Румунський порт міста Констанци з початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну перевалив понад 1,3 млн тонн зернових вантажів з України, у тому числі вже експортовано 940 тис. тонн, 360 тис. тонн, що залишилися, зберігаються в портових силосах і незабаром будуть експортовані за вже укладеними контрактами.
Як повідомляється на сайті болгарського видання Maritime.bg у середу, всього порт у першому півріччі 2022 року перевищив 37,5 млн тонн вантажів – на 17% більше, ніж за аналогічний період 2021 року.
Раніше повідомлялося, що порт Констанца з початку липня використовує плавучий кран для навантаження сільгоспкультур, що прибувають по р. Дунай на баржах із України.
Україна почала використовувати цей порт як альтернативний логістичний маршрут в обхід заблокованих росіянами її морських портів наприкінці квітня 2022 року. 29 квітня порт перевантажив першу партію у 71 тис. тонн української кукурудзи на судно класу Panamax та відправив її одержувачу із третьої країни.
Україна та Румунія наприкінці березня розпочали переговори щодо експорту сільгосппродукції з України через європейські морські порти, у тому числі румунський порт Констанца.
Генеральний секретар ООН Антоніо Гутьєрреш перед підписанням документів у рамках ініціативи щодо безпечного транспортування зерна та продуктів харчування з українських портів заявив, що “основну увагу у процесі підготовки було приділено тому, що важливіше для людей усього світу”.
“Це принесе полегшення країнам, що розвиваються, що знаходяться на межі банкрутства, і найбільш вразливим верствам населення, які перебувають на межі голоду. І допоможе стабілізувати світові ціни на продовольство, які й так були на рекордних рівнях ще до війни”, – сказав він у п’ятницю в Стамбулі. .
“Зокрема, ініціатива, яку ми щойно підписали, відкриває випробування для значних обсягів комерційного експорту продуктів харчування із трьох ключових українських портів у Чорному морі – Одеса, Чорноморськ та Південний”, – сказав він. При цьому наголосив, що “відвантаження зерна та запасів продовольства на світові ринки допоможе ліквідувати глобальний розрив у постачаннях продовольства та знизити тиск на ціни”.
Генсек ООН визнав, що “ця угода далася нелегко”. “З самого початку війни я наголошував, що немає вирішення глобальної продовольчої кризи без забезпечення повного глобального доступу до українських продуктів харчування та російських продуктів харчування та добрив. Сьогодні ми зробили важливі кроки для досягнення цієї мети, але це був довгий шлях”, – зазначив він. .
За його словами, “ми розраховуємо на те, що уряд Туреччини збереже свою вирішальну роль у майбутньому, і я запевняю, що Організація Об’єднаних Націй і надалі братиме активну участь у роботі з досягнення успіху угоди. Ми нарощуємо зусилля для забезпечення того, щоб ООН могла виконувати свої зобов’язання”.
Він також оголосив про створення спільного координаційного центру моніторингу реалізації чорноморських ініціатив.
За словами Гутьєрреша, в рамках ініціативи “цільова група, яку очолює генеральний секретар апарату Ребекка Грінспен, зосередила свої зусилля на сприянні безперешкодному доступу продовольства та добрив, вироблених у Російській Федерації, на світові ринки”.
“Це безпрецедентна угода між двома сторонами, залученими до кривавого конфлікту. Але конфлікти продовжуються, і люди гинуть щодня, і щодня вирують бої. Маяк надії на Чорному морі сьогодні яскраво сяє завдяки колективним зусиллям багатьох людей”, – заявив він.
Україна, Туреччина та Росія за підтримки Генсекретаря ООН Антоніу Гуттереша домовилися про сприяння безпечному судноплавству для експорту зерна, супутніх продуктів харчування та добрив (у тому числі аміаку) з морських портів “Одеса”, “Чорноморськ” та “Південний” протягом 120 днів з можливістю продовження цього терміну.
Відповідне підписання документів у рамках ініціативи щодо безпечного транспортування зерна та продуктів харчування з українських портів пройшло у Стамбулі у п’ятницю: міністр інфраструктури України Олександр Кубраков у присутності президента Туреччини Реджепа Ердогана підписав тристоронній документ із міністром оборони Туреччини Хулусі Акаром та генсеком ООН, які також підписали другий такий тристоронній документ із міністром оборони РФ Сергієм Шойгу.
Як зазначається в тексті ініціативи, копію якої має агентство “Інтерфакс-Україна”, вона заснована на угодах сторін міжнародної конвенції з безпеки життя на морі 1974 року.
Зокрема, сторони домовляються про таке:
– максимальні гарантії безпеки для всіх судів, що беруть участь у цій ініціативі;
– створення під егідою ООН у Стамбулі спільного координаційного центру (СКЦ), що включає представників всіх сторін;
– створення та робота на судах, що беруть участь в ініціативі, інспекційних груп з представників сторін, які оглядатимуть судна в портах, визначених Туреччиною, при вході/виході до Турецької протоки для перевірки відсутності на бору несанкціонованих вантажів та персоналу.
При цьому вся діяльність в українських територіальних водах перебуватиме під контролем та відповідальністю України.
Сторони не вживатимуть жодних нападів на торгові та цивільні судна, а також на портові засоби, що беруть участь у цій ініціативі.
Якщо потрібно розмінування підходів до портів – має бути залучений тральщик третьої країни
Торгові судна мають бути попередньо зареєстровані в СКЦ і будуть перебувати під технічним контролем на час їхнього проходу морським гуманітарним коридором, узгодженим усіма сторонами.
