Завод «Каметсталь» гірничо-металургійної групи «Метінвест» (Кам’янське Дніпропетровської обл.) в конвертерному цеху завершив перший етап реконструкції машини безперервного лиття заготовок (МНЛЗ) №1, оновивши ключове електрообладнання та АСУТП.
Згідно з прес-релізом, МНЛЗ-1 – провідна машина підприємства, на якій виконуються важливі завдання з виробництва товарної сталевої заготовки, в тому числі підвищеної якості. Саме тут освоєно розлив із застосуванням стопорних механізмів, і команда фахівців системно розширює сортамент МНЛЗ для клієнтів на вітчизняному та європейському ринках.
Для підвищення надійності роботи ключового обладнання в цьому році тут розпочали поетапну реконструкцію МНЛЗ №1. У червні завершено перший етап, в рамках якого реалізовано інвестиційний проект із заміни важливого електрообладнання та автоматизованих систем управління технологічними процесами.
Гарячі випробування МНЛЗ-1 з урахуванням роботи нового обладнання вже завершені. Але робота під наглядом Primetals Technologies – компанії-партнера в реалізації інвестпроекту, триває, всі побажання технологічного персоналу, спрямовані на вдосконалення програмного забезпечення, відпрацьовуються в робочому режимі. Водночас компанія проводить навчання фахівців електрослужби та АСУТП для ефективної експлуатації сучасного обладнання.
“У нас є мета оновити ключове обладнання МНЛЗ-1 відповідно до сучасних стандартів, однак робота в складних умовах воєнного часу не дозволяє відразу реалізувати всі наші амбітні плани. Тому за підтримки групи «Метінвест» виконуємо реконструкцію першої машини step by step, і завдяки командній роботі всіх підрозділів і служб конвертерного цеху та фахівців дирекції з капітального будівництва та інвестицій успішно реалізували завдання першого етапу”, – пояснив провідний інженер з реконструкції конвертерного цеху Олександр Дегтяренко, слова якого наведені в повідомленні.
Він зазначив, що зусилля спрямовані насамперед на мінімізацію простоїв, пов’язаних з несправністю застарілого електрообладнання.
«Сучасне програмне забезпечення, що надає технологічну онлайн-інформацію, покращує можливості електроремонтного персоналу шляхом розширення поля діагностики, а також частково дозволяє підвищити точність різання безперервнолитої заготовки – це одне з головних завдань, яке ми будемо виконувати на кожному етапі реконструкції МНЛЗ-1», – уточнив він.
Primetals Technologies, штаб-квартира якої знаходиться в Лондоні, – світовий лідер в області розробки інжинірингу, будівництва заводів і надання послуг для підприємств металургійної промисловості.
«Каметсталь» входить до групи «Метінвест».
Європейський виробник будівельних матеріалів Calmit GmbH, що спеціалізується на виробництві вапна, планує розмістити свій завод на Закарпатті.
«Фірма Calmit GmbH має дочірні підприємства по всій Європі, а незабаром ще одне може з’явитися в Батівській громаді», – повідомив голова Закарпатської ОДА Мирослав Білецький за підсумками зустрічі з відповідальним представником компанії Calmit GmbH з реалізації проекту в Україні Петером Ванішом (Словаччина) в середу.
За його словами, інвестори розглядають саме Закарпаття як майданчик для розміщення нового заводу своєї компанії. Її представники вже побували на місці.
“Селище Батево відповідає вимогам замовників: близькість до кордону, можливість приєднатися до широкої і вузької колії і в перспективі – налагодити логістику сировини і готової продукції. Однак для запуску потрібно ще проаналізувати всі технічні умови. Комунікуємо з засновниками компанії та її представниками в Україні, територіальною громадою, щоб нове підприємство з іноземними інвестиціями запрацювало на Закарпатті якомога швидше”, – повідомив Білецький.
Calmit GmbH – входить до Schmid Industrieholding, є одним з лідерів Європи з виробництва вапна, має сім виробничих потужностей в Австрії, Угорщині, Словаччині та Іспанії.
