Турецька оборонна компанія Baykar має намір закінчити будівництво заводу під Києвом у серпні 2025 року, повідомив Reuters генеральний директор компанії Халюк Байрактар.
“Ми на 80% завершили будівництво, і зараз замовляють машини. Дата виробництва визначатиметься перебігом війни, але об’єкт буде готовий у серпні 2025 року”, – сказав Байрактар в інтерв’ю агентству в четвер.
Завод, як очікується, вироблятиме TB2 або його важчий варіант TB3.
Наразі Baykar використовує для безпілотників Akinci і Kizilelma двигуни української збірки. Компанія також нещодавно підписала угоду з українською компанією “Івченко-Прогрес” про спільну розробку турбовентиляторного двигуна, сказав Байрактар.
Протягом наступних п’яти років Baykar інвестує $300 млн у розробку турбогвинтового двигуна для безпілотника Akinci. Слідом за ним буде розроблено турбовентиляторний двигун для Kizilelma, безпілотного бойового апарату класу “повітря-повітря”, що проходить наразі льотні випробування.
Baykar збереже потужність виробничих ліній TB2 і Akinci на колишньому рівні, а протягом наступних кількох років інвестує в розширення ліній TB3 і Kizilelma. Серійне виробництво Kizilelma очікується наступного року в кількості 10 одиниць. Виручка Baykar минулого року становила $2 млрд порівняно з $1,4 млрд попереднього року, до того ж 90% припадає на зарубіжні ринки.
На частку компанії припадає близько третини всього турецького експорту оборонної та аерокосмічної продукції.
Як раніше повідомлялося, безпілотники Bayraktar турецького виробництва набули широкої популярності у світі після того, як українські військові стали використовувати їх для протидії російським військам, знищуючи бронетехніку та артилерійські системи. У лютому повідомлялося, що на заводі Baykar в Україні працюватиме близько 500 осіб, продуктивність становитиме близько 120 одиниць на рік.
Переробку цукрових буряків в Україні станом на 30 серпня розпочали три заводи у Вінницькій, Тернопільській та Львівській областях, запуск решти заводів затримується через більш пізні терміни збирання цукрових буряків, повідомила галузева асоціація “Укрцукор”.
“Загалом, очікування масового раннього пуску заводів цьогоріч не виправдалися – через посушливі погодні умови, які ускладнюють збирання цукрових буряків. Низка заводів перенесли початок переробки на більш пізні терміни”, – пояснили в бізнес-об’єднанні.
За інформацією галузевої асоціації, цукрові буряки наразі викопано з 1,2 тис. га. Середня врожайність становить 50 т/га, зокрема у Вінницькій області – 35 т/га, у Полтавській області – 44 т/га, Тернопільській області – 58 т/га і 70 т/га – у Львівській області.
Станом на аналогічну дату минулого року в Україні до переробки буряків приступили 2 цукрові заводи – у Вінницькій та Черкаській областях, уточнили в “Укрцукрі”.
Агропромисловий холдинг “Астарта”, найбільший виробник цукру в Україні, 24 серпня розпочав переробку цукрових буряків на заводі у Вінницькій області, загалом у сезоні працюватимуть п’ять заводів аграрної групи, повідомила пресслужба агрохолдингу на фейсбук-сторінці.
Згідно з повідомленням, наприкінці тижня заплановано запуски двох заводів у Полтавській області, а у вересні – ще двох.
“Сезон стартував успішно. Перше підприємство увійшло в режим і працює на повну потужність. Днями вже розпочнемо відвантаження перших партій високоякісного цукру для українських споживачів. Загалом наші інвестиції в цукровий сегмент були спрямовані на підвищення енергоефективності заводів. Також тримали фокус на підвищенні мотивації персоналу та якості продукції”, – розповів директор із переробки продуктів сільськогосподарського виробництва “Астарти” Ігор Рилик.
Водночас аграрні підприємства агропромхолдингу, які є основними постачальниками сировини для цукрових заводів “Астарти”, продовжують збирання цукрових буряків, загальна площа яких цього року становить 38 тис. га.
Наразі заводи холдингу працюють на власній сировині, а вже з 1 вересня цукрові буряки для переробки почнуть постачати і фермерські господарства, з якими “Астарта” співпрацює на постійній основі, уточнили в агрохолдингу.
Агрохолдинг “Астарта” 2023 року виростив 39 тис. тонн цукрових буряків, що на 20% більше, ніж роком раніше, завдяки рекордній врожайності цієї культури, що становила 58 тонн/га проти 56 тонн/га 2022 року, йдеться в річному звіті компанії в середу ввечері.
За інформацією агрохолдингу, рекордно високий урожай цукрових буряків продовжив період переробки до кінця січня 2024 року. Загалом кампанія з виробництва цукру у 2023 році тривала 130 днів проти 111 днів роком раніше.
