Рада директорів агропромхолдинга “Астарта”, найбільшого виробника цукру в Україні, схвалила рішення про початок будівництва заводу з переробки олійних культур, зокрема сої та ріпаку, у Хмельницькій області, в який інвестує $76 млн, повідомила пресслужба агрохолдингу в Facebook.
Згідно повідомлення, планова потужність становитиме 400 тис. тонн на рік. Введення в експлуатацію заплановане на 2026 рік.
“Астарта” продовжує зміцнювати свої позиції у переробному секторі, інвестуючи у нові виробничі потужності. Зростаючий попит на продукти переробки сої в ЄС відкриває нові можливості, і ми готові їх реалізовувати, використовуючи наш досвід та експертизу. Новий завод із переробки олійних культур дозволить розширити лінійку інгредієнтів для кормової бази”, – зазначив директор з комерційної діяльності та стратегічного маркетингу “Астарти” Вячеслав Чук.
В агрохолдингу зауважили, що проєкт передбачає ефективне використання наявної інфраструктури агропромхолдингу, він сприятиме розвитку агропромислової екосистеми в Західному регіоні.
“Команда “Астарти” вже активно працює над його реалізацією. Буквально сьогодні ми завершили процес узгодження договору із виробником обладнання та технології екстракції. Очікуємо на рішення Наркевицької територіальної громади щодо виділення земельних ділянок під проєкт. За оцінками наших фахівців цей проєкт відповідає вимогам закону “Про державну підтримку інвестиційних проєктів із значними інвестиціями в Україні”, тож ми маємо наміри подати заявку на участь у програмі, щоб зокрема і пришвидшити його реалізацію”, – додав Чук.
“Астарта” – вертикально інтегрований агропромисловий холдинг, що здійснює діяльність у восьми областях України. До його складу входять шість цукрових заводів, агрогосподарства із земельним банком 220 тис. га і молочні ферми з 22 тис. голів ВРХ, олійноекстракційний завод у Глобиному (Полтавська обл.), сім елеваторів і біогазовий комплекс.
Агрохолдинг у 2023 році скоротив чистий прибуток на 5,0% – до EUR61,9 млн, а його EBITDA знизилася на 6,1% – до EUR145,77 млн за зростання виручки на 21,3% – до EUR618,93 млн.
“Астарта” за січень-вересень 2024 року збільшила чистий прибуток на 35,1% – до EUR75,60 млн, EBITDA – на 12,8%, до $131,56 млн за зростання виручки на 12,6% – до EUR441,46 млн.
Гірничо-металургійна група “Метінвест” у 2024 році суттєво збільшила загальний експорт і продажі залізорудної сировина (ЗРС) – до понад 12 млн тонн та значно знизила собівартість продукції, зазначив генеральний директор “Метінвесту” Юрій Риженков в інтерв’ю виданню “Форбс-Україна”.
“Ми повноцінно повернулися до програми підвищення операційної ефективності. Наприклад, переналаштували бізнес-процес на використання власної сировини. І за більшістю показників, я маю на увазі саме технічних, технологічних, виробничих, ми повернулися до найкращих результатів 2020-2021 років”, – констатував СЕО.
За його словами, основний мінус у відключення е/е і проблеми з її імпортом. Інша проблема: зростання тарифів на послуги природних монополістів, перш за все – збільшення тарифів на транспортування е/е, а також логістика. Крім того, наступ агресора в бік Покровська. Через це група була вимушена призупинили роботу шахти через неможливість забезпечити постачання е/е та безпекові фактори для співробітників.
“Ми готувались до цього і диверсифікували ланцюги постачання того ж самого вугілля – законтрактували наскільки могли від інших підприємств і відвантажили для потреб України з нашого підприємства в США. Ми точно не зупинимо металургійне виробництво через тимчасову зупинку шахти у Покровську. Але це матиме серйозний вплив на економіку компанії. Замість поставок найближчим логістичним шляхом, від Покровська до Запоріжжя і Кам’янського, тепер нам доведеться купувати вугілля по всьому світу, і логістична складова буде суттєво впливати на собівартість. Загалом, до 10% від вартості вугілля”, – сказав гендиректор.
Відповідаючи на питання з приводу економічної політики Дональда Трампа і очікувань щодо наслідків для світової економіки, Риженков пояснив, що “насправді невідомо, які ініціативи Дональда Трампа серйозні, а які працюють на підвищення ставок чи запрошення до діалогу”.
“Бачимо бурхливі дії, які піднімають хвилі у всій світовій економіці, валютах і так далі. Чим це все закінчиться? Коли така велика держава, як США, йде до протекціонізму, це серйозна проблема для світової економіки і, до речі, для самих США. Просто наслідки вони відчують пізніше – за три-чотири роки”, – прогнозує топ-менеджер.
