Прибутковість експорту зерна визначає різниця між виручкою за контрактом і всіма витратами від господарства до порту. На результат одночасно впливають якість партії, внутрішня логістика, зберігання, валютний курс, портові витрати, фрахт і строки поставки.
Для фермера, трейдера чи експортера ключове завдання — оцінювати не окреме котирування, а повну експортну маржу. Це дає змогу коректно порівнювати продаж із поля, поставку на елеватор, форвардний контракт і відвантаження через порт.
Ціна FOB відображає вартість товару, доставленого та завантаженого на судно в названому порту відвантаження. Вона не охоплює морський фрахт до порту призначення, проте включає витрати продавця до моменту завантаження партії на борт судна. Якщо дорожчають залізничні або автомобільні перевезення, зростає плата за зберігання чи виникають затримки на терміналі, частина цінової премії швидко зникає.
На фінансовий результат впливають:
Однакова ціна продажу може давати різну маржу для господарств із неоднаковою відстанню до порту, доступом до вагонів, власними потужностями зберігання та якістю зерна.
Експортний ланцюг доцільно розглядати як послідовність центрів витрат. На етапі виробництва важливі врожайність і собівартість тонни. На елеваторі — тариф, черга, доробка та збереження якості. На маршруті до порту — транспортна ставка й ризик затримок. У порту — перевалка, накопичення суднової партії та виконання контрактного вікна.
Базова модель розрахунку виглядає так: очікувана виручка за базисом поставки мінус вартість зерна, логістика, доробка, зберігання, портові платежі, фінансування та можливі контрактні втрати. Для кожного маршруту розрахунок слід робити окремо, оскільки зміна термінала або виду транспорту може повністю змінити результат.
Одним із ключових орієнтирів для виробників і трейдерів є ринкова ціна на пшеницю, динаміку якої UkrAgroConsult подає разом із FOB-котируваннями. Для практичного рішення показник потрібно зіставляти з базисом поставки, якістю партії та власними логістичними витратами, інакше порівняння буде неповним.
«Ціну формує сукупність факторів: погода, логістика, попит ключових імпортерів і політика експорту. Тому рішення варто ухвалювати на основі повної картини, а не окремої новини.» — аналітик аграрного ринку.
Зерновий ринок реагує на поєднання факторів. Зміна прогнозу врожаю в країні-конкуренті, нові імпортні правила, темпи закупівель ключових покупців, стан портової інфраструктури або коливання фрахту можуть змінити економіку контракту ще до фізичного відвантаження.
За даними, наведеними USDA у квітні 2026 року, за липень 2025 — березень 2026 року Україна експортувала 9,7 млн т пшениці. Фактичний показник у звіті наведено за даними MEEA. FAS/Kyiv оцінювало експорт пшениці у 2025/26 маркетинговому році на рівні 13,0 млн т, а прогноз на 2026/27 маркетинговий рік становив 15,5 млн т.
Ці показники не є гарантією майбутнього результату. Прогноз залишається сценарієм, який потрібно переглядати після оновлення виробничих, торговельних і логістичних даних.
|
Показник |
Період |
Обсяг, млн т |
Статус |
|
Експорт пшениці |
липень 2025 — березень 2026 |
9,7 |
фактичні дані MEEA, наведені USDA |
|
Експорт пшениці |
2025/26 МР |
13,0 |
оцінка FAS/Kyiv |
|
Експорт пшениці |
2026/27 МР |
15,5 |
прогноз FAS/Kyiv |
Джерело: USDA/FAS, Ukraine: Grain and Feed Annual, квітень 2026 року.
Професійна аналітика потрібна не для пошуку однієї «правильної» ціни, а для порівняння сценаріїв. Фермер може оцінити, яку частину врожаю зафіксувати форвардом, а яку залишити для пізнішого продажу. Трейдер — зіставити закупівельну ціну з логістикою та очікуваним FOB. Інвестор — перевірити доцільність вкладень в елеватор, вагони, склад або портову інфраструктуру.
Корисний аналіз має показати, яка маржа залишається після всіх витрат, які фактори можуть змінити її до моменту поставки та який сценарій є прийнятним за ціною, строками й ризиком. Для форвардних угод особливо важливий запас маржі: контракт може виглядати привабливо за поточної логістики, але стати збитковим після зміни транспортної ставки, якості врожаю або строку накопичення партії.
