Посольство України в Республіці Польща нагадало, що з 5 березня припиняє свою дію Спецзакон про допомогу громадянам України від 12 березня 2022 року.
«Всі ключові механізми тимчасового захисту перенесені в системні закони, перш за все в Закон від 13 червня 2003 року про надання іноземцям захисту на території Республіки Польща. Перебування бенефіціара тимчасового захисту визнається легальним до 4 березня 2027 року», – йдеться в повідомленні на сторінці посольства у Фейсбуці.
Зазначається, що на цей період перебування визнається легальним, якщо особа: в’їхала до Польщі після 24 лютого 2022 року в результаті збройного конфлікту; отримала номер PESEL зі статусом UKR; не має тимчасового захисту, наданого іншою державою-членом ЄС.
В посольстві додали, що для осіб, які вже мали номер PESEL зі статусом UKR на момент набрання чинності законом від 23.01.2026, дія цього статусу зберігається.
“Статус UKR тепер регулюється Законом про облік населення (Ustawa o ewidencji ludnosći). Заяву на присвоєння номера PESEL зі статусом UKR необхідно подати особисто в будь-якому органі гміни протягом 30 днів з моменту прибуття. До заяви додаються фотографія та відбитки папілярних ліній… До 31 серпня 2026 року особи, яким статус UKR був наданий на підставі заяви, зобов’язані підтвердити свою ідентичність закордонним паспортом (якщо паспорт надавався). У разі невиконання цієї вимоги статус змінюється на NUE (не передбачає надання права на легальне перебування або будь-яку соціальну допомогу з боку держави)”, – попередили в дипломатичному представництві.
Повідомляється, що тепер особи з тимчасовим захистом мають доступ до медичної допомоги на умовах, аналогічних громадянам Польщі. Повний доступ до медичних послуг надається за наявності медичного страхування та сплати внесків до ZUS. Особи без страхування мають право на безкоштовну допомогу тільки у випадках невідкладної загрози життю та здоров’ю, під час вагітності та післяпологового періоду, а також до досягнення 18 років.
Зміни відбудуться у наданні проживання в центрах колективного розміщення.
“Міністр внутрішніх справ може надавати проживання та харчування (в центрі колективного розміщення або грошову допомогу) за такими правилами: максимум 60 днів з дня першого в’їзду до Польщі (для новоприбулих осіб); в цілому не більше 12 місяців протягом усього періоду тимчасового захисту. Цей ліміт є кумулятивним (сукупним) — враховується весь час проживання в центрах з 2022 року”, — йдеться в повідомленні.
Для вразливих груп населення колективне житло з харчуванням забезпечує Міністр соціального забезпечення. До вразливих груп належать: особи з інвалідністю (помірний/значний ступінь інвалідності, а також їхні опікуни); особи 60+ (жінки)/65+ (чоловіки) без польської пенсії, які не працюють і не мають повнолітніх дітей з аліментами; вагітні або мами з дитиною віком до 12 місяців; особи з-за кордону, які перебувають під опікою установ/сімей; особи, які щойно виписалися з лікарні після госпіталізації, яка тривала не менше 7 днів і оплачувалася NFZ.
Повідомляється, що до 30 червня 2026 року діє спеціальний перехідний період: воєвода може дозволити залишатися в центрі всім, хто вже там проживає (навіть якщо ліміт 12 місяців давно перевищено). Цей період введений, щоб дати людям час закінчити навчальний рік і знайти постійне житло. Після 30 червня 2026 року особи, які не належать до вразливих груп, втрачають право на безкоштовне проживання в центрах колективного розміщення.
“Виховна допомога 800+ та інші сімейні виплати надаються на загальних умовах, що застосовуються до іноземців — тобто за умови професійної активності опікуна та виконання дитиною обов’язків шкільного навчання. Повноваження з нагляду та контролю за витрачанням допомоги на дітей із системи закордонної опіки повністю покладені на повітові органи влади. У разі порушення умов виплати можуть бути призупинені”, — інформує посольство.
Тимчасовий захист не надається та/або припиняється, якщо особа: має дозвіл на постійне проживання, довгострокового резидента ЄС, тимчасове проживання, статус біженця тощо (стосується всіх країн ЄС); подала заяву про надання міжнародного захисту; отримала тимчасовий захист в іншій державі ЄС; є громадянином держави-члена ЄС; надала недостовірні дані або підроблені документи; в’їхала в рамках малого прикордонного руху.