У свою чергу він зазначив, що поставки “Метінвесту” до США незначні – навіть не у рамках похибки: “найбільша частка – чавун, який не підпадає під мито, і, думаю, це не зміниться – це сировина для американської економіки”.
Торкаючись питання про кадрові проблеми, СЕО повідомив, що зараз на підприємствах групи мобілізовано більш ніж 20% штату працівників, або 30% від військовозобовʼязаних. Риженков вважає, що потрібна нормальна, продумана система бронювання, яка дозволить працювати. Бронювання – це не пільга для бізнесу, як дехто каже, а невідʼємна складова збереження економічної основи обороноздатності держави. Якщо не буде працювати економіка, Україна програє війну, незважаючи на підтримку Заходу.
Стосовно експортної стратегії у порівнянні з періодом до повномасштабної війни, то вона сильно не змінилася.
“Є наші ключові ринки – Україна, країни ЄС, куди ми постачали понад 50% продукції до повномасштабного вторгнення. І є всі інші – так звані балансові ринки, для яких притаманний більш опортуністичний підхід постачання. Коли нам вигідно, ми туди йдемо, а коли невигідно – не йдемо”, – констатував гендиректор.
Для залізорудної сировини ключові ринки групи – країни ЄС. І компанія їх збільшила, вийшла на Скандинавію, країни Північної Європи. Те, що ми не можемо продати в ЄС через обмежені обсяги споживання, йде у Південно-Східну Азію: Китай, Південну Корею і так далі, сказав керівник компанії.
“Основне, на чому сфокусувалися, – виготовлення залізорудної сировини з більшим вмістом заліза, яка зараз користується попитом. Уже освоїли її виробництво на спільному підприємстві – Південному ГЗК. До повноштабного вторгнення зробили це на нашому Центральному ГЗК”, – пояснив СЕО.
Стосовно прогнозу – які фактори найбільше впливатимуть на експорт у 2025 році і які потенційні критичні ризики – Риженков ділить їх на декілька блоків. Перший – збереження конкурентоспроможності українських виробників на зовнішніх ринках. Для цього потрібно, щоб державні монополії не створювали додатковий тарифний тиск на працюючий бізнес.
Другий – збереження доступу до зовнішніх ринків (важливо зберегти лібералізацію торгівлі сталлю з ЄС, США, Великою Британією) та посилення санкцій проти ГМК РФ, яка продовжує продавати сляби і чавун до ЄС через позицію окремих країн.
Третій – послідовна екологічна та промислова політика держави з екомодернізації та декарбонізації. Україні через війну потрібна відстрочка по СВАМ. І актуальним фактором залишиться підтвердження критичності бронювання та залучення ветеранів до роботи через ризик втратити кваліфікований персонал.
“Якщо ж казати про нові виклики, то це доступ для фінансування проєктів із модернізації та зеленого переходу ГМК, а також забезпечення стабільного попиту на українську сталь на внутрішньому ринку України. Але ці теми – післявоєнні, і про них можна буде поговорити окремо, коли настане мир”, – вважає експерт.
Говорячи про енергонезалежність підприємств “Метінвесту”, СЕО уточнив, що у групи є власна генерація – близько 45-50 МВт, яка забезпечує найбільш критичні процеси – близько 10% споживання енергетики компанією. Будується ще 40 МВт газової генерації, які буде введено 2025 року, також встановлюються сонячні панелі.
Стосовно інвестицій, гендиректор підкреслив, що через безпекові ризики компанія не може інвестувати в Україну, як раніше. Були серйозні інвестплани в Маріуполі, Кривому Розі, Запоріжжі, Камʼянському. Тим не менш, у 2024 році загальний обсяг інвестицій сягнув близько $670 млн на майданчиках групи в Україні. Це і OPEX, і CAPEX. Як тільки компанія зможе залучати фінансування, то будуть плани по великим проєктам.
У цьому році також багато планів, наприклад, за власні кошти робиться проєкт згущення хвостової пульпи на Північному ГЗК і ремонт доменної печі №9 на “Каметсталі”. Обсяг інвестицій тільки в ці проєкти в Україні близько $50 млн.
Інвестплани за кордоном – це найбільший проєкт на найближчі роки – будівництво заводу з виробництва зеленої сталі в Італії. Орієнтовна вартість спільного проєкту – EUR2,5 млрд.
Серед інших потенційних придбань – цікавить Східна, Південна Європа – регіони, де можна створити синергію з вже існуючими бізнес-процесами групи і українськими активами. Можливо, компанія візьме участь у конкурсі по продажу польського заводу Huta Chestochowa, який колись належав “Індустріальному Союзу Донбасу”.
