Біофармацевтична компанія «Біофарма» (Biopharma) будує завод у Румунії, повідомив президент компанії Костянтин Єфименко.
«Ми вже будуємо завод у Румунії», — сказав він на форумі «Industrial Evolution: Виробництво запускає економіку» у Білій Церкві (Київська обл.) у четвер, не уточнивши терміни реалізації проєкту.
Коментуючи інвестиційну привабливість України, Єфименко зазначив, що «сюди не прийдуть жодні іноземні компанії, якщо тут не буде добре своїм».
Він також підкреслив важливість розвитку освітньої сфери. «НМТ з математики в школі треба залишити, але чому ми не говоримо про те, що математика в школі слабка, що діти закінчують школу, нічого не знаючи. У нас два уроки щастя на тиждень, а хімія — один раз на два тижні. Які технології ми побудуємо?», – сказав він, вказавши на застарілість навчальних баз в університетах.
«Знести їх і забути, їх не можна перебудувати. Потрібно лише створити з нуля», – сказав він.
Єфименко повідомив, що «Біофарма» планує інвестувати $25 млн «у ще одну лабораторію», не уточнивши деталей.
Він також повідомив, що «Біофарма» зареєструвала свій препарат альбумін у Бразилії.
«Нам потрібно створити такі умови, щоб до нас не приходили жодні прокуратури, до нас має приходити лише податкова інспекція. Скажіть мені, яка різниця державі, як я зареєстрував свій альбумін у Бразилії? Я зараз №1 у Бразилії. Бразильці щасливі, я щасливий. Усе, що добре для «Біофарми», добре для України, для Білої Церкви, як мінімум. Навіщо вам регулювати те, що я роблю в Бразилії?», – сказав він.
Як повідомлялося, у 2024 році «Біофарма» заявила про плани побудувати завод у Румунії.
«Біофарма» експортує продукцію в десятки країн і планує розширювати присутність у Європі, на Близькому Сході та в Латинській Америці, а також продовжує нарощувати виробничі потужності.
Новий завод Smart Line в індустріальному парку (ІП) “ВінІндастрі” (Вінниця) почав випуск фарбувальних камер для металообробної промисловості, інвестуиції у першу чергу заводу склали 46 млн грн, повідомив заступник голови комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський.
“Проєктна потужність заводу – 20 фарбувальних камер на місяць. Площа першої черги – 2800 кв. м. Промислове приміщення другої черги площею 5000 кв. м. планується побудувати до кінця 2026 року, введення в експлуатацію – у 2027 році. Плановий обсяг інвестицій у другу чергу – 60 млн грн”, – написав він у Facebook у четвер.
Кисилевський підкреслив, що разом з другою чергою Smart Line стане найбільшим в Україні виробником фарбувальних камер.
Загалом на підприємстві планується дати роботу 150 працівникам, а наразі там працюють 32 спеціаліста і триває пошук ще 15 працівників.
“Перші фарбувальні камери, вироблені в індустріальному парку, відправлені на експорт. Вже здійснені поставки у Польщу та Молдову. Наразі триває виконання замовлення з Естонії”, – повідомив нардеп.
Він додав, що для ввезення обладнання на другу чергу заводу Smart Line планує скористатись пільгами, передбачених для учасників ІП, зокрема, діє нульова ставка ПДВ та ввізного мита на обладнання.
“Також підприємство може скористатись нульовою ставкою податку на прибуток терміном на 10 років за умови реінвестування звільнених коштів. Міськрада Вінниці зменшила для індустріальних парків податок на землю з 3% до 1%. Крім того, резиденти парків звільнені від податку на нерухомість”, – нагадав Кисилевський.
ІП “ВінІндастрі” площею 26 га створено у 2021 році. Ініціатор створення – Вінницька міська рада.
Завод обладнання для порошкового фарбування Smart Line, за інформацією на його сайті, засновано 2014 року, а наприкінці квітня поточного року компанія почала переїзд на власне виробництво.
Співвласниками товариства є два підприємця з Хмельницького – керівник компанії Олександр Бебех (66,7%) та Сергій Корбін (33,3%).
Як повідомлялось, в ІП “ВінІндастрі” серед задекларованих резидентів – компанія Firewood (виробник устаткування для випуску паливних брикетів і гранул), “Візарді” (металообробка в будівництві та сільському господарстві) та фармдистриб’ютор “БаДМ”.
