Президент України Володимир Зеленський підписав закон №4116-IX про зміни до деяких законодавчих актів України з метою боротьби з ігровою залежністю (лудоманією) та вдосконалення державного регулювання діяльності з організації та проведення азартних ігор і лотерей. Згідно з інформацією на сайті Верховної Ради, карта законопроєкту була направлена для підпису президентом України 9 грудня 2024 року і повернута з підписом 3 січня 2025 року.
Відповідно до закону, до 1 квітня 2025 року замість КРАІЛ буде створено новий уповноважений орган і визначено міністерство, яке формуватиме політику у сфері грального бізнесу та лотерей.
Законом також впроваджується механізм обмеження доступу до нелегальних гральних вебсайтів/мобільних застосунків, забороняється реклама азартних ігор (окрім винятків: на ТБ і радіо в нічний час, у медіа для осіб, старших за 21 рік, на платформах і пошукових системах із цільовою аудиторією, старшою за 21 рік).
Крім того, забороняється пропозиція або відшкодування витрат для участі в азартних іграх, вчинення телефонних дзвінків, надсилання повідомлень невизначеному колу осіб і пропозиція безоплатних бонусів замість внесення ставки та прийняття ставок у кредит або з подальшою оплатою.
У самій рекламі забороняється участь військовослужбовців, волонтерів, популярних осіб, а також використання тематики, пов’язаної з війною.
Закон також забороняє отримання ліцензії особами, які є власниками або посадовими особами гральних компаній, що мають податковий борг або борг зі сплати ліцензій, спонсорство, окрім спонсорства у спорті.
Згідно з ухваленим законом, розрахунки під час проведення азартних ігор здійснюватимуться винятково в грошовій формі через поточні рахунки в банках, а використання інших платіжних послуг забороняється.
Підкреслюється, що завдяки закону лотереї підпадають під більшість обмежень грального бізнесу: вимоги до репутації посадових осіб, податкового боргу, відносин із країною-агресором, виключно банківські розрахунки.
Що стосується ліцензій на проведення державних лотерей, то її дозволяється отримувати іноземним суб’єктам із відповідним досвідом.
У законі також уточнюються норми щодо обов’язкового використання РРО гральним бізнесом, норми щодо неможливості отримання ліцензії особами, пов’язаними з країною-агресором, а саме – забороняється використання їхніх брендів, встановлюються ліміти на витрати та час гри, а також обов’язкові перерви.
Завдяки закону впроваджуються «контрольні закупівлі» під час перевірок із відеофіксацією.
Як повідомлялося, 4 грудня 2024 року Рада в другому читанні й у цілому 239 голосами підтримала законопроєкт №9256д про посилення контролю на гральному ринку та ліквідацію комісії Комісії з регулювання азартних ігор і лотерей (КРАІЛ).
За словами віцепрем’єра з інновацій, розвитку освіти, науки і технологій – міністра цифрової трансформації Михайло Федорова, суть закону – реорганізувати КРАІЛ і прибрати з процесу видачі ліцензій людський фактор. Далі цифровізувати ліцензії, щоб видача була автоматичною за чіткими критеріями та розпочати впровадження системи онлайн-моніторингу.
До цього, 29 березня 2024 року, військовослужбовець 59-ї бригади ЗСУ Павло Петриченко зареєстрував петицію з проханням до президента звернути увагу на шкоду, яку онлайн-казино та лудоманія (залежність від азартних ігор) завдають українській армії та суспільству. Уже до вечора того ж дня петиція набрала понад 26 тис. голосів. Президент України доручив главам СБУ, Держспецзв’язку та Мінцифри, а також секретарю РНБО зібрати аналітику з приводу роботи онлайн-казино і вже наступного тижня запропонувати своє рішення.
За словами голови парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данила Гетманцева, така ситуація пов’язана з бездіяльністю КРАІЛ, яка була створена три роки тому. Він вважає, що регулятор не розробив правила відповідальної гри окремо як для організаторів, так і для гравців та організував «вибірковий контроль у найкращих корупційних традиціях», а не тотальний контроль щодо виконання організаторами вимог щодо обмеження доступу до азартних ігор осіб, занесених до Реєстру самообмежень.
Президент України Володимир Зеленський у середу підписав закон про оподаткування винагород за гіг-контракти резидентів «Дія.City» (законопроєкт №9319) із поправкою щодо набуття чинності новими податковими нормами (законопроєкт №11416д) для фізосіб-підприємців і юросіб на єдиному податку з 1 січня 2025 року, повідомив голова парламентського комітету з питань податкової та митної політики Данило Гетманцев.
«Законопроєкт 9319 підписано. Підвищення для ФОПів набуває чинності з 1 січня. Все як обіцяв», – написав він у своєму телеграмМ-каналі.
Його заступник Ярослав Железняк зазначив, що закон очікував на підпис президента 17 днів.
