Першу чергу найбільшого в Україні заводу з переробки картоплі в індустріальному парку “Біосенс” (Черкаська обл.) потужністю 25 тис. тонн. на рік планується запустити наприкінці 2026-го або на початку 2027-го року, повідомив заступник голови парламентського комітету з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський.
“В ІП “Біосенс” стартував монтаж металоконструкцій стін та даху першої черги найбільшого в Україні заводу з переробки картоплі. Обсяг інвестицій у першу чергу заводу, яка вироблятиме картопляне борошно, – 960 млн грн”, – написав він у Facebook у вівторок.
Кисилевський додав, що під час будівництва виробничого корпусу площею 6500 кв. м. використовується технологія беззварного з’єднання високоміцних сталевих елементів, виробниче обладнання вже також доставлене.
“Україна наразі імпортує 100% потреб у картопляному борошні, яке ввозять з-за кордону для використання у хлібопекарській, кондитерській, м’ясопереробній промисловості, а також у виробництві соусів та харчових сумішей швидкого приготування. Але вже з наступного року наша країна не тільки забезпечить власні потреби, а й стане експортером картопляного борошна”, – зазначив нардеп.
Він підкреслив, що із залученням державного фінансування в ІП “Біосенс”наразі тривають роботи з розширення під’їзної дороги та підключення до газових мереж. У грудні 2025 року на ці проекти Уряд виділив 24,7 млн грн на умовах співфінансування 50:50.
Кисилевський нагадав, що обов’язковою умовою залучення державних коштів є будівництво на території ІП не менше ніж 5000 кв. м. промислових площ та залучення щонайменше двох учасників.
“Зараз “Біосенс” готує додаткову заявку на додаткове державне фінансування для подальшого розвитку інженерно-транспортної інфраструктури індустріального парку”, – додав він.
За інформацією Кисилевського, на 2027 рік заплановане будівництво другої черги заводу – виробництво картоплі фрі потужністю 60-150 тис. тонн на рік із інвестиціями 2,5 млрд. грн.
“McDonald’s та KFC зараз імпортують картоплю фрі для своїх українських мереж через відсутність в нашій країні спеціальних технологій вирощування та переробки. Але вже незабаром такі технології з’являться”, – підкреслює він
Третя черга заводу, яка також вироблятиме картоплю фрі, потребуватиме близько 3 млрд грн інвестицій. Крім того план розвитку ІП передбачає будівництво комплексу зберігання картоплі обсягом 20 тис. тонн, підприємства з переробки картопляної шкірки у білок та крохмаль, а також тепличне господарство у комплексі з когенераційною установкою.
Для розташування майбутніх підприємств ІП вже ініціював розширення існуючих площ з 29,6 га до 40 га. Ще одна ділянка площею 60 га, розташована поруч, розглядається як резервна.
Як повідомлялось, ІП “Біосенс” зареєстровано у серпні 2025 року строком на 30 років. Ініціатором створення парку стало місцеве ТОВ “Фітолан”, яке входить до складу групи компаній “Маїс”, що будує завод в ІП “Біосенс”.
Агропромислова компанія “Маїс” – один з найбільших виробників насіння гібридної кукурудзи, насіння гібридного соняшника, сої в Україні, яка є головним активом групи компаній “Маїс”.
Співвласниками ТОВ “АПК “Маїс” є народний депутат України IV та VI скликань Сергій Терещук та його дружина Марина Чередниченко, а консервуванням та переробкою картоплі в складі групи займається “Філд-Груп”.
Інвестиційна група EFI Group інвестувала EUR5 млн у новий завод з виробництва упаковки в Житомирі, який став четвертим виробником цієї продукції у портфелі групи, повідомила СЕО EFI Group Ольга Батова.
“Ми місяць тому запустили маленький завод з 5 млн євро інвестицій в Житомирі. Це четвертий завод по упаковці, він працює на целюлозі, а три інші на макулатурі”, – написала Батова в коментарях до свого посту щодо представленого на URC 2026 проєкту NovaSklo, відповідаючи на питання співвласника “Заводу преформ” Дениса Миргородського щодо нових проєктів.
В пресслужбі EFI Group поки не надали подробиць про нове виробництво в Житомирі.
Наразі, згідно з інформацією на сайті групи, серед виробників упаковки в активі компанії Житомирський картонно-паперовий комбінат, що спеціалізується на випуску горбкуватих прокладок для яєць, а також гофрокартону та його складових (тарний картон та папір для гофрування).
