Завод “Каметсталь” гірничо-металургійної групи “Метінвест”, створений на потужностях Дніпровського металургійного комбінату (ДМК, Кам’янське Дніпропетровської обл.), розширює сортамент прокату для поставок на європейський ринок, зокрема для польських споживачів.
Згідно з пресрелізом, прокатники “Каметсталі” в січні поточного року успішно освоїли виробництво лінійки арматурного прокату за ще одним польським стандартом – B500SP.
При цьому уточнюється, що торік за результатами успішної сертифікації на відповідність вимогам польських будівельних норм підприємство налагодило серійне виробництво арматурного прокату класу В500В діаметром 8-32 мм для польських споживачів. А відтепер на ринок Польщі відвантажуватимуть також арматуру за стандартом B500SP. Особливі вимоги цього стандарту не обмежені геометричними розмірами, вагою погонного метра та механічними випробуваннями. Для освоєння і виробництва такої продукції потрібні зміни у малюнку калібру, куті нарізки ребер арматури, а також інші вимоги до маркування.
“Команда спеціалістів-технологів прокатного цеху, вальцетокарної дільниці, калібрувального бюро та технологічного управління об’єдналася для виконання цього важливого завдання. Були розроблені технічні рішення для оптимальної технології виробництва, таблиці калібрування, схеми прокату, виконані калібрування валків тощо. Розроблені параметри додали у програмне забезпечення верстатів з числовим програмним управлінням, на яких виконують підготовку прокатних валків”, – констатується в пресрелізі.
Також відзначається, що в січні на прокатному стані 400/200 освоїли виробництво п’яти профілерозмірів прокату класу B500SP – арматури номінальним перетином 10, 12, 16, 20 та 32 мм. У лютому прокатники продовжать роботу з розширення лінійки продукції для польського ринку – до освоєння запланована арматура перетином 8, 14 та 28 мм.
“Каметсталь” створена на базі ПрАТ “Дніпровський коксохімічний завод” (ДКХЗ) і ЦМК ПАТ “Дніпровський металургійний комбінат” (ДМК).
Згідно зі звітом материнської компанії групи “Метінвест” за 2020 рік, Metinvest B.V. (Нідерланди) належало 100% акцій ДКХЗ.
Промисловаї компанія “Пожмашина” (Прилуки Чернігівської обл.) підписала угоду з індустріальним парком “Формація.Львів” на будівництво нового заводу, повідомила компанія на Facebook-сторінці.
“День 31.01.2025 року увійде в історію не тільки нашої компанії, а й в історію українського машинобудування (…). Розуміючі всі військові та інші ризики, ми інвестуємо в Україну, в розвиток промисловості держави 15 млн доларів, у створення робочих місць”, – йдеться в повідомленні.
Тривалість будівництва – два роки.
“Незважаючи ні на що – повномасштабне вторгнення, всі складнощі та ризики, ганебне ставлення можновладців до бізнесу, яке сьогодні є, – ми, промислова компанія, нікуди не втекли, не закрили виробництво, не звільнили людей”, – підкреслює “Пожмашина”.
Як повідомлялося, після початку повномасштабних бойових дій “Пожмашина” частково релокувала виробничі потужності до Львова.
Промкомпанія “Пожмашина” випускає широкий спектр протипожежної, аварійно-рятувальної та спеціалізованої техніки, неодноразово постачала спецтехніку для ДСНС України.
За даними проєкту Clarity Project, у 2023 році компанія збільшила чистий прибуток на 19,3% порівняно з попереднім роком – до 537,7 млн грн за зростання чистого доходу у 2,2 рази – до 2 млрд 093 млн грн. У січні-вересні 2024 року чистий прибуток скоротився у 2,8 рази порівняно з девятьма місяцями-2023 – до 189,3 млн грн, виручка знизилася більш як удвічі – до 946,7 млн грн.
Засновником і кінцевим бенефіціаром промислової компанії “Пожмашина” є Олег Авер’янов.
