Валовий збір зерна в Україні у 2026-2027 маркетинговому році (МР, липень-червень) прогнозується на рівні 58,7 млн тонн, що на 4% нижче за показники поточного сезону, повідомило інформаційно-аналітичне агентство “АПК-Інформ”.
Згідно з березневою оцінкою аналітиків, врожай пшениці очікується на рівні майже 20 млн тонн, що на 14% менше порівняно з поточним сезоном. Збір ячменю може скласти 5,1 млн тонн (-5%), тоді як виробництво кукурудзи прогнозується на рівні 31,8 млн тонн, що на 3% перевищує показник попереднього року.
“Даний прогноз сформований з урахуванням скорочення посівної площі під озимими культурами на тлі засухи в осінній період та несприятливих погодних умов у лютому поточного року, що може призвести до часткової гибелі озимих в деяких регіонах, а також можливого незначного збільшення посівної площі під кукурудзою за рахунок пересіву озимих на тлі високого попиту на дану зернову”, — пояснюють в агентстві.
Водночас попри очікуване зниження валового збору експортний потенціал зернових у 2026/27 МР експерти оцінили у 42 млн тонн, що на 4% більше за показник 2025/26 МР. Зростанню постачань на зовнішні ринки сприятимуть високі перехідні залишки поточного сезону, які можуть становити 11,4 млн тонн, резюмували в “АПК-Інформ”.
Експорт зернових залізничним транспортом у напрямку морських портів зберігає стабільні темпи та формує 91% у структурі загальних залізничних відправлень агропродукції, повідомили аналітики компанії Spike Brokers.
За даними моніторингу у лютому, у напрямку портів перевезено 1,368 млн тонн зернових, що на 0,8% більше порівняно з аналогічним періодом минулого року. Найбільшу позитивну динаміку демонструє термінал ТІС у порту “Чорноморськ” (+54%), тоді як у дунайських портах, зокрема, в Ізмаїлі, зафіксовано суттєве падіння обсягів (-60%). Наразі в напрямку портів Великої Одеси рухається понад 11 тис. вагонів із зерном, а середньодобове навантаження на мережі у цьому напрямку зросло до 1 172 вагонів на добу.
“Західний коридор фактично став у лютому базовим каналом експорту олії залізничним транспортом, а частка кордону у цьому сегменті зросла до 66%”, – зазначили аналітики.
Водночас автомобільний експорт агропродукції у лютому склав 185 тис. тонн. Географічно домінує польський напрямок (близько 50% потоку), де щодобово оформлюється 4,0-5,3 тис. тонн вантажів.
Структурно автоканал орієнтований на продукцію з доданою вартістю: за 19 днів місяця експортовано 15,6 тис. тонн м’яса птиці, а також значні обсяги хлібобулочних (6,4 тис. тонн) і кондитерських виробів (4,5 тис. тонн).
У сегменті залізничних перевезень олії спостерігається кардинальна переорієнтація на сухопутні переходи: експорт через кордон зріс на 112% до 56,9 тис. тонн. Найбільший приріст зафіксовано на переходах Чоп (+410%) та Мостиська II (+310%). Натомість морський експорт олії залізницею скоротився на 36% (до 29,1 тис. тонн), а частка портів у цьому сегменті впала до 34%.
Аналогічна тенденція спостерігається і для шротів, де 75% обсягів (113,6 тис. тонн) відвантажується через сухопутні кордони, резюмували в Spike Brokers.
Експортна логістика України увійшла у 2026 рік в умовах нової конфігурації, де перехід “Укрзалізниці” до фіксованого тарифу на оренду зерновозів знизив волатильність витрат, повідомило інформаційно-аналітичне агентство УкрАгроКонсалт.
