ЗЕРНО – Ukraine open for business

Кернел збільшив експорт зерна у кварталі через новий урожай

“Кернел”, один із найбільших українських агрохолдингів, у липні-вересні 2026 фінансового року (ФР, липень 2025-го – червень 2026-го) експортував 1,3 млн тонн зерна, що на 15% менше, ніж за аналогічний період минулого року, але на 27% більше проти попереднього кварталу, завдяки більшій доступності зерна на внутрішньому ринку після початку збору врожаю озимої пшениці.

Згідно оприлюдненого квартального звіту, пшениця становила 74% загального обсягу експорту “Кернелу”, а решту – кукурудза та ячмінь.

“Початок нового фінансового року для сегмента “Інфраструктура та торгівля” був сформований двома ключовими ринковими динаміками: затримкою збиральної кампанії в Україні, спричиненою погодними умовами, та повільнішими, ніж зазвичай, продажами фермерів”, – розповіли в агрохолдингу.

Відтак обсяги вантажообігу експортних терміналів у першому кварталі 2026 ФР становили 1,8 млн тонн, що на 17% менше проти аналогічного періоду минулого року, що призвело до зменшення обсягів експорту зерна та загального портфелю продажів рослинних олій та шроту групи.

У загальному обсягу вантажообігу зерно становило 75%, харчові олії – 13%, решта – рослинні шроти.

Обсяг надходження зерна до силосів у липні-вересні 2026 ФР склав 1,2 млн тонн, що на 34% менше, ніж у попередньому році. Із цієї кількості 796 тис. тонн було отримано від власних сільгосппідприємств агрохолдинга, а решта – від сторонніх постачальників.

“Зменшення надходження головним чином відображає пізніший початок збиральної кампанії групи, оскільки несприятливі погодні умови та нерівномірна стиглість врожаю в різних регіонах затримали та зменшили поставки на склади”, – пояснили у “Кернелі”.

Сегмент “Інфраструктура та торгівля” у першому кварталі 2026 ФР згенерував EBITDA у розмірі $20 млн, що на 62% менше, ніж у попередньому році.

Агрохолдинг “Кернел” до війни посідав перше місце у світі з виробництва соняшникової олії (близько 7% світового виробництва) та її експорту (близько 12%). Є одним із найбільших виробників та продавців бутильованої олії в Україні. Крім того займається вирощуванням агропродукції та її реалізацією.

KERNEL, ЗЕРНО, УРОЖАЙ, ЭКСПОРТ

Безкоштовне сертифіковане навчання для зерновиків: на форумі “Зерно і переробка 2025” представили нові професійні курси AgriAcademy

У Львові протягом кількох днів тривав форуму «Зерно і переробка 2025: борошно, бакалія, комбікорми», який поєднав практику, аналітику та жваві дискусії щодо майбутнього української зернопереробки, пише SEEDS.

На цю ключову подію галузі до Львова завітали більше ста представників зернопереробних, хлібопекарських та комбікормових підприємств, аналітики, представники технологічних компаній та профільні експерти — ті, хто формує порядок денний галузі.

Організували форум Спілка «Борошномели України» та Agro Marketing Agency.

Під час форуму заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Тарас Висоцький представив основні показники та тенденції нового агросезону. За попередніми оцінками, урожай пшениці у 2025 році становить 23 млн тонн, тоді як внутрішнє споживання залишається на рівні близько 6 млн тонн. Посівна кампанія триває, і площі під озимою пшеницею, за прогнозами, зростуть на 7–10%, що формує передумови для стабільного виробництва у 2026 році.Разом із тим Висоцький відзначив складну ситуацію на ринку жита: обсяги вирощування — мінімальні, і міністерство спільно з профільними асоціаціями готує механізми, які мають стимулювати розширення посівів уже з наступного сезону.

В рамках форуму Директор Громадської спілки “Борошномели України” Родіон Рибчинський презентував онлайн-курс для агробізнесу «Післязбиральна обробка та зберігання зерна» від AgriAcademy – безкоштовної онлайн-платформи аграрної освіти і сертифікованих онлайн-курсів від провідних українських та міжнародних експертів.

Новий курс AgriAcademy присвячений основам організації та проведення приймання, післязбиральної обробки та зберігання зерна призначений для тих хто цікавиться можливістю підвищення кваліфікації та оволодіння сучасними та інноваційними техніками та технологіями покращення готовності зерна до зберігання, контролю та підвищення його якості.

AgriAcademy.org– безкоштовна платформа онлайн-навчання для працівників агросектору та студентів закладів аграрної освіти, започаткована ЄБРР у грудні 2022 року в межах програми підтримки продовольчої безпеки в Україні. Її мета – посилити конкурентоспроможність та сталий розвиток сільського господарства, яке зазнало значних втрат через війну.

