Український виробник морозива і заморожених напівфабрикатів “Три ведмеді” придбав компанію Nordis, що володіє заводом із виробництва напівфабрикатів і морозива в Польщі, повідомив засновник компанії Дмитро Ушмаєв українській редакції Forbes.
“Ми дійсно придбали завод Nordis у Польщі. За потенціалом Nordis схожий на “Трьох ведмедів”, – сказав Ушмаєв.
Власник підприємства відмовився розголосити суму угоди й уточнив, що українська компанія планує інвестувати в розвиток виробництва в Польщі.
За даними Міністерства юстиції Польщі, у вересні 2023 року у польського заводу з виробництва напівфабрикатів і морозива Nordis змінився менеджмент. Новим власником підприємства став засновник компанії “Три ведмеді” Дмитро Ушмаєв. До наглядової ради Nordis також увійшов директор українського виробника Андрій Тищенко.
Компанії Nordis належить завод на заході Польщі та складські приміщення. Компанія виробляє понад 100 видів морозива та напівфабрикатів. Також Nordis має дистрибуційну мережу в 19 містах Польщі. Попередній власник і CEO Nordis – Славомир Янковський.
АТ “Єврокар” (Соломоново Закарпатської обл.), що випускає автомобілі Skoda і входить до групи компаній “Атолл Холдинг”, завершило 2023 рік, за попередніми даними, з чистим прибутком 37,25 млн грн, що майже у 2,2 раза менше за аналогічний показник 2022 року.
Згідно з оголошенням про проведення річних зборів акціонерів 30 квітня, внаслідок цього нерозподілений прибуток на початок 2024 року зріс на 16,5% – до 262,95 млн грн.
Акціонери планують спрямувати отриманий чистий прибуток, як і роком раніше, на поповнення обігових коштів, дивіденди не нараховувати і не виплачувати.
Згідно з публікацією, за минулий рік “Єврокар” наростив поточні зобов’язання на 85,4% – до 290,21 млн грн, а довгострокові збільшив незначно (на 3,2%) – до 1 млрд 460 млн грн.
Сумарна дебіторська заборгованість становила 707 млн грн, скоротившись за рік на 22,7%, а активи загалом збільшилися на 10,5% до 2 млрд 278 млн грн за рахунок зростання запасів у 2,5 раза до 767,12 млн грн, грошових коштів на 19,2% – до 82,05 млн грн.
“Єврокар” випускає легкові автомобілі з грудня 2001 року. Завод із червня 2022 року відновив великовузлове складання (SKD) автомобілів Škoda, зупинене з початком військової агресії РФ в Україні, але не оприлюднює статистики їхнього виробництва.
За даними Auto-Сonsulting, у 2023 році, як і роком раніше, автомобілі Skoda посіли четверту сходинку рейтингу продажів нових легкових авто в Україні, з приростом на 74,7% – до 4,95 тис. од., водночас частка ринку зросла до 7,61% порівняно з 7,08%.
Згідно з даними НКЦПФР на третій квартал 2022 року понад 68,84% акцій АТ “Єврокар” володіє АТ “Атолл Холдинг”, бенефіціаром-контролером якого є Олег Боярин, ще 20% володіє ТОВ “Простір Капітал”, 10% – польська “Іберія Мотор Компані”.
За даними Clarity-project, у 2023 році завод збільшив чистий дохід на 73,6% до попереднього року, до 4 млрд 226 млн грн.
Міністр сільського господарства і харчової промисловості Молдови Володимир Боля зустрінеться в понеділок з виробниками і переробниками насіння соняшнику через складну ситуацію в його країні з виробництвом соняшникової олії. Як повідомило молдавське інформаційне агентство “Інфотаг”, рішення про обговорення проблеми, що виникла, ухвалено після зупинки компанією Floarea Soarelui, найбільшим виробником олії, двох заводів. Виробники заявили, що не мають сировини, оскільки фермери відмовляються продавати насіння за нинішньою ринковою ціною, а імпорт соняшнику суворо ліцензований.
“Сьогодні запаси насіння соняшнику в Молдові становлять близько 350 тис. тонн, тому будь-які заяви про відсутність запасів – це спекуляція. Водночас цінова політика має бути об’єктивною, справедливою і відповідальною по відношенню до кінцевого споживача”, – написав Боля у Facebook.
Він наголосив, що “відмовившись від політичних заяв і спираючись виключно на економічну складову”, Мінсільгосп Молдови забезпечить платформу для діалогу між виробниками і переробниками насіння.
