Україна впродовж 1-27 серпня експортувала на 47,5% менше агропродукції, ніж за аналогічні 27 днів липня – 1,726 млн тонн проти 3,287 млн тонн, повідомила брокерська компанія Spike Brokers у щотижневому огляді ринку.
За її даними, у грошовому вимірі скорочення було менш значним – 25,6%: експорт товарів груп 01-24 УКТ ЗЕД за 27 днів серпня становив $1,060 млрд проти $1,424 млрд у липні. При цьому умовна вартість однієї тонни експортного кошика зросла із близько $433 до $614, що насамперед пов’язано зі зміною товарної структури експорту.
Основне скорочення фізичних обсягів припало на зернові. Сукупний експорт пшениці, кукурудзи та ячменю знизився на 69,5% – до 740 тис. тонн. Зокрема, пшениці відвантажено 486,6 тис. тонн (-49,8% проти липня), кукурудзи – 190,7 тис. тонн (-84,3%), ячменю – 62,6 тис. тонн (-74,5%). Частка цих трьох культур у загальному агроекспорті скоротилася з 73,9% до 42,9% відповідно.
Водночас у серпні на тлі початку сезонних відвантажень підскочив експорт ріпаку. За 1-27 серпня його реалізація за кордон сягнула 255,2 тис. тонн проти 11,8 тис. тонн за аналогічний період липня. Частка ріпаку в загальному експорті зросла з 0,4% до 14,8%. Експорт ріпакової олії збільшився більше ніж у 4,5 раза – до 69,4 тис. тонн.
Сегмент продуктів переробки скоротився значно менше, ніж зерновий. Експорт трьох основних рослинних олій – соняшникової, ріпакової та соєвої – становив 234 тис. тонн і був на 16,7% меншим за аналогічний період липня.
Експорт соняшникової та соєвої макухи знизився до 153,8 тис. тонн (-6,4%), а соняшникової олії впав до 131,3 тис. тонн (-42,5%), однак зросли відвантаження соняшникового шроту – до 83,1 тис. тонн (+28%).
Змінилася і географія експорту. Найбільшими напрямками за фізичним обсягом у серпні стали Німеччина – 195,7 тис. тонн, Італія – 159,7 тис. тонн, Польща – 151,9 тис. тонн, Нідерланди – 147,2 тис. тонн та Іспанія – 125,3 тис. тонн. Експорт до Туреччини скоротився на 79% – до 114 тис. тонн проти 544,8 тис. тонн у липні. Натомість Німеччина збільшила імпорт з України приблизно вчетверо, значною мірою за рахунок ріпаку.
За даними Spike Brokers, автомобільним транспортом за 1-27 серпня через пункти пропуску було вивезено 279,3 тис. тонн агропродукції, що на 11,3% більше, ніж за аналогічний період липня.
Водночас залізничні перевезення зернових вантажів станом на 26 серпня скоротилися на 42,4% проти липня – до 951 тис. тонн, а порівняно із серпнем 2025 року – на 57%. Середньодобове навантаження становило 37,6 тис. тонн.
При цьому середньодобова передача зернових вагонів через західні прикордонні переходи за 25 діб серпня зросла до 173,7 вагона проти 71,3 вагона в липні, або у 2,4 раза. Станом на 26 серпня в напрямку прикордонних переходів накопичилося 9,822 тис. вагонів, з яких 1,508 тис. – із зерновими вантажами.
Водночас залізничне перевезення зерна в напрямку портових станцій, включно із внутрішнім підвозом до Ізмаїла, за поточний період серпня скоротилося на 81,8% – до 230,6 тис. тонн проти 1,265 млн тонн у липні.
У напрямку портів Великої Одеси перевезено лише 55,7 тис. тонн зерна, що на 95,5% менше за липневий показник. Зокрема, до Чорноморськ-Порт-Експорт – 31,6 тис. тонн (-93,5%), Одеса-Порт – 17,2 тис. тонн (-92,2%), Чорноморська для ТІС – 6,6 тис. тонн (-97,8%).
Ціна продовольчої пшениці в Україні за тиждень знизилася на $10 – до $185 за тонну на базисі CPT Одеса, фуражної – теж на $10, до $175 за тонну, повідомила брокерська компанія Spike Brokers у щотижневому огляді ринку.
“Зовнішній зерновий комплекс завершив тиждень подальшим підйомом, але передача цього руху в українські базиси не відбулася”, – зазначено в огляді.
