Головою правління АТ “Завод “Фрегат” (Первомайськ Миколаївської обл.), великого виробника техніки для сільського господарства, призначено Олександра Тищенка, який раніше обіймав посаду заступника голови правління з економіки та фінансів.
Згідно з інформацією в системі розкриття інформації Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), таке рішення ухвалила наглядова рада товариства 12 вересня, звільнивши з посади голови правління Андрія Купкова на підставі його заяви.
Купков очолював правління АТ протягом п’яти років, а Тищенка призначено строком на п’ять місяців.
Завод “Фрегат” пропонує комплексні рішення у галузі систем зрошення, дорожніх огорож, металоконструкцій різного призначення, а також виробів машинобудування.
Завод у 2020 році скоротив збиток до 0,47 млн грн порівняно з 26,5 млн грн роком раніше, чистий дохід зріс на 21,7% – до 479,23 млн грн.
Агентству “Інтерфакс-Україна” на підприємстві повідомили, що зараз воно працює в режимі триденного робочого тижня, потужності не релокувало.
Станом на четвертий квартал 2021 року 96,25% акцій АТ належить зареєстрованій на Кіпрі Fregat Engineering Limited, кінцевими бенефіціарами є сім’я Дементієнків.
Головними проблемами цукрової галузі в Україні є російське воєнне вторгнення та аномально висока ціна природного газу, що перевищила в ЄС планку $2 тис./тис. куб. м.
Внаслідок цього у вересні сезон цукроваріння не розпочинатимуть 10 із 32 українських цукрових заводів, повідомляється на сайті ПрАТ “Гнідавський цукровий завод” (Луцьк)
“Цього року у нас дві проблеми – війна і ціна на енергоносії. У Європі газ коштує вже більше $2 тис./тис. куб. м. Якби Гнідавський цукровий завод працював лише на газі, то щодобово ми маємо віддати мінімум 400 тонн цукру лише за газ, при тому, що всього завод вироблятиме 600-700 тонн на добу, а ще треба розрахуватися з господарствами-бурякодавцями, платити заробітну плату людям, обслуговувати підприємство”, – цитує підприємство свого заступника директора Олександра Нікішина.
За його даними, комерційна ціна природного газу в Україні на сьогодні така, що економічно недоцільно запускати завод, оскільки кожен кілограм цукру, що виробляється на цьому газі, є збитковим.
“Ми не опускаємо руки і ставимо перед собою амбітні цілі. По-перше, отримати від своїх підприємств-бурякодавців сировину і переробити її. А друге важливе завдання — зберегти виробничий колектив, тому що закриття заводу на один сезон спричинить і псування обладнання, а відповідно і важчі наслідки для підприємства”, – зазначає Олександр Нікішин у повідомленні підприємства.
Раніше Мінагрополітики заявило, що у 2021/2022 маркетинговому році (МР, вересень-серпень) виробництво цукру здійснювали 33 цукрові заводи, тоді як у 2022/2023 МР сезон цукроваріння планують розпочати 23 заводи.
Згідно з інформацією на сайті Гнідавського цукрового заводу, потужності підприємства дозволяють переробляти 5 тис. тонн буряків на добу.
Іншими бенефіціарами ПрАТ є Ярослав Галькевич та Євген Макара.
Будівництво в Україні заводу з виробництва ударних оперативно-тактичних безпілотників Bayraktar може тривати кілька місяців, а запустять його 2023 року, прогнозує посол України в Туреччині Василь Боднар.
“Звичайно, є деякі нюанси, пов’язані із завезенням певного обладнання та вибором компанії для будівництва, але це технічні деталі. Думаю, найближчого місяця ми побачимо певний прогрес у цьому питанні… Саме будівництво може зайняти кілька місяців, а запуск заводу (може відбутися – ІФ-У) у 2023 році, можливо, наприкінці”, – сказав він в ефірі національного телемарафону #UA разом у понеділок.
Боднар нагадав, що під час візиту президента Туреччини Реджепа Тайіпа Ердогана до України 3 лютого було підписано відповідну угоду, а півтора тижні тому Кабінет Міністрів України затвердив її та передав на ратифікацію до Верховної Ради.
“Паралельно власник компанії Baykar Makina прибрів земельну ділянку і зробив проект самого заводу, а також створив відповідну українську компанію, яку зареєстрував. Мені здається, що, незважаючи на процес ратифікації, компанія вже починає підготовчі роботи для того, щоб почати будівництво цього заводу” – додав посол.
Металургійні підприємства Маріуполя ніколи не працюватимуть під російською окупацією, заявив бізнесмен Рінат Ахметов у коментарі американській газеті The Wall Street Journal.
