Верховна Рада підтримала в першому читанні урядовий законопроєкт №8401 про скасування з 1 липня 2023 року єдиного податку 2% та інших пільг для підприємців, який є однією з умов співробітництва з МВФ і затягування якого викликало занепокоєння.
Згідно з інформацією на сайті Ради, за ухвалення зазначеного законопроєкту проголосували 227 народних депутатів за необхідного мінімуму 226 голосів.
“Ухвалення законопроєкту сприятиме збільшенню надходжень до державного та місцевих бюджетів у 2023 році на суму близько 10 млрд грн”, – прокоментував рішення парламенту міністр фінансів Сергій Марченко.
Згідно з опублікованою інформацією, законопроєктом пропонується скасувати можливість для ФОП і юридичних осіб бути платниками єдиного податку ІІІ групи із застосуванням ставки єдиного податку в розмірі 2% від суми доходу і відновити сплату єдиного податку для І та ІІ груп ФОП.
Законопроєкт передбачає відновлення документальних перевірок, однак під час дії воєнного стану вони проводитимуться за наявності безпечного доступу до територій, приміщень та іншого майна, що використовуються для провадження госпдіяльності та/або є об’єктами оподаткування, а також документів та іншої інформації, пов’язаної з обчисленням і сплатою податків, зборів.
У міністерстві зазначили, що пропонується відновити застосування штрафних санкцій за порушення податкового законодавства, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове держсоцстрахування та порядку використання РРО/ПРРО і відновити перебіг строків, визначених податковим законодавством.
Марченко наголосив, що законопроєкт не передбачає підвищення податків і не запроваджує нових ставок податків, а норми спрямовані насамперед на повернення податкового законодавства в довоєнний стан.
Закон, як передбачається, набуде чинності з 1 липня 2023 року – так передбачено домовленостями з МВФ.
Як повідомлялося раніше, цей законопроєкт є одним із 19 структурних маяків чотирирічної програми розширеного фінансування EFF для України на $15,6 млрд, яку рада директорів МВФ затвердила 31 березня.
Плановий графік програми передбачає виділення Україні після першого траншу трьох траншів по SDR664 млн ($893 млн) у середині червня і жовтня цього року та наприкінці лютого наступного року за результатами першого, другого і третього перегляду, коли оцінюють виконання зобов’язань терміном на кінець квітня, червня і грудня цього року відповідно.
Наразі місія МВФ щодо першого перегляду програми працює у Відні. Її результати можуть бути вже до кінця травня.
Президент України Володимир Зеленський зареєстрував у Верховній Раді законопроєкти “Про продовження терміну дії воєнного стану в Україні” і “Про продовження терміну проведення загальної мобілізації”.
Картки законопроєктів № 9259 і № 9260 з’явилися на сайті парламенту в понеділок увечері.
Текстів документів поки що не оприлюднено.
Як повідомлялося, член фракції “Голос” Ярослав Железняк вказував, що воєнний стан і мобілізацію в Україні буде продовжено, імовірно, на 90 днів – із 19 травня 2023 року до середини серпня.
Раніше, 7 лютого Рада продовжила термін воєнного стану і загальної мобілізації в Україні ще на 90 діб (з 19 лютого 2023 року).
Законопроєкти з поправками до Податкового та Митного кодексів щодо зниження ставки ПДВ для молока і молочної продукції та щодо запровадження внеску на галузеве фінансування програм просування молочної продукції зареєстровано у Верховній Раді.
“Важливість законопроєкту (№9161 про зниження ПДВ) полягає у зменшенні тіньового виробництва і продажів молочних продуктів… Виробники молочних продуктів, які не сплачують податки, з ухваленням цього закону втратять частину свого прибутку. У балансі легальних виробників нічого не зміниться, оскільки зниження ціни компенсується зниженням суми ПДВ”, – наводиться в релізі Мінагрополітики коментар міністра агрополітики Миколи Сольського.
Уточнюється, що ставку ПДВ як на вітчизняну, так і на імпортну молочну продукцію пропонується знизити до 10% з нинішньої загальної ставки 20%, що зменшить її ціну для споживача.
Законопроєкти №9162-9163 містять норму про введення внеску 0,5% з переробних підприємств та імпортерів на фінансування програм, спрямованих на просування молочної продукції. Розпорядником цих коштів пропонується репрезентативна міжгалузева організація виробників і переробників молока, яку створять самі учасники ринку.
Щоб розраховувати на ці кошти, у виручці підприємства поставки молочних продуктів мають займати щонайменше 50%.
“Ці кошти перераховуватимуться в організацію, яка об’єднує більшість, якщо не всіх легальних виробників і переробників молока. За рахунок цих грошей представники галузі зможуть самостійно займатися просуванням молочної продукції, розвитком інновацій, боротьбою з фальсифікаціями, встановленням і розробкою нових стандартів”, – підкреслив міністр агрополітики.
За його словами, законопроєкти №№ 9163 і 9162 запозичені з американської моделі commodity checkoff program, яка працює в США понад 100 років.
“Наш план такий: галузь самостійно розподіляє гроші на свої потреби, а Мінагрополітики має можливість для перевірки, чи спрямовуються кошти за призначенням з ініціативи членів такої організації. Для того, щоб цей механізм запрацював, було розроблено ще один законопроєкт “Про об’єднання сільськогосподарських товаровиробників”, у якому прописано процедури створення відповідних організацій виробників і надання їм статусу репрезентативних, тобто таких, що справді представляють більшу частину галузі”, – додав Сольський.