Як повідомлялося, президент України 28 листопада підписав закон 4015-IX (законопроєкт №11416-д) про внесення змін до Податкового кодексу щодо особливостей оподаткування в період дії воєнного стану. Документ передбачає підвищення з 1 жовтня цього року військового збору з 1,5% до 5%, податку на прибуток банків до 50% за 2024 рік, збільшення низки інших податків і зборів.
Президент України Володимир Зеленський підписав євроінтеграційний закон №3928-IX “Про виноград, вино та продукти виноградарства”, повідомила пресслужба Комітету Верховної Ради з питань аграрної та земельної політики.
Згідно з повідомленням, закон ухвалено для приведення у відповідність норм галузевого законодавства з вимогами міжнародних правил виробництва продуктів виноградарства та виноробства, а також імплементації положень регламентів Європейського Союзу щодо ведення виноградарства та виноробства, енологічних практик, виробництва ароматизованих винних продуктів, використання та захисту географічних зазначень вин, ароматизованих винних продуктів, забезпечення контролю в цій галузі.
Документ передбачає запровадження в Україні вимог для виробництва та обігу вин, продуктів виноградарства та виноробства, ароматизованих винних продуктів з географічними зазначеннями, що аналогічні сучасним правилам у країнах ЄС.
Крім того, закон передбачає визначення механізму захисту на території України географічних зазначень, запровадження нових термінів і визначень відповідно до категорій європейського законодавства, імплементацію правила щодо маркування та представлення виноробної продукції.
Документ встановлює принципи проведення перевірок виробництва виноробної продукції від виноградного куща до кінцевого продукту, визначає контролюючі установи та їхні повноваження, конкретизує санкції за порушення встановлених законом вимог.
В Україні буде створено єдину державну інформаційну систему “Виноградарсько-виноробний реєстр” і передбачено можливість державної підтримки виноградарства та виноробства.
Очікується, що закон допоможе забезпечити громадян виробленою за міжнародними правилами високоякісною продукцією з особливими властивостями, що обумовлені природними умовами території походження. У сільській місцевості буде створено нові робочі місця та сприятливі умови розвитку суб’єктів господарювання всіх форм власності.
Закон набуде чинності 1 січня 2026 року.
Набирають чинності Закони України № 3853-IX та №3854-IX від 16.07.2024, з 00:00 год. 27 липня, які передбачають запровадження звільнення від сплати мита та ПДВ при ввезенні в Україну: електрогенераторного обладнання; обладнання для вітро- та сонячної генерації; акумуляторів (крім акумуляторів малої потужності), повідомляє Державна митна служба України в п’ятницю.
Служба окремо звертає увагу на те, що під пільгове ввезення в Україну підпадають такі важливі для населення товари, як: електрогенератори, інвертори, літій-іонні акумулятори та зарядні станції на їхній основі, а також сонячні панелі для ремонту та/або заміни від ушкоджень і розширення потужності діючих сонячних електростанцій.
Також у відомстві наголошують, що в переліку товарів, які звільняються від сплати митних платежів під час імпорту, зазначено обладнання для виготовлення засобів протидії технічним розвідкам та/або ремонту машин механізованого розмінування, і таке оборонне обладнання, як засоби радіоелектронні засоби виявлення та протидії безпілотним літальним апаратам.
«Змінами передбачено на період дії воєнного стану в Україні звільнення від сплати митних платежів товарів, ввезених задля енергетичної безпеки, у тому числі тих, що переміщуються (пересилаються) на митну територію України в міжнародних поштових та експрес-відправленнях, для вільного обігу та класифікуються за такими кодами згідно з УКТ ЗЕД: 8406 (крім 8406 10 00 00), 8410 (тільки турбіни гідравлічні та їхні частини), 8483 40 21 00, 8502 20 40 90, 8502 20 60 90, 8502 20 80 90, 8411 (крім турбогвинтових і турбореактивних двигунів та їхніх частин), 8501 64 00 00 00, 8504 40 84 00 (крім інверторних зварювальних апаратів), 8504 40 88 00 00 (крім інверторних зварювальних апаратів), 8504 40 90 00 00 00 (крім інверторних зварювальних апаратів), 8507 60 00 00 (крім установок зберігання енергії потужністю менш як 300 Вт змінного та/або постійного струму та окремих літій-іонних осередків місткістю менш як 200 А-год), 8541 43 00 00, 8537 (крім 8537 10 98 10), 8503 00 99 00 (тільки для вітроенергетичних електрогенераторних установок), комплектуючих для організації власного виробництва та ремонту в Україні машин механізованого розмінування, що класифікуються в товарних позиціях 8427, 8430, 8479 згідно з УКТ ЗЕД, а також для виготовлення підприємствами України активних засобів протидії технічним розвідкам, що класифікуються в товарних позиціях 8517, 8525, 8543 згідно з УКТ ЗЕД», – уточнили в Держмитслужбі.
