Україна 2023 року увійшла до трійки експортерів шоколаду в країни Європейського Союзу, куди поставила 22 тис. тонн цього продукту, повідомив Євростат. Згідно з його даними, на частку України припало 13% імпорту шоколаду ЄС.
Найбільше в ЄС постачали шоколад тільки Швейцарія (62 тис. тонн, частка 36%) і Велика Британія (61 тис. тонн, частка 36%).
Водночас країни Європейського Союзу поставили на зовнішні ринки 867 тис. тонн шоколаду і шоколадних батончиків.
Найбільшим експортером була Німеччина – 221 тис. тонн, що склало 26% усього обсягу. На другому місці – Нідерланди з 123 тис. тонн і 14% відповідно, на третьому – Польща з 115 тис. тонн і 13%. Бельгія, відома своїми солодощами, експортувала 96 тис. тонн (11%).
До п’ятірки найбільших експортних партнерів за межами ЄС увійшли: Велика Британія, яка купила в ЄС 315 тис. тонн шоколаду (36%); США – 72 тис. тонн (8%); Росія – 65 тис. тонн (7%); Канада – 31 тис. тонн (4%); Австралія – 27 тис. тонн (3%).
Гірничо-металургійна група “Метінвест” у 2023 році реалізувала в країнах Європейського Союзу (ЄС) 48% своєї металургійної та гірничорудної продукції, тоді як у 2022 році частка ЄС у загальній виручці компанії становила 49%.
Згідно з річним звітом групи, за 2023 рік “Метінвест” реалізував в Україні 35% усієї своєї продукції (у 2022-му році – 28%), у країнах MENA – 2% (7%), у СНД – 1% (3%), в Азії – 7% (4%), у Північній Америці – 6% (6%), в інших регіонах – 1% (3%) на загальну суму $7,397 млрд ($8,288 млрд).
Водночас частка виручки металургійного сегмента компанії за минулий рік у ЄС становила 50% (у 2022-му році – 49%), реалізувала в Україні 38% своєї металопродукції (30%), у країнах MENA – 3% (10%), у СНД – 1% (4%), в Азії постачань не було ані в 2023-му, ані в 2022-му роках, у Північній Америці – 7% (6%), в інших регіонах – 1% (1%) на загальну суму $4,846 млрд ($5,716 млрд).
Крім того, частка продажів компанії залізорудної продукції в ЄС 2023 року становила 44% (51%), в Україні – 30% (22%), у країнах MENA – 0% (2%), в Азії – 20% (13%), у Північній Америці – 5% (6%), в інших регіонах – 1% (7%) на загальну суму $2,551 млрд ($2,572 млрд).
Всупереч прогнозам українська кукурудза на світових ринках почала дорожчати завдяки зростанню попиту на неї з боку Китаю, Туреччини, Єгипту та Європейського Союзу, повідомили в аналітичному кооперативі “Пуск”, створеному в рамках Всеукраїнської аграрної ради (ВАР).
“Очікування трейда, що з надходженням на світовий ринок нового врожаю кукурудзи з Аргентини впадуть попит і ціни на українську зернову, не виправдалися. Аргентинський новий урожай продається за вищими цінами, ніж українська кукурудза. Можна прогнозувати зростання цін на кукурудзу з України найближчими тижнями”, – зазначили аналітики.
За їхньою інформацією, Китай активно контрактує українську кукурудзу. Інші імпортери – Туреччина, Єгипет, Італія, Іспанія – теж почали багато купувати української кукурудзи. У морських портах умовні ціни на неї зросли до $142-145/тонна і збільшуються вже півтора тижні. Пропозиція “просідає”, попит стабільний.
“Можна прогнозувати, що на тлі попиту показники додаватимуть $2-3 на тонні на тиждень і сягнуть рівня мінімум $150/тонна на базисі СРТ уже до кінця березня”, – підкреслили експерти.
