“Кернел”, один із найбільших українських агрохолдингів, у першому кварталі 2024 фінансового року (ФР, липень 2023-червень 2024 року) отримав $30,9 млн чистого збитку, тоді як попередній рік завершив із чистим збитком $162 млн.
“Чистий збиток … склав $31 млн, що стало другим кварталом поспіль, у якому компанія повідомила про від’ємний чистий результат (чистий збиток четвертого кварталу 2023ФГ становив $138 млн – ІФ-У)”, – зазначено у звіті компанії на Варшавській фондовій біржі.
Консолідована виручка “Кернел” у першому кварталі 2024ФР знизилася на 17% до першого кварталу і на 26% – до четвертого кварталу 2023ФР, склавши $564 млн.
“Основними факторами, що сприяли цьому зниженню, були скорочення обсягів експорту зерна і вплив зниження цін на всі сировинні товари”, – пояснюється в документі.
Вказується, що зміна справедливої вартості біологічних активів принесла $10 млн збитку в першому кварталі 2024ФР проти $2 млн збитку в першому кварталі 2023ФР, зниження цін призвело до списання запасів на $23 млн, а чисті збитки від зменшення корисності фінансових активів становили $20 млн, здебільшого відображаючи резерви, визнані за дебіторською заборгованістю.
Крім того, уточнюється, що витрати на доставку й обробку становили 22% собівартості продажів у першому кварталі 2024 фінансового року, а внаслідок усього перерахованого вище валовий прибуток у першому кварталі 2024 фінансового року впав на 70% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до $52 млн, однак це краще за збиток $22 млн у четвертому кварталі 2023ФГ.
Згідно зі звітом, загальні та адміністративні витрати в першому кварталі 2024ФР впали на 29% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до $31 млн, переважно через зниження заробітної плати та витрат, пов’язаних із заробітною платою.
Показник EBITDA “Кернел” у липні-вересні 2023 року впав майже вдев’ятеро до липня-вересня 2022 року – з $168 млн до $19 млн.
“Сегмент “Переробка олійних культур” залишався драйвером прибутковості групи, внісши $58 млн у прибуток “Кернел”. EBITDA зросла на 15% порівняно з четвертим кварталом 2023 фінансового року. Такі результати відображають високі продажі протягом звітного періоду і стабільно високу рентабельність EBITDA на рівні $158 на тонну проданої рослинної олії”, – наголошується в звіті.
“Кернел” пояснив, що отримав вигоду від налагоджених експортних маршрутів за межами українських чорноморських портів, що дало змогу підтримувати високі обсяги експорту, незважаючи на блокування Чорного моря. Крім того, слабка рентабельність переробки соняшнику, що переважала влітку 2023 року, істотно покращилася у вересні разом із появою на ринку нового врожаю соняшнику.
Вказується, що в умовах недоступності Чорного моря для експорту групи EBITDA сегмента “Інфраструктура і торгівля” склала лише $6 млн: прибуткові торгові операції Avere трохи перекрили збитковість інфраструктурних і логістичних активів в Україні.
Сегмент “Сільське господарство” в першому кварталі 2024 фінансового року приніс $23 млн збитку EBITDA.
Згідно зі звітом, чисті грошові кошти, використані в інвестиційній діяльності, у липні-вересні 2023 року становили $68 млн. Уточнюють, що в межах інвестиційної діяльності група використала $47 млн на придбання основних засобів (зокрема й на придбання терміналу з перевалки рослинної олії в порту Чорноморськ на суму $19 млн), внесла передоплату $25 млн за придбання термінала з перевалки рослинної олії в порту Рені, отримала $91 млн від продажу дочірніх компаній (здебільшого це пов’язано з остаточною виплатою винагороди за зняття з посади директора компанії “Кернел”), отримала $91 млн.
Агрохолдинг “Кернел” до війни посідав перше місце у світі за виробництвом соняшникової олії (близько 7% світового виробництва) і її експортом (близько 12%). Є одним з найбільших виробників і продавців бутильованої олії в Україні. Крім того, займається вирощуванням агропродукції та її реалізацією.