Також у складі групи ТОВ “Сем Екопак”, який у 2023 році було релоковано з смт Томаківки Дніпропетровської області в Самбір Львівської області та створено основну лінію з виробництва упаковки з пульперкартону для харчових продуктів, зокрема для фруктів (яблук, динь, ківі тощо), ягід, упаковку для пляшок.
У квітні поточного року засновник EFI Group Ігор Ліскі написав у Facebook про проєкт Рulp Master – створення паперового одноразового посуду та паперової упаковки з целюлозного волокна.
“Сьогодні в Україні немає власного первинного целюлозного волокна – ринок залежить від імпорту. Ми обрали це змінити. Наша мета – створити систему виробництва целюлози з побічних продуктів рослинництва та вирощування фруктів”, – написав він тоді.
Інших подробиць він не повідомив.
EFI Group засновано 2007 року. Опікується реалізацією бізнес-проєктів в Україні. Сфери інвестування – healthcare та medtech, паперова, харчова та деревообробна промисловості, постачання сільгосппродукції.
Серед бізнесів – підприємство з виробництва тваринних жирів і кормових добавок для тварин Feednova, завод з виробництва меду “Біхайв”, медмережа “Медична зірка”, Житомирський картонний комбінат, “Сем Екопак”, лісопереробник “Форест технолоджі”, постачальник сільгосппродукції “Ефі Агро”, медичний онлайн-хаб Doc.ua тощо.
Президент Південної Кореї Лі Чже Мен оголосив про план розвитку діяльності у сфері виробництва напівпровідникових компонентів та розширення інфраструктури штучного інтелекту в країні за рахунок масштабних інвестицій.
Samsung Electronics та SK Hynix побудують по два підприємства з виробництва чіпів на південному заході країни в рамках національного проєкту створення екосистеми напівпровідникової галузі загальним обсягом 800 трлн вон ($518 млрд), повідомило уряд. Регіональна влада інвестує від 5 до 20 трлн вон у ці проєкти, заявив президент.
Samsung і SK Group спрямують 81 трлн вон на створення кластера з пакування чіпів неподалік від Сеула.
SK Group також має намір вкласти 1 трлн вон у будівництво дата-центрів та 1,1 трлн вон у напівпровідникові потужності. Плановані терміни цих інвестицій компанія не зазначила.
Крім того, SK Group, GS Group та Naver Corp. спрямують 550 трлн вон на будівництво потужностей дата-центрів загальним обсягом 8,4 ГВт у найближчі роки в рамках озвученого владою плану.
Південна Корея розраховує збільшити потужності дата-центрів до 18,4 ГВт до 2035 року та планує спрямувати $19,4 млрд на розширення потужностей з виробництва чіпів пам’яті нового покоління протягом 15 років.
Акції Samsung Electronics подешевшали на 4,8% за підсумками торгів у Сеулі в понеділок, SK Hynix — на 1,7%, Naver Corp. — подорожчали на 3,9%.
Біофармацевтична компанія «Біофарма» (Biopharma) будує завод у Румунії, повідомив президент компанії Костянтин Єфименко.
«Ми вже будуємо завод у Румунії», — сказав він на форумі «Industrial Evolution: Виробництво запускає економіку» у Білій Церкві (Київська обл.) у четвер, не уточнивши терміни реалізації проєкту.
Коментуючи інвестиційну привабливість України, Єфименко зазначив, що «сюди не прийдуть жодні іноземні компанії, якщо тут не буде добре своїм».
Він також підкреслив важливість розвитку освітньої сфери. «НМТ з математики в школі треба залишити, але чому ми не говоримо про те, що математика в школі слабка, що діти закінчують школу, нічого не знаючи. У нас два уроки щастя на тиждень, а хімія — один раз на два тижні. Які технології ми побудуємо?», – сказав він, вказавши на застарілість навчальних баз в університетах.
«Знести їх і забути, їх не можна перебудувати. Потрібно лише створити з нуля», – сказав він.
Єфименко повідомив, що «Біофарма» планує інвестувати $25 млн «у ще одну лабораторію», не уточнивши деталей.
Він також повідомив, що «Біофарма» зареєструвала свій препарат альбумін у Бразилії.