Вони повідомили, що у квітні головним фактором цінових змін кукурудзи стане інформація щодо врожаю зернової культури в Бразилії. У квітні буде більш достовірна інформація щодо врожаю в Бразилії: посівні площі, зволоження ґрунту, стан посівів. Це вплине на світовий ринок. Якщо в Бразилії продовжиться посуха і скоротиться врожай, тоді ціна на ринку зростатиме. Але поки що це один зі сценаріїв. У разі дощових опадів у Бразилії кон’юнктура на світовому ринку кукурудзи буде іншою.
На базисі DAP українська кукурудза торгується з поставкою в березні-квітні в Італію, Австрію та Німеччину в діапазоні $192-197/тонна, резюмували в “Пуск”.
Європейський Союз підтримає Україну перехідним фінансуванням у рамках програми Ukraine Facility, для чого Україна приведе у відповідність Державний земельний кадастр і Державний реєстр речових прав на нерухоме майно, а також затвердить заходи з підтримки впровадження індустріальних парків як інструменту залучення інвестицій на деокуповані території.
Як повідомило Міністерство економіки в п’ятницю, наразі ці два кроки, необхідні для отримання перехідного фінансування, перебувають на етапі розробки.
Мінекономіки зазначило, що три інші кроки вже було зроблено: ухвалено Національну стратегію доходів на 2024-2030 рр.; зміни до закону “Про прокуратуру” та до законів щодо посилення самостійності Спеціальної антикорупційної прокуратури і додаткових заходів із запобігання та протидії незаконним доходам і фінансуванню тероризму.
Відомство уточнило, що ці п’ять індикаторів були передбачені в Плані для Ukraine Facility, який увесь цей час обговорювався з ЄС, на початок 2024 року.
Мінекономіки зазначило, що Кабінет міністрів у п’ятницю, 8 березня, затвердив текст Меморандуму про взаєморозуміння між Україною та ЄС щодо перехідного фінансування в межах програми Ukraine Facility, а також відповідну кредитну угоду. Після підписання документів, запланованих на 11 березня, Україна зможе отримати EUR6 млрд євро для забезпечення поточних витрат державного бюджету до повноцінного запуску програми.
Пояснюється, що підписання Меморандуму дасть змогу Україні вже в березні 2024 року залучити EUR4,5 млрд для підтримки макрофінансової стабільності, а наступні EUR1,5 млрд – у квітні 2024 року.
Як повідомлялося, у лютому 2024 року Європейський парламент затвердив регламент програми Ukraine Facility. Згідно з ним, обсяг підтримки України від ЄС протягом 2024-2027 років становитиме EUR50 млрд, з яких EUR38,27 млрд буде спрямовано на підтримку державного бюджету, з них, як очікують у Києві, EUR16 млрд – у 2024 році.
План для Ukraine Facility – технічний документ, необхідний для реалізації програми фінансової підтримки України від ЄС. План не є загальною стратегією оновлення, він охопить лише частину передбачених на наступні роки державних змін із фокусом на макроекономічному зростанні, вказує Мінекономіки.
Підготовка Плану здійснюється урядом за координації Мінекономіки в постійних консультаціях із представниками Європейської комісії, що забезпечило відповідність документу більшості вимог затвердженого регламенту на етапі попередньої підготовки, додали в міністерстві.
Гірничо-металургійна група “Метінвест” у січні-червні 2023 року реалізувала в країнах Європейського Союзу (ЄС) 55% своєї металургійної та гірничорудної продукції.
Згідно з презентацією компанії на 15-й корпоративній конференції J.P.Morgan Global Emerging Markets, за цей період “Метінвест” реалізував в Україні 35% своєї металопродукції, у країнах MENA – 2%, у СНД – 1%, в інших регіонах – 7% на загальну суму $2,423 млрд.
Крім того, група за цей період реалізувала в Україні 28% своєї залізорудної продукції, в країнах Азії – 10%, в інших регіонах – 7% на загальну суму $1,131 млрд.
При цьому в першому півріччі-2022 “Метінвест” реалізував у ЄС 48% металопродукції (у другому півріччі-2022 – 50%), в Україні – 28% (35%), у країнах MENA – 13% (4%), у СНД – 6% (1%), в інших регіонах – 5% (10%) на загальну суму $3,603 млрд ($2,113 млрд).