Тимчасовий захист припиняється також у разі виїзду з Польщі на строк понад 30 днів, письмової відмови від захисту або набуття іншого легального статусу.
Тимчасовий захист діє до 4 березня 2027 року. Подальші рішення про продовження або зміну режиму легального перебування громадян України на території Польщі належать до компетенції Уряду Республіки Польща.
Президент США Дональд Трамп у виступі на Всесвітньому економічному форумі в Давосі заявив, що розраховує найближчим часом підписати закон про регулювання структури крипторинку, який охоплюватиме, зокрема, біткойн. За його словами, адміністрація домагається того, щоб США залишалися «крипто-столицею світу». Трамп також нагадав, що раніше підписав закон GENIUS Act, і додав, що Конгрес «дуже старанно» працює над новим пакетом правил для криптоактивів, який він «сподівається підписати дуже скоро».
На ринку криптовалют заяви Трампа супроводжувалися підвищеною волатильністю: за даними профільних видань, біткоїн в момент знижувався після коментарів з Давосу, але потім частково відігравав падіння і повертався до рівнів близько $90 тис. на тлі оцінки інвесторами сигналів щодо регулювання і загального новинного фону.
DAVOS, ЗАКОН, крипторинок, США, Трамп
Як повідомляє Сербський Економіст, Чорногорія посилює вимоги до отримання та продовження тимчасової посвідки на проживання (ВНЖ) для іноземців за двома популярними підставами – володіння нерухомістю та управління бізнесом. Закон про зміни до Закону про іноземців опублікований в Službeni list Crne Gore (№ 3/2026).
У парламентських поправках, що стали частиною підсумкового тексту, мінімальна «вартість» об’єкта для ВНЖ на підставі володіння нерухомістю фіксується на рівні не нижче 150 тис. євро. Як підтвердження вказується рішення податкового органу (база для податку на нерухомість), а правило не застосовується до громадян ЄС, ЄЕЗ і Швейцарії.
Примітно, що спочатку урядовий варіант пропонував вищий поріг – 200 тис. євро – і був прив’язаний до оцінки податкового органу; саме цей рівень раніше викликав дискусії в бізнес-спільноті та серед учасників ринку нерухомості.
У частині продовження ВНЖ для підприємців і виконавчих директорів влада переформатувала підхід. Профільний комітет парламенту зафіксував, що уряд вніс поправки, які скасовують вимогу працевлаштування громадян Чорногорії як умову продовження, і замінив її на необхідність надати доказ погашених податкових зобов’язань у мінімальному розмірі 5 тис. євро на рік.
Зв’язок «нерухомість – посвідка на проживання» залишається робочим, але з’являється зрозумілий ціновий фільтр, який може змістити попит в сегмент об’єктів від 150 тис. євро, особливо в прибережних і центральних муніципалітетах. При цьому ризик дисбалансу для півночі країни, де ціни нижчі, раніше прямо відзначався в парламентській дискусії як чутливий момент для регіонів.
Для малого бізнесу нова модель виглядає більш передбачуваною: замість формального найму вводиться вимірюваний критерій «податки не нижче 5 тис. євро», що потенційно знижує бар’єри для компаній без потреби в розширенні штату, але посилює фіскальну дисципліну.
Довідка: уряд пояснював пакет поправок необхідністю подальшого зближення з нормами ЄС щодо міграційного регулювання.
Оновлені правила для виробників винограду та виноробної продукції запрацювали в Україні з 1 січня 2026 року, їх затверджено законом «Про виноград, вино та продукти виноградарства» (№3928-ІХ), ухваленого Верховною Радою 22 серпня 2024 року. Закон запроваджує оновлені правила для виробників винограду та виноробної продукції, встановлює сучасні вимоги до вирощування винограду, виробництва, маркування та обігу вина, а також наближає українську систему до європейських стандартів.
Одним із ключових елементів документу є захист географічних зазначень – класифікація за європейським зразком, згідно з яким впроваджується чіткий поділ вин за походженням на вина із захищеним найменуванням походження (ЗНП) та вина із захищеним географічним зазначенням (ЗГЗ). Встановлено чіткі правила для офіційного визнання та охорони географічних назв, що дає можливість виробникам закріпити за собою регіональні бренди та гарантувати споживачам автентичну якість.