Перед укладенням контракту потрібно звірити джерело котирування, дату оновлення, базис поставки та валюту. Також важливо розділяти факт, оцінку й прогноз: фактичний експорт показує вже відвантажений обсяг, оцінка описує поточне бачення сезону, а прогноз залишається сценарієм.
Для практичного рішення варто врахувати:
Прибутковість експорту українського зерна формується на всьому маршруті — від собівартості в господарстві до виконання контракту в порту. Тому рішення доцільно будувати на актуальних котируваннях, перевірених джерелах, розрахунку повної логістики та кількох сценаріях. Чим точніше учасник ринку бачить структуру витрат і можливі зміни попиту, тим меншим є ризик укласти формально вигідну, але фактично слабку угоду.
Українські аграрії станом на 21 липня обмолотили 1,34 млн га, або 11% прогнозованих площ, та намолотили 5,47 млн тонн зерна нового врожаю, повідомила пресслужба Міністерства аграрної політики та продовольства.
Пшениці намолочено 2,6 млн тонн із площі 633,2 тис. га за середньої врожайності 41,1 ц/га.
Ячменю намолочено 2,56 млн тонн із площі 580,5 тис. га за врожайності 44,1 ц/га.
Гороху намолочено 301,4 тис. тонн із площі 121,6 тис. га за врожайності 24,8 ц/га.
За обсягами збору ранніх зернових та зернобобових культур наразі лідирує Одеська область, де намолочено 1,597 млн тонн з площі 385 тис. га. У Миколаївській області зібрано 1,303 млн тонн з площі 365,5 тис. га. У Дніпропетровській – 1,005 млн тонн з площі 256,5 тис. га.
Озимий та ярий ріпак уже обмолочено на площі 216,2 тис. га, намолочено 429,6 тис. тонн за середньої врожайності 19,9 ц/га.
«Кернел», один із найбільших українських агрохолдингів, у четвертому кварталі 2026 фінансового року (ФР, квітень–червень 2026 року) скоротив переробку олійних культур на 32% порівняно з аналогічним періодом минулого року — до 645 тис. тонн, повідомила компанія в операційному звіті в понеділок.
«Загальний обсяг переробки олійних культур за 2026 ФР склав 3,185 млн тонн, що на 8% менше, ніж за 2025 ФР, через обмежену доступність насіння соняшнику на внутрішньому ринку внаслідок одного з найгірших врожаїв соняшнику в Україні за останнє десятиліття», – йдеться в документі.
Водночас «Кернел» зазначив, що це зниження було частково компенсоване переробкою альтернативних олійних культур, зокрема сої та ріпаку.
Згідно зі звітом, реалізація харчової олії в четвертому кварталі скоротилася на 12% – до 338 тис. тонн, що відображає зниження обсягів переробки олійних культур протягом кварталу.
«Проте продажі залишалися відносно високими завдяки реалізації запасів рослинної олії, накопичених у попередніх кварталах. Загальний обсяг продажів харчової олії за 2026 фінансовий рік досяг 1,407 млн тонн, що на 2% більше, ніж за 2025 фінансовий рік», — йдеться у звіті.
З квартального обсягу на бутильовану соняшникову олію припало 14 тис. тонн порівняно з 19 тис. тонн у попередньому кварталі.
Водночас обсяг заготовленого зерна на елеваторах (силосах) у квітні–червні цього року становив 320 тис. тонн проти лише 34 тис. тонн за той самий період минулого року. Завдяки цьому загальний обсяг прийому за 2026 ФГ досяг рекордного рівня — 4,341 млн тонн, що на 60% більше, ніж за 2025 ФР.
«Річне зростання було зумовлене насамперед більшою часткою кукурудзи у структурі врожаю Групи за 2025 рік, що призвело до збільшення обсягів переробки зерна, а також до зростання обсягів прийому зерна від сторонніх постачальників», — йдеться в документі.
Обсяг експорту зерна компанією «Кернел» з України в останньому кварталі 2026 фінансового року склав 2,011 млн тонн, що на 33% більше, ніж у попередньому кварталі, і більш ніж удвічі перевищує показник за відповідний період попереднього року. «Це було зумовлено збільшенням пропозиції зерна на внутрішньому ринку, оскільки фермери прискорили продаж зерна наприкінці сезону. Загальний обсяг експорту зерна з України за 2026 фінансовий рік досяг 6,265 млн тонн, що на 15% більше, ніж за 2025 фінансовий рік», – зазначається у звіті.
