Україна з початку 2022/2023 маркетингового року (МР, липень-червень) і до 27 січня експортувала 25,99 млн тонн зернових культур, зокрема 14,69 млн тонн кукурудзи (56,5% загального обсягу поставок), 9,4 млн тонн пшениці (36,2%) і 1,8 млн тонн ячменю (6,9%).
Як повідомляється на сайті Міністерства аграрної політики і продовольства в п’ятницю, темпи експорту зернових з початку поточного МР на 30,86% нижчі за показники аналогічного періоду попереднього МР, оскільки з 1 липня 2021 року по 27 січня 2022 року за кордон було поставлено 37,6 млн тонн. Водночас попередні максимальні темпи експорту було досягнуто 9 січня 2023 року, коли відставання від торішніх значень становило найменші за весь МР 29,61%.
За даними відомства, цього тижня експорт кукурудзи вперше з початку 2022/2023 МР почав відставати від показників минулого МР – на 27 січня 2023 року на зовнішні ринки поставлено 14,69 млн тонн, тоді як 27 січня 2022 року цей показник сягнув 14,95 млн тонн. Крім того, з початку 2022/2023 МР Україна експортувала 9,4 млн тонн пшениці (в 1,78 раза менше порівняно з аналогічним періодом минулого року), 1,8 млн тонн ячменю (менше в 3,02 раза), 12,5 тис. тонн жита (менше в 12,2 раза) і 80,8 тис. тонн борошна (+28%).
Уточнюється, що з початку січня Україною експортовано 3,24 млн тонн зернових, зокрема 2,07 млн тонн кукурудзи, 990 тис. тонн пшениці, 173 тис. тонн ячменю і 11,8 тис. тонн борошна.
Як випливає з даних міністерства, за період 20-27 січня на зовнішні ринки постачалося в середньому 121,1 тис. тонн зернових на добу, тоді як за період, що передував йому, 9-20 січня – 140 тис. тонн/добу, за 2-9 січня – 121,7 тис. тонн/добу, за 21 грудня – 2 січня в середньому 196,4 тис. тонн/добу, а за 14-21 грудня – 134,3 тис. тонн/добу. Таким чином, середньодобові темпи експорту за звітний період 20-27 січня скоротилися на 13,5% порівняно з показником за попередній період 9-20 січня.
Як повідомлялося, Україна у 2021/2022 МР експортувала 48,51 млн тонн зернових і зернобобових культур, що на 8,4% вище за показники попереднього МР, незважаючи на повномасштабне вторгнення РФ і труднощі з експортом агропродукції через блокаду українських морських портів. На зовнішні ринки було поставлено 18,74 млн тонн пшениці (на 12,6% більше за показники 2020/2021МР), 23,54 млн тонн кукурудзи (+1,9%), 5,75 млн тонн ячменю (+35,9%), 70,9 тис. тонн борошна (-44,1%).
Україна у 2020/2021 МР експортувала 44,72 млн тонн зернових і зернобобових культур: 16,64 млн тонн пшениці, 23,08 млн тонн кукурудзи, 4,23 млн тонн ячменю, 126,9 тис. тонн борошна і 18,4 тис. тонн жита.
У 2019/2020 МР Україна експортувала 56,72 млн тонн зернових і зернобобових культур.
Україна з початку 2022/2023 маркетингового року (МР, липень-червень) і до 20 січня експортувала 25,14 млн тонн зернових культур, зокрема 14,22 млн тонн кукурудзи (56,6% загального обсягу поставок), 9,1 млн тонн пшениці (36,1%) і 1,73 млн тонн ячменю (6,8%).
Як повідомляється на сайті Міністерства аграрної політики і продовольства в п’ятницю, темпи експорту зернових з початку поточного МР на 30,34% нижчі за показники аналогічного періоду попереднього МР, коли з 1 липня 2021 року по 20 січня 2022 року за кордон було поставлено 36,08 млн тонн. Водночас попередні максимальні темпи експорту було досягнуто 9 січня 2023 року, коли відставання від торішніх значень становило найменші за весь МР 29,61%.
За даними відомства, з початку 2022/2023 МР і до 20 січня поточного року Україна експортувала 9,1 млн тонн пшениці (в 1,82 раза менше порівняно з аналогічним періодом роком раніше), 1,73 млн тонн ячменю (менше в 3,11 раза) і 12,5 тис. тонн жита (менше в 12 разів). Водночас темпи експорту кукурудзи перевищили минулорічні обсяги: її вивезено 14,22 млн тонн, що на 3,6% перевищує показники 2021/2022 МР на ту саму дату, а експорт борошна склав 76,5 тис. тонн (+23,1%).
Уточнюється, що з початку січня Україною експортовано 2,39 млн тонн зернових, зокрема 1,59 млн тонн кукурудзи, 671 тис. тонн пшениці, 108 тис. тонн ячменю та 7,5 тис. тонн борошна.
