Верховна Рада України ухвалила у другому читанні та в цілому закон про імплементацію приєднання України до Конвенції про боротьбу з підкупом іноземних посадових осіб у міжнародних ділових операціях (законопроект № 15056).
Як повідомляє кореспондент агентства «Інтерфакс-Україна», під час засідання парламенту у вівторок, 10 листопада, рішення підтримали 247 народних депутатів, жодного голосу «проти», ще 10 – утрималися.
Документ приводить норми чинного національного законодавства у відповідність до положень міжнародної Конвенції та визначає, що кримінальна відповідальність настає за підкуп будь-яких іноземних посадових осіб або членів міжнародних парламентських асамблей.
Для реалізації цих завдань внесено зміни до Кримінального кодексу України, Кримінально-процесуального кодексу України та закону «Про запобігання корупції». Зокрема, закон приводить визначення поняття «посадова особа іноземної держави» у відповідність до термінології Конвенції, уніфікує положення щодо застосування заходів кримінально-правового характеру до правонаступників юридичних осіб та дозволяє оскаржувати в апеляційному порядку постанови слідчого судді про застосування або відмову в застосуванні обмежень щодо діяльності юридичної особи під час досудового розслідування.
Крім того, передбачається, що уповноважені особи юридичної особи, а саме фізичні особи, які відповідно до закону, установчих документів юридичної особи, договору, інструкцій або інших усних чи письмових дозволів мають право діяти від імені юридичної особи або представляти її інтереси, зобов’язані вживати заходів щодо запобігання корупції. Як повідомлялося, у першому читанні він був ухвалений 26 травня.
В Україні планують запровадити кримінальну відповідальність за передачу або отримання банківських карток, рахунків та доступу до них для подальшого використання у шахрайських та інших злочинних схемах.
Верховна Рада 15 вересня 2026 року прийняла за основу президентський законопроєкт №16013 «Про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України щодо захисту громадян, їхніх коштів від незаконних дій з платіжними інструментами й банківськими рахунками».
За документ у першому читанні проголосували 299 народних депутатів. Законопроєкт був зареєстрований 2 вересня та визначений президентом як невідкладний. Наразі, за даними Верховної Ради, він готується до другого читання.
Законодавчі зміни спрямовані, зокрема, проти так званих дропів або «грошових мулів» – людей, які передають третім особам банківські картки, рахунки, реквізити або доступ до інтернет-банкінгу для проведення операцій із коштами.
Актуальність проблеми підтверджують дані Опендатаботу, оприлюднені 2 жовтня. За допомогою пошуковика по судовому реєстру «Бабуся» було знайдено щонайменше 16 вироків за останні майже вісім років, у яких фігурували схеми з використанням дроп-рахунків.
У 81% таких справ дропи були елементом схем, пов’язаних із наркотрафіком, а у 19% – з онлайн-шахрайством.
При цьому у 75% знайдених вироків основним покаранням було позбавлення волі. Строки становили від двох до десяти років, хоча у восьми рішеннях засуджених звільнили від відбування покарання з випробуванням. Ще у чотирьох вироках основним покаранням став штраф.
Розмір зазначених у судових рішеннях штрафів становив від 98,6 тис. грн до 850 тис. грн. В одному зі знайдених вироків суд також постановив відшкодувати потерпілому 8,65 млн грн матеріальної та моральної шкоди.
Важливо, що наявність дропа у матеріалах справи поки не означає, що власника рахунку було засуджено саме за передачу своєї картки або банківських даних. Як зазначає Опендатабот, у частині досліджених вироків дропи виступали одним з елементів ширшої злочинної схеми, а засуджені особи могли виконувати інші ролі.
Саме цю правову прогалину має на меті врегулювати законопроєкт №16013, який передбачає окрему відповідальність за неправомірні операції з платіжними інструментами та банківськими рахунками.
Однак станом на 2 жовтня законопроєкт ще не став законом. Він пройшов лише перше читання, тому остаточні положення та відповідальність можуть змінитися під час підготовки документа до другого читання.
БАНКІВСЬКА КАРТКА, банківський рахунок, дроп, ЗАКОН, шахрайство
Верховна Рада України схвалила в цілому законопроект про вдосконалення роботи індустріальних парків (ІП). Як повідомляє кореспондент агентства «Інтерфакс-Україна», за відповідний законопроект проголосували 270 депутатів при необхідному мінімумі в 226 голосів.
«За результатами постійного моніторингу розвитку індустріальних парків ми виявили проблеми, вирішення яких тепер схвалено Радою. По суті, це технічні питання, що виникли під час практичного застосування законодавства, ухваленого у 2022 році. Але вирішення кожного з них сприятиме швидшому розвитку цієї сфери та появі нових виробництв», – написав ініціатор законопроекту, заступник голови парламентського комітету з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський.
Він нагадав, що в законопроекті, зокрема, чіткіше розмежовано функції всіх суб’єктів ІП, а ініціатору створення парку надано можливість також виступати в ролі керуючої компанії без створення окремої юридичної особи.
