Українські аграрії станом на 25 серпня обмолотили 6,76 млн га, або 58% прогнозованих площ, та намолотили 31,73 млн тонн зерна нового врожаю, повідомила пресслужба Міністерства аграрної політики та продовольства.
Пшениці обмолочено з 5 млн га, зібрано 24,61 млн тонн, середня врожайність становить 49,2 ц/га, ячменю – відповідно з 1,46 млн га та 6,33 млн тонн за середньої врожайності 43,4 ц/га. Гороху обмолочено з 297 тис. га, зібрано 786,9 тис. тонн, урожайність – 26,5 ц/га.
За обсягами валового збору зернових та зернобобових культур наразі лідирують аграрії Одеської, Кіровоградської та Дніпропетровської областей.
В Одеській області намолочено 4,82 млн тонн з площі 1,19 млн га, а саме пшениці – 3,22 млн тонн, ячменю – 1,31 млн тонн, гороху – 285 тис. тонн.
У Кіровоградській – 2,42 млн тонн з площі 556 тис. га: пшениці – 1,92 млн тонн, ячменю – 412 тис. тонн, гороху – 82 тис. тонн.
У Дніпропетровській – 2,63 млн тонн з площі 634 тис. га: пшениці – 2,02 млн тонн, ячменю – 568 тис. тонн, гороху – 37 тис. тонн.
Найвища урожайність зернових культур зараз зафіксована у Хмельницькій (70,8 ц/га), Сумській (60,1 ц/га) та Вінницькій (59,7 ц/га) областях.
Ріпак практично завершили збирати – обмолочено 1,32 млн га, або 99% прогнозованих площ, зібрано 3,79 млн тонн насіння за середньої врожайності 28,6 ц/га.
В окремих регіонах розпочалося збирання гречки та проса. Гречки обмолочено 0,65 тис. га, намолочено 0,9 тис. тонн за врожайності 13,8 ц/га, проса – 3,6 тис. га, зібрано 7,84 тис. тонн за врожайності 21,8 ц/га.
Агроекспорт України у серпні 2026 року очікується на рівні близько 1,33 млн тонн, що на 54% менше, ніж у липні, та може стати найнижчим показником для серпня за весь період повномасштабної війни, повідомила брокерська компанія Spike Brokers.
“Очікуваний серпневий експорт буде на 68% нижчим за середній серпневий експорт 2022-2025 років – 4,19 млн тонн, а також на 64% нижчим за попередній мінімум серпня періоду повномасштабної війни – 3,71 млн тонн у 2025 році”, – зазначили у компанії.
За даними брокерів, у першій половині серпня через усі види транспорту було експортовано 641,9 тис. тонн агропродукції, тоді як за весь липень – 2,889 млн тонн.
Частка морського транспорту у сукупному експорті скоротилася з 86,5% у липні до 51,4% у перші 15 діб серпня, тоді як частка залізниці зросла з 11,2% – до 38,5%.
Водночас збільшення частки залізничного транспорту не означає відновлення зернового потоку: експорт зерна залізницею скоротився на 68% порівняно з липнем та на 77% порівняно з аналогічним періодом минулого року.
За поточний період серпня через західні переходи залізницею відвантажено 250 тис. тонн, що на 126% більше порівняно з відповідним періодом липня, тоді як у напрямку портів Великої Одеси – лише 53,2 тис. тонн, або на 94,5% менше.
“Приріст сухопутного напрямку компенсував лише близько 15% втрати морського портового потоку; навіть разом зі збільшенням експорту через Ізмаїл компенсація не перевищує 19%”, – зазначено у повідомленні.
Інтенсивність передачі зернових вагонів через західні переходи за перші 18 діб серпня зросла у 2,3 раза – до 160,6 вагона на добу проти 71,3 вагона у липні. Найбільшу інтенсивність мав румунський напрямок – 49,1 вагона на добу, далі Польща – 47,9 вагона, Словаччина – 34,8 вагона та Угорщина – 28,8 вагона.
Станом на 19 серпня у напрямку кордону перебувало 9,524 тис. вагонів, що на 21% більше, ніж наприкінці липня, зокрема, кількість зернових вагонів зросла до 979 із 369.
Ізмаїльський напрямок також нарощує перевезення, проте не може компенсувати втрату морського експорту: експортне перевезення зерна через Ізмаїл зросло з 10 тис. до 38,8 тис. тонн, тоді як у напрямку портів Великої Одеси скоротилося на понад 0,9 млн тонн.
Польщі необхідні нові спеціалізовані термінали для перевалки українського зерна, оскільки наявні потужності для зберігання великих партій вантажів практично вичерпані, повідомив власник і голова правління польської логістичної компанії Frontier Logistics Бартош Пенчковський.
“Зараз, якщо ми подивимося по всій Польщі, вона фактично не має можливості для зберігання великих обсягів вантажів – 30 тис. тонн або більше. Всі ці потужності фактично зайняті”, – сказав він під час онлайн-дискусії “Альтернативні експортні маршрути: синергія української та польської логістики в умовах блокади Чорного моря”.
За його словами, у 2022-2023 роках польські інвестори розширили потужності портових і прикордонних терміналів для перевалки українських вантажів, що, теоретично, могло забезпечити експорт 6-8 млн тонн продукції на рік. Однак після відновлення роботи портів Великої Одеси у 2024-2025 роках частина українських вантажів повернулася до чорноморських портів, тимчасом як польські термінали переорієнтували на інші вантажі. Зокрема, Польща почала приймати близько 3-3,5 млн тонн соєвого шроту з Латинської Америки та інші товари.