Експорт пшениці з України упродовж 1-27 серпня порівняно з аналогічним періодом минулого місяця впав наполовину (-49,8%) – до 486,6 тис. тонн із 969,4 тис. тонн. Основними напрямками постачань були Бангладеш – 251 тис. тонн, Індонезія – 243,5 тис. тонн та Алжир – 226,3 тис. тонн. На ці три країни припало близько 74% усього експорту цієї продукції. Наступними за обсягами стали Саудівська Аравія та Ємен – приблизно по 54,5 тис. тонн.
Ціна кукурудзи на базисі CPT Одеса знизилася на $5 – до $185 за тонну, водночас на базисі FCA Чоп подорожчала на $5 – до $225 за тонну.
Експорт кукурудзи за 1-27 серпня становив 190,7 тис. тонн, що на 84,3% менше, ніж за аналогічний період липня.
За інформацією Spike Brokers, на західному кордоні вже активно торгують кукурудзою майбутнього врожаю. Протягом тижня котирування на жовтень-грудень на базисі FCA Захонь-Чоп-Батьово становили EUR188-191 за тонну.
Брокери зазначають, що цей напрямок має фізичні обмеження з обох боків кордону, зокрема через пропускну спроможність перевалки в Україні та ЄС, доступність залізничної логістики та парк євровагонів.
Україна з 1 по 26 серпня експортувала альтернативними шляхами 1,423 млн тонн зернових, олійних культур та продуктів їх переробки, що становить третину необхідних на цей період обсягів, повідомив міністр аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький на брифінгу у п’ятницю.
“З 1 по 26 серпня було експортовано 1 млн 423 тис. тонн зернових, олійних та продуктів їх переробки. Це становить 33% потреби, яка існує на даний період. Зернових найменше – 822 тис. тонн. По зернових ми експортували всього 21% потенційної потреби. Решта – це олія, олійні та шроти. Там, у принципі, обсяги експорту відповідають потребам на поточний момент”, – сказав він.
Висоцький зазначив, що експорт залізницею та через Дунай становив приблизно по 600 тис. тонн, тоді як автомобільний транспорт залишається найменшим за обсягами – близько 80 тис. тонн. Із цього обсягу близько 40 тис. тонн припадає на олійні культури, що пов’язано з високою вартістю автомобільних перевезень.
За його словами, за збереження нинішніх темпів альтернативними шляхами Україна може експортувати близько 1,5 млн тонн агропродукції до кінця серпня.
До кінця вересня альтернативними шляхами може бути експортовано до 2 млн тонн, як і прогнозувало раніше Мінагрополітики.
Українські аграрії станом на 25 серпня обмолотили 6,76 млн га, або 58% прогнозованих площ, та намолотили 31,73 млн тонн зерна нового врожаю, повідомила пресслужба Міністерства аграрної політики та продовольства.
Пшениці обмолочено з 5 млн га, зібрано 24,61 млн тонн, середня врожайність становить 49,2 ц/га, ячменю – відповідно з 1,46 млн га та 6,33 млн тонн за середньої врожайності 43,4 ц/га. Гороху обмолочено з 297 тис. га, зібрано 786,9 тис. тонн, урожайність – 26,5 ц/га.
За обсягами валового збору зернових та зернобобових культур наразі лідирують аграрії Одеської, Кіровоградської та Дніпропетровської областей.
В Одеській області намолочено 4,82 млн тонн з площі 1,19 млн га, а саме пшениці – 3,22 млн тонн, ячменю – 1,31 млн тонн, гороху – 285 тис. тонн.
У Кіровоградській – 2,42 млн тонн з площі 556 тис. га: пшениці – 1,92 млн тонн, ячменю – 412 тис. тонн, гороху – 82 тис. тонн.
У Дніпропетровській – 2,63 млн тонн з площі 634 тис. га: пшениці – 2,02 млн тонн, ячменю – 568 тис. тонн, гороху – 37 тис. тонн.
Найвища урожайність зернових культур зараз зафіксована у Хмельницькій (70,8 ц/га), Сумській (60,1 ц/га) та Вінницькій (59,7 ц/га) областях.
Ріпак практично завершили збирати – обмолочено 1,32 млн га, або 99% прогнозованих площ, зібрано 3,79 млн тонн насіння за середньої врожайності 28,6 ц/га.
