АТ “Укрзалізниця” (УЗ) у травні 2023 року перевезло 1836 тис. тонн зернових вантажів, що на 33% менше, ніж місяцем раніше, повідомив заступник директора департаменту комерційної роботи УЗ Валерій Ткачов на нараді з представниками аграрного бізнесу в четвер.
За його інформацією, минулого місяця на експорт було відправлено 1147 тис. тонн зернових вантажів, що на 46% менше, ніж у квітні. У внутрішньому сполученні було перевезено 683 тис. тонн, що на 16% менше квітневих показників. Середньодобове навантаження в травні становило 44 тис. тонн.
“На скорочення перевезень вплинуло два фактори – блокування агресором роботи “зернового коридору”, що позначилося на доставці вантажів залізницею до портів, а також блокування експорту коридорами солідарності європейськими країнами, що призвело до скорочення вдвічі перевалки вантажів через західні кордони України”, – пояснив Ткачов.
Він додав, що УЗ готова наростити перевезення, для чого має достатньо ресурсів.
За оперативними даними УЗ, за перший тиждень червня 2023 року обсяги навантаження зернових вантажів склали 380 тис. тонн, або 15% від загальної кількості вантажів. Середньодобові обсяги перевалки за цей період склали 54 тис. тонн, що у 2,2 раза перевищує квітневі показники.
За словами Ткачова, фактична середньодобова перевалка аграрних вантажів через прикордонні переходи в червні 2023 року збільшилася на 90 вагонів порівняно з травнем. Зернових вантажів стало на вісім вагонів на добу більше.
Представник УЗ повідомив, що в напрямку західного кордону прямує 9740 вагонів, з яких 1084 вагони із зерновими вантажами. Черга з перевалки сільгосптоварів скоротилася на 343 вагони (24%).
“Скупчення вагонів “розсмоктується”, завдяки врівноваженню навантаження на кордони. Поки працює зерновий коридор, навантаження на західні кордони знижується. Також активізувалася передача через європейські країни”, – пояснив представник УЗ.
Говорячи про перевалку зернових на українсько-польському кордоні, Ткачов повідомив, що в ПП “Ягодин-Дорохуськ” у травні середньодобово пропускав 17,3 вагона із зерном, ПП “Ізов-Грубешів” – 20 в/з, ПП “Мостиська-Медика” – 22,13 в/з. На румунському ПП “Вадул-Сірет-Дорнешті” середній показник становив 47,7 в/з із зерном, ПП “Дяково-Халмеу” – 8,5 в/з.
На україно-угорському кордоні перевалка зернових вантажів у травні в ПП “Чоп-Захонь” становила 39,5 в/с, у ПП “Батєво-Бетєрьошкі” в травні зафіксовано перевалку 25,6 в/с, максимальний показник у травні – 93,9 в/с.
“За всіма західними ПП, якщо аналізувати статистику останніх п’яти місяців, спостерігається просідання перевезень від півтора до п’яти разів. Решта обмежень на експорт з дозволом транзиту істотно впливають на експорт зерна через західні кордони”, – резюмував Ткачов.
Керівник УЗ повідомив, що станом на 8 червня 2023 року в напрямку портів Великої Одеси рухається 2663 вагони із зерновими вантажами. Середньодобове вивантаження в червні становить 493 вагони із зерном. Час очікування вивантаження (черга) становить 4,9 доби.
У порт Ізмаїл станом на 8 червня прямує 1656 вагонів із зерновими вантажами. За період з 29 травня черга зменшилася на 23,48%. Середньодобове вивантаження за червень становило 122 вагони із зерном. Час очікування вивантаження (черга) сягає 11,3 доби.
“Робота “зернового коридору” на сьогоднішній день важко прогнозована, країна агресор постійно змінює кількість оглядів суден і висуває різні вимоги, крім того, заблоковано роботу порту “Південний”. Ситуація в порту Ізмаїл залишається складною через велике скупчення вагонів. Навантаження в напрямку порту планується з урахуванням переробних спроможностей одержувачів/операторів, але через погодні умови вони вивантажують значно менше запланованого обсягу”, – зазначили в УЗ.
