Агропромхолдинг “Астарта” за підсумками 2025 року отримав валовий збір зернових та олійних культур на рівні близько 0,6 млн тонн, що відповідає результату попереднього року, повідомила компанія в річному звіті.
“Кліматична нестабільність, логістичні обмеження та зростання витрат спонукали Компанію збільшити площі культур із прогнозованими продажами та стабільною економікою, таких як кукурудза та соняшник. Проте несприятлива погода чинила значний тиск на посіви, знижуючи продуктивність”, – зазначено у звіті компанії.
Холдинг переглянув структуру посівних площ під впливом кліматичних і логістичних факторів. Посіви кукурудзи зросли більш ніж удвічі – до 12 тис. га, що забезпечило збір 94 тис. тонн зерна (+134% до 2024 року), а виробництво соняшнику збільшилося на 32% – до 61 тис. тонн.
Врожай сої скоротився на 27% – до 122 тис. тонн (з урахуванням зібраного у 2026 році), а ріпаку – на 23%, до 31 тис. тонн через погодні аномалії. Збір буряку в цукровому сегменті склав 1,8 млн тонн, що лише на 2% менше за попередній рік завдяки зростанню врожайності на 12,2%, яке майже повністю нівелювало скорочення площ на 13%. Виробництво пшениці впало на 9% – до 237 тис. тонн на тлі зменшення площ та незначного зниження продуктивності.
Врожайність основних культур холдингу переважно перевищувала середні показники по Україні. Показник по кукурудзі склав 7,6 т/га проти 7,2 т/га по країні, а по пшениці – 5,2 т/га проти 4,5 т/га. Відрив зафіксовано також по соняшнику – 2,1 т/га проти 1,9 т/га та ріпаку – 2,8 т/га проти 2,7 т/га, тоді як результати по цукровому буряку зупинилися на позначці 55 т/га.
“Астарта” у 2026 році планує розширити посіви кукурудзи на 66%, до 20 тис. га, та збільшити площі під озимим ріпаком на 36%, до 15 тис. га порівняно з минулим роком. Скорочення площ очікується під соняшником на 20% до 23 тис. га, пшеницею – на 15% до 39 тис. га та цукровим буряком – на 6% до 32 тис. га. Площі під соєю залишаться стабільними на рівні 56 тис. га, що у 1,7 раза менше за піковий показник 2024 року, який становив 70 тис. га.
“Стан озимих культур загалом задовільний, оскільки ізоляційний сніговий покрив захищає рослини від сильного холоду. Значні запаси вологи також створюють потенціал для вищої врожайності ярих культур”, – уточнили в агрохолдингу.
“Астарта” – вертикально інтегрований агропромисловий холдинг, що здійснює діяльність у семи областях України та є найбільшим виробником цукру в країні. Склад компанії включає п’ять цукрових заводів, агрогосподарства із земельним банком 214 тис. га (зокрема 129 тис. га у Полтавській, 42 тис. га у Хмельницькій та 16 тис. га у Вінницькій областях) і молочні ферми з 30 тис. голів ВРХ. Холдинг також оперує заводом із переробки сої та біоенергетичним комплексом у Полтавській області, а також мережею з шести елеваторів.
Чистий прибуток “Астарти” за 2025 рік впав у 4,2 раза – до $19,94 млн, а консолідована виручка скоротилася на 23% – до $472 млн. Показник EBITDA агрохолдингу знизився на 37% – до $100 млн при рентабельності 21%. Чистий борг компанії за минулий рік подвоївся і на кінець періоду становив $226 млн.
Міжнародна підтримка, розвиток професійної освіти та швидке впровадження практико-орієнтованих навчальних рішень є критично важливими для збереження конкурентоспроможності українського агросектору, який в умовах війни залишається ключовим джерелом валютної виручки та одним із драйверів економіки, заявили учасники пресконференції “Міжнародне партнерство з метою розвитку навчання в агросекторі України”.
