Криворізький залізорудний комбінат (КЗРК) за підсумками роботи в січні-червні поточного року наростив чистий збиток на 9,4% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року – до 1 млрд 407,383 млн грн.
Згідно з проміжним звітом КЗРК, наявним у розпорядженні агентства “Інтерфакс-Україна“, за цей період дохід від звичайної діяльності знизився до 336,132 млн грн з 1 млрд 250,939 млн грн.
Непокритий збиток на кінець червня-2026 становив 876,156 млн грн.
Як повідомлялось, КЗРК у першому кварталі наростив чистий збиток у 4,4 раза у порівнянні з аналогічним періодом минулого року – до 378,948 млн грн з 85,925 млн грн. За цей період дохід від звичайної діяльності знизився до 135,457 млн грн з 705,526 млн грн.
КЗРК за січень-вересень 2025 року наростив чистий збиток у 3,2 раза порівняно з аналогічним періодом 2024 року – до 1 млрд 487,217 млн грн, чистий дохід за цей період знизився на 41,6% – до 1 млрд 601,822 млн грн.
Річний звіт за 2025 рік наразі не оприлюднено.
КЗРК завершив 2024 рік з чистим збитком 2 млрд 14,015 млн грн, тоді як у 2023 році він складав 63,411 млн грн. Чистий дохід у 2024 році складав 3 млрд 443,081 млн грн, у 2023-му – 5 млрд 577,923 млн грн.
Раніше повідомлялось, що ТОВ “Твій енергопостачальник” (Київ) 23 травня 2025 року звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство КЗРК через заборгованість у оплаті за використану е/е. Господарський суд Дніпропетровської області ухвалив рішення про відкриття провадження про банкрутство КЗРК 9 червня поточного року.
КЗРК спеціалізується на підземному видобутку залізної руди. У його складі – чотири шахти: “Покровська” (колишня “Жовтнева”), шахта “Криворізька” (“Батьківщина”), “Козацька” (раніше – “Гвардійська”) і “Тернівська” (раніше – рудоуправління ім.Орджонікідзе, потім ім.Леніна).
За даними НДУ на перший квартал 2026 року, основним акціонером КЗРК є компанія Starmіll Lіmіted (Кіпр), якій належить 99,8812% його акцій. Оперативний контроль на комбінаті до введення процедури банкротства здійснювала група “Приват”.
У травні 2023 року Україна запровадила санкції проти десятків пов’язаних із російськими фізособами іноземних компаній, які володіють великими активами в Україні, зокрема КЗРК. Частину цих активів вже було заарештовано, однак санкції відкривали шлях до їхньої конфіскації. Відповідний указ президента №279 від 12 травня опубліковано на сайті глави держави. Зокрема, до переліку юросіб увійшла компанія Starmіll Lіmіted, якій належить 99,89% КЗРК під оперативним контролем групи “Приват”.
Статутний капітал підприємства – 1 млрд 991,233 млн грн.
Гірничодобувні підприємства групи «Метінвест» у січні–червні 2026 року скоротили виробництво залізорудних окатишів на 17% порівняно з аналогічним періодом минулого року — до 2,717 млн тонн.
Зниження було пов’язане з тимчасовою зупинкою однієї з обпалювальних машин у першому кварталі через пошкодження системи електропостачання. Роботу обладнання було відновлено у квітні, йдеться в офіційному операційному звіті групи, опублікованому 31 липня.
Виробництво окатишів із вмістом заліза не менше 65% зменшилося на 19% — до 2,629 млн тонн. Випуск окатишів із вмістом заліза менше 65% зріс більш ніж удвічі — до 88 тис. тонн.
Загальний обсяг виробництва залізорудного концентрату в першому півріччі склав 7,763 млн тонн, практично не змінившись порівняно з 7,725 млн тонн роком раніше.
В описовій частині офіційного PDF помилково вказано 7,263 млн тонн. Однак у таблиці звіту та на сторінці прес-релізу наведено 7,763 млн тонн. Цю цифру також підтверджує сумарний обсяг виробництва за перший і другий квартали — по 3,882 млн тонн.