“Російські війська перетворюють Маріуполь на руїни, вбивають маріупольців і бомблять заводи. За жодних обставин ці заводи не працюватимуть під російською окупацією”, – повідомив бізнесмен.
Він наголосив, що зараз і “Азовсталь”, і ММК ім. Ілліча перебувають під контролем України завдяки героїчним зусиллям української армії.
“Азовсталь” та ММК ім. Ілліча, на яких у місті працювало близько 40 000 людей. Обидва заводи перебувають під контролем України, але заводи тимчасово закриті”, – цитує слова WSJ Ахметова.
Раніше Ахметов повідомив, що перебуває в Україні та всі його бізнеси, а також благодійний фонд, робить усе можливе для перемоги України та допомоги мирному населенню.
“Я впевнений, що настане час, коли ми відбудуємо Україну, і я інвестуватиму всі свої сили та засоби, щоб Україна відновилася і стала сильною і процвітаючою країною”, – заявив Ахметов.
Державне бюро розслідувань (ДБР) здійснює розслідування у межах справи про можливі зловживання посадових осіб Фонду держмайна України під час приватизації АТ “Перший київський машинобудівний завод” (ПКМЗ, раніше – завод “Більшовик”) у Києві.
“11 січня 2022 року слідчий суддя за клопотанням сторони обвинувачення наклав арешт на 100% статутного капіталу Першого київського машинобудівного заводу з метою збереження зазначеного речового доказу”, – повідомляє пресслужба ДБР.
У бюро наголошують, що незаконне відчуження заводу з державної власності за заниженою вартістю завдало економічних збитків державним інтересам.
“Експертиза встановила, що звіт про оцінку майна, використаний для визначення вартості акцій заводу, не відповідає вимогам законодавства. Це могло негативно вплинути на достовірність такої оцінки”, – зазначають у бюро.
У межах кримінального провадження за ч. 2. ст. 364 (зловживання владою або службовим становищем) Кримінального кодексу України триває досудове розслідування. Санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на термін до шести років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на термін до трьох років.
Як повідомлялося, Фонд державного майна під час аукціону 27 жовтня продав АТ “ПКМЗ” за 1,429 млрд грн. Його викупив консорціум інвесторів, серед яких власник A Development Олексій Баранов та компанія UDP під керуванням Андрія Іванова.
Стартову ціну АТ “ПКМЗ” було встановлено на рівні 1,39 млрд грн. Згідно з приватизаційними умовами, новий власник має погасити заборгованості ПКМЗ перед трудовим колективом, держбюджетом та іншими кредиторами (на сьогодні борги налічують понад 500 млн грн), виконати чинний колективний договір і не допустити звільнення протягом визначеного строку.
Крім цього, покупцеві необхідно інвестувати в модернізацію підприємства щонайменше 57 млн грн протягом трьох років, зберегти частину виробництва, що має потенціал, на майданчику в Києві або Жашкові, або інших виробничих потужностях в Україні.
29 грудня 2021 року Антимонопольний комітет України надав дозвіл на придбання акцій “ПКМЗ” ТОВ “Дженерал Комерс” (Київ).
ВАТ “Меридіан” ім. Корольова, що входить до складу державного концерну “Укроборонпром”, візьме участь у створенні вітчизняних бойових роботів, повідомила прес-служба “Укрборонпрому”.
“ВАТ “Меридіан” ім. С.П. Корольова, який входить до складу концерну, ТОВ “Інноваційний холдинг Sikorsky Challenge” і команда розробників проекту “Мобільні бойові роботи” підписали договір про співпрацю. Це стало першим кроком із реалізації п’яти інноваційних вітчизняних ідей для оборонної сфери”, – йдеться в повідомленні.
Зазначається, що проекти було відібрано серед фіналістів конкурсу стартапів Sikorsky Challenge-2021, створених українськими науковцями й винахідниками. Ці розробки пройшли попередній відбір, під час якого фахівці оцінювали їхню інноваційність, технологічну завершеність, можливість розгортання виробництва на потужностях “Меридіану” тощо.
Першим планують реалізувати проект “Мобільні бойові роботи” – це безекіпажні наземні компактні машини, призначені для виконання логістичних, розвідувальних і бойових завдань, зокрема вогньової підтримки та розмінування.
Як повідомляється, холдинг Sikorsky Challenge забезпечить маркетинговий супровід, а завод “Укроборонпрому” – серійне виробництво.
Інші чотири проекти, реалізацію яких планують розпочати згодом, стосуються протидії ворожим БПЛА, розмінування територій за допомогою дронів, мережевих технологій інтелектуального відеомоніторингу повітряного простору у видимому та інфрачервоному діапазонах частот і високоточного наведення засобів ураження повітряних об’єктів, а також створення економічного електродвигуна.