Крім самої презентації курсу під час форуму всі бажаючі отримали промо-продукцію з QR-кодом АgriAcademy. Перейшовши за посиланням кожен має можливість обрати потрібний онлайн-курс та зареєструватися на нього.

Після початку війни тисячі працівників агросфери втратили доступ до структурованих форм навчання. AgriAcademy стала відповіддю на цю проблему – платформою, що надає:

понад 30 сертифікованих курсів для агробіщнесу,
безкоштовний доступ,
нові матеріали від провідних українських та міжнародних експертів і компаній,
гнучке онлайн-навчання,
офіційні сертифікати після проходження тестів.

Перейти до навчання: https://agriacademy.org/courses-catalog/AgriAcademy – це безкоштовна платформа онлайн-навчання, створена за ініціативи ЄБРР у межах програми підтримки продовольчої безпеки в Україні. Її мета – посилити конкурентоспроможність та сталий розвиток сільського господарства, яке зазнало значних втрат через війну.

Створення та управління платформою (включаючи розробку курсів, навчальні тури тощо) здійснюється за підтримки та фінансування ЄБРР, а також:

Багатостороннього донорського рахунку ЄБРР для стабілізації та сталого зростання України (донори: Данія, Фінляндія, Франція, Німеччина, Італія, Японія, Нідерланди, Норвегія, Польща, Швеція, Швейцарія, Велика Британія, США та Європейський Союз як найбільший донор);
Республіки Ірландія через Фонд сприяння малому бізнесу ЄБРР (інші донори фонду: Італія, Японія, Південна Корея, Люксембург, Норвегія, Швеція, Швейцарія, Тайбей Китай та США);
Сільськогосподарської та продовольчої організації ООН (FAO).

Джерело: https://www.seeds.org.ua/bezkoshtovne-sertifikovane-navchannya-dlya-zernovikiv-na-forumi-zerno-i-pererobka-2025-predstavili-novi-profesijni-kursi-agriacademy/

AgriAcademy, FORUM, ЗЕРНО, зерновик, НАВЧАННЯ, ПЕРЕРОБКА

Українські аграрії постачають 15 млн тонн пшениці, формуючи нову модель продовольчої безпеки

Платформа Food from Ukraine символізує розширення ініціативи України від акценту лише на зерні до готової продукції, а також до передачі знань технології, повідомив міністр економіки, довкілля і сільського господарства Олексій Соболев на відкритті IV Міжнародного саміту з продовольчої безпеки “Продовольство з України” у Києві в середу.

Соболев зазначив, що Україна в 2025-2026 маркетинговому році вже експортувала 5,8 млн тонн пшениці.

“Це не просто цифра, це показник стійкості нашого агросектору, який працює попри зруйновану інфраструктуру, постійні логістичні виклики, атаки дронами і щоденні ризики”, – наголосив міністр.

Він навів дані прогнозу USDA, згідно з якими за підсумками сезону експорт пшениці з України становитиме 15 млн тонн, тобто приблизно 7% світової торгівлі цією продукцією.

“Це підтверджує, що Україна продовжує, попри все, бути надійним партнером для світового продовольчого ринку. (…) Проте питання продовольчої безпеки лишається актуальним і буде тільки посилюватися. Українські аграрії забезпечують продовольством сотні мільйонів людей в різних регіонах світу, від Північної Африки до Азії. Наша країна залишається гарантом глобальної продовольчої безпеки, забезпечується стабільність поставок зернових, олійних культур і продуктів тваринництва”, – зауважив Соболев.

Як зазначив міністр, в Україні розуміють, що найстрімкіше зростатиме попит на продовольство. Найближчими десятиліттями приріст майже на 14% сформує Субсахарська Африка, яка наразі імпортує понад дві третини власної потреби продовольства. Середня продуктивність фермерських господарств на цьому континенті становить лише 40% потенціалу, втрати зернових становлять до 20%, а щільність механізації – всього 2-4 трактори на 100 кв км, що в десятки разів нижче, ніж у Європі.

Водночас він зауважив високу реакцію на ці виклики з боку держав Африки, які інвестують у зрошення, механізацію, створення агропромислових зон, локалізацію виробництва техніки, розвиток інфраструктури, зберігання і переробку. Це не просто модернізація, за словами Соболева, це стратегічний курс на самодостатність.

Саме тому одним із стратегічно правильних рішень для України, на думку міністра економіки, є трансформація ініціативи президента України Grain from Ukraine у Food from Ukraine.

