Програма “USAID Агро” виділить 367 млн грн на співфінансування проєктів з підтримки переробки зернових, олійних і бобових культур в Україні, повідомляє прес-служба Мінагрополітики.
“Це створить потенціал для виробництва продуктів із доданою вартістю та забезпечить розширення каналів і ринків збуту. Відтак, якісно та кількісно покращить продовольчу безпеку України та світу”, – підкреслюється в повідомленні.
За інформацією USAID, мета проєкту – поліпшення доступу невеликих виробників сільгосппродукції до потужностей із доопрацювання, переробки зернових, олійних і бобових культур на продовольчі, кормові, промислові продукти та біопаливо.
Як уточнюється, планується виділити до 367 млн грн у межах 20 проєктів терміном реалізації до двох років. Передбачається, що сума кожного субгранту становитиме від 10 до 36 млн грн і обговорюватиметься індивідуально.
“Очікується, що в рамках проєктів виконавці – українські суб’єкти – надаватимуть ММСП експертну, технічну та фінансову підтримку для розширення переробки зернових, олійних та бобових культур. Діяльність буде спрямована переважно на розширення діючих переробних потужностей, що призведе до зростання виробництва продуктів переробки зернових із вищою доданою вартістю для внутрішнього споживання та експорту”, – резюмується в повідомленні.
Українські аграрії за минулий тиждень засіяли 101,9 тис. га зерновими та зернобобовими культурами порівняно з 120,5 тис. га попереднього тижня і 207,3 тис. га – ще тижнем раніше, повідомило Мінагрополітики в п’ятницю.
Згідно з його даними, дотепер площі під ярими зерновими та зернобобовими досягли 722,4 тис. га тис. га, або 7% від запланованих на 2023 рік 10,24 млн га.
Як зазначається, темпи посівної суттєво нижчі, ніж роком раніше, коли станом на 8 квітня основними с/г культурами було засіяно 1,94 млн га земель, що становило 14,4% від запланованих до посіву 13,44 млн га.
Зазначається, що загалом від початку посівної кампанії посіви ярої пшениці сягнули 142,8 тис. га (тижнем раніше – 126,7 тис. га), ярого ячменю – 436 тис. га (376,6 тис. га), гороху – 84,7 тис. га (73,1 тис. га) і вівса – 53,6 тис. га (41,3 тис. га), проса – 0,7 тис. га (0,2 тис. га).
Як зазначає Мінагрополітики, лідирують у польових роботах із зерновими та зернобобовими аграрії Волинської області – 19 тис. га. При цьому додає, що сівбу цукрових буряків розпочали Вінницька, Волинська, Рівненська, Тернопільська, Хмельницька та Черкаська області, а посівні площі сягнули 32,7 тис. га (25,6 тис. га тижнем раніше).
Соняшник сіють аграрії Миколаївської, Одеської, Тернопільської, Хмельницької та Івано-Франківської областей, де посівні площі досягли 37,2 тис. га (21 тис. га тижнем раніше).
Розпочато сівбу кукурудзи на Сумщині, площі під якою досягли 0,7 тис. га.
Згідно з прогнозом міністерства, у 2023 році посівні площі зернових і зернобобових культур становитимуть 10,24 млн га, що на 1,4 млн га менше за показник 2022 року. Площі під основними видами олійних може бути збільшено, зокрема під соняшником – 5,64 млн га (+476 тис. га), ріпаком – 1,37 млн га (+110 тис. га), соєвими бобами – 1,84 млн га (+334 тис. га). Водночас очікується відновлення до довоєнного рівня посівних площ під цукровими буряками – до 220 тис. га порівняно зі 180 тис. га у 2022-му і 226 тис. га у 2021 році.
Румунські фермери погрожують розпочати 7 червня масштабну загальнонаціональну загальнодержавну акцію протесту, якщо влада не заборонить транзит та імпорт зерна з України на період із 15 червня 2023 року до 15 березня 2024 року, повідомляє Альянс сільського господарства та співробітництва (ААС).
“Як захід щодо захисту діяльності фермерів і агропродовольчого сектору ми просимо президента Клауса Йоганніса, прем’єр-міністра, голів (місцевих партій PNL і PSD – ІФ) Ніколає Чуке і Марселя Чолаку, (міністра сільського господарства) Петре Даеа представляти інтереси Румунії жорсткіше і вжити всіх юридичних кроків і дипломатичних заходів, які запроваджуються для заборони транзиту та імпорту сільгосппродукції з України в період з 15 червня 2023 року по 15 березня 2024 року”, – цитує ААС adevarul. ro.
Альянс зазначає, що сільськогосподарський ринок “сильно спотворений на шкоду румунським фермерам”. Він стверджує, що 2023 року більшість аграріїв будуть змушені закрити свої ферми через високі витрати на вирощування сільгоспкультур, і перспектива реалізації продукції за цінами, нижчими за собівартість, “навіть за хороших умов виробництва їх не врятує”.
У зверненні АСС підкреслюється, що сума в EUR10 млн, виділена Європейською комісією Румунії для пом’якшення збитків, є незначною. “Ці кошти максимум можуть бути перенаправлені на відновлення, бодай частково, дорожньої інфраструктури, пошкодженої інтенсивним транзитом українських товарів”, – упевнені в АСС.
