16–17 вересня 2026 року у Вінниці відбудеться конференція «Зерно і переробка 2026» — галузевий майданчик для обговорення глибокої переробки зерна як стратегічного пріоритету українського агробізнесу.
Кожна тонна борошна, круп, макаронних виробів чи комбікорму, вироблена в Україні, генерує більшу додану вартість, створює робочі місця і зміцнює валютну виручку країни. Саме цей потенціал стане центральною темою конференції.
У програмі — дискусії та доповіді з ключових питань галузі:
Під час конференції працюватиме спеціалізована виставка технологій і обладнання для переробки зерна, контролю якості, виробництва борошна, круп, хлібобулочних виробів та комбікормів.
Серед спікерів конференції:
▪️ Тарас Висоцький, міністр аграрної політики та продовольства України;
▪️ Денис Башлик, заступник міністра економіки України;
▪️ Родіон Рибчинський, директор Спілки «Борошномели України»;
▪️ Дмитро Жигунов, професор, завідувач кафедри технології зернових продуктів, хліба і кондитерських виробів ОНТУ;
▪️ Андрій Поздняков, генеральний директор ВКХП №2;
▪️ Юрій Дученко, президент Всеукраїнської асоціації пекарів;
▪️ В’ячеслав Гуцуляк, президент Національної асоціації хлібопекарської та борошномельної промисловості Республіки Молдова;
▪️ Андрій Шаран, генеральний директор «Бюлер Україна»;
▪️ Олександр Верещинський, доктор технічних наук, співвласник компанії OLIS;
▪️ Андрій Купченко, ІА «АПК-Інформ»;
▪️ Олексій Надводнюк, аналітик Pro-Consulting;
▪️ Руслан Цільвік, директор Balkanski Kluch;
▪️ Кирило Коробцов, директор Ukrainian-Saudi Council.
І це лише частина експертів, які долучаться до професійної розмови про ринки, виробництво, технології та експорт.
Участь у конференції вже підтвердили представники провідних українських виробників борошна, круп, макаронних та інших продуктів зернопереробки. Серед них — «Алвіва Груп», «Столичний млин», Вінницький КХП, «Білоцерківхлібопродукт», «Рівне-Борошно», «Дніпромлин», Сквирський КХП, Хмельницька макаронна фабрика та інші підприємства галузі.
Організатори конференції — Спілка «Борошномели України» та Agro Marketing Agency.
Конференція відбудеться у комплексі відпочинку «Гостевія» (Урочище таборів відпочинку, 1, Стрижавка, Вінницька область). Програма, умови участі та реєстрація — на сайті zernoipererobka.com.ua.
З питань участі та розміщення реклами звертайтесь до координаторів:
Святослав Ткаченко, Agro Marketing Agency
+38(063)357 73 59 | market@agromarketing.com.ua
Оpen4business – інформаційний партнер
Українські аграрії почали збирати пізні олійні культури і станом на 8 вересня намолочено 89,3 тис. тонн насіння соняшнику з перших 56 тис. га, що становить 1% прогнозованих площ, при середній урожайності 15,9 ц/га.
Сої зібрано 79,9 тис. тонн на 45,3 тис. га (3% прогнозу) при урожайності 17,6 ц/га, повідомила пресслужба Міністерства аграрної політики та продовольства.
Загалом станом на 8 вересня аграрії всіх областей обмолотили 6,85 млн га, або 59% від прогнозованих площ. Валовий збір зернових та зернобобових культур досяг 32,2 млн тонн при середній урожайності 47 ц/га.
Аграрії практично завершили збирання пшениці та повністю закінчили жнива ячменю й гороху. Зокрема, пшениці зібрано 24,91 млн тонн із площі 5,04 млн га (98% від плану) при середній урожайності 49,4 ц/га.
Збирання ячменю завершено на 100% площ, або 1,48 млн га. Валовий збір становить 6,4 млн тонн при урожайності 43,4 ц/га.
Горох також зібрано повністю – з 298,2 тис. га отримано 795,2 тис. тонн при урожайності 26,7 ц/га.
Проса намолочено 34 тис. тонн, обмолочено 14,5 тис. га (35% площ) при урожайності 23,4 ц/га. Гречки зібрано 10,9 тис. тонн із 7,7 тис. га (16% площ) при урожайності 14,2 ц/га. Кукурудзи зібрано перші 43,2 тис. тонн на 12,1 тис. га при урожайності 35,9 ц/га.
Лідерство за обсягами валового збору зернових утримують аграрії південних і центральних регіонів.
В Одеській області загалом зібрано 4,82 млн тонн зерна з площі 1,19 млн га. Зокрема, пшениці – 3,22 млн тонн, ячменю – 1,31 млн тонн, гороху – 284,9 тис. тонн.
У Дніпропетровській області намолочено 2,69 млн тонн зерна із 650,6 тис. га. У тому числі пшениці – 2,04 млн тонн, ячменю – 574,6 тис. тонн, гороху – 37 тис. тонн.