Президент України Володимир Зеленський перед ухваленням радою директорів МВФ позитивного рішення про виділення Україні $2,2 млрд п’ятого траншу за програмою розширеного фінансування EFF підписав закон про перезавантаження Бюро економічної безпеки (№3840-IX), ухвалення якого було одним зі структурних маяків програми.
Інформацію про підписання главою держави документа розміщено на сайті Верховної Ради.
“Важливим кроком уперед стало ухвалення минулого тижня закону про реформування Бюро економічної безпеки України. Необхідно швидке і рішуче виконання цього закону”, – сказав глава місії Міжнародного валютного фонду (МВФ) в Україні Гевін Грей на прес-конференції в п’ятницю ввечері після виділення Україні траншу.
Як повідомлялося, Верховна Рада 20 червня 239 голосами за необхідного мінімуму в 226 голосів ухвалила закон про перезавантаження БЕБ. “Текст узгоджено з партнерами. З незалежним відбором нового глави БЕБ, переатестацією і кадровим відбором. За участю іноземних експертів та українського бізнесу. Можна було краще, але вже молодці”, – прокоментував ухвалення перший заступник голови профільного комітету Ради Ярослав Железняк.
За його словами, згідно з документом, нового голову БЕБ обирає комісія з шести членів, де половина – міжнародні експерти з правом вирішального голосу. Переатестацію проводить комісія, в якій по шість осіб від новообраного директора БЕБ і від міжнародних партнерів, але за пропозицією українського бізнес-середовища. Крім того, протягом трьох наступних років працюватиме створена за такою самою схемою кадрова комісія.
“Гарантована незалежність директора БЕБ на рівні НАБУ/САП/НАЗК. І ще багато важливих змін про незалежність інституції. Завжди можна більше і краще, але загалом дуже ок”, – підсумував Железняк.
Асоціація “Страховий бізнес” (АСБ) звернулася до депутатів Верховної Ради з проханням перенести термін приведення діяльності страхових компаній у відповідність до вимог закону “Про страхування”, повідомляють в інформації об’єднання. Згідно з ухваленим 18 листопада 2021 року в новій редакції законом “Про страхування”, страховики мають привести свою діяльність у відповідність до його норм до 1 липня поточного року.
“Ми підготували членам парламенту дуже обґрунтовану пропозицію про перенесення цього строку на 1 січня 2026 року”, – зазначив генеральний директор АСБ В’ячеслав Черняховський.
Він звернув увагу, що під час підготовки та ухвалення закону планували, що всі обумовлені ним зміни запроваджуватимуть у звичайних умовах відносно стабільної політичної та економічної ситуації. Але через три місяці після його ухвалення почалася повномасштабна військова агресія Росії.
“Зрозуміло, що такі кардинальні зміни неможливі в нових умовах війни і боротьби всієї країни з найбільшою кризою за час її існування”, – підкреслив він.
На підтвердження цього Черняховський наводить такі факти, зокрема, те, що переважну більшість нормативних актів НБУ було ухвалено в останню декаду грудня 2023 року, з яких 10 НПА мають надвисокий рівень впливу на всі бізнес-процеси страховиків. Наслідком цих змін у законодавстві та нормативно-правовій базі є необхідність оновлення всіх внутрішніх документів страхових компаній (понад 100 документів із загальним обсягом понад 1 тис. сторінок), розробка нових умов страхування замість правил страхування, форм для всіх договорів страхування, нового програмного забезпечення тощо.
“Виходячи з цього, у страховиків фактично немає технічної та фізичної можливості впровадити всі ці кардинальні зміни за перше півріччя 2024 року, на яке припадає також складання та подання всіх річних звітів у всі державні органи, проведення аудиту фінансової звітності, зборів власників тощо” – наголошується в повідомленні
Як підтвердження наводяться дані опитування, проведеного трьома страховими об’єднаннями (АСБ, ЛСОУ, НАЦУ) у квітні 2024 року щодо готовності до нових норм закону, яке засвідчило, що з 59 страхових компаній, які взяли участь в опитуванні (61% від загальної кількості компаній на ринку, яким належить 86% від загальної суми премій), лише 20% вважали, що вони будуть повністю готовими завершити необхідну модернізацію своєї діяльності до терміну набрання чинності вимогами нового закону.
Закон “Про страхування” також запроваджує нові вимоги до капіталу: мінімальний розмір якого підвищується до 32 млн. грн. або 48 млн. грн залежно від класів страхової діяльності та незалежно від розміру бізнесу й зобов’язань страховика, що негативно впливає передусім на страховиків із українським капіталом, зазначається в повідомленні.
“Такі вимоги ставлять у нерівні умови невеликі (переважно з українськими власниками) та великі страхові компанії. Особливо складно їх виконати регіональним страховикам, зокрема, тим, що працюють в областях, які найбільше постраждали від російської агресії: Запорізька, Харківська, Чернігівська та Одеська області”, наголошується в повідомленні.
