Верховна Рада підтримала в другому читанні та в цілому законопроєкт №5762 про спрощення умов виробництва дистилятів суб’єктами малого підприємництва, повідомив голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.
“Закон має привести чинне законодавство у сфері виробництва та обігу спиртних напоїв і дистилятів у відповідність до вимог ЄС, а також пом’якшити регулювання в цій сфері для суб’єктів малого підприємництва”, – написав він у четвер у Telegram.
У законі № 5762 “Про внесення змін до ПКУ та деяких законів України щодо спрощення умов виробництва дистилятів суб’єктами малого підприємництва” подано визначення малих виробників дистилятів і вимоги до їхньої матеріально-технічної бази.
Малим виробникам дистилятів дозволяється подавати звіти про обсяги виробленої та реалізованої продукції щокварталу (замість щомісяця), а також знижено штрафи за неподання або неправильне подання такої звітності з 17 500 до 1 020 грн.
Документом знижено вартість ліцензії на оптову торгівлю спиртними напоями для малих виробників дистилятів з 500 тис. грн до 30 тис. грн, дозволено використання всіх спиртових дистилятів, похідних із сільськогосподарської продукції, для виробництва алкогольних напоїв.
Законом скасовується обов’язкова сертифікація спирту, дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, пояснив голова фінансового парламентського комітету.
Президент України Володимир Зеленський вніс на розгляд Верховної Ради законопроєкт, який визначає англійську як мову міжнародного спілкування в Україні, а також сприяє вивченню англійської громадянами України.
Відповідний законопроєкт № 9432 у середу було направлено на розгляд до комітету Верховної Ради.
Згідно з коментарем заступника голови комітету гуманітарної політики Євгенії Кравчук, цей проєкт закону також визначає категорії посад, кандидати на які зобов’язані володіти англійською мовою.
“Щоб обійняти посаду, держслужбовцям, прокурорам, особам на керівних посадах у поліції необхідно буде скласти іспит з англійської мови”, – йдеться в повідомленні, опублікованому в Телеграм-каналі Верховної Ради.
Зокрема, підрозділи екстреної допомоги повинні будуть надавати допомогу іноземцям та особам, які не володіють державною мовою, англійською. Крім цього, медичні працівники також повинні вміти надавати допомогу англійською мовою або за допомогою перекладача.
Згідно із законопроєктом, інформація в транспорті має дублюватися англійською мовою; іноземні фільми, мовою оригіналу яких є англійська, демонструються в кіновидовищних закладах мовою оригіналу із субтитруванням державною мовою.
Зі свого боку, командувач Об’єднаних сил ЗСУ генерал-лейтенант Сергій Наєв заявив, що ініціатива Зеленського щодо внесення до парламенту цього законопроєкту є “дуже своєчасною”.
“Наразі військовослужбовці ЗС України проходять навчання в низці європейських країн, беруть участь у військових маневрах у Великій Британії. Днями стартували навчання серії “Сі Бриз”, до яких залучаються особовий і корабельний склад Військово-морських сил ЗС України. Загалом у країнах ЄС пройшли підготовку вже 24 тисячі українських військових”, – йдеться в повідомленні, опублікованому в Телеграм-каналі в середу.
Наєв зазначив, що майже вся технічна документація озброєння і військової техніки, яку Україні постачають країни-партнери, міститься англійською мовою.
“Вважаю, що якщо раніше питання вивчення військовослужбовцями англійської мови мало рекомендаційний характер, то зараз має бути закріплено на законодавчому рівні”, – наголосив командувач.
Верховна Рада підтримала в першому читанні урядовий законопроєкт №8401 про скасування з 1 липня 2023 року єдиного податку 2% та інших пільг для підприємців, який є однією з умов співробітництва з МВФ і затягування якого викликало занепокоєння.
Згідно з інформацією на сайті Ради, за ухвалення зазначеного законопроєкту проголосували 227 народних депутатів за необхідного мінімуму 226 голосів.
“Ухвалення законопроєкту сприятиме збільшенню надходжень до державного та місцевих бюджетів у 2023 році на суму близько 10 млрд грн”, – прокоментував рішення парламенту міністр фінансів Сергій Марченко.
Згідно з опублікованою інформацією, законопроєктом пропонується скасувати можливість для ФОП і юридичних осіб бути платниками єдиного податку ІІІ групи із застосуванням ставки єдиного податку в розмірі 2% від суми доходу і відновити сплату єдиного податку для І та ІІ груп ФОП.
Законопроєкт передбачає відновлення документальних перевірок, однак під час дії воєнного стану вони проводитимуться за наявності безпечного доступу до територій, приміщень та іншого майна, що використовуються для провадження госпдіяльності та/або є об’єктами оподаткування, а також документів та іншої інформації, пов’язаної з обчисленням і сплатою податків, зборів.
У міністерстві зазначили, що пропонується відновити застосування штрафних санкцій за порушення податкового законодавства, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове держсоцстрахування та порядку використання РРО/ПРРО і відновити перебіг строків, визначених податковим законодавством.
Марченко наголосив, що законопроєкт не передбачає підвищення податків і не запроваджує нових ставок податків, а норми спрямовані насамперед на повернення податкового законодавства в довоєнний стан.
Закон, як передбачається, набуде чинності з 1 липня 2023 року – так передбачено домовленостями з МВФ.
Як повідомлялося раніше, цей законопроєкт є одним із 19 структурних маяків чотирирічної програми розширеного фінансування EFF для України на $15,6 млрд, яку рада директорів МВФ затвердила 31 березня.
