Заводи азотного холдингу Ostchem у першому кварталі 2024 року виробили 520,6 тис. тонн мінеральних добрив, що всього на 1% більше, ніж у першому кварталі 2023 року (515,5 тис. тонн), ідеться в повідомленні холдингу в середу.
“Зростання виробництва українського хімпрому зупинилося через неконтрольоване зростання імпорту добрив із Польщі, а також дружніх до Росії Азербайджану і Туркменії”, – вказує компанія.
За її даними, у першому кварталі 2024 року імпорт добрив збільшився на 35% і становив 701,2 тис. тонн.
Уточнюється, що “Черкаський “Азот” виробив за січень-березень цього року 404,3 тис. тонн, а “Рівнеазот” – 128 тис. тонн добрив.
Згідно з повідомленням, структура виробництва залишається доволі стабільною: лідер – аміачна селітра (вироблено 246 тис. тонн), за якою слідує карбамідо-аміачна суміш (КАС) (123,8 тис. тонн) і карбамід (123,5 тис. тонн). Обсяг виробництва вапняково-аміачної селітри (ВАС) незначно зріс, порівняно з минулим роком, склавши 15,8 тис. тонн, аміаку – 9,08 тис. тонн.
Ostchem зазначив, що забезпечив стовідсоткове виконання зобов’язань у період весняної посівної, однак у 2024 році посилився негативний галузевий тренд, коли імпорт добрив значно перевищив вітчизняне виробництво.
“У першому кварталі 2024 року імпорт склав 701,2 тис. тонн, на 35% перевищивши вітчизняне виробництво. Імпорт продовжує вбивати вітчизняне виробництво: уже чотири виробники добрив зупинено – це ОПЗ, “Дніпроазот”, “Рівнеазот” і “Сумихімпром”, – прокоментував керівник департаменту корпоративних комунікацій Group DF Олег Арестархов.
Вказується, що українські виробники продовжують втрачати позиції на українському ринку в більшості сегментів добрив, крім КАС.
“Насамперед українські хімзаводи драматично втрачають ринок карбаміду: у першому кварталі Україна виробила 123,5 тис. тонн карбаміду, а імпорт становив 181 тис. тонн. 88% всього імпортного карбаміду завезено з Азербайджану і Туркменії, країн, дружніх до РФ”, – додав Арестархов.
За його словами, свої позиції, як найсильнішого імпортера добрив в Україну, сьогодні також нарощує Польща, яка сьогодні завалена дешевими російськими і білоруськими добривами, що не потрапили під санкції ЄС, внаслідок чого весь надлишок добрив з польського ринку перенаправляється в Україну.
За даними Ostchem, 2023 року Польща імпортувала на свою територію 1,016 млн тонн карбаміду, з яких карбамід із РФ становив 34% (345 тис тонн). Водночас на українському ринку Польща в першому кварталі 2024 року вже стала безумовним лідером серед імпортерів за такими видами добрив, як аміачна селітра (52 тис. тонн зі 109,7 тис. тонн усього імпорту), нітрат сульфату амонію (7,9 тис. тонн із 9,4 тис. тонн), КАС (17,4 тис. тонн), NPK (63,2 тис. тонн зі 144,3 тис. тонн).
Імпорт сульфату в Україну за перший квартал становив 121,9 тис. тонн (лідирує Китай із 75,3 тис. тонн), суперфосфату – 74,6 тис. тонн (Болгарія – 37,3 тис. тонн і Греція – 27,4 тис. тонн),
“На жаль, за гучними гаслами українських урядовців у рамках кампанії “Купуй українське” поки що не видно практичних кроків зі зменшення імпорту і реального захисту українського виробника добрив”, – наголосив Арестархов, нагадавши про конкретні пропозиції Спілки хіміків України щодо захисту вітчизняного ринку, які були подані уряду.
Ostchem – азотний холдинг Group DF Дмитра Фірташа, що об’єднує найбільших виробників мінеральних добрив в Україні. До нього з 2011 року входять “Рівнеазот” і Черкаський “Азот”, а також Сєвєродонецький “Азот” і “Стирол”, що не працюють і перебувають на окупованих територіях.
ПрАТ Черкаський “Азот” (Черкаси, Україна) – одне з найбільших українських хімічних підприємств. Проектна виробнича потужність з вироблення аміаку становить 962,7 тис. тонн на рік, аміачної селітри – 970 тис. тонн на рік, карбаміду – 891,6 тис. тонн, КАС – 1 млн тонн на рік.
