Компанія, яка вирощує свиней у Львівській області, вирішила збудувати власний комбікормовий завод, повідомила компанія KMZ Industries, яка постачатиме елеваторне обладнання для підприємства.
Згідно із повідомленням, для забезпечення потужностей зі зберігання необхідних видів сировини та її подальшої переробки на рецептурні комбікорми буде встановлено два конусні силоси загальною місткістю 1020 тонн для ячменю та пшениці, один силос місткістю 143 тонн для кукурудзи, а також два силоси по 41 тонні для соєвої та соняшникової макухи.
“Продукція з усіх силосів у певних пропорціях подаватиметься на комбікормову лінію відповідно до рецептури для подальшого виробництва кормів для свиней, курей тощо. Потужність першої лінії заводу становитиме 2 тонни/год. У перспективі її планують збільшити до 10 тонн/год, аби виготовляти комбікорм не лише для власного свинокомплексу, а й для реалізації на внутрішньому ринку”, — розповів регіональний представник KMZ Industries Антон Гончарук.
Для транспортування сільгосппродукції обрано0 норію та три ланцюгові конвеєри продуктивністю 50 тонн/год, а також п’ять шнекових конвеєрів для подання сировини безпосередньо до комбікормового цеху.
KMZ Industries є найбільшим виробником елеваторного обладнання в Україні та виготовляє його повний спектр, включно із силосами, зерносушарками, транспортним обладнанням і сепараторами, а також надає послуги з автоматизації та монтажу.
Компанія, за її даними, побудувала понад 5 тис. об’єктів. В експлуатації – силоси KMZ Industries сумарним обсягом понад 12,5 млн куб. м.
В Україні в 2025 році буде побудовано два підприємства з переробки борошна – на західній Україні виготовлятимуть борошно, в Полтавській області – крупи, повідомив в інтерв’ю “Інтерфакс-Україна” директор спілки “Борошномели України” Родіон Рибчинський.
“Наразі в західній Україні будується підприємство з виробництва борошна твердих сортів потужністю до 150 тонн/доба із подальшою переробкою макарони, а в Полтавській області очікується запуск крупозавода комбінованою потужністю до 100 тонн/доба”, – розказав він.
На думку керівника галузевої асоціації, в борошномельному бізнесі є ніші, на які варто звернути увагу.
“Коли говоримо про переробку зерна, треба пам`ятати, що це не лише борошно чи крупи. Це і комбіновані продукти: сухі сніданки, енергетичні батончики, крохмаль, суха клейковина, ферментні препарати на основі продуктів переробки зерна – дуже широка гама продуктів переробки “, – наголосив Рибчинський і додав, що головним пріоритетом при будівництві такого виробництва є наявність покупця.
За його інформацією, вартість будівництва млина чи крупозаводу в Україні стартує від $3 млн, але в Україні є приклади бізнесів і верхньої цінової планки – в $15 млн. У цю суму входить вартість обладнання, будівлі – основних фондів, без урахування оборотних коштів, які можуть сягати 50% вартості проєкту. Адже щоб запустити підприємство, потрібно придбати сировину, активно виходити на ринок, передбачити маркетингові витрати тощо.
Рибчинський також не відкидає перспективу будівництва на чорноморського побережжі низки борошномельних підприємств за прикладом Туреччини.
“Узбекистан і Єгипет пішли тим самим шляхом, що й турки. Узбеки купують казахське зерно, перемелюють і перетворилися на основного експортера борошна в Афганістан, звідки витіснили Казахстан. Єгипет купує українське та російське зерно і став провідним постачальником борошна на африканському ринку, витіснивши звідти частково і турків, і французів. Усе це вказує на наявність державної політики”, – підкреслив він і додав, що кроком для такого шляху розвитку переробки в Україні має бути в першу чергу зацікавленість держави.
Виробник техніки для сільського господарства і спецмашин АТ “Завод “Фрегат” (Первомайськ Миколаївської обл.) у січні-березні 2025 року наростив збиток на 21,3% порівняно з аналогічним періодом 2024 року – до 15,1 млн грн.
Згідно з оприлюдненим у системі розкриття інформації Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку фінансовим звітом компанії, при цьому чистий дохід від реалізації скоротився у 6,9 раза – до 8,4 млн грн.
Товариство отримало 1,2 млн грн валового прибутку (роком раніше – 19 млн грн), а збиток від операційної діяльності склав 13,7 млн грн порівняно з прибутком 6,8 млн грн у січні-березні-2024.
“Воєнний стан в Українi, який введено у зв’язку з вiйськовою агресiєю рф проти України, призводить до нестабiльної роботи та до скорочення виробництва, пiдприємство продовжує виробничу дiяльнiсть, але працюють не всi виробничi потужностi, у зв’язку з чим виробляється не весь асортимент продукцiї”, – йдеться у звіті.
За даними заводу, за звітній перiод виробництво сiльгоспмашин для рослинництва склало – 0,47% обсягу товарної продукцiї заводу, обладнання для переробних галузей АПК – не вироблялось, а iншi види продукцiї – 99,5%.
