До Києва прибула Моніторингова місія ЮНЕСКО (ICOMOS) для оцінки стану збереження об’єктів всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, зокрема Національного заповідника “Софія Київська” та прилеглих монастирських споруд, а також Національного заповідника “Києво-Печерська лавра”, повідомляє Департамент охорони культурної спадщини Київської міської державної адміністрації (КМДА).
“Під час візиту делегації обговорили поточний стан території, виклики щодо збереження історичного середовища та подальші кроки з удосконалення режимів використання буферної зони відповідно до міжнародних зобов’язань України”, – йдеться в повідомленні.
Зазначається, що у межах моніторингу місія оглянула низку об’єктів: будівлю на розі вул. Софіївської, 20/21 та вул. Володимирської, 21/20, якій минулого року присвоїли статус щойно виявленого обʼєкта культурної спадщини та яку внесли до реєстру памʼяток; будівлю на вул. Олеся Гончара, 17/23, на якій, відповідно до рекомендацій ЮНЕСКО, запропоновано здійснити демонтаж надбудованих поверхів із приведенням висоти будівлі до параметрів сусідньої історичної забудови; будівлю на вул. Великій Житомирській, 32 (так званий будинок зі зміями та каштанами), що знаходиться в процесі реставрації; частково Пейзажну алею.
Як повідомлялося, у ніч проти 24 січня об’єкти заповідника “Києво-Печерська лавра”, внесені до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, зазнали пошкоджень унаслідок масованої російської ракетно-дронової атаки. Зокрема, пошкоджень зазнали: Корпус №№66 — вхідна частина до комплексу Дальніх печер, та Корпус №67 (Аннозачатіївська церква). Так, вибуховою хвилею вибито частину вікон і дверей, а також у значній кількості місць пошкоджено фрагменти штукатурного оздоблення.
10 червня 2025 року Софійський собор зазнав ушкоджень унаслідок ворожого обстрілу.
Міністерство культури та інформаційної політики заявляє, що ЮНЕСКО посилює підтримку та здійснюватиме активний моніторинг ситуації в Україні.
“Днями у штаб-квартирі ЮНЕСКО в Парижі під час 219 сесії ЮНЕСКО ухвалило рішення про дії та програму надзвичайної допомоги Україні. Відтепер генеральний директор ЮНЕСКО здійснюватиме активний моніторинг ситуації в Україні в її міжнародно-визнаних кордонах з метою забезпечення безпосередньої участі ЮНЕСКО в заходах із відновлення України в рамках мандата Організації”, – йдеться в повідомленні прес-служби міністерства.
Зазначається, що рішенням передбачено здійснення генеральним директором ЮНЕСКО активного моніторингу ЮНЕСКО ситуації після підриву РФ дамби Каховської ГЕС, а результатом моніторингу має стати підготовка плану дій з подолання негативних наслідків для довкілля у зв’язку з цим екоцидом.
Крім того, на сесії директор зі стратегічного планування Секретаріату ЮНЕСКО представив доповідь генерального директора ЮНЕСКО щодо вжитих заходів з виконання “Програми дій та надзвичайної допомоги ЮНЕСКО Україні”.
Згідно з документом, ЮНЕСКО мобілізувала понад 66 млн дол. для допомоги Україні.
“Делегації підтвердили готовність продовжувати фінансову підтримку програм ЮНЕСКО для України в окремих галузях, зокрема для захисту об’єктів культурної спадщини в Одесі, Києві, Львові та інших містах, і закликали ЮНЕСКО продовжувати мобілізувати ресурси для відновлення сфер мандата Організації в Україні. Заява Групи друзів України в ЮНЕСКО на підтримку України із суворим засудженням російської агресії була оголошена делегацією Великої Британії від імені 44 держав”, – ідеться в повідомленні.
Генеральний директор ЮНЕСКО Одрі Азуле прибула в Україну, повідомила перший заступник глави МЗС України Еміне Джапарова.
“Як голова Нацкомісії України у справах ЮНЕСКО маю честь вітати в Києві Одрі Азулай. Візит гендиректорки UNESCO є величезним знаком підтримки наших зусиль із захисту та відновлення культури, освіти, науки, молоді, спорту та ЗМІ в Україні. Ці питання – на порядку денному сьогодні”, – написала вона у Twitter.
Традиційний французький хлібний батон – багет – на засіданні 17-го міжурядового комітету ЮНЕСКО зареєстрували в репрезентативному списку нематеріальної культурної спадщини людства.
Комітет проголосував одноголосно за рішення визнати такий статус за майстерністю та культурою виготовлення багета.
“Величезна гордість”, – так прокоментував це рішення присутній при голосуванні голова Національної конфедерації французьких хлібобулочних і кондитерських виробів Домінік Анракт.
З такої нагоди не змусила на себе чекати й реакція уряду. Міністр культури Рима Абдул-Малак вказала на важливість цієї “емблеми французької культурної спадщини”. “У своїх різних формах, традиційних або наново винайдених нашими майстрами, багет задавав ритм повсякденному життю французів – вранці, опівдні та ввечері – протягом кількох століть і експортувався в багато країн”, – заявила вона.
Міністр-делегат з питань малого та середнього бізнесу, торгівлі, ремісництва та туризму Олівія Грегуар, зі свого боку, привітала “визнання культури виготовлення багета, яку нам належить зберегти і захистити, щоб забезпечити передачу цієї спадщини”.
ЮНЕСКО опублікувала дані про стан півсотні льодовиків, внесених до переліку Всесвітньої спадщини. І ці дані з усією очевидністю вказують на їхнє прискорене танення.
Льодовики Доломітових Альп, льодовики Мон-Пердю у французьких Піренеях, льодовики Єллоустона та Йосеміті у Сполучених Штатах, льодовики Африки зі списку ЮНЕСКО – ось деякі з тих, які зникнуть до 2050 року, стверджують експерти.
За їхніми оцінками, навіть якщо припинити викиди CO2, вжити радикальних захисних заходів, наприклад, тих, які обговорюють на конференціях ООН з питань клімату, зокрема, на всесвітній зустрічі COP27, яка відбувається в листопаді в Єгипті, це танення, схоже, вже непоправне.
“Ситуація погано складається для гірських льодовиків. Гіршою мірою, ніж для полярних крижаних шапок Гренландії та Антарктиди”, – вважає Марі Кавіт, гляціологиня з Католицького університету Льовена (Бельгія).
Вона пояснює, що за оптимістичним сценарієм для всіх льодовиків світу до 2100 року передбачувана втрата варіюється від 22% до 57% “залежно від регіонів і вжитих заходів”. “Але, якщо мати на увазі саме льодовики Альп, до 2100 року 94% з них зникнуть”, – каже гляціолог.
За її словами, спека 2022 року була особливо вбивчою для цих альпійських льодовиків. Температури влітку, як і всюди в Європі, значно перевищували звичайні. Навесні сніговий покрив виявився незначним, тоді як сніг є захисним покривалом для льодовиків: перш ніж почне танути лід, треба, щоб розтанув сніг.
І на додачу до цього третій негативний чинник, дуже специфічний для Альп, продовжує Марі, – це сліди піщаної бурі із Сахари, що добралася до Європи. “Пісок на відміну від снігу темний, і під ним лід нагрівається швидше”, – зазначає дослідник льодовиків. Збіг цих обставин нинішнього року, пояснює вона, і призвів до такого безпрецедентного танення.
