Президент України Володимир Зеленський підписав закон, згідно з яким громадяни України, які в 1944-1951 роках були примусово переселені з території Польської Народної Республіки, визнаються депортованими. Відповідна картка закону № 4540-IX з відміткою підпису президента України оприлюднена на сайті Верховної Ради.
Міністр закордонних справ України Андрій Сібіга зазначив, що цей закон повертає історичну справедливість щодо цього «жахливого злочину».
“Президент України Володимир Зеленський щойно підписав важливий закон, яким ми відновлюємо пам’ять про примусово депортованих українців з території Польщі в 1944-1951 роках. Правильний і гідний крок, який повертає історичну справедливість щодо цього жахливого злочину. Дякую президенту за підтримку цього рішення, а також народним депутатам, які розробили і втілили його”, – написав він на сторінці у Facebook.
Міністр зазначив, що «багато свідків тих трагічних подій вже пішли в інший світ», проте з метою захисту прав «тих, хто ще живе з нами, і їхніх нащадків» – Україна гарантує надання передбаченої законом допомоги.
Керівник практики безпеки бізнесу в юридичній компанії Juscutum Олександр Горобець підтримав ухвалені поправки до КПК щодо НАБУ і САП.
“Замість політичних маніпуляцій – правова ясність. Законопроєкт №12414 уперше чітко встановлює межі повноважень і підвищує стандарти захисту прав людини«, – заявив він у переданому агентству »Інтерфакс-Україна” в середу коментарі.
На його думку, у межах розширення повноважень генерального прокурора закон повертає ситуацію в правове поле, оскільки розширення компетенції САП із 1 січня 2024 року, відповідно до закону №3509-IX, суперечило нормі Конституції, що повноваження генпрокурора не можуть бути передані іншому прокурору.
“Значним досягненням законопроєкту є ліквідація деструктивної практики проведення обшуків без судових ухвал. Проєкт чітко обмежує це право виключно випадками, коли існує нагальна потреба врятувати життя, здоров’я, статеву свободу, безпеку особи або зберегти докази цих злочинів. Такий підхід вартий найвищої похвали, адже він є прямим кроком до посилення гарантій захисту прав і свобод громадян України від необґрунтованого втручання у приватне життя”, – такої протилежної з АПУ думки дотримується керівник практики безпеки бізнесу Juscutum.
Від додав, що ухвалений закон також передбачає низку додаткових гарантій для учасників провадження, зокрема, клопотання про продовження досудового розслідування до 12 місяців тепер має погоджувати особисто генпрокурор, а його заступники не матимуть такого права.
Горобець вважає, що ухвалений закон залишає широкий спектр законних можливостей даному НАБУ для цивілізованої та продуктивної роботи, і нагадує, що розширення повноважень САП відбулося тільки з 1 січня 2024 року, а до того цей орган також ефективно працював.
Юрист також зауважив, що внесені зміни стосуються всіх правоохоронних органів і структур, а не лише антикорупційних, тому не варто говорити про вибіркове втручання.
“Законопроєкт №12414 є не загрозою, а важливим кроком на шляху до більш ефективної, конституційної та правозахисної системи правосуддя в Україні. Він покликаний усунути дисбаланси, посилити гарантії прав громадян і зробити роботу правоохоронних органів прозорішою та відповідальнішою”, – підсумував керівник практики безпеки бізнесу Juscutum.
Надходження від туризму можуть зрости удесятеро у разі ухвалення нового закону про туризм і забезпечення прозорості ринку, повідомила голова Державного агентства розвитку туризму (ДАРТ) Мар’яна Олеськів на звітній пресконференції.
“За п’ять років існування ДАРТ ми змогли досягти значної ефективності в системному розвитку та упорядкуванні правил української туристичної галузі, спільно з народними депутатами розробили закон «Про туризм», концепцію та першу чергу Єдиного туристичного реєстру (ЄТР) і гармонізували взаємодію між учасниками. Незважаючи на війну, туризм сьогодні приносить близько 3 млрд грн до бюджету країни і створює нові ніші. Ці надходження можуть зрости удесятеро після ухвалення нового закону «Про туризм» і забезпечення прозорості цього ринку, зокрема подачі статистики щодо проживання туристів”, – повідомила вона.
Цей показник Олеськів пояснила розрахунками, заснованими на прикладі Славської громади, виходячи з рівня беззбитковості закладів (30% завантаженості – ІФ-У).
“Що якісніші дані отримує громада, то якісніше можна управляти цією сферою. Наприклад, певний сезон менш активний, тому громада може знизити туристичний збір і зробити більше промоції, щоб акціями залучати більше відвідувачів”, – пояснила вона.