“Кожна сторона надасть реальні цифри, щоб ми могли ухвалювати і знаходити життєздатні рішення до нового врожаю соняшнику”, – сказав Боля.
Як повідомлялося, Молдова продовжила на три місяці ліцензування імпорту насіння соняшнику з України.
Бізнесмен Ігор Ліскі анонсував будівництво заводу з виробництва віконного скла загальною вартістю $240 млн у Київській області.
“Можу вже офіційно повідомити про наш новий суперамбіційний проєкт, який ми розвиваємо вже понад рік”, – повідомив Ліскі у Facebook.
Ліскі розповів The Wall Street Journal, що планує інвестувати в проєкт приблизно $80 млн. За його словами, залучення проєктного фінансування є основною проблемою під час запуску проєкту.
Ліскі є власником інвестиційного холдингу EFI Group (“Ефективні інвестиції”). Сфери інвестування – healthcare та medtech, паперова, харчова та деревообробна промисловості, постачання сільгосппродукції.
Серед бізнесів компанії – підприємство з виробництва тваринних жирів і кормових добавок для тварин Feednova, медмережа “Медична зірка”, Житомирський картонний комбінат, виробник картонного пакування “Сем Екопак”, лісопереробник “Форест технолоджі”, постачальник сільгосппродукції “Ефі Агро”, медичний онлайн-хаб Doc.ua.
Турецька оборонна компанія Baykar почала будівництво заводу під Києвом, на якому працюватиме близько 500 осіб і де вироблятимуть моделі безпілотників TB2 або TB3, повідомив Reuters генеральний директор компанії у вівторок.
Безпілотники Bayraktar турецького виробництва здобули широку популярність у світі після того, як українські військові почали використовувати їх для протидії російським військам, знищуючи бронетехніку та артилерійські системи.
Компанія Baykar заявила, що підписала експортні угоди на свій безпілотник TB2 з 30 країнами. Серед них Україна, Ефіопія, Лівія та Азербайджан з 2018 року, за даними аналітичного центру SIPRI.
“Наш завод будується… нам потрібно близько 12 місяців, щоб закінчити будівництво, а потім ми перейдемо до внутрішньої техніки, обладнання та організаційної структури”, – сказав генеральний директор Baykar Халук Байрактар у кулуарах Всесвітньої оборонної виставки в Ер-Ріяді.
“Завод в Україні – великий, ми плануємо, що на ньому працюватиме близько 500 осіб”, – сказав він. Байрактар зазначив, що продуктивність становитиме близько 120 одиниць на рік, але сказав, що поки незрозуміло, чи буде виробництво на українському заводі зосереджене на моделі безпілотника TB2 або TB3.
Відповідаючи на запитання про те, чи будуть питання безпеки, пов’язані з триваючим конфліктом, становити побоювання для заводу, він сказав, що плани “повністю просуваються” і “ніщо” не може їх зупинити.
Як повідомлялося раніше, Міністерство оборони України і турецька компанія Baykar Makina уклали договір про будівництво в Україні сервісного центру з ремонту та обслуговування безпілотних літальних апаратів.
Заводи азотного холдингу Ostchem, що об’єднує підприємства азотного бізнесу Group DF, 2023 року виробили 2,1 млн тонн мінеральних добрив, що на 19,51% більше, ніж роком раніше.
Як повідомляється у пресрелізі Group DF, черкаський завод групи – “Азот” – виробив 2023 року 1,56 млн тонн мінеральних добрив, що на 39,63% більше за минулорічні показники, а “Рівнеазот” – 528 тис. тонн. (-10,81%.).
Ключовими добривами, які вироблялися підприємствами Ostchem, стали карбамід, КАС і аміачна селітра, зазначили в Group DF.
За інформацією групи, аміачної селітри 2023 року було вироблено 835,9 тис. тонн, що на 60,47% більше порівняно з попереднім роком, КАС – 572,7 тис. тонн (+130%), карбаміду – 447,1 тис. тонн (+145%). Виробництво традиційно експортного добрива ІАС (випускається на “Рівнеазот”) знизилося вдвічі до 102 тис. тонн.
