Одеська область посідає перше місце в Україні за валовим збором зернових та зернобобових культур у 2026 році. Станом на 27 жовтня аграрії регіону зібрали 5,83 млн тонн зерна з площі 1,26 млн га, свідчать дані Міністерства аграрної політики та продовольства України.
Основну частину врожаю регіону склала пшениця, якої намолочено 3,83 млн тонн.
Крім того, в Одеській області зібрано 1,50 млн тонн ячменю та близько 300 тис. тонн гороху.
Таким чином, на регіон припадає приблизно 14% загального валового збору зернових та зернобобових культур України, який сягнув 41,7 млн тонн.
Друге місце посідає Дніпропетровська область, де зібрано 2,91 млн тонн зерна з площі 740 тис. га.
Зокрема, урожай пшениці в регіоні сягнув 2,04 млн тонн, ячменю — 570 тис. тонн, гороху — 37 тис. тонн.
Трійку лідерів замикає Миколаївська область із показником 2,78 млн тонн зернових та зернобобових культур, зібраних з площі близько 700 тис. га.
У Миколаївській області намолочено 1,87 млн тонн пшениці, 650 тис. тонн ячменю та 118 тис. тонн гороху.
У сукупності три області забезпечили 11,52 млн тонн зерна, або приблизно 27,6% загальнонаціонального валового збору на звітну дату.
При цьому рейтинг регіонів за врожайністю суттєво відрізняється від розподілу за обсягами виробництва.
Найвищу середню врожайність зернових культур у 2026 році зафіксували в Сумській області — 69,8 ц/га.
На другому місці — Хмельницька область із показником 69 ц/га.
До п’ятірки найбільш врожайних регіонів також увійшли Чернівецька область із показником 64 ц/га, Вінницька — 63 ц/га та Чернігівська — 61,4 ц/га.
Для порівняння, середня врожайність зернових та зернобобових культур в Україні станом на 27 жовтня становила 50,2 ц/га.
Таким чином, показник Сумської області перевищує середній по країні приблизно на 39%, а Хмельницької — на 37%.
Відмінності між регіонами пов’язані, зокрема, зі структурою посівів, природно-кліматичними умовами та врожайністю окремих сільськогосподарських культур. Однак опублікована статистика сама по собі не дозволяє кількісно оцінити внесок кожного з цих факторів.
Згідно з даними міністерства, в Україні повністю завершено збирання пшениці, ячменю та гороху, тоді як збирання кукурудзи триває.
Тому регіональні показники загального виробництва зернових ще можуть змінитися після завершення збирання пізніх культур.
Станом на 27 жовтня 2026 року українські аграрії зібрали 7,89 млн тонн кукурудзи з площі 1,33 млн га, що на 23,9% менше, ніж станом на 31 жовтня минулого року, свідчать дані Міністерства аграрної політики та продовольства України.
За інформацією міністерства, збирання кукурудзи проведено на 29% прогнозованих площ. Середня врожайність становить 59,5 ц/га проти 61,5 ц/га минулого року, що відповідає зниженню приблизно на 3,3%.
У 2025 році станом на 31 жовтня аграрії вже зібрали 10,36 млн тонн кукурудзи з 1,68 млн га.
Таким чином, нинішнє відставання за валовим збором пов’язане насамперед із меншою площею, на якій проведено збирання, а не лише зі зниженням врожайності.
Площа обмолоченої кукурудзи у 2026 році поки що на 21,3% менша за торішній показник, наведений для порівняння.
При цьому протягом останнього тижня темпи збирання суттєво прискорилися. Валовий збір кукурудзи збільшився з 5,4 млн до 7,9 млн тонн, тобто приблизно на 2,5 млн тонн.
Незважаючи на прискорення робіт, значна частина врожаю ще залишається на полях. До кінця жовтня аграріям належить зібрати приблизно 71% прогнозованих площ кукурудзи.
Отже, робити остаточні висновки щодо валового виробництва цієї культури за проміжною статистикою поки що передчасно.
Кукурудза є однією з основних експортних сільськогосподарських культур України та важливою сировиною для комбікормової промисловості, крохмалепатокового виробництва та інших напрямків переробки.
