Уряд Румунії у співпраці з владою Молдови збудує понтонний міст через прикордонну річку Прут, щоб поліпшити транспортування вантажів з України, переважно зерна, повідомляють на сайті польського видання Gospodarka Morska з посиланням на державного секретаря румунського міністерства транспорту Іринела Скріостяну (Irinel Scriosteanu).
За даними румунського чиновника, нову понтонну переправу побудують на тому місці, де до 1944 року стояв зруйнований потім військами радянської Червоної Армії міст між селом Бумбата (Bumbăta, Румунія) та м. Леова (Leova, Молдова).
Скріостяну утчонил, що понтонний міст використовуватимуть для руху як легкового, так і вантажного транспорту.
“Останніми місяцями уряди Румунії та Молдови оголосили про низку логістичних проєктів для поліпшення транспортування товарів з України, особливо зерна. Через російське вторгнення в Україну румунський порт Констанца має важливе значення для відвантаження зерна з цієї країни через Чорне море”, – підсумувало польське видання.
Як повідомлялося, 2022 року Румунія через російську агресію стала найбільшим імпортером українських зернових культур, хоча 2021 року не входила навіть до топ-20 його імпортерів. Її частка склала 13,6% від загальної вартості поставок Україною цієї товарної групи за кордон. За рік ця країна наростила обсяги імпорту з України у 690 разів порівняно з 2021 роком – до $1,24 млрд із $1,8 млн.
Україна з початку 2022/2023 маркетингового року (МР, липень-червень) і до 27 лютого експортувала 31,78 млн тонн зернових культур, зокрема 18,2 млн тонн кукурудзи (57,2% загального обсягу поставок), 11,24 млн тонн пшениці (35,6%) і 2,05 млн тонн ячменю (6,4%).
Як повідомляється на сайті Міністерства аграрної політики і продовольства в понеділок, темпи експорту зернових з початку поточного МР на 26,9% нижчі за показники аналогічного періоду попереднього МР, коли за кордон на зазначену дату було поставлено 43,52 млн тонн. Таким чином, 27 лютого досягнуто мінімального за сезон відставання обсягів експорту від показників минулого сезону. Для порівняння, попереднє найменше відставання від минулорічного показника в розмірі “мінус” 28,65% було зафіксовано 13 лютого.
За даними відомства, від початку 2022/2023 МР і до 27 лютого поточного року Україна експортувала 18,2 млн тонн кукурудзи (-5,8% порівняно з аналогічним періодом минулого року), 11,24 млн тонн пшениці (в 1,61 раза менше), 2,05 млн тонн ячменю (менше в 2,75 раза), 15,8 тис. тонн жита (менше в 10,2 раза) і 97,7 тис. тонн борошна (+43,7%).
Уточнюється, що з початку лютого Україною експортовано 4,7 млн тонн зернових, зокрема 2,94 млн тонн кукурудзи, 1,51 млн тонн пшениці, 229 тис. тонн ячменю, 15,3 тис. тонн борошна і 3 тис. тонн жита.
Як випливає з даних міністерства, за тиждень 20-27 лютого на зовнішні ринки постачалося в середньому 192,9 тис. тонн зернових на добу, тоді як за період, що передував йому, 13-20 лютого – 165,7 тис. тонн/добу, за 3-13 лютого – 170,7 тис. тонн/добу, за 27 січня – 3 лютого – 209,4 тис. тонн/добу, за 20-27 січня – 121,1 тис. тонн/добу, за 9-20 січня – 140 тис. тонн/добу, а за 2-9 січня – 121,7 тис. тонн/добу. Таким чином, середньодобові темпи експорту за звітний період 20-27 лютого зросли на 16,4% порівняно з показником за попередній період 13-20 лютого.
