Компанія «Ма’Ріжани Хемп Компані» (Житомирська обл.) ввела в експлуатацію підприємство з переробки промислової конопель потужністю 14 тис. тонн на рік в індустріальному парку «Ма’Ріжани», повідомило Мінекономіки.
«Розвиток власної переробки – одне з ключових завдань урядової політики «Зроблено в Україні» і частина національної економічної ідеї. Ми повинні змінити структуру економіки з сировинної на високотехнологічну і наростити виробництво товарів з високою доданою вартістю», – цитується в повідомленні перший віце-прем’єр – міністр економіки України Юлія Свириденко під час ознайомчого візиту.
Завод вироблятиме довге волокно для текстилю та технічних тканин (експорт, з перспективою переробки всередині країни для української fashion-індустрії); коротке волокно для паперу, нетканих матеріалів, ізоляції, а костриця стане сировиною для біопластику, будівельних матеріалів, підстилок для тварин.
Як повідомив на фейсбук-сторінці заступник голови парламентського комітету з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський, присутній на відкритті заводу, обсяг інвестицій в першу лінію проекту перевищив $20 млн. На заводі зараз зайнято 200 працівників.
За інформацією підприємства, яку наводить Мінекономіки, в 1990-х роках переробка луб’яних культур в Україні фактично зникла, а разом з нею – і виробництво гребінної пряжі. Це зробило текстильну галузь залежною від імпорту і знизило її конкурентоспроможність.
Щоб змінити ситуацію, в 2023 році «Ма’Ріжані Хемп Компані» розпочала реконструкцію занедбаного льонозаводу. У 2024 році компанія засіяла 890 га промислової коноплі, в 2025-му – вже 1200 га.
«Це найбільші площі вирощування конопель в Центральній і Східній Європі», – йдеться в повідомленні.
Зараз виробничих площ становить 10 тис. кв.м, складських – 10,8 тис. кв.м, завершено будівництво і монтаж обладнання, а також розпочато тестування сировини і виготовлення перших зразків. Як повідомлялося, ІП «Ма’Ріжани» займає близько 30 га – це територія колишнього заводу з переробки льону. Він стане першим в Європі парком з первинної переробки луб’яних культур. Внесений до Реєстру ІП в серпні 2024 року. Планується створити понад 700 робочих місць.
Агропромхолдинг “Астарта”, найбільший виробник цукру в Україні, і Міжнародна фінансова корпорація (IFC) підписали кредитну угоду в розмірі $40 млн, які будуть спрямовані на будівництво першого в Україні заводу з виробництва соєвого протеїнового концентрату, повідомила пресслужба агрохолдингу в Facebook.
В “Астарті” зауважили, що ця інвестиція є частиною пакету фінансування обсягом до $80 млн, схваленого радою директорів IFC 1 квітня 2025 року.
Зазначається, що кошти захищені гарантіями Єврокомісії в рамках Ukraine Investment Framework та уряду Нідерландів на підтримку програми IFC Economic Resilience Action (ERA). Інвестиція сприятиме створенню робочих місць, підвищенню конкурентоспроможності агросектору та диверсифікації експорту.
“Ця інвестиція — приклад того, як стратегічне міжнародне партнерство перетворює виклики на довгострокові можливості для України. Запускаючи перше в країні виробництво соєвого протеїнового концентрату, ми інтегруємо нашу державу у світові продовольчі ланцюги, сприяємо економічному відновленню, модернізації промисловості та створенню нових робочих місць. “Астарта” реалізовує цей проєкт як частину стратегії сталого розвитку агробізнесу”, – підкреслив генеральний директор і засновник агропромхолдингу Віктор Іванчик.
Віцепрезидент IFC з питань Європи, Латинської Америки та Карибського басейну Альфонсо Ґарсія Мора висловив упевненість, що ця інвестиція допоможе Україні виробляти більше високовартісної агропродукції та підніматися вгору ланцюгом доданої вартості.
“Підвищуючи конкурентоспроможність агросектору та його інтеграцію до європейських ринків, ми прагнемо підтримати відновлення, створення робочих місць і зміцнення стійкості”, – сказав він.
За словами посолки Європейського Союзу в Україні Катаріни Матернової, чиї слова теж наведено в повідомленні, новий завод “Астарти” – приклад того, як спільні зусилля приносять реальні результати для майбутнього України.
Своєю чергою посол Королівства Нідерландів в Україні Алле Доргаут зазначив, що Нідерланди раді зробити внесок у будівництво першого в Україні заводу з виробництва соєвого протеїнового концентрату.
