовник ЗМІ. Він підтвердив, що під час дискусії члени ради обговорюватимуть пропозицію щодо заборони російського експорту золота.
Водночас чиновник зазначив, що “ми не очікуємо у понеділок жодного рішення щодо санкцій”.
Щодо військової допомоги Києву, у Брюсселі очікують від Ради ЄС “політичного рішення” держав-членів стосовно п’ятого траншу відповідно до вказівок Європейської ради.
