Виробництво зерна у світі 2023 року може стати рекордним і сягнути 2,819 млрд тонн, що на 1,1% вище за показник 2022 року, повідомляється в червневому огляді ФАО (продовольча і сільськогосподарська організація ООН).
Минулого місяця прогноз було підвищено на 5,9 млн тонн. “Коригування майже повністю зумовлене поліпшенням видів на врожай пшениці у світі. При цьому, незважаючи на те, що прогноз її збору підвищили на 0,9%, до 783,3 млн тонн, він все ще на 18,4 млн тонн нижчий за рекордний рівень 2022 року”, – йдеться в огляді.
Зокрема, підвищено оцінки збору в ЄС, Канаді, Казахстані та Туреччині. “Очікуваний приріст виробництва в цих країнах дав змогу з лишком компенсувати значне скорочення прогнозу щодо виробництва в Австралії, де незвично посушливі погодні умови призвели до зниження видів на врожай”, – йдеться в огляді.
Прогноз зі збору фуражного зерна був “незначно знижений” до 1,512 млрд тонн. Але це все ще на 2,9% вище, ніж у 2022 році.
“Зниження обумовлено переглядом у бік зниження прогнозів щодо збору кукурудзи в країнах Східної Африки. При цьому поліпшення прогнозу щодо виробництва ячменю у світі значною мірою зумовлено коригуванням офіційних оцінок щодо Туреччини, де очікується вищий, ніж спочатку прогнозувалося, урожай. Однак воно не дало змоги повною мірою компенсувати скорочення обсягів виробництва кукурудзи”, – повідомляється в огляді.
Прогноз щодо виробництва рису “незначно скоригований у бік підвищення”, до 523,7 млн тонн за рахунок поліпшення видів на врожай у Бангладеш і в інших країнах, розташованих уздовж і на південь від екватора. Минулого року, згідно з переглянутими даними, урожай становив 517,6 млн тонн.
Аграрії 12 областей розпочали збирання ранніх зернових і зернобобових культур та намолотили 1,24 млн тонн зерна за врожайності 33,2 ц/га з 308,2 тис. га (3%), повідомляє пресслужба Міністерства аграрної політики та продовольства.
Згідно з повідомленням, за темпами збирання зернових лідирують аграрії Миколаївської області, які прибрали зернові зі 118 тис. га (19%), за Одеські аграрії намолотили 468,8 тис. тонн. Загалом в Україні ячмінь зібрано на 235 тис. га, що становить 16% від гривень, з яких намолочено 805,8 тис. тонн при врожайності 34,3 ц/га.
Пшеницю зібрано з 51,4 тис. га (1%). За врожайності 33,5 ц/га намолочено 172 тис. тонн.
Горох прибрано з 21,7 га (15%). За врожайності 21,1 ц/га намолочено 45,8 тис. тонн.
Аграрії п’яти регіонів також розпочали збирання озимого ріпаку: зібрано 86,2 тис. тонн насіння. Озимий ріпак: 86,2 тис. тонн насіння за врожайності 18,1 ц/га на площі 47,7 тис. га (3%).
Як повідомлялося, посіви озимої пшениці цього сезону становили 4166
га (-834 тис. га до попереднього), озимого ячменю – 536 тис. га (-255 тис. га), ріпаку – 45 тис. га (-255 тис. га).
тис. га), ріпаку – 1374 тис. га (+110 тис. га).
Порт “Гданськ” (Польща) в очікуванні збільшення вантажопотоку з українським зерном урожаю-2023 збільшить кількість тентів і силосів, щоб наростити перевалочні потужності на 0,5 млн тонн на місяць, що дасть змогу перевалювати 5,8 млн тонн на рік зернових, повідомив президент порту Лукаш Маліновський.
“Загалом за минулий рік портові термінали перевантажили загалом трохи більше ніж 1,9 млн тонн зерна”, – цитує його польське видання pap.pl.
Маліновський наголосив, що таке рішення ухвалено у зв’язку з прогнозами польських аналітиків, які очікують на ще більший вал зернових, що відправлятиметься з польських портів.
“Тільки з січня по кінець травня обсяг перевалки зерна в порту становив близько 1,1 млн тонн”, – констатував Малиновський.
За його інформацією, наразі пропускна здатність основних зернових терміналів у порту “Гданськ” становить 300 тис. тонн на місяць, а потужність зберігання – 126 тис. тонн. Розвиток портових потужностей практично на 70% дасть змогу наростити транспортування зерна найближчим часом. Це дасть змогу в пікові періоди дістатися до порту 1500 фурам із зерном.
Порт “Гданськ” поступово збільшує кількість паркувальних місць. Загалом тут уже 780 паркувальних місць. До середини липня їхня кількість зросте до 970, повідомив Маліновскі.
Президент порту також наголосив, що завдяки rakoraf (пристроям для відбору проб зерна, призначеного для експорту – ІФ), на трьох автостоянках у межах кордонів порту “Гданськ” можна буде перевірити якість зерна.
Як повідомлялося, до 15 вересня 2023 року рішенням Європейської Комісії запроваджено заборону на імпорт українського зерна до п’яти прифронтових країн: Польщі, Болгарії, Угорщини, Румунії та Словаччини.
“Укрзалізниця” істотно скоротила вартість перевезення зернових вантажів залізницею (за рахунок зменшення вагонної складової тарифу), а також зафіксувала середні швидкості руху вагонів на квартал до 1 вересня 2023 року, повідомив заступник директора департаменту комерційної роботи УЗ Валерій Ткачов.
“З 1 липня 2023 року вартість використання вагонів-зерновозів АТ “Укрзалізниця” становить 300 грн/добу без ПДВ”, – написав він у Facebook.
