Президент Узбекистану відвідав автозавод BYD Uzbekistan Factory у Джизакській області та розписався на перших автомобілях, що зійшли з конвеєра.
Це перший етап проекту вартістю $160 млн. Зараз завод виготовляє дві моделі автомобілів бренду. Річна потужність виробництва першого етапу становить 50 тисяч одиниць.
У рамках другого етапу проекту вартістю $300 млн. планується збільшення виробництва до 200 тисяч електромобілів на рік (у 2027-2028 роках), 350 тисяч – у 2028-2029 роках, а в рамках третього етапу вартістю $500 млн. – до 500 тисяч електромобілів (з 2030 року).
Довідково: Загалом за січень-травень 2024 року в Узбекистані вироблено 162 608 одиниць автомобілів. Джерело – UzAUTO.
Спільне підприємство було забезпечене сучасною промисловою інфраструктурою, прокладено майже 2 км залізничних колій. На заводі встановлено сучасне обладнання та роботизовані системи з Китаю. Виробничий процес автоматизовано. Створено лабораторію для високоточної перевірки геометричних розмірів електромобілів.
Зі збільшенням кількості електромобілів рівень локалізації, як очікується, поступово підвищуватиметься. Насамперед буде налагоджено виробництво бамперів, стекол, лакованих та пластикових деталей. Надалі планується випуск акумуляторів, електричних двигунів, алюмінієвих деталей, шин та сидінь.
Завод у майбутньому планує експортувати електромобілі до Казахстану, Киргизстану, Туркменістану, Афганістану та Азербайджану.
Бенефіціар Dragon Capital Investments Limited Томаш Фіала у 2025 році почне будівництво у Львівській області нового заводу з виробництва мінеральної води “Трускавецька” потужністю 1 млн пляшок на добу, що дасть змогу ТМ “Трускавецька” наблизитися до потужностей лідера ринку “Моршинської” і випередити “Карпатську джерельну”, повідомив Forbes Ukraina.
Згідно з повідомленням, інвестиційна компанія Фіали вже веде проєктування нового заводу з виробництва “Трускавецької”. До цього придбано двох діючих виробників цього бренду. Причина будівництва нового заводу – неможливість збільшити чинні потужності.
Новий завод мінеральних вод розміщуватиметься на території урочища Боберня, поруч із річкою Солониця, яка впадає у Трускавецьке водосховище. Завод займатиме територію у 20 га, проте остаточний розмір ділянки залежатиме від результатів проєктування. Виробництво буде розташоване неподалік від Кільцевої дороги Трускавця.
“Це добре для логістики”, – зазначив Фіала і додав, що поруч розташований завод виробника “Аква-Еко”, який уже належить Dragon Capital.
Компанія не розголошує суму майбутніх інвестицій. “Вони становлять понад EUR35 млн у завод”, – вважає міський голова Трускавця Андрій Кульчинський.
На думку власника “Карпатських мінеральних вод” Сергія Устенка, ця сума буде скромнішою – приблизно EUR20 млн.
Для підприємства така інвестиція вельми суттєва, оскільки сукупний виторг ТОВ “Аква-Еко” і ТОВ “Фірма Т.С.Б.” у 2023 році становив 487,9 млн грн. Водночас чистий прибуток отримала лише “Фірма Т.С.Б.” – 6,7 млн грн, навело дані сервісу YouControl видання.
Підприємство з прямими іноземними інвестиціями ТОВ “Аква-Еко” займається розливом мінеральних столових вод під ТМ “Трускавецька Аква-Еко”, “Трускавецька Кришталева” і “Трускавецька Заповідна”. Природна мінеральна вода “Трускавецька” з 1827 року видобувається зі свердловин ландшафтного заповідника на курорті Трускавець Львівської області.
Як повідомлялося, Антимонопольний комітет України (АМКУ) в серпні 2021 року дозволив компанії Dragon Capital Investments Limited (Нікосія, Кіпр) купити компанію Frolovia limited (Нікосія, Кіпр), яка володіє в Україні Трускавецьким заводом мінеральних вод (ТОВ “Аква-Еко”), на якому розливають мінеральну воду під ТМ “Трускавецька”.
Згідно з даними на сайті IDS Borjomi Ukraine, до складу групи компаній станом на серпень 2021 року входив Моршинський завод мінеральних вод “Оскар” і Трускавецький завод мінеральних вод (обидва – Львівська обл.), Миргородський завод мінеральних вод (Полтавська обл.), дистриб’юторська компанія IDS Aqua Service, Голопристанський завод ДП “Нова Ком” (Херсонська обл.).
Dragon Capital Investments Limited входить до складу групи компаній Dragon Capital, кінцевим бенефіціаром якої є бізнесмен Томаш Фіала.