Індустріальний парк “Формація.Львів” внесено до реєстру індпарків у жовтні 2023 року. Концепція передбачає розміщення на площі понад 30 га виробничих підприємств загальною площею понад 150 тис. кв. м та створення 3600 робочих місць.
Парк створила компанія Alterra Group у співпраці з Львівською міськрадою, Київською школою економіки та Міністерством економіки України
В грудні 2024 року парк отримав більшя як 114 млн грн фінансування Мінекономіки в рамках програми “Зроблено в Україні” для будівництва та розвитку інфраструктури.
Виробник корпусних меблів компанія “Аккорд Імпорт” (Хмельницький) розширить виробничі потужності майже втричі за рахунок будівництва нового заводу у Хмельницькому, де планує створити 140 робочих місць, повідомив заступник голови комітету Верховної Ради з економічного розвитку Дмитро Кисилевський.
“У Хмельницькому стартувало будівництво нового заводу з виробництва корпусних меблів. Інвестор проекту – компанія “Аккорд Імпорт”. Після запуску нового заводу її виробничі потужності зростуть з 420 тис. кв. м. до 1,2 млн. кв. м. корпусних меблів на місяць. Це дозволить компанії увійти у топ-5 виробників корпусних меблів Європи”, – написав він на фейсбук-сторінці у вівторок.
За даними нардепа, обсяг інвестицій у новий проект – $14 млн. Запуск перших виробничих ліній заплановано на липень 2025 року, а на повну потужність новий завод має вийти у вересні.
Кисилевський зазначив, що для забезпечення потреб в електроенергії побудовано сонячну електростанція на 1,1 МВт та будується додаткових 2,8 МВт, а також закуплена газопоршнева установка.
“Наразі діюче підприємство “Аккорд Імпорт” завантажене на 100%. Близько 70% замовлень на корпусні меблі компанії припадає на міжнародну торговельну мережу JYSK, яка у 2025 році збільшила на третину обсяг замовлень корпусних меблів з України”, – написав Кисилевський.
Згідно інформації компанії на фейсбук-сторінці, Райффайзен Банк продовжив для “Аккорд Імпорт” термін дії кредитної лінії за даним контрактом, наданої наприкінці 2023 року, та термін дії договору страхування від ЕКА.
“Таким чином, Райф та ЕКА підтримали ще експорт меблів на 2025 рік в Данію, Нідерланди, Угорщину, Болгарію, Польщу, Швецію, Німеччину та Іспанію”, – написала компанія.
За даними Кисилевського, загалом “Аккорд Імпорт” експортує до країн Євросоюзу 96% виробленої продукції, а запуск нового заводу дозволить розширити географію експортних поставок на країни Близького Сходу, Південної Азії та Південної Америки.
Нардеп також уточнив, що власники “Аккорд Імпорту” – сімʼя Грабар – починали з імпорту меблів, тоді як зараз це найбільший в Україні експортер корпусних меблів.
Він також додав, що для заміщення імпорту стільникового картону, який використовує компанія для пакування меблів, зараз на Хмельниччині будується ще одне підприємство, яке вироблятиме цю продукцію
“А постачальником дерев’яних плит для “Аккрод Імпорту” є Кроноспан, який нещодавно запустив на Рівненщині виробничу лінію”, – додав Кисилевський.
За даними проєкту Clarirty Project, ТОВ “Аккорд Імпорт” зареєстроване в Хмельницькому в серпні 2015 року. Статутний капітал компанії 42,105 млн грн, власниками у рівних частках виступають Микола, Руслан і Вадим Грабар.
У січні-вересні 2024 року компанія збільшила чистий прибуток на 23% у порівнянні з тим же періодом 2023 року – до 120,6 млн грн за зростання чистого доходу на 27% – до 1 млрд 271 млн грн.
Запуск нового заводу з первинної переробки технічних конопель в індустріальному парку (ІП) «Ма’Рижани» в Житомирській області заплановано на березень-квітень 2025 року, повідомив заступник голови комітету Верховної Ради з економічного розвитку Дмитро Кисилевський.