Згідно з оновленими тарифами УЗ, вартість перевезення 1 тонни зерна залізницею становить під час транспортування на відстань 300 км у напрямку експорту через морські порти і сухопутні переходи 9,4 $/тонна і 11,4-11,9 $/тонна відповідно, на відстань 400 км – 11,7 $/тонна і 13,7-14,3 $/тонна; на 500 км – 13,4 $/тонна і 15,4-16,3 $/тонна; на 600 км – 15 $/тонна і 17,2-18,2 $/тонна.
У вартості перевезення враховано, зокрема, додаткові збори за станцією відправлення (2500 грн/вагон), дві доби використання вагона під час навантаження/вивантаження, провізні платежі, повернення порожніх вагонів та інші показники.
Правління УЗ також зафіксувати середні швидкості руху вагонів до 1 вересня 2023 року (на квартал) для прогнозованості роботи вантажовідправників із рухомим складом УЗ.
Раніше середня швидкість руху вагонів змінювалася щомісяця й оголошувалася 28 числа.
“Це дасть змогу відправникам краще планувати свою роботу у вагонах “Укрзалізниці”, а також точно розрахувати вартість перевезення”, – резюмував Ткачов і закликав відправників зернових вантажів активніше використовувати рухомий склад УЗ для перевезення зерна.
Орієнтовний валовий збір зернових, зернобобових і круп’яних культур в Україні, з урахуванням площ під озимими і посіяними ярими культурами, у 2023 році може скласти близько 49,6 млн тонн порівняно з 53,1 млн тонн роком раніше, повідомили в аналітичному агентстві “АПК-Інформ” із посиланням на Укргідрометеоцентр.
“Аналіз особливостей метеорологічних умов вегетації зернових, зернобобових і круп’яних культур, стану посівів, наявних запасів продуктивної вологи в ґрунті та агрометеорологічні розрахунки дають змогу очікувати у 2023 році врожайність озимої пшениці на рівні 4, 3 тонни/га, озимого жита – 3,2 тонни/га, озимого ячменю – 3,5 тонни/га, ярого ячменю – 3,2 тонни/га, ярої пшениці – 3,7 тонни/га, вівса – 2,5 тонни/га, гороху – 2,3 тонни/га, кукурудзи – 6,5 тонни/га, проса – 2,1 тонни/га, гречки – 1,1 тонни/га”, – вказано в повідомленні.
Згідно зі звітом, агрометеорологічні умови для формування врожаю зернових культур нинішнього року в Україні виявилися задовільними. Але протягом вегетації спостерігалися окремі несприятливі періоди, які могли негативно позначитися на врожайності. Унаслідок надмірних дощів у квітні на полях низки областей відмічалося перезволоження ґрунту, що створювало складні умови для проведення та завершення сівби ранніх ярих зернових і зернобобових культур в оптимальні строки.
Переважаюча в травні погода (часті дощі, зниження температури повітря, підвищення відносної вологості в денний час, хмарність і тривалі роси) змогли стримати розвиток посушливих явищ.
У червні в Україні погода була зі значними температурними контрастами (…), спостерігався дефіцит ефективних опадів у багатьох районах південних, центральних та північних областей, що призвело до скорочення періоду вегетації, передчасного та одночасного дозрівання зерна ранніх хлібів у центральних та південних областях, констатували в Укргідрометеоцентрі.
Як повідомлялося, Мінагрополітики 2023 року прогнозує врожай зернових і зернобобових на рівні 46 млн тонн, що на 10-15% менше, ніж роком раніше. Водночас, це у 2,5 раза більше за внутрішню потребу України. Будь-якого ризику дефіциту зернових для внутрішніх цілей сьогодні немає, зазначили в міністерстві.
Україна експортувала у 2022/2023 маркетинговому році (з 1 липня 2022 року до 30 червня 2023 року) 48,996 млн тонн зернових і зернобобових, що на 641 тис. тонн більше, ніж за 2021/2022 МР, повідомила пресслужба Міністерства аграрної політики та продовольства.
Протягом попереднього маркетингового року Україна експортувала 48,355 млн тонн зернових і зернобобових, зокрема: 18,72 млн тонн пшениці, 5,747 млн тонн ячменю, 161,5 тис. тонн жита та 23,409 млн тонн кукурудзи.
Зазначається, що у 2022/2023 МР, станом на 30 червня, Україна скоротила на 10,6% експорт пшениці – до 16,836 млн тонн, на 52,9% ячменю – до 2,704 млн тонн, на 88,9% жита – до 18 тис. тонн, але наростила на 24,4% постачання на зовнішні ринки кукурудзи, яке сягнуло 29,128 млн тонн.
Згідно з повідомленням, у червні 2023 року Україна наростила експорт за всіма основними експортними позиціями агропродукції, зокрема, у 2,9 раза зросли поставки на зовнішні ринки зернових і зернобобових, які досягли 3,658 млн тонн. Експорт пшениці зріс у 10,9 раза – до 1,338 млн тонн пшениці (у червні минулого року – 122 тис. тонн), ячменю – в 1,8 раза – до 57 тис. тонн, кукурудзи – удвічі – до 2,257 млн тонн.
Україна не експортувала в червні 2023 року і в червні минулого року жито.
З початку 2022/2023 МР Україна експортувала 153,6 тис. тонн борошна, що в 2,2 раза більше, ніж роком раніше, коли експорт становив 70,7 тис. тонн.
За даними Мінагрополітики, Україна в січні-травні 2023 року експортувала понад 22,5 млн тонн зернових, зокрема понад 14,3 млн тонн кукурудзи, більш ніж 7,2 млн тонн пшениці та понад 977 тис. тонн ячменю.