Полтавський олійно-екстракційний завод (ПОЕЗ) агрохолдингу “Кернел” офіційно перейшов на використання відновлювальних джерел енергії, сертифікованих міжнародною організацією Bureau Veritas Group, повідомила пресслужба компанії в Facebook.
Згідно з повідомленням, агрохолдинг повністю забезпечуватиме ПОЕЗ відновлювальною енергією з лушпиння соняшнику, таким чином знизивши залежність від викопного палива та скоротивши викиди парникових газів більш як на 11 тис. тонн щороку. Крім того, автономне виробництво електроенергії забезпечить безперервність виробництва та знизинь ризики для продовольчої безпеки.
“Це ще один крок до трансформації України в сталу, енергонезалежну та інноваційну державу, яка вміє перетворювати аграрні ресурси на стратегічні переваги. Тож тепер наші споживачі мають змогу робити свідомий вибір та свій внесок у “зелене” відновлення економіки країни, підтримуючи виробника сертифікованої сталої олії”, – підкреслили в “Кернел”.
Уточнюється, що ПОЕЗ став першим підприємством в харчовому секторі України, який долучився до Ініціативи науково обґрунтованих цілей (Science Based Targets Initiative – SBTi). Крім того, він має намір підтримувати громади і надлишкову “зелену” енергію постачати в енергосистему України.
“Цей крок є частиною дій “Кернел” в декарбонізації та забезпечення кліматичної стійкості на кожному етапі нашої роботи: від поля до логістики”, – резюмували в агрохолдингу.
Полтавський ОЕЗ агрохолдингу “Кернел” спеціалізується на виробництві соняшникової олії під ТМ “Стожар”. Раніше олію під цим брендом виготовляли у Вовчанську (Харківська обл.) Із початком повномасштабного вторгнення РФ в Україну робота ОЕЗ у Вовчанську була припинена, йог потужності були перенесені в Полтавську область. Переробні потужності Вовчанського ОЕЗу до війни становили 330 тис. тонн соняшникового насіння на рік. У свою чергу, Полтавський ОЕЗ розрахований на переробку до 430 тис. тонн соняшника на рік, виробляє олію рослинну нерафіновану, рафіновану, гідратовану, а також шрот.
Агрохолдинг “Кернел” до війни посідав перше місце у світі з виробництва соняшникової олії (близько 7% світового виробництва) та її експорту (близько 12%). Є одним із найбільших виробників та продавців бутильованої олії в Україні. Крім того, займається вирощуванням агропродукції та її реалізацією.
“Кернел” за дяв’ять місяців цього 2025 ФР збільшив чистий прибуток на 7% – до $218 млн за зростання виручки на 19% – до $3 млрд 92 млн, EBITDA зросла на 4% – до $398 млн.
Компанія, яка вирощує свиней у Львівській області, вирішила збудувати власний комбікормовий завод, повідомила компанія KMZ Industries, яка постачатиме елеваторне обладнання для підприємства.
Згідно із повідомленням, для забезпечення потужностей зі зберігання необхідних видів сировини та її подальшої переробки на рецептурні комбікорми буде встановлено два конусні силоси загальною місткістю 1020 тонн для ячменю та пшениці, один силос місткістю 143 тонн для кукурудзи, а також два силоси по 41 тонні для соєвої та соняшникової макухи.
“Продукція з усіх силосів у певних пропорціях подаватиметься на комбікормову лінію відповідно до рецептури для подальшого виробництва кормів для свиней, курей тощо. Потужність першої лінії заводу становитиме 2 тонни/год. У перспективі її планують збільшити до 10 тонн/год, аби виготовляти комбікорм не лише для власного свинокомплексу, а й для реалізації на внутрішньому ринку”, — розповів регіональний представник KMZ Industries Антон Гончарук.
Для транспортування сільгосппродукції обрано0 норію та три ланцюгові конвеєри продуктивністю 50 тонн/год, а також п’ять шнекових конвеєрів для подання сировини безпосередньо до комбікормового цеху.
KMZ Industries є найбільшим виробником елеваторного обладнання в Україні та виготовляє його повний спектр, включно із силосами, зерносушарками, транспортним обладнанням і сепараторами, а також надає послуги з автоматизації та монтажу.