Чистий прибуток “Кернела” за 2023 ФР склав $299 млн, тоді як попередній рік компанія завершила з чистим збитком $41 млн. Виручка агрохолдингу за 2023ФР скоротилася на 35% – до $3,455 млрд, проте EBITDA зросла в 2,5 раза – до $544 млн.
Агрохолдинг ІМК за підсумками 9 місяців цього року отримав чистий збиток $2,25 млн проти $4,67 млн чистого прибутку за аналогічний період минулого року, говориться у звіті компанії на Варшавській фондовій біржі в четвер.
Згідно з ним, виручка холдингу зросла на 59,8% – до $98,78 млн, зокрема експорт збільшився на 24,4% – до $70,23 млн.
Водночас переоцінка біологічних активів і агропродукції в січні-вересні цього року принесла на 44,5% менше, ніж у січні-вересні минулого – $23,51 млн.
Крім того, значне зростання собівартості – на 55,6%, до $92,4 млн – призвело до скорочення валового прибутку на 33,3% – до $29,89 млн.
І хоча ІМК вдалося більш ніж удвічі скоротити адміністративні витрати (до $7,12 млн), більш ніж дворазове зростання витрат на логістику та дистрибуцію (до $16,50 млн) з урахуванням зниження валового прибутку призвело до падіння операційного прибутку порівняно з аналогічним періодом минулого року майже в 15,3 раза – до $1,41 млн.
Водночас частково ситуацію компенсували позитивні курсові різниці в січні-вересні цього року в $0,79 млн проти курсових збитків $11,07 млн за цей же період минулого року.
Нормалізована EBITDA за підсумками 9 місяців становила $13,85 млн, що в 2,7 раза менше, ніж за 9 місяців минулого року. У звіті наголошується, що причиною падіння стало зниження цін врожаю цього року.
Уточнюється, що основну виручку ІМК у звітному періоді принесла реалізація 472,98 тис. тонн кукурудзи – $82,42 млн і 56,12 тис. тонн пшениці – $10,78 млн, проте їхня ціна впала порівняно з минулим роком відповідно з $208 за тонну до $174 за тонну і з $268 за тонну до $192 за тонну.
Чистий грошовий потік від операційної діяльності за 9 місяців 2023 року склав $10,06 млн, тоді як за 9 місяців минулого року він був негативним – $9,37 млн.
Обсяг інвестицій зріс на 79% – до $5,80 млн і з урахуванням менше ніж $2 млн відтоку за фінансовими операціями чистий грошовий потік виявився позитивним – $2,30 млн проти негативного результату $11,63 млн за 9 місяців минулого року.
Поточні зобов’язання ІМ на кінець вересня цього року становили $55,81 млн (роком раніше – $55,51 млн), нетекучі – $13294 млн ($126,70 млн).
Вільні грошові кошти компанії на початок жовтня цього року дорівнювали $27,16 млн порівняно з $24,86 млн на початок цього року і $13,28 млн рік тому.
ІМК – інтегрована група компаній, що працює в Сумській, Полтавській та Чернігівській областях (північ і центр України). Контролює 120,3 тис. га (120,0 тис. га під обробкою). Станом на 30 вересня 2023 року група працювала у двох сегментах: рослинництво, а також елеватори та склади.
Чистий збиток агрохолдингу 2022 року становив $1,1 млн проти чистого прибутку $78,7 млн роком раніше за скорочення виручки на 37,3% – до $114 млн. EBITDA знизилася втричі – до $36,2 млн.
У першому півріччі 2023 року ІМК отримав $6,28 млн чистого прибутку, що на 44,6% менше, ніж за аналогічний період минулого року, а його виручка зросла на 61,6% – до $71,95 млн, зокрема експорт збільшився на 41,2% – до $58,9 млн. Нормалізована EBITDA за підсумками першого півріччя становила $17,06 млн, що на 41% менше, ніж у першому півріччі минулого року, через зростання витрат на продажі та зниження цін врожаю.