«Нам потрібно створити такі умови, щоб до нас не приходили жодні прокуратури, до нас має приходити лише податкова інспекція. Скажіть мені, яка різниця державі, як я зареєстрував свій альбумін у Бразилії? Я зараз №1 у Бразилії. Бразильці щасливі, я щасливий. Усе, що добре для «Біофарми», добре для України, для Білої Церкви, як мінімум. Навіщо вам регулювати те, що я роблю в Бразилії?», – сказав він.
Як повідомлялося, у 2024 році «Біофарма» заявила про плани побудувати завод у Румунії.
«Біофарма» експортує продукцію в десятки країн і планує розширювати присутність у Європі, на Близькому Сході та в Латинській Америці, а також продовжує нарощувати виробничі потужності.
Новий завод Smart Line в індустріальному парку (ІП) “ВінІндастрі” (Вінниця) почав випуск фарбувальних камер для металообробної промисловості, інвестуиції у першу чергу заводу склали 46 млн грн, повідомив заступник голови комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський.
“Проєктна потужність заводу – 20 фарбувальних камер на місяць. Площа першої черги – 2800 кв. м. Промислове приміщення другої черги площею 5000 кв. м. планується побудувати до кінця 2026 року, введення в експлуатацію – у 2027 році. Плановий обсяг інвестицій у другу чергу – 60 млн грн”, – написав він у Facebook у четвер.
Кисилевський підкреслив, що разом з другою чергою Smart Line стане найбільшим в Україні виробником фарбувальних камер.
Загалом на підприємстві планується дати роботу 150 працівникам, а наразі там працюють 32 спеціаліста і триває пошук ще 15 працівників.
“Перші фарбувальні камери, вироблені в індустріальному парку, відправлені на експорт. Вже здійснені поставки у Польщу та Молдову. Наразі триває виконання замовлення з Естонії”, – повідомив нардеп.
Він додав, що для ввезення обладнання на другу чергу заводу Smart Line планує скористатись пільгами, передбачених для учасників ІП, зокрема, діє нульова ставка ПДВ та ввізного мита на обладнання.
“Також підприємство може скористатись нульовою ставкою податку на прибуток терміном на 10 років за умови реінвестування звільнених коштів. Міськрада Вінниці зменшила для індустріальних парків податок на землю з 3% до 1%. Крім того, резиденти парків звільнені від податку на нерухомість”, – нагадав Кисилевський.
ІП “ВінІндастрі” площею 26 га створено у 2021 році. Ініціатор створення – Вінницька міська рада.
Завод обладнання для порошкового фарбування Smart Line, за інформацією на його сайті, засновано 2014 року, а наприкінці квітня поточного року компанія почала переїзд на власне виробництво.
Співвласниками товариства є два підприємця з Хмельницького – керівник компанії Олександр Бебех (66,7%) та Сергій Корбін (33,3%).
Як повідомлялось, в ІП “ВінІндастрі” серед задекларованих резидентів – компанія Firewood (виробник устаткування для випуску паливних брикетів і гранул), “Візарді” (металообробка в будівництві та сільському господарстві) та фармдистриб’ютор “БаДМ”.
Виробник електричних з’єднувачiв та комутацiйних виробiв АТ “Завод “Лтава” (Полтава) завершив перший квартал 2026 року з чистим прибутком 41,64 млн грн, що незначно більше аналогічного показника січня-березня 2025 року.
Згідно з проміжним фінансовим звітом підприємства в системі фінансової звітності, його чистий дохід скоротився на 27% – до 122,45 млн грн.
Завод також оприлюднив в системі розкриття НКЦПФР фінансовий звіт за 2025 рік, згідно з яким чистий прибуток скоротився на 8,8% порівняно з 2024 роком – до 156,2 млн грн за зростання чистого доходу на 32,2% – до 627 млн грн.
Завод за минулий рік збільшив прибуток від операційної діяльності на 71,2% – до 136 млн грн, а валовий прибуток зріс на 51,6% до 332,8 млн грн.
Завод “Лтава” – спеціалізоване підприємство з розробки та виготовлення електричних з’єднувачів, комутаційних виробів, контактних пристроїв та розеток для мікроелектроніки.
За даними НКЦПФР на 4 квартал 2025 року, Іван та Леся Рибалко володіють відповідно майже 44,57% та 19% акцій товариства, голова наглядової ради Сергій Змієвець – 36,43%.