Під час дискусії спікери наголосили, що аграрна галузь дедалі гостріше стикається з дефіцитом кадрів, потребою в перекваліфікації персоналу, адаптацією до нових стандартів ЄС і запитом на сучасні цифрові знання – від післязбиральної переробки зерна до технологій штучного інтелекту в агровиробництві.
Засновник інформаційно-аналітичного центру Experts Club, заступник директора агентства “Інтерфакс-Україна” Максим Уракін наголосив, що в нинішніх умовах розвиток освіти в агросекторі напряму пов’язаний із питаннями економічної стійкості держави.
«Сьогодні економіка України значною мірою залежить від допомоги міжнародних партнерів, і це треба говорити прямо. Але Україна не може будувати своє майбутнє лише на зовнішній підтримці, тому нам потрібні галузі, які генерують валютну виручку, підтримують зайнятість і формують податкову базу, і саме таким сектором залишається агросектор», – наголосив він на пресконференції в агентстві “Інтерфакс-Україна” у вівторок.
За словами Уракіна, одним із прикладів такого практичного партнерства став запуск онлайн-курсу “Застосування технологій штучного інтелекту в аграрному виробництві”, реалізованого Experts Club спільно з AgriAcademy за ініціативи ЄБРР у межах програм підтримки продовольчої безпеки. Він підкреслив, що для українських аграріїв особливо важливими є рішення, які дозволяють не просто говорити про інновації, а переводити їх у площину конкретних бізнес-інструментів.
«Мета цього курсу – перевести розмову про штучний інтелект із рівня абстракцій на рівень конкретних бізнес-рішень. Сьогодні Україні потрібна нова система навчання аграріїв – більш технологічна, системна, така, що поєднує міжнародну практику, експертизу бізнесу і прикладні завдання», – зазначив Уракін.
В свою чергу, координатор проєктів Інвестиційного центру ФАО в Україні Оксана Юрченко, наголосила, що кадровий дефіцит в агросекторі є хронічною проблемою, яка не зникла ні після пандемії, ні в умовах повномасштабної війни, а відтак саме доступні дистанційні формати навчання стають одним із небагатьох реалістичних шляхів швидкого посилення кваліфікації працівників.
«Проблема кваліфікованих кадрів для аграрного сектору була, є і буде залишатися однією з ключових. Працівникам господарств часто складно відвідувати офлайн-навчання через графік і віддаленість, тому галузь потребує доступного, практичного і гнучкого навчання, яке можна проходити без відриву від роботи», – зазначила вона.
Юрченко нагадала, що платформа AgriAcademy створювалася як відповідь на запит великого агробізнесу та міжнародних партнерів на системне навчання галузі в умовах війни. За її словами, на платформі вже розміщено понад 40 курсів, які розробляються за участю бізнесу, українських і міжнародних експертів та адаптуються до актуальних потреб сектору. Окремий акцент робиться не лише на рослинництві, а й на тваринництві, де різко зросли вимоги до біобезпеки, здоров’я тварин, благополуччя і відповідності європейським стандартам.
«Якщо дивитися на кількість виданих платформою AgriAcademy дипломів і сертифікатів, то вже йдеться про понад 3,5 тис. документів. Водночас число зареєстрованих слухачів, які ще проходять або планують завершити навчання, є приблизно втричі більшим, що свідчить про стале зростання інтересу до платформи», – повідомила Юрченко.
Вона також звернула увагу, що з 1 січня 2026 року для всіх сільськогосподарських підприємств, які утримують тварин, вже діють обов’язкові вимоги щодо благополуччя тварин, а отже попит на профільне навчання лише посилюватиметься. За словами експертки, самі курси на платформі поки не є юридично обов’язковими, однак фактично стають важливим практичним інструментом для правильного тлумачення і впровадження нових норм на підприємствах.
