Рада ЄС остаточно затвердила пакет фінансової допомоги Україні, що включає винятковий кредит макрофінансової допомоги (MFA) у розмірі до EUR35 млрд у рамках ініціативи G7 «Надзвичайні кредити для прискорення доходів України» (ERA), яка передбачає виділення до $50 млрд із подальшим погашенням доходами від знерухомлених російських активів.
Як ідеться в повідомленні в соцмережі X Угорщини, яка головує в ЄС, також затверджено механізм кредитного співробітництва, що допоможе Україні погасити кредити на суму до EUR45 млрд (близько $50 млрд), надані ЄС і партнерами з G7 у рамках цієї ініціативи.
Раніше повідомлялося, що умови нового MFA будуть прив’язані до умов Ukraine Facility, і її виділення планують почати ще до кінця цього року.
Напередодні глава американського Мінфіну Джанет Єллен повідомила, що США дуже близькі до завершення узгодження американської частини цього кредиту ERA. «Ми вже на 99% готові», – уточнила вона. За її словами, США все ще чекають гарантій від Євросоюзу щодо запровадження більш довгострокового режиму санкцій для забезпечення того, щоб прибуток від активів РФ залишався доступним. Наразі режим санкцій ЄС вимагає одноголосного продовження кожні півроку, і його збільшення до трьох років блокує Угорщина.
За словами міністра фінансів Німеччини Крістіана Лінднера, за такого фінансування з боку США підтримка з боку Європейського Союзу становитиме «приблизно EUR18 млрд», що еквівалентно приблизно $20 млрд, хоча для підстраховки ЄС затвердив можливість виділення кредиту в рамках ERA у розмірі до EUR35 млрд.
Велика Британія 22 жовтня вже заявила, що надає Україні військовий кредит на GBP2,26 млрд (майже $3 млрд за поточним курсом) для закупівлі необхідного військового обладнання в рамках ERA.
Канада ще в червні, одразу після рішення G7 про ініціативу ERA, анонсувала виділення в її рамках CAD5 млрд ($3,6 млрд за поточним курсом).
МВФ в оновленій за підсумками п’ятого перегляду програмі розширеного фінансування EFF вказав, що в разі завершення війни наприкінці 2025 року Україні із зазначених $50 млрд для підтримки бюджету знадобиться $33,1 млрд: наступного року – $19,1 млрд, 2026 року – $9,2 млрд і 2027 року – $4,9 млрд.
У негативному сценарії продовження війни до середини 2026 року бюджету України для покриття дефіциту потрібні будуть усі $50 млрд.
Статус тимчасового захисту в країнах ЄС на 31 серпня 2024 року мали 4 млн 163,66 тис. громадян країн, що не входять до ЄС, які залишили Україну внаслідок російського вторгнення 24 лютого 2022 року, порівняно з 4 млн 123,88 тис. громадян місяцем раніше, повідомляє Євростат.
«Порівняно з кінцем липня 2024 року найбільший абсолютний приріст кількості бенефіціарів спостерігався в Німеччині (+11 730; +1,1%), Чехії (+7 275; +2,0%) і Румунії (+3 050; +1,8%)», – ідеться в інформації відомства.
Воно вказало, що кількість бенефіціарів скоротилася в Польщі (-1 015; -0,1%), Франції (-680; -1,1%) і Люксембурзі (-10; -0,3%).
Згідно з даними Євростату, незважаючи на позбавлення Німеччиною в липні майже 237 тис. осіб статусу тимчасового захисту, вона однаково залишається країною з найбільшим їхнім числом у ЄС і світі – 1 млн 122,33 тис. на кінець серпня, або 27,0% від загальної кількості бенефіціарів ЄС.
Слідом ідуть Польща – 975,19 тис., або 23,4% і Чехія – 376,89 тис., або 9,1%.
У серпневій статистиці після чотиримісячної перерви було оновлено дані щодо Іспанії, згідно з якими вона залишається на четвертому місці – 215,13 тис. порівняно з 203,3 тис. на кінець березня.
Водночас Євростат уточнив, що в даних щодо Іспанії, Греції та Кіпру враховується частина людей, чий статус тимчасового захисту вже недійсний.
Згідно з даними відомства, порівняно з чисельністю населення кожного члена ЄС найбільша кількість бенефіціарів тимчасового захисту на тисячу осіб у серпні 2024 року спостерігалася в Чехії (34,6), Литві (27,6) і Польщі (26,6), тоді як відповідний показник на рівні ЄС становить 9,3.
Мовиться також, що на 31 серпня 2024 року на громадян України припадало понад 98% бенефіціарів тимчасового захисту. Дорослі жінки становили майже половину (45,1%) одержувачів тимчасового захисту в ЄС, діти – майже третину (32,3%), тоді як дорослі чоловіки – трохи більше ніж п’яту частину (22,6%) від загальної кількості. Роком раніше частка жінок була 46,5%, дітей 33,9% і дорослих чоловіків 19,5%.
