Business news from Ukraine

Business news from Ukraine

Українські аграрії зібрали понад 53 мільйони тонн зерна та майже завершили збирання соняшнику

Аграрії станом на 5 грудня намолотили 53,597 млн тонн зернових та зернобобових культур з 10,55 млн га, що становить 91% площ, засіяних цими культурами, повідомило Міністерство економіки, довкілля і сільського господарства.

Як зазначило Мінекономіки, наразі намолочено 23,5 млн тонн кукурудзи з 3,44 млн га. Щодо пшениці, то її врожай трохи вищий ніж рік тому – 22,96 млн тонн з 5,05 млн га порівняно 22,40 млн тонн з 4,9 млн га, тоді як ячменю дещо менший – 5,42 млн тонн з 1,36 млн га проти торішніх 5,6 млн тонн з 1,41 млн га.

Врожай гороху цього року значно більший – 672,5 тис. тонн з 275,1 тис. га порівняно із 469 тис. тонн з 212,3 тис. га рік тому, а гречки та проса поки значно менший – 82,7 тис. тонн проти 131,7 тис. тонн та 62,1 тис. тонн проти 161,3 тис. тонн відповідно.

Врожай інших зернових та зернобобових цього року на 5 грудня сягнув 899,6 тис. тонн із 327,8 тис. га порівняно із 1 млн тонн рік тому.

У Мінекономіки підрахували, що врожай кукурудзи зібрано з 78% виробничих площ, відведених під культуру, проса – з 88%, гречки – 97%, пшениці та ячменю – 98%.

Щодо олійних, то їх врожай станом на 5 грудня становить 17,11 млн тонн. Загалом, соняшнику зібрано з 93% засіяних площ, сої – з 97%. Збір ріпаку завершено, він виявився лише трохи меншим за минулорічний – 3,31 млн тонн проти 3,5 млн тонн з майже однакових за розміром площ – близько 1,3 млн га.

Сої наразі зібрано 4,75 млн тонн із 2,00 млн га, тоді як соняшнику – 9,04 млн тонн із 4,81 млн га.

Окрім того, відстає також збір цукрових буряків: їх викопано на 98% виробничих площ – 10,39 млн тонн із 195 тис. га.

Національний банк України у жовтневому інфляційному звіті збільшив оцінку врожаю зернових і зернобобових у 2025 році до 61,5 млн тонн із 57,9 млн тонн у липневому звіті, натомість знизив оцінку врожаю олійних до 19,3 млн тонн із 21,0 млн тонн.

НБУ нагадав, що торік врожай зернових в Україні знизився до 56,2 млн тонн із 59,8 млн тонн у 2023 році, а олійних – із 21,7 млн тонн до 20 млн тонн.

, ,

ФАО передала 615 зерносховищ фермерам прифронтових областей для зберігання врожаю

Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО) завершила розподіл 615 модульних зерносховищ серед малих і середніх фермерських господарств у семи прифронтових областях, повідомила пресслужба ФАО у Facebook.

У ФАО уточнили, що ця ініціатива була реалізована за підтримки урядів Канади та Японії у тісній співпраці з Міністерством економіки, довкілля та сільського господарства. У ФАО переконані, що програма сприяє стабілізації роботи господарств, запобіганню післязбиральним втратам і забезпеченню безперервності агровиробництва.

Подати заявку на участь у програмі фермери могли через Державний аграрний реєстр (ДАР). ФАО в 2025 році отримала 747 заявок від виробників, які обробляють від 200 до 1 000 га. Після перевірки було відібрано 615 господарств, які отримали модульні зерносховища. Розподіл відбувся у семи областях: Чернігівській (62), Дніпропетровській (116), Харківській (124), Херсонській (14), Кіровоградській (84), Миколаївській (128) та Одеській (87).

