Будівництво заводу з виробництва скла в Київській області заплановано розпочати навесні 2025 року, повідомив власник інвестиційного холдингу EFI Group Ігор Ліскі.
“Це дуже складний проєкт, ми займаємося ним уже два роки. Дуже сподіваюся, що до кінця року ми зможемо анонсувати початок будівництва. Ми вже склали повністю технологічну лінію. Сподіваюся, що навесні вже зайдемо на землю”, – розповів Ліскі на 10-му Київському міжнародному економічному форумі в Києві в четвер.
За його словами, загальна сума інвестицій в одну виробничу лінію становить близько EUR230 млн, водночас близько EUR100 млн – це кредитно-експортне фінансування від європейських партерів, які фінансують своє обладнання.
Ліскі наголосив, що цей скляний завод – символ відновлення України, тому про експорт у планах наразі не йдеться. Виробництво свого скла допоможе заощадити державі до EUR200 млн валютної виручки на рік, прогнозує бізнесмен.
“Нам би спочатку свої (потреби – ІФ-У) покрити. Зараз ми імпортуємо на одну лінію, після завершення війни нам знадобиться, щонайменше, дві лінії, тому завод ми проєктуємо одразу на дві лінії – це ще EUR200 млн. Скло – дуже перспективний продукт: не тільки технологічні, енергоефективні вікна, він і сонячні панелі, і автомобільна галузь, і броньоване скло. Давайте цього слона їсти частинами. Загалом за 10 років проєкт коштуватиме понад мільярд, і це тільки для України”, – зазначив він.
Як повідомлялося, у проєкт скляного заводу Ліскі планує інвестувати $80 млн.
Ліскі є власником інвестиційного холдингу EFI Group (“Ефективні інвестиції»”). Сфери інвестування – healthcare та medtech, паперова, харчова та деревообробна промисловості, постачання сільгосппродукції.
Серед бізнесів компанії – підприємство з виробництва тваринних жирів і кормових добавок для тварин Feednova, медмережа “Медична зірка”, Житомирський картонний комбінат, виробник картонного пакування “Сем Екопак”, лісопереробник “Форест технолоджі”, постачальник сільгосппродукції “Ефі Агро”, медичний онлайн-хаб Doc.ua.
Заводи азотного холдингу Ostchem виробили 1,33 млн тонн мінеральних добрив за січень-вересень 2024 року, що на 15,3% нижче за аналогічний період 2023 року, зазначено в повідомленні холдингу в четвер.
Згідно з повідомленням, черкаський “Азот” виробив 1,06 млн тонн мінеральних добрив, що на 13,11% менше, ніж за аналогічний період минулого року, а “Рівнеазот” – 304,9 тис. тонн, на 12,2% менше.
При цьому падіння виробництва відбулося за всіма основними видами азотних добрив.
Обсяги виробництва аміачної селітри знизилися на 16,09% – до 547,6 тис. тонн. Випуск КАС, який раніше демонстрував найвищу динаміку зростання, впав на 11,68% до 417,9 тис. тонн. Найбільше падіння обсягів українського виробництва відбулося за такими видами добрив, як карбамід – на 20,17% до 263 тис. тонн, ВАС – на 48,9%, до 18,9 тис. тонн. Також знизилося виробництво товарного аміаку на 11,4% – до 43 тис. тонн.
“Сьогодні ми виробляємо стільки, скільки ринок готовий споживати. Наші заводи у 2024 році були завантажені нерівномірно і досі не працюють на повну потужність. Однак зараз почався гарячий сезон, і виробничі потужності навантажуються більше. Попри зростання цін на газ, блекаути, зростання імпорту з дружніх до Росії країн, ми чітко виконуємо наші виробничі плани. Українські добрива для агропромислового комплексу виробляються відповідно до комерційних контрактів, жодної поставки цього року не було зірвано”, – зазначив директор із виробництва Ostchem Сергій Павлючук.
Він додав, що черкаський “Азот” і “Рівнеазот” продовжують удосконалювати виробничий процес і впроваджувати сучасні технологічні рішення з енергозбереження. Зокрема, встановлення системи власної енергогенерації дало змогу скоротити витрати електроенергії на 40%.
