Близько 2 млн артилерійських снарядів буде вироблено в 2025 році в країнах ЄС, повідомив новопризначений єврокомісар з оборони та космосу Андрюс Кубілюс у коментарі Hromadske.
Відповідаючи на запитання про те, чи вистачить Європі виробничих потужностей для збільшення військової допомоги Україні, чиновник зазначив, що лише 20-25% зброї виробляють у країнах ЄС, а решту купують за кордоном. За словами Кубілюса, збільшення виробництва зброї в ЄС потребує замовлень від європейських урядів, яких бракує, а без довгострокових контрактів із виробниками озброєння не варто очікувати, що Європа вироблятиме більше зброї та боєприпасів для України в наступні роки.
“Гроші з бюджету ЄС не можуть використовуватися для закупівлі зброї для України. Існує низка обмежень на інвестиції в оборонну промисловість за межами ЄС. Однак для закупівлі озброєнь можуть бути використані гроші з Європейського фонду миру або заморожених російських активів”, – зазначив єврокомісар.
Водночас, пояснює Кубілюс, наступного року Україна отримає близько EUR30 млрд від ЄС і сама вирішить, скільки з цієї суми використати в оборонних цілях. Наразі в ЄС упроваджується новий механізм, що дає змогу інтегрувати український військово-промисловий комплекс у європейську оборонну промисловість.
У підсумковому комюніке саміту ЄС, який відбувся 18-19 грудня, особливо наголошується, що Європейська рада “планує активізувати роботу з подальшої підтримки та розвитку оборонної промисловості України й поглиблення її співпраці з оборонною промисловістю ЄС”.
Європейський союз за підсумками 2023 року імпортував 339,8 тис. тонн спецій з країн, які не входять до об’єднання, повідомило статистичне управління ЄС (Eurostat).
За останні десять років ввезення збільшилося на 44%.
Китай торік був основним постачальником спецій, на його частку припало 39% загального обсягу поставок до Євросоюзу, зазначається в повідомленні.
Найбільш затребуваною спецією був імбир (114 тис. тонн), далі йдуть паприка (110,6 тис. тонн) і перець (50,3 тис. тонн). Китай був основною країною поставок імбиру (43%) і паприки (73%), а перець здебільшого закуповували у В’єтнамі (63%).
Куркума посіла четверте місце (16 тис. тонн), причому основна частина імпорту надходила з Індії (79%). Кориця перебувала на п’ятому місці (13,3 тис. тонн), більше третини поставок припало на В’єтнам (37%).
За останні десять років найістотніше збільшився імпорт куркуми та імбиру – у 2,4 раза і в 2,1 раза. Натомість закупівлі перцю за кордоном знизилися на 11%.
Комітет із питань аграрної та земельної політики Верховної Ради під час переговорів із представниками Європейського Союзу в Україні обговорив перспективу отримання грантів і фінансування українського аграрного сектору, а також запровадження Спільної сільськогосподарської практики (САР) після вступу до Європейського Союзу, повідомив народний депутат Сергій Лабазюк (партія “За майбутнє”) у телеграм-каналі
Керівник сектору сільського господарства, рибальства, лісового господарства та безпечності харчових продуктів представництва ЄС в Україні Крістіан Бен Хелл поінформував, що українським аграріям уже надано грантів на EUR1,5 млрд.
“Колеги пропонують жодним чином не оподатковувати гранати для аграріїв, оскільки це фактично гуманітарна допомога. Забирати її частково в бюджет – у ЄС вважають некоректним”, – розповів нардеп.
Учасники зустрічі констатували, що стосовно сільського господарства вимоги ЄС дотримано на рівні понад 71%. Під час подальшої адаптації європейського законодавства народні депутати наголосили на необхідності впровадження зміни з урахуванням інтересів українських виробників.
“Українські фермери хочуть працювати з європейським ринком, але цей показник буде близько 20%. Решта – транзит, або експорт в інші країни світу”, – зазначив Лабазюк.
Народні депутати також порушили питання блокади на українсько-польському кордоні.
“Від комітету повернулися до питання паритетності – чи не матимемо ми проблем чи маніпуляцій з експортом нашої продукції, якщо сумлінно виконуємо вимоги ЄС”, – резюмував парламентарій.
На засіданні було заслухано звіти заступника міністра економіки – торгового представника Тараса Качки та заступника міністра аграрної політики та продовольства Оксани Осьмачко.
У Європейському Союзі наразі вже акредитовано 60 українських молочних заводів, повідомив міністр аграрної політики і продовольства Віталій Коваль у телеграмі.
“Мінагрополітики підтримує молочну галузь. Наші пріоритети – розвиток тваринництва та агропереробки. Для цього в бюджеті на наступний рік закладено 1 млрд грн”, – написав він за підсумками участі у Всеукраїнській конференції “Молочний бізнес 2024”.