Як повідомлялося, Україна у 2021/2022 МР експортувала 48,51 млн тонн зернових і зернобобових культур, що на 8,4% вище за показники попереднього МР, незважаючи на повномасштабне вторгнення РФ і труднощі з експортом агропродукції через блокаду українських морських портів. На зовнішні ринки було поставлено 18,74 млн тонн пшениці (на 12,6% більше за показники 2020/2021МР), 23,54 млн тонн кукурудзи (+1,9%), 5,75 млн тонн ячменю (+35,9%), 70,9 тис. тонн борошна (-44,1%).
Україна у 2020/2021 МР експортувала 44,72 млн тонн зернових і зернобобових культур: 16,64 млн тонн пшениці, 23,08 млн тонн кукурудзи, 4,23 млн тонн ячменю, 126,9 тис. тонн борошна і 18,4 тис. тонн жита.
У 2019/2020 МР Україна експортувала 56,72 млн тонн зернових і зернобобових культур.
Щодобовий обсяг експортних перевезень зерна залізницею за останній тиждень знизився в середньому на 2-3 тис. тонн на добу – до 108 тис. тонн на добу через штучні затримки в оформленні суден представниками РФ у складі інспекційних груп при Спільному координаційному центрі в Стамбулі та зниження ефективності роботи “зернового коридору”, повідомив заступник директора департаменту комерційної роботи УЗ Валерій Ткачов на нараді з учасниками ринку в четвер.
“Якщо порівнювати поточні середньодобові показники з показниками тижневої давності, то можна констатувати незначне зменшення середньодобового обсягу перевезення зерна в експортному напрямку: сьогодні ми веземо в середньому 108 тис. тонн на добу, тоді як тиждень тому – 110 тис. тонн, головним чином, через зниження обсягів перевезень у бік морських портів”, – сказав Ткачов.
При цьому, за його словами, обсяги перевезення зерна в напрямку сухопутних залізничних переходів зросли в середньому на 1 тис. тонн на добу – до майже 34 тис. тонн/добу.
Загалом у лютому (дані на 22 лютого) року УЗ уже перевезла в експортному сполученні 2,37 млн т зерна.
Раніше заступник міністра відновлення Юрій Васьков у прямому ефірі Aljazeera English заявив, що з жовтня ефективність “зернового коридору” не перевищує 40% від наявних експортних потужностей.
Україна 15 лютого випустила заяву, в якій закликала міжнародне співтовариство, зокрема ООН і Туреччину як гарантів Чорноморської зернової ініціативи, зажадати від РФ негайного припинення штучних затримок у її роботі та розблокування торговельного судноплавства в українські порти Чорного моря.
Українська сторона зазначає, що представники РФ у складі інспекційних груп при Спільному координаційному центрі в Стамбулі вже кілька місяців поспіль системно затримують огляд суден, що прямують через протоку Босфор до/з українських портів. Щодня із запланованих 10 інспекцій зазвичай відбувається менше половини. Як наслідок, тільки за останні три місяці світ недоотримав 10 млн тонн українського продовольства, а черга з суден, що очікують на інспекцію, у Босфорі перевищила 140 одиниць.
Представники України наголосили, що водночас Росія користується можливістю безперешкодного торговельного судноплавства з російських чорноморських портів: обсяг перевезень через морські порти РФ в Азово-Чорноморському басейні 2022 року становив понад 250 млн тонн, що перевищило показники 2021 року.
Перевезення зернових і олійних культур з України до Польщі залізницею у 2022 році зросли у 27 разів порівняно з 2021 роком, повідомив держсекретар Міністерства інфраструктури Польщі Рафал Вебер на Міжнародній конференції з розвитку транспорту на європейському рівні, не уточнивши абсолютний показник.
Водночас голова Держагентства з відновлення та розвитку інфраструктури України Мустафа Найєм, який брав участь у конференції, зазначив, що за цей період могли з’явитися нові логістичні шляхи.
“Активність центральноєвропейських країн виявилася вирішальною в перші тижні і місяці війни, тож могли з’явитися нові логістичні шляхи”, – наводить його слова прес-служба польського міністерства на сайті відомства.
