Запорізький металургійний комбінат “Запоріжсталь” розпочав постачання прокату на трубний завод “Метінвесту” в Румунії – “Метінвест Тубулар Ясси”, який увійшов до складу групи наприкінці 2025 року.
Згідно із пресрелізом у четвер, від початку 2026 року підприємство відвантажило 22 тис. тонн гарячекатаного прокату з конструкційних марок сталі, сертифікованих за європейським стандартом EN 10025. Загалом цьогоріч на трубний завод планується постачити до 180 тис. тонн прокату.
“Запоріжстальський прокат затребуваний серед європейських та українських трубників: щороку до 80% нашої металопродукції відвантажується саме для виготовлення прямошовних труб і профілів. Ми раді вітати румунських трубників у групі “Метінвест” та налагоджувати новий формат співпраці для посилення економічного партнерства між Україною та Європою”, – зазначив в.о. генерального директора “Запоріжсталі” Тарас Шевченко, слова якого наведено в повідомленні.
При цьому уточнюється, що гарячекатаний прокат зі спокійних конструкційних сталей широко затребуваний у трубній галузі завдяки своїм механічним властивостям, що забезпечують надійність і міцність готових виробів. Така продукція витримує значні навантаження, зокрема ударні, працює під тиском, добре зварюється та зберігає стабільні експлуатаційні характеристики.
“Прокат “Запоріжсталі” використовується для виробництва круглих, профільних і прямокутних зварних труб, що відповідають європейським стандартам EN 10219 та EN 10217 та застосовуються в геотермальній інженерії, енергетиці, будівельній галузі, зокрема в системах пожежогасіння тощо. Труби зі сталі “Запоріжсталі” підтвердили повну відповідність високим вимогам під час випробувань, тож ми налагоджуємо довгострокову взаємовигідну співпрацю із запорізькими металургами”, – наголосив генеральний директор “Метінвест Тубулар Ясси” Космін Тома, якого цитує пресслужба компанії.
Найбільшими споживачами труб виробництва “Метінвест Тубулар Ясси” є внутрішній ринок Румунії, а також компанії з Угорщини, Чехії, Польщі, Словаччини та інших країн Європи.
Як повідомлялося, “Запоріжсталь” у 2025 році виробила 3,5 млн тонн чавуну, 3,2 млн тонн сталі та 2,8 млн тонн прокату.
“Запоріжсталь” є спільним підприємством групи “Метінвест”, основними акціонерами якої є ПрАТ “Систем Кепітал Менеджмент” (71,24%) і Smart Steel Limited (23,76%). ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
Київський завод компанії Carlsberg Ukraine з метою забезпечення стабільного електропостачання встановив дизельгенераторну та когенераційну установки (ДГУ, КГУ) по 1,5 МВт, планує до кінця року встановити СЕС 500 кВт та установку зберігання е/е потужністю 5 МВт та ємністю 10 МВт*год, повідомив керівник групи автоматизації та електротехніки заводу Роман Сапіга.
“Наше підприємство має працювати безперебійно, тому для нас безперебійна робота генераційних установок є вкрай важливою. Ми обрали ДГУ на 1,5 МВт та КГУ на 1,5 МВт… Вони працюють “в острові” разом, між ними є зв’язок”, – розповів він на конференції Енерготех-2026, що відбулася днями в Києві.
Сапіга звернув увагу, що керування генерацією забезпечує спеціальна програма, над вдосконаленням якої постійно триває робота.
“Сидячи на робочому місці, ми бачимо майже всі елементи системи генерації й можемо запустити їх в роботу. Треба правильно керувати. Щоразу як стикалися з якоюсь проблемою, з’являлося нове автоматичне її рішення”, – поділився досвідом представник Carlsberg Ukraine.
За його словами, компанія також імпортує електроенергію, і програма керування дає змогу відстежувати споживання, аби не виходити за ліміти, за яких споживач не відключається за погодинними графіками (для цього він має імпортувати 60% свого споживання – ЕР).
“Є програма, яка відслідковує ціну на е/е на наступну добу й приймає рішення, чи буде запускатися КГУ і в які години, порівнюючи ціну е/е з ринку та вартість її виробництва з газу. Дуже круто працювало влітку і на початку осені, але з масовими відключеннями це не працює”, – зазначив Сапіга.
У планах київського заводу Carlsberg Ukraine на 2026 рік – диверсифікація джерел електроенергії.
“Плануємо СЕС 500 кВт. По установці зберігання енергії (УЗЕ) хочемо – 5 МВт потужність та 10 МВт*год ємність. Ми великий виробник. 3 МВт КГУ та ДГУ не забезпечують навіть половини споживання”, – сказав Сапіга в коментарі ЕНЕРГОРЕФОРМІ.
Як він зазначив, попередньо під будівництво СЕС планують шукати інвестора, з яким можна буде укласти прямі договори на електроенергію.
Крім того, Сапіга акцентував: головною причиною розвитку власного енергозабезпечення є не ціна е/е, а нестабільність мережі, оскільки за таких умов завод не може нормально працювати.