Ця ініціатива є частиною ширшої Стратегії підтримки зберігання зерна, яку ФАО та партнери впроваджують із 2022 року у відповідь на критичний дефіцит потужностей для зберігання. За цей час українські агровиробники отримали широкий спектр рішень для зберігання – понад 37 000 зернових рукавів, 105 комплектів обладнання для завантаження та розвантаження та загалом 859 модульних зерносховищ. Сукупно ця підтримка дозволила фермерам по всій Україні зберегти понад 8 млн тонн зерна та підтримати агровиробництво в умовах війни.

Попри значний прогрес, нестача інфраструктури для зберігання й надалі залишається ключовим стримувальним фактором для відновлення аграрного сектору, особливо у прифронтових та нещодавно звільнених районах, наголосили в ФАО. У міру підготовки до сезону 2026 року сталий розвиток сучасних і безпечних потужностей зі зберігання зерна залишатиметься критично важливим для захисту засобів до існування та збереження національного продовольчого виробництва.

“Для фермера можливість безпечно зберігати свій врожай – це не лише про зерно. Це про спокій, про впевненість у тому, що місяці важкої праці не будуть втрачені. Ці сховища дають українським фермерам те, що сьогодні особливо необхідно у часи війни, – стабільність і здатність дивитися у майбутнє з надією. Ми й надалі підтримуватимемо їх на цьому шляху”, – запевнила керівник Офісу ФАО в Україні Шахноза Мумінова.

ФАО разом із партнерами планує надати підтримку ще приблизно 100 фермерам на початку 2026 року, однак масштаби потреб значно перевищують наявні ресурси. Посилення співпраці та подальша активна участь міжнародної спільноти будуть ключовими для того, щоб фермери могли витримувати триваючі виклики та робити внесок у довгострокове відновлення України, переконані в організації.

, , , ,

Україна може зібрати понад 81 мільйон тонн зерна в 2025 році, але логістика загрожує експорту

Українська зернова асоціація (УЗА) прогнозує врожай зернових та олійних культур у 2025 році на рівні 81,4 млн тонн проти 79 млн тонн (+3%) роком раніше, повідомила пресслужба асоціації.

“При такому врожаї експорт в поточному сезоні 2025/26 потенційно міг би сягнути 49 млн тонн (минулого сезону – 46,7 млн тонн). Втім, це оптимістичний сценарій, реалізація якого залежить від вирішення серйозних логістичних проблем”, – зауважили в УЗА.

Асоціація нагадала, що Україна наразі відчуває значні проблеми в логістиці експорту зерна через постійні російські терористичні удари по критичній інфраструктурі: енергетиці, залізниці та морських портах України. В результаті російських обстрілів цивільної інфраструктури залізниця та порти не можуть працювати на повну потужність через пошкодження їхньої інфраструктури, дефіциту електроенергії та в умовах постійних відключень.

“Очевидно, що неможливість експортувати значні обсяги вирощеного врожаю через логістичні проблеми вкрай негативно вплине не тільки на українських агровиробників та цінову кон’юнктуру на внутрішньому ринку, але й може стати сильним ударом для економіки України та її платіжного балансу”, – зазначили в УЗА.

Врожай пшениці в 2025 році УЗА оцінила на рівні 22,5 млн тонн проти 22,4 млн тонн (+0,45%) рік тому . З огляду на це потенційний експорт пшениці в 2025/26 МР міг би сягнути 16,5 млн тонн, припустили в УЗА.

Врожай ячменю в 2025 році, за оцінкою асоціації, становить 4,9 млн тонн проти 5,6 млн тонн (-2,5%) рік тому, а ймовірний експорт в 2025/2026 МР прогнозується на рівні близько 2,3 млн тонн.

Врожай кукурудзи в УЗА очікують на рівні 32 млн тонн проти 25,9 млн тонн (+23,6%), а потенційний експорт в поточному сезоні міг би сягнути 25 млн тонн за умов безперешкодної логістики, вважають експерти.

Врожай соняшнику в 2025 року в УЗА прогнозують на рівні 11,5 млн тонн проти 12,8 млн тонн (-10,2%) рік тому. Традиційно майже весь соняшник буде перероблено в Україні – 11,4 млн тонн, натомість експорт сягне не більше 50 тис. тонн.

