Великий український виробник обігрівальних приладів і устаткування для систем опалення (ТМ “Термія”) АТ “Вінницький завод “Маяк” встановило власну сонячну електростанцію (СЕС), повідомив заступник голови Вінницької міськради Андрій Очеретний.
“Запуск СЕС відбувся 19 вересня 2025 року. Встановлено 384 сонячні панелі. Пікова потужність — 236,16 кВт”, – написав він у Facebook у четвер.
Як уточнив депутат міськради Вячеслав Терліковський, підприємство скористалося програмою Вінницької міськради з компенсації витрат на обладнання з відновлюваних джерел енергії.
За його словами, монтаж СЕС виконало ТОВ “Промавтоматика Вінниця”, яка здійснюватиме його подальше обслуговування.
Завод “Маяк” під ТМ “Термія” випускає, зокрема, повітряно-опалювальні агрегати (теплові гармати, тепловентилятори, теплові завіси), електроконвектори, електрокотли, радіатори опалення.
За даними річного звіту компанії на її сайті, 2024 року її консолідований чистий прибуток скоротився у 2,4 раза порівняно з 2023 роком – до 7,6 млн грн, а чистий дохід – на 10%, до 251,6 млн грн.
Очеретний також повідомив, що заявку на отримання компенсації від Вінницької міськради за придбане обладнання для виробництва електроенергії з відновлюваних джерел подало ПП “Конекс”, яке спеціалізується на торгівлі фармацевтичними товарами.
“ПП “Конекс” тепер теж має власну сонячну електростанцію загальною потужністю 60 кВт. Загалом на даху підприємства встановлено 108 панелей (по 560 Вт кожна), а також – 20 акумуляторних батарей (по 5,12 кВт)”, – написав він.
Аптечна мережа “Конекс”, за даними на її сайті, налічує понад 200 аптек у Вінницькій, Хмельницькій, Чернівецькій, Черкаській, Кіровоградській, Житомирській, Івано-Франківській, Київській, Рівненській, Тернопільській та Одеській областях.
ПП “Конекс”, за даними його звіту, 2024 року отримало 51,8 млн грн чистого прибутку та 3,5 млрд грн виторгу.
Біофармацевтична компанія “Біофарма” (Biopharma, Київ) завершила будівництво приміщень нового фармацевтичного заводу в Ужгороді.
Про це повідомив заступник голови парламентського комітету з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський.
“Компанія “Біофарма Плазма” на 80% завершила будівництво заводу з виробництва лікарських препаратів із плазми крові в Ужгороді. Вже повністю збудовані промислові приміщення, завершено будівництво та приєднання енергетичної інфраструктури, у жовтні почнеться монтаж виробничого обладнання”, – написав він на своїй сторінці в соцмереж “Фейсбук”.
Кисилевський уточнив, що пусконалагоджувальні роботи на заводі заплановані на кінець 2025-початок 2026 року, запуск першої черги виробництва заплановано на першу половину 2026 року.
Обсяги виробництва лікарських препаратів із плазми крові в Ужгороді, згідно з планом, будуть удвічі перевищувати виробництво у Білій Церкві і становитимуть до 1,5 млн літрів плазми крові на рік.
Будівництво заводу “Біофарма Плазма” в Ужгороді почалося восени 2024 року. Обсяг запланованих інвестицій у нове виробництво – близько 80 млн. євро. Ужгородський завод компанії орієнтуватиметься на експорт.
Як повідомляє Сербський Економіст, китайський виробник важкого автотранспорту SHAC (Shanghai Huizhong Automotive Manufacturing) планує будівництво заводу в місті Нові-Сад. Це буде перший європейський завод компанії, а його відкриття очікується до кінця 2025 року.
Інвестиції оцінюються в близько 40 мільйонів євро. Завод буде розташований в індустріальній зоні CTPark Novi Sad East, і його завдання — виробництво шасі для європейських автогігантів, в тому числі для BMW. Спочатку планується близько 200 робочих місць, з яких близько 50% — висококваліфіковані місцеві фахівці.
Старт серійних поставок на європейські ринки очікується в першому кварталі 2027 року.
Цей проект є частиною зусиль із залучення прямих іноземних інвестицій у регіони та підвищення рівня промислового виробництва в Сербії.
