Україна 2023 року експортувала до Європейського Союзу 45,8 тис. тонн меду, на частку імпорту цього продукту з України припало 28%, повідомила заступниця директора департаменту аграрного розвитку Міністерства аграрної політики та продовольства Олена Дадус.
“Ринки країн Європейського Союзу є ключовими для експорту меду, адже Україна має другий результат із поставок меду в ЄС, який становить 28% усього імпорту цього продукту країнами блоку. Згідно з даними Реєстру експортних потужностей, поставками за кордон меду займаються близько 72 українських підприємств”, – процитувала пресслужба Міністерства аграрної політики та продовольства її виступ на Медовому форумі “Євроінтеграція медової галузі України: виклики та можливості”.
За даними Державної митної служби та Державного комітету статистики, експорт меду 2023 року становив 55,4 тис. тонн на суму $121,4 млн, зокрема, до країн Європейського Союзу – 45,8 тис. тонн (93,6% загального експорту) на суму $94,9 млн. Водночас у першому півріччі 2024 року обсяг експорту меду до країн ЄС становив 40,6 тис. тонн вартістю $70,7 млн.
У Мінагрополітики нагадали, що основними країнами експорту меду 2023 року були країни Європейського Союзу (Німеччина, Польща, Іспанія, Франція, Бельгія, Румунія, Італія, Угорщина, Греція) і США.
Як повідомлялося, у рамках асоціації України з Європейським Союзом без сплати мита українські підприємства з 5 червня 2024 року мали право поставити на ринок ЄС 18,507 тис. тонн меду. Після вичерпання цього обсягу з 21 серпня ЄС відновив квотування. З 1 січня 2025 року і до 5 червня 2025 року буде запроваджено нову тарифну квоту, яка відповідає 5/12 порога, встановленого для спрацьовування екстреного гальмування.
З 10 листопада в країнах Євросоюзу набувають чинності нові правила перетину кордону – запрацює нова IT-система EES (Entry/Exit System).
EES фіксуватиме в’їзд і виїзд усіх іноземців, включно з громадянами країн, що не входять до ЄС, зокрема українців. Замість штампів у паспорті застосовуватимуть сканування обличчя і відбитків пальців. Біометричні дані зніматимуться один раз під час першого в’їзду і зберігатимуться в системі протягом трьох років.
На дію безвізового режиму запровадження системи не позначиться.
Україна може стати членом Європейського Союзу (ЄС) протягом п’яти наступних років за умови виконання всіх необхідних реформ, заявив єврокомісар з питань розширення Олівер Варгеї на прес-конференції в Брюсселі в середу.
Як передає Deutsche Welle, Варгеї повідомив, що для України, Молдови та країн Західних Балкан створили додаткові інструменти, щоб «допомогти їм прискорити проведення реформ».
«Ці інструменти називаються «План зростання», «План України», залежно від країни. І за допомогою цього плану ми уможливили для Західних Балкан, Молдови, а також для України завершити реформи, щоб усе підготувати і стати членом ЄС до кінця наступного мандата Європейської Комісії», – сказав він.
30 вересня у Брюсселі презентували звіт про розширення ЄС, у якому йдеться про прогрес країн-кандидаток на вступ.
Європейська рада на саміті в Брюсселі 23 червня 2022 року надала Україні статус кандидата в ЄС. Київ має провести кілька важливих реформ, пов’язаних, зокрема, з верховенством права, олігархами та корупцією.
Рада ЄС остаточно затвердила пакет фінансової допомоги Україні, що включає винятковий кредит макрофінансової допомоги (MFA) у розмірі до EUR35 млрд у рамках ініціативи G7 «Надзвичайні кредити для прискорення доходів України» (ERA), яка передбачає виділення до $50 млрд із подальшим погашенням доходами від знерухомлених російських активів.
Як ідеться в повідомленні в соцмережі X Угорщини, яка головує в ЄС, також затверджено механізм кредитного співробітництва, що допоможе Україні погасити кредити на суму до EUR45 млрд (близько $50 млрд), надані ЄС і партнерами з G7 у рамках цієї ініціативи.
Раніше повідомлялося, що умови нового MFA будуть прив’язані до умов Ukraine Facility, і її виділення планують почати ще до кінця цього року.
Напередодні глава американського Мінфіну Джанет Єллен повідомила, що США дуже близькі до завершення узгодження американської частини цього кредиту ERA. «Ми вже на 99% готові», – уточнила вона. За її словами, США все ще чекають гарантій від Євросоюзу щодо запровадження більш довгострокового режиму санкцій для забезпечення того, щоб прибуток від активів РФ залишався доступним. Наразі режим санкцій ЄС вимагає одноголосного продовження кожні півроку, і його збільшення до трьох років блокує Угорщина.
За словами міністра фінансів Німеччини Крістіана Лінднера, за такого фінансування з боку США підтримка з боку Європейського Союзу становитиме «приблизно EUR18 млрд», що еквівалентно приблизно $20 млрд, хоча для підстраховки ЄС затвердив можливість виділення кредиту в рамках ERA у розмірі до EUR35 млрд.