Український клуб аграрного бізнесу (УКАБ) вважає дискримінаційним і безпідставним продовження дії обмежувальних заходів щодо імпорту пшениці, кукурудзи, ріпаку та соняшнику з України в Польщу, Угорщину, Словаччину, Румунію та Болгарію і наполягає на скасуванні цього рішення.
“Така пролонгація не зможе ані розв’язати проблем місцевих ринків, ані поліпшити ситуацію локальних фермерів”, – йдеться в опублікованому в понеділок на сайті УКАБ повідомленні.
У бізнес-об’єднанні впевнені, що підготовлена ЄС постанова про заборону до 15 вересня імпорту агротоварів з України до п’яти сусідніх країн-членів ЄС, згідно з якою обмеження діятимуть до 15 вересня цього року, негативно вплине на економічне відновлення українських аграріїв під час війни.
Подібні рішення мають ухвалюватися винятково після проведення детальних досліджень і консультацій з усіма країнами-членами ЄС, оскільки згідно з останніми даними деякі сусідні держави-члени ЄС, зокрема Польща, за рахунок імпорту дешевшої української агропродукції змогли наростити свій експортний потенціал і внутрішню переробку, покращили позиції у галузі тваринництва та готової продукції, нагадали в УКАБ.
У бізнес-об’єднанні наголосили на негативному впливі такого рішення на ситуацію із саботажем “зернової угоди” з боку Росії. “За попередніми прогнозами, поточні кроки щодо заборони імпорту української агропродукції до ЄС можуть поглибити шантаж росіян щодо роботи “зернового коридору”, – вказали в УКАБ.
Експерти бізнес-асоціації наголосили, що в сезоні-2023 Україна матиме менший експортний потенціал: прогнозується зменшення на третину обсягів експорту зернових та олійних культур з України до 46 млн тонн на рік.
Наявні торговельні обмеження щодо української агропродукції в п’яти країнах ЄС слід скасувати. Водночас варто провести відкритий конструктивний діалог між представниками української та європейської агроспільноти для пошуку компромісних рішень, що допоможуть ставати міцнішими як ЄС, так і Україні, резюмували в УКАБ.
IMPORT, дискримінація, ЄС, ЗЕРНО, УКАБ
Заборону на експорт пшениці, ячменю, ріпаку та насіння соняшнику з України в Польщу, Угорщину, Словаччину, Румунію та Болгарію, запроваджену 2 травня на період до 5 червня, продовжать до 15 вересня, повідомив міністр сільського господарства та розвитку сільських районів Польщі Робер Телуш.
“Він (відповідний регламент) ще не затверджений і не опублікований, але в нас є інформація про те, що Єврокомісія продовжила заборону на імпорт пшениці, кукурудзи, ріпаку та соняшнику з України до середини вересня 2023 року”, – процитувала міністра прес-служба польського відомства в понеділок увечері.
За інформацією Телуша, якщо інформація про заборону ввезення підтвердиться, відзавтра до Польщі не зможе надходити зерно за контрактами, укладеними до 2 травня 2023 року.
Польський міністр також повідомив, що переговори з так званими прикордонними східно-європейськими країнами та Єврокомісією триватимуть. На них обговорюватимуть перспективу подальшого продовження заборони на імпорт українського зерна в ці країни після 15 вересня 2023 року.
Заборону можуть зробити більш гнучкою з урахуванням специфіки окремих країн, зазначили в аграрному міністерстві Польщі.
Говорячи про експорт зерна, Телуш повідомив, що в березні з Польщі було експортовано 1,054 млн тонн зернових, у квітні – 1,152 млн тонн і стільки ж було експортовано в травні.
“Це дає загалом понад 3 мільйони тонн зернових, що експортуються з Польщі. При цьому імпорт падає. У лютому було 270 тис. тонн, у березні 260 тис. тонн, а у квітні всього 49 тис. тонн”, – резюмував міністр.
Як повідомлялося, у понеділок вранці Телуш повідомив про отримання від ЄС проєкту нової постанови щодо продовження заборони імпорту чотирьох видів зернових та олійних з України до п’яти країн до 15 вересня 2023 року і висловив сподівання, що її буде запроваджено вже з 6 червня.