“Програма IFC Economic Resilience Action (ERA) надає підтримку критично важливим секторам під час російського вторгнення, зокрема агробізнесу (…) Інвестиції IFC в Україну мають вирішальне значення, особливо в умовах війни, для забезпечення життєво необхідного відновлення української економіки. У цьому контексті міжнародні фінансові інституції, зокрема IFC як частина групи Світового банку, відіграють ключову роль”, – підкреслив він.
В “Астарті” додали, що у партнерстві з урядом Чехії IFC також підтримуватиме агрохолдинг у проведенні ринкових і маркетингових досліджень в Україні й надаватиме консультації щодо підтримки місцевих громад, молоді та працівників старшого віку, сприяючи реінтеграції ветеранів.
Як повідомлялося, IFC 1 квітня затвердила проєкт з надання “Астарті” пакету фінансування $80 млн на будівництво заводу з виробництва концентрату соєвого білка в Полтавській області. Пакет складатиметься з: (i) Кредиту А у розмірі до $50,7 млн за рахунок власних коштів IFC, (ii) кредиту на суму до 24,4 млн від IFC, що діє в якості виконавця Програми економічної стійкості для України (ERA) за підтримки Нідерландів та (iii) Кредиту Б у розмірі до $40 млн на рахунок учасників, за умови, що загальна сума кредитів не перевищуватиме $80 млн
“Астарта” 2024 року почала інвестувати в будівництво заводу з переробки соєвого шроту на соєвий протеїновий концентрат продуктивністю 500 тонн/добу (близько 100 тис. тонн на рік) у Глобинському промисловому комплексі (Полтавська обл.). Агрохолдинг інвестує понад EUR76 млн у придбання обладнання та технологій і створить 110 нових робочих місць.
“Астарта” та його структурний підрозділ “Астарта Агро Протеїн” підписали з урядом України перший інвестиційний договір для отримання компенсації від держави за вкладення значних інвестицій. У рамках договору держава надасть агрохолдингу низку стимулів, зокрема звільнить від сплати ввізного мита на нове обладнання, імпортного ПДВ на нове обладнання та оподаткування податком на прибуток терміном до 5 років.
“Астарта” – вертикально інтегрований агропромисловий холдинг, що здійснює діяльність у восьми областях України, найбільший виробник цукру в Україні. До його складу входять шість цукрових заводів, агрогосподарства із земельним банком 220 тис. га і молочні ферми з 22 тис. голів ВРХ, олійноекстракційний завод у Глобиному (Полтавська обл.), сім елеваторів і біогазовий комплекс.
“Астарта” за дев’ять місяців 2024 року збільшила чистий прибуток на 35,1% порівняно з аналогічним періодом 2023 року – до EUR75,60 млн. Виручка агрохолдингу зросла на 12,6% – до EUR441,46 млн, а EBITDA – на 12,8%, до $131,56 млн.
Заводи азотного холдингу Ostchem виготовили у січні-березні 2025 року 529,3 тис. тонн мінеральних добрив, що на 26,5 тис. тонн, або 5,3% більше, ніж за аналогічний період 2023 року.
“Структура виробництва змінилась відповідно до попиту та з урахуванням імпорту: падала питома вага аміачної селітри та карбаміду, і зросла вага найбільш затребуваного виду добрив – КАС (карбамідо-аміачна суміш)”, – йдеться у релізі холдингу у четвер.
Виробництво аміачної селітри у першому кварталі 2025 року знизилось до 226,5 тис. тонн з 246 тис. тонн минулого року, карбаміду – до 116,7 тис. тонн з 123,5 тис. тонн, тоді як виробництво КАС зросло із 123,8 тис. тонн до 162,2 тис. тонн, а ВАС (вапняно-аміачна селітра, яка виробляється лише на “Рівнеазоті”) – до 15,8 тис. тонн з 10,8 тис. тонн.
Загалом Черкаський “Азот” виготовив 394,8 тис. тонн продукції, “Рівнеазот” – 134,4 тис. тонн.
“Підприємства Ostchem зіштовхнулися з вимушеними зупинками виробництва, пов’язаними з потраплянням дронів на територію наших заводів, руйнуваннями зовнішньої газової та енергетичної інфраструктури у Черкаській та Рівненській областях. Форс-мажори призвели до вимушених збоїв у постачанні добрив, тож ми просимо вибачення у наших покупців”, – зазначається у релізі із посиланням на керівника корпоративних комунікацій Group DF Олега Арестархова.
За його словами, це був найскладніший сезон, бо холдинг зазнав величезних збитків через екстрені зупинки цехів та їх перезапуски, але підтверджує виконання замовлень на поставку добрив.
Він також подякував персоналу ДСНС України за допомогу у гасінні пожеж, а також іншим залученим у відновлення зруйнованої енергетичної та газової інфраструктури.
