ПрАТ “Агропродсервіс” запустило новий завод з консервування та виготовлення напівфабрикатів із овочів у Великоберезовицькій громаді (Тернопільська обл.), повідомила пресслужба громади в Facebook.
Згідно з повідомленням, новий завод продовольчих товарів “Бабусі Марусі” виготовлятиме овочеві консерви, соління, а також напівфабрикати з вакуумованих овочів.
На підприємстві вже працює 26 осіб. У планах заводу сформувати постійний штат чисельністю близько 50 працівників, у тому числі з 10 висококваліфікованих спеціалістів. В перспективі впровадження сучасних технологій автоматизації виробництва та вихід на нові ринки, зокрема за межами України.
“Розвиток підприємства дасть нові робочі місця для жителів громади, збільшить надходження до місцевого бюджету та зробить територію більш привабливою для інвесторів. Це допоможе покращити рівень життя та підтримати розвиток інфраструктури”, – висловили упевненість на підприємстві.
ПрАТ “Агропродсервіс” створено в 1999 році. Як багатопрофільне підприємство здійснює діяльність у Тернопільській та Івано-Франківській областях. Обробляє близько 45 тис. га землі.
“Агропродсервісу” належать зернові елеватори загальною потужністю зберігання 200 тис. тонн, комбікормовий і насіннєвий заводи. Компанія також займається птахівництвом (2 млн голів), розведенням ВРХ (близько 6 тис. голів, з них 2 тис. голів дійного стада) і свиней (60 тис. голів).
Кінцевими бенефіціарами ПАП “Агропродсервіс” (с. Настасів Тернопільської обл.) є Тетяна Чайківська (володіє 70% акцій компанії) – дружина нардепа Івана Чайківського, секретаря аграрного комітету Верховної Ради, а також Андрій Баран (30%).
Китайська корпорація MINTH Holdings Limited інвестує 950 мільйонів євро в будівництво нових виробничих потужностей для автопрому в Лесковці і Чупрії, повідомили сьогодні в кабінеті мера Лесковця Горана Цветановича.
На першому етапі проекту в Лесковці планується створити 1 000 робочих місць, а весь інвестиційний цикл розрахований на п’ять років, повідомляє агентство Beta.
Меморандум про взаєморозуміння був підписаний напередодні в будівлі Уряду Сербії мером Лесковця Гораном Цветановичем, міністром економіки Адріаною Месарович і представниками компанії MINTH.
MINTH Holdings заснована в 1992 році в Китаї, штаб-квартира — в Нінбо.
MINTH входить до топ-100 світових виробників автокомпонентів і поставляє продукцію провідним автоконцернам: BMW, Mercedes-Benz, VW Group, Tesla, Honda, Toyota, Nissan, Ford та ін.
Компанія спеціалізується на виробництві алюмінієвих, пластикових і композитних деталей кузова, оздоблювальних панелей, рам, дахів і деталей інтер’єру. Має заводи в Китаї, США, Мексиці, Німеччині, Таїланді і з 2018 року — в Сербії (Лозниці).
MINTH вже активно працює в Сербії, виробляючи компоненти для провідних світових автовиробників. Нова інвестиція підтверджує посилення промислового співробітництва між Сербією і Китаєм у сфері високотехнологічного виробництва.
Чому Сербія?
• Географічна перевага: Сербія знаходиться на перехресті поставок між ЄС і Азією, що робить її логістично зручною базою.
• Безмитний доступ до ринків ЄС, EFTA, Туреччини та ЄАЕС за низкою угод.
• Низькі витрати: вартість робочої сили нижча, ніж у Східній Європі та Туреччині.
• Стабільне інвестиційне співробітництво з Китаєм: включаючи ініціативу «Один пояс — один шлях» та участь Сербії у форматі «Китай — Центральна та Східна Європа (17+1)».
Значення проекту для Сербії
• Зростання зайнятості в південній Сербії — регіоні з традиційно високим рівнем безробіття.
• Диверсифікація промисловості — акцент на високотехнологічне виробництво.
• Поглиблення китайської присутності в економіці — не тільки інфраструктура, але й реальний сектор.
• Індустріальна трансформація Лесковця, який історично був текстильним центром, але в останні роки втратив промислову динаміку.
Ризики та виклики
• Залежність від одного великого інвестора на регіональному рівні
• Можливе домінування Китаю в стратегічних секторах, у тому числі через субсидії та податкові преференції
• Необхідність забезпечити інфраструктурну готовність (електромережі, вода, дороги), що вимагатиме зусиль від місцевої влади та державного бюджету
Проект MINTH — це не просто локальний завод, а стратегічний елемент у ланцюжку поставок глобального автопрому. Для Сербії — це можливість зміцнити позиції на промисловій карті Європи і перерости з території субпідрядників у європейський виробничий хаб.