Згідно з представленими даними, у липні п’ятою за кількістю біженців з України зі статусом тимчасового захисту в ЄС залишалася Італія зі 166,80 тис., що на 0,60 тис. більше липневого показника.
Понад 100 тис. таких осіб на кінець серпня 2024 року було також у Нідерландах – 116,90 тис., Словаччині – 125,92 тис. та Ірландії – 107,44 тис.
Від 50 тис. до 100 тис. їх налічували в Бельгії – 83,24 тис., Литві – 79,74 тис., Австрії – 80,27 тис., Норвегії – 74,96 тис., Фінляндії – 66,49 тис., Швейцарії – 66,48 тис., Португалії – 63,01 тис., Франції – 60,67 тис. (дані про дітей переважно не включено – Євростат) і Болгарії – 62,51 тис.
Далі йдуть Латвія – 46,51 тис. осіб, Швеція – 43,73 тис., Угорщина – 37,53 тис., Данія – 35,79 тис., Естонія – 33,84 тис., Греція – 31,48 тис., Хорватія – 25,22 тис., Кіпр – 21,13 тис., Ісландія – 3,91 тис., Люксембург – 3,81 тис., Мальта – 2,13 тис. і Ліхтенштейн – 0,65 тис.
Євростат уточнив, що всі наведені дані відносяться до надання тимчасового захисту на підставі Рішення Ради ЄС 2022/382 від 4 березня 2022 року, що встановлює наявність масового припливу переміщених осіб з України у зв’язку з військовим вторгненням Росії та тягне за собою запровадження тимчасового захисту.
Згідно з оновленими даними УВКБ ООН, кількість українських біженців у Європі станом на 16 вересня цього року оцінювали в 6,218 млн, а загалом у світі – у 6,780 млн, що відповідно на 134 тис. і 125 тис. більше, ніж місяцем раніше.
Розпочали роботу три енергомодернізовані дошкільні заклади Рівного загалом на 410 дітей, проєкт профінансовано Європейським Союзом у рамках гранту у розмірі EUR1,56 млн, повідомили у пресслужбі керуючої проєктом Північної екологічної фінансової корпорації (НЕФКО).
Енергомодернізація була проведена для будівель Рівненського навчально-реабілітаційного центру “Особлива дитина”, ясла-садка компенсувального типу “Центр Пагінець” та ясла-садка №35, які відвідують загалом близько 410 вихованців, серед яких ВПО та діти із особливими потребами.
“Європейський Союз задоволений успішним завершенням проєкту енергоефективної модернізації у Рівному, завдяки якому значно покращено умови навчання місцевих дітей, серед яких переселенці та діти з інвалідністю. Ця ініціатива підтверджує нашу непохитну відданість допомоги вразливим категоріям українського населення, особливо у ці складні воєнні часи. ЄС продовжує підтримувати проєкти, які зміцнюють стійкість та добробут громад по всій Україні”, — прокоментував Жослен Корне, керівник відділу реконструкції, енергетики, інфраструктури та навколишнього середовища Представництва ЄС в Україні.
За словами секретаря Рівненської міської ради, в.о. міського голови Віктора Шакірзяна, ці будівлі мали низьку енергоефективність і давно потребували капремонту.
“Завдяки модернізаційним заходам ми зможемо знизити витрати з бюджету громади шляхом скорочення споживання тепла, електроенергії та води. Виконані роботи також допоможуть скоротити викиди парникових газів, які вкладаються у наші зобов’язання з ініціативи NetZeroCities – досягнення кліматичної нейтральності до 2030 року”, – повідомив він.
Проект “Реконструкція та відновлення муніципальної інфраструктури м. Рівного для підтримки нагальних потреб внутрішньо переміщених осіб” успішно реалізовано за фінансової підтримки Європейського Союзу та запроваджено Північною екологічною фінансовою корпорацією (НЕФКО) в рамках Програми NIP “Підтримка ЄС для задоволення насущних житлових будинків”.
Загалом партнерство Рівненської громади з НЕФКО триває вже дев’ятий рік, за цей час реалізовано вже чотири проєкти на суму EUR3 млн 760 тис. Зокрема, виконано комплексну термомодернізацію шкіл №26, №18 та №27, а також дитячих садків №14, №33 та №46 на підтримку переходу міста до енергоефективних громадських будівель. Серед інших реалізованих заходів у навчальних закладах – встановлення восьми нових індивідуальних теплопунктів, заміна кухонного обладнання в 11 будинках, заміна насадок на водопровідних кранах у 13 будинках та заміна світильників на нові світлодіодні лампи у 31 будівлі.