Обсяг її виробництва впливає на експортні можливості аграрного сектору, завантаження транспортної інфраструктури та пропозицію зерна на внутрішньому ринку.
Міністерство аграрної політики та продовольства також повідомило, що загальний збір зернових та зернобобових культур в Україні досяг 41,7 млн тонн із 72% прогнозованих площ.
При цьому збирання пшениці, ячменю та гороху вже повністю завершено. Їхні валові збори перевищують торішні показники відповідно на 15,2%, 23,2% та 26,2%.
Українські аграрії станом на 27 жовтня 2026 року зібрали 41,7 млн тонн зернових та зернобобових культур з площі 8,32 млн га, або 72% прогнозованих посівних площ. Середня врожайність сягнула 50,2 ц/га проти 45,8 ц/га минулого року, повідомило Міністерство аграрної політики та продовольства України.
Таким чином, врожайність зернових збільшилася приблизно на 9,6%, що дозволило компенсувати відставання у темпах збирання окремих пізніх культур.
Для порівняння: станом на 31 жовтня 2025 року аграрії зібрали 40,20 млн тонн зерна з 8,77 млн га, або 76% площ. При порівнянні показників необхідно враховувати різницю в датах звітності.
Згідно з даними міністерства, в Україні повністю завершено збирання пшениці, ячменю та гороху.
Валовий збір пшениці склав 26,24 млн тонн з площі 5,12 млн га, що на 15,2% перевищує показник минулого року, коли було зібрано 22,78 млн тонн. Середня врожайність збільшилася з 45,1 до 51,2 ц/га, або на 13,6%.
Урожай ячменю зріс на 23,2% — з 5,36 млн до 6,60 млн тонн. При цьому площа збирання збільшилася на 9,8% — до 1,48 млн га, а врожайність підвищилася з 39,7 до 44,5 ц/га.
Ще більш значне зростання зафіксовано щодо гороху. Його виробництво сягнуло 833,6 тис. тонн проти 660,7 тис. тонн минулого року, збільшившись на 26,2%.
Посівні площі під горохом зросли на 11,4 %, до 302,2 тис. га, а середня врожайність склала 27,6 ц/га проти 24,4 ц/га роком раніше.
Таким чином, зростання виробництва трьох основних ранніх зернових та зернобобових культур було забезпечено як збільшенням врожайності, так і розширенням окремих посівних площ.
Водночас збирання кукурудзи залишається на порівняно ранній стадії. Станом на 27 жовтня аграрії обмолотили лише 29 % прогнозованих площ, зібравши 7,89 млн тонн цієї культури.
Подальша динаміка загального врожаю зернових у 2026 році значною мірою залежатиме від результатів збирання кукурудзи, яка залишається однією з основних експортних культур України.
Україна входить до числа великих світових виробників та експортерів зернових культур. Пшениця та кукурудза становлять значну частину аграрного експорту країни, а ячмінь і горох постачаються як на внутрішній ринок, так і закордонним покупцям.
Агрохолдинг “Кернел” у I кварталі 2027 фінансового року (ФР, липень-2026 – червень-2027) переробив 564 тис. тонн олійних культур, що на 1% більше порівняно із I кварталом 2026ФР, тоді як обсяг продажів олії впав до аналогічного кварталу минулого фінроку на 48% – до 165 тис. тонн.
“Попри те, що обсяги переробки олійних культур залишилися загалом стабільними порівняно з минулим роком, на показники продажів суттєво вплинули перебої в портовій логістиці: протягом більшої частини кварталу відвантаження через порти Чорного моря були фактично заблоковані”, – йдеться у біржовому повідомленні компанії у п’ятницю.
“Кернел” уточнив, що порівняно із попереднім кварталом переробка скоротилася на 13% через проведення планових ремонтних робіт, що тривали один місяць; тоді як продаж олії впав 52%. Частка насіння соняшнику в загальному обсязі переробки склала 59%, тоді як решту обсягу забезпечили соя та ріпак, що дозволило підтримати загальний рівень завантаження виробничих потужностей.
Із загального обсягу реалізованої продукції 16 тис. тонн припало на фасовану соняшникову олію.