Завод “Фрегат” спеціалізується на виробництві систем зрошення, дорожніх огороджень, металоконструкцій, а також виробів машинобудування, машин спецпризначення.
Середньооблiкова чисельнiсть працiвникiв заводу станом на 1 квітня – 140 осiб, ще 88 осіб працює у Східній філії і 9 – у Дніпровській. Середня зарплата – 13,08 тис. грн.
Як повідомлялось, 2024 року завод наростив збиток на 58% порівняно з 2023 роком- до 60,4 млн грн за зростання чистого доходу на 34,6% – до 188,6 млн грн.
Компанія TAD завершила будівництво нового комплексу з виробництва спецпричепів для перевезення негабаритних вантажів у м.Волочиськ (Хмельницька обл.), що дозволить їй подвоїти обсяги виробництва, повідомив заступник голови парламентського комітету з економічного розвитку Дмитро Кисилевський.
“Площа нового виробничого комплексу – 8 тис. кв. м, він дозволить створити 250 додаткових робочих місць. Обсяг інвестицій у новий виробничий комплекс склав $8 млн. Цей проєкт дозволить компанії TAD налагодити випуск нового виду продукції – модульних спецпричепів”, – написав він у Facebook у четвер.
Він нагадав, що TAD спеціалізується на перевезеннях негабаритних вантажів та виробництві спецпричепів. Трали TAD мають від двох до 25 вісей з максимальним навантаженням до 300 тонн. На підприємстві зайнято 650 працівників.
“Для залучення нових працівників компанія TAD узгодила з міською владою Волочиська будівництво житлового комплексу. Підприємство, зокрема, залучає для роботи у новому виробничому комплексі зварювальників, операторів верстатів з ЧПУ, електриків”, – повідомив Кисилевський.
Він також зазначив, що компанія користується, зокрема, залучає кредити за програмою “5-7-9”, продукція реалізується з використанням програми компенсації 15% вартості техніки українського виробництва. Крім того, на продукцію підприємства поширюються вимоги локалізації при публічних закупівлях (в 2025 році – 25% – ІФ-У).
Компанія TAD (ПП “Транс-авто-Д”), заснована у 2006 році, за інформацією на її сайті є провідним виробником спецпричепів в Україні та Східній Європі. В роботі використовує комплектуючі від світових виробників – BPW, SAF, WABCO, TRIDEC, Pewag, Rud.
За даними проєкту Clarity Project, 2024 року вона збільшила чистий прибуток на 42,7% порівняно з 2023 роком – до 51,1 млн грн за зростання виторгу на 25,4% – до 1,28 млрд грн.
Співвласниками компаніїї є два місцевих підприємця – Віталій Мельник (87,5%) та Андрій Бабкін (12,5%).
Компанія «Ма’Ріжани Хемп Компані» (Житомирська обл.) ввела в експлуатацію підприємство з переробки промислової конопель потужністю 14 тис. тонн на рік в індустріальному парку «Ма’Ріжани», повідомило Мінекономіки.
«Розвиток власної переробки – одне з ключових завдань урядової політики «Зроблено в Україні» і частина національної економічної ідеї. Ми повинні змінити структуру економіки з сировинної на високотехнологічну і наростити виробництво товарів з високою доданою вартістю», – цитується в повідомленні перший віце-прем’єр – міністр економіки України Юлія Свириденко під час ознайомчого візиту.
Завод вироблятиме довге волокно для текстилю та технічних тканин (експорт, з перспективою переробки всередині країни для української fashion-індустрії); коротке волокно для паперу, нетканих матеріалів, ізоляції, а костриця стане сировиною для біопластику, будівельних матеріалів, підстилок для тварин.
Як повідомив на фейсбук-сторінці заступник голови парламентського комітету з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський, присутній на відкритті заводу, обсяг інвестицій в першу лінію проекту перевищив $20 млн. На заводі зараз зайнято 200 працівників.
За інформацією підприємства, яку наводить Мінекономіки, в 1990-х роках переробка луб’яних культур в Україні фактично зникла, а разом з нею – і виробництво гребінної пряжі. Це зробило текстильну галузь залежною від імпорту і знизило її конкурентоспроможність.
Щоб змінити ситуацію, в 2023 році «Ма’Ріжані Хемп Компані» розпочала реконструкцію занедбаного льонозаводу. У 2024 році компанія засіяла 890 га промислової коноплі, в 2025-му – вже 1200 га.
«Це найбільші площі вирощування конопель в Центральній і Східній Європі», – йдеться в повідомленні.
Зараз виробничих площ становить 10 тис. кв.м, складських – 10,8 тис. кв.м, завершено будівництво і монтаж обладнання, а також розпочато тестування сировини і виготовлення перших зразків. Як повідомлялося, ІП «Ма’Ріжани» займає близько 30 га – це територія колишнього заводу з переробки льону. Він стане першим в Європі парком з первинної переробки луб’яних культур. Внесений до Реєстру ІП в серпні 2024 року. Планується створити понад 700 робочих місць.