Речниця Єврокомісії з питань сільського господарства і торгівлі Міріам Гарсіа Феррер на брифінгу опівдні уточнила, що на цьому етапі рішення ще не ухвалено, обговорення тривають.
Заборона ЄС на імпорт пшениці, кукурудзи, ріпаку та соняшнику з України набула чинності 2 травня і замінила односторонні рішення про заборону імпорту, запроваджені прикордонними з Україною країнами, зокрема, Польщею, Болгарією, Угорщиною, Словаччиною, на порушення Угоди про асоціацію та внутрішніх норм Євросоюзу ще з 28 квітня.
Як зазначав ЄС, Болгарія, Угорщина, Польща і Словаччина зобов’язалися скасувати односторонні заходи щодо цих та всіх інших товарів походженням з України, а також вільно пропускати транзит.
Загальний валовий збір зернових та олійних в Україні 2023 року очікується на рівні 68 млн тонн, що на 8,5% менше, ніж 2022 року, коли він становив 73,8 млн тонн, і на 36% менше, ніж 2021 року (106 млн тонн), такий прогноз оприлюднила Українська зернова асоціація (УЗА).
“Значно менший обсяг майбутнього врожаю зумовлений як окупацією частини території України, мінуванням, веденням бойових дій, так і нестачею коштів та інших ресурсів для аграріїв для проведення повноцінної посівної кампанії та вирощування врожаю”, – йдеться в повідомленні УЗА.
За її оцінкою, загалом в Україні буде засіяно площ на 28,2% менше порівняно з попередніми роками – близько 19,5 млн га. “Звичайно, багато що залежить від того, як завершиться посівна, і від подальших погодних умов”, – зазначили в асоціації.
На думку її аналітиків, експорт з України в новому сезоні 2023/2024 може скласти 43,9 млн тонн. У поточному сезоні (який завершиться 30 червня 2022 року) експорт може сягнути 56,4 млн тонн за збереження морського шляху експорту. При цьому перехідні залишки на початку нового сезону можуть скласти близько 11,9 млн тонн зернових і олійних, що втричі більше, ніж у попередні сезони, крім 2022/2023 МР, коли залишки були максимальними (близько 25 млн тонн).
“Характерною особливістю цього року буде падіння обсягів урожаю зернових через зменшення посівних площ під ними порівняно з минулим роком та одночасне збільшення прогнозу врожаю олійних культур за рахунок збільшення посівних площ під ними”, – підкреслили в УЗА.
Згідно з прогнозами аналітиків зернового ринку, урожай пшениці в Україні 2023 року може становити лише 17,9 млн тонн (2022 року – 20,2 млн тонн, а 2021-го – рекордні 33 млн тонн) за зменшення посівних площ під пшеницею на понад 2 млн га.
“Навіть такого врожаю більш ніж достатньо для забезпечення внутрішнього попиту та продовольчої безпеки країни (особливо в умовах, коли близько 7 млн українців виїхали з країни), але зменшить експортний потенціал для забезпечення продовольчої безпеки у світі”, – пояснили в асоціації.
За її даними, експорт пшениці у 2023/2024 МР з огляду на менший врожай може становити близько 15 млн тонн з урахуванням того, що на початку сезону перехідні залишки становитимуть 5,3 млн тонн.
В УЗА також прогнозують урожай ячменю 2023 року на рівні 4,4 млн тонн (2021 року – 10,1 млн тонн, 2022-го – 5,8 млн тонн) та очікують на експорт цієї культури 2023/2024 МР на рівні 2 млн тонн.
Урожай кукурудзи в новому сезоні в УЗА очікують на рівні 23,3 млн тонн, пов’язуючи цей показник зі скороченням посівних площ на 800 тис. га (2021 року – 37,6 млн тонн, 2022-го – 27,3 млн тонн). За оцінками експертів асоціації, експорт цієї культури може скласти близько 19 млн тонн з урахуванням перехідних запасів на початку нового сезону на рівні 2,3 млн тонн.
Урожай соняшнику 2023 року аналітики УЗА прогнозують на рівні 12,7 млн тонн у зв’язку зі збільшенням посівних площ під ним також на 800 тис. га (2022 року – 11,1 млн тонн, 2021-го – 16,9 млн тонн). Експорт насіння соняшнику в УЗА очікують на рівні 1,2 млн тонн, а обсяг виробництва соняшникової олії може сягнути 11,5 млн тонн.