За п’ять років, які Олеськів очолювала ДАРТ, надходження до держбюджету від туристичної галузі зросли з 1 млрд 852 млн грн 2020 року до 2 млрд 938 млн грн – 2024-го. За прогнозом Oxford Economics, зробленим на прохання ДАРТ, 2034 року туристична галузь країни може принести в бюджет держави до 598 млрд грн.
“Нам вдалося домогтися виключення Росії з Всесвітньої туристичної організації ООН, ми створили цілу нову нішу – маршрути пам’яті. Переорієнтували туризм з міжнародного на внутрішній і змогли зацікавити людей новими напрямками для відвідування. Нині існує цілком реальна і повністю готова стратегія розвитку галузі на наступні роки, а також професійне середовище, що демонструє єдність і високу активність взаємодії”, – каже вона.
Серед системних кроків зі створення сучасних правил управління галуззю – розроблено новий закон “Про туризм”, законопроєкти зі стимулювання інвестицій та розвитку галузі, нова система категоризації готелів, створено перше спільне комунальне підприємство у сфері туризму.
“На сьогодні створено першу чергу ЄТР, важливим елементом якої є розроблена фахівцями ДАРТ нова система категоризації, після ухвалення якої є сенс доопрацьовувати другу чергу ЄТР відповідно до нових критеріїв, що відповідають європейським”, – повідомила Олеськів.
Розробленим проєктом постанови до системи категоризації, окрім готелів від 1 до 5 зірок, додано сучасні формати (хостели, глемпінги, кемпінги тощо). Для всіх закладів розміщення передбачена добровільна реєстрація через онлайн-ресурси (адреса, базові документи, кількість місць тощо). Щодо категоризації, отримання зірок, то, на думку Олеськіва, їй, як того вимагає світова практика, мають бути передбачені перевірки відповідності критеріям на місці.
Олеськів сподівається, що і закон, і постанову про нову систему категоризації буде ухвалено цього року, що допоможе системному розвитку галузі, яка має потенціал стати драйвером розвитку економіки країни.
Президент України Володимир Зеленський підписав закон №4116-IX про зміни до деяких законодавчих актів України з метою боротьби з ігровою залежністю (лудоманією) та вдосконалення державного регулювання діяльності з організації та проведення азартних ігор і лотерей. Згідно з інформацією на сайті Верховної Ради, карта законопроєкту була направлена для підпису президентом України 9 грудня 2024 року і повернута з підписом 3 січня 2025 року.
Відповідно до закону, до 1 квітня 2025 року замість КРАІЛ буде створено новий уповноважений орган і визначено міністерство, яке формуватиме політику у сфері грального бізнесу та лотерей.
Законом також впроваджується механізм обмеження доступу до нелегальних гральних вебсайтів/мобільних застосунків, забороняється реклама азартних ігор (окрім винятків: на ТБ і радіо в нічний час, у медіа для осіб, старших за 21 рік, на платформах і пошукових системах із цільовою аудиторією, старшою за 21 рік).
Крім того, забороняється пропозиція або відшкодування витрат для участі в азартних іграх, вчинення телефонних дзвінків, надсилання повідомлень невизначеному колу осіб і пропозиція безоплатних бонусів замість внесення ставки та прийняття ставок у кредит або з подальшою оплатою.
У самій рекламі забороняється участь військовослужбовців, волонтерів, популярних осіб, а також використання тематики, пов’язаної з війною.
Закон також забороняє отримання ліцензії особами, які є власниками або посадовими особами гральних компаній, що мають податковий борг або борг зі сплати ліцензій, спонсорство, окрім спонсорства у спорті.
Згідно з ухваленим законом, розрахунки під час проведення азартних ігор здійснюватимуться винятково в грошовій формі через поточні рахунки в банках, а використання інших платіжних послуг забороняється.
Підкреслюється, що завдяки закону лотереї підпадають під більшість обмежень грального бізнесу: вимоги до репутації посадових осіб, податкового боргу, відносин із країною-агресором, виключно банківські розрахунки.
Що стосується ліцензій на проведення державних лотерей, то її дозволяється отримувати іноземним суб’єктам із відповідним досвідом.
У законі також уточнюються норми щодо обов’язкового використання РРО гральним бізнесом, норми щодо неможливості отримання ліцензії особами, пов’язаними з країною-агресором, а саме – забороняється використання їхніх брендів, встановлюються ліміти на витрати та час гри, а також обов’язкові перерви.
Завдяки закону впроваджуються «контрольні закупівлі» під час перевірок із відеофіксацією.