ПрАТ “Рівнеазот” – одне з найбільших українських хімічних підприємств у Західній Україні. 12 квітня 2024 року Group DF спільно з південно-корейською Hyundai Engineering підписали угоду про будівництво хімічного хабу в м.Рівне. Проєкт передбачає будівництво заводів із виробництва зеленого аміаку та водню на основі відновлювальних джерел електроенергії; нові підприємства та виробничі майданчики з виробництва азотних добрив і похідних хімічних продуктів.
Німецька компанія-виробник безпілотних літальних апаратів Quantum-Systems відкрила в Україні завод безпілотних літальних апаратів (БПЛА), повідомила прес-служба Quantum-Systems.
“Новий завод стане другим підприємством компанії в Україні та очікується, що до кінця року на ньому працюватиме близько 100 осіб”, – ідеться в повідомленні компанії.
Згідно з інформацією, зможе виробляти до 1 тис. БПЛА на рік.
“Очікується, що новий завод збільшить виробничі потужності до 1 тис. безпілотників на рік, включно з виробництвом запасних частин”, – зазначили в Quantum-Systems.
Вказується також, що компанія інвестує до EUR6 млн протягом наступних двох років у виробництво БПЛА в Україні.
Як повідомлялося, безпілотники середнього радіусу дії Vector компанії Quantum-Systems експлуатуються в Україні з травня 2022 року. Наразі завдяки фінансуванню уряду Німеччини було надано 212 систем. У компанії повідомили, що до кінця року в Україну очікується поставка 500 БПЛА.
Quantum-Systems з минулого року керує центром обслуговування, підтримки, навчання та логістики в Україні, де працюють 25 українських співробітників. Вони навчають пілотів безпілотників і впроваджують технологічні досягнення в розвідувальні системи прямо на місці.
Quantum Systems є компанією подвійного призначення, в якій працює близько 250 співробітників. Виробництво в Україні – четвертий завод серед семи заводів компанії, розташованих по всьому світу.
Завод “Каметсталь” гірничо-металургійної групи “Метінвест”, створений на потужностях Дніпровського металургійного комбінату (ДМК, Кам’янське Дніпропетровської обл.), у березні виготовив перші у 2024 році 2957 вагонних осей на замовлення вагонобудівних підприємств України.
Згідно з пресрелізом, осепрокатний стан “Каметсталі” продовжує працювати в умовах воєнного стану і виконувати оперативні завдання з виробництва осей на замовлення вітчизняних споживачів. Минулого року було вироблено і відвантажено понад 3500 тонн вагонних осей.
Перспективні плани збільшення обсягів виробництва на цьому унікальному обладнанні були зруйновані у 2022 році через повномасштабне російське вторгнення. Зараз фахівці комбінату використовують альтернативні можливості отримання сталевої заготовки для виробництва осей, яка раніше надходила з “Азовсталі”.
Наприкінці березня прокатники завершили перший етап програми з виробництва осей для замовників. Виготовили понад 1600 тонн цієї продукції для будівництва вітчизняних вагонів і піввагонів, для українських залізниць. Ця рентабельна продукція важлива для ефективної роботи підприємства і водночас необхідна для відновлення українського залізничного парку.
“Нагадаємо, осепрокатний стан “Каметсталі” – це єдиний у світі стан, на якому осі виробляють методом поперечно-гвинтової прокатки. За довоєнних часів осі “Каметсталі” постачалися замовникам з України, Європи та Північної Америки”, – констатується в прес-релізі.
“Каметсталь” створено на базі ПрАТ “Дніпровський коксохімічний завод” (ДКХЗ) і ЦМК ПАТ “Дніпровський металургійний комбінат” (ДМК).
Згідно зі звітом материнської компанії групи “Метінвест” за 2020 рік, Metinvest B.V. (Нідерланди) належало 100% акцій ДКХЗ.
ВАГОН, ЗАВОД, Каметсталь, ось
Український виробник морозива і заморожених напівфабрикатів “Три ведмеді” придбав компанію Nordis, що володіє заводом із виробництва напівфабрикатів і морозива в Польщі, повідомив засновник компанії Дмитро Ушмаєв українській редакції Forbes.
“Ми дійсно придбали завод Nordis у Польщі. За потенціалом Nordis схожий на “Трьох ведмедів”, – сказав Ушмаєв.