“Платформа Food from Ukraine формуватме новий підхід до глобальної продовольчої політики, поєднуючи довгострокове фінансування гуманітарних програм за створенням стабільних і захищених логістичних маршрутів, розвитком переробки та виробництва продукції з високою додатковою вартістю, залученням інвестицій, технологічною модернізацією агросектору, розширенням співпраці з країнами Азії, Африки, Латинської Америки та острівними державами, а також налагодженням партнерства між урядом, бізнесом і міжнародними організаціями для створення стійкої передбачуваної та інноваційної глобальної продовольчої системи”, – підкреслив Соболев.

Міністр повідомив, що Україна в рамках цієї ініціативи розпочне створювати мережу регіональних продовольчих хабів. Він продемонстрував відеопрезентацію першого проєкту такого логістично-переробного хабу, який планується звести в Гані. Базовою інфраструктурною точкою його стане зберігання, переробка та дистрибуція української агропродукції, а також локалізація сучасних технологій Західній Африці.

Соболев наголосив, що Україна та Гана в Києві в середу підписали меморандум про співпрацю, чим заклали підгрунтя для довгострокового партнерства та практичного розвитку ініціативи та створення Food for Ukraine.

“Україна перестає бути політичним донором продовольства. Ми стаємо частиною архітектури нової моделі глобальної продовольчої стійкості, країною, яка допомагає не лише годувати світ сьогодні, а й створює механізми інноваційного виробництва завтра”, – резюмував міністр економіки.

ЗЕРНО, ПШЕНИЦЯ

Експорт українського зерна в жовтні зріс на 32%

Україна за чотири місяці 2025-2026 маркетингового року (МР, липень-червень) експортувала 3,2 млн тонн зернових та олійних культур, повідомила Українська зернова асоціація у Facebook.

Згідно наведеної інфографіки, найбільш активно експорт відбувався в серпні (3,3 млн тонн) і жовтні (3,21 млн тонн). При цьому експорт у жовтні на 32% перевищував вересневі показники (2,4 млн тонн).

Пік реалізації пшениці спостерігався у серпні і становив 2,048 млн тонн, що на 36,5% більше, ніж у жовтні (1,5 млн тонн). Експорт ячменю також був найбільш активним у серпні (324 тис. тонн), що на 36,1% більше, ніж у вересні (238 тис. тонн) і на 62% ніж у жовтні (200 тис. тонн).

Експорт кукурудзи натомість активізувався у жовтні і досяг 1,094 млн тонн, що суттєво більше вересневого показника в 61 тис. тонн і серпневого в 230 тис. тонн.

Зовнішня торгівля соєю також пожвавилася в жовтні – 230 тис. тонн, проти 78 тис. тонн у вересні і 208 тис. тонн у серпні поточного року.

Експорт ріпаку був найбільш жвавим у серпні – 519 тис. тонн, у вересні та жовтні на зовнішні ринки було поставлено 220 тис. тонн і 177 тис. тонн відповідно.

ЗЕРНО, ЭКСПОРТ

Аграрії зібрали 40,2 млн тонн зернових — 76% площ, кукурудза відстає

Аграрії станом на 31 жовтня намолотили 40,2 млн тонн зернових та зернобобових культур з 8,77 млн га, що складає 76% площ, засіяних цими культурами, повідомило Міністерство економіки, довкілля і сільського господарства на сайті.

Торік на аналогічну дату було намолочено 47,2 млн тонн зернових з 11,106 млн га, тобто цьогорічні показники відповідно нижчі на 14,8% та 21,1% переважно через більш пізній початок збирання кукурудзи.

Як зазначило Мінекономіки, наразі намолочено 10,36 млн тонн кукурудзи з 1,31 млн га, тоді як торік приблизно на цю дату – 18,3 млн тонн з 3,07 млн га.

Щодо пшениці, то її врожай трохи більше минулорічного – 22,78 млн тонн з 5,05 млн га порівняно 22,30 млн тонн з 4,9 млн га, тоді як ячменю трохи менший – 5,37 млн тонн з 1,35 млн га порівняно із 5,50 млн тонн з 1,41 млн га.

Врожай гороху цього року значно більший – 660,7 тис. тонн з 271,3 тис. га порівняно із 465,3 тис. тонн з 212,2 тис. га минулого року, тоді як гречки та проса поки суттєво менший – відповідно 82,5 тис. тонн проти 126,9 тис. тонн та 61,5 тис. тонн проти 159,5 тис. тонн.

Врожай інших зернових та зернобобових цього року на 24 жовтня досяг 881,6 тис. тонн із 317,6 тис. га.

Зазначається, що серед лідерів, зокрема, Одеська область – 3,80 млн тонн, Полтавська – 3,119 млн тонн, Чернігівська – 3,04 млн тонн і Вінницька область – 2,99 млн тонн.