Випуск товарної залізорудної продукції скоротився на 5% — до 7,144 млн тонн. При цьому виробництво товарного залізорудного концентрату збільшилося на 4% — до 4,427 млн тонн.
Випуск концентрату з вмістом заліза менше 67% зріс на 10% — до 4,075 млн тонн, тоді як виробництво високоякісного концентрату з вмістом заліза не менше 67% скоротилося на 34% — до 352 тис. тонн.
У другому кварталі виробництво товарної залізорудної продукції збільшилося на 3% порівняно з першим кварталом — до 3,624 млн тонн. Випуск окатишів зріс на 10% — до 1,422 млн тонн, а виробництво товарного концентрату знизилося на 1% — до 2,202 млн тонн.
Копальня “Суха Балка” (Кривий Ріг Дніпропетровської обл.), що входить до групи DCH Олександра Ярославського, ввели в експлуатацію два нових блоки з видобутку залізної руди, які планують розробляти протягом весни.
Згідно з інформацією у корпоративній газеті DCH Steel у четвер, для кожної виробничої одиниці фахівці підприємства враховують особливості залягання руди та гірничо-геологічні умови. Після аналізу даних застосовують технологічні рішення, що дозволяють забезпечити максимально ефективний видобуток.
При цьому уточнюється, що 13 березня на шахті “Ювілейна” у виробництво передали блок 110-116 у покладі “Головний” на сьомому підповерсі горизонту “мінус” 1420 м. З урахуванням особливостей масиву тут застосували класичний спосіб видобутку із використанням скреперних лебідок. Запаси блоку оцінюються у 37,2 тис. тонн, середній вміст заліза в масиві – 59,25%. Очікується, що ресурсу блоку вистачить на два місяці роботи.
Крім того, повідомляється, що на шахті ім.Фрунзе технологічні процеси – від підготовки до навантаження – здійснюються за допомогою самохідних машин. 19 березня тут зданий в експлуатацію блок 51-57, розташований у покладі “Дружба” на горизонті “мінус” 1227 м. Запаси блоку становлять 48,2 тис. тонн сировини високої якості – 62,83%, яких вистачить на три місяці стабільної роботи.
“Диференційований підхід до вибору технологій – від скреперного способу до використання самохідної техніки – дає змогу гнучко працювати у різних гірничих умовах і підтримувати стабільну якість сировини”, – констатується в інформації корпоративного видання.
З початку 2026 року на копальні “Суха Балка” ввели в роботу чотири нові виробничі одиниці із загальним запасом 258,9 тис. тонн. Зокрема, у березні на шахті “Ювілейна” ввели в експлуатацію блок 67-71 на сьомому підповерсі покладу “Шурфа” на горизонті “мінус” 1420 м.
Копальня “Суха Балка” – одне з провідних підприємств гірничодобувної галузі в Україні. Видобуває залізну руду підземним способом. До складу рудника входять шахти “Ювілейна” та ім. Фрунзе.
Група DCH у травні 2017 року придбала рудник у групи Evraz.
Копальня “Суха Балка” (Кривий Ріг Дніпропетровської обл.), що входить до групи DCH Олександра Ярославського, на шахті “Ювілейна” підготувала новий блок покладу залізної руди “Головний” із запасами сировини 126 тис. тонн.
“Гірники шахти “Ювілейна” підготували до видобутку новий блок 30-34, розташований на горизонті -1420 м першого підповерха покладу “Головний”. Запаси блока становлять 126 тис. тонн високоякісної сировини з вмістом заліза 58,75%”, – повідомляється у корпоративній газеті DCH Steel в четвер.