Згідно з релізом, обсяг надходження зернових та олійних культур на елеватори “Кернел” у I кварталі 2027ФР склав 969 тис. тонн, що на 21% менше порівняно з аналогічним періодом минулого року та пояснюється повільнішими темпами збору врожаю кукурудзи в господарствах групи.
Обсяг експорту зернових культур “Кернелом” з України в I кварталі 2027 ФР склав 574 тис. тонн, що на 54% менше порівняно з аналогічним періодом минулого року та на 71% менше порівняно з попереднім кварталом, йдеться у звіті.
“Експортна діяльність була суттєво обмежена через порушення морської логістики, спричинені російськими атаками на портову інфраструктуру України та комерційні судна. У відповідь на це Група перенаправила частину експортних потоків через порти на Дунаї та західні сухопутні кордони України”, – зазначив “Кернел”.
В той же час компанія уточнила, що з огляду на меншу пропускну здатність і вищі логістичні витрати, ці маршрути змогли лише частково компенсувати втрати в експорті через порти Чорного моря.
Зазначається, що аналогічним чином постраждали показники роботи експортних терміналів: у I кварталі 2027 ФР обсяг перевалки склав 742 тис. тонн, що на 59% менше порівняно з аналогічним періодом минулого року та на 73% менше порівняно з попереднім кварталом. Роботу портових об’єктів “Кернел”, пошкоджених під час атак у липні, було призупинено, тоді як загальні перебої в судноплавстві через глибоководні порти України на Чорному морі додатково обмежили пропускну здатність. Протягом звітного періоду тривали відновлювальні роботи, проте часті й тривалі повітряні тривоги неодноразово переривали процес ремонту, сказано у повідомленні.
Агрохолдинг “Кернел” до війни займав перше місце у світі з виробництва соняшникової олії (близько 7% світового виробництва) та її експорту (близько 12%). Є одним із найбільших виробників та продавців бутильованої олії в Україні. Крім того, займається вирощуванням агропродукції та її реалізацією.
“Кернел” за результатами 2026 ФР (липень 2025 року – червень 2026 року) збільшив прибуток EBITDA на 20% – до $558 млн та чистий прибуток – на 35%, до $322 млн за зростання виручки на 7% – до $4,404 млрд.
Загальногалузеві темпи експорту української агропродукції на сьогодні скоротилися на 50-60% від потенційних обсягів через суттєве ускладнення та подорожчання логістики, тоді як одному з найбільших українських агроекспортерів – ТОВ «СП «Нібулон» вдалося утримати поточне щомісячне зниження на рівні 25–30%, повідомив директор з торгівлі аграрної компанії «Нібулон» Володимир Славінський.
«Що стосується нашої компанії, то наші щомісячні темпи експорту на сьогодні скорочуються, скажімо так, порівняно з минулорічними або з тим, що було до червня, приблизно на 25–30 %, що ми вважаємо непоганим результатом і бачимо потенціал для нарощування. Але загалом по галузі темпи зниження сягають 50–60 % від того, якими вони мають бути сьогодні», — зазначив він під час панельної дискусії, присвяченої аграрному сектору, на четвертому щорічному експортному форумі «Економічної правди» у Києві в середу.
Як повідомляє кореспондент агентства «Інтерфакс-Україна», за оцінкою «Нібулона», через зниження темпів Україна наразі експортує лише близько 2 млн тонн агропродукції на місяць при потенціалі в 5–6 млн тонн за умов нормальної економіки, що суттєво підриває фінансову стійкість агровиробників та їхню здатність забезпечувати операційну діяльність і посівну кампанію.
Славінський підкреслив, що логістика через Дунай та альтернативні сухопутні маршрути за останні роки суттєво ускладнилася та подорожчала. Зокрема, оскільки аграрії з центральних регіонів не мають можливості самостійно організовувати складну логістику до європейських портів або залізничних станцій, логістичні функції повністю лягли на великі компанії та трейдерів.
«Щоб підтримувати темпи відвантаження та щоденних поставок на стабільному рівні, компанія на сьогодні витрачає практично на 20% і більше оборотного капіталу на логістику. Вартість логістики морського судна зросла вп’ятеро — до $100 замість $20, а термін доставки збільшився з 7 до 30 днів. Це означає, що в транзиті перебуває набагато більше товару, а кошти в транзиті обходяться значно дорожче», — розповів він.