АТ “Укрпошта” в січні-вересні 2023 року зменшило чистий збиток на 15% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 594,8 млн грн, свідчать дані звіту компанії в системі розкриття інформації Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР).
Згідно з ним, чистий дохід держкомпанії збільшився на 12%, до 8,36 млрд грн.
Операційні витрати компанії зросли на 11,4%, до 9,3 млрд грн. Зокрема, матеріальні витрати збільшилися на 27,9%, до 1,1 млрд грн, витрати на оплату праці – на 11,9%, до 4,5 млрд грн. Відрахування на соціальні заходи на 3,8% до 986,6 млн грн. Амортизація збільшилася на 23,9% до 510,9 млн грн. Інші операційні витрати – на 4,6%, до 2,2 млрд грн.
Довгострокові кредити банків за дев’ять місяців зросли на 4,3%, до 863,11 млн грн. Короткострокові кредити не змінилися і становлять 3,38 млн грн.
У тексті звіту також зазначається, що станом на 30 вересня компанія порушила фінансові ковенанти за кредитною угодою з Європейським банком реконструкції та розвитку (ЄБРР). При цьому уточнюється, що у вересні “Укрпошта” отримала від ЄБРР підтвердження щодо намірів банку не стягувати довгострокове погашення за кредитом і ризик для компанії – мінімальний.
“Керівництво ЄБРР підтвердило наміри щодо подальшої співпраці в напрямку реалізації проєктів з АТ “Укрпошта”. Відповідно, зобов’язання за кредитом ЄБРР було класифіковано як довгострокове станом на 30 вересня 2023 року”, – ідеться у звіті.
Згідно з ним, “Укрпошта” продовжує працювати в умовах військового конфлікту з РФ. Станом на дату подання звітності окупованими залишаються частини Донецької, Луганської, Херсонської та Запорізької областей, на території яких розташовано близько 12% відділень поштового зв’язку. Станом на 30 вересня компанія має 27,36 тис. точок присутності, в яких працює 35 тис. співробітників (за результатами півріччя було 25,5 тис. точок присутності і 45 тис. співробітників).
Компанія також повідомила, що в обігу перебувають облігації серії “С” на 3,3 млн грн за номіналом із погашенням 18 листопада цього року.
Раніше повідомлялося, що в першому півріччі “Укрпошта” збільшила чистий збиток на 27,0% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 653,7 млн грн. Її чистий дохід зріс на 20,0% – до 5 млрд 580,13 млн грн.
АТ “Укрпошта” в січні-червні 2023 року збільшило чистий збиток на 27,0% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 653,7 млн грн.
Згідно зі звітом держкомпанії в системі розкриття інформації НКЦПФР, її чистий дохід зріс на 20,0% – до 5 млрд 580,13 млн грн.
Зазначається, що в першому півріччі цього року єдиним клієнтом, доходи від якого перевищували 10% сукупного доходу “Укрпошти”, залишався Пенсійний фонд. Сума винагороди від нього за доставку пенсій та інших соціальних виплат становила 1,421 млрд грн проти 1,423 млрд грн за аналогічний період минулого року.
Уточнюється, що доходи від надання послуг національної пошти зросли на 33,2% – до 3 млрд 2,92 млн грн грн. Зокрема, від доставки посилок і дрібних пакунків – на 46,5%, до 1 млрд 581,85 млн грн, від розповсюдження письмової кореспонденції – на 3,1%, до 667,46 млн грн, від міжнародного поштового обміну – майже в 2,1 разу, до 456,57 млн грн, тоді як від оформлення за передоплатою та доставлення періодичних друкованих видань скоротився на 45,1% – до 103,7 млн грн.
Фінансові та пов’язані з ним послуги принесли “Укрпошті” в січні-червні-2023 всього на 0,3% більше, ніж у січні-червні-2022, – 2 млрд 89,83 млн грн, багато в чому через стабільність винагороди Пенсійного фонду.