Як повідомлялося, Group DF International 12 квітня 2024 року спільно з південнокорейською Hyundai Engineering підписали масштабну угоду про будівництво хімічного хаба в Рівному. Проєкт передбачає будівництво заводів із виробництва “зеленого” аміаку та водню на основі поновлюваних джерел електроенергії; нові підприємства та виробничі майданчики з виробництва азотних добрив і похідних хімічних продуктів.
Ostchem – азотний холдинг Group DF Дмитра Фірташа, що об’єднує найбільших виробників мінеральних добрив в Україні. До нього з 2011 року входять “Рівнеазот” і Черкаський “Азот” а також Сєверодонецький “Азот” і “Стирол”, які не працюють і перебувають на окупованих територіях.
ПрАТ “Черкаський «Азот»(Черкаси, Україна) – одне з найбільших українських хімічних підприємств. Проєктна виробнича потужність із вироблення аміаку становить 962,7 тис. тонн на рік, аміачної селітри – 970 тис. тонн на рік, карбаміду – 891,6 тис. тонн, КАС – мільйон тонн на рік.
ПрАТ “Рівнеазот” – одне з найбільших українських хімічних підприємств у Західній Україні. 12 квітня 2024 року Group DF спільно з південно-корейською Hyundai Engineering підписали угоду про будівництво хімічного хабу в м.Рівне. Проєкт передбачає будівництво заводів із виробництва зеленого аміаку та водню на основі відновлювальних джерел електроенергії; нові підприємства та виробничі майданчики з виробництва азотних добрив і похідних хімічних продуктів.
Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) надає провідному українському виробнику кормів для домашніх тварин Kormotech пакет фінансування на збільшення експорту та географічну диверсифікацію шляхом будівництва другого заводу із виробництва кормів у Литві, повідомила пресслужба ЄБРР.
У релізі повідомляється, що загальна вартість проєкту Kormotech становитиме EUR63 млн.
Виділений пакет фінансування є синдикованим кредитом A/B на суму EUR40 млн, з яких EUR20 млн надасть нідерландський фонд управління активами ILX Fund, орієнтований на ЦСР.
Раніше банк уже надав EUR15 млн групі компаній Kormotech, яка є давнім клієнтом ЄБРР, на будівництво першого заводу в Литві, що розпочав роботу в червні 2020 року. Також банк надав компанії кредит EUR3,3 млн на поповнення обігового капіталу під час пандемії Covid-19 2020 року.
Кредит ЄБРР супроводжується грантовим фінансуванням, зокрема грантом Фонду співробітництва Японії та ЄБРР, що частково покриває витрати на зовнішніх юристів. Грантове фінансування також частково покриє вартість нового обладнання робочих місць, яке створить нові джерела засобів для існування групам, які потребують більшої уваги, зокрема жінок і людей із інвалідністю. Ця складова реалізується в рамках нової програми ЄБРР, спрямованої на стимулювання інвестицій у капітал.
Кредит надається холдинговій компанії Групи Vengast Investments Ltd (Кіпр) та її дочірній компанії в Литві Kormotech UAB.
ЄБРР є найбільшим міжнародним фінансовим інвестором в Україні. З початку війни у 2022 році банк надав EUR5 млрд для української економіки і домовився із акціонерами про збільшення капіталу на EUR4 млрд, що надасть змогу продовжувати кредитування на поточному рівні в умовах війни з подальшим збільшенням обсягів на етапі повномасштабного відновлення.
Kormotech – глобальна сімейна компанія із українським корінням, яка з 2003 року виробляє корми для котів і собак під брендами Optimeal, Club 4 Paws, “Гав!”, “Мяу!”. Компанія має виробничі потужності в Україні та ЄС, з асортиментом понад 650 позицій. Орієнтація на експорт і географічну диверсифікацію допомагає їй протистояти впливам російської війни проти України.
Новий проєкт також допоможе компанії Kormotech посилити напрям управління людськими ресурсами та розвитку навичок з огляду на поточну складну ситуацію на українському ринку праці, зокрема, створити нові можливості для працевлаштування та навчання жінок, ветеранів та інших груп, які потребують більшої уваги. Він також надасть змогу Kormotech підвищити енергоефективність.
За результатами 2023 року обіг Kormotech зріс на 22,5% – до $152 зі $124 млн у 2022 році. Співвідношення продажу за кордоном і в Україні в тоннах становить зараз 31% до 69% відповідно (у 2022 році було 28% до 72% в Україні).