НЕФКО також надала грантове фінансування для впровадження проєкту “Енергоефективність громадських будівель та вуличного освітлення у м. Рівному” у рамках програми “Ініціатива з енергоефективності Норвегія – Україна”. За грантові кошти буде проведено термоізоляцію фасадів будівель, заміну вікон та вхідних дверей, термоізоляцію дахів в закладах дошкільної освіти №7 та №57. Також буде модернізовано вуличне освітлення, включно із заміну ламп на енергоефективні, на магістральних та другорядних вулицях м. Рівне. За грантові кошти також заплановано встановлення сонячних фотоелектричних станцій на дахах трьох корпусів КНП “Центральна міська лікарня” Рівненської міської ради, які потребують безперебійного забезпечення електроенергією.
Кількість загиблих унаслідок руйнівних повеней у Боснії та Герцеговині, які називають найгіршими за останні десятиліття, уже досягла 19 осіб. Вранці 4 жовтня повідомлялося, що внаслідок сильних злив у Боснії, що випали в ніч на п’ятницю, затопило кілька міст у центральній і південній частинах країни.
Після 16 загиблих у муніципалітеті Яблуніце рятувальники також знайшли тіла трьох людей у місті Фойніце, де негода зруйнувала багато будинків і господарських будівель.
На цьому тлі президент Сербії Александар Вучич і прем’єр-міністр Хорватії Андрей Пленкович погодилися надати всю необхідну допомогу Боснії і Герцеговині.
Вучич раніше зазначав, що Сербія може направити рятувальні гелікоптери і катери, а також надати фінансову допомогу.
А хорватський прем’єр заявив, що його уряд перебуває в постійному контакті з головою Ради міністрів Боснії і Герцеговини Бор’яною Крішто і готовий надати «всю необхідну допомогу в ліквідації наслідків повені».
Також готовність допомоги підтвердив високий представник ЄС із зовнішньої політики і політики безпеки Жозеп Боррель. Він зазначив, що Боснія може скористатися Механізмом цивільного захисту ЄС, до якого приєдналася 2022 року.
Чотирнадцять країн ЄС, а також Норвегія, Швейцарія та Ліхтенштейн підписали звернення, що закликає виконавчу владу ЄС запропонувати нові правила, що посилюють політику повернення, повідомляє Politico.
17 європейських країн у своєму листі до Європейської комісії просять запровадити нові правила, які дадуть змогу урядам затримувати нелегальних мігрантів, якщо вони становлять загрозу національній безпеці, а також змусять мігрантів співпрацювати з владою і забезпечать використання всіма країнами ЄС однакового програмного забезпечення для управління даними.
У листі до Комісії йдеться про те, що мігранти, які не мають права залишатися в ЄС, «мають бути притягнуті до відповідальності».
Зазначається, що Норвегія, Швейцарія та Ліхтенштейн також підписали звернення, хоча й не входять до ЄС, проте вони є членами Шенгенської зони.
Видання звертає увагу, що поштовх відбувається на тлі правого та антиміграційного зсуву в багатьох країнах ЄС.
Україна продовжує утримувати третє місце серед основних експортерів агропродовольчої продукції в ЄС після Бразилії та Великої Британії, повідомила пресслужба Українського клубу аграрного бізнесу (УКАБ) із посиланням на аналітичний звіт Європейської комісії.
Згідно з повідомленням, частка України в імпорті агропродукції до ЄС за шість місяців 2024 року зросла лише на 2% (EUR124 млн) порівняно з аналогічним періодом 2023 року.
Загалом імпорт агропродовольчої продукції в ЄС сягнув EUR13 млрд. Найбільше у вартісному вираженні збільшився імпорт із Кот-д’Івуару – на EUR951 млн (+46%), за ним слідує Нігерія з EUR473 млн (+132%), що пояснюється зростанням цін на какао.
Водночас, імпорт з Тунісу збільшився більш ніж удвічі (+107%), головним чином завдяки зростанню обсягів і цін на імпортовану оливкову олію. Імпорт з Австралії значно скоротився на EUR843 млн (-46%) через зменшення обсягів ріпаку, а з Бразилії – на EUR634 млн (-7%).
Як повідомляється, сукупний експорт агропродовольчих товарів із ЄС за період січень-червень 2024 року сягнув EUR116,4 млрд, що на 1% (+EUR1,1 млрд) більше порівняно з аналогічним періодом 2023 року.
У першій половині 2024 року найбільше зріс експорт ЄС у США, збільшившись на EUR1 млрд (+8%) насамперед завдяки вищим цінам на оливки та оливкову олію. Цей сектор також сприяв збільшенню експорту до Бразилії на EUR209 млн (+18%).
Експорт ЄС до Китаю скоротився на 9% (-EUR689 млн) у період із січня до червня 2024 року порівняно з 2023 роком.
Це здебільшого пояснюється скороченням кількох основних продуктів, що експортуються з ЄС у Китай, зокрема свинина, молочні продукти та зернові.