Джерело: https://t.me/relocationrs/1198
NovaSklo планує розпочати будівництво заводу з виробництва флоат-скла в Київській області в березні 2026 року.
Як повідомив агентству Інтерфакс-Україна CEO NovaSklo, засновник інвестиційної компанії EFI Group Ігор Ліскі на полях конференції з відновлення URC-2025, інвестиції в проект становлять понад 240 млн євро.
Проект реалізується за підтримки UkraineInvest та Міністерства економіки України.
Проект передбачає, зокрема, будівництво заводу потужністю 24,8 млн м2 скла на рік. Підприємство дозволить скоротити залежність від імпорту листового скла і буде виробляти продукцію на експорт.
Ліскі зазначив, що проект може окупитися за 6-7 років.
Він повідомив, що для реалізації проекту на полях конференції підписано меморандум між NovaSklo і трьома провідними європейськими виробниками обладнання – Horn Glass Industries AG (Німеччина), Zippe Industrieanlagen GmbH (Німеччина) і Bottero S.p.A. (Італія), які, зокрема, виступатимуть основними постачальниками технології та обладнання.
За словами Ліски, NovaSklo вже оформила земельну ділянку для виробництва, купила ліцензію на видобуток піску.
Коментуючи ризики, пов’язані з будівництвом промислового об’єкта в Україні, Ліски зазначив, що «це важливий символічний проект, тому що він якраз є символом відновлення України».
“Розбите скло, розбиті вікна – це завжди символ занепаду і війни. Новий завод, який виробляє скло високого рівня, – це символ того, що ми, українці, маємо майбутнє, і ми будемо відновлювати Україну з кращим склом, за кращою технологією. Ми повинні робити все, що від нас залежить, щоб Україна мала інше майбутнє”, – сказав він.
Ліскі зазначив, що проект фіналізує підписання контрактів з фінансовими інститутами щодо кредитування.
«Це хороший маржинальний проект, тому що зараз все скло імпортується, великі витрати на транспортування. Цей проект ефективний і маржинальний. Ми думаємо, що окупність буде 6-7 років», – сказав він.
Завод «Каметсталь» гірничо-металургійної групи «Метінвест» (Кам’янське Дніпропетровської обл.) в конвертерному цеху завершив перший етап реконструкції машини безперервного лиття заготовок (МНЛЗ) №1, оновивши ключове електрообладнання та АСУТП.
Згідно з прес-релізом, МНЛЗ-1 – провідна машина підприємства, на якій виконуються важливі завдання з виробництва товарної сталевої заготовки, в тому числі підвищеної якості. Саме тут освоєно розлив із застосуванням стопорних механізмів, і команда фахівців системно розширює сортамент МНЛЗ для клієнтів на вітчизняному та європейському ринках.
Для підвищення надійності роботи ключового обладнання в цьому році тут розпочали поетапну реконструкцію МНЛЗ №1. У червні завершено перший етап, в рамках якого реалізовано інвестиційний проект із заміни важливого електрообладнання та автоматизованих систем управління технологічними процесами.
Гарячі випробування МНЛЗ-1 з урахуванням роботи нового обладнання вже завершені. Але робота під наглядом Primetals Technologies – компанії-партнера в реалізації інвестпроекту, триває, всі побажання технологічного персоналу, спрямовані на вдосконалення програмного забезпечення, відпрацьовуються в робочому режимі. Водночас компанія проводить навчання фахівців електрослужби та АСУТП для ефективної експлуатації сучасного обладнання.
“У нас є мета оновити ключове обладнання МНЛЗ-1 відповідно до сучасних стандартів, однак робота в складних умовах воєнного часу не дозволяє відразу реалізувати всі наші амбітні плани. Тому за підтримки групи «Метінвест» виконуємо реконструкцію першої машини step by step, і завдяки командній роботі всіх підрозділів і служб конвертерного цеху та фахівців дирекції з капітального будівництва та інвестицій успішно реалізували завдання першого етапу”, – пояснив провідний інженер з реконструкції конвертерного цеху Олександр Дегтяренко, слова якого наведені в повідомленні.
Він зазначив, що зусилля спрямовані насамперед на мінімізацію простоїв, пов’язаних з несправністю застарілого електрообладнання.