Директор Спілки “Борошномели України”, експерт зернового сектору ФАО ООН Родіон Рибчинський зазначив, що проблема кадрів стосується не лише агровиробництва, а всього агропродовольчого сектора, включно з переробкою та харчовою промисловістю, де автоматизація багатьох процесів поки не може замінити людину.
«Проблема кадрів для харчової галузі сьогодні ще гостріша, ніж для самого агровиробництва. У полі вже можна використовувати безпілотні комбайни чи трактори, але ніхто не придумав, як без людей виготовляти хліб, крупи, макарони чи іншу харчову продукцію, тому питання якості персоналу і якості знань тут є викликом номер один», – додав він.
Рибчинський підкреслив, що в умовах євроінтеграції підприємства харчової промисловості мають не лише шукати працівників, а й швидко підтягувати їхню кваліфікацію відповідно до нових регламентів, технологічних вимог і стандартів якості. Саме тому, за його словами, такі освітні майданчики, як AgriAcademy, мають розвиватися паралельно з формальною освітою.
Експерт також повідомив, що на платформі вже доступний курс із післязбиральної обробки та зберігання зерна, а найближчим часом має з’явитися курс із переробки зерна круп’яних культур. При цьому, як наголосив експерт, основне завдання таких програм – дати фахівцям якісну базу, без якої неможливо рухатися до інновацій.
Керівник проєкту “Агрокебети PRO: зернові та олійні” асоціації УКАБ Максим Гопка заявив, що саме перекваліфікація, короткі прикладні програми та навчання із практичною складовою сьогодні є одним із найефективніших інструментів реагування на кадрову кризу в агросекторі.
«Сьогодні агросфера в Україні стикається з серйозним дефіцитом кадрів, тому швидкі, практико-орієнтовані освітні рішення стають ключовими. Наш підхід – це не просто навчання, а формування нової якості людського капіталу для агросектору через поєднання теорії, практики і прямої взаємодії з бізнесом», – зазначив він.
За словами Гопки, у межах однієї з програм майже 984 особи зареєструвалися на навчання, а 552 уже його завершили. Частина учасників пройшла також практичну складову, після чого частина випускників працевлаштувалася або продовжила працювати за близьким напрямом у галузі. Особливу увагу в таких програмах, за його словами, приділяли внутрішньо переміщеним особам, молоді, людям з інвалідністю та ветеранам війни.
Окремо Гопка наголосив, що важливо не лише створювати нові освітні продукти, а й забезпечувати їх тісний зв’язок із вищою школою. Він повідомив, що в межах освітніх проєктів уже підписано понад сім меморандумів із провідними аграрними вишами, а окремі програми реалізуються як доповнення до магістерських курсів із залученням представників бізнесу та іноземних освітніх партнерів.
Засновник TATFooD та рекрутингової медіаагенції Сергій Шилко, коментуючи ситуацію на ринку праці, зазначив, що для роботодавців у нинішніх умовах головним викликом стає не просто пошук спеціаліста, а здатність втримати людину, запропонувавши їй стабільність, зрозумілі умови праці та можливість професійного розвитку.
«Сьогодні успіх агрофуд-бізнесу визначається не пошуком ідеального фахівця, а здатністю інтегруватися в життєвий “якір” людини, дати їй стабільність і перспективу. Технолог на виробництві тепер повинен бути одночасно і наставником для лінійного персоналу, і менеджером процесів, тому навчальні платформи мають допомагати адаптувати фахівців до нових умов праці», – сказав він.
Шилко також наголосив на важливості концепції lifelong learning і зазначив, що ринок уже потребує таких програм, які працівники можуть проходити паралельно з роботою, без тривалої перерви у виробничому циклі. На його думку, державні й приватні ініціативи в цій сфері мають не дублювати одна одну, а закривати різні сегменти потреб – від робітничих професій до сучасних цифрових компетенцій, яких наразі бракує навіть у формальних механізмах перекваліфікації.