Власник підприємства відмовився розголосити суму угоди й уточнив, що українська компанія планує інвестувати в розвиток виробництва в Польщі.
За даними Міністерства юстиції Польщі, у вересні 2023 року у польського заводу з виробництва напівфабрикатів і морозива Nordis змінився менеджмент. Новим власником підприємства став засновник компанії “Три ведмеді” Дмитро Ушмаєв. До наглядової ради Nordis також увійшов директор українського виробника Андрій Тищенко.
Компанії Nordis належить завод на заході Польщі та складські приміщення. Компанія виробляє понад 100 видів морозива та напівфабрикатів. Також Nordis має дистрибуційну мережу в 19 містах Польщі. Попередній власник і CEO Nordis – Славомир Янковський.
АТ “Єврокар” (Соломоново Закарпатської обл.), що випускає автомобілі Skoda і входить до групи компаній “Атолл Холдинг”, завершило 2023 рік, за попередніми даними, з чистим прибутком 37,25 млн грн, що майже у 2,2 раза менше за аналогічний показник 2022 року.
Згідно з оголошенням про проведення річних зборів акціонерів 30 квітня, внаслідок цього нерозподілений прибуток на початок 2024 року зріс на 16,5% – до 262,95 млн грн.
Акціонери планують спрямувати отриманий чистий прибуток, як і роком раніше, на поповнення обігових коштів, дивіденди не нараховувати і не виплачувати.
Згідно з публікацією, за минулий рік “Єврокар” наростив поточні зобов’язання на 85,4% – до 290,21 млн грн, а довгострокові збільшив незначно (на 3,2%) – до 1 млрд 460 млн грн.
Сумарна дебіторська заборгованість становила 707 млн грн, скоротившись за рік на 22,7%, а активи загалом збільшилися на 10,5% до 2 млрд 278 млн грн за рахунок зростання запасів у 2,5 раза до 767,12 млн грн, грошових коштів на 19,2% – до 82,05 млн грн.
“Єврокар” випускає легкові автомобілі з грудня 2001 року. Завод із червня 2022 року відновив великовузлове складання (SKD) автомобілів Škoda, зупинене з початком військової агресії РФ в Україні, але не оприлюднює статистики їхнього виробництва.
За даними Auto-Сonsulting, у 2023 році, як і роком раніше, автомобілі Skoda посіли четверту сходинку рейтингу продажів нових легкових авто в Україні, з приростом на 74,7% – до 4,95 тис. од., водночас частка ринку зросла до 7,61% порівняно з 7,08%.
Згідно з даними НКЦПФР на третій квартал 2022 року понад 68,84% акцій АТ “Єврокар” володіє АТ “Атолл Холдинг”, бенефіціаром-контролером якого є Олег Боярин, ще 20% володіє ТОВ “Простір Капітал”, 10% – польська “Іберія Мотор Компані”.
За даними Clarity-project, у 2023 році завод збільшив чистий дохід на 73,6% до попереднього року, до 4 млрд 226 млн грн.
Міністр сільського господарства і харчової промисловості Молдови Володимир Боля зустрінеться в понеділок з виробниками і переробниками насіння соняшнику через складну ситуацію в його країні з виробництвом соняшникової олії. Як повідомило молдавське інформаційне агентство “Інфотаг”, рішення про обговорення проблеми, що виникла, ухвалено після зупинки компанією Floarea Soarelui, найбільшим виробником олії, двох заводів. Виробники заявили, що не мають сировини, оскільки фермери відмовляються продавати насіння за нинішньою ринковою ціною, а імпорт соняшнику суворо ліцензований.
“Сьогодні запаси насіння соняшнику в Молдові становлять близько 350 тис. тонн, тому будь-які заяви про відсутність запасів – це спекуляція. Водночас цінова політика має бути об’єктивною, справедливою і відповідальною по відношенню до кінцевого споживача”, – написав Боля у Facebook.
Він наголосив, що “відмовившись від політичних заяв і спираючись виключно на економічну складову”, Мінсільгосп Молдови забезпечить платформу для діалогу між виробниками і переробниками насіння.
“Кожна сторона надасть реальні цифри, щоб ми могли ухвалювати і знаходити життєздатні рішення до нового врожаю соняшнику”, – сказав Боля.
Як повідомлялося, Молдова продовжила на три місяці ліцензування імпорту насіння соняшнику з України.