Кіровоградська область зібрала 2,42 млн тонн зерна з площі 559 тис. га. Пшениці намолочено 1,92 млн тонн, ячменю – 412,5 тис. тонн, гороху – 82 тис. тонн.
Найвищою урожайністю відзначилися господарства Хмельниччини – 70,8 ц/га, Сумщини – 59,7 ц/га та Вінниччини – 59,6 ц/га.
Збір ріпаку завершено, загальний обсяг становить 3,8286 млн тонн.
Світове виробництво пшениці у 2026 році може знизитися на 3,8% порівняно з 2025 роком – до 810,7 млн тонн, прогнозує ФАО (Продовольча та сільськогосподарська організація ООН).
За підсумками серпня ФАО підвищила прогноз врожаю пшениці у світі на 0,5%, але, незважаючи на цей перегляд, обсяг виробництва може виявитися на 3,8% нижчим за показник минулого року (798,5 млн тонн), йдеться в повідомленні.
Зростання серпневого прогнозу переважно зумовлене коригуванням у бік підвищення оцінок щодо Канади, Марокко, Росії та України. Ці підвищення з лишком компенсували зниження прогнозів щодо ЄС та Великої Британії, де дефіцит опадів і високі температури призвели до зниження врожайності.
Серпневий прогноз ФАО щодо загального збору зерна у світі знижено на 3,4 млн тонн – до 2,98 млрд тонн порівняно з липневим рівнем. “З урахуванням останніх коригувань обсяг виробництва у 2026 році може виявитися на 2% нижчим за рівень минулого року, що стане найзначнішим річним зниженням з 2018 року”, – йдеться в повідомленні.
Перегляд загального прогнозу значною мірою зумовлений зниженням оцінки врожаю кукурудзи на 0,6% – до 1,309 млрд тонн. Це переважно пов’язано із погіршенням прогнозів щодо врожаю в ЄС, де спекотні та посушливі погодні умови в основних регіонах виробництва, зокрема у Франції та Польщі, призвели до погіршення стану сільськогосподарських культур і знизили очікувану врожайність до рівня нижче середнього показника за останні п’ять років, зазначають експерти ФАО.
Крім того, з урахуванням останніх офіційних оцінок було знижено прогноз щодо обсягів виробництва в Індії та Парагваї. Це зниження з лишком нівелювало підвищення прогнозів щодо Аргентини та Бразилії, де за підсумками 2026 року врожай може виявитися значно вищим за середні рівні.
Ціни на продовольчу та фуражну пшеницю в Україні за тиждень залишилися без змін – відповідно $185 і $175 за тонну на базисі CPT Одеса, повідомила брокерська компанія Spike Brokers у щотижневому огляді ринку.
За даними брокера, у серпні Україна експортувала близько 612,7 тис. тонн пшениці. Найбільшими напрямками поставок стали Іспанія – 118,2 тис. тонн, Єгипет – 116,1 тис. тонн та Алжир – 78,1 тис. тонн. На ці три країни припало близько 51% серпневого експорту.
За 1-3 вересня Україна експортувала близько 116,8 тис. тонн пшениці, або майже 39 тис. тонн на добу проти близько 20 тис. тонн на добу в середньому за серпень. Серед напрямків поставок – Туніс, Єгипет, Індонезія та Ізраїль.
Ціна кукурудзи теж не змінилася за тиждень: на базисі CPT Одеса вона становила $185 за тонну, FCA Чоп – $225 за тонну.
У серпні Україна експортувала близько 300 тис. тонн кукурудзи. За перші три дні вересня експорт кукурудзи становив близько 69,2 тис. тонн. Основними напрямками поставок були Італія, Туреччина, Німеччина та Нідерланди.
Залізничний підвіз зерна до дунайських портів у серпні 2026 року зріс майже утричі порівняно з липнем – до 248,8 тис. тонн, тоді як до портів Великої Одеси скоротився на 94,9% – до 68,5 тис. тонн, повідомила брокерська компанія Spike Brokers у щотижневому огляді.
Загалом залізничне перевезення зерна у напрямку морських портів, включно з внутрішнім підвозом до Ізмаїла, у серпні становило близько 317,3 тис. тонн проти 1,440 млн тонн у липні. За даними брокера, відбулося різке зміщення вантажопотоку від Великої Одеси до Дунаю.
У серпні залізницею перевезено 1,297 млн тонн зернових вантажів – на 34,7% менше, ніж у липні, та на 53,9% менше, ніж у серпні 2025 року. Середньодобове навантаження становило 39,2 тис. тонн, що на 22,5% нижче липня та на 55% нижче серпня 2025 року.
Експортні перевезення зерна та продуктів помелу становили 672,2 тис. тонн, скоротившись на 58,5% м/м та приблизно на 74% р/р. Рослинної олії перевезено 113 тис. тонн – на 15,4% більше, ніж у липні, та на 54,7% більше, ніж у серпні 2025 року. Макухи та шротів перевезено 167,1 тис. тонн, що на 9,3% менше м/м та на 7,4% менше р/р.
