Українська зернова асоціація (УЗА) виступає проти чергового підвищення залізничних тарифів на перевезення зерна, оскільки це ще більше вдарить по аграріях, які вже зазнали $80 млрд збитків через збройну агресію Росії, зазначається в заяві асоціації.
УЗА нагадала, що “Укрзалізниця” (УЗ) у 2021-2022 рр. значно підвищила тарифи на перевезення зерна, що призвело до зростання вартості його перевезення на 96%. Згодом із початком війни компанія вдалася до підвищення тарифів у зв’язку з падінням обсягів перевезення.
“Дійсно, під час блокади росією українських морських портів перевезення зерна в їхньому напрямку сильно знизилося. Однак із відкриттям українського морського коридору експорт зерна з портів країни практично відновився до передвоєнних обсягів, відповідно, зросли обсяги перевезень зерна залізницею в напрямку портів”, – зазначили в бізнес-об’єднанні.
УЗА стверджує, що запропоноване УЗ підвищення тарифів на 11% для перевезення зерна сильно вдарить по українських аграріях, які зазнають збитків через війну, зниження світових цін на зерно і погіршення врожайності культур цього року. Такий крок зробить ціну зерна неконкурентоспроможною на світовому ринку, адже експортери змушені будуть знизити закупівельні ціни у зв’язку зі зростанням вартості логістики, і, як наслідок, аграрії зазнають ще більших збитків.
Воднодас, коли аграрний сектор є одним із локомотивів української економіки, забезпечує продовольчу та економічну безпеку країни, яка перебуває у стані війни і вкрай потребує податкових надходжень, його збитки призведуть до падіння обсягів виробництва та експорту. У результаті знизяться податкові надходження до держбюджету, країна зіткнеться з дефіцитом коштів на фінансування Збройних Сил і закупівлю озброєння, констатують в асоціації.
Водночас УЗА вітає пропозицію УЗ уніфікувати вантажні перевезення, адже перевезення тонни вантажу коштує однаково, незалежно від того, зерно це чи вугілля. Асоціація багато років домагається уніфікації транспортних тарифів на залізниці.
На думку УЗА, з відкриттям українського морського коридору “Укрзалізниця” значно розширила базу вантажних перевезень і збільшила власні доходи. Тому найкращий спосіб уникнути збитковості – оптимізація компанією витрат, підвищення ефективності виробничих процесів.
Один із найбільших операторів зернового ринку України ТОВ “СП “Нібулон” експортував за допомогою наданих проєктом USAID Україна зерновозів та автомобілів 100 тис. тонн зерна до 25 країн, повідомила пресслужба зернотрейдера на фейсбук-сторінці.
В агрохолдингу нагадали, що 2023 року “Нібулон” був змушений переорієнтуватися з водного транспортування зерна на транспортування автошляхами та залізницею. Цьому альтернативному рішенню допоміг проєкт економічної підтримки USAID Україна. Для Nibulona Project було придбано 50 автомобілів Modern Hope із можливістю перевезення 70 тонн зерна кожен. Завдяки цій підтримці “Нібулон” доправив і відправив на експорт до 25 країн перші 100 тисяч тонн зерна.
“Ми вдячні нашим міжнародним партнерам, які ставлять дружнє плече у важкий час для компанії, надаючи необхідні вагони. Це дало нам змогу продовжувати працювати, оновлюючи купівлю сільськогосподарської продукції на заблокованих річкових терміналах і, таким чином, підтримує наших аграрних партнерів. Комбінація авто та залізничного транспорту дала нам змогу оптимізувати витрати на логістику та пропонувати ціни на купівлю фермерам, що забезпечують прибутковість їхніх виробництв”, – сказав директор з логістики Нібулону Сергій Калкутін та привітав колег із Дунайських перевезень.
Як повідомлялося, USAID у 2023 році надав “Нібулону” для перевезення зерна 50 вагонів-хоперів, побудованих на ДМЗ “Карпати”. У 2024 році USAID “Економічна підтримка України” передав зернотрейдеру 13 зерновозів із причепами. “Нібулон” також звертався до донорської організації з проханням про допомогу в отриманні 250 вагонів-зерновозів.
ТОВ “СП “Нібулон” створено 1991 року. До російського військового вторгнення зернотрейдер мав 27 перевантажувальних терміналів і комплексів із приймання сільгоспкультур, потужності для одноразового зберігання 2,25 млн тонн продукції АПК, флот із 83 суден (із них 23 буксири), а також володів Миколаївським суднобудівним заводом.