Офіційна назва інвестора — Shanghai Huizhong Automotive Manufacturing Co., Ltd. (SHAC). Компанія заснована в 1992 році (хоча коріння автовиробництва компанії сягають 1958 року, коли була зібрана перша вантажівка такого типу в Китаї).
Продукція компанії: важкі вантажівки, автобуси, міні-автобуси, шасі, компоненти та комплектуючі для автомобільної галузі. Компанія має безліч виробничих потужностей в Китаї (кілька заводів), два R&D-центри (штатний в Шанхаї + субцентр в Нінбо) і співпрацює з великими брендами, такими як GM, Volkswagen та ін.
Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) надасть довгостроковий забезпечений кредит EUR11 млн ТОВ “Карпатські мінеральні води” (КМВ) з однойменної групи для фінансування будівництва та введення в експлуатацію нового заводу з виробництва напоїв з ефективною потужністю 200 млн пляшок напоїв на рік у Львівській області.
“Використання на новому заводі сучасного обладнання забезпечить значне підвищення ресурсоефективності порівняно з існуючим заводом. Проєкт забезпечить підвищення конкурентоспроможності, ефективності виробництва та екологічних показників Групи”, – зазначив на сайті банк.
Згідно з інформацією, рада директорів ЄБРР схвалила кредит 5 серпня, наступним етапом має стати підписання необхідних документів.
Зазначається, що загальна вартість проєкта складає EUR24 млн.
ТОВ “КМВ” є виробничою компанією групи “КМВ”, яка є одним з провідних виробників безалкогольних напоїв в Україні, що випускає мінеральну воду, мінеральну воду зі смаком, інші безалкогольні та енергетичні напої, а також снеки, зауважив ЄБРР.
Згідно з проєктом, група повинна буде провести комплексне гідрогеологічне дослідження протягом перших трьох років з початку експлуатації для оцінки допустимого обсягу водозабору на майбутнє, а також забезпечити автоматичний моніторинг забору води та рівня ґрунтових вод на своїх свердловинах.
Проєкт передбачає гарантію покриття першої втрати, що надається Європейським Союзом через Ukraine Investment Framework (UIF), а витрати на зовнішній передінвестиційний юридичний та екологічно-соціальний аналіз будуть частково покриті з Фонду співробітництва Японії та ЄБРР.
Окрім того “КМВ”, як очікується, отримає грант за програмою ЄБРР “Стимулювання інвестицій у людський капітал” (HCII) на покриття до 50% прийнятних витрат, пов’язаних з покращенням доступності робочих місць і модернізацією обладнання та інфраструктури. Передбачається, що грантові кошти будуть виділені з Фонду співробітництва Японії та ЄБРР або надані тайванським донором. Також для проєкту очікується грант FINTECC за програмою “EU4Climate” на закупівлю енергоефективного обладнання для розливу.
Згідно з даними ресурсу YouControl, ТОВ “КМВ” у першій половині 2025 року збільшило виручку майже в 2,3 рази – до 277,20 млн грн, а чистий прибуток – у 8,2 рази, до 140,69 млн грн.
Бенефіціарами компанії вказані Сергій Петрович та Петро Іванович Устенки, яким належить відповідно 83,77% та 16,23%.
Виручка ТОВ “ТД “КМВ” Сергія Устенка за перше півріччя цього року зросла на 18,5% – до 1 млрд 71,47 млн грн, а чистий прибуток скоротився в 2,4 рази – до 61,17 млн грн.
Згідно з сайтом “Карпатських мінеральних вод”, компанія розпочала свою діяльність на ринку мінеральних вод у 1996 році з першим розливом мінеральної природної столової води ТМ “Карпатська Джерельна”, і в червні 2002 року була реорганізована в завод по виробництву мінеральної води і безалкогольних напоїв “Карпатські мінеральні води”. В 2002 році компанія розпочала виробництво солодких газованих напої в ТМ “Фруктова Джерельна” і ТМ “Соковинка”, а в 2016 – енергетичного напою ТМ “Dragon”.
ТОВ “Тайл” (Львівська обл.), один із лідерів виробництва металочерепиці та профнастилів, інвестував EUR10 млн у будівництво заводу із рафінації олії, повідомив голова Львівської обласної військової адміністрації (ОВА) Максим Козицький.
“Цей обʼєкт – інвестиції, які залишаються в Україні й підсилюють нашу економіку. Для Львівщини це означає нові робочі місця, сплачені податки в місцевий бюджет і внесок у розвиток економіки регіону”, – написав він у Telegram після візиту на підприємство разом із прем`єр-міністеркою Юлією Свириденко.