«В індустріальному «МаʼРижани» на фінальну стадію вийшло будівництво нового заводу. Уже на березень-квітень заплановано запуск виробництва натуральних волокон і костриці. Обсяг інвестицій у першу лінію проєкту – близько $25 млн», – написав він у Facebook у понеділок після візиту в ІП.
Він нагадав, що обладнання для нового заводу завезено із застосуванням нульової ставки ПДВ і ввізного мита.
«У Рижанах робиться спроба відродження цілої галузі з переробки технічних конопель. Виробництво волокна – масштабний, але тільки перший етап переробки. Наступний етап – виробництво пряжі. Він також потребуватиме інвестицій у розмірі близько $25 млн. Якщо ж говорити про вихід на виробництво тканини з конопель, це виведе загальну вартість проєкту на рівень $100-120 млн», – зазначив нардеп.
Кисилевський зазначив, що вирощування і збір першого врожаю технічних конопель на території 700 га власними силами організувала керуюча компанія «Ма’Рижани Хемп Компані». З наступного року планується збільшити цю площу до 1200 га, а також залучити до проєкту ще 500-600 га фермерів Житомирщини.
«Вирощування технічних конопель хоч і потребує окремого ліцензування та відбувається під пильною увагою правоохоронців, але має високу рентабельність. Ну, а волокно з першого врожаю вже майже на 100% законтрактовано ще до запуску заводу», – написав Кисилевський.
За його словами, покупці з Франції та Бельгії приїжджали до Рижан і переконалися у високій якості сировини.
«Тканина з українських конопель піде на пошиття преміального одягу від провідних європейських дизайнерів. Загалом же можливості виробництва на базі переробки технічних конопель дуже широкі: постільна білизна, канати, парусина, брезент і навіть спеціальний папір для друку грошей», – додав нардеп.
Очікується, що вже за перший рік роботи новий завод у Рижанах дасть роботу 200 жителям Житомирщини та переробить 4,5 тис. тонн сировини. За наступні роки кількість робочих місць становитиме 700, а обсяг переробки – до 12 тисяч тонн.
Як повідомлялося, ІП «МаʼРижани» займає 28 га – це територія колишнього заводу з переробки льону. Він стане першим у Європі парком із первинної переробки луб’яних культур. Внесений до Реєстру ІП у серпні 2024 року.
Фінансова корпорація розвитку США (DFC) на рівні підради схвалила кредит у розмірі до $40 млн для агропромислового холдингу «Астарта», найбільшого українського виробника цукру.
«(Кредит) допоможе в будівництві та експлуатації заводу з переробки соєвого білка з проектною річною потужністю близько 100 000 тонн і допоможе «Астарті» здійснити інші інвестиції», – ідеться в повідомленні DFC на її сайті.
Водночас Міжнародна фінансова корпорація (IFC) з Групи Світового банку наприкінці листопада 2024 року повідомила, що розглядає можливість надання «Астарті» кредиту $40 млн і паралельного кредиту $40 млн на будівництво заводу з виробництва концентрату соєвого білка в Полтавській області. Одержувачем коштів виступає ТОВ «Астарта Агро Протеїн», дочірньої компанії Astarta Holding рlс.
Зазначалося, що IFC для взаємодії з потенційними інвесторами вже надала агрохолдингу допомогу в проведенні маркетингового дослідження, підготовці бізнес-плану проєкту та оцінці його комерційної привабливості.
Спочатку рада директорів IFC планувала розглянути цей проєкт 20 грудня, проте потім перенесла його на 28 лютого 2025 року.
Як повідомлялося, «Астарта» 2024 року почала інвестувати в будівництво заводу з переробки соєвого шроту на соєвий протеїновий концентрат продуктивністю 500 тонн/добу (близько 100 тис. тонн на рік) у Глобинському промисловому комплексі (Полтавська обл.). Агрохолдинг інвестує понад EUR76 млн у придбання обладнання та технологій і створить 110 нових робочих місць.