В релізі також наголошується, що азотний холдинг Ostchem у 2025 році переглянув стратегію: новий пріоритет – зниження виробничих ризиків через інвестиції в енергетичну незалежність підприємств.
“При цінах на електроенергію, що зросли, і ризиках, що зберігаються, азотний бізнес змушений робити кроки, спрямовані на забезпечення стабільності виробничих ланцюжків і зниження енергоспоживання ззовні”, – пояснює холдинг.
Ostchem – азотний холдинг Group DF Дмитра Фірташа, який поєднує найбільших виробників мінеральних добрив в Україні. До нього з 2011 року входять “Рівнеазот” та Черкаський “Азот”, а також Сєвєродонецький “Азот” та “Стирол”, які не працюють і перебувають на окупованих територіях.
ПрАТ Черкаський “Азот” (Черкаси, Україна) – одне з найбільших українських хімічних підприємств. Проєктна виробнича потужність із вироблення аміаку становить 962,7 тис. тонн на рік, аміачної селітри – 970 тис. тонн на рік, карбаміду – 891,6 тис. тонн, КАС – 1 млн. тонн на рік.
ПрАТ “Рівнеазот” – одне з найбільших українських хімічних підприємств у Західній Україні. 12 квітня 2024 року Group DF спільно з південно-корейською Hyundai Engineering підписали угоду про будівництво хімічного хаба у м.Рівне. Проєкт передбачає будівництво заводів із виробництва зеленого аміаку та водню на основі відновлюваних джерел електроенергії; нові підприємства та виробничі майданчики з виробництва азотних добрив та похідних хімічних продуктів.
Українська компанія City One Development і багатопрофільна інвестиційна корпорація ITOXI Corp. (Південна Корея) уклали меморандум про довгострокове співробітництво, партнерство має стратегічний характер і спрямоване на розвиток виробництва скла в Україні, повідомили агентству «Інтерфакс-Україна» в прес-службі City One Development.
«Ми раді, що наші зусилля із залучення іноземного партнера з дружньої країни втілилися в реальну угоду. Це лише перший крок на довгому шляху реалізації наших спільних планів, і ми впевнені, що наше партнерство стане важливим внеском у розвиток української економіки», – зазначив президент групи компаній City One Development Валерій Кодецький, слова якого наведені в прес-релізі.
Уточнюється, що меморандум, підписаний у квітні 2025 року в межах візиту корейської делегації в Україну, передбачає, що на першому етапі реалізації проєкту в межах індустріальних парків «Місто Скла» (Березань Київської обл.) і «Галичина» (Калуш Івано-Франківської обл.) буде побудовано два заводи з виробництва скла. Цей проєкт стане важливою віхою для впровадження сучасних технологій, створення нових робочих місць і зміцнення позицій України як виробника високоякісного скла.
«Ми впевнені, що наша спільна робота відкриє нові горизонти для інвестицій і технологічного прогресу. Україна має великий потенціал, і ми пишаємося можливістю стати частиною цієї амбітної ініціативи. Підписаний меморандум є важливим етапом, що підтверджує наші наміри інвестувати в розвиток скляної промисловості країни. Наразі триває оформлення угоди з придбання частки компанії в рамках цього проєкту», – сказав генеральний директор ITOXI Corp. Алекс Чеон.
City One Development розпочала будівництво першого заводу з виготовлення флоат-скла в Березані на початку повномасштабного вторгнення 2022 року. Потужності заводу передбачають виробництво 600 тонн скла на добу, а сам проєкт оцінюють у $140 млн. Його реалізують у межах ІП «Місто Скла». Наприкінці 2024 року компанія почала будівництво другого заводу в рамках ІП «Галіція».
Очікується, що введення в експлуатацію першого заводу відбудеться 2027 року, другого – 2028 року.
City One Development – інвестиційно-девелоперська компанія з більш ніж 15-річним досвідом. Спеціалізується на створенні, реалізації та управлінні масштабних інфраструктурних житлових комплексів, а також активно інвестує в розвиток української промисловості.
У портфелі City One Development – понад 1 млн 150 тис кв. м реалізованих об’єктів і 600 тис кв. м на стадії будівництва.
Серед житлових проєктів компанії в столиці: «Новопечерські Липки», “Бульвар Фонтанів”, “Святобор Park Resort”, The Light. Серед промислових: два заводи з виробництва флоат-скла в рамках ІП «Місто Скла» та ІП «Галіція».
ITOXI Corp – провідна інвестиційна компанія, що працює в різних сегментах, від комп’ютерних ігор до медичного обладнання та реалізації великих інфраструктурних проєктів на міжнародній арені. У листопаді 2023 року засновано ITOXI UA зі статутним капіталом 8,7 млн грн. Засновники – ITOXI Corp (51%) і Роман Григоришин (49%).