За даними аналітиків, основні вантажопотоки наразі концентруються у напрямку портів Великої Одеси, де завантаженість терміналів стабілізувалася на рівні 50%. На початку лютого кількість вагонів із зерном у напрямку портів перевищила 9 тис. одиниць, що пов’язано з активним виконанням контрактів і потребою аграріїв в обігових коштах перед весняно-польовими роботами.
“Динаміка руху зернових вагонів демонструє збереження тиску на пропускну здатність інфраструктури. Така ситуація свідчить про відновлення активності експортерів, але водночас залишає мінімальний запас міцності для логістичної системи”, — зазначили експерти.
В агентстві відзначили зміну конкурентного балансу між видами транспорту: залізниця зберігає ключову роль у масових відвантаженнях, тоді як автотранспорт нарощує частку завдяки швидшій оборотності.
“Така модель співіснування стане довгостроковою реальністю для українського експорту”, – прогнозують в “УкрАгроКоналт”.
АВТОТРАНСПОРТ, ЗАЛІЗНИЦЯ, ЗЕРНО, ЛОГІСТИКА, ТАРИФ, УЗ, ЭКСПОРТ
Агрохолдинг “Агротрейд” за підсумками 2025 року експортував понад 333 тис. тонн зернових та олійних культур, повідомила пресслужба компанії у Facebook.
Згідно з повідомленням, 187 тис. тонн склала продукція власного виробництва, ще 146 тис. тонн — частка сторонніх виробників. Основними напрямками експорту залишалися Туреччина, Єгипет, Італія та інші країни Середземноморського регіону.
“Сезон 2025 року вкотре підтвердив, що в умовах підвищених ризиків вирішальне значення мають гнучкість і репутація. Попри складну безпекову ситуацію, логістичні обмеження та простої, експортна програма групи “Агротрейд” упродовж року виконувалася без зривів. Навіть коли інфраструктура зупиняється, а ризики для судновласників зростають, наше завдання — виконувати взяті на себе зобов’язання. Саме це дозволяє зберігати довіру міжнародних партнерів і продовжувати роботу”, — зазначив директор департаменту зовнішньоекономічної діяльності агрохолдингу Андрій Бут.
У структурі експорту основний обсяг відвантажень сформували кукурудза та пшениця. Водночас спостерігалося скорочення експорту сої через зміни в регуляторному полі та переорієнтацію частини ринку на внутрішню переробку.
В агрохолдингу також прогнозують, що низькі темпи експорту з України в поточному сезоні можуть призвести до формування суттєвих перехідних запасів, що вплине на ціни майбутнього врожаю.
Група компаній “Агротрейд” — вертикально інтегрований холдинг повного агропромислового циклу (виробництво, переробка, зберігання та торгівля сільгосппродукцією). Обробляє понад 70 тис. га земель. Профільні культури — соняшник, кукурудза, озима пшениця, соя та ріпак. Має власну мережу елеваторів із потужністю одноразового зберігання 570 тис. тонн.
Група також виробляє гібриди насіння кукурудзи та соняшнику, ячменю, озимої пшениці. На базі насінницького господарства “Колос” (Харківська обл.) 2014 року було збудовано насіннєвий завод потужністю 20 тис. тонн насіння на рік.
Засновником “Агротрейду” є Всеволод Кожемяко.
Національний банк України у січневому інфляційному звіті збільшив оцінку врожаю зернових і зернобобових у 2025 році до 63,5 млн тонн з 61,5 млн тонн у жовтневому звіті, натомість знизив оцінку врожаю олійних до 18,6 млн тонн з 19,3 млн тонн.
“Оцінку врожаю олійних культур у 2025 році погіршено на 0.7 млн тонн через дещо нижчий, ніж очікувалося, урожай сої та неможливість зібрати частину врожаю соняшнику внаслідок несприятливих погодних умов і складної безпекової ситуації в регіонах вирощування культури”, – йдеться у документі.