За його словами, ще одним “вузьким місцем” є доступ до спеціалізованих вагонів для перевезення зерна.
Пенчковський також зазначив, що окремі прикордонні переходи мають резерв пропускної спроможності, тоді як інші перевантажені.
Він додав, що логістична інфраструктура Польщі має значний потенціал для збільшення перевалки української агропродукції за умови інвестицій у спеціалізовані термінали та ефективнішого використання наявних прикордонних переходів.
Україна з 1 по 18 серпня експортувала 900 тис. тонн агропродукції, що становить 31% від обсягів, які могли б бути вивезені за умови вільного доступу до логістики, повідомив міністр аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький на брифінгу у Києві у четвер.
“Найбільше падіння – по зернових. Зернових було експортовано 522 тис. тонн, і це всього 20% від потреби. Експорт олійних культур за цей період становив 163 тис. тонн, олії – 128 тис. тонн, шротів – 86 тис. тонн. За цими напрямами темпи експорту відповідають балансовим показникам”, – зазначив Висоцький.
За його словами, альтернативні логістичні шляхи за своїми обсягами можуть забезпечити експорт олійних культур і продуктів їх переробки. Щодо зернових, то альтернативні маршрути передусім можуть використовуватися для експорту продукції з прикордонних областей.
Він додав, що через зміну логістики вартість транспортування зросла приблизно на $50 на тонні.
За словами Висоцького, для олійних культур та продуктів їх переробки економіка експорту зберігається, тоді як для зернових, за винятком прикордонних областей, вона є збитковою.
Загалом за альтернативними маршрутами з 1 по 18 серпня близько 45% агропродукції було експортовано Дунаєм, 45% – залізницею, ще 7-8% – автомобільним транспортом.
Як повідомлялося, за даними Мінагрополітики, з 1 по 12 серпня Україна експортувала 590 тис. тонн або 30% від потреб.
Українські аграрії станом на 18 серпня обмолотили 6,6 млн га, або 56% прогнозованих площ, та намолотили понад 30,8 млн тонн зерна нового врожаю при середній врожайності 46,8 ц/га, повідомила пресслужба Міністерства аграрної політики та продовольства.
На аналогічну дату у 2025 році було обмолочено 6,18 млн га, зазначено у повідомленні.
Пшениці обмолочено з 4 855,25 тис. га, зібрано 23 822,36 тис. тонн, середня врожайність становить 49,1 ц/га. Ячменю обмолочено з 1 437,17 тис. га, зібрано 6 239,99 тис. тонн, середня врожайність – 44 ц/га. Гороху обмолочено з 295,66 тис. га, зібрано 779,02 тис. тонн, середня врожайність – 26,3 ц/га. Проса обмолочено з 1,2 тис га, зібрано 2,7 тис тонн, середня врожайність – 22,5 ц/га.
За обсягами збору ранніх зернових та зернобобових культур наразі лідирують Одеська, Кіровоградська та Миколаївська області.
В Одеській області намолочено 4 819,70 тис. тонн з площі 1 188,8 тис. га (пшениці – 3 223,30 тис. тонн, ячменю – 1 311,50 тис. тонн, гороху – 284,90 тис. тонн).
В Кіровоградській області намолочено 2 418,30 тис. тонн з площі 555,7 тис. га (пшениці – 1 923,80 тис. тонн, ячменю – 412,50 тис. тонн, гороху – 82,0 тис. тонн).
В Миколаївській області намолочено 2 326,10 тис. тонн з площі 653,8 тис. га (пшениці – 1 631,80 тис. тонн, ячменю – 587,5 тис. тонн, гороху – 106,80 тис. тонн).
Найвища врожайність зернових культур зараз фіксується у Хмельницькій (69,9 ц/га), Сумській (59,8 ц/га) та Вінницькій (59,5 ц/га) областях.
Ріпак вже обмолочено з 1 318,64 тис. га та зібрано 3,7 млн тонн насіння при середній врожайності 28,5 ц/га.
Від початку 2026/27 маркетингового року (МР, липень-червень) Україна станом на 14 серпня 2026 року експортувала 3,093 млн тонн зернових та зернобобових культур, що на 9,8% більше, ніж на аналогічну дату минулого року – 2,818 млн тонн.
Як повідомило Міністерство аграрної політики та продовольства з посиланням на дані Державної митної служби, загальний експорт зернових, зернобобових культур та борошна сягнув 3,097 млн тонн проти 2,826 млн тонн на цю саму дату рік тому.
У розрізі культур експорт пшениці скоротився на 14,9% – до 1,291 млн тонн із 1,517 млн тонн відповідно, ячменю – на 26,8%, до 339 тис. тонн із 463 тис. тонн, тоді як експорт кукурудзи зріс на 69,6% – до 1,403 млн тонн із 827 тис. тонн роком раніше.
Жито, як і торік, не експортувалося.
Крім того, експорт пшеничного борошна від початку 2026/27 МР скоротився на 48,3% і становив 3 тис. тонн проти 5,8 тис. тонн на аналогічну дату минулого МГ.
Загалом станом на 14 серпня Україна експортувала 348 тис. тонн зернових та зернобобових, зокрема 219 тис. тонн пшениці, 40 тис. тонн ячменю та 89 тис. тонн кукурудзи.
