16 січня 2024 року Верховна Рада ухвалила Закон 10321-1 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо приведення деяких норм у відповідність із Законом України “Про Митний тариф України” та уточнення окремих положень», який серед іншого визначив нову товарну групу у Податковому кодексі «інші нікотиновмісні продукти для орального застосування». З 1 вересня 2024 року такі вироби, як нікотинові снюси, представлені в Україні, зокрема, брендом «VELO» (British American Tobacco), будуть оподатковуватися на рівні 2 836 грн за кілограм.
«Громадська організація «Центр громадянського представництва «Життя» вітає такі нововведення, адже шкідлива наркотична продукція має оподатковуватися, зокрема для зниження її цінової доступності дітям. Разом з цим, на сьогодні Уряд України демонструє бездіяльність щодо захисту населення від шкоди нікотинових снюсів таких як «VELO», — наголосив Дмитро Купира, виконавчий директор ГО «Життя».
Закон № 481/95-ВР визначає, що тютюнові вироби — сигарети з фільтром або без фільтру, цигарки, сигари, сигарили, а також люльковий, нюхальний, смоктальний, жувальний тютюн, махорка та інші вироби з тютюну чи його замінників для куріння, нюхання, смоктання, жування чи вдихання без горіння шляхом нагрівання.
Закон № 2899-IV дає визначення замінникам тютюну — засоби, які за впливом на здоров’я людини відповідають тютюну, але не містять тютюну.
Незважаючи на чинну законодавчу базу, відповідні державні органи не забезпечують належну реалізацію законодавства, внаслідок чого нікотинові снюси вільно продаються неповнолітнім, агресивно рекламуються та не мають медичних попереджень про шкоду для здоровʼя. Натомість тютюнова компанія British American Tobacco недобросовісно позиціонує нікотиновий снюс «VELO» як харчовий продукт.
ГО «Життя» вимагає застосувати до нікотинових снюсів всі вимоги антитютюнового законодавства як до тютюнового виробу.
Опитування дорослого населення, проведене в квітні 2023 року Київським міжнародним інститутом соціології на замовлення ВООЗ, демонструє, що поширеність вживання нікотинових снюсів повністю сконцентрована у віковій категорівї 18-29 років (0,9%). Інформація щодо вживання серед неповнолітніх наразі відсутня. У той же час поширеність вживання тютюну та нікотину серед молоді 18-29 років становить 36,1%. Це свідчить про те, що саме молодь є цільовою аудиторією тютюнових компаній, які створюють нові продукти для вживання тютюну та нікотину. Тому вкрай важливо, аби антитютюнове законодавство було комплексним та не створювало лазівок для тютюнової індустрії.
Дана статистика також демонструє, що Україні необхідно вчасно реагувати на нові виклики та впроваджувати обмеження на новітні тютюнові та нікотинові вироби, аби тютюнова індустрія не мала правового поля для просування вбивчої продукції.
Нагадаємо, щороку в Україні від хвороб, спричинених курінням, помирає 130 тисяч українців. 325 тисяч українців живуть неповноцінне життя та втрачають працездатність через тютюн та нікотин. А українська економіка щороку втрачає близько 3,2% ВВП через витрати на лікування хвороб – наслідків вживання тютюнових та нікотинових виробів, втрату працездатності українців та передчасну смерть частини з них.
У Республіці Корея Національна Асамблея ухвалила закон про абсолютну заборону розведення, забою і торгівлі собачим м’ясом. Згідно з інформацією, опублікованою агентством “Ренхап”, це рішення отримало підтримку 208 депутатів, за відсутності голосів проти і з двома утрималися.
Передбачається, що новий закон набуде повної чинності 2027 року, після трирічного перехідного періоду. Особи, які порушують цю заборону, підлягають штрафу до 30 мільйонів вон ($22 768) або двом чи трьом рокам ув’язнення. Однак вживання собачого м’яса в їжу не буде піддаватися покаранню.
Закон також надає підтримку професіоналам, які займаються розведенням собак для цієї мети, в процесі переорієнтації свого бізнесу. Це включає підтримку робочих місць і надання субсидій. Усі компанії цієї галузі зобов’язані представити місцевій владі план зі зміни джерел доходу, якщо вони мають намір продовжити свою діяльність.
Згідно з даними уряду, у країні діє приблизно 1150 ферм із розведення собак, 34 зареєстрованих місця для забою, 219 компаній-розповсюджувачів собачого м’яса і близько 1600 ресторанів, що включають цю страву у своє меню.