Найєм наголосив, що ситуація зі зростанням перевезень вимагає мобілізації з польського боку і подальшої інтеграції транспортних систем України та ЄС.
Подальша активізація торговельних потоків ставить Польщу перед необхідністю збільшення перевалочних потужностей портової інфраструктури, можливості якої до останнього часу були стримувальним фактором для зростання поставок зернових з України, наголошували учасники конференції.
“Порти мають бути занадто великими, щоб справлятися зі зростаючими потоками вантажів. Порт Гданськ наразі досягає своєї максимальної перевалочної потужності. Ми повинні передбачити, що станеться, і підготувати більше причалів”, – заявив на конференції директор порту “Гданськ” Лукаш Грейнке.
Минулого року найбільші польські морські порти “Гданськ”, “Гдиня” і “Щецін-Свіноуйсьце” опрацювали загалом понад 133 млн тонн вантажів, що стало рекордом, сказав заступник міністра інфраструктури Республіки Польща Ґжеґож Вітковскі.
Він наголосив, що польський уряд продовжить реалізацію амбітних проєктів у польських портах, щоб вони могли розв’язувати завдання, пов’язані з включенням транспортного коридору “Балтійське море – Чорне море – Егейське море” до основної Транс’європейської транспортної мережі ТЕН-Т.
Україна з початку 2022/2023 маркетингового року (МР, липень-червень) і до 13 лютого експортувала 29,16 млн тонн зернових культур, зокрема 16,72 млн тонн кукурудзи (57,3% загального обсягу поставок), 10,39 млн тонн пшениці (35,6%) і 1,94 млн тонн ячменю (6,7%).
Як повідомляється на сайті Міністерства аграрної політики і продовольства в понеділок, темпи експорту зернових з початку поточного МР на 28,65% нижчі за показники аналогічного періоду попереднього МР, коли за кордон було поставлено 40,81 млн тонн. При цьому станом на 13 лютого було досягнуто найвищого середньодобового темпу експорту за поточний МР, тоді як попереднє найменше відставання від торішнього показника було досягнуто 9 січня – “мінус” 29,61%.
За даними відомства, від початку 2022/2023 МР і до 13 лютого поточного року Україна експортувала 16,72 млн тонн кукурудзи (-3,7% порівняно з аналогічним періодом попереднього року), 10,39 млн тонн пшениці (в 1,69 раза менше), 1,94 млн тонн ячменю (менше у 2,84 раза), 13,4 тис. тонн жита (менше в 11,8 раза) і 89,5 тис. тонн борошна (+38,1%).
Уточнюється, що з початку лютого Україною експортовано 2,19 млн тонн зернових, зокрема 1,4 млн тонн кукурудзи, 653 тис. тонн пшениці, 126 тис. тонн ячменю, 7,1 тис. тонн борошна і 1 тис. тонн жита.
Як випливає з даних міністерства, за період 3-13 лютого на зовнішні ринки постачалося в середньому 170,7 тис. тонн зернових на добу, тоді як за період, що передував йому, 27 січня – 3 лютого – 209,4 тис. тонн зернових/добу, 20-27 січня – 121,1 тис. тонн/добу, за 9-20 січня – 140 тис. тонн/добу, а за 2-9 січня – 121,7 тис. тонн/добу. Таким чином, середньодобові темпи експорту за звітний період 3-13 лютого скоротилися на 18,5% порівняно з показником за попередній період 27 січня-3 лютого.
Як повідомлялося, Україна у 2021/2022 МР експортувала 48,51 млн тонн зернових і зернобобових культур, що на 8,4% вище за показники попереднього МР, незважаючи на повномасштабне вторгнення РФ і труднощі з експортом агропродукції через блокаду українських морських портів. На зовнішні ринки було поставлено 18,74 млн тонн пшениці (на 12,6% більше за показники 2020/2021МР), 23,54 млн тонн кукурудзи (+1,9%), 5,75 млн тонн ячменю (+35,9%), 70,9 тис. тонн борошна (-44,1%).