Компанія, за її даними, побудувала понад 5 тис. об’єктів. В експлуатації – силоси KMZ Industries сумарним обсягом понад 12,5 млн куб. м.
В Україні в 2025 році буде побудовано два підприємства з переробки борошна – на західній Україні виготовлятимуть борошно, в Полтавській області – крупи, повідомив в інтерв’ю “Інтерфакс-Україна” директор спілки “Борошномели України” Родіон Рибчинський.
“Наразі в західній Україні будується підприємство з виробництва борошна твердих сортів потужністю до 150 тонн/доба із подальшою переробкою макарони, а в Полтавській області очікується запуск крупозавода комбінованою потужністю до 100 тонн/доба”, – розказав він.
На думку керівника галузевої асоціації, в борошномельному бізнесі є ніші, на які варто звернути увагу.
“Коли говоримо про переробку зерна, треба пам`ятати, що це не лише борошно чи крупи. Це і комбіновані продукти: сухі сніданки, енергетичні батончики, крохмаль, суха клейковина, ферментні препарати на основі продуктів переробки зерна – дуже широка гама продуктів переробки “, – наголосив Рибчинський і додав, що головним пріоритетом при будівництві такого виробництва є наявність покупця.
За його інформацією, вартість будівництва млина чи крупозаводу в Україні стартує від $3 млн, але в Україні є приклади бізнесів і верхньої цінової планки – в $15 млн. У цю суму входить вартість обладнання, будівлі – основних фондів, без урахування оборотних коштів, які можуть сягати 50% вартості проєкту. Адже щоб запустити підприємство, потрібно придбати сировину, активно виходити на ринок, передбачити маркетингові витрати тощо.
Рибчинський також не відкидає перспективу будівництва на чорноморського побережжі низки борошномельних підприємств за прикладом Туреччини.
“Узбекистан і Єгипет пішли тим самим шляхом, що й турки. Узбеки купують казахське зерно, перемелюють і перетворилися на основного експортера борошна в Афганістан, звідки витіснили Казахстан. Єгипет купує українське та російське зерно і став провідним постачальником борошна на африканському ринку, витіснивши звідти частково і турків, і французів. Усе це вказує на наявність державної політики”, – підкреслив він і додав, що кроком для такого шляху розвитку переробки в Україні має бути в першу чергу зацікавленість держави.
Виробник техніки для сільського господарства і спецмашин АТ “Завод “Фрегат” (Первомайськ Миколаївської обл.) у січні-березні 2025 року наростив збиток на 21,3% порівняно з аналогічним періодом 2024 року – до 15,1 млн грн.
Згідно з оприлюдненим у системі розкриття інформації Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку фінансовим звітом компанії, при цьому чистий дохід від реалізації скоротився у 6,9 раза – до 8,4 млн грн.
Товариство отримало 1,2 млн грн валового прибутку (роком раніше – 19 млн грн), а збиток від операційної діяльності склав 13,7 млн грн порівняно з прибутком 6,8 млн грн у січні-березні-2024.
“Воєнний стан в Українi, який введено у зв’язку з вiйськовою агресiєю рф проти України, призводить до нестабiльної роботи та до скорочення виробництва, пiдприємство продовжує виробничу дiяльнiсть, але працюють не всi виробничi потужностi, у зв’язку з чим виробляється не весь асортимент продукцiї”, – йдеться у звіті.
За даними заводу, за звітній перiод виробництво сiльгоспмашин для рослинництва склало – 0,47% обсягу товарної продукцiї заводу, обладнання для переробних галузей АПК – не вироблялось, а iншi види продукцiї – 99,5%.
Завод “Фрегат” спеціалізується на виробництві систем зрошення, дорожніх огороджень, металоконструкцій, а також виробів машинобудування, машин спецпризначення.
Середньооблiкова чисельнiсть працiвникiв заводу станом на 1 квітня – 140 осiб, ще 88 осіб працює у Східній філії і 9 – у Дніпровській. Середня зарплата – 13,08 тис. грн.
Як повідомлялось, 2024 року завод наростив збиток на 58% порівняно з 2023 роком- до 60,4 млн грн за зростання чистого доходу на 34,6% – до 188,6 млн грн.