Цей законопроєкт отримав підтримку як від правлячої партії “Сила народу”, так і від головної опозиційної партії “Демократична”. Агентство зазначає, що заборона на вживання собачого м’яса в їжу була однією з передвиборчих обіцянок президента Юн Сок Йоля, який активно підтримував цю ініціативу разом із першою леді Кім Кон Хі, у яких у домі мешкають чотири собаки і три кішки.
ЗМІ також зазначають, що за останні десятиліття інтерес до собачого м’яса в Південній Кореї значно знизився, особливо серед молоді, під впливом активної роботи організацій із захисту прав тварин. Опитування показують, що зростає кількість громадян, які виступають за повне усунення цієї традиції. Незважаючи на це, все ще 20-25% опитаних підтримують збереження цієї практики, навіть якщо самі не вживають собаче м’ясо в їжу. Наприклад, опитування інституту Gallup, проведене 2023 року, показало, що за останній рік собаче м’ясо вживали лише 8% корейців, тоді як 2015 року цей відсоток становив 27%.
Верховна Рада внесла зміни до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо криміналізації контрабанди товарів і підакцизних товарів, що є однією з умов виділення Україні останнього того року траншу макрофінансової допомоги ЄС EUR1,5 млрд.
Як зазначив у телеграмі народний депутат Ярослав Железняк (фракція “Голос”), ухвалено редакцію комітету, до якої внесено правки згідно з листами міністерства фінансів, на яких наполягав бізнес.
“1) Пороги для товарної контрабанди пропонується підняти в 5 разів. 2) Пороги для підакцизних підняти в 2 рази. 3) Набуття чинності (криміналізації) товарної (контрабанди) відтерміновують до середини 2024 року. Як я і говорив, це дедлайн за (меморандумом із) МВФ щодо перезавантаження БЕБ”, – перерахував зміни депутат.
Він додав, що також враховано численні побажання бізнесу, що кваліфікація дій як злочину може відбуватися лише за наявності умислу.
“Суттєво обмежено можливі випадки притягнення до відповідальності за “контрабандними” статтями за подання документів із неправдивими відомостями – у зміненій редакції вони мають бути підставою для переміщення товарів, мають підлягати обов’язковому декларуванню згідно з митним законодавством, а також мати вплив на визначення розміру митних платежів або дотримання заходів нетарифного регулювання”, – зазначив Железняк.
Під час голосування поправок до тексту, поданого комітетом до другого читання в Раду, не вносили, проте сам текст на сайті парламенту поки що відсутній.
За словами представника профільного комітету Олександра Бакумова (“Слуга народу”), щодо товарної контрабанди поріг настання кримінальної відповідальності встановлений на рівні 6,71 млн грн, що в 50 разів більше, ніж в ухваленому за основу законопроєкті (113,5 тис. грн – ІФ-У). Він додав, що поріг за контрабанду підакцизних товарів (окрім електроенергії) підвищено порівняно з початковим проектом (56,75 тис. грн) у “тридцять три і три з половиною рази”.
Депутати “Європейської солідарності” і “Батьківщини”, які виступили з критикою проєкту, назвали основними проблемами закону присутність у зоні митного контролю правоохоронних органів із додаванням до них Бюро економічної безпеки (БЕБ) і невирішеність проблем, через які 2011 року було ухвалено закон про декриміналізацію контрабанди.
“Україна – єдина держава в Європі та у Всесвітній митній організації, митні органи якої не наділені функціями досудового розслідування… Можна було залишити вважати контрабандою тільки те, що переміщується за межами митних постів”, – стверджує, зокрема, депутат Ніна Южаніна (“ЄС”). Згідно з чинним законодавством, контрабандою вважається тільки незаконне переміщення культурних цінностей, отруйних, сильнодіючих, вибухових речовин, радіоактивних матеріалів, зброї або боєприпасів, частин вогнепальної нарізної зброї, а також спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації.
Президент України Володимир Зеленський підписав закон про державний бюджет на 2024 рік.
Як зазначається в картці відповідного законопроєкту №10000, розміщеній на сайті Верховної Ради, документ було повернуто до парламенту з підписом глави держави 28 листопада.
Як повідомлялося, 9 листопада Верховна Рада ухвалила в цілому законопроєкт №10000 про державний бюджет на 2024 рік.