Одними з основних викликів 2025 року він назвав майже 60 годин роботи на власній генерації за умови повного відключення мережі, постійні зміни програмного забезпечення, зменшення тривалості переходу генеруючих установок “в острів” з 1,5 години до 15 хв.
“Яка моя порада: диверсифікація генерації й система управління, яка б враховувала всі наявні джерела, а також обрання надійних підрядників з хорошим послужним списком. Це особливо важливо для підприємств та бізнесів”, – резюмував Сапіга.
Carlsberg Ukraine є частиною Carlsberg Group, однієї з провідних пивоварних груп у світі з великим портфелем брендів пива та інших напоїв. До складу Carlsberg Ukraine входять заводи у Запоріжжі, Києві та Львові. У портфелі Carlsberg в Україні – пиво, алкогольні та безалкогольні напої таких торгових марок, як “Львівське”, Robert Doms, Baltika, Carlsberg, Tuborg, Kronenbourg 1664, “Арсенал”, “Квас Тарас”, Somersby тощо.
Згідно з даними сервісу Opendatabot, ПрАТ “Карлсберг Україна” в 2024 році наростило доход на 15,5% – до 12,488 млрд грн, чистий прибуток – на 19,4%, до 2,18 млрд грн, боргові зобов`язання – на 34,9%, до 5,11 млрд грн, активи – на 33,1%, до 13,84 млрд грн. На підприємстві наразі працюють 1310 людей.
Коростенський завод залізобетонних шпал (завод ЗБШ, Житомирська обл.), що входить до структури “Укрзалізниці”, 2025 року збільшив чистий прибуток у 7,4 раза порівняно з 2024 роком – до 47,1 млн грн.
Згідно з фінансовою звітністю підприємства в системі розкриття інформації Нацкомісії з цінних паперів і фондового ринку (НКЦПФР), чистий дохід за минулий рік зріс на 11,8% – до 478,2 млн грн.
Завод отримав 93,7 млн грн валового прибутку (в 3,9 раза більше), а прибуток від операційної діяльності збільшився в 7,4 раза – до 59,9 млн грн.
Водночас у звіті зазначається, що у четвертому кварталі 2025 року товариство отримало чистий дохід від реалізації 167,47 млн грн, що на 104,77 млн грн (в 2,7 раза) бiльше плану, але на 8,75 млн грн (-5%) менше, нiж за той самий період 2024 року, за рахунок зменшення замовлень на залiзобетонну продукцiю.
Коростенський ЗБШ спеціалізується на виробництві залізобетонних шпал, брусів стрілочних переводів, а також мобільних модульних укриттів.
Завантаження виробничих потужностей на 95% залежить вiд замовлення “Укрзалiзницi”.
Чисельнiсть персоналу заводу на початок 2026 року становила 363 особи, середньомiсячна заробiтна плата – 34,9 тис. грн.
За 2024 рiк підприємство виробило 269,81 тис. шпал та 80 комплектiв брусiв стрiлочних переводiв. Його чистий дохід скоротився на 10% порівняно з попереднім роком – до 427,8 млн грн, чистий прибуток збільшився у 4,6 раза – до 6,3 млн грн.
Як повідомляє Сербський Економіст, влада Суботиці видала дозвіл на підготовчі роботи, що передують будівництву виробничого комплексу мегазаводу з випуску літій-залізо-фосфатних (LFP) батарей.
Інвестором проекту вказана компанія ElevenEs d.o.o. Subotica. Отриманий дозвіл стосується саме підготовки території – підготовки ґрунту, знесення існуючих об’єктів і створення супутньої інфраструктури. Для будівництва самих виробничих і допоміжних об’єктів буде потрібно окремий дозвіл.
Згідно з опублікованими даними, комплекс планується на кадастровій ділянці 36916/1 (Donji Grad) на землі площею 178 001 кв. м, що перебуває у приватній власності інвестора. Загальна брутто-площа майбутніх об’єктів заявлена на рівні 24 607 кв. м. Попередня вартість підготовчих робіт оцінюється в 116,55 млн динарів (без ПДВ), а старт можливий після набрання рішення чинності та подання повідомлення про початок робіт.
Проект мегазаводу LFP батарей в Суботиці, який раніше називали першою фабрикою такого типу в Європі, був анонсований в 2023 році. За більш ранніми оцінками, сумарні інвестиції можуть скласти близько 1 млрд євро, а зайнятість – близько 1 тис. осіб; у першій фазі найму ElevenEs планувала вийти приблизно на 350 співробітників. При цьому в 2025 році в галузевих повідомленнях також фігурував орієнтир інвестицій EUR 700 млн у дві фази і близько 1 тис. робочих місць – в контексті декларації підтримки, підписаної компанією з представниками Єврокомісії та Агентства розвитку Сербії.