“Ринок добрив відновлюється, проте імпорт азотних добрив, що зріс у рази, не дає нам змоги завантажити заводи повністю. Всупереч складній ситуації в аграрному секторі, вимушеним зупинкам заводів через воєнні дії, все ще високим цінам на газ і аномально високим обсягам імпорту в Україну за демпінговими цінами, Ostchem у 2023 році почав відновлювати обсяг виробництва. Ми повністю забезпечували попит з боку аграріїв навіть у періоди пікових навантажень”, – розповів директор з виробництва азотного бізнесу Ostchem Сергій Павлючук.
Холдинг Ostchem у 2023 році подвоїв обсяги виробництва КАС – найбільш перспективного в Україні добрива. КАС посів друге місце за обсягами виробництва, а його частка в продуктовому портфелі Ostchem склала 27,3%, повідомили в Group DF.
“Не секрет, що ми ведемо переговори з глобальними гравцями про розвиток кількох промислових майданчиків. У наших стратегічних планах – будівництво нових цехів і підприємств. Йдеться про інвестиції в нові, енергоефективні виробництва добрив і запуск нових продуктів, таких як AdBlue, промислові гази, продукти нафтохімії”, – додав Павлючук.
Коментуючи стан внутрішнього ринку добрив в Україні, в Group DF назвали основною особливістю 2023 року критичне зростання обсягів імпорту, що завозиться за демпінговими цінами. Порівняно з 2022 роком, імпорт мінеральних добрив в Україну зріс у 1,9 раза, досягнувши показника в 1,99 млн тонн. Наприклад, імпорт карбаміду за рік зріс у 3,7 раза, склавши 501 тис. тонн.
“Колосальний потік дешевих білоруських і російських добрив потрапляє в Україну двома каналами: перший – з дружніх агресору країн колишнього СРСР. Другий новий канал – реекспорт білоруських і російських добрив із країн ЄС. За даними Євростату, загальний обсяг імпорту азотних добрив до ЄС у 2022-2023 роках зріс на 34%, водночас на частку РФ припадає близько третини цього імпорту. Значна частина цих добрив всупереч санкціям і наявному ембарго потрапляє і в Україну, повільно “вбиваючи” українського виробника і робочі місця українців”, – акцентував керівник із корпоративних комунікацій Group DF Олег Арестархов.
На його думку, за новим трендом стоїть не тільки бажання РФ розширювати ринки збуту, а й стратегічний план: поставити країни ЄС і Україну в певну залежність від своїх добрив.
Не витримуючи конкуренції з дешевим імпортом, багато підприємств ЄС зупиняються, простоюють і підприємства українського хімпрому – такі як Одеський припортовий, “Сумихімпром”.
“У країнах США і ЄС вже розроблено заходи щодо “зниження залежності” від добрив, зерна та іншої продовольчої продукції з РФ. Формально в Україні працює ембарго на ввезення російських і білоруських добрив. Проте добрива з цих країн, а також країн, які купують дешевий газ у РФ, продовжують поставлятися. У результаті, наш ринок завалений дешевим імпортом, Україна зіткнулася з критичним демпінгом. На жаль, у 2023 році ми так і не побачили зрозумілих жорстких економічних дій влади щодо захисту українського ринку і національного виробника. Імпорт добрив у країну зростає набагато швидше, ніж внутрішнє виробництво. Внутрішнє виробництво зросло приблизно на 20%, а імпорт – майже на 100%”, – констатував Арестархов і додав, що Україні потрібно вчитися краще захищати свої інтереси.
Group DF консолідує активи Дмитра Фірташа в газорозподільній, хімічній, титановій і портовій галузях, а також у сфері сільського господарства та медіа.
Ostchem – азотний холдинг Group DF, що об’єднує найбільших виробників мінеральних добрив в Україні. До нього входить “Рівнеазот”, Черкаський “Азот”, а також Сєвєродонецький “Азот” і “Стирол”, які не працюють і перебувають на окупованих територіях.
ПрАТ Черкаський “Азот” (Черкаси, Україна) – одне з найбільших українських хімічних підприємств, яке з 2011 року входить до групи підприємств азотного бізнесу Group DF. Проєктна виробнича потужність ПрАТ “Азот” з вироблення аміаку становить 962,7 тис. тонн на рік, аміачної селітри – 970 тис. тонн на рік, карбаміду – 891,6 тис. тонн, КАС – 1 млн тонн на рік.
ПрАТ “Рівнеазот” – одне з найбільших українських хімічних підприємств у Західній Україні, яке з 2011 року входить в азотний холдинг Ostchem бізнесу Group DF. З моменту придбання Фірташем у ПрАТ “Рівнеазот” було інвестовано понад 1,3 млрд грн.