Плановий графік програми передбачає виділення Україні після першого траншу трьох траншів по SDR664 млн ($893 млн) у середині червня і жовтня цього року та наприкінці лютого наступного року за результатами першого, другого і третього перегляду, коли оцінюють виконання зобов’язань терміном на кінець квітня, червня і грудня цього року відповідно.
Наразі місія МВФ щодо першого перегляду програми працює у Відні. Її результати можуть бути вже до кінця травня.
Президент України Володимир Зеленський зареєстрував у Верховній Раді законопроєкти “Про продовження терміну дії воєнного стану в Україні” і “Про продовження терміну проведення загальної мобілізації”.
Картки законопроєктів № 9259 і № 9260 з’явилися на сайті парламенту в понеділок увечері.
Текстів документів поки що не оприлюднено.
Як повідомлялося, член фракції “Голос” Ярослав Железняк вказував, що воєнний стан і мобілізацію в Україні буде продовжено, імовірно, на 90 днів – із 19 травня 2023 року до середини серпня.
Раніше, 7 лютого Рада продовжила термін воєнного стану і загальної мобілізації в Україні ще на 90 діб (з 19 лютого 2023 року).
Законопроєкти з поправками до Податкового та Митного кодексів щодо зниження ставки ПДВ для молока і молочної продукції та щодо запровадження внеску на галузеве фінансування програм просування молочної продукції зареєстровано у Верховній Раді.
“Важливість законопроєкту (№9161 про зниження ПДВ) полягає у зменшенні тіньового виробництва і продажів молочних продуктів… Виробники молочних продуктів, які не сплачують податки, з ухваленням цього закону втратять частину свого прибутку. У балансі легальних виробників нічого не зміниться, оскільки зниження ціни компенсується зниженням суми ПДВ”, – наводиться в релізі Мінагрополітики коментар міністра агрополітики Миколи Сольського.
Уточнюється, що ставку ПДВ як на вітчизняну, так і на імпортну молочну продукцію пропонується знизити до 10% з нинішньої загальної ставки 20%, що зменшить її ціну для споживача.
Законопроєкти №9162-9163 містять норму про введення внеску 0,5% з переробних підприємств та імпортерів на фінансування програм, спрямованих на просування молочної продукції. Розпорядником цих коштів пропонується репрезентативна міжгалузева організація виробників і переробників молока, яку створять самі учасники ринку.
Щоб розраховувати на ці кошти, у виручці підприємства поставки молочних продуктів мають займати щонайменше 50%.
“Ці кошти перераховуватимуться в організацію, яка об’єднує більшість, якщо не всіх легальних виробників і переробників молока. За рахунок цих грошей представники галузі зможуть самостійно займатися просуванням молочної продукції, розвитком інновацій, боротьбою з фальсифікаціями, встановленням і розробкою нових стандартів”, – підкреслив міністр агрополітики.
За його словами, законопроєкти №№ 9163 і 9162 запозичені з американської моделі commodity checkoff program, яка працює в США понад 100 років.
“Наш план такий: галузь самостійно розподіляє гроші на свої потреби, а Мінагрополітики має можливість для перевірки, чи спрямовуються кошти за призначенням з ініціативи членів такої організації. Для того, щоб цей механізм запрацював, було розроблено ще один законопроєкт “Про об’єднання сільськогосподарських товаровиробників”, у якому прописано процедури створення відповідних організацій виробників і надання їм статусу репрезентативних, тобто таких, що справді представляють більшу частину галузі”, – додав Сольський.
Він зазначив, що Мінагрополітики підтримує всі три законопроєкти, оскільки вони покликані створити базу для розвитку молочної галузі. Під час їхнього розроблення враховувалися побажання як виробників, так і переробників, з якими було попередньо проведено обговорення.
Законопроєкт “Про виноград і продукти виноградарства” (№9139), який уряд зареєстрував у Верховній Раді 22 березня, спрямований на імплементацію відповідних регламентів ЄС щодо виноградарства і виноробства, енологічних практик, виробництва ароматизованих винних продуктів, використання та захисту географічних зазначень вин.
“Водночас метою законопроєкту є створення єдиної державної інформаційної системи “Виноградарсько-виноробний реєстр”, яка включатиме відомості щодо: виробників винограду; виноробної продукції; виноградних ділянок; обов’язкових декларацій та інших даних щодо виноробної продукції, передбачених цим законом, внесення відомостей до якого має обов’язковий характер, що забезпечить ефективне адміністрування і державну підтримку галузі виноградарства і виноробства”, – ідеться також у пояснювальному матеріалі.
Документ передбачає запровадження вимог для виробництва та обігу вин, продуктів виноградарства і виноробства, ароматизованих винних продуктів з географічними зазначеннями, аналогічними сучасним правилам у країнах ЄС. Зокрема, не допускається купажування виробленого в Україні вина з імпортованим вином, а також вироблених за межами України вин.
Крім того, законопроєкт передбачає можливість державної підтримки виноградарства і виноробства в рамках загальних законів “Про держпідтримку сільського господарства” і “Про особливості страхування сільгосппродукції з держпідтримкою” без будь-якої деталізації, окрім принципів об’єктивності, рівності та пропорційності.
У документі також містяться принципи проведення перевірок виробництва виноробної продукції від виноградного куща до кінцевого продукту, визначено контролюючі установи та їхні повноваження, конкретизовано санкції, зазначено в пояснювальній записці.