“В Україні маємо стратегію зеленої модернізації українських підприємств вартістю $8 млрд на 7-10 років. Готові стартувати з цією стратегією одразу, як тільки війна закінчиться і Україна отримає гарантії безпеки”, – додав Риженков.
“Метінвест” є вертикально інтегрованою групою з видобувних і металургійних підприємств. Підприємства групи розташовані, здебільшого, в Донецькій, Луганській, Запорізькій і Дніпропетровській областях. Основними акціонерами холдингу є група “СКМ” (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%), які спільно ним керують.
ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
Компанія Kreisel із концерну Fixit Gruppe завершила будівництво заводу будівельних матеріалів і систем у с. Піски (Львівська обл.), інвестиції в проєкт становили майже EUR14 млн, повідомила пресслужба Львівської ОВА.
«Насамперед дякуємо вам за підтримку нашого проєкту, адже він має велике значення не тільки для нашої компанії, а й для Європи. Одним із наших головних завдань є створення умов для розвитку місцевої економіки, залучення інвестицій та створення нових робочих місць», – цитується у прес-релізі директор регіону Східна Європа концерну Fixit Gruppe Міхаель Краус.
За його словами, наразі тривають пусконалагоджувальні роботи та оформлення документації для отримання сертифіката про введення об’єкта в експлуатацію.
Концерн приділяє особливу увагу локальному кадровому питанню та навчанню. Так, для обслуговування обладнання сертифікували та навчили фахівців, що дало змогу забезпечити введення в експлуатацію без залучення іноземних монтажних груп.
Як зазначається у пресрелізі, партнером компанії у підготовці професійних кадрів також стане Рава-Руський ліцей. Крім того, планується запустити академію у Львівській області, яка спеціалізуватиметься на підготовці фахівців для будівельної галузі.
Представники Kreisel та Львівської ОВА також обговорили можливість облаштування вітрових електростанцій для живлення соціально важливих об’єктів.
Як повідомлялося, будівельні роботи на заводі Kreisel у Львівській області розпочалися в серпні 2021 року.
Засноване 2004 року ТОВ «Крайзель – будівельні матеріали» є дочірнім підприємством австрійської Roefix AG і входить до складу міжнародного концерну Fixit Gruppe – одного з провідних постачальників будівельних матеріалів. Концерн об’єднує п’ять торгових марок Fixit, Greutol, Hasit, Kreisel і Röfix.
Провідний український виробник кормів для домашніх тварин Kormotech розпочав будівництво нового заводу у Литві, в який інвестує EUR60 млн, із яких EUR40 млн надано Європейським банком реконструкції та розвитку (ЄБРР), повідомив міністр аграрної політики та продовольства Віталій Коваль.
“Взяв участь у церемонії закладення капсули розширення заводу Kormotech. Це найбільший український виробник кормів для тварин, який не лише підкорює європейський ринок, а й завдяки потужній підприємницькій енергії продовжує масштабуватися. Сьогодні українському бізнесу важливо, не втрачаючи інерцію, розвивати свою присутність на європейських ринках”, – написав він у Telegram.
За інформацією міністра, Kormotech у такий спосіб розширює вже існуючі потужності у Литві, де створить 200 нових робочих місць, які доповнять команду зі 170 українських і литовських фахівців та розвиток суміжних галузей. Крім того, у продукції компанії в цій країні буде частина українських складових.
“Один із наших пріоритетів у Мінагрополітики – відкриття нових ринків та розширення вже існуючих. Впевнений, виробничі потужності Kormotech дадуть можливість іншим українським компаніям вийти на європейський ринок або збільшити там свою присутність”, – зауважив Коваль і подякував литовським партнерам за підтримку українських підприємців, які стають частиною європейської економіки.
Kormotech – глобальна сімейна компанія з українським корінням, яка з 2003 року виробляє корми для кішок і собак під брендами Optimeal, Club 4 Paws, “Гав!”, “Мяу!”. Компанія має виробничі потужності в Україні та ЄС, з асортиментом понад 650 позицій. Орієнтація на експорт та географічну диверсифікацію допомагає їй протистояти впливам російської війни проти України.
За результатами 2023 року оборот Kormotech зріс на 22,5% – до $152 з $124 млн у 2022 році. Співвідношення продажів за кордоном та в Україні у тоннах становить зараз 31% до 69% відповідно (2022 року було 28% до 72% в Україні).
Найбільш динамічно бренди Kormotech зросли на ринках Румунії (+35%), Польщі (+11%) та Молдови (+11%).