Організації-члени Альянсу сільського господарства та співробітництва – AAC, Національна федерація PROAGRO, Ліга асоціацій сільськогосподарських виробників із Румунії – LAPAR, Спілка національного відділення кооперативів в овочевому секторі – UNCSV та Форум професійних фермерів та переробники з Румунії – FAPPR сумарно вирощують сільгоспкультури та займаються тваринництвом на більш ніж 4,7 млн га. У його лавах понад 56,5% зайнятих в агросекторі та 20% харчової промисловості Румунії.
У Польщі, а також у Словаччині, Чехії, Угорщині, Румунії та Болгарії минулого тижня відбулися акції сільгоспвиробників, які протестують проти збільшення поставок зерна з України, на яке Брюссель тимчасово скасував мита.
Фермери в Румунії та Болгарії в п’ятницю влаштували протести проти рішення Євросоюзу звільнити від мит сільськогосподарську продукцію з України, яка в підсумку перенаситила місцеві ринки і сприяла зниженню цін, повідомляє в п’ятницю Associated Press (AP).
“Фермери в Румунії та Болгарії в п’ятницю організували протести у зв’язку з позицією Євросоюзу з приводу надлишкових поставок української сільгосппродукції, яка заполонила місцеві ринки і послабила ціни”, – передає AP.
Акції протесту відбулися в Бухаресті та інших містах Румунії. У Болгарії фермери заблокували кілька прикордонних пунктів.
“До нового збору врожаю залишається менше трьох місяців і існує небезпека того, що продукцію не можна буде продати вище ціни виробництва”, – наводить AP слова виконавчого директора Асоціації румунських фермерів Ліліани Перон.
Останніми тижнями протести через ухвалені ЄС безмитні поставки українського зерна на європейські ринки також влаштовували й польські фермери, унаслідок чого міністр сільського господарства країни Хенрік Ковальчик був змушений подати у відставку.
Минулого року ЄС скасував митні тарифи для України для більш вільних поставок зерна.
У понеділок Єврокомісія заявила про прагнення допомогти населенню України за рахунок організації експорту українського зерна, однак вона стежить за тим, щоб ринок ЄС при цьому не зазнав занадто сильного удару від заходів підтримки Києва.
Для розв’язання проблеми із затоваренням польського ринку та протестами польських аграріїв Україна тимчасово відмовиться від експорту зерна та соняшнику до цієї країни до нового сезону, повідомляє Міністерство сільського господарства та розвитку села Польщі з посиланням на міністра агрополітики та продовольства України Миколу Сольського.
“Ми всі розуміємо, хто винен у цій ситуації, але ми повинні вирішити проблему. Тому Україна утримається від експорту пшениці, кукурудзи, ріпаку та соняшнику до Польщі (до нового сезону)”, – цитує польське відомство Сольського зі спільної пресконференції в п’ятницю з польським колегою Робертом Телусом на кордоні з Україною в Дорогуську.
“Українська сторона виступила з пропозицією дуже сильно обмежити на якийсь час, а наразі навіть зупинити надходження зерна до Польщі”, – зі свого боку, сказав Телус.
Як повідомлялося, 5 квітня президент України Володимир Зеленський на зустрічі з прем’єр-міністром Польщі Матеушем Моравецьким у Варшаві заявив, що сторони знайшли вихід проблеми експорту українського зерна до Польщі.
“Ми обговорювали питання наших фермерів – польських і українських. Ми знайшли вихід. Я вважаю, що найближчими днями, тижнями ми остаточно вирішимо всі питання, тому що не може бути якихось складнощів між такими близькими партнерами й реальними друзями, як Польща та Україна”, – сказав Зеленський.
Раніше уряди Польщі та Румунії оголосили про намір попросити Європейську комісію розробити механізми, які допоможуть уникнути демпінгу цін на шкоду місцевим фермерам.
Польські фермери погрожували зірвати заходи під час візиту Зеленського до Варшави, а польський міністр агрополітики Генрик Ковальчик пішов у відставку.
Якби світова спільнота змогла “дотиснути” Росію щодо збільшення перевірок суден у Босфорі, Україна змогла б скоротити потік автоперевезень зерна через країни Європи, сказав тоді, зі свого боку, Сольський.
Лідери п’яти країн із Центральної та Східної Європи закликали Єврокомісію вжити заходів у зв’язку з надлишком зерна та іншого українського продовольства, що утворилося на їхній території, передає агентство Associated Press із Варшави.
“Ми закликаємо Єврокомісію вивчити можливість купівлі зерна, що скупчилося, у країн-членів ЄС, прикордонних з Україною, на гуманітарні потреби”, – йдеться в листі, адресованому голові ЄК Урсулі фон дер Ляєн від імені прем’єрів Польщі, Словаччини, Угорщини, Румунії та Болгарії.
“Ми також повторюємо наш заклик до фінансової підтримки з боку ЄС з метою прискорення розвитку транспортної інфраструктури (для вивезення зерна – ІФ)”, – наголошується в ньому.
Вказується, що подібна продукція залишається на прилавках цих країн у надлишку, знижуючи ціни, і не досягає готових купувати її країн за межами ЄС.
У Єврокомісії раніше заявили, що мають намір швидко запустити механізм допомоги країнам, які зіткнулися з напливом української продукції.