Збір пшениці, ячменю, гороху завершений, зауважило Мінекономіки.

Щодо олійних, то вже зібраний урожай ріпаку, і він виявився лише трохи менше за минулорічний – 3,32 млн тонн проти 3,5 млн тонн за майже рівних площ біля 1,3 млн га.

А от щодо сої та соняшнику, збір яких триває, то поки фіксується суттєве відставання: сої зібрано 3,94 млн тонн із 1,52 млн га порівняно із 5,73 млн тонн із 2,52 млн га на схожу дату торік, тоді як соняшнику – 8,37 млн тонн із 4,24 млн га порівняно із 9,599 млн тонн із 4,67 млн га.

Окрім того, відстає також збір цукрових буряків: їх викопано 6,79 млн тонн на площі 130,1 тис. га, тоді як торік на схожу дату – 9,5 млн тонн.

Як зазначає Мінекономіки, соняшник зібрано з 86% засіяних площ, соя – 78%, цукровий буряк – з 66%.

Нацбанк України в оприлюдненому наприкінці липня Інфляційному звіті погіршив прогноз врожаю зернових в цьому році з 61,7 млн тонн до 57,9 млн тонн, а олійних – з 22 млн тонн до 21 млн тонн.

НБУ нагадав, що минулого року врожай зернових в Україні знизився до 56,2 млн тонн з 59,8 млн тонн у 2023 році, тоді як олійних – з 21,7 млн тонн до 20 млн тонн.

За прогнозами замглави Мінекономіки Тараса Висоцького врожай зернових складе цього року біля 56 млн тонн, як і торік.

ЗЕРНО, КУКУРУДЗА

Аграрії зібрали 37,5 млн тонн зерна, збирання кукурудзи відстає

Аграрії станом на 24 жовтня намолотили 37,560 млн тонн зернових та зернобобових культур з 8,400 млн га, що складає 73% площ, засіяних цими культурами, повідомило Міністерство економіки, довкілля і сільського господарства на сайті.

Торік на аналогічну дату було намолочено 45,1 млн тонн зернових з 9,7 млн га, тобто цьогорічні показники відповідно нижчі на 16,7% та 13,4% переважно через більш пізній початок збирання кукурудзи.

Як зазначило Мінекономіки, наразі намолочено 7,71 млн тонн кукурудзи з 1,31 млн га, тоді як торік приблизно на цю дату – 15,4 млн тонн з 2,7 млн га.

Щодо пшениці, то її врожай трохи більше минулорічного – 22,80 млн тонн з 5,05 млн га порівняно 22,30 млн тонн з 4,9 млн га, тоді як ячменю трохи менший – 5,37 млн тонн з 1,35 млн га порівняно із 5,50 млн тонн з 1,41 млн га.

Врожай гороху цього року значно більший – 662,3 тис. тонн з 271,5 тис. га порівняно із 465,3 тис. тонн з 212,2 тис. га минулого року, тоді як гречки та проса поки суттєво менший – відповідно 83,3 тис. тонн проти 126,9 тис. тонн та 61,5 тис. тонн проти 159,5 тис. тонн.

Врожай інших зернових та зернобобових цього року на 24 жовтня досяг 876,7 тис. тонн із 317,6 тис. га, тоді як минулого року він на цю дати склав 1,1 млн тонн.

Зазначається, що серед лідерів, зокрема, Одеська область – 3,80 млн тонн з площі 1,14 млн га, Полтавська – 2,86 млн тонн з 603,3 тис. га, Хмельницька– 2,55 млн тонн з 365,2 тис. га та Чернігівська область – 2,52 млн тонн з 407,7 тис. га.

Збір пшениці, ячменю, гороху завершений, зауважило Мінекономіки.

Щодо олійних, то вже зібраний урожай ріпаку, і він вияввився лише трохи менше за минулорічний – 3,32 млн тонн проти 3,5 млн тонн за майже рівних площ біля 1,3 млн га.

А от щодо сої та соняшнику, збір яких триває, то поки фіксується суттєве відставання: сої зібрано 3,50 млн тонн із 1,52 млн га порівняно із 5,6 млн тонн із 2,5 млн га на схожу дату торік, тоді як соняшнику – 7,84 млн тонн із 4,24 млн га порівняно із 9,5 млн тонн із 4,6 млн га.

Окрім того, відстає також збір цукрових буряків: їх викопано 5,64 млн тонн на площі 108,1 тис. га, тоді як торік на схожу дату – 8,3 млн тонн зі 170,6 тис. га.

Як зазначає Мінекономіки, соняшник зібрано з 82% засіяних площ, соя – 70%, цукровий буряк – з 55%.