Як повідомляє сербське ділове ЗМІ Parametar, 10 жовтня в Хорватії сталася серйозна залізнична аварія на підході до станції Мея неподалік від Рієки. З рейок зійшов вантажний поїзд №82318 перевізника Transagent, що прямував у бік Рієки з зерновим вантажем.
За офіційними даними HŽ Infrastruktura, аварія сталася близько 9:25 на вхідній стрілці станції Мея. З рейок зійшли 11 вагонів, які опинилися в глибокому яру. Локомотив та ще два вагони залишилися на станції. Постраждалих немає, проте залізничній інфраструктурі завдано значної матеріальної шкоди, а ділянка Пласе — Мея закрита для руху.
Хорватське Агентство з розслідування подій у повітряному, морському та залізничному транспорті (AIN) розпочало розслідування обставин аварії. Агентство підтвердило, що повідомлення про серйозну подію надійшло 10 жовтня приблизно о 9:25 і стосувалося сходження кількох вагонів поїзда №82318 на лінії M202.
За даними хорватського видання Novi list, 11 вагонів були завантажені зерном, імовірно українського походження. При цьому офіційне повідомлення HŽ Infrastruktura підтверджує лише перевезення зернових і не вказує країну походження вантажу.
Попередньо розглядається версія про відмову гальм локомотива.
Поїзд належав перевізнику Transagent Rail, що входить до логістичної групи Transagent із Рієки. Компанія займається залізничними та мультимодальними вантажними перевезеннями в Центральній та Південно-Східній Європі.
Розслідування цієї аварії триває. Остаточні причини сходження вагонів з рейок мають встановити фахівці AIN.
Джерело: HŽ Infrastruktura, Агентство з розслідування подій у повітряному, морському та залізничному транспорті Хорватії (AIN), Novi list.
Світова торгівля зерном у 2026/27 сільськогосподарському році (липень-червень) становитиме 505,8 млн тонн, що на 3,5% менше, ніж минулого року, прогнозує ФАО (Продовольча та сільськогосподарська організація ООН).
Як повідомляється в щомісячному зерновому звіті організації, порівняно з попереднім прогнозом, зробленим у вересні, нова оцінка виявилася на 3,5 млн тонн меншою. “Це відображає перегляд у бік зниження прогнозів щодо експорту пшениці та кукурудзи, зумовлений головним чином проблемами з відвантаженням через Чорне море та недостатньою пропускною спроможністю альтернативних транспортних маршрутів, – йдеться у звіті. – Підвищення прогнозу щодо обсягів торгівлі ячменем лише частково компенсує втрачені обсяги торгівлі кукурудзою та пшеницею”.
Прогнози щодо експорту кукурудзи з ЄС були знижені через скорочення пропозиції з України внаслідок логістичних труднощів. Водночас збільшення експортної пропозиції в Австралії дозволило підвищити прогноз щодо торгівлі ячменем, значна частина додаткового обсягу якого буде відвантажена до Китаю.
Покращення прогнозу щодо експорту пшениці з Казахстану не дозволило в повному обсязі компенсувати зниження поставок з Росії та України.
Згідно з прогнозом, у 2026 календарному році обсяг міжнародної торгівлі рисом скоротиться на 2,2%, до того ж у 2027 році він може зрости на 1,7%, до 61,2 млн тонн. “У 2027 році в більшості регіонів прогнозується пожвавлення імпортного попиту, однак наявність у країнах Східної Азії достатніх внутрішніх запасів дає підстави вважати, що тенденція до зниження ними обсягів закупівель може тривати третій рік поспіль”, – йдеться в документі.
За прогнозом ФАО, у 2026 році врожай пшениці становитиме 813,9 млн тонн, що на 3,3% менше, ніж минулого року, загальний обсяг зерна – 2 млрд 979 млн тонн (на 2,1% менше).
Українські аграрії станом на 29 вересня зібрали 34,3 млн тонн зернових та зернобобових культур із 7,1 млн га, або 61% прогнозованих площ, повідомила пресслужба Міністерства аграрної політики та продовольства.
Середня врожайність зернових та зернобобових становить 48,2 ц/га.
Збір пшениці, ячменю та гороху вже завершено. Пшениці намолочено 26 млн тонн із 5,11 млн га за середньої врожайності 50,8 ц/га, ячменю – 6,6 млн тонн із 1,48 млн га (44,6 ц/га), гороху – 812,3 тис. тонн із 301,9 тис. га (26,9 ц/га).
Кукурудзи зібрано 789 тис. тонн із 153,3 тис. га за врожайності 51,5 ц/га, проса – 75,4 тис. тонн із 32,8 тис. га (23 ц/га), гречки – 44,7 тис. тонн із 34,7 тис. га (13 ц/га).
Найбільші обсяги зернових та зернобобових зібрали аграрії Одеської області – 5,6 млн тонн, Дніпропетровської – 2,76 млн тонн та Миколаївської – 2,65 млн тонн.