Міністр додав, що завдяки ініціативі першої леді Україна вводить молоко як обов’язковий продукт до харчування молодших школярів – по 200 мл на день.
Згідно з даними Державного комітету статистики, Україна в січні-жовтні 2024 року експортувала 101,6 тис. тонн молочних продуктів на суму $250,1 млн. У натуральних обсягах експорт додав 10% порівняно з аналогічним періодом минулого року, а виручка – 13%.
Крім того, Україна інтенсифікує переговори з Індонезією щодо відкриття ринку для кількох товарних позицій, серед яких молоко і молочні продукти.
Президент Єврокомісії заявила, що середні витрати на оборону в Європі становлять 1,9% ВВП, тоді як у Росії – 9%.
Голова виконавчої влади ЄС Урсула фон дер Ляєн закликала до збільшення витрат на оборону в Європі протягом наступних п’яти років, оскільки за її команду проголосувала незначна більшість депутатів Європарламенту.
Схвалення Європарламентом кандидатури нового керівника ЄС з мінімальною перевагою відкриває шлях до початку п’ятирічного терміну повноважень фон дер Ляєн та обраних нею 26 єврокомісарів, які розпочнуть свою роботу в неділю.
Перед ЄС стоять гострі виклики, включаючи війну в Україні, повернення Дональда Трампа і кліматичну кризу, і все це на тлі поглиблення побоювань економічного занепаду, коли фон дер Ляєн розпочинає свій другий термін.
Напередодні голосування вона заявила депутатам Європарламенту, що «щось не так у цьому рівнянні», коли Росія витрачає до 9% ВВП на оборону, тоді як середньоєвропейський показник становить 1,9%.
«Війна вирує на кордонах Європи, і ми повинні бути готові до того, що нас чекає попереду, працюючи пліч-о-пліч з НАТО», – сказала вона депутатам Європарламенту. «Наші витрати на оборону повинні збільшитися», – сказала вона, закликавши до зусиль, спрямованих на розвиток європейської оборонної промисловості і спільних оборонних проектів.
Фон дер Ляєн сказала, що Європа стоїть перед складним вибором, який вимагає «величезних інвестицій в нашу безпеку і наше процвітання».
Депутати Європарламенту 370 голосами проти 282 проголосували за затвердження посадовців, запропонованих Урсулою фон дер Ляєн у вересні – найбільш правого складу в сучасній історії ЄС – після політичної угоди між лідерами правоцентристської Європейської народної партії, соціалістами та лібералами-центристами. Це був найвужчий розрив з тих пір, як Європарламент отримав повноваження затверджувати виконавчу владу ЄС у 1990-х роках, і він розділив політичні групи по всьому спектру Європарламенту.
За це проголосувало 51,3% від загальної кількості 720 депутатів Європарламенту, або 53,7% присутніх у палаті.
П’ятнадцять з 27 нових комісарів, включаючи саму фон дер Ляєн, є членами або союзниками правоцентристської Європейської народної партії (ЄНП), ще два комісари представляють націоналістичні та ультраправі сили. До складу комісії, що йде, входили 10 членів ЄНП і один, пов’язаний з націоналістичною партією, яка виступає проти ЄС.
Голосування підводить риску під запеклою боротьбою, яка загрожувала перспективам віце-прем’єр-міністра Іспанії Терези Рібери та міністра Європи Італії Раффаеле Фітто, які тепер стануть віце-президентами Європейської комісії.
Призначення Рібери було затримано запеклою партійною суперечкою через смертоносні повені у Валенсії. Правоцентристська Народна партія Іспанії проголосувала проти, а соціалісти та інші ліві депутати Європарламенту виступили проти Фітто, колишнього християнського демократа, оскільки він зараз є членом партії «Брати Італії» Джорджіа Мелоні.
Націоналістична група Європейських консерваторів і реформістів, четверта за чисельністю група з 78 депутатів Європарламенту, розкололася: «Брати Італії» Мелоні та бельгійська сепаратистська партія «Фламандські сепаратисти» проголосували за комісію, тоді як польська партія «Право і справедливість» проголосувала проти.
Група Зелених, яка налічує 53 депутати Європарламенту, також розділилася, але її співлідери вирішили підтримати комісію фон дер Ляйєн. Їхня підтримка була закріплена в понеділок, коли фон дер Ляєн заявила, що «зелені» є «частиною проєвропейської більшості в Європарламенті», одночасно оголосивши про призначення колишнього зеленого євродепутата Філіпа Ламбертса на посаду радника з питань кліматичних цілей ЄС.
Про призначення Ламбертса, колишнього керівника IBM, вже було відомо, і лідери Зелених наполягали на тому, що саме простягнута фон дер Ляйєн рука допомоги їхній групі, а не саме призначення, вплинуло на їхню позицію. Співлідер Зелених Бас Ейкхаут заявив, що це «брехня», що призначення Ламбертса визначило їхнє рішення, зазначивши, що важливим фактором була мова фон дер Ляйєн, яка «дуже чітко показала, де вона стоїть політично».