Для подолання цих проблем «Нібулон» ініціює створення механізму державних та міжнародних фінансових гарантій, який дозволив би українському бізнесу отримувати оперативне фінансування в західних банках за адекватними процентними ставками.
Серед інших критичних проблем дунайської та морської логістики представник «Нібулона» назвав кадровий дефіцит і відсутність практичної можливості для українських моряків отримувати кваліфікаційні «дунайські документи», через що українським компаніям вигідніше змінювати прапор на флоті, ніж працювати під українським. Крім того, розширенню сухопутного експорту залізницею та автотранспортом заважають значне підвищення тарифів та обмеження з боку сусідніх країн ЄС.
Водночас у компанії зазначили, що українські агровиробники вже довели свою здатність швидко адаптуватися до надзвичайно складних умов, однак подальша динаміка галузі залежатиме від доступності фінансового капіталу та системної підтримки з боку держави й міжнародних партнерів.
Як повідомлялося, через обмеження в роботі чорноморських портів близько половини українського аграрного експорту (приблизно 32 млн тонн продукції орієнтовною вартістю близько $10 млрд) опинилося під загрозою. Міністр аграрної політики Тарас Висоцький у жовтні 2026 року обговорив з послом Туреччини в Україні Фатмою Джерен Язган можливість допомоги Анкари у відновленні безпечного та стабільного судноплавства в Чорному морі, зазначивши, що альтернативні маршрути (Дунай, залізниця, автотранспорт) не здатні повністю замінити морський експорт, а тривалі обмеження призведуть до скорочення посівних площ.
Крім того, за даними консалтингової компанії Spike Brokers, у вересні 2026 року поставки зерна залізницею до українських портів скоротилися на 38,6 % порівняно з серпнем — до 177,6 тис. тонн. Зокрема, поставки зерна до портів Великої Одеси скоротилися на 46,5% (до 35 тис. тонн), а до експортного
Ізмаїла — на 42,3% (до 42,6 тис. тонн). Загалом у вересні Україна експортувала 3,035 млн тонн агропродукції (групи 01–24 УКТ ЗВД) на суму $1,563 млрд, з яких на зернові (пшениця, кукурудза, ячмінь) припало 1,481 млн тонн. При цьому частка сухопутних переходів продовжує зростати — у вересні через них було відправлено 664,5 тис. тонн, або близько 85% усіх експортних залізничних перевезень зерна.
Джерело: https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/1061683.html
Як повідомляє сербське ділове ЗМІ Parametar, 10 жовтня в Хорватії сталася серйозна залізнична аварія на підході до станції Мея неподалік від Рієки. З рейок зійшов вантажний поїзд №82318 перевізника Transagent, що прямував у бік Рієки з зерновим вантажем.
За офіційними даними HŽ Infrastruktura, аварія сталася близько 9:25 на вхідній стрілці станції Мея. З рейок зійшли 11 вагонів, які опинилися в глибокому яру. Локомотив та ще два вагони залишилися на станції. Постраждалих немає, проте залізничній інфраструктурі завдано значної матеріальної шкоди, а ділянка Пласе — Мея закрита для руху.
Хорватське Агентство з розслідування подій у повітряному, морському та залізничному транспорті (AIN) розпочало розслідування обставин аварії. Агентство підтвердило, що повідомлення про серйозну подію надійшло 10 жовтня приблизно о 9:25 і стосувалося сходження кількох вагонів поїзда №82318 на лінії M202.
За даними хорватського видання Novi list, 11 вагонів були завантажені зерном, імовірно українського походження. При цьому офіційне повідомлення HŽ Infrastruktura підтверджує лише перевезення зернових і не вказує країну походження вантажу.
Попередньо розглядається версія про відмову гальм локомотива.
Поїзд належав перевізнику Transagent Rail, що входить до логістичної групи Transagent із Рієки. Компанія займається залізничними та мультимодальними вантажними перевезеннями в Центральній та Південно-Східній Європі.
Розслідування цієї аварії триває. Остаточні причини сходження вагонів з рейок мають встановити фахівці AIN.
Джерело: HŽ Infrastruktura, Агентство з розслідування подій у повітряному, морському та залізничному транспорті Хорватії (AIN), Novi list.
