Євростат опублікував дані про мінімальну заробітну плату в країнах ЄС, які показують значні відмінності: від 551 євро в Болгарії до 2 704 євро в Люксембурзі.
Згідно зі звітом, мінімальна зарплата офіційно закріплена тільки в 22 з 27 країн Євросоюзу. У Данії, Італії, Фінляндії та Швеції законодавчого регулювання мінімальної оплати праці немає.
Країни з найвищою мінімальною зарплатою (в євро, серпень 2025):
Люксембург — 2 704
Ірландія — понад 2 000
Нідерланди — понад 2 000
Німеччина — понад 2 000
Бельгія — понад 2 000
Середній рівень (від 1 000 до 1 500 євро):
– Франція, Словенія, Іспанія, Польща, Литва, Естонія, Чехія, Португалія, Хорватія, Словаччина, Греція.
Низький рівень (від 600 до 900 євро):
– Угорщина, Латвія, Румунія.
Мінімум в ЄС:
– Болгарія — 551 євро.
Експерти відзначають, що такі значні відмінності відображають як рівень економічного розвитку країн, так і їх соціальну політику. Високі мінімальні зарплати характерні для країн Західної Європи, в той час як у Східній Європі базові ставки залишаються в кілька разів нижчими.
Розмір погодинної заробітної плати в єврозоні в третьому кварталі 2024 року збільшився в середньому на 4,4% щодо аналогічного періоду 2023 року, свідчать дані Статистичного управління Європейського Союзу (Eurostat).
Показник зріс 13-й квартал поспіль, проте темпи його підйому в липні-вересні стали найнижчими з початку року.
Згідно з переглянутими даними, у другому кварталі зарплати підвищилися на 4,9%, а не на 4,5%, як було оголошено раніше.
Серед найбільших країн блоку уповільнення темпів зростання зарплат у третьому кварталі було зафіксовано в Німеччині (до 4% з 5,7% у другому кварталі) і Франції (до 2,7% з 3,3%), а прискорення – в Іспанії (до 4,7% з 3,9%) та Італії (до 5,2% з 4,2%).
У країнах Євросоюзу погодинна заробітна плата в третьому кварталі в середньому збільшилася на 5% відносно того ж періоду минулого року. Це також найслабше зростання з початку року: зростання зарплат у другому кварталі становило 5,5%, а в першому – 5,6%.
Найсильніше зростання погодинної заробітної плати зафіксовано в Румунії (17,1%), Хорватії (15,1%) та Угорщині (14,1%).
Рівень заробітної плати 2024 року планують підвищити 72% опитаних компаній, майже стільки ж компаній (74%) відчувають дефіцит кадрів, такі результати дослідження ринку праці України від Європейської бізнес асоціації (ЄБА).
Згідно з опублікованими даними, 39% мають намір збільшити зарплату на 11-15%, а 28% – на 6-10%, тоді як про плани підвищення її на 16-20% – повідомили 13%, а вище 21% – 2%.
Уточнюється також, що дефіцит кадрів істотно зріс з осіннього опитування, коли на нього скаржилися 55% респондентів, при цьому сьогодні зовсім не відчувають його лише 7% опитаних, тоді як 17% відчувають частково.
У межах опитування 79% респондентів повідомили про підвищення зарплати 2023 року, 46% – про збільшення функціоналу та наймання нових працівників, 36% – про збільшення бюджетів на розвиток, навчання та утримання персоналу.
Крім того, 27% поінформували про підвищення бонусів і преміальних виплат, 10% респондентів повідомили про скорочення персоналу.
Щодо 2024 року, то учасники дослідження зазначили, що в компаніях заплановано збільшення рівня заробітної плати (72% респондентів), збільшення бюджетів на навчання та розвиток (39%), збільшення кількості працівників (35%), а також вихід на інші ринки та пошук нових партнерів (32%).
54% учасників дослідження зазначили, що в їхніх компаніях є можливість працювати дистанційно, але не для всіх категорій працівників. 28% респондентів вказали, що дистанційна робота можлива для всіх працівників і лише 17% повідомили про неможливість працювати дистанційно.
«Відповідно, спостерігається поступова динаміка повернення працівників в офіси. Для порівняння, у січні 2023 року лише 4% компаній не мали можливості дистанційної роботи”, – констатують у ЄБА.
Також в асоціації додали, що 52% респондентів мають працівників за кордоном, але їхня частка не перевищує 5% від загального штату компанії, тоді як у 19% респондентів за кордоном перебувають 6-10% працівників.