«Астарта» та його структурний підрозділ “Астарта Агро Протеїн” підписали з урядом України перший інвестиційний договір для отримання компенсації від держави за вкладення значних інвестицій. У рамках договору держава надасть агрохолдингу низку стимулів, зокрема, звільнить від сплати ввізного мита на нове обладнання, від імпортного ПДВ на нове обладнання та від оподаткування податком на прибуток терміном до 5 років.
IFC нагадала, що «Астарта» в грудні 2013 року ввела в експлуатацію завод із переробки сої в Глобиному. У 2023 році він переробив 232 тис. тонн соєвих бобів, 73% яких виростив агрохолдинг, виробив 172 тис. тонн соєвого шроту. У першій половині 2024 року частка власної сировини для заводу зросла до 90%.
Соєвий концентрат отримують у результаті переробки соєвого шроту з більш високою доданою вартістю. Він служить сировиною для виробництва кормів для тварин.
Агрохолдинг у 2023 році скоротив чистий прибуток на 5,0% – до EUR61,9 млн, а його EBITDA знизилася на 6,1% – до EUR145,77 млн за умови зростання виручки на 21,3% – до EUR618,93 млн.
Німецька компанія Knauf побудує завод із виробництва гіпсокартону та сухих будівельних сумішей у Борщеві (Тернопільська обл.), інвестиції в проєкт становитимуть EUR150 млн, повідомив заступник голови парламентського комітету з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський.
За його даними, проєктна потужність нового заводу становитиме 30 млн кв. м гіпсокартону і 320 тис. тонн сухих сумішей.
“Це буде другий завод Knauf в Україні. Перший розташований у Києві й сьогодні працює на повну потужність – близько 25 млн кв. м гіпсокартону і 200 тис. тонн сухих сумішей. Цього на сьогодні вистачає для задоволення внутрішнього попиту українського ринку, але після війни попит зросте в рази. Саме тому новий завод у Борщеві – інвестиція з вірою в перемогу”, – написав Кисилевський на фейсбук-сторінці.
Раніше Knauf також володіла заводом у Соледарі (Донецької обл.), який зруйнували окупанти. Компанія вивезла співробітників і влаштувала на київському підприємстві, де загалом працюють 425 осіб, зазначив нардеп.
Кисилевський зазначив, що Knauf офіційно заявила про зупинення інвестицій і вихід із російського ринку. Водночас 2023 року Національне агентство із питань запобігання корупції (НАЗК) вносило Knauf у нині скасований список міжнародних спонсорів війни через продовження ведення діяльності на території РФ.
“За моєю інформацією, вони нарешті вийшли з Росії. І так вчинити варто всім міжнародним компаніям, які все ще цього не зробили. Найкращий спосіб поліпшити свою репутацію після тривалого виходу з Росії – це будівництво заводів в Україні”, – наголосив нардеп.
Knauf є провідним світовим виробником гіпсу та будматеріалів.
За даними Opendatabot, за підсумками 2023 року київський завод Knauf (ТОВ “Кнауф Гіпс Київ”) збільшив чистий дохід на 65%, до 3,53 млрд грн, чистий прибуток – у 2,6 раза, до 1 млрд грн.
© 2016-2025, Open4Business. Всі права захищені.
Усі новини та схеми, розміщені на цьому веб-сайті, призначені для внутрішнього використання. Їхнє відтворення або розповсюдження в будь-якій формі можливі лише у разі розміщення прямого гіперпосилання на джерело. Відтворення або розповсюдження інформації, яка містить посилання на "Інтерфакс-Україна" як на джерело, забороняється без письмового дозволу інформаційного агентства "Інтерфакс-Україна". Фотографії, розміщені на цьому сайті, взяті лише з відкритих джерел; правовласники можуть висувати вимоги на адресу info@open4business.com.ua, в цьому випадку ми готові розмістити ваші авторські права на фотографію або замінити її.