Велика Британія 22 жовтня вже заявила, що надає Україні військовий кредит на GBP2,26 млрд (майже $3 млрд за поточним курсом) для закупівлі необхідного військового обладнання в рамках ERA.
Канада ще в червні, одразу після рішення G7 про ініціативу ERA, анонсувала виділення в її рамках CAD5 млрд ($3,6 млрд за поточним курсом).
МВФ в оновленій за підсумками п’ятого перегляду програмі розширеного фінансування EFF вказав, що в разі завершення війни наприкінці 2025 року Україні із зазначених $50 млрд для підтримки бюджету знадобиться $33,1 млрд: наступного року – $19,1 млрд, 2026 року – $9,2 млрд і 2027 року – $4,9 млрд.
У негативному сценарії продовження війни до середини 2026 року бюджету України для покриття дефіциту потрібні будуть усі $50 млрд.
Статус тимчасового захисту в країнах ЄС на 31 серпня 2024 року мали 4 млн 163,66 тис. громадян країн, що не входять до ЄС, які залишили Україну внаслідок російського вторгнення 24 лютого 2022 року, порівняно з 4 млн 123,88 тис. громадян місяцем раніше, повідомляє Євростат.
«Порівняно з кінцем липня 2024 року найбільший абсолютний приріст кількості бенефіціарів спостерігався в Німеччині (+11 730; +1,1%), Чехії (+7 275; +2,0%) і Румунії (+3 050; +1,8%)», – ідеться в інформації відомства.
Воно вказало, що кількість бенефіціарів скоротилася в Польщі (-1 015; -0,1%), Франції (-680; -1,1%) і Люксембурзі (-10; -0,3%).
Згідно з даними Євростату, незважаючи на позбавлення Німеччиною в липні майже 237 тис. осіб статусу тимчасового захисту, вона однаково залишається країною з найбільшим їхнім числом у ЄС і світі – 1 млн 122,33 тис. на кінець серпня, або 27,0% від загальної кількості бенефіціарів ЄС.
Слідом ідуть Польща – 975,19 тис., або 23,4% і Чехія – 376,89 тис., або 9,1%.
У серпневій статистиці після чотиримісячної перерви було оновлено дані щодо Іспанії, згідно з якими вона залишається на четвертому місці – 215,13 тис. порівняно з 203,3 тис. на кінець березня.
Водночас Євростат уточнив, що в даних щодо Іспанії, Греції та Кіпру враховується частина людей, чий статус тимчасового захисту вже недійсний.
Згідно з даними відомства, порівняно з чисельністю населення кожного члена ЄС найбільша кількість бенефіціарів тимчасового захисту на тисячу осіб у серпні 2024 року спостерігалася в Чехії (34,6), Литві (27,6) і Польщі (26,6), тоді як відповідний показник на рівні ЄС становить 9,3.
Мовиться також, що на 31 серпня 2024 року на громадян України припадало понад 98% бенефіціарів тимчасового захисту. Дорослі жінки становили майже половину (45,1%) одержувачів тимчасового захисту в ЄС, діти – майже третину (32,3%), тоді як дорослі чоловіки – трохи більше ніж п’яту частину (22,6%) від загальної кількості. Роком раніше частка жінок була 46,5%, дітей 33,9% і дорослих чоловіків 19,5%.
Згідно з представленими даними, у липні п’ятою за кількістю біженців з України зі статусом тимчасового захисту в ЄС залишалася Італія зі 166,80 тис., що на 0,60 тис. більше липневого показника.
Понад 100 тис. таких осіб на кінець серпня 2024 року було також у Нідерландах – 116,90 тис., Словаччині – 125,92 тис. та Ірландії – 107,44 тис.
Від 50 тис. до 100 тис. їх налічували в Бельгії – 83,24 тис., Литві – 79,74 тис., Австрії – 80,27 тис., Норвегії – 74,96 тис., Фінляндії – 66,49 тис., Швейцарії – 66,48 тис., Португалії – 63,01 тис., Франції – 60,67 тис. (дані про дітей переважно не включено – Євростат) і Болгарії – 62,51 тис.
Далі йдуть Латвія – 46,51 тис. осіб, Швеція – 43,73 тис., Угорщина – 37,53 тис., Данія – 35,79 тис., Естонія – 33,84 тис., Греція – 31,48 тис., Хорватія – 25,22 тис., Кіпр – 21,13 тис., Ісландія – 3,91 тис., Люксембург – 3,81 тис., Мальта – 2,13 тис. і Ліхтенштейн – 0,65 тис.
Євростат уточнив, що всі наведені дані відносяться до надання тимчасового захисту на підставі Рішення Ради ЄС 2022/382 від 4 березня 2022 року, що встановлює наявність масового припливу переміщених осіб з України у зв’язку з військовим вторгненням Росії та тягне за собою запровадження тимчасового захисту.
Згідно з оновленими даними УВКБ ООН, кількість українських біженців у Європі станом на 16 вересня цього року оцінювали в 6,218 млн, а загалом у світі – у 6,780 млн, що відповідно на 134 тис. і 125 тис. більше, ніж місяцем раніше.