Агропромхолдинг “Астарта”, найбільший виробник цукру в Україні, і Міжнародна фінансова корпорація (IFC) підписали кредитну угоду в розмірі $40 млн, які будуть спрямовані на будівництво першого в Україні заводу з виробництва соєвого протеїнового концентрату, повідомила пресслужба агрохолдингу в Facebook.
В “Астарті” зауважили, що ця інвестиція є частиною пакету фінансування обсягом до $80 млн, схваленого радою директорів IFC 1 квітня 2025 року.
Зазначається, що кошти захищені гарантіями Єврокомісії в рамках Ukraine Investment Framework та уряду Нідерландів на підтримку програми IFC Economic Resilience Action (ERA). Інвестиція сприятиме створенню робочих місць, підвищенню конкурентоспроможності агросектору та диверсифікації експорту.
“Ця інвестиція — приклад того, як стратегічне міжнародне партнерство перетворює виклики на довгострокові можливості для України. Запускаючи перше в країні виробництво соєвого протеїнового концентрату, ми інтегруємо нашу державу у світові продовольчі ланцюги, сприяємо економічному відновленню, модернізації промисловості та створенню нових робочих місць. “Астарта” реалізовує цей проєкт як частину стратегії сталого розвитку агробізнесу”, – підкреслив генеральний директор і засновник агропромхолдингу Віктор Іванчик.
Віцепрезидент IFC з питань Європи, Латинської Америки та Карибського басейну Альфонсо Ґарсія Мора висловив упевненість, що ця інвестиція допоможе Україні виробляти більше високовартісної агропродукції та підніматися вгору ланцюгом доданої вартості.
“Підвищуючи конкурентоспроможність агросектору та його інтеграцію до європейських ринків, ми прагнемо підтримати відновлення, створення робочих місць і зміцнення стійкості”, – сказав він.
За словами посолки Європейського Союзу в Україні Катаріни Матернової, чиї слова теж наведено в повідомленні, новий завод “Астарти” – приклад того, як спільні зусилля приносять реальні результати для майбутнього України.
Своєю чергою посол Королівства Нідерландів в Україні Алле Доргаут зазначив, що Нідерланди раді зробити внесок у будівництво першого в Україні заводу з виробництва соєвого протеїнового концентрату.
“Програма IFC Economic Resilience Action (ERA) надає підтримку критично важливим секторам під час російського вторгнення, зокрема агробізнесу (…) Інвестиції IFC в Україну мають вирішальне значення, особливо в умовах війни, для забезпечення життєво необхідного відновлення української економіки. У цьому контексті міжнародні фінансові інституції, зокрема IFC як частина групи Світового банку, відіграють ключову роль”, – підкреслив він.
В “Астарті” додали, що у партнерстві з урядом Чехії IFC також підтримуватиме агрохолдинг у проведенні ринкових і маркетингових досліджень в Україні й надаватиме консультації щодо підтримки місцевих громад, молоді та працівників старшого віку, сприяючи реінтеграції ветеранів.
Як повідомлялося, IFC 1 квітня затвердила проєкт з надання “Астарті” пакету фінансування $80 млн на будівництво заводу з виробництва концентрату соєвого білка в Полтавській області. Пакет складатиметься з: (i) Кредиту А у розмірі до $50,7 млн за рахунок власних коштів IFC, (ii) кредиту на суму до 24,4 млн від IFC, що діє в якості виконавця Програми економічної стійкості для України (ERA) за підтримки Нідерландів та (iii) Кредиту Б у розмірі до $40 млн на рахунок учасників, за умови, що загальна сума кредитів не перевищуватиме $80 млн
“Астарта” 2024 року почала інвестувати в будівництво заводу з переробки соєвого шроту на соєвий протеїновий концентрат продуктивністю 500 тонн/добу (близько 100 тис. тонн на рік) у Глобинському промисловому комплексі (Полтавська обл.). Агрохолдинг інвестує понад EUR76 млн у придбання обладнання та технологій і створить 110 нових робочих місць.
“Астарта” та його структурний підрозділ “Астарта Агро Протеїн” підписали з урядом України перший інвестиційний договір для отримання компенсації від держави за вкладення значних інвестицій. У рамках договору держава надасть агрохолдингу низку стимулів, зокрема звільнить від сплати ввізного мита на нове обладнання, імпортного ПДВ на нове обладнання та оподаткування податком на прибуток терміном до 5 років.
“Астарта” – вертикально інтегрований агропромисловий холдинг, що здійснює діяльність у восьми областях України, найбільший виробник цукру в Україні. До його складу входять шість цукрових заводів, агрогосподарства із земельним банком 220 тис. га і молочні ферми з 22 тис. голів ВРХ, олійноекстракційний завод у Глобиному (Полтавська обл.), сім елеваторів і біогазовий комплекс.
“Астарта” за дев’ять місяців 2024 року збільшила чистий прибуток на 35,1% порівняно з аналогічним періодом 2023 року – до EUR75,60 млн. Виручка агрохолдингу зросла на 12,6% – до EUR441,46 млн, а EBITDA – на 12,8%, до $131,56 млн.