Через сухопутні переходи у серпні перевезено 501,8 тис. тонн проти 208,8 тис. тонн у липні – у 2,4 раза більше.
Середньодобова передача зернових вагонів через основні західні переходи у серпні становила 192,8 вагона проти 71,3 вагона у липні. Найвищий середньодобовий показник був на польському напрямку – 56,6 вагона. Через Угорщину передавалося 49,4 вагона на добу, Румунію – 45,5, Словаччину – 41,4 вагона. На відміну від липня, серпневий потік було розподілено між чотирма коридорами значно рівномірніше.
Станом на 3 вересня в напрямку прикордонних переходів перебувало 8 221 вагон, з них 1 346 із зерновими проти 9 273 та 1 414 вагонів відповідно на кінець серпня. За перші дні місяця загальне накопичення зменшилося приблизно на 11%, зернове – на 5%.
За повний серпень через автомобільні пункти пропуску вивезено 325 тис. тонн агропродукції проти 289,2 тис. тонн у липні – на 12,4% більше. Відносно серпня 2025 року обсяг був вищим на 23,7%.
Майже половина серпневого автомобільного потоку припала на Польщу – 150,1 тис. тонн, або 46,2%. Серед найбільших позицій у серпні м’ясо птиці – 30,2 тис. тонн, соняшникова олія – 24,8 тис. тонн, етиловий спирт – 23,1 тис. тонн, цукор – 18,6 тис. тонн, плоди та горіхи – 16,9 тис. тонн і соєва макуха – 15 тис. тонн.
За перші три дні вересня автомобілем вивезено 33 тис. тонн, або близько 11 тис. тонн на добу проти 10,5 тис. тонн на добу в середньому за серпень.
За підсумками серпня Україна експортувала 2,146 млн тонн агротоварів груп 01-24 УКТ ЗЕД на $1,280 млрд. Зерновий сегмент у фінальній статистиці серпня становив 987,1 тис. тонн, або 46% загального тоннажу: пшениці відвантажено 612,7 тис. тонн, кукурудзи – 305,7 тис. тонн, ячменю – 68,7 тис. тонн. Насіння ріпаку дало ще 292,6 тис. тонн, або 13,6% експорту. Три основні рослинні олії сформували 279,1 тис. тонн, соняшникова та соєва макуха – 187,2 тис. тонн.
Найбільші фізичні обсяги отримали Німеччина – 227,1 тис. тонн, Туреччина – 203,8 тис. тонн, Італія – 188,1 тис. тонн, Польща – 179,3 тис. тонн та Нідерланди – 171,7 тис. тонн. Разом на п’ять країн припало близько 45% серпневого експорту.
За 1-3 вересня Україна експортувала 331,4 тис. тонн агропродукції на $167,7 млн, або близько 110,5 тис. тонн на добу.
Перебої з постачанням зерна з Чорноморського регіону та спекотна погода, яка погіршила прогнози на врожай у низці країн, призвели до зростання світових цін на зернові культури в серпні на 2,2% порівняно з липнем. Ціни досягли максимуму з травня 2024 року, повідомляється в щомісячному огляді ФАО (Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН).
Згідно з документом, у серпні було зафіксовано зростання міжнародних цін на всі основні зернові культури. “Цьому сприяли високий попит, зумовлений погіршенням видів на врожай у ключових регіонах-виробниках через несприятливі погодні умови, і збереження невизначеності щодо експорту з Чорноморського регіону”, – йдеться в огляді.
Світові ціни на пшеницю в серпні порівняно з липнем зросли на 2,6%, у річному вимірі зростання становило 15%. Серед причин експерти ФАО також називають “затяжні перебої з експортом із Чорноморського регіону, зниження прогнозів щодо обсягів виробництва в деяких регіонах Європи, де встановилася спекотна і суха погода, а також ослаблення курсу долара, що підвищило конкурентоспроможність експортних поставок”.
Ціни на кукурудзу порівняно з липнем зросли на 2,5%, що було зумовлено зростанням занепокоєння щодо перспектив врожаю у деяких регіонах кукурудзяного поясу США та погіршенням прогнозів щодо обсягів виробництва в ЄС. Водночас попит з боку виробників етанолу та комбікормової галузі залишається високим.
“Побоювання щодо постачання продовольчих ресурсів після закриття Ормузької протоки надали додаткову підтримку цінам на кукурудзу”, – зазначається в огляді.
Світові ціни на сорго та ячмінь у серпні порівняно з липнем зросли відповідно на 3,9% та 2,6%, “що загалом відображає більш стабільну ситуацію на ринках фуражного зерна”, йдеться в огляді.
Ціни на рис у серпні зросли на 0,5%. “Зростання котирувань індійських сортів рису було зумовлене такими факторами, як коливання валютних курсів, закупівлі країнами Азії та Африки та очікуване скорочення поставок”, – йдеться в огляді.