“Астарта” у 2023-2024 маркетинговому році наростила виробництво цукру на 34% до рівня минулого року, яке становило до 377 тис. тонн. При цьому обсяг переробки цукрових буряків у 2023 році зріс на 37% порівняно з аналогічним періодом минулого року і досяг 2,7 млн тонн. Частка ринку залишилася незмінною на рівні 21% у 2023 році.
Агропромхолдинг “Астарта”, найбільший виробник цукру в Україні, у 2023 році скоротив чистий прибуток на 5,0% – до EUR61,9 млн, а його EBITDA знизилася на 6,1% – до EUR145,77 млн за зростання виручки на 21,3% – до EUR618,93 млн.
Заводи азотного холдингу Ostchem у першому півріччі 2024 року виробили 918,5 тис. тонн мінеральних добрив, що на 4,3% менше порівняно з аналогічним періодом минулого року, йдеться в повідомленні холдингу в понеділок.
“Найбільшої шкоди хімічній галузі завдає неконтрольований імпорт. Через засилля дешевих добрив із дружніх до РФ країн обсяги виробництва впали на 4,3%”, – наводяться в релізі слова директора з виробництва азотного бізнесу Ostchem Сергія Павлючука.
Також зазначається, що вплинули обмеження енергопостачань і дефіцит кадрів.
“Окрім перебоїв із подачею електрики через руйнування енергетичної інфраструктури, додалася також нестача кадрів: від початку повномасштабної війни на заводах мобілізовано майже 20% співробітників, спостерігається кадровий дефіцит приблизно 15%, ми вимушено проводимо перенавчання персоналу, який опановує нові спеціальності”, – наголосив Павлючук.
Згідно з релізом, Черкаський “Азот” у першому півріччі випустив 717,8 тис. тонн продукції і залишився найбільшим в Україні виробником мінеральних добрив, тоді як “Рівнеазот” зберіг обсяг виробництва на торішньому рівні – 200,7 тис. тонн продукції.
Високий рівень демпінгового імпорту спричинив падіння внутрішнього виробництва найбільш затребуваних в Україні добрив – аміачної селітри та карбаміду. Зокрема, обсяг виробництва аміачної селітри заводами Ostchem знизився на 9% порівняно з аналогічним періодом минулого року – з 398,7 тис. тонн до 362,9 тис. тонн, зазначили в холдингу.
У Ostchem також зазначили неконтрольований імпорт, який спровокував зниження на 10,8% виробництва карбаміду: обсяг виробництва впав із 205,9 тис. тонн до 183,6 тис. тонн.
Водночас зазначається, що холдинг зміг посилити свої позиції на ринку карбамідо-аміачних сумішей (КАС). За підсумками першого півріччя виробництво КАС на заводах Ostchem зросло на 11,4% – з 277,7 тис. тонн до 309,2 тис. тонн. У холдингу пояснюють це високою популярністю цього добрива, а також логістичними перевагами українських виробників. Щоб забезпечити попит, що зростає, працюють нові майданчики з виробництва КАС – на Черкаському “Азоті” (потужність 1 млн тонн на рік) і на “Рівнеазоті” (потужність 300 тис. тонн на рік).
За інформацією холдингу, загальний обсяг імпорту азотних добрив в Україну в 1 півріччі 2024 року склав 1,298 млн тонн. Водночас імпорт аміачної селітри склав 176,6 тис. тонн, карбаміду – 311,3 тис. тонн, NPK – 108,5 тис. тонн, сульфату – 159,8 тис. тонн, NP – 77,71 тис. тонн, КАС – 50,8 тис. тонн.
Ostchem – азотний холдинг Group DF Дмитра Фірташа, що об’єднує найбільших виробників мінеральних добрив в Україні. До нього з 2011 року входять “Рівнеазот” і Черкаський “Азот”, а також Сєвєродонецький “Азот” і “Стирол”, що не працюють і перебувають на окупованих територіях.
ПрАТ Черкаський “Азот” (Черкаси, Україна) – одне з найбільших українських хімічних підприємств. Проєктна виробнича потужність з вироблення аміаку становить 962,7 тис. тонн на рік, аміачної селітри – 970 тис. тонн на рік, карбаміду – 891,6 тис. тонн, КАС – 1 млн тонн на рік.
ПрАТ “Рівнеазот” – одне з найбільших українських хімічних підприємств у Західній Україні. 12 квітня 2024 року Group DF спільно з південно-корейською Hyundai Engineering підписали угоду про будівництво хімічного хабу в м.Рівне. Проєкт передбачає будівництво заводів з виробництва зеленого аміаку та водню на основі відновлюваних джерел електроенергії; нові підприємства та виробничі майданчики з виробництва азотних добрив та похідних хімічних продуктів.