Врожай ріпаку в 2025 році становить 3,2 млн тонн проти 3,8 млн тонн (-15,8%) рік тому, при цьому експорт 2025/26 МР може сягнути лише 2,1 млн тонн, решта буде перероблена в Україні.

Врожай сої в 2025 році, за оцінкою УЗА, становить близько 5 млн тонн проти 6,8 млн тонн (-26,5%) у 2024-му, що пояснюється значним зменшенням посівних площ під цією культурою та гіршою врожайністю. Все ж потенційний експорт міг би реалізувати у 2025/26 МР 2,5 млн тонн, а решту буде перероблено в Україні, оскільки через законодавчі обмеження її експорт утруднений, як і ріпаку.

“Стосовно врожаю наступного року, оскільки практично вже відомі посівні площі під озимими культурами та з врахуванням прогнозу посіву ярих культур навесні потенційний врожай наступного року може становити 84,5 млн тонн зернових та олійних, з яких Україна могла б потенційно експортувати близько 50 млн тонн зернових та олійних”, – прогнозує УЗА.

Українська зернова асоціація (УЗА) – це об’єднання виробників, переробників та найбільших експортерів зерна, які щорічно експортують близько 90% української зернової продукції.

, ,

Кернел збільшив експорт зерна у кварталі через новий урожай

“Кернел”, один із найбільших українських агрохолдингів, у липні-вересні 2026 фінансового року (ФР, липень 2025-го – червень 2026-го) експортував 1,3 млн тонн зерна, що на 15% менше, ніж за аналогічний період минулого року, але на 27% більше проти попереднього кварталу, завдяки більшій доступності зерна на внутрішньому ринку після початку збору врожаю озимої пшениці.

Згідно оприлюдненого квартального звіту, пшениця становила 74% загального обсягу експорту “Кернелу”, а решту – кукурудза та ячмінь.

“Початок нового фінансового року для сегмента “Інфраструктура та торгівля” був сформований двома ключовими ринковими динаміками: затримкою збиральної кампанії в Україні, спричиненою погодними умовами, та повільнішими, ніж зазвичай, продажами фермерів”, – розповіли в агрохолдингу.

Відтак обсяги вантажообігу експортних терміналів у першому кварталі 2026 ФР становили 1,8 млн тонн, що на 17% менше проти аналогічного періоду минулого року, що призвело до зменшення обсягів експорту зерна та загального портфелю продажів рослинних олій та шроту групи.

У загальному обсягу вантажообігу зерно становило 75%, харчові олії – 13%, решта – рослинні шроти.

Обсяг надходження зерна до силосів у липні-вересні 2026 ФР склав 1,2 млн тонн, що на 34% менше, ніж у попередньому році. Із цієї кількості 796 тис. тонн було отримано від власних сільгосппідприємств агрохолдинга, а решта – від сторонніх постачальників.

“Зменшення надходження головним чином відображає пізніший початок збиральної кампанії групи, оскільки несприятливі погодні умови та нерівномірна стиглість врожаю в різних регіонах затримали та зменшили поставки на склади”, – пояснили у “Кернелі”.

Сегмент “Інфраструктура та торгівля” у першому кварталі 2026 ФР згенерував EBITDA у розмірі $20 млн, що на 62% менше, ніж у попередньому році.

Агрохолдинг “Кернел” до війни посідав перше місце у світі з виробництва соняшникової олії (близько 7% світового виробництва) та її експорту (близько 12%). Є одним із найбільших виробників та продавців бутильованої олії в Україні. Крім того займається вирощуванням агропродукції та її реалізацією.

, , ,

Безкоштовне сертифіковане навчання для зерновиків: на форумі “Зерно і переробка 2025” представили нові професійні курси AgriAcademy

У Львові протягом кількох днів тривав форуму «Зерно і переробка 2025: борошно, бакалія, комбікорми», який поєднав практику, аналітику та жваві дискусії щодо майбутнього української зернопереробки, пише SEEDS.