Dragon Capital – одна з найбільших інвестгруп в Україні у сфері інвестицій та фінансових послуг, що надає повний спектр інвестиційно-банківських і брокерських послуг, прямих інвестицій, управління активами інституційних, корпоративних і приватних клієнтів. Компанія заснована 2000 року в Києві. Одним із ключових напрямків діяльності компанії Dragon Capital є інвестиції в ринок нерухомості.
Компанія Swire Coca-Cola почала будівництво заводу в китайській провінції Гуандун, повідомляє агентство “Сіньхуа”.
Інвестиції боттлера Coca-Cola в цей проект складуть 1,25 млрд юанів ($176 млн).
Підприємство площею близько 128 тис. кв. метрів буде оснащено 11 лініями з розливу напоїв, складами та іншими допоміжними спорудами. Після запуску заводу виробничі потужності цієї китайської компанії, як очікується, збільшаться приблизно на 66% порівняно з поточним рівнем.
Керуючий директор Swire Coca-Cola Су Вей повідомила, що компанія продовжить нарощувати інвестиції в Китай. З 2023 року по 2032 рік запланований обсяг інвестицій на китайському ринку перевищить 12 млрд юанів.
“Розширення діяльності на такому динамічному і швидкозростаючому ринку дійсно цікавить і радує нас”, – сказала вона.
Swire Coca-Cola є п’ятим за величиною боттлером Coca-Cola Co. у світі за обсягом продажів. У компанії п’ять заводів із розливу в провінції Гуандун із 14 виробничими лініями.
Заводи азотного холдингу Ostchem у першому кварталі 2024 року виробили 520,6 тис. тонн мінеральних добрив, що всього на 1% більше, ніж у першому кварталі 2023 року (515,5 тис. тонн), ідеться в повідомленні холдингу в середу.
“Зростання виробництва українського хімпрому зупинилося через неконтрольоване зростання імпорту добрив із Польщі, а також дружніх до Росії Азербайджану і Туркменії”, – вказує компанія.
За її даними, у першому кварталі 2024 року імпорт добрив збільшився на 35% і становив 701,2 тис. тонн.
Уточнюється, що “Черкаський “Азот” виробив за січень-березень цього року 404,3 тис. тонн, а “Рівнеазот” – 128 тис. тонн добрив.
Згідно з повідомленням, структура виробництва залишається доволі стабільною: лідер – аміачна селітра (вироблено 246 тис. тонн), за якою слідує карбамідо-аміачна суміш (КАС) (123,8 тис. тонн) і карбамід (123,5 тис. тонн). Обсяг виробництва вапняково-аміачної селітри (ВАС) незначно зріс, порівняно з минулим роком, склавши 15,8 тис. тонн, аміаку – 9,08 тис. тонн.
Ostchem зазначив, що забезпечив стовідсоткове виконання зобов’язань у період весняної посівної, однак у 2024 році посилився негативний галузевий тренд, коли імпорт добрив значно перевищив вітчизняне виробництво.
“У першому кварталі 2024 року імпорт склав 701,2 тис. тонн, на 35% перевищивши вітчизняне виробництво. Імпорт продовжує вбивати вітчизняне виробництво: уже чотири виробники добрив зупинено – це ОПЗ, “Дніпроазот”, “Рівнеазот” і “Сумихімпром”, – прокоментував керівник департаменту корпоративних комунікацій Group DF Олег Арестархов.
Вказується, що українські виробники продовжують втрачати позиції на українському ринку в більшості сегментів добрив, крім КАС.
“Насамперед українські хімзаводи драматично втрачають ринок карбаміду: у першому кварталі Україна виробила 123,5 тис. тонн карбаміду, а імпорт становив 181 тис. тонн. 88% всього імпортного карбаміду завезено з Азербайджану і Туркменії, країн, дружніх до РФ”, – додав Арестархов.
За його словами, свої позиції, як найсильнішого імпортера добрив в Україну, сьогодні також нарощує Польща, яка сьогодні завалена дешевими російськими і білоруськими добривами, що не потрапили під санкції ЄС, внаслідок чого весь надлишок добрив з польського ринку перенаправляється в Україну.
За даними Ostchem, 2023 року Польща імпортувала на свою територію 1,016 млн тонн карбаміду, з яких карбамід із РФ становив 34% (345 тис тонн). Водночас на українському ринку Польща в першому кварталі 2024 року вже стала безумовним лідером серед імпортерів за такими видами добрив, як аміачна селітра (52 тис. тонн зі 109,7 тис. тонн усього імпорту), нітрат сульфату амонію (7,9 тис. тонн із 9,4 тис. тонн), КАС (17,4 тис. тонн), NPK (63,2 тис. тонн зі 144,3 тис. тонн).