Це вже другий подібний перегляд оцінок від НБУ: у липневому інфляційному звіті минулого року він очікував врожаю зернових у 57,9 млн тонн та олійних 21,0 млн тонн. У 2024 році їх врожай склав відповідно 56,2 млн тонн та 21,3 млн тонн.
Нацбанк уточнив із посиланням на дані МінАПК, що станом на кінець 2025 року зібрано 89% кукурудзи і 95% зернових та зернобобових культур. Водночас завдяки суттєво вищій урожайності кукурудзи загальний урожай зернових і зернобобових перевищив показник попереднього року: за оперативними даними МінАПК – на 7,4% або на 3%, якщо порівнювати з кінцевими даними Держстату.
Щодо врожаю 2026 року, то НБУ зберіг прогноз щодо зернових на рівні 62,9 млн тонн та знизив прогноз щодо олійних з 21,4 млн тонн до 20,9 млн тонн.
“У 2026–2027 роках обсяги виробництва зернових і зернобобових (62,9 млн тонн та 63,5 млн тонн відповідно) залишатимуться близькими до поточного рівня та суттєвіше зростуть у 2028 році (65,0 млн тонн). Виробництво олійних культур помірно зростатиме у 2026–2028 роках (до 22 млн тонн наприкінці прогнозного періоду) на тлі поступового поліпшення продуктивності в галузі, однак його стримуватимуть кліматичні зміни у регіонах півдня, посилені наслідками руйнування Каховської ГЕС, а також безпекові ризики”, – вважають у Нацбанку.
В той же час НБУ й надалі припускає збереження від’ємного внеску тваринництва в додану вартість сільського господарства через очікуване скорочення поголів’я та тиск з боку виробничих витрат. Проте цей внесок буде меншим, ніж очікувалося раніше, завдяки зростанню птахівництва та активному відновленню свинарства після суттєвих втрат 2024 року, зазначено у Інфляційному звіті.
Незважаючи на зростання врожаю у 2025 році порівняно із 2024 роком, за даними МінАПК, перевезення вантажів на експорт у ІV кварталі минулого року скоротилося на 23% р/р (порівняно з 34% р/р у ІІІ кварталі), насамперед за рахунок подальшого спаду морських перевезень на 22% р/р (порівняно з 30% р/р у ІІІ кварталі).
Як уточнив Нацбанк, залізничні перевезення скоротилися на 28% р/р (порівняно з 58% р/р у ІІІ кварталі), автомобільні – на 42% р/р (порівняно з 53% р/р у ІІІ кварталі).
За даними Держстату, скорочення вантажообігу прискорилося до 18% р/р у середньому в ІV кварталі з 13% в ІІІ кварталі. Зростання пасажирообігу сповільнилося до 0% р/р у середньому в ІV кварталі (порівняно зі зростанням на 7% у середньому в ІІІ кварталі).
Україна у січні 2026 року експортувала 5,0 млн тонн продукції агропромислового комплексу (АПК), що на 0,8% менше за показник попереднього місяця, повідомив Український клуб аграрного бізнесу (УКАБ).
За даними аналітиків, у перший місяць року спостерігалося зростання обсягів експорту лише у сегменті зернових, тоді як за всіма іншими видами продукції зафіксовано зниження. Основною експортною позицією наразі залишається кукурудза.
У структурі експорту продукції АПК у січні 2026 року, за інформацією експертів, зернові культури зросли на 13% проти попереднього місяця і становили 3,4 млн тонн (кукурудза – 83%, пшениця – 16%), олійні культури скоротилися на 32% до 351,7 тис. тонн (соя – 63%, ріпак – 35% та соняшник – 1%), рослинні олії — на 6% до 479,7 тис. тонн (соняшникова олія – 82%, ріпакова – 10% та соєва – 7%), макухи після вилучення рослинних олій — на 32%, до 411,0 тис. тонн (соняшникова – 73%, соєва – 27%), інші види агропромислової продукції — на 15%, до 349,9 тис. тонн.