На цю ключову подію галузі до Львова завітали більше ста представників зернопереробних, хлібопекарських та комбікормових підприємств, аналітики, представники технологічних компаній та профільні експерти — ті, хто формує порядок денний галузі.

Організували форум Спілка «Борошномели України» та Agro Marketing Agency.

Під час форуму заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Тарас Висоцький представив основні показники та тенденції нового агросезону. За попередніми оцінками, урожай пшениці у 2025 році становить 23 млн тонн, тоді як внутрішнє споживання залишається на рівні близько 6 млн тонн. Посівна кампанія триває, і площі під озимою пшеницею, за прогнозами, зростуть на 7–10%, що формує передумови для стабільного виробництва у 2026 році.Разом із тим Висоцький відзначив складну ситуацію на ринку жита: обсяги вирощування — мінімальні, і міністерство спільно з профільними асоціаціями готує механізми, які мають стимулювати розширення посівів уже з наступного сезону.

В рамках форуму Директор Громадської спілки “Борошномели України” Родіон Рибчинський презентував онлайн-курс для агробізнесу «Післязбиральна обробка та зберігання зерна» від AgriAcademy – безкоштовної онлайн-платформи аграрної освіти і сертифікованих онлайн-курсів від провідних українських та міжнародних експертів.

Новий курс AgriAcademy присвячений основам організації та проведення приймання, післязбиральної обробки та зберігання зерна призначений для тих хто цікавиться можливістю підвищення кваліфікації та оволодіння сучасними та інноваційними техніками та технологіями покращення готовності зерна до зберігання, контролю та підвищення його якості.

AgriAcademy.org– безкоштовна платформа онлайн-навчання для працівників агросектору та студентів закладів аграрної освіти, започаткована ЄБРР у грудні 2022 року в межах програми підтримки продовольчої безпеки в Україні. Її мета – посилити конкурентоспроможність та сталий розвиток сільського господарства, яке зазнало значних втрат через війну.

Крім самої презентації курсу під час форуму всі бажаючі отримали промо-продукцію з QR-кодом АgriAcademy. Перейшовши за посиланням кожен має можливість обрати потрібний онлайн-курс та зареєструватися на нього.

Після початку війни тисячі працівників агросфери втратили доступ до структурованих форм навчання. AgriAcademy стала відповіддю на цю проблему – платформою, що надає:

  • понад 30 сертифікованих курсів для агробіщнесу,
  • безкоштовний доступ,
  • нові матеріали від провідних українських та міжнародних експертів і компаній,
  • гнучке онлайн-навчання,
  • офіційні сертифікати після проходження тестів.

Перейти до навчання: https://agriacademy.org/courses-catalog/AgriAcademy – це безкоштовна платформа онлайн-навчання, створена за ініціативи ЄБРР у межах програми підтримки продовольчої безпеки в Україні.  Її мета – посилити конкурентоспроможність та сталий розвиток сільського господарства, яке зазнало значних втрат через війну.

Створення та управління платформою (включаючи розробку курсів, навчальні тури тощо) здійснюється за підтримки та фінансування ЄБРР, а також:

  • Багатостороннього донорського рахунку ЄБРР для стабілізації та сталого зростання України (донори: Данія, Фінляндія, Франція, Німеччина, Італія, Японія, Нідерланди, Норвегія, Польща, Швеція, Швейцарія, Велика Британія, США та Європейський Союз як найбільший донор);
  • Республіки Ірландія через Фонд сприяння малому бізнесу ЄБРР (інші донори фонду: Італія, Японія, Південна Корея, Люксембург, Норвегія, Швеція, Швейцарія, Тайбей Китай та США);
  • Сільськогосподарської та продовольчої організації ООН (FAO).