“Нібулон” до війни обробляв 82 тис. га землі в 12 областях України та експортував сільгосппродукцію до більш ніж 70 країн світу. Зернотрейдер 2021 року експортував максимальні за час свого існування 5,64 млн тонн сільгосппродукції, досягнувши рекордних обсягів постачань на зовнішні ринки в серпні – 0,7 млн тонн, у четвертому кварталі – 1,88 млн тонн і в другому півріччі – 3,71 млн тонн.
Збиток “Нібулону” через повномасштабне військове вторгнення РФ у 2022 році перевищив $416 млн.
Наразі зернотрейдер працює на 32% потужностей, створив спеціальний підрозділ для розмінування сільгоспземель і змушений був перенести центральний офіс із Миколаєва до Києва.
Аграрії всіх областей України, прибираючи з полів зернові та олійні культури, станом на 22 серпня, вже намолотили 31,955 млн тонн нового врожаю з 6,759 млн га, повідомило Міністерство аграрної політики і продовольства в п’ятницю.
Згідно з повідомленням, уже зібрано понад 28,595 млн тонн зернових і 3,36 млн тонн олійних.
Аналітики АПК-Інформ звернули увагу, що за тиждень було обмолочено лише близько 46 тис. га. Тимчасове сповільнення динаміки проведення збиральної кампанії можна пояснити тим, що збирання двох ключових зернових культур (пшениця і ячмінь) практично завершено, тоді як обмолот кукурудзи ще не розпочато, – зазначили експерти.
Уточнено, що намолочено 21,74 млн тонн пшениці з 4,86 млн га за врожайності 44,7 ц/га, ячменю – 5,5 млн тонн з 1,4 млн га за врожайності 39,2 ц/га, гороху – 458,5 тис. тонн з 207,6 тис. га, за врожайності 22,1 ц/га, гречки – 4,3 тис. тонн із 6,2 тис. га за врожайності 14,4 ц/га, проса – 11,91 тис. тонн із 20,4 га за врожайності 17,9 ц/га. Інших зернових і зернобобових культур намолочено 882,8 тис. тонн із 277,3 тис. га за врожайності 32,4 ц/га.
В Україні триває збирання олійних. Зокрема, вже намолочено 3,4 млн тонн ріпаку з 1,23 млн га з урожайністю 27,4 ц/га і 7,2 тис. тонн сої з 6,6 тис. га з урожайністю 10,9 ц/га. Соняшнику зібрано 51,7 тис. тонн з 0,2 тис. га за врожайності 11,1 ц/га.
Аграрії низки областей почали копати цукрові буряки. Його накопано 7,2 тис. тонн з 0,2 тис. га з урожайністю 360 ц/га.
Україна станом на 12 серпня з початку 2024-2025 маркетингового року (МР, липень-червень) експортувала 4,962 млн тонн зернових і зернобобових культур, що на 58,9% більше, ніж за аналогічний період роком раніше, повідомила пресслужба Мінагрополітики України з посиланням на дані Державної митної служби.
Згідно з повідомленням, у серпні було експортовано 1,26 млн тонн, що 48,6% більше за минулорічний показник. У розрізі культур із початку поточного сезону експортовано 2,273 млн тонн пшениці (у 2023/24 МР – 1,25 млн тонн), 739 тис. тонн ячменю (385 тис. тонн), 0,3 тис. тонн жита (0,6 тис. тонн), 1,932 млн тонн кукурудзи (1,481 млн тонн).
Загальний експорт українського борошна з початку сезону станом на 12 серпня оцінюють у 6,3 тис. тонн (у 2023/24 МР – 14,9 тис. тонн), зокрема пшеничного – 5,7 тис. тонн (14,3 тис. тонн).
Українська зернова асоціація (УЗА) знизила оцінку потенційного врожаю зернових і олійних у 2024 році на 2,8 млн тонн порівняно з попереднім прогнозом – до 71,8 млн тонн, повідомила пресслужба асоціації.
«Поточний прогноз ґрунтується на середніх погодних умовах за останні п’ять років, тому поліпшення або погіршення цих умов навесні та влітку вносять свої корективи. Чергове зниження прогнозу врожаю в новому сезоні спричинене спекотною та посушливою погодою в Україні в липні цього року, що негативно вплинула на потенційну врожайність пізніх зернових та олійних культур», – зазначається в повідомленні.
На думку експертів, за таких умов експорт у новому сезоні 2024/2025 становитиме 41 млн тонн, що на 2,5 млн тонн менше за попередній прогноз. Минулого сезону, що завершився 30 червня, за оцінкою УЗА, експорт зернових та олійних становив 57,5 млн тонн зернових та олійних. Отже, падіння експорту порівняно з минулим сезоном може скласти понад 16 млн тонн.