Мережа АЗК ОККО замовила на заводі “ТАС Полтаввагон” виробництво 100 нових вагонів-цистерн, у липні отримала перші 20 од., повідомила пресслужба компанії.
За її даними, повністю всю партію група отримає на початку 2025 року.
Новий рухомий склад суттєво посилить логістичну маневреність ОККО, дасть змогу швидше та вигідніше імпортувати нафтопродукти в Україну, а також надавати транспортні послуги іншим учасникам ринку.
“Досі ми мали в експлуатації 45 власних цистерн. Частина з них використовується, частина була призначена для перевезень бітуму, але зараз перепрофільована під дизельне паливо. Крім того, понад 400 вагонів-цистерн компанія орендує. Додавши ще 100 нових од., компанія стане потужним приватним оператором вагонів-цистерн для перевезення нафтопродуктів в Україні. Більший парк тільки в “Укрзалізниці”, – зазначив директор департаменту логістики ОККО Денис Громов.
У компанії уточнили, що виробника цистерн відібрано на тендері серед трьох українських підприємств. Розглядали можливість залучення іноземних компаній, але їхня продукція потребувала б додаткової сертифікації в Україні, а це могло б зайняти більш тривалий час.
З моменту підписання контракту з “ТАС Полтаввагон” до випуску першої партії минуло пів року. Йдеться про вагони-цистерни для нафтопродуктів моделі 15-1755 вантажопідйомністю 68 тонн і терміном служби 32 роки.
“Для “ТАС Полтаввагон” це не перший досвід співпраці з ОККО. Раніше наше підприємство вже постачало резервуари для зберігання пального на АЗК групи. Поточний контракт дає нам можливість разом із партнером долучитися до зміцнення паливної безпеки України, відновити статус підприємства-виробника нафтоналивних цистерн і довести своє лідерство на цьому ринку”, – сказав генеральний директор заводу Юрій Писаревський.
В ОККО також нагадали, що у 2022-23 рр. група суттєво оновила власний автопарк для перевезення пального. “Компанія продовжує розвивати транспортно-логістичний напрям і далі – інвестиції в залізничні цистерни за розміром будуть у кілька разів більшими. Лише аванс за поточним контрактом склав 100 млн грн”, – уточнюють у пресрелізі.
Раніше, у червні 2024 року, віцепрезидент ОККО Юрій Кучабський зазначав, що після останніх ворожих атак на нафтобази групи “ухвалено рішення перейти на роботу “з коліс”, тобто без накопичення палива на нафтобазах”. Також розглядаються варіанти оренди терміналів у сусідніх з Україною державах.
OKKO Group об’єднує понад 10 різнопрофільних бізнесів у сфері виробництва, торгівлі, будівництва, страхових, сервісних та інших послуг. Флагманською компанією групи є концерн “Галнафтогаз”, який управляє однією з найбільших автозаправних мереж в Україні під брендом ОККО, що налічує близько 400 автозаправних комплексів.
Засновником і кінцевим бенефіціаром групи є Віталій Антонов.
Турецька компанія Dalgakiran Kompresör інвестувала 400 млн грн у запуск заводу з виробництва промислового енергетичного обладнання в Білогородці (Київська обл.), говориться в пресрелізі ТОВ «Далгакиран компресор Україна».
Проєкт будівництва було розпочато до початку широкомасштабної російської агресії, і зараз завдяки інвестиціям турецької сторони його вдалося завершити. Інвестиції у виробничий майданчик та офіс створять 50 нових робочих місць.
«Офіс і нове виробництво в Україні сприятиме розвитку підприємств у всіх галузях, надаючи їм можливість продовжувати господарську діяльність, заощаджувати кошти та ресурси», – зазначив директор “Далгакиран компресор Україна” В’ячеслав Дінков, якого цитує прес-служба.
За його словами, у планах – подальший розвиток і локалізація виробництва, розробка і постачання нового обладнання для відновлення енергетики та промислового виробництва України.
Зі свого боку голова правління Dalgakiran Kompresör Аднан Далгакіран зазначив, що масштабування бізнесу в Україні є внеском у підтримку економіки та енергетики країни у важкий час. «В умовах відключення електроенергії наше обладнання здатне забезпечити безперервність бізнес-процесів і виробництва, дати можливість бізнесу продовжувати працювати, платити податки і давати українцям роботу», – сказав він.
«Далгакиран компресор Україна» – представництво турецької Dalgakiran, що спеціалізується на виробництві та обслуговуванні генераторного і компресорного обладнання, систем охолодження і промислових насосів.
Українське представництво реалізує обладнання та вдосконалює його під потреби національного споживача. Базове обладнання виробляється в Туреччині, де запроваджено повний цикл контролю якості, а також діє власне конструкторське бюро.
В Україні компанія працює 19 років Має представництва в 11 містах та понад 70 власних мобільних сервісних бригад.