Важливим інструментом для впорядкування галузі буде створення Виноградарсько-виноробного реєстру: держава запроваджує єдину інформаційну систему, де будуть зареєстровані всі ділянки винограду, виробництва винограду та продукти виноградарства. Це гарантуватиме повну простежуваність продукту від лози до полиці магазину.
Крім того, зазначений закон передбачає спрощення умов для малих виноробів, що стимулюватиме розвиток крафтового сегменту та гастротуризму.
Водночас в Україні запроваджуються суворі вимоги до етикетки: чітко регламентується інформація, яка має бути доступна споживачеві, що запобігає фальсифікації вин.
Закон оновлює терміни та класифікацію виноробної продукції, встановлює стандарти якості та вимоги до маркування. Він визначає порядок державного контролю та загальні засади розвитку виноградарсько-виноробної галузі.
Верховна Рада ухвалила в другому читанні та в цілому законопроєкт №13200 “Про наставництво”, яким запроваджується інститут індивідуального та корпоративного наставництва для дітей віком від 10 років і молоді з вразливих категорій.
Як пояснювали в профільному комітеті, нині наставництвом охоплено дуже вузьке коло дітей, а також бракує чітких механізмів організації наставництва – від відбору та підготовки наставників до супроводу, обліку і контролю. Новий закон має розширити коло отримувачів наставництва та унормувати процедури.
Документ передбачає дві форми наставництва – індивідуальне та корпоративне, встановлює вимоги до наставників (зокрема вік від 21 року та громадянство України), запускає соціальну послугу з організації наставництва і визначає суб’єктів, які організовують та контролюють процес. Також запроваджуються механізми обліку, моніторингу, супроводу і державного нагляду у сфері наставництва.
Згідно з інформацією з матеріалів до другого читання, встановлено віковий поріг для дітей – від 10 років, а договір про наставництво передбачається тристороннім: наставник, батьки або законні представники дитини та надавач соціальної послуги. Наставництво можливе лише за згодою законних представників і самої дитини.
Адвокат Олексій Шевчук, коментуючи агентству “Інтерфакс-Україна” ухвалення закону, наголосив на новизні механізму для дітей старшого віку.
“Ключовим є те, що щодо дітей віком від 10 років не обов’язково встановлювати опіку чи піклування”, – сказав він.
Закон набуде чинності після підписання президентом і офіційного оприлюднення у встановленому порядку.
Президент Польщі Кароль Навроцький підписав закон про «допомогу громадянам України», покликаний врегулювати подальший статус українців, які проживають у Польщі, заявили в його канцелярії.
За словами глави канцелярії президента Збігнєва Богуцького, цей закон — «останній» в рамках спеціальної допомоги українцям. Він продовжує легальне перебування громадян України, які втекли від війни, до 4 березня 2026 року і пов’язує право на отримання соціальних допомог з критеріями — заняття трудовою діяльністю або навчання дітей у польських школах.
«Рішення, закладені в цьому законі, фактично є кінцем туризму з України за рахунок польських платників податків», — заявив Богуцький на прес-конференції. Він підкреслив, що з прийняттям закону Польща має намір «перейти до нормальних умов», застосовуючи до громадян України ті ж правила, що й до інших іноземців, які проживають в республіці.
Основні положення закону
• Продовження терміну легального перебування в Польщі за статусом тимчасового захисту до 4 березня 2026 року.
• Обмеження доступу до допомог: виплати будуть залежати від наявності роботи або навчання дітей. Винятки передбачені для батьків дітей з інвалідністю.
• Посилення контролю за використанням механізму «спеціального сприяння» та уточнення юридичного статусу українців у Польщі.
• Прагнення реформувати систему сприяння так, щоб вона з часом наблизилася до стандартної міграційної системи.
Законодавці в канцелярії президента заявляють, що подальше продовження цієї схеми неможливе, і тепер Україна-Польща повинні рухатися до більш стійкого регулювання перебування, зайнятості та інтеграції українців.
За даними ЗМІ, у 2025 році в Польщі налічується не менше 1,5 млн громадян України.
Джерело: http://relocation.com.ua/polish-president-signs-law-extending-aid-to-ukrainians-until-march-4-2026/