Як випливає з даних міністерства, за період 9-20 січня на зовнішні ринки постачалося в середньому 140 тис. тонн зернових на добу, тоді як за період, що передував йому, 2-9 січня на зовнішні ринки постачалося в середньому 121,7 тис. тонн/добу, за 21 грудня – 2 січня в середньому 196,4 тис. тонн/добу, за 14-21 грудня – 134,3 тис. тонн/добу, а за 2-14 грудня – 148,6 тис. тонн/добу. Таким чином, середньодобові темпи експорту за звітний період 9-20 січня зросли на 15% порівняно з показником за попередній період 2-9 січня.
Як повідомлялося, Україна у 2021/2022 МР експортувала 48,51 млн тонн зернових і зернобобових культур, що на 8,4% вище за показники попереднього МР, незважаючи на повномасштабне вторгнення РФ і труднощі з експортом агропродукції через блокаду українських морських портів. На зовнішні ринки було поставлено 18,74 млн тонн пшениці (на 12,6% більше за показники 2020/2021МР), 23,54 млн тонн кукурудзи (+1,9%), 5,75 млн тонн ячменю (+35,9%), 70,9 тис. тонн борошна (-44,1%).
Україна у 2020/2021 МР експортувала 44,72 млн тонн зернових і зернобобових культур: 16,64 млн тонн пшениці, 23,08 млн тонн кукурудзи, 4,23 млн тонн ячменю, 126,9 тис. тонн борошна і 18,4 тис. тонн жита.
У 2019/2020 МР Україна експортувала 56,72 млн тонн зернових і зернобобових культур.
KMZ Industries (Карлівський машинобудівний завод, КМЗ, Полтавська обл.) наприкінці 2022 року виготовив і поставив обладнання, необхідне для закінчення будівництва “сухого” порту групи компаній Alebor Group, розташованого на території Глибоцької громади (Чернівецька обл.) неподалік від кордону з Румунією.
Як повідомляється на Facebook-сторінці машинобудівної компанії, KMZ закачує будівництво першої черги експортного зернового терміналу місткістю 30 тисяч тонн і продуктивністю перевантаження 300 тонн/год.
Загалом Alebor Group планує на 2023-2024 рр. кілька черг будівництва терміналу. У довгостроковій перспективі проєкт “Вадул-Сірецький термінал” перевантажуватиме українську сільгосппродукцію у вагони вузької європейської залізничної колії для подальшого відправлення до румунського порту Констанци, у такий спосіб у експортерів з’явиться альтернатива морським портам України.
Як повідомлялося, голова Глибоцької громади Григорій Ванзуряк у серпні 2022 року написав, що об’єкт буде оснащено силосами місткістю до 200 тис. тонн і продуктивністю перевалки до 3 млн тонн/рік.
За його даними, перша черга проєкту вартістю $20 млн, яку завершать у січні 2023 року, дасть змогу зберігати до 60 тис. тонн сільгоспкультур і щорічно перевалювати в Румунію до 1,2 млн тонн зерна.
Ванзуряк зазначив, що загальна вартість будівництва об’єкта становитиме $40 млн.
Alebor Group у липні-2022 заявила про купівлю земділянки для будівництва терміналу з перевалки сільгоспкультур із широкої української залізничної колії на вузьку європейську, а також елеватора загальною ємністю 60 тис. га.
Alebor Group створена 2014 року. Її засновником є підприємець Олексій Кустов.
До складу групи, крім Воронівського ХПП, входить Христинівське ХПП (Черкаська обл.) і ХПП “Чесне” (Одеська обл.), а також автотранспортні компанії “Болеко” (Черкаська обл.), “Автоєра” (Одеська обл.) і торговий підрозділ. Загальний автопарк компаній налічує 210 зерновозів.
До початку повномасштабного російського вторгнення в Україну група компаній мала потужності з експорту 1,2 млн тонн зернових та олійних культур на рік. Загальна потужність трьох елеваторів становить 315 тис. тонн одночасного зберігання.
KMZ Industries випускає силоси на плоскій основі, конусному днищі, силоси для зберігання борошна, шахтні зерносушарки Brice-Baker (британської розробки) і ДСП (української розробки), транспортне устаткування (норії, ланцюгові, стрічкові та гвинтові конвеєри), сепаратори для очищення зерна, монтує й автоматизує елеваторне устаткування та технологічні процеси на зерносховищах.
У 2020 році завод збільшив виручку на 35% до 2019 року, до 395,26 млн грн і отримав 5,05 млн грн чистого прибутку проти збитку 25,37 млн грн. У 2021 році планував збільшити обсяг виробництва на 30-50%.
Станом на четвертий квартал 2021 року Dragon Capital Investments Limited (Кіпр), кінцевим бенефіціаром якої є Томаш Фіала, володіє 80% акцій АТ “КМЗ”, ТОВ “Варіант Агро Буд” – 20%.
Україна планує поставити Кенії зерно в рамках гуманітарної ініціативи Grain from Ukraine, також країни домовилися посилювати співробітництво у сфері сільського господарства.