Імпорт сульфату в Україну за перший квартал становив 121,9 тис. тонн (лідирує Китай із 75,3 тис. тонн), суперфосфату – 74,6 тис. тонн (Болгарія – 37,3 тис. тонн і Греція – 27,4 тис. тонн),
“На жаль, за гучними гаслами українських урядовців у рамках кампанії “Купуй українське” поки що не видно практичних кроків зі зменшення імпорту і реального захисту українського виробника добрив”, – наголосив Арестархов, нагадавши про конкретні пропозиції Спілки хіміків України щодо захисту вітчизняного ринку, які були подані уряду.
Ostchem – азотний холдинг Group DF Дмитра Фірташа, що об’єднує найбільших виробників мінеральних добрив в Україні. До нього з 2011 року входять “Рівнеазот” і Черкаський “Азот”, а також Сєвєродонецький “Азот” і “Стирол”, що не працюють і перебувають на окупованих територіях.
ПрАТ Черкаський “Азот” (Черкаси, Україна) – одне з найбільших українських хімічних підприємств. Проектна виробнича потужність з вироблення аміаку становить 962,7 тис. тонн на рік, аміачної селітри – 970 тис. тонн на рік, карбаміду – 891,6 тис. тонн, КАС – 1 млн тонн на рік.
ПрАТ “Рівнеазот” – одне з найбільших українських хімічних підприємств у Західній Україні. 12 квітня 2024 року Group DF спільно з південно-корейською Hyundai Engineering підписали угоду про будівництво хімічного хабу в м.Рівне. Проєкт передбачає будівництво заводів із виробництва зеленого аміаку та водню на основі відновлювальних джерел електроенергії; нові підприємства та виробничі майданчики з виробництва азотних добрив і похідних хімічних продуктів.
Німецька компанія-виробник безпілотних літальних апаратів Quantum-Systems відкрила в Україні завод безпілотних літальних апаратів (БПЛА), повідомила прес-служба Quantum-Systems.
“Новий завод стане другим підприємством компанії в Україні та очікується, що до кінця року на ньому працюватиме близько 100 осіб”, – ідеться в повідомленні компанії.
Згідно з інформацією, зможе виробляти до 1 тис. БПЛА на рік.
“Очікується, що новий завод збільшить виробничі потужності до 1 тис. безпілотників на рік, включно з виробництвом запасних частин”, – зазначили в Quantum-Systems.
Вказується також, що компанія інвестує до EUR6 млн протягом наступних двох років у виробництво БПЛА в Україні.
Як повідомлялося, безпілотники середнього радіусу дії Vector компанії Quantum-Systems експлуатуються в Україні з травня 2022 року. Наразі завдяки фінансуванню уряду Німеччини було надано 212 систем. У компанії повідомили, що до кінця року в Україну очікується поставка 500 БПЛА.
Quantum-Systems з минулого року керує центром обслуговування, підтримки, навчання та логістики в Україні, де працюють 25 українських співробітників. Вони навчають пілотів безпілотників і впроваджують технологічні досягнення в розвідувальні системи прямо на місці.
Quantum Systems є компанією подвійного призначення, в якій працює близько 250 співробітників. Виробництво в Україні – четвертий завод серед семи заводів компанії, розташованих по всьому світу.
Завод “Каметсталь” гірничо-металургійної групи “Метінвест”, створений на потужностях Дніпровського металургійного комбінату (ДМК, Кам’янське Дніпропетровської обл.), у березні виготовив перші у 2024 році 2957 вагонних осей на замовлення вагонобудівних підприємств України.
Згідно з пресрелізом, осепрокатний стан “Каметсталі” продовжує працювати в умовах воєнного стану і виконувати оперативні завдання з виробництва осей на замовлення вітчизняних споживачів. Минулого року було вироблено і відвантажено понад 3500 тонн вагонних осей.
Перспективні плани збільшення обсягів виробництва на цьому унікальному обладнанні були зруйновані у 2022 році через повномасштабне російське вторгнення. Зараз фахівці комбінату використовують альтернативні можливості отримання сталевої заготовки для виробництва осей, яка раніше надходила з “Азовсталі”.
Наприкінці березня прокатники завершили перший етап програми з виробництва осей для замовників. Виготовили понад 1600 тонн цієї продукції для будівництва вітчизняних вагонів і піввагонів, для українських залізниць. Ця рентабельна продукція важлива для ефективної роботи підприємства і водночас необхідна для відновлення українського залізничного парку.
“Нагадаємо, осепрокатний стан “Каметсталі” – це єдиний у світі стан, на якому осі виробляють методом поперечно-гвинтової прокатки. За довоєнних часів осі “Каметсталі” постачалися замовникам з України, Європи та Північної Америки”, – констатується в прес-релізі.
“Каметсталь” створено на базі ПрАТ “Дніпровський коксохімічний завод” (ДКХЗ) і ЦМК ПАТ “Дніпровський металургійний комбінат” (ДМК).
Згідно зі звітом материнської компанії групи “Метінвест” за 2020 рік, Metinvest B.V. (Нідерланди) належало 100% акцій ДКХЗ.
ВАГОН, ЗАВОД, Каметсталь, ось