Він зазначив, що Мінагрополітики підтримує всі три законопроєкти, оскільки вони покликані створити базу для розвитку молочної галузі. Під час їхнього розроблення враховувалися побажання як виробників, так і переробників, з якими було попередньо проведено обговорення.
Законопроєкт “Про виноград і продукти виноградарства” (№9139), який уряд зареєстрував у Верховній Раді 22 березня, спрямований на імплементацію відповідних регламентів ЄС щодо виноградарства і виноробства, енологічних практик, виробництва ароматизованих винних продуктів, використання та захисту географічних зазначень вин.
“Водночас метою законопроєкту є створення єдиної державної інформаційної системи “Виноградарсько-виноробний реєстр”, яка включатиме відомості щодо: виробників винограду; виноробної продукції; виноградних ділянок; обов’язкових декларацій та інших даних щодо виноробної продукції, передбачених цим законом, внесення відомостей до якого має обов’язковий характер, що забезпечить ефективне адміністрування і державну підтримку галузі виноградарства і виноробства”, – ідеться також у пояснювальному матеріалі.
Документ передбачає запровадження вимог для виробництва та обігу вин, продуктів виноградарства і виноробства, ароматизованих винних продуктів з географічними зазначеннями, аналогічними сучасним правилам у країнах ЄС. Зокрема, не допускається купажування виробленого в Україні вина з імпортованим вином, а також вироблених за межами України вин.
Крім того, законопроєкт передбачає можливість державної підтримки виноградарства і виноробства в рамках загальних законів “Про держпідтримку сільського господарства” і “Про особливості страхування сільгосппродукції з держпідтримкою” без будь-якої деталізації, окрім принципів об’єктивності, рівності та пропорційності.
У документі також містяться принципи проведення перевірок виробництва виноробної продукції від виноградного куща до кінцевого продукту, визначено контролюючі установи та їхні повноваження, конкретизовано санкції, зазначено в пояснювальній записці.
Верховна Рада України ухвалила в цілому законопроєкт №7198 про створення державного реєстру пошкодженого і зруйнованого внаслідок збройного вторгнення РФ в Україну житла, і порядок компенсації за нього.
Законопроєкт на засіданні в четвер підтримали 275 народних депутатів, повідомив член фракції “Голос” Ярослав Железняк у Телеграм-каналі.
Згідно з проєктом закону, компенсації надаватимуться виключно за пошкоджену або зруйновану з 24 лютого 2022 року житлову нерухомість. При цьому закон не поширюється на об’єкти, які на дату введення воєнного стану перебували на тимчасово окупованих територіях.
Власники квартир та інших житлових приміщень зможуть отримати житловий сертифікат, що підтверджує гарантії держави фінансувати придбання житла (зокрема, збудованого в майбутньому) у межах визначеної суми, тоді як у власників приватних будинків буде вибір між отриманням сертифіката та грошовою компенсацією. Така грошова компенсація нараховуватиметься у спеціальному режимі для фінансування будівництва.
Законопроєкт не встановлює граничного розміру компенсацій, як і обмеження за місцем розташування, типом і площею нового житла, профінансованого сертифікатом. Водночас, якщо вартість житла буде нижчою за суму, зазначену в сертифікаті, залишок компенсації виплачуватиметься тільки коштом коштів, отриманих від РФ для відшкодування збитків.
Термін подачі заяви про отримання компенсації – під час дії воєнного стану та протягом одного року після його скасування. Використовувати сертифікат можна протягом п’яти років з дня його видачі, при цьому відчужувати житло (крім успадкування) заборонено на п’ять років.
Розглядом заявок займатимуться комісії з розгляду питань про надання компенсації, створені виконавчими органами місцевих рад, військовими або військово-цивільними адміністраціями.
Згідно із законопроєктом, джерелами фінансування компенсацій можуть виступати державний і місцеві бюджети; кошти міжнародних фінорганізацій, кредиторів та інвесторів; міжнародна технічна та/або поворотна чи безповоротна фінансова допомога; репарації або інші стягнення з РФ та інші.
Як повідомлялося, через “Дію” українці подали вже понад 325 тис. повідомлень про знищення або пошкодження житла
Верховна Рада відклала розгляд законопроєкту №8067 про перетворення НАЕК “Енергоатом” на акціонерне товариство в цілому на наступне пленарне засідання, повідомив парламентарій Ярослав Железняк (фракція “Голос”).
“Почали розглядати №8067 – перетворення “Енергоатому” в акціонерне товариство в цілому. Почали, але не закінчили, оскільки затягнули правками”, – написав Железняк у “Телеграм-каналі” в п’ятницю.
За словами депутата, голосування за закон уже відбудеться на наступному пленарному засіданні.
Як повідомлялося, Верховна Рада 19 жовтня 2022 року підтримала в першому читанні проєкт закону №8067 “Про акціонерне товариство “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом”.
Згідно з пояснювальною запискою до документа, його метою є встановлення правових, економічних та організаційних засад утворення та функціонування акціонерного товариства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” шляхом реорганізації (перетворення) державного підприємства “НАЕК “Енергоатом”.
Документ визначає процедуру утворення та функціонування АТ “НАЕК “Енергоатом”, 100% акцій якого належать державі.
Згідно з документом, засновником товариства є держава в особі Кабінету міністрів України, який ухвалює рішення про створення товариства та здійснює управління державними корпоративними правами АТ.
Передбачається, що придбані державою в результаті утворення товариства акції не підлягають приватизації.