Україна у 2020/2021 МР експортувала 44,72 млн тонн зернових і зернобобових культур: 16,64 млн тонн пшениці, 23,08 млн тонн кукурудзи, 4,23 млн тонн ячменю, 126,9 тис. тонн борошна і 18,4 тис. тонн жита.
У 2019/2020 МР Україна експортувала 56,72 млн тонн зернових і зернобобових культур.
Агрохолдінг A.G.R. Group та компанія-зернотрейдер MK Merchants S. A. бізнесмена Місака Хідіряна з початком повномасштабного російського вторгнення переорієнтували логістику сільгосппродукції з українських морських портів на автомобільні та залізничні перевезення через кордон з ЄС, а також на українські річкові порти Рені та Ізмаїла.
Однак навіть після війни, деокупації території України та повного зняття торгової блокади з її морпортів компанії продовжать експорт частини зерна в європейському напрямку, розповів їхній власник Місак Хідірян в інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна”.
Він також уточнив, що його холдинг шукає можливостей для скорочення плеча логістики та зручнішого експорту сільгосппродукції до ЄС, у зв’язку з чим цікавиться покупкою зерносховищ та сільгосппідприємств на заході України. Хідірян наголосив, що наразі логістику продукції АПК з України стримує недостатня пропускна спроможність європейської залізничної інфраструктури та штучні затримки роботи морського “зернового коридору” з боку російських інспекторів.
“Зрештою, європейська залізниця не здатна перевезти потрібні Україні обсяги зерна, та й не лише зерна. Щоб повноцінно використовувати європейську інфраструктуру для експорту, потрібно відркивати додаткові залізничні та автомобільні прикордонні переходи на кордоні з Україною, і, звісно, будувати у нас європейську колію”, – наголосив власник A.G.R. Group.
“Ми також активно експортуємо “зерновим” коридором. Відверто кажучи, це ризикований варіант через великі черги, затримки інспекцій зерновозів з російського боку, і взагалі дуже повільної його роботи. Але, враховуючи поточну ситуацію з вартістю логістики під час війни, вважаю, зерновий коридор є гарною можливістю”, – констатував він.
Хідірян також відзначив сумнівну економічну доцільність експорту сільгосппродукції до країн Азії та Африки через морпорти ЄС, до яких вона довозиться з України наземним автомобільним та залізничним транспортом. За його даними, вартість перевалки та перевантаження продукції таким маршрутом сягає 50-60% від загальної вартості зерна, що робить такий спосіб експорту збитковим для аграрія. Таким чином, експорт сільгосппродукції до ЄС може бути вигідним лише для експорту кінцевим споживачам до ЄС.
У свою чергу генеральний директор A.G.R Group, Ігор Шестопалов, який також брав участь у розмові. зазначив, що його холдинг з початку війни експортував майже 55 тис. тонн сільгосппродукції, тоді як зернотрейдер MK Merchants щомісяця відвантажує через речпорти Ізмаїла та Рені у середньому 8-10 суден із продукцією АПК.
“Соя, ріпак, ячмінь, пшениця, кукурудза, соняшник, гречка – розглядаємо всі можливі ринки збуту продукції до країн ЄС, Туреччини, Єгипту, Непалу. З початку повномасштабного вторгнення ми вивезли майже 55 тис. тонн. Наші партнери з MK Merchants везуть зерно через річпорти Ізмаїла та Рені, відвантажуючи в середньому 8-10 суден на місяць.
До холдингу A.G.R. Group входять понад 20 компаній. Основний напрям його діяльності – торгівля сільгосппродукцією, вирощування та зберігання зернових культур, а також тваринництво.
A.G.R. Group обробляє землі у Полтавській, Київській, Чернігівській, Миколаївській та Сумській областях. Вся вирощена продукція реалізується зовнішніх ринках.
Президент холдингу та голова його наглядової ради – бізнесмен Місак Хідірян.