Урожай пшениці у 2024 році УЗА оцінює на рівні 19,8 млн тонн (у 2023 – 22 млн тонн). Потенційний експорт пшениці у 2024/2025 МР може скласти близько 13 млн тонн з урахуванням того, що на початку сезону перехідні залишки склали майже 1 млн тонн.
УЗА звернула увагу, що в Україні через війну та значний відтік населення за кордон знизилося споживання пшениці. За оцінкою Мінагрополітики України споживання пшениці знизилося з 8 млн тонн – до трохи більше ніж 6 млн тонн.
Урожай ячменю 2024 року, за оцінкою УЗА, може скласти 4,95 млн тонн, що на 350 тис. тонн більше за попередню оцінку (2023 року – 5,8 млн тонн), а потенційний експорт у 2024/2025 МР очікується на рівні близько 2 млн тонн (торік експорт ячменю становив майже 2,5 млн тонн).
Очікування щодо врожаю кукурудзи в новому сезоні погіршуються через тривалий посушливий період у низці регіонів. УЗА оцінює прогноз урожаю кукурудзи на рівні 23,4 млн тонн, що на 2,1 млн тонн нижче за попередню оцінку та на 6,2 млн тонн менше за торішній врожай, який становив 29,6 млн тонн. При цьому потенційний експорт може скласти близько 18,5 млн тонн (минулого сезону експорт становив 29,3 млн тонн, зокрема за рахунок перехідних запасів кукурудзи).
Урожай соняшнику 2024 року можна очікувати на рівні 12,8 млн тонн, що на 0,9 млн тонн нижче за попередню оцінку (2023 – 14,2 млн тонн). Потенційний експорт може скласти до 250 тис. тонн, тоді як переробка соняшнику на рослинну олію може досягти 12,5 млн тонн. Минулого сезону переробка склала 13,5 млн тонн.
УЗА у 2024 році очікує врожай ріпаку на рівні 4,3 млн тонн (у 2023 – 4,5 млн тонн), при цьому експорт 2024/2025 МР – 3,4 млн тонн (поточного сезону – 3,7 млн тонн).
Щодо сої, то незважаючи на те, що аграрії збільшили площі під нею, несприятливі погодні умови не дадуть змоги отримати більший урожай через більш низьку врожайність культури, впевнені експерти. За їхньою оцінкою, врожай сої можна очікувати 2024 року на рівні 4,8 млн тонн, що на 0,7 млн тонн менше за попередню оцінку (2023 року – 4,9 млн тонн). Потенційний експорт у 2024/2025 МР може становити 3,5 млн тонн (минулого сезону – майже 3 млн тонн).
Як повідомлялося, УЗА у 2023 році оцінювала зібраний урожай на рівні 82,8 млн тонн зернових та олійних.
Китай має намір збільшити імпорт зерна з України, а також підтримуватиме безперебійну роботу логістичних каналів, запевнив міністр закордонних справ Китайської Народної Республіки (КНР) Ван Ї на зустрічі з міністром закордонних справ України Дмитром Кулебою.
“Останніми роками Китай є найбільшим торговельним партнером України та найбільшим експортером сільськогосподарської продукції. Обсяг двосторонньої торгівлі продемонстрував швидке зростання в першій половині цього року, демонструючи простір і потенціал для співпраці між двома країнами”, – процитувала його слова пресслужба МЗС КНР.
Китайський міністр наголосив, що обидві сторони мають повною мірою розкрити роль механізму співпраці та зміцнити практичне співробітництво в різних сферах.
“Китай продовжить розширювати імпорт зерна з України і спільно підтримувати безперебійні логістичні канали та міжнародну продовольчу безпеку”, – запевнив Ван Ї.
“Україна сподівається спільно реалізувати важливий консенсус, досягнутий главами двох держав, зміцнити політичну взаємодовіру, активізувати співпрацю в різних сферах, таких як економіка, торгівля та сільське господарство, а також зміцнити обміни між місцевими містами-побратимами”, – сказав міністр закордонних справ України.
Кулеба запевнив, що Україна високо цінує позитивну і конструктивну роль Китаю в забезпеченні миру і підтримці міжнародного порядку. Україна також надає великого значення думці Китаю щодо політичного врегулювання української кризи.
Україна бажає і готова до діалогу та переговорів з Росією. Звичайно, переговори мають бути розумними та предметними, спрямованими на досягнення справедливого та міцного миру., резюмував український міністр.