Згідно з даними сайту, ITOXI UA – це платформа комерційного B2B співробітництва, що зв’язує українські компанії з корейськими партнерами. Наразі об’єднує 214 партнерів в Україні та 62 в Республіці Корея, понад 17 проєктів – у роботі.
Фінська Peikko Group Corporation оголосила про введення в експлуатацію промислової будівлі майбутнього заводу з виробництва бетонних з’єднань і композитних конструкцій в індустріальному парку «Біла Церква», заплановані інвестиції в який становитимуть EUR3 млн, повідомив заступник голови парламентського комітету з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський.
«Ввезення обладнання триватиме протягом травня, після чого на заводі розпочнеться виробництво продукції для потреб будівельної галузі», – написав він на фейсбук-сторінці.
Нардеп уточнив, що при ввезенні обладнання Peikko Group скористається податковими та митними стимулами для учасників ІП. Зокрема, законодавством передбачено можливість звільнення від ПДВ і ввізного мита при імпорті обладнання. На підприємстві буде створено близько 50 робочих місць.
Peikko Group має виробничі потужності в 12 країнах світу. В Україні компанія з 2023 року представлена дочірньою «Пейко Україна», яка бере участь у проєктах відновлення інфраструктури. Річний оборот Peikko у 2023 році становив EUR262 млн.
Як повідомлялося, Peikko Group влітку минулого року уклала угоду з ІП «Біла Церква» на будівництво під ключ заводу з виробництва бетонних з’єднань і композитних конструкцій площею 2400 кв. м. ІП «Біла Церква» та «Біла Церква-2» площею відповідно понад 24 га і понад 34 га є проєктами холдингової компанії UFuture підприємця Василя Хмельницького.
Компанія “Олис” (Одеса) спроектувала і запустила “під ключ” новий завод з переробки круп для компанії Tõrvaaugu Mahe Talu (Лейбре, Естонія) потужністю – 24 тонни на добу, повідомив заступник голови парламентського комітету з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський.
“Агрегатний крупозавод базується на удосконаленій технології “Оптиматик-Г-24″, яка передбачає переробку зерна гречки в зерно-ядрицю. Виробничий комплекс також включає аспірацію, самопливний транспорт, пневмотранспорт, електроніку та автоматику”, – написав він у Facebook у середу.
За словами народного депутата, технологи “Олис” адаптували обладнання під архітектурні особливості виробничого приміщення естонського замовника та реалізували мультиформатну упаковку – від біг-бегів до дрібного фасування.
“Для виробництва обладнання нового крупозаводу “Олис” скористалася державною програмою доступних кредитів “5-7-9”, – зазначив він.
Кисилевський додав, що компанія “Олис” виробляє понад 200 видів обладнання для переробки зернових на борошно та крупи, очищення та контролю якості зерна. Потужність крупозаводів, які вона проектує та встановлює, – від 15 до 300 тонн на добу.
Частка експорту в реалізації продукції компанії – 25%. Рівень локалізації обладнання, яке вона випускає, становить близько 75%. На підприємстві зайнято 211 працівників.
“Програма компенсації 25% вартості сільгосптехніки вже допомагає заводу вигравати конкуренцію на внутрішньому ринку з виробниками Туреччини, Китаю, Швейцарії, Польщі, Канади. (…) Актуальна для підприємства й можливість продавати обладнання із залученням покупцями державних грантів на переробку (до 8 млн грн на умовах співфінансування). Адже найдешевший крупоцех з переробки зернових виробництва “Олис” коштує від 4 млн грн”, – ідеться у повідомленні Кисилевського.
ТОВ “Олис”, за інформацією на сайті компанії, працює в Україні 20 років, розробляє, виробляє і монтує обладнання для очищення, переробки та контроля якості зерна. Створила, зокрема, один з найбільших у світі зерноочисний барабанний сепаратор “Луч-300” потужністю понад 300 тонн/год, який встановлено, зокрема, на Старокостянтинівському МЕЗ, Трансгрейнтерміналі у Чорноморську і на інших підприємствах України та закордоном.
Наразі експортує свої розробки у понад 35 країн світу: від Канади до Танзанії, від ЄС до Центральної Азії.
За даними проєкту Clarity Project, 2024 року отримала 10,4 млн грн чистого прибутку супротив 1,4 млн грн збитку торік за зростання виторгу на 53% – до 234 млн грн.
Співзасновниками ТОВ “Олис” є три одеські підприємця – Олександр Верещинський (30%), Олег Васильєв та Лариса Остапенко (по 35%).