Як повідомлялося, 4 грудня 2024 року Рада в другому читанні й у цілому 239 голосами підтримала законопроєкт №9256д про посилення контролю на гральному ринку та ліквідацію комісії Комісії з регулювання азартних ігор і лотерей (КРАІЛ).
За словами віцепрем’єра з інновацій, розвитку освіти, науки і технологій – міністра цифрової трансформації Михайло Федорова, суть закону – реорганізувати КРАІЛ і прибрати з процесу видачі ліцензій людський фактор. Далі цифровізувати ліцензії, щоб видача була автоматичною за чіткими критеріями та розпочати впровадження системи онлайн-моніторингу.
До цього, 29 березня 2024 року, військовослужбовець 59-ї бригади ЗСУ Павло Петриченко зареєстрував петицію з проханням до президента звернути увагу на шкоду, яку онлайн-казино та лудоманія (залежність від азартних ігор) завдають українській армії та суспільству. Уже до вечора того ж дня петиція набрала понад 26 тис. голосів. Президент України доручив главам СБУ, Держспецзв’язку та Мінцифри, а також секретарю РНБО зібрати аналітику з приводу роботи онлайн-казино і вже наступного тижня запропонувати своє рішення.
За словами голови парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данила Гетманцева, така ситуація пов’язана з бездіяльністю КРАІЛ, яка була створена три роки тому. Він вважає, що регулятор не розробив правила відповідальної гри окремо як для організаторів, так і для гравців та організував «вибірковий контроль у найкращих корупційних традиціях», а не тотальний контроль щодо виконання організаторами вимог щодо обмеження доступу до азартних ігор осіб, занесених до Реєстру самообмежень.
Президент України Володимир Зеленський у середу підписав закон про оподаткування винагород за гіг-контракти резидентів «Дія.City» (законопроєкт №9319) із поправкою щодо набуття чинності новими податковими нормами (законопроєкт №11416д) для фізосіб-підприємців і юросіб на єдиному податку з 1 січня 2025 року, повідомив голова парламентського комітету з питань податкової та митної політики Данило Гетманцев.
«Законопроєкт 9319 підписано. Підвищення для ФОПів набуває чинності з 1 січня. Все як обіцяв», – написав він у своєму телеграмМ-каналі.
Його заступник Ярослав Железняк зазначив, що закон очікував на підпис президента 17 днів.
Як повідомлялося, президент України 28 листопада підписав закон 4015-IX (законопроєкт №11416-д) про внесення змін до Податкового кодексу щодо особливостей оподаткування в період дії воєнного стану. Документ передбачає підвищення з 1 жовтня цього року військового збору з 1,5% до 5%, податку на прибуток банків до 50% за 2024 рік, збільшення низки інших податків і зборів.
Президент України Володимир Зеленський підписав євроінтеграційний закон №3928-IX “Про виноград, вино та продукти виноградарства”, повідомила пресслужба Комітету Верховної Ради з питань аграрної та земельної політики.
Згідно з повідомленням, закон ухвалено для приведення у відповідність норм галузевого законодавства з вимогами міжнародних правил виробництва продуктів виноградарства та виноробства, а також імплементації положень регламентів Європейського Союзу щодо ведення виноградарства та виноробства, енологічних практик, виробництва ароматизованих винних продуктів, використання та захисту географічних зазначень вин, ароматизованих винних продуктів, забезпечення контролю в цій галузі.
Документ передбачає запровадження в Україні вимог для виробництва та обігу вин, продуктів виноградарства та виноробства, ароматизованих винних продуктів з географічними зазначеннями, що аналогічні сучасним правилам у країнах ЄС.
Крім того, закон передбачає визначення механізму захисту на території України географічних зазначень, запровадження нових термінів і визначень відповідно до категорій європейського законодавства, імплементацію правила щодо маркування та представлення виноробної продукції.
Документ встановлює принципи проведення перевірок виробництва виноробної продукції від виноградного куща до кінцевого продукту, визначає контролюючі установи та їхні повноваження, конкретизує санкції за порушення встановлених законом вимог.
В Україні буде створено єдину державну інформаційну систему “Виноградарсько-виноробний реєстр” і передбачено можливість державної підтримки виноградарства та виноробства.
Очікується, що закон допоможе забезпечити громадян виробленою за міжнародними правилами високоякісною продукцією з особливими властивостями, що обумовлені природними умовами території походження. У сільській місцевості буде створено нові робочі місця та сприятливі умови розвитку суб’єктів господарювання всіх форм власності.
Закон набуде чинності 1 січня 2026 року.