Крім того, повідомляється, що рудник “Суха Балка” та Дніпровський метзавод (ДМЗ) у 2025 році сплатили майже 650 млн грн податків і зборів до бюджетів усіх рівнів. Так, рудник перерахував до зведеного бюджету 359,1 млн грн. Найбільшу частку в структурі платежів становила рентна плата за користування надрами для видобування корисних копалин – 157,3 млн грн. Крім того, сплачено 78,2 млн грн єдиного соціального внеску (ЄСВ), 69,1 млн грн податку на доходи фізосіб, 20,5 млн грн орендної плати за землю та 19,2 млн грн військового збору тощо.
ДМЗ у 2025 році спрямував до державного та місцевих бюджетів 290,5 млн грн. Зокрема, сплачено 103,5 млн грн орендної плати за землю, 68,1 млн грн ЄСВ, 64,5 млн грн податку на доходи фізичних осіб, 30 млн грн податку на додану вартість та 17,9 млн грн військового збору.
Копальня “Суха Балка” – одне з провідних підприємств гірничодобувної галузі в Україні. Видобуває залізну руду підземним способом. До складу рудника входять шахти “Ювілейна” та ім. Фрунзе.
Група DCH у травні 2017 року придбала рудник у групи Evraz.
Гірничорудні підприємства України в січні-травні поточного року знизили експорт залізорудної сировини (ЗРС) у натуральному вимірі на 12,8% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 13 млн 545,967 тис. тонн з 15 млн 542,428 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС) у п’ятницю, за цей період валютна виручка від експорту ЗРС зменшилася на 21,5% – до $1 млрд 73,888 млн з $1 млрд 367,161 млн.
Експорт ЗРС здійснювався здебільшого до Китаю (44,98% поставок у грошовому вимірі), Словаччини (17,17%) та Польщі (16,65%).
Крім того, Україна за січень-травень 2025 року імпортувала ЗРС на $46 тис обсягом 65 тонн з Нідерландів (46,67%), Норвегії (28,89%) та Італії (24,44%), тоді як в аналогічному періоді минулого року ввезла 303 тонни на $121 тис.
Як повідомлялося, Україна в 2024 році наростила експорт ЗРС на 89,8% порівняно з 2023 роком – до 33 млн 699,722 тис. тонн, валютний виторг зріс на 58,7% – до $2 млрд 803, 223 млн. грн.
За 2024 рік Україна імпортувала ЗРС на $414 тис. у сумарному обсязі 2,042 тис. тонн, тоді як у 2023 році цієї сировини ввезено 250 тонн на $135 тис.
Україна у 2023 році знизила експорт ЗРС у натуральному вимірі на 26% порівняно з 2022 роком – до 17 млн 753,165 тис. тонн. Валютний виторг становив $1 млрд 766,906 млн (зниження на 39,3%). Імпортовано ЗРС на $135 тис. сумарно 250 тонн.
Гірничорудні підприємства України в січні-лютому поточного року скоротили експорт залізорудної сировини (ЗРС) у натуральному вираженні на 1,2% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 5 млн 595,706 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС) у вівторок, за цей період валютна виручка від експорту ЗРС зменшилася на 18,7% – до $449,388 млн.
Експорт ЗРС здійснювався здебільшого до Китаю (46,50% поставок у грошовому виразі), Польщі (17,35%) та Словаччини (14,31%).
Україна за січень-лютий 2025 року імпортувала ЗРС на $1 тис. обсягом 5 тонн з Італії.
Як повідомлялося, Україна в 2024 році наростила експорт ЗРС на 89,8% порівняно з 2023 роком – до 33 млн 699,722 тис. тонн, валютний виторг зріс на 58,7% – до $2 млрд 803, 223 млн. грн.
Україна за 2024 рік імпортувала ЗРС на $414 тис. у сумарному обсязі 2,042 тис. тонн, тоді як у 2023 році цієї сировини ввезено 250 тонн на $135 тис.
Україна у 2023 році знизила експорт ЗРС у натуральному виразі на 26% порівняно з 2022 роком – до 17 млн 753,165 тис. тонн, валютний виторг від експорту ЗРС становив $1 млрд 766,906 млн (зниження на 39,3%). В Україну 2023 року імпортовано ЗРС на $135 тис. у сумарному обсязі 250 тонн.