Виробник електричних з’єднувачiв та комутацiйних виробiв АТ “Завод “Лтава” (Полтава) завершив перший квартал 2026 року з чистим прибутком 41,64 млн грн, що незначно більше аналогічного показника січня-березня 2025 року.
Згідно з проміжним фінансовим звітом підприємства в системі фінансової звітності, його чистий дохід скоротився на 27% – до 122,45 млн грн.
Завод також оприлюднив в системі розкриття НКЦПФР фінансовий звіт за 2025 рік, згідно з яким чистий прибуток скоротився на 8,8% порівняно з 2024 роком – до 156,2 млн грн за зростання чистого доходу на 32,2% – до 627 млн грн.
Завод за минулий рік збільшив прибуток від операційної діяльності на 71,2% – до 136 млн грн, а валовий прибуток зріс на 51,6% до 332,8 млн грн.
Завод “Лтава” – спеціалізоване підприємство з розробки та виготовлення електричних з’єднувачів, комутаційних виробів, контактних пристроїв та розеток для мікроелектроніки.
За даними НКЦПФР на 4 квартал 2025 року, Іван та Леся Рибалко володіють відповідно майже 44,57% та 19% акцій товариства, голова наглядової ради Сергій Змієвець – 36,43%.
Завод із переробки промислових конопель “Ма’Рижани” (Житомирська обл.) розпочав новий сезон роботи після технологічної паузи, під час якої компанія модернізувала виробничі лінії, повідомило підприємство у Facebook.
“Ми встановили нове обладнання, щоб переробка конопляної трести була ще продуктивнішою. Це дозволить розширити обсяг та асортимент продукції – натуральної сировини для будівництва, текстилю, агро та безлічі інших напрямків”, – розповіло підприємство.
Індустріальний парк “Ма’Рижани” внесено до Реєстру ІП у серпні 2024 року. У травні 2025-го тут запрацювало підприємство “Ма’Рижани Хемп Компані”, яке на сьогодні є найбільшим в Україні об’єктом з первинної переробки промислових конопель. Початкова потужність заводу становила 14 тис. тонн довгого волокна на рік.
Раніше заступник голови комітету ВР з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський зазначав, що за умови розширення посівів конопель у регіоні до 4 тис. га, парк планує подвоїти потужності переробки – до 20 тис. тонн сировини щороку.
За даними Fixygen, ПрАТ «Краматорський завод “Теплоприлад”» проведе загальні збори акціонерів 30 квітня 2026 року в дистанційному форматі. На порядку денному — затвердження річної звітності, результатів діяльності за 2025 рік, розподіл прибутку та інші питання корпоративного управління.
Підприємство спеціалізується на виробництві контрольно-вимірювальних приладів та обладнання для теплотехніки й промислової автоматизації. Завод належить до числа промислових активів Донецької області з тривалою історією роботи в машинобудівному секторі. За даними Opendatabot, компанія контролюється приватними українськими акціонерами.
АТ “Харківський машинобудівний завод “Світло шахтаря”, що входить до складу машинобудівних активів “ДТЕК Енерго”, планує не розподіляти отриманий в 2025 році прибуток, зазначається в інформації до порядку денного загальних зборів акціонерів компанії 27 квітня, опублікованій в системі розкриття інформації НКЦПФР.
“Прибуток, отриманий за підсумками роботи товариства у 2025 році, не розподіляти”, – йдеться у проєкті рішення зборів з цього питання.
Як повідомлялось, за рішенням акціонерів, прибуток за 2024 рік також було вирішено не розподіляти.
Розмір отриманого 2025 року підприємством чистого прибутку у повідомленні не наводиться, втім, за даними проєкту YouControl, він становив 89,57 млн грн – у 5,3 раза менше за показник 2024 року.
Нерозподілений прибуток станом на початок поточного року склав 575 млн грн.
Акціонери на зборах, зокрема, планують призначити ТОВ “Стандарт-Аудит” аудитором фінансової звітності за 2026 та 2027 роки та встановити вартість його послуг не більше 169,5 тис. грн за кожний рік (без ПДВ).
Основна спеціалізація заводу – скребкові забійні конвеєри, перевантажувачі, вуглевидобувні комбайни, шахтні трансформаторні підстанції.
Завод, за даними YouControl, минулого року скоротив виторг на 17,6% у порівнянні з 2024 роком – до 1,57 млрд грн.
“ДТЕК Енерго” – операційна компанії, що відповідає за видобуток вугілля й виробництво електроенергії з вугілля в структурі холдингу “ДТЕК” Ріната Ахметова.