Перевалка через експортні термінали у четвертому кварталі 2026 фінансового року склала 2,699 млн тонн, що на 3% більше, ніж у попередньому кварталі, і на 49% перевищила показник четвертого кварталу 2025 фінансового року. З цього обсягу на зерно припадало 80%, на харчові олії – 12%, а решту становив рослинний шрот.
«За підсумками року термінали компанії «Кернел» перевантажили рекордні 9,587 млн тонн сільськогосподарської продукції, що на 5% більше, ніж у попередньому році, завдяки значним обсягам експорту зерна у другій половині фінансового року», – зазначається в документі.
Агрохолдинг «Кернел» – найбільший у світі виробник і експортер соняшникової олії, найбільший експортер зерна з України, оператор розгалуженої мережі логістичних активів та провідний виробник зернових і олійних культур в Україні. Є одним із найбільших виробників і продавців бутильованої олії в Україні. Займається вирощуванням агропродукції та її реалізацією.
За підсумками дев’яти місяців 2026 фінансового року «Кернел» скоротив чистий прибуток на 5% — до $208 млн, тоді як його виручка збільшилася на 0,4% — до $3 млрд 92 млн, а EBITDA — на 1%, до $403 млн.
Українські аграрії станом на 14 липня розпочали збирання ранніх зернових та зернобобових культур у всіх областях країни та намолотили 3,1 млн тонн зерна нового врожаю з 763 тис. га, або 6% прогнозованих площ, повідомила пресслужба Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства.
За її інформацією, найбільший валовий збір наразі забезпечив ячмінь – 1,84 млн тонн із 417,7 тис. га за середньої врожайності 44,1 ц/га.
Пшениці намолочено 1,11 млн тонн із 280,7 тис. га за врожайності 39,6 ц/га, гороху – 156,4 тис. тонн із 64,6 тис. га за врожайності 24,2 ц/га.
За темпами жнив лідирує Одеська область, де намолочено 1,001 млн тонн зерна з 238 тис. га. У Миколаївській області зібрано 805,1 тис. тонн із 227,3 тис. га, у Дніпропетровській – 567,3 тис. тонн із 148,2 тис. га.
Крім того, аграрії розпочали збирання озимого та ярого ріпаку. На сьогодні його обмолочено на площі 77 тис. га, намолочено 149,1 тис. тонн за середньої врожайності 19,4 ц/га.
Як повідомлялося, всього цього року озимими, яровими зерновими те зернобобовими культурами в Україні було засіяно близько 11,3 млн га, тоді як з олійними культурами загальні посіви становили понад 20 млн га.
ТОВ СП “Нібулон” у 2025/2026 маркетинговому році (МГ) експортував 3,15 млн тонн агропродукції, що на 32% більше, ніж у попередньому сезоні, коли експорт був 2,39 млн тонн, повідомила пресслужба компанії.
Як зазначається у повідомленні, частка компанії в експорті зерна зросла до 7% із 5,1% роком раніше.
Зростання показників у компанії пов’язують із розширенням співпраці з агровиробниками, оновленням підходів до трейдингу, розширенням географії експорту та посиленням міжнародної торговельної присутності.
За інформацією компанії, наразі вона співпрацює з близько 4 тис. агровиробників і експортує українську агропродукцію до 26 країн світу.
ТОВ СП “Нібулон” до війни обробляв 82 тис. га землі у 12 областях України та експортував сільгосппродукцію у понад 70 країн світу. Зернотрейдер у 2021 році експортував максимальні за час свого існування 5,64 млн тонн сільгосппродукції. Після початку війни компанія була змушена перенести центральний офіс із Миколаєва до Києва. Крім 23 елеваторних комплексів,
“Нібулон” має власні автотранспортні й залізничні потужності, а також флот, збудований на власній суднобудівній верфі. У воєнний час цей флот продовжує здійснювати річкові перевезення.
Компанія також активно розвиває власний підрозділ гуманітарного розмінування для відновлення безпеки на орендованих землях та допомоги агросектору України. “Нібулон” є сертифікованим оператором протимінної діяльності.
Україна у 2025/2026 маркетинговому році експортувала 1,52 млн тонн ячменю, повідомила Українська зернова асоціація.
Лідером серед імпортерів українського ячменю був Китай – 487 тис. тонн. Туреччина імпортувала 297 тис. тонн, Лівія – 230 тис. тонн, Саудівська Аравія – 121 тис. тонн, Ліван – 115 тис. тонн.
За даними УЗА, загальний експорт зернових та олійних культур у сезоні скоротився до 41,1 млн тонн із 46,7 млн тонн роком раніше.