Крім того, введено поняття «еко-індустріальний парк», надано повноваження Кабміну встановлювати критерії для них, введено новий вид цільового призначення земельних ділянок – землі індустріальних парків.
Також врегульовано процедуру збільшення та зменшення площі ІП, питання переходу прав власності на земельну ділянку в межах промислового парку від ініціатора парку до іншої особи, розширено можливості створення ІП: дозволено вважати земельні ділянки суміжними за наявності між ними полезахисних лісових смуг.
Серед врегульованих питань — вдосконалення конкурсної процедури вибору керуючої компанії, запровадження можливості для керуючих компаній, основним видом діяльності яких є здача в оренду нерухомого майна, отримувати кредити в рамках програми «5-7-9».
Також скасовано тимчасові обмеження на придбання потужності для малих систем розподілу електроенергії в індустріальних парках та вдосконалено положення щодо державного стимулювання ІП, зокрема шляхом передачі міжнародної технічної допомоги від органів місцевого самоврядування ІП.
Станом на кінець 2025 року в індустріальних парках України було побудовано або будувалося 37 заводів. Протягом 2026 року виробничі підприємства в парках продовжують відкриватися.
Як повідомлялося, законопроект № 12117 було прийнято за основу 11 лютого 2025 року з доопрацюванням положень 244 голосами народних депутатів.
ВИРОБНИЦТВО, ЗАКОН, ИНДУСТРИАЛЬНЫЙ ПАРК, ІНВЕСТИЦІЯ, УКРАЇНА
Уряд Фінляндії вніс до парламенту законопроект, який передбачає введення обов’язкового тесту на громадянство для претендентів на фінський паспорт. Тест повинен оцінювати знання про фінське суспільство, його устрій та ключові принципи, а в разі схвалення парламентарями нові правила планується ввести в дію з початку 2027 року.
Як уточнило Міністерство внутрішніх справ Фінляндії, іспит стане частиною ширшої реформи закону про громадянство, мета якої — посилити вимоги до натуралізації та посилити акцент на інтеграції, зайнятості та дотриманні правил фінського суспільства. Тест можна буде складати фінською або шведською мовою.
Реформа продовжує курс на посилення міграційної політики, який нинішній уряд проводить поетапно. Раніше Фінляндія вже підвищила вимоги до терміну проживання, доходів та дотримання закону для претендентів на громадянство, а тепер вирішила додати й окрему перевірку знань з громадянства.
Для ринку праці та міграційного середовища Фінляндії ця дискусія має особливе значення, оскільки країна залишається помітно більш залежною від зовнішнього припливу населення, ніж ще кілька років тому. За даними Statistics Finland, на кінець 2025 року населення країни становило 5 652 881 особу, а зростання населення в останні роки значною мірою підтримувалося міграцією. У 2025 році до Фінляндії прибуло 50 060 осіб, а чиста міграція склала 34 852 особи, повністю компенсувавши природний убыль населення.
Водночас влада фіксує і зростання кількості нових громадян. За даними Finnish Immigration Service, у 2025 році фінське громадянство отримали 14 689 осіб — це рекордний показник. З них 13 483 отримали громадянство за заявою, а 1 206 — за повідомним порядком.
Згідно з офіційними даними Statistics Finland, на кінець 2025 року у Фінляндії проживало 5,65 млн осіб, а кількість мешканців іноземного походження та кількість іноземних громадян продовжувала зростати; окремі бази Statistics Finland містять розбивку за громадянством та країною походження, а також показують, що зростання останніх років значною мірою було пов’язане з припливом з України. В офіційних релізах Statistics Finland прямо зазначалося, що у 2023 році найбільше людей приїхало до Фінляндії з України, Росії, Шрі-Ланки та Індії.
Парламент Португалії повторно схвалив перегляд закону про громадянство, що передбачає посилення правил натуралізації, однак нові норми поки що не набрали чинності і ще мають пройти подальші етапи оформлення. Про це повідомили португальські ЗМІ та міжнародні видання, які висвітлювали повторне голосування після попередніх зауважень Конституційного суду.
Згідно з опублікованими повідомленнями, новий текст закону був затверджений 1 квітня 2026 року. Він став переробленою версією реформи, яку парламент уже схвалив у жовтні 2025 року, але потім частина положень була оскаржена в конституційному порядку. У результаті влада повернулася до документа і проголосувала за скоригований варіант.
За даними профільних юридичних оглядів та публікацій про реформу, ключова ідея змін — збільшити термін проживання, необхідний для отримання громадянства, з п’яти до десяти років для більшості іноземців. Для громадян країн CPLP, спільноти португаломовних держав, обговорювався більш м’який режим — сім років. Також у реформі фігурують більш жорсткі інтеграційні вимоги та зміни в правилах втрати громадянства в окремих випадках.
При цьому важливо, що навіть після нового парламентського схвалення закон ще не діє. Як і раніше, документ повинен пройти решту формальних етапів, включаючи президентський розгляд та публікацію в Diário da República. До цього моменту в Португалії продовжують діяти нинішні правила, за якими стандартний шлях до натуралізації для більшості заявників залишається п’ятирічним.