«Сучасне програмне забезпечення, що надає технологічну онлайн-інформацію, покращує можливості електроремонтного персоналу шляхом розширення поля діагностики, а також частково дозволяє підвищити точність різання безперервнолитої заготовки – це одне з головних завдань, яке ми будемо виконувати на кожному етапі реконструкції МНЛЗ-1», – уточнив він.
Primetals Technologies, штаб-квартира якої знаходиться в Лондоні, – світовий лідер в області розробки інжинірингу, будівництва заводів і надання послуг для підприємств металургійної промисловості.
«Каметсталь» входить до групи «Метінвест».
Європейський виробник будівельних матеріалів Calmit GmbH, що спеціалізується на виробництві вапна, планує розмістити свій завод на Закарпатті.
«Фірма Calmit GmbH має дочірні підприємства по всій Європі, а незабаром ще одне може з’явитися в Батівській громаді», – повідомив голова Закарпатської ОДА Мирослав Білецький за підсумками зустрічі з відповідальним представником компанії Calmit GmbH з реалізації проекту в Україні Петером Ванішом (Словаччина) в середу.
За його словами, інвестори розглядають саме Закарпаття як майданчик для розміщення нового заводу своєї компанії. Її представники вже побували на місці.
“Селище Батево відповідає вимогам замовників: близькість до кордону, можливість приєднатися до широкої і вузької колії і в перспективі – налагодити логістику сировини і готової продукції. Однак для запуску потрібно ще проаналізувати всі технічні умови. Комунікуємо з засновниками компанії та її представниками в Україні, територіальною громадою, щоб нове підприємство з іноземними інвестиціями запрацювало на Закарпатті якомога швидше”, – повідомив Білецький.
Calmit GmbH – входить до Schmid Industrieholding, є одним з лідерів Європи з виробництва вапна, має сім виробничих потужностей в Австрії, Угорщині, Словаччині та Іспанії.
Полтавський олійно-екстракційний завод (ПОЕЗ) агрохолдингу “Кернел” офіційно перейшов на використання відновлювальних джерел енергії, сертифікованих міжнародною організацією Bureau Veritas Group, повідомила пресслужба компанії в Facebook.
Згідно з повідомленням, агрохолдинг повністю забезпечуватиме ПОЕЗ відновлювальною енергією з лушпиння соняшнику, таким чином знизивши залежність від викопного палива та скоротивши викиди парникових газів більш як на 11 тис. тонн щороку. Крім того, автономне виробництво електроенергії забезпечить безперервність виробництва та знизинь ризики для продовольчої безпеки.
“Це ще один крок до трансформації України в сталу, енергонезалежну та інноваційну державу, яка вміє перетворювати аграрні ресурси на стратегічні переваги. Тож тепер наші споживачі мають змогу робити свідомий вибір та свій внесок у “зелене” відновлення економіки країни, підтримуючи виробника сертифікованої сталої олії”, – підкреслили в “Кернел”.
Уточнюється, що ПОЕЗ став першим підприємством в харчовому секторі України, який долучився до Ініціативи науково обґрунтованих цілей (Science Based Targets Initiative – SBTi). Крім того, він має намір підтримувати громади і надлишкову “зелену” енергію постачати в енергосистему України.
“Цей крок є частиною дій “Кернел” в декарбонізації та забезпечення кліматичної стійкості на кожному етапі нашої роботи: від поля до логістики”, – резюмували в агрохолдингу.
Полтавський ОЕЗ агрохолдингу “Кернел” спеціалізується на виробництві соняшникової олії під ТМ “Стожар”. Раніше олію під цим брендом виготовляли у Вовчанську (Харківська обл.) Із початком повномасштабного вторгнення РФ в Україну робота ОЕЗ у Вовчанську була припинена, йог потужності були перенесені в Полтавську область. Переробні потужності Вовчанського ОЕЗу до війни становили 330 тис. тонн соняшникового насіння на рік. У свою чергу, Полтавський ОЕЗ розрахований на переробку до 430 тис. тонн соняшника на рік, виробляє олію рослинну нерафіновану, рафіновану, гідратовану, а також шрот.
Агрохолдинг “Кернел” до війни посідав перше місце у світі з виробництва соняшникової олії (близько 7% світового виробництва) та її експорту (близько 12%). Є одним із найбільших виробників та продавців бутильованої олії в Україні. Крім того, займається вирощуванням агропродукції та її реалізацією.
“Кернел” за дяв’ять місяців цього 2025 ФР збільшив чистий прибуток на 7% – до $218 млн за зростання виручки на 19% – до $3 млрд 92 млн, EBITDA зросла на 4% – до $398 млн.