Під час обговорення спікери окремо зупинилися і на стані академічної освіти. Вони констатували, що класична система підготовки кадрів у багатьох випадках уже не встигає за темпом змін у галузі, зокрема через слабку матеріальну базу, низький рівень оплати праці викладачів і відсутність достатніх ресурсів на лабораторії та сучасне обладнання. Водночас, як зазначили учасники, саме союз бізнесу, університетів і професійних об’єднань може стати тією моделлю, яка дасть відчутний ефект.
Родіон Рибчинський навів приклади залучення викладачів профільних українських вишів до розробки та читання курсів, а також співпраці бізнесу з університетами у створенні сучасних лабораторій, зокрема на базі профільних закладів вищої освіти. Учасники пресконференції погодилися, що без такого партнерства повноцінне оновлення кадрів для агросектору буде неможливим.
Окремим блоком стало питання можливого залучення іноземних працівників в Україну на тлі кадрового дефіциту. Представники переробного сектору зазначили, що певний запит на таких працівників уже існує, однак на практиці він часто впирається в міграційне законодавство та організаційні складнощі. Водночас, за оцінкою Оксани Юрченко, якщо для переробки та окремих виробничих напрямів такий сценарій частково можливий, то для тваринницького сегмента він навряд чи стане масовим.
Загалом учасники пресконференції дійшли висновку, що в умовах війни, демографічного тиску та жорсткішої конкуренції на зовнішніх ринках аграрний сектор уже не може спиратися лише на традиційні підходи до підготовки кадрів. На їхню думку, саме міжнародне партнерство, цифрові освітні платформи, короткі практичні програми, участь бізнесу в навчанні та модернізація академічної освіти мають стати основою нової кадрової моделі для українського агробізнесу.
AGRO, EXPERTS CLUB, TATFOOD, Борошномели України, ЗЕРНО, МАКСИМ ГОПКА, МАКСИМ УРАКІН, ОКСАНА ЮРЧЕНКО, рекрутинг, РОДІОН РИБЧИНСЬКИЙ; АГРОКЕБЕТИ PRO, СЕРГІЙ ШИЛКО, ФАО ООН
Ринок зерна України входить у 2026-2027 маркетинговий рік (МР, липень-червень) із суттєвим тиском через накопичені запаси та посилення глобальної конкуренції, повідомило інформаційно-аналітичне агентство “УкрАгроКонсалт”.
“Ключовим фактором залишається накопичення перехідних залишків, які можуть досягти близько 10,7 млн тонн, що формує тиск на цінові показники”, – констатували аналітики.
За їх прогнозами, валове виробництво зернових культур в Україні в сезоні-206 очікується на рівні близько 60,3 млн тонн, а на зовнішні ринки буде поставлено близько 51 млн тонн.
Основними тенденціями сезону в “УкрАгроКонсалт” назвали зростаючу роль логістики, витрат і глобальної конкуренції. За оцінками аналітиків, експортна динаміка буде формуватися під впливом необхідності розвантаження ринку, а сам ринок перейде у фазу покупця.
Валовий збір зерна в Україні у 2026-2027 маркетинговому році (МР, липень-червень) прогнозується на рівні 58,7 млн тонн, що на 4% нижче за показники поточного сезону, повідомило інформаційно-аналітичне агентство “АПК-Інформ”.
Згідно з березневою оцінкою аналітиків, врожай пшениці очікується на рівні майже 20 млн тонн, що на 14% менше порівняно з поточним сезоном. Збір ячменю може скласти 5,1 млн тонн (-5%), тоді як виробництво кукурудзи прогнозується на рівні 31,8 млн тонн, що на 3% перевищує показник попереднього року.
“Даний прогноз сформований з урахуванням скорочення посівної площі під озимими культурами на тлі засухи в осінній період та несприятливих погодних умов у лютому поточного року, що може призвести до часткової гибелі озимих в деяких регіонах, а також можливого незначного збільшення посівної площі під кукурудзою за рахунок пересіву озимих на тлі високого попиту на дану зернову”, — пояснюють в агентстві.