В окремих регіонах розпочалося збирання гречки та проса. Гречки обмолочено 0,65 тис. га, намолочено 0,9 тис. тонн за врожайності 13,8 ц/га, проса – 3,6 тис. га, зібрано 7,84 тис. тонн за врожайності 21,8 ц/га.
Агроекспорт України у серпні 2026 року очікується на рівні близько 1,33 млн тонн, що на 54% менше, ніж у липні, та може стати найнижчим показником для серпня за весь період повномасштабної війни, повідомила брокерська компанія Spike Brokers.
“Очікуваний серпневий експорт буде на 68% нижчим за середній серпневий експорт 2022-2025 років – 4,19 млн тонн, а також на 64% нижчим за попередній мінімум серпня періоду повномасштабної війни – 3,71 млн тонн у 2025 році”, – зазначили у компанії.
За даними брокерів, у першій половині серпня через усі види транспорту було експортовано 641,9 тис. тонн агропродукції, тоді як за весь липень – 2,889 млн тонн.
Частка морського транспорту у сукупному експорті скоротилася з 86,5% у липні до 51,4% у перші 15 діб серпня, тоді як частка залізниці зросла з 11,2% – до 38,5%.
Водночас збільшення частки залізничного транспорту не означає відновлення зернового потоку: експорт зерна залізницею скоротився на 68% порівняно з липнем та на 77% порівняно з аналогічним періодом минулого року.
За поточний період серпня через західні переходи залізницею відвантажено 250 тис. тонн, що на 126% більше порівняно з відповідним періодом липня, тоді як у напрямку портів Великої Одеси – лише 53,2 тис. тонн, або на 94,5% менше.
“Приріст сухопутного напрямку компенсував лише близько 15% втрати морського портового потоку; навіть разом зі збільшенням експорту через Ізмаїл компенсація не перевищує 19%”, – зазначено у повідомленні.
Інтенсивність передачі зернових вагонів через західні переходи за перші 18 діб серпня зросла у 2,3 раза – до 160,6 вагона на добу проти 71,3 вагона у липні. Найбільшу інтенсивність мав румунський напрямок – 49,1 вагона на добу, далі Польща – 47,9 вагона, Словаччина – 34,8 вагона та Угорщина – 28,8 вагона.
Станом на 19 серпня у напрямку кордону перебувало 9,524 тис. вагонів, що на 21% більше, ніж наприкінці липня, зокрема, кількість зернових вагонів зросла до 979 із 369.
Ізмаїльський напрямок також нарощує перевезення, проте не може компенсувати втрату морського експорту: експортне перевезення зерна через Ізмаїл зросло з 10 тис. до 38,8 тис. тонн, тоді як у напрямку портів Великої Одеси скоротилося на понад 0,9 млн тонн.
Польщі необхідні нові спеціалізовані термінали для перевалки українського зерна, оскільки наявні потужності для зберігання великих партій вантажів практично вичерпані, повідомив власник і голова правління польської логістичної компанії Frontier Logistics Бартош Пенчковський.
“Зараз, якщо ми подивимося по всій Польщі, вона фактично не має можливості для зберігання великих обсягів вантажів – 30 тис. тонн або більше. Всі ці потужності фактично зайняті”, – сказав він під час онлайн-дискусії “Альтернативні експортні маршрути: синергія української та польської логістики в умовах блокади Чорного моря”.
За його словами, у 2022-2023 роках польські інвестори розширили потужності портових і прикордонних терміналів для перевалки українських вантажів, що, теоретично, могло забезпечити експорт 6-8 млн тонн продукції на рік. Однак після відновлення роботи портів Великої Одеси у 2024-2025 роках частина українських вантажів повернулася до чорноморських портів, тимчасом як польські термінали переорієнтували на інші вантажі. Зокрема, Польща почала приймати близько 3-3,5 млн тонн соєвого шроту з Латинської Америки та інші товари.
За його словами, ще одним “вузьким місцем” є доступ до спеціалізованих вагонів для перевезення зерна.
Пенчковський також зазначив, що окремі прикордонні переходи мають резерв пропускної спроможності, тоді як інші перевантажені.
Він додав, що логістична інфраструктура Польщі має значний потенціал для збільшення перевалки української агропродукції за умови інвестицій у спеціалізовані термінали та ефективнішого використання наявних прикордонних переходів.