Закон про підвищення податку на прибуток банків з 18% до 50% у 2023 році і до 25% у наступні роки було ухвалено без обговорення з банками, він є дискримінаційним і має довгострокові негативні наслідки для інвестиційного та бізнес-клімату в Україні, вважає голова правління Райффайзен Банку (Київ) Олександр Писарук.
“Не можна визначати надмірний прибуток банків за результатом одного року. Ретроспективне оподаткування надмірних доходів за 2023 рік, а також збільшення податків на прибуток банків у майбутньому є необґрунтованим і позбавляє акціонерів банків бажання інвестувати в цей бізнес”, – сказав голова найбільшого в Україні банку з іноземним капіталом в інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна“.
Писарук підкреслив, що підтримує необхідність в умовах, що склалися, тимчасово підвищити податок на прибуток банків і публічно про це заявляв. За його словами, ухвалений у першому читанні варіант про підвищення податку до 36% на 2024-2025 роки обговорювався з банками і був справедливим.
Як вважає банкір, затверджене без обговорення ретроспективне оподаткування наприкінці року створює дуже небезпечний прецедент і податкову невизначеність для всіх економічних агентів, особливо для іноземних інвесторів. “Ретроспективне – це погано саме по собі, але коли ретроспективне пов’язується з 50% замість наявних 18% – це шок”, – додав він.
Коментуючи ставку 50%, Писарук пояснив її бажанням зібрати з банків додатково близько 0,3% ВВП у рамках перегляду програми з МВФ за умов, коли державні банки і так платять великі дивіденди.
“Фактично платниками цього рекордно високого податку є приватні банки, з яких найбільше податкове навантаження припадає на банки з іноземним капіталом. І до ретроспективного оподаткування додається диспропорційне та дискримінаційне ставлення до приватних акціонерів банківської системи”, – констатував банкір.
Він зазначив, що проблемою є також несправедливе виокремлення банків з усієї економіки з точки зору підвищення для них податку на прибуток до 25% на постійній основі в наступні роки.
“Чому тільки вони отримують підвищення податку? Чому власне 25% і чому назавжди? Чому не 28%, не 22% чи 20%? … Це приклад для інвесторів і загалом бізнесу: якщо ти прозорий, то тебе будуть оподатковувати ще більше. І одночасно залишаєте купу економіки, яка не платить податки або мало платить”, – заявив Писарук.
На його думку, податок на банки з 2024 року мав стати предметом обговорення в рамках підготовки прописаної в програмі з МВФ Національної стратегії доходів, яку Мініфін зобов’язаний представити до кінця цього року і в якій декларується розширення податкової бази.
Глава Райффайзен Банку також наголосив, що банки – це циклічний бізнес, і оцінку його прибутковості потрібно давати за досить довгий проміжок часу, в середньому 7-10 років. За його словами, за період із 2013 до 2023 року загальний прибуток акціонерів українських банків (за винятком ПриватБанку та його націоналізації) становив 69%, тобто приблизно 6% річних у гривні, тоді як вартість капіталу в будь-який рік після 2013 року перевищувала 20% річних.
“Тобто для банківських акціонерів останні десять років були збитковими. Для іноземних акціонерів українських банків, які рахують загальний дохід у євро, ситуація значно гірша. За останні десять років банківська система отримала загальний збиток 52%, приблизно -8% річних у євро”, – зазначив Писарук.
Він пояснив це великими збитками українських банків у 2014-2016 роках, майже чотирикратною девальвацією національної валюти та неможливістю отримання дивідендів протягом кількох років.
“Зараз банківський бізнес в Україні – збитковий. Тому що вартість капіталу дуже висока через високу інфляцію і дуже високі ризики країни. І я навіть про війну не кажу”, – констатував голова правління Райффайзен Банку.
Президент України Володимир Зеленський підписав закон №8401, який скасовує 2%-й єдиний податок і повертає документальні перевірки та контроль PPO, повідомив голова профільного парламентського комітету Данило Гетманцев.
“Законопроєкт 8401 став законом. Користуйтеся”, – написав він у телеграм.
Як повідомлялося, Верховна Рада 30 червня ухвалила закон №8401, один із важливих структурних маяків програми з МВФ, про скасування 2%-го єдиного податку з 1 серпня і повернення документальних перевірок і контролю РРО.
Пізніше народні депутати з міжфракційного об’єднання “Розумна політика”, а також фракцій “Слуга народу” і “Батьківщина” зареєстрували у Верховній Раді три проєкти постанов про скасування результатів голосування за цей документ у другому читанні й загалом, однак їх було відхилено.