Водночас аграрії намолотили понад 8,4 млн тонн олійних культур. Зокрема, збір ріпаку завершено – отримано 3,87 млн тонн із 1,33 млн га за врожайності 29,1 ц/га. Соняшнику зібрано 3,36 млн тонн із 1,66 млн га (20,3 ц/га), сої – 1,22 млн тонн із 571,4 тис. га (21,3 ц/га).
Триває збір цукрових буряків: викопано 296,5 тис. тонн із 5,8 тис. га за середньої врожайності 511,2 ц/га.
Генеральний директор агрохолдингу “Кернел” Євген Осипов у стрес-сценарії допускає скорочення виробництва зернових в Україні наступного року на 12 млн тонн через можливе зменшення аграріями посівних площ, якщо протягом найближчих шести місяців не буде знайдено рішення для відновлення експорту, передає кореспондент агентства “Інтерфакс-Україна”.
“Сьогодні важко робити такі прогнози. Ми сподіваємося, що в найближчі пів року якісь рішення буде знайдено. Якщо фізичне рішення не буде знайдено, то об’єктивно будуть знижені площі посівних. Ми в такому стрес-сценарії оцінювали це як недовиробництво 12 млн тонн зернових наступного року”, – сказав він на Форумі економічної стійкості “Forbes Україна” у Києві у середу.
На думку Осипова, за умови закритих морських портів Україна зможе експортувати лише близько 20 млн тонн із необхідних 50 млн тонн продукції агросектору, тобто 40% необхідного обсягу, тому компаніям доводиться переорієнтовувати на інші бізнес-моделі.
“З нашого власного досвіду в рамках останніх коридорів близько 50% була недостатня ефективність, треба шукати нові шляхи. Тому що зараз для бізнесу це питання побудови нової бізнес-моделі. Тобто стара бізнес-модель там не працює. Тому ми зі свого боку концентруємось на переробці і експорті продуктів переробки”, – зазначив Осипов.
За його словами, “Кернел” у новій бізнес-моделі зосереджується на експорті менших обсягів продукції з більшою доданою вартістю, водночас зберігаючи можливість закуповувати олійні культури в українських аграріїв, розраховуватися з ними та експортувати продукцію переробки.
Осипов також додав, що наразі через безпекові й логістичні обмеження та зовнішні фактори не можна розраховувати на те, що дунайські порти зможуть забезпечити обсяги перевезень, які Україна мала у 2022-2023 роках.
Як повідомлялося, Міністерство сільського господарства США (USDA) у вересневому звіті завдяки рекордній врожайності підвищило оцінку виробництва пшениці в Україні у цьому році на 0,6 млн тонн порівняно із серпневим прогнозом – до 26 млн тонн, інших зернових, окрім пшениці та кукурудзи, – на 0,5 млн тонн, до 7,29 млн тонн та зберегло прогноз виробництва кукурудзи 31,8 млн тонн. Тож USDA оцінює загальне виробництво зернових Україною цього року на рівні 65,09 млн тонн.
Україна з 1 по 21 вересня 2026 року експортувала 1,6 млн тонн агропродукції, що становить 43% обсягу, який мав би бути експортований за умови повноцінної роботи логістики, повідомив міністр аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький на брифінгу у четвер.
Він уточнив, що олійних культур за кордон було постачено 275 тис. тонн, або 75% обсягу, який мав би бути експортований за нормальної роботи логістики, олій – 190 тис. тонн (55%), шротів – 173 тис. тонн (41%), тоді як зернових – 960 тис. тонн (38%).
“Ми бачимо, що частка зернових (на тлі можливих обсягів – ІФ-У) є найменшою і, відповідно, частка олійних, олії і шротів більшою. Тому так, на сьогодні пріоритетність експорту продукції з доданою вартістю зберігається”, – сказав Висоцький.
Як повідомлялося, за перші 15 днів вересня Україна експортувала 131 тис. тонн олії, що становило 62% від обсягу, який мав би бути експортований за цей період за умови вільного функціонування портів.
Україна з початку 2026/27 маркетингового року (МР, липень-2026 – червень-2027) станом на 21 вересня експортувала 4,662 млн тонн зернових та зернобобових, що на 22% менше порівняно з 5,979 млн тонн станом на 24 вересня 2025 року, повідомила пресслужба Міністерства аграрної політики та продовольства.
Водночас експорт кукурудзи зріс на 103,4% – до 1,841 млн тонн проти 905 тис. тонн станом на 24 вересня 2025 року.
Експорт пшениці з початку 2026/27 МР становив 2,337 млн тонн, що на 43,9% менше порівняно з 4,168 млн тонн станом на 24 вересня 2025 року. Ячменю експортовано 420 тис. тонн, що на 46,9% менше за торішній показник у 791 тис. тонн.
Експорт пшеничного борошна з початку 2026/27 МР становив 6,8 тис. тонн, що на 48,9% менше порівняно з 13,3 тис. тонн станом на 24 вересня 2025 року. Експорт іншого борошна залишився на рівні 0,6 тис. тонн. Загалом експорт борошна скоротився на 46,8% – до 7,4 тис. тонн проти 13,9 тис. тонн станом на 24 вересня 2025 року.