Як повідомляється на сайті Міністерства аграрної політики та продовольства України, відповідні питання обговорювали під час зустрічі заступника міністра відомства Маркіяна Дмитрасевича з міністром з питань сільського господарства та розвитку тваринництва Республіки Кенія Франкліном Мітхікою Лінтурі.
За даними міністерства, Дмитрасевич наголосив, що Україна розуміє всю гостроту продовольчої кризи в Кенії, де небувала посуха 2022 року призвела до того, що майже 3 млн жителів країни гостро потребують гуманітарної продовольчої допомоги.
Зі свого боку, представник Кенії зазначив, що місцевим фермерам із кожним роком дедалі складніше займатися землеробством через кліматичні зміни. Кенія намагається вживати заходів щодо забезпечення стійкості сільгоспвиробництва, зокрема, країна зацікавлена в обміні з Україною досвідом застосування рослинницьких технологій.
Як повідомлялося, делегація Мінагрополітики відвідала Сенегал, Нігерію та Гану, де підписала меморандум про співпрацю з Сенегалом у сфері сільського господарства. Крім того, всі три країни заявили про бажання розвивати співробітництво з Україною та готовність до розширення своїх портів для інтенсифікації вивантаження та зберігання українського зерна.
За результатами візиту Україна найближчими місяцями поставить до Нігерії 25 тис. тонн зернових у рамках гуманітарної ініціативи Grain from Ukraine.
Станом на кінець листопада 2022 року до Grain from Ukraine долучилося понад 30 країн і міжнародних організацій, які сумарно зібрали понад $180 млн на закупівлю українського продовольства.
Про надання фіндопомоги повідомили Австрія, Бельгія, Болгарія, Великобританія, Угорщина, Греція, Естонія, ЄС, Ірландія, Іспанія, Італія, Канада, Катар, Латвія, Литва, Нідерланди, Німеччина, Норвегія, Польща, Португалія, Республіка Корея, Румунія, Словенія, США, Туреччина, Фінляндія, Франція, Хорватія, Чехія, Швейцарія, Швеція та Японія, а також НАТО і ООН.
Україна і Сенегал продовжуватимуть розвиток відносин у частині поставок української сільгосппродукції, окрім підписаного 9 січня меморандуму про взаєморозуміння у сфері сільського господарства, досягнуто домовленості щодо майбутніх переговорів представників двох країна на найвищому рівні.
Про результати поїздки делегації Міністерства аграрної політики та продовольства України до Сенегалу, Гани та Нігерії розповів глава відомства Микола Сольський на брифінгу в Києві в понеділок.
“Зустрічі відбувалися в Гані, Сенегалі та Нігерії, ці країни постійно “беруть” багато продуктів харчування і особливо пшениці. Це великі ринки з погляду кількості населення, як порівняти з європейським ринком або багатьма іншими країнами: не з такою купівельною спроможністю, але він великий і розвивається, тому його потрібно відстежувати”, – наголосив міністр.
Він також зазначив, що кожна з відвіданих ним країн зацікавлена в розвитку співробітництва з Україною і готова до розширення своїх портів для інтенсифікації вивантаження і зберігання українського зерна.
Сольський розповів, що після візиту делегації Мінагрополітики до Африки українська влада проведе додаткову нараду про можливості розвитку відносин із відвіданими країнами. За його словами, спільні проєкти ускладнює традиційна присутність Росії в дипломатичному полі Сенегалу, Гани та Нігерії.
“На неофіційному рівні представники всіх країн, з якими ми спілкувалися, розуміють, що відбувається в Україні (розв’язана РФ повномасштабна війна – ІФУ). На жаль, на офіційному рівні вони не завжди готові про це заявити. Тому такі поїздки призводять до розвитку відносин і поступово будуть їх покращувати”, – розповів міністр.
Як повідомлялося, делегація Мінагрополітики під час поїздки до країн Африки підписала меморандум про співпрацю з Сенегалом у сфері сільського господарства. Крім того, Україна найближчими місяцями поставить до Нігерії 25 тис. тонн зернових у рамках гуманітарної ініціативи Grain from Ukraine.
Гана має намір реалізувати нові логістичні проєкти, які дадуть змогу наростити і зробити більш передбачуваними поставки експорту сільгосппродукції з України, раніше про подібний намір заявили Нігерія і Сенегал.
Як повідомляється на сайті Міністерства аграрної політики та продовольства України в п’ятницю, поглиблення співробітництва в галузі сільського господарства і торговельних відносин обговорили міністр агрополітики України Микола Сольський і міністр продовольства і сільського господарства Республіки Гана Овуса Афріі Акото.
Уточнюється, що сторони розглянули питання про створення спільного проєкту – логістичного хабу для зберігання продовольства, який дасть змогу зберігати якісне зерно, сприятиме прогнозованості збуту та стабілізації світових цін на продовольство.
Мінагрополітики нагадало, що Республіка Гана – третя країна, яку відвідала делегація Мінагрополітики в рамках офіційного візиту до країн Африки, кожна з яких висловила бажання створити в себе логістичний хаб для експорту українського зерна.