Водночас доходи від поштових переказів зросли на 75,9% – до 130,9 млн грн, тоді як приймання платежів принесло на 7,1% менше – 497,37 млн грн.
Нарешті продаж власних і комісійних товарів зріс на 54,6% – до 486,62 млн грн.
“Укрпошта” зазначила, що частка зарубіжних доходів у виручці зросла в першому півріччі цього року до 8,2% з 4,7% у першому півріччі минулого і сумарно сягнула 456,57 млн грн. Зокрема, доходи від контрагентів у Латвії підскочили майже в 4,4 раза – до 228,17 млн грн, в Естонії – в 62 рази, до 56,63 млн грн, у Польщі – в 2,3 раза, до 28,4 млн грн, у Німеччині – на 33,8%, до 15,48 млн грн.
Компанії в I півріччі 2023 року вдалося вийти на валовий прибуток 31,15 млн грн проти 32,3 млн грн валового збитку в I півріччі 2022 року.
Однак через зростання адмінвитрат і витрат на збут операційний збиток навіть дещо зріс порівняно з аналогічним звітним періодом минулого року – на 9,8%, до 747,04 млн грн.
Повідомляється, що станом на 30 червня 2023 року поточні зобов’язання “Укрпошти” перевищували її оборотні активи на 2,81 млрд грн, тоді як на 31 грудня 2022 року – на 1,97 млрд грн.
Компанія зазначила, що продовжує працювати в умовах військового конфлікту з РФ. Станом на дату подання звітності окупованими залишаються частини Донецької, Луганської, Херсонської та Запорізької областей, на території яких розташовано близько 12% відділень поштового зв’язку. Наразі працює майже 25,5 тис. точок присутності (у них працює 45 тис. співробітників), ідеться у звіті.
Зазначається, що “Укрпошта” продовжує реалізацію основних стратегічних інвестиційних проектів. Зокрема, завершено перехід на пересувні відділення в сільській місцевості – проєкт реалізовувався за підтримки Європейського банку реконструкції та розвитку. Наступним кроком планується автоматизація пересувних відділень до кінця 2023 року, що дасть змогу повністю автоматизувати мережу “Укрпошти”.
Компанія повідомила також про впровадження модуля ERP-системи, у третьому кварталі 2023 року заплановано закінчення переходу на нову централізовану структуру без окремих філій. Також, поступово оновлюються інші критичні бекові та транзакційні IT-системи для поліпшення якості надання послуг.
“Після певної паузи у зв’язку з російською агресією, “Укрпошта” відновила проєкт із модернізації логістичної мережі (оренда сучасних логістичних центрів та встановлення нового сортувального обладнання) Уже запущено 3 посилкові сортувальні лінії та до першого кварталу 2024 року заплановано повну автоматизацію основних сортувальних хабів, що покриють усю територію країни”, – сказано у звіті.
Зазначається також, що 2021 року компанія уклала попередній договір купівлі/продажу контрольної частки в одному з приватних комерційних банків для отримання можливості надавати банківські послуги в мережі відділень. “Угода відбудеться тільки за умови отримання дозволу від Національного банку України та виконання інших умов договору. На дату затвердження фінансової звітності керівництво компанії не отримало відповідних дозволів”, – уточнили в “Укрпошті”.
Щодо облігацій компанія повідомила, що в обігу перебувають облігації серії “С” на 3,3 млн грн за номіналом із погашенням 18 листопада цього року.
ПрАТ “Інтерпайп Новомосковський трубний завод” (“Інтерпайп НМТЗ”, Дніпропетровська обл.) у січні-березні поточного року скоротило чистий збиток у 8,8 раза порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 13,248 млн грн.
Згідно з проміжним звітом компанії, підприємство за цей період скоротило чистий дохід на 37,3% – до 251,985 млн грн.
Нерозподілений прибуток до кінця березня 2023 року становив 200,795 млн грн.
Як повідомлялося, “Інтерпайп НМТЗ” завершив 2022 рік із чистим збитком у розмірі 382,038 млн грн, тоді як у попередньому році отримав чистий прибуток 175,722 млн грн.