Kormotech – лідер в Україні, входить до топ-50 світових виробників харчування для тварин та ТОП-21 найбільш динамічних петфуд-брендів. Кінцевими бенефіціарами “Кормотех” є Олена та Ростислав Вовк.
Завод “Каметсталь” гірничо-металургійної групи “Метінвест”, створений на потужностях Дніпровського металургійного комбінату (ДМК, Кам’янське Дніпропетровської обл.), розширює сортамент прокату для поставок на європейський ринок, зокрема для польських споживачів.
Згідно з пресрелізом, прокатники “Каметсталі” в січні поточного року успішно освоїли виробництво лінійки арматурного прокату за ще одним польським стандартом – B500SP.
При цьому уточнюється, що торік за результатами успішної сертифікації на відповідність вимогам польських будівельних норм підприємство налагодило серійне виробництво арматурного прокату класу В500В діаметром 8-32 мм для польських споживачів. А відтепер на ринок Польщі відвантажуватимуть також арматуру за стандартом B500SP. Особливі вимоги цього стандарту не обмежені геометричними розмірами, вагою погонного метра та механічними випробуваннями. Для освоєння і виробництва такої продукції потрібні зміни у малюнку калібру, куті нарізки ребер арматури, а також інші вимоги до маркування.
“Команда спеціалістів-технологів прокатного цеху, вальцетокарної дільниці, калібрувального бюро та технологічного управління об’єдналася для виконання цього важливого завдання. Були розроблені технічні рішення для оптимальної технології виробництва, таблиці калібрування, схеми прокату, виконані калібрування валків тощо. Розроблені параметри додали у програмне забезпечення верстатів з числовим програмним управлінням, на яких виконують підготовку прокатних валків”, – констатується в пресрелізі.
Також відзначається, що в січні на прокатному стані 400/200 освоїли виробництво п’яти профілерозмірів прокату класу B500SP – арматури номінальним перетином 10, 12, 16, 20 та 32 мм. У лютому прокатники продовжать роботу з розширення лінійки продукції для польського ринку – до освоєння запланована арматура перетином 8, 14 та 28 мм.
“Каметсталь” створена на базі ПрАТ “Дніпровський коксохімічний завод” (ДКХЗ) і ЦМК ПАТ “Дніпровський металургійний комбінат” (ДМК).
Згідно зі звітом материнської компанії групи “Метінвест” за 2020 рік, Metinvest B.V. (Нідерланди) належало 100% акцій ДКХЗ.
Промисловаї компанія “Пожмашина” (Прилуки Чернігівської обл.) підписала угоду з індустріальним парком “Формація.Львів” на будівництво нового заводу, повідомила компанія на Facebook-сторінці.
“День 31.01.2025 року увійде в історію не тільки нашої компанії, а й в історію українського машинобудування (…). Розуміючі всі військові та інші ризики, ми інвестуємо в Україну, в розвиток промисловості держави 15 млн доларів, у створення робочих місць”, – йдеться в повідомленні.
Тривалість будівництва – два роки.
“Незважаючи ні на що – повномасштабне вторгнення, всі складнощі та ризики, ганебне ставлення можновладців до бізнесу, яке сьогодні є, – ми, промислова компанія, нікуди не втекли, не закрили виробництво, не звільнили людей”, – підкреслює “Пожмашина”.
Як повідомлялося, після початку повномасштабних бойових дій “Пожмашина” частково релокувала виробничі потужності до Львова.
Промкомпанія “Пожмашина” випускає широкий спектр протипожежної, аварійно-рятувальної та спеціалізованої техніки, неодноразово постачала спецтехніку для ДСНС України.
За даними проєкту Clarity Project, у 2023 році компанія збільшила чистий прибуток на 19,3% порівняно з попереднім роком – до 537,7 млн грн за зростання чистого доходу у 2,2 рази – до 2 млрд 093 млн грн. У січні-вересні 2024 року чистий прибуток скоротився у 2,8 рази порівняно з девятьма місяцями-2023 – до 189,3 млн грн, виручка знизилася більш як удвічі – до 946,7 млн грн.
Засновником і кінцевим бенефіціаром промислової компанії “Пожмашина” є Олег Авер’янов.
Індустріальний парк “Формація.Львів” внесено до реєстру індпарків у жовтні 2023 року. Концепція передбачає розміщення на площі понад 30 га виробничих підприємств загальною площею понад 150 тис. кв. м та створення 3600 робочих місць.
Парк створила компанія Alterra Group у співпраці з Львівською міськрадою, Київською школою економіки та Міністерством економіки України
В грудні 2024 року парк отримав більшя як 114 млн грн фінансування Мінекономіки в рамках програми “Зроблено в Україні” для будівництва та розвитку інфраструктури.