Водночас попри очікуване зниження валового збору експортний потенціал зернових у 2026/27 МР експерти оцінили у 42 млн тонн, що на 4% більше за показник 2025/26 МР. Зростанню постачань на зовнішні ринки сприятимуть високі перехідні залишки поточного сезону, які можуть становити 11,4 млн тонн, резюмували в “АПК-Інформ”.
Експорт зернових залізничним транспортом у напрямку морських портів зберігає стабільні темпи та формує 91% у структурі загальних залізничних відправлень агропродукції, повідомили аналітики компанії Spike Brokers.
За даними моніторингу у лютому, у напрямку портів перевезено 1,368 млн тонн зернових, що на 0,8% більше порівняно з аналогічним періодом минулого року. Найбільшу позитивну динаміку демонструє термінал ТІС у порту “Чорноморськ” (+54%), тоді як у дунайських портах, зокрема, в Ізмаїлі, зафіксовано суттєве падіння обсягів (-60%). Наразі в напрямку портів Великої Одеси рухається понад 11 тис. вагонів із зерном, а середньодобове навантаження на мережі у цьому напрямку зросло до 1 172 вагонів на добу.
“Західний коридор фактично став у лютому базовим каналом експорту олії залізничним транспортом, а частка кордону у цьому сегменті зросла до 66%”, – зазначили аналітики.
Водночас автомобільний експорт агропродукції у лютому склав 185 тис. тонн. Географічно домінує польський напрямок (близько 50% потоку), де щодобово оформлюється 4,0-5,3 тис. тонн вантажів.
Структурно автоканал орієнтований на продукцію з доданою вартістю: за 19 днів місяця експортовано 15,6 тис. тонн м’яса птиці, а також значні обсяги хлібобулочних (6,4 тис. тонн) і кондитерських виробів (4,5 тис. тонн).
У сегменті залізничних перевезень олії спостерігається кардинальна переорієнтація на сухопутні переходи: експорт через кордон зріс на 112% до 56,9 тис. тонн. Найбільший приріст зафіксовано на переходах Чоп (+410%) та Мостиська II (+310%). Натомість морський експорт олії залізницею скоротився на 36% (до 29,1 тис. тонн), а частка портів у цьому сегменті впала до 34%.
Аналогічна тенденція спостерігається і для шротів, де 75% обсягів (113,6 тис. тонн) відвантажується через сухопутні кордони, резюмували в Spike Brokers.
Експортна логістика України увійшла у 2026 рік в умовах нової конфігурації, де перехід “Укрзалізниці” до фіксованого тарифу на оренду зерновозів знизив волатильність витрат, повідомило інформаційно-аналітичне агентство УкрАгроКонсалт.
За даними аналітиків, основні вантажопотоки наразі концентруються у напрямку портів Великої Одеси, де завантаженість терміналів стабілізувалася на рівні 50%. На початку лютого кількість вагонів із зерном у напрямку портів перевищила 9 тис. одиниць, що пов’язано з активним виконанням контрактів і потребою аграріїв в обігових коштах перед весняно-польовими роботами.
“Динаміка руху зернових вагонів демонструє збереження тиску на пропускну здатність інфраструктури. Така ситуація свідчить про відновлення активності експортерів, але водночас залишає мінімальний запас міцності для логістичної системи”, — зазначили експерти.
В агентстві відзначили зміну конкурентного балансу між видами транспорту: залізниця зберігає ключову роль у масових відвантаженнях, тоді як автотранспорт нарощує частку завдяки швидшій оборотності.
“Така модель співіснування стане довгостроковою реальністю для українського експорту”, – прогнозують в “УкрАгроКоналт”.
АВТОТРАНСПОРТ, ЗАЛІЗНИЦЯ, ЗЕРНО, ЛОГІСТИКА, ТАРИФ, УЗ, ЭКСПОРТ