Таким чином, інформація про те, що парламент Португалії затвердив новий закон про громадянство, загалом підтверджується. Однак коректніше говорити не про набрання чинності новими правилами, а про повторне парламентське схвалення реформи, яка поки що залишається на стадії остаточного оформлення.
Посольство України в Республіці Польща нагадало, що з 5 березня припиняє свою дію Спецзакон про допомогу громадянам України від 12 березня 2022 року.
«Всі ключові механізми тимчасового захисту перенесені в системні закони, перш за все в Закон від 13 червня 2003 року про надання іноземцям захисту на території Республіки Польща. Перебування бенефіціара тимчасового захисту визнається легальним до 4 березня 2027 року», – йдеться в повідомленні на сторінці посольства у Фейсбуці.
Зазначається, що на цей період перебування визнається легальним, якщо особа: в’їхала до Польщі після 24 лютого 2022 року в результаті збройного конфлікту; отримала номер PESEL зі статусом UKR; не має тимчасового захисту, наданого іншою державою-членом ЄС.
В посольстві додали, що для осіб, які вже мали номер PESEL зі статусом UKR на момент набрання чинності законом від 23.01.2026, дія цього статусу зберігається.
“Статус UKR тепер регулюється Законом про облік населення (Ustawa o ewidencji ludnosći). Заяву на присвоєння номера PESEL зі статусом UKR необхідно подати особисто в будь-якому органі гміни протягом 30 днів з моменту прибуття. До заяви додаються фотографія та відбитки папілярних ліній… До 31 серпня 2026 року особи, яким статус UKR був наданий на підставі заяви, зобов’язані підтвердити свою ідентичність закордонним паспортом (якщо паспорт надавався). У разі невиконання цієї вимоги статус змінюється на NUE (не передбачає надання права на легальне перебування або будь-яку соціальну допомогу з боку держави)”, – попередили в дипломатичному представництві.
Повідомляється, що тепер особи з тимчасовим захистом мають доступ до медичної допомоги на умовах, аналогічних громадянам Польщі. Повний доступ до медичних послуг надається за наявності медичного страхування та сплати внесків до ZUS. Особи без страхування мають право на безкоштовну допомогу тільки у випадках невідкладної загрози життю та здоров’ю, під час вагітності та післяпологового періоду, а також до досягнення 18 років.
Зміни відбудуться у наданні проживання в центрах колективного розміщення.
“Міністр внутрішніх справ може надавати проживання та харчування (в центрі колективного розміщення або грошову допомогу) за такими правилами: максимум 60 днів з дня першого в’їзду до Польщі (для новоприбулих осіб); в цілому не більше 12 місяців протягом усього періоду тимчасового захисту. Цей ліміт є кумулятивним (сукупним) — враховується весь час проживання в центрах з 2022 року”, — йдеться в повідомленні.
Для вразливих груп населення колективне житло з харчуванням забезпечує Міністр соціального забезпечення. До вразливих груп належать: особи з інвалідністю (помірний/значний ступінь інвалідності, а також їхні опікуни); особи 60+ (жінки)/65+ (чоловіки) без польської пенсії, які не працюють і не мають повнолітніх дітей з аліментами; вагітні або мами з дитиною віком до 12 місяців; особи з-за кордону, які перебувають під опікою установ/сімей; особи, які щойно виписалися з лікарні після госпіталізації, яка тривала не менше 7 днів і оплачувалася NFZ.
Повідомляється, що до 30 червня 2026 року діє спеціальний перехідний період: воєвода може дозволити залишатися в центрі всім, хто вже там проживає (навіть якщо ліміт 12 місяців давно перевищено). Цей період введений, щоб дати людям час закінчити навчальний рік і знайти постійне житло. Після 30 червня 2026 року особи, які не належать до вразливих груп, втрачають право на безкоштовне проживання в центрах колективного розміщення.
“Виховна допомога 800+ та інші сімейні виплати надаються на загальних умовах, що застосовуються до іноземців — тобто за умови професійної активності опікуна та виконання дитиною обов’язків шкільного навчання. Повноваження з нагляду та контролю за витрачанням допомоги на дітей із системи закордонної опіки повністю покладені на повітові органи влади. У разі порушення умов виплати можуть бути призупинені”, — інформує посольство.
Тимчасовий захист не надається та/або припиняється, якщо особа: має дозвіл на постійне проживання, довгострокового резидента ЄС, тимчасове проживання, статус біженця тощо (стосується всіх країн ЄС); подала заяву про надання міжнародного захисту; отримала тимчасовий захист в іншій державі ЄС; є громадянином держави-члена ЄС; надала недостовірні дані або підроблені документи; в’їхала в рамках малого прикордонного руху.
Тимчасовий захист припиняється також у разі виїзду з Польщі на строк понад 30 днів, письмової відмови від захисту або набуття іншого легального статусу.
Тимчасовий захист діє до 4 березня 2027 року. Подальші рішення про продовження або зміну режиму легального перебування громадян України на території Польщі належать до компетенції Уряду Республіки Польща.