“Інтерпайп” – українська промислова компанія, виробник безшовних труб і залізничних коліс. Продукцію компанії поставляють у понад 80 країн світу через мережу торговельних офісів, розміщених на ключових ринках СНД, Близького Сходу, Північної Америки та Європи.
У структурі компанії п’ять промислових активів: “Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод (НТЗ)”, “Інтерпайп Новомосковський трубний завод (НМТЗ)”, “Інтерпайп Ніко-Тьюб”, “Дніпропетровський Втормет” і електросталеплавильний комплекс “Дніпросталь” під брендом “Інтерпайп Сталь”.
Кінцевим власником Interpipe Limited є український бізнесмен Віктор Пінчук і члени його сім’ї.
“Інтерпайп НМТЗ” спеціалізується на виробництві зварних труб для нафтогазової галузі, машинобудування, будівництва та інших галузей промисловості.
За даними НДУ на четвертий квартал 2022 року, компанія Interpipe Limited (Кіпр) володіє 90,3897% акцій заводу, у компанії Lindsell Enterprises Limited (Кіпр) – 6,2918%.
Статутний капітал ПрАТ “Інтерпайп НМТЗ” – 50 млн грн, номінал акції – 0,25 грн.
Тимчасово окуповане підприємство з іноземними інвестиціями у формі ПрАТ “Запорізький залізорудний комбінат” (ЗЗРК) завершило 2022 рік із чистим збитком у розмірі 371,605 млн грн, тоді як 2021 року отримало чистий прибуток у розмірі 5 млрд 193,310 млн грн.
Згідно з проєктом рішення запланованих на 28 вересня 2023 року позачергових загальних зборів акціонерів, пропонується покрити збитки за 2022 рік за рахунок прибутку майбутніх періодів.
Акціонери на зборах також мають намір затвердити звіти за 2022 рік і призначити аудиторську фірму ПрАТ “КПМГ Аудит” для надання послуг з обов’язкового аудиту фінансової звітності ЗЗРК за 2022 рік.
Як повідомлялося, позачергові збори акціонерів, які відбулися 15 липня 2022 року, залишили нерозподіленим чистий прибуток за підсумками роботи у 2021 році в розмірі 5 млрд 193,310 млн грн. Для участі в зборах було зареєстровано 1 акціонера із загальною кількістю простих голосуючих акцій 57430967 штук, або 51,169770% голосуючих акцій.
Адміністрація ЗЗРК раніше заявила про втрату контролю над діяльністю підприємства на тимчасово неконтрольованій території України. Водночас пояснювалося, що з початком активних бойових дій на території України адміністрація ЗЗРК з метою дотримання техногенної безпеки з 26 лютого 2022 року реалізувала низку заходів із тимчасової консервації виробничого процесу – з дня окупації військами РФ частини територій Запорізької області. А з 15 червня 2022 року господарська діяльність та управління виробничими процесами ЗЗРК стали неможливими через неправомірні дії третіх осіб.
Адміністрація ЗЗРК подала відповідну заяву до СБУ та правоохоронних органів. Також зазначалося, що відомості про фізичних осіб, які співпрацюють з окупантами країни-агресора та надають їм допомогу в скоєнні протиправних дій щодо підприємства та його власності, передано до СБУ та інших правоохоронних органів для реагування на факт захоплення підприємства та колабораціоністської діяльності відповідно до кримінального законодавства України.
ЗЗРК розробляє Південно-Білозерське і Переверзевське залізорудні родовища, виробляє товарну агломераційну і мартенівську залізну руду. Реалізує продукцію метпідприємствам Словаччини, Чехії, Австрії та Польщі, а також в Україні – меткомбінату “Запоріжсталь”.
За даними НДУ на перший квартал 2023 року, основними акціонерами ПрАТ є словацька фірма Minerfin, a.s. – 51,1698%, “Запоріжсталь” – 29,5193%, чеська KSK Consulting, a.s. – 19,0632%.