Найдинамічніше бренди Kormotech зросли на ринках Румунії (+35%), Польщі (+11%) та Молдови (+11%).
Kormotech – лідер в Україні, входить до топ-50 світових виробників харчування для тварин і ТОП-21 найбільш динамічних петфуд-брендів. Кінцевими бенефіціарами «Кормотех» є Олена та Ростислав Вовк.
Перший завод оборонного концерну Rheinmetall уже працює в Україні, другий – на підході, повідомив директор Rheinmetall Армін Паппергер інтерв’ю ТСН.
“Перший завод уже працює. Українська оборонна індустрія – це наш партнер. Зараз у нас є виробниче підприємство і підприємство з обслуговування”, – сказав Паппергер, додавши, що наприкінці року вийде перша надсучасна бойова піхотна машина Lynx в Україні.
“На цей момент ми обслуговуємо бойові машини піхоти, але також головні бойові танки. Тож це дуже продуктивне спільне підприємство”, – зазначив директор Rheinmetall. Він додав, що компанія володіє 51% акцій цього підприємства.
Паппергер зазначив, що Rheinmetall перебуває на шляху до будівництва порохового заводу і заводу з виготовлення боєприпасів в Україні. “Ми також хочемо налагодити виробництво систем ППО, щоб ви могли самі себе захищати”, – повідомив він.
Турецька оборонна компанія Baykar має намір закінчити будівництво заводу під Києвом у серпні 2025 року, повідомив Reuters генеральний директор компанії Халюк Байрактар.
“Ми на 80% завершили будівництво, і зараз замовляють машини. Дата виробництва визначатиметься перебігом війни, але об’єкт буде готовий у серпні 2025 року”, – сказав Байрактар в інтерв’ю агентству в четвер.
Завод, як очікується, вироблятиме TB2 або його важчий варіант TB3.
Наразі Baykar використовує для безпілотників Akinci і Kizilelma двигуни української збірки. Компанія також нещодавно підписала угоду з українською компанією “Івченко-Прогрес” про спільну розробку турбовентиляторного двигуна, сказав Байрактар.
Протягом наступних п’яти років Baykar інвестує $300 млн у розробку турбогвинтового двигуна для безпілотника Akinci. Слідом за ним буде розроблено турбовентиляторний двигун для Kizilelma, безпілотного бойового апарату класу “повітря-повітря”, що проходить наразі льотні випробування.
Baykar збереже потужність виробничих ліній TB2 і Akinci на колишньому рівні, а протягом наступних кількох років інвестує в розширення ліній TB3 і Kizilelma. Серійне виробництво Kizilelma очікується наступного року в кількості 10 одиниць. Виручка Baykar минулого року становила $2 млрд порівняно з $1,4 млрд попереднього року, до того ж 90% припадає на зарубіжні ринки.
На частку компанії припадає близько третини всього турецького експорту оборонної та аерокосмічної продукції.
Як раніше повідомлялося, безпілотники Bayraktar турецького виробництва набули широкої популярності у світі після того, як українські військові стали використовувати їх для протидії російським військам, знищуючи бронетехніку та артилерійські системи. У лютому повідомлялося, що на заводі Baykar в Україні працюватиме близько 500 осіб, продуктивність становитиме близько 120 одиниць на рік.
Переробку цукрових буряків в Україні станом на 30 серпня розпочали три заводи у Вінницькій, Тернопільській та Львівській областях, запуск решти заводів затримується через більш пізні терміни збирання цукрових буряків, повідомила галузева асоціація “Укрцукор”.
“Загалом, очікування масового раннього пуску заводів цьогоріч не виправдалися – через посушливі погодні умови, які ускладнюють збирання цукрових буряків. Низка заводів перенесли початок переробки на більш пізні терміни”, – пояснили в бізнес-об’єднанні.
За інформацією галузевої асоціації, цукрові буряки наразі викопано з 1,2 тис. га. Середня врожайність становить 50 т/га, зокрема у Вінницькій області – 35 т/га, у Полтавській області – 44 т/га, Тернопільській області – 58 т/га і 70 т/га – у Львівській області.
Станом на аналогічну дату минулого року в Україні до переробки буряків приступили 2 цукрові заводи – у Вінницькій та Черкаській областях, уточнили в “Укрцукрі”.