Джерело: https://www.seeds.org.ua/bezkoshtovne-sertifikovane-navchannya-dlya-zernovikiv-na-forumi-zerno-i-pererobka-2025-predstavili-novi-profesijni-kursi-agriacademy/

, , , , ,

Українські аграрії постачають 15 млн тонн пшениці, формуючи нову модель продовольчої безпеки

Платформа Food from Ukraine символізує розширення ініціативи України від акценту лише на зерні до готової продукції, а також до передачі знань технології, повідомив міністр економіки, довкілля і сільського господарства Олексій Соболев на відкритті IV Міжнародного саміту з продовольчої безпеки “Продовольство з України” у Києві в середу.

Соболев зазначив, що Україна в 2025-2026 маркетинговому році вже експортувала 5,8 млн тонн пшениці.

“Це не просто цифра, це показник стійкості нашого агросектору, який працює попри зруйновану інфраструктуру, постійні логістичні виклики, атаки дронами і щоденні ризики”, – наголосив міністр.

Він навів дані прогнозу USDA, згідно з якими за підсумками сезону експорт пшениці з України становитиме 15 млн тонн, тобто приблизно 7% світової торгівлі цією продукцією.

“Це підтверджує, що Україна продовжує, попри все, бути надійним партнером для світового продовольчого ринку. (…) Проте питання продовольчої безпеки лишається актуальним і буде тільки посилюватися. Українські аграрії забезпечують продовольством сотні мільйонів людей в різних регіонах світу, від Північної Африки до Азії. Наша країна залишається гарантом глобальної продовольчої безпеки, забезпечується стабільність поставок зернових, олійних культур і продуктів тваринництва”, – зауважив Соболев.

Як зазначив міністр, в Україні розуміють, що найстрімкіше зростатиме попит на продовольство. Найближчими десятиліттями приріст майже на 14% сформує Субсахарська Африка, яка наразі імпортує понад дві третини власної потреби продовольства. Середня продуктивність фермерських господарств на цьому континенті становить лише 40% потенціалу, втрати зернових становлять до 20%, а щільність механізації – всього 2-4 трактори на 100 кв км, що в десятки разів нижче, ніж у Європі.

Водночас він зауважив високу реакцію на ці виклики з боку держав Африки, які інвестують у зрошення, механізацію, створення агропромислових зон, локалізацію виробництва техніки, розвиток інфраструктури, зберігання і переробку. Це не просто модернізація, за словами Соболева, це стратегічний курс на самодостатність.

Саме тому одним із стратегічно правильних рішень для України, на думку міністра економіки, є трансформація ініціативи президента України Grain from Ukraine у Food from Ukraine.

“Платформа Food from Ukraine формуватме новий підхід до глобальної продовольчої політики, поєднуючи довгострокове фінансування гуманітарних програм за створенням стабільних і захищених логістичних маршрутів, розвитком переробки та виробництва продукції з високою додатковою вартістю, залученням інвестицій, технологічною модернізацією агросектору, розширенням співпраці з країнами Азії, Африки, Латинської Америки та острівними державами, а також налагодженням партнерства між урядом, бізнесом і міжнародними організаціями для створення стійкої передбачуваної та інноваційної глобальної продовольчої системи”, – підкреслив Соболев.

Міністр повідомив, що Україна в рамках цієї ініціативи розпочне створювати мережу регіональних продовольчих хабів. Він продемонстрував відеопрезентацію першого проєкту такого логістично-переробного хабу, який планується звести в Гані. Базовою інфраструктурною точкою його стане зберігання, переробка та дистрибуція української агропродукції, а також локалізація сучасних технологій Західній Африці.

Соболев наголосив, що Україна та Гана в Києві в середу підписали меморандум про співпрацю, чим заклали підгрунтя для довгострокового партнерства та практичного розвитку ініціативи та створення Food for Ukraine.

“Україна перестає бути політичним донором продовольства. Ми стаємо частиною архітектури нової моделі глобальної продовольчої стійкості, країною, яка допомагає не лише годувати світ сьогодні, а й створює механізми інноваційного виробництва завтра”, – резюмував міністр економіки.

,