У середу фон дер Ляєн заявила депутатам Європарламенту, що вона завжди буде «працювати з центру» і пообіцяла «дотримуватися курсу» щодо Європейської зеленої угоди, флагманської політики ЄС, спрямованої на подолання кліматичної кризи. Але в її промові більше уваги було приділено зміцненню європейської економіки та оборони, без жодної згадки про клімат або ескалацію кризи, з якою стикається європейська природа. Під час її останнього мандату ЄС відмовився від планів щодо обмеження використання пестицидів після масових протестів фермерів і скоротив плани щодо зменшення забруднення та захисту середовища проживання.
У відповідь на доповідь, опубліковану раніше цього місяця колишнім прем’єр-міністром Італії Маріо Драгі, який різко попередив, що Європа ризикує «повільним і болісним занепадом», фон дер Ляєн пообіцяла «компас конкурентоспроможності», спрямований на подолання інноваційного розриву зі США і Китаєм, прискорення декарбонізації та конкурентоспроможності Європи, а також посилення безпеки, включаючи забезпечення постачання критично важливої сировини.
На тлі зростаючої тривоги щодо європейської автомобільної промисловості фон дер Ляєн оголосила, що очолить «стратегічний діалог» щодо майбутнього європейських автовиробників. Багато хто в ЄНП та праві критики засуджують цілі ЄС щодо поступової відмови від двигунів внутрішнього згоряння до 2035 року, оскільки європейські автовиробники відстають від китайських конкурентів у перегонах за розробку електромобілів.
Усі 26 комісарів пройшли тригодинні слухання в Європейському парламенті в листопаді, але вперше за більш ніж 20 років жоден з них не був відхилений через свою компетентність або європейські зобов’язання.
Тривалий процес підкреслив, що слухання перетворилися на політичну боротьбу в дедалі більш фрагментованому правому парламенті, а не на справжню оцінку діяльності чиновників.
Роберта Метсола, президент Європейського парламенту, заявила, що голосування за комісію в середу продемонструвало, що «центр утримався». За її словами, парламент потребуватиме «різних типів більшості для різних типів законодавства, але без центру ви не зможете працювати».
На європейському ринку протягом понеділка-вівторка спостерігається зниження цін на пшеницю і кукурудзу, а на ріпак і сою вони можуть зберегтися через загострення воєнних дій в Україні минулого тижня, повідомило німецьке видання Agrarheute.com.
Аналітики кажуть, що ринок пшениці, який більшу частину минулого тижня підтримувався загостренням ситуації в Україні, перебуває під тиском через відсутність нових елементів, пише видання.
Зниження цін на пшеницю і кукурудзу німецькі експерти пов’язують із падінням євро щодо долара: його курс минулої п’ятниці було зафіксовано на рівні $1,0333, що є дворічним мінімумом.
“Падіння курсу євро фактично підтримує європейський експорт пшениці (і ціни на пшеницю) і сповільнює високий імпорт кукурудзи та ріпаку”, – звернув увагу ресурс.
Тим часом, на думку більшості аналітиків, домінування чорноморської пшениці залишається фактором, що чинить тиск на європейський ринок, особливо з урахуванням нещодавнього падіння цін на російську пшеницю. При цьому дедалі більшого значення на ринку набуває пшениця з південної півкулі.
Agrarheute послалося на дані Європейської Комісії, згідно з якими Європейський Союз від початку 2024-2025 маркетингового року станом на 17 листопада вже імпортував 3,5 млн тонн м’якої пшениці, з яких 2,5 млн тонн, або приблизно 70%, надійшло з України, а інша частина – з Канади, Молдови, США та Сербії. Основними одержувачами були Іспанія (майже 2 млн тонн) та Італія (530 тис. тонн).
“З 1 грудня Україна запровадить систему мінімальних експортних цін на сільськогосподарську продукцію, зокрема на пшеницю, кукурудзу та ячмінь. Мінімальні ціни розраховуватиме Міністерство аграрної політики щомісяця, і експорт нижче за ці ціни заборонений”, – звернуло увагу видання.
Експерти наголосили на складності прогнозування ситуації на світовому аграрному ринку у зв’язку із запровадженням Україною механізму встановлення мінімальних експортних цін на агропродукцію та його впливу на структуру врожаю та українського експорту.
“Ми швидко наближаємося до сезону відпусток, а це означає, що на зернових ринках менше фундаментальних даних для торгівлі, ніж ми зазвичай отримуємо в іншу частину року”, – процитувало видання стратега з хеджування та ринкового аналітика AgMarket.net Кадена Суїні.
Оскільки грудневий звіт USDA завжди аналогічний листопадовому звіту, у нас, імовірно, не буде нових даних про попит і пропозицію до 10 січня, резюмувало Agrarheute.