Очільниця уряду уточнила, що власники підприємства Юрій Шкварок і Андрій Цимбаляк у такий спосіб під час війни вирішили диверсифікуватись і спробувати себе в агропереробці.
“Все обладнання на заводі — українське: рафінація TAN та лінія PET Pet Technologies з Чернігова, котельня TEФФ з Одеси, лінія розливу “Надія” і з Черкас, ємності та наливна установка АКІМ з Дніпра, силоси Лубнимаш з Лубнів. Від таких самих, як вони, українських підприємців, які своєю енергією, працею, винаходами і інвестиціями забезпечують нашу економічну стійкість”, – написала Свириденко в Telegram.
Вона додала, що львівські підприємці наразі будують у Кременчуку ще один завод.
ТОВ “Тайл” засновано 2009 року в Львівській області. Спеціалізується на виробництві покрівельних матеріалів зі сталі для зовнішнього оздоблення будинків, фасадних робіт та промислових комплексів. В асортименті підприємства понад 15 видів продукції, які виготовляють на 25 виробничих лініях.
Згідно з даними сервісу Opendatabot, ТОВ “Тайл” у 2024 році збільшило дохід на 19,6%, до 820,51 млн грн, скоротило чистий прибуток в 1,9 раза, до 10,16 млн грн, наростило боргові зобов`язання в 1,6 раза, до 427,76 млн грн, активи – в 1,4 раза, до 550,51 млн грн, чисельність персоналу – на 19 осіб, до 204 співробітників.
Бенефіціарами підприємства є Андрій Цимбаляк і Юрій Шкварок.
Українські цукрові заводи спроможні виробляти 2,2 млн тонн цукру, проте наразі переробники не мають змоги реалізувати всю продукцію, тож підтримують виробництво на рівні 1,2-1,3 млн тонн, але це може відбутися лише у разі поновлення внутрішнього споживання на довоєнному рівні і відкриття нових експортних ринків, заявила голова Національної асоціації цукровиків України “Укрцукор” Яна Кавушевська.
“Якщо у нас є 30 заводів, які можуть виробляти цукор. Напевно, 2,2 мільйони, якби у нас були ринки, де ми можемо продавати цей цукор стабільно і з якимось прибутком, який задовольняє виробників, це було б досить непогано. Це те, що ми можемо оптимально виростити і переробити. Оптимальна завантаженість наявних цукрових заводів – 2,2 млн тонн”, – розповіла вона в ефірі “Українського радіо”.
Вона зазначила, що основною проблемою цукроварів зараз є експортні ринки, адже внутрішній ринок не зможе поглинути весь вироблений обсяг продукції.
“Ми дуже сподіваємось на відновлення внутрішнього ринку хоча б до довоєнного рівня, до 2022 року. Це було б вже 1,2-1,3 млн тонн”, – сказала Кавушевська.
Експерт уточнила, що до повномасштабного вторгнення навіть після втрати частини територій у Донецькій, Луганській областях і Криму внутрішнє споживання цукру в Україні становило 1,2-1,3 млн тонн. Проте після початку повномасштабного вторгнення внутрішнє споживання скоротилося до 900 тис. тонн. Завдяки відкриттю європейського ринку під час дії автономних торгівельних заходів (2022-2024 роки – ІФ-У) виробники цукру змогли поставити 300 тис. тонн в Європу.
“Зараз ми маємо обмеження (на поставки цукру в ЄС – ІФ-У), і відповідно ці 300 тис. тонн треба вирішити, куди їх можна відправити”, – зазначила вона.
Керівник “Укрцукру” констатувала, що українські аграрії у 2025 році скоротили виробничі площі під цукровим буряком до 220 тис. га, що на 15,4% менше минулорічних показників.
За її словами, українські переробники були дуже розчаровані оприлюдненими навесні 2025 року квотами на поставки цукру до Європейського Союзу, які планувалися на рівні 67 тис. тонн. Наразі цей обсяг поставок підвищили до 107 тис. тонн цукру, проте у попередні роки обсяги поставок до ЄС досягали 473 тис. тонн.
Керівник галузевої асоціації нагадала, що 2024 року цукрова галузь продемонструвала рекордні показники по експорту – понад 740 тис. тонн, завдяки чому в Україну надійшло понад $420 млн.