Заявлена потужність підприємства в Суботиці – 1-2 ГВт-год на рік (в залежності від виробничої програми), з денним випуском 3 000-8 000 батарей (в залежності від типу). Планується виробництво призматичних LFP-елементів формату blade (з бічними виводами), без нікелю і кобальту – для систем стаціонарного накопичення енергії (вітер, сонце та ін.) і електротранспорту, включаючи автобуси і вантажівки.
Для економіки Сербії проект важливий як елемент вбудовування в європейський ланцюжок поставок накопичувачів енергії – сегмента, який прискорюється разом із зростанням ВДЕ та електромобілів. LFP-технологія зазвичай розглядається ринком як більш доступна і термостабільна альтернатива батареям з нікелем і кобальтом, що підвищує привабливість локального виробництва для масових застосувань і енергосистем.
Завод “Каметсталь” гірничо-металургійної групи “Метінвест” (Кам’янське Дніпропетровської обл.) у 2025 році провів ланку важливих ремонтів обладнання та розширив сортамент продукції на сім позицій.
Згідно з інформацією підприємства, у 2025 році попри перешкоди в умовах війни підприємство продовжувало працювати, розвиватися та підтримувати економічну міць регіону та України.
Так, попри логістичні труднощі та енергетичну нестабільність, “Каметсталь” виконала найамбітнішу за роки війни програму капітальних ремонтів, найважливіші поміж яких – капремонт доменної печі №9, комплекс капремонтів основного обладнання обох конвертерів, установки “піч-ківш” №1, МБЛЗ-1, капремонти сортопрокатного та трубозаготівельного станів.
Констатується, що “Каметсталь” розширила сортамент на 7 позицій і вчергове стала лідером серед підприємств “Метінвесту”. Завод першим серед підприємств групи ввів в експлуатацію газопоршневу електростанцію для генерації власної електроенергії. Це дало змогу підвищити енергобезпеку роботи основного виробничого обладнання у воєнний час.
У конвертерному цеху виконано реконструкцію машини безперервного лиття заготовок (МБЛЗ) №1: у два етапи оновлено важливе електроустаткування, АСУТП, а також ключове обладнання тягнуче-правильних пристроїв машини. Також модернізовано електрообладнання МБЛЗ №2.
Крім того, завершено будівництво і введено в експлуатацію нові надземні водоводи підвищеного та середнього тиску для забезпечення технологічних процесів насамперед конвертерного та вапняно-випалювального цехів.
У 2025 році у поліпшення умов робочого побуту на підприємстві компанія інвестувала майже 43 млн грн.
“Каметсталь” входить у групу “Метінвест”.
Станом на кінець 2025 року в індустріальних парках України побудовано або будувалося 37 промислових підприємств, з яких вже побудовано 22 заводи і 15 – в процесі будівництва, повідомило Міністерство економіки, навколишнього середовища та сільського господарства. Як повідомлялося, на кінець 2024 року в індустріальних парках діяло або будувалося 25 промпідприємств, з яких 12 були побудовані.
Серед діючих або споруджуваних станом на кінець минулого року – підприємства в сфері агропереробки, виробництва продуктів харчування, меблевої та деревообробної промисловості, машинобудування та інші. Діючі підприємства створили 3716 робочих місць.
Мінекономіки також нагадує, що в 2025 році прийняло рішення про надання державного стимулювання 13 індустріальним паркам для реалізації 22 інфраструктурних проєктів на загальну суму 697,77 млн грн.
Крім того, протягом року перераховано 202,91 млн грн двом індустріальним паркам, рішення щодо яких були прийняті в 2024 році.
Таким чином, загальний обсяг державного стимулювання індустріальних парків у 2025 році склав 900,681 млн грн, підсумовує міністерство.
«2025-й став роком, коли кількість індустріальних парків перетворюється на реальні майданчики для розгортання політики »Зроблено в Україні”. Майже мільярд гривень держстимулювання індустріальним паркам цього року – це інвестиція в інфраструктуру, яка вже сьогодні дає життя новим заводам. Держава закладає фундамент, а бізнес перетворює його на нові потужності та робочі місця”, – цитується в повідомленні міністр економіки Олексій Соболєв.
Як повідомлялося, держстимулювання минулого року отримали 13 індустріальних парків.
Станом на 31 грудня 2025 року до Реєстру індустріальних парків включено 118 індустріальних парків, з яких 24 парки були включені протягом 2025 року. Водночас вісім парків, які не здійснювали жодної діяльності, були виключені з Реєстру.
Програма «Державне стимулювання створення індустріальних парків» передбачає розвиток інженерно-транспортної інфраструктури індустріальних парків на умовах співфінансування. Державна підтримка може бути спрямована на будівництво доріг, електричних мереж, систем водопостачання та водовідведення, газопостачання та інших технічних рішень, необхідних для запуску виробництв.
Держстимулювання передбачає співфінансування у пропорції 50% на 50% на суму до 150 млн грн на один ІП, а для деокупованих територій у співвідношенні 80% на 20%.
Мінекономіки реалізує програму у співпраці з Укрексімбанком, Ощадбанком, Укргазбанком і Сенс Банком.
Для учасників ІП також передбачено ряд фіскальних стимулів.