За попередніми прогнозами УЗА, врожай ріпаку 2023 року становитиме 3,8 млн тонн за експорту в 2023/2024 МР на рівні 3,5 млн тонн. Урожай сої – на рівні майже 4,4 млн тонн, а експорт 2023/2024 МР – 3 млн тонн.
На думку аналітиків, озвучений прогноз експорту зернових та олійних у 2023/2024 МР буде дійсним за умови збереження роботи українських чорноморських портів. “Світ уже переконався, що експорт зерна через українські порти та забезпечення безпеки мореплавства в Чорному морі є єдиним шляхом швидко й ефективно постачати українське зерно до країн, які його вкрай потребують”, – наголосили в бізнес-асоціації.
В УЗА наголосили, що зменшення врожаю та експорту з України зернових негативно вплине на доступність зернових на світовому ринку та призведе до зростання цін, а відповідно і до збільшення продовольчої інфляції у світі.
Згідно з прогнозом Мінагрополітики, озвученим наприкінці березня, 2023 року посівні площі зернових і зернобобових культур становитимуть 10,24 млн га, що на 1,4 млн га менше за показник 2022 року, тоді як під олійними зростуть на 0,92 млн га – до 8,85 млн га. Зокрема, посіви озимої пшениці становитимуть 4166 тис. га (-834 тис. га до попереднього року), ярої пшениці – 285 тис. га (+67 тис. га), озимого ячменю – 536 тис. га (-255 тис. га).
Обсяги експорту зернових і олійних культур з України у 2023 році скоротяться на третину – до 46 млн тонн на рік, повідомив міністр агрополітики Микола Сольський на засіданні Ради із сільського господарства та рибальства у Брюсселі у вівторок.
“Порівняно з минулим цього року очікується зменшення на третину обсягів експорту зернових та олійних культур з України до 46 млн тонн на рік. Отже, Україна зможе експортувати менше зерна, ніж торік, на 40%”, – процитувала виступ міністра перед європейськими колегами прес-служба Мінагрополітики.
Комісар ЄС із сільського господарства Януш Войцеховський на пресконференції після зустрічі аграрних міністрів також заявив, що ЄС очікує у 2023 році скорочення Україною експорту, оскільки “в країні скорочено посівні площі, очікується на 40% менший урожай”.
Він висловив упевненість, що цей фактор дасть змогу поліпшити організацію “шляхів солідарності” і спрямувати “весь експорт ними”.
Войцеховський позитивно оцінив пролонгацію експорту в рамках Чорноморської зернової ініціативи, яка “на два місяці полегшить експорт зерна з України”.
Єврокомісар також нагадав про необхідність враховувати ситуацію з можливим блокуванням експорту української сільгосппродукції, “як це вже було раніше” через Чорноморський зерновий коридор, і закликав зважати на загальний обсяг українського експорту під час планування роботи “коридорів солідарності”.
Аграрні міністри Молдови, Румунії та України на онлайн-переговорах у п’ятницю домовилися про обмін інформацією щодо кількості пшениці, яка транспортуватиметься коридорами солідарності, повідомляє офіційний сайт аграрного відомства Молдови.
“Метою зустрічі трьох сторін було узгодження способу організації, щоб оптимізувати транзит зерна, яке надходить з України, щоб румунські аграрії мали змогу перевезення зерна, звільнення складів та експорту продукції нового врожаю”, – йдеться в повідомленні.
За інформацією прес-служби українського міністерства, міністр агрополітики Микола Сольський приділив особливу увагу обговоренню питань транзиту українських сільгосптоварів територією Молдови та Румунії.
Тристоронній зустрічі передували переговори віце-прем’єра – міністра сільського господарства Румунії Володимира Боля з молдовським колегою Петре Деа. На них було обговорено молдовсько-румунське співробітництво в агропромисловому секторі, механізми фінансового та нефінансового стимулювання сільгоспвиробників, а також портфель проєктів, які вже реалізуються і заплановані до реалізації.