Крім того, частка продажів компанії за залізорудною продукцією в першому півріччі-2022 в ЄС становила 45% (у другому півріччі-2022 – 60%), в Україні – 20% (27%), у країнах Азії – 19% (2%), в інших регіонах – 15% (11%) на загальну суму $1,669 млрд ($903 млн).
У презентації констатується, що продажі металопродукції в першому півріччі-2023 знизилися на 33% порівняно з аналогічним періодом попереднього року, головним чином, через скорочення обсягів виробництва на українських метпідприємствах чавуну і плоского прокату на 54% і 56% відповідно на тлі відсутності продажів слябів, а також через зниження середніх цін реалізації. Частково це було компенсовано збільшенням поставок своєї заготовки (зростання на 3%) і довгого прокату (зростання на 14%), а також коксу (зростання на 10%), з нарощуванням обсягів перепродажів.
Позитивна піврічна динаміка за перше півріччя-2023 порівняно з другим півріччям-2022 (зростання на 15%) зумовлена вищими обсягами продажів усієї продукції, а саме готової продукції (до 22%), напівфабрикатів (зростання на 7%) і коксу (зростання на 18%).
Разом з тим, логістичні проблеми продовжували формувати географію продажів.
Продажі залізорудної продукції за перше півріччя-2023 порівняно з першим півріччям-2022 знизилися на 32%, здебільшого на тлі падіння цін на залізну руду на 44% і скорочення поставок через блокаду українських чорноморських портів, а також зниження внутрішньогрупового споживання та падіння місцевого попиту. Також на результати вплинула негативна динаміка цін на ЗРС із вмістом заліза 62%. Частково це було компенсовано збільшенням обсягів продажів окатишів і концентрату коксівного вугілля – на 43% і 42% відповідно. У результаті відбулися суттєві зміни регіональних часток за виручкою.
Водночас порівняно з другим півріччям-2022 спостерігалася позитивна динаміка (зростання на 25%), передусім через збільшення обсягів продажів усієї продукції, а саме окатишів (зростання в 2,1 раза), залізорудного концентрату (зростання на 56%) і концентрату коксівного вугілля (зростання на 13%).
“Метінвест” складається з видобувних і металургійних підприємств, розташованих в Україні, Європі та США. Його основними акціонерами є група “СКМ” (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%), які спільно керують ним.
ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
Рада ЄС оголосила в середу, що Комітет постійних представників (Coreper) країн Євросоюзу погодив переговорний мандат ради щодо продовження ще на рік призупинення імпортних мит і квот на український і молдовський експорт до ЄС.
“Погоджуючись відновити ці заходи, ми демонструємо нашу незмінну підтримку Україні та Молдові, одночасно захищаючи внутрішній ринок від надмірного збільшення імпорту деяких чутливих сільськогосподарських продуктів”, – прокоментувала цю домовленість постпредів голова МЗС Бельгії, яка головує у Раді ЄС, Аджа Лябіб.
У комюніке ради пояснюється, що дві законодавчі пропозиції, які держави-члени обговорюватимуть із Європейським парламентом, спрямовані на подовження призупинення імпортних мит і квот ще на рік: із 6 червня 2024 року до 5 червня 2025 року для України та із 25 липня 2024 року до 24 липня 2025 року для Молдови – за умови “одночасного посилення захисту чутливих сільськогосподарських продуктів через зміцнення захисних заходів”, які вже включені до відповідного чинного регламенту.
У Брюсселі пояснюють, що “відновивши ці заходи, ЄС продовжить підтримувати та стимулювати торговельні потоки з України до ЄС та решти світу, а також сприятиме створенню умов для розширення економічних і торговельних відносин, що ведуть до поступової інтеграції України у внутрішню структуру ЄС”.
Що стосується Молдови, ці заходи покликані “допомогти зберегти умови, необхідні для того, щоб Молдова могла продовжувати свої торговельні відносини з ЄС і з рештою світу через ЄС”, повідомили в Раді Євросоюзу.