Зазначається, що у 32% респондентів усі працівники компанії наразі проживають і працюють в Україні, що є вищим за показники попередніх періодів. Водночас, деякі компанії використовують формати тимчасових контрактів за кордоном, після завершення яких співробітники можуть повернутися в Україну.
Серед країн, де проживає найбільше співробітників компаній, було названо Польщу, Німеччину, Чехію, Румунію, Велику Британію, Іспанію, Ізраїль, Нідерланди, Словенію, Австрію, Норвегію, Бельгію, США, Швейцарію, Канаду, Латвію, Італію, Люксембург.
Підкреслюється, що 41% респондентів не планує повертати працівників до офісу найближчим часом, 12% зазначили, що найближчим часом компанія планує повертати всіх працівників до офісу, і 20% респондентів повідомили, що компанія планує повертати не всі категорії працівників.
Відривати вакансії в компаніях мають намір 67% учасників дослідження, при цьому 48% респондентів не планує змінювати кількість працівників у 2024 році, 26% збільшать штат на ≥5%.
Також 7% зазначили, що кількість працівників збільшиться на 6-10% і 5% респондентів написали, що в їхніх компаніях планується скорочення кількості працівників.
У дослідженні взяли участь 109 фахівців сфери управління персоналом (49% керівники департаменту, 24% менеджери середньої ланки, 26% топ-менеджмент, 3% молодший персонал), воно тривало з лютого по квітень 2024 року та охоплювало період серпень 2023 – квітень 2024 рр.
Понад 60% учасників цього дослідження представлять міжнародний бізнес. 50% компаній є представниками великого бізнесу, 43% середнього бізнесу і 7% малого бізнесу.
З 1 квітня 2024 року, відповідно до Закону «Про Державний бюджет України на 2024 рік», мінімальна заробітна плата в Україні підвищиться до 8 тис. гривень. У зв’язку з цим зміниться розмір деяких виплат, що стосуються сфери зайнятості, розмір яких узгоджений з мінімальною зарплатою.
Зокрема, підвищиться максимальний розмір компенсацій роботодавцям.
Так, розмір компенсації за працевлаштування громадян, які перебувають у статусі зареєстрованого безробітного понад 1 місяць (люди з інвалідністю, учасники бойових дій та ті, кому до настання права на пенсію за віком залишилося не більше 5 років) тепер становитиме 8 тис. грн. (1 мінімальна зарплата).
Компенсація за працевлаштування молоді з-поміж зареєстрованих безробітних (віком до 25 років – в яких страховий стаж менше 12 місяців; віком до 35 років – на перше робоче місце; звільнених зі строкової військової / альтернативної служби – на перше робоче місце) збільшиться до 4 тис. грн. (50 відсотків мінімальної заробітної плати).
Компенсація за працевлаштування громадян, які перебувають у статусі зареєстрованого безробітного понад 1 місяць і мають додаткові гарантії у працевлаштуванні або перебувають на обліку понад 6 місяців, підвищиться до 3520 грн (подвійний розмір мінімального страхового внеску, який становить 22 відсотки від розміру мінімальної заробітної плати).
Компенсація за працевлаштування внутрішньо переміщених осіб під час дії воєнного стану з 1 квітня 2024 року становитиме 8 тис. грн. (1 мінімальна зарплата). Водночас компенсація витрат роботодавця на оплату праці працевлаштованих за направленням центрів зайнятості ВПО збільшиться до 16 тис. грн (2 мінімальні зарплати).
Збільшиться і розмір допомоги по частковому безробіттю у розрахунку на одного працівника або ФОПа – до 4 тис. грн (50% мінімальної зарплати).
Максимальний розмір оплати праці за участь у суспільно-корисних роботах теж зросте і з 1 квітня становитиме 12 тис. грн. за місяць (1,5 розміру мінімальної заробітної плати).
Довідково: З початку 2024 року компенсаційними програмами Київського МЦЗ скористались 295 столичних роботодавців, які отримали виплати на суму понад 7 млн грн.
Державний бюджет України, ЗАКОН, ЗАРОБІТНА ПЛАТА, компенсації роботодавцям, Мінімальна зарплата
Динаміка зміни рівня заробітної плати в Україні за 2020-2022 рік (%)
Дані: НБУ
Середній розмір заробітної плати штатних працівників (грн.) по областям
Дані: Держцентр зайнятості