СКЦ розробить та поширить детальний оперативний та комунікаційний план, включаючи визначення безпечних притулків та варіантів надання медичної допомоги за маршрутом.
З метою запобігання провокаціям та інцидентам рух суден, що прямують транзитом морським гуманітарним коридором, контролюватиметься Сторонами дистанційно.
“Жодні військові кораблі, літаки, безпілотні літальні апарати (БПЛА) не можуть наближатися до морського гуманітарного коридору ближче, ніж на відстань, узгоджену СКЦ, без дозволу СКЦ і виключно після консультації з усіма Сторонами”, – наголошується в тексті ініціативи.
Ця ініціатива діятиме протягом 120 днів з дати підписання всіма Сторонами і може бути автоматично продовжена на той же період, якщо тільки одна із Сторін не повідомить іншу про намір припинити дію ініціативи або змінити її.
При цьому досягнення домовленості щодо експорту українського зерна не означає послаблення режиму безпеки в Чорному морі, неодноразово наголошували представники України.
CHORNOMORSK, ODESA, PORT, RF, ЗЕРНО, ПІВДЕННИЙ, ТУРЕЧЧИНА, УКРАЇНА, ЭКСПОРТ
Президент Туреччини Реджеп Тайіп Ердоган прагне домогтися підписання угоди щодо українського зерна на цьому тижні, повідомили західні ЗМІ у середу.
“В результаті переговорів у Стамбулі минулого тижня було досягнуто згоди про загальні риси процесу в рамках плану ООН. Тепер ми хочемо закріпити цю угоду, підписавши документ”, – заявив Ердоган. Він висловив сподівання, що план почне реалізовуватися найближчими днями.
Минулого тижня на переговорах Росії, Туреччини, ООН та України на тему вивезення українського зерна учасники домовилися про створення координаційного центру в Стамбулі і досягли згоди щодо системи спільного контролю зерна в портах.
Федеральний міністр закордонних справ Німеччини Анналена Бербок повідомила, що підтримує пропозицію Єврокомісії щодо призначення центрального координатора в особі ЄС, який викупить готівкове в Україні зерно і раціонально розподілятиме його експорт існуючими логістичними каналами.
Відповідну заяву вона зробила 18 липня після відвідин румунського порту Констанца, який перевалює значні обсяги сільгоспсировини з України в умовах блокади українських морпортів, повідомляється на сайті видання Spiegel.
“Слід подумати про те, чи не скуповувати все (українське – ІФ-У) зерно, щоб потім мати можливість розподіляти його логістично набагато швидше”, – цитує видання німецького міністра.
Бербок нагадала, що через російську блокаду українських портів в Україні накопичилося 18 млн тонн готової до експорту агропродукції. Після чотиристоронніх переговорів між Україною, ГО, Туреччиною та РФ з’явилася надія на деблокаду української експортної інфраструктури у Чорному морі, проте досі важливо шукати альтернативні зернові маршрути, наприклад, через Констанцу.
Як повідомлялося, Кабінет міністрів України 28 червня схвалив проект угоди із Всесвітньою продовольчою програмою (ВПП) ООН про поновлення роботи її офісу в країні, що дозволить організації, зокрема, закуповувати продукцію АПК в українських компаній для виконання міжнародних гуманітарних програм.
Участь ЗПС передбачається у закупівлі сільськогосподарських та продовольчих товарів у українських компаній для потреб міжнародних гуманітарних проектів ООН.
Народний депутат Дмитро Соломчук у червні написав, що невизначеність з експортом українських зернових, що веде до світової продовольчої кризи та зростання цін на продовольство, можна вирішити шляхом викупу в України торішнього та нинішнього врожаїв на загальну суму $30-35 млрд через спеціально створений фонд. Це сприятиме розвитку експорту з країни та її внутрішньої переробки до АПК, а також забезпечить український агросектор обіговими коштами та можливістю продовжувати роботу в умовах військового вторгнення РФ.
Угорщина працює над розширенням прикордонних пунктів пропуску з Україною Чоп-Захонь та Лужанка-Берегшурань, щоб облаштувати коридори для експорту сільгосппродукції в обхід заблокованих РФ українських морпортів.
Про це повідомив Парламентський державний секретар Угорщини Левенте Мадяр у ході зустрічі із головою Закарпатської облради Володимиром Чубірком, організованою для вирішення питань нинішньої та майбутньої гуманітарної підтримки України Угорщиною.
Зі свого боку, голова Закарпатської облради пообіцяв у міру можливостей сприяти реалізації всіх проектів, запланованих Угорщиною для реалізації в Україні, і подарував угорському чиновнику відомі в усьому світі марки та листівку на тему російського корабля.
Як повідомлялося, Україна спільно з Угорщиною має намір звернутися до Європейського Союзу для збільшення пропускної спроможності пунктів пропуску на українсько-угорському кордоні.
“Ми разом звертатимемося до ЄС, щоб ми могли розвивати пропускну спроможність транзитних коридорів як з українського, так і з угорського боку. Ми стурбовані, яким буде продовольче забезпечення миру в результаті війни… Ми зацікавлені, щоб рух товарів прискорився. Це не тільки угорський , український чи європейський інтерес. Це глобальний інтерес”, – сказав міністр сільського господарства Угорщини Івштан Надя минулого тижня.
За даними міністра агрополітики України Миколи Сольського, Словаччина та Угорщина – логістичні коридори на європейському ринку, які не були розвинені, бо Україна експортувала агропродукцію переважно через море.
“У нас кількість пунктів пропуску на кордоні з Угорщиною менша, ніж з Румунією чи Польщею, тому ми плануємо збільшити її і вже працюємо над цим”, – наголосив український міністр.
