Створений Військово-морськими силами Збройних сил України морський коридор через Дунай із серпня 2023 року забезпечив експорт майже 33,8 млн тонн вантажів, що перевищує показники роботи в рамках “зернової ініціативи”, повідомив віцепрем’єр із відновлення України – міністр розвитку громад, територій та інфраструктури (Мінвідновлення) Олександр Кубраков.
“За 7 місяців через Український коридор було експортовано 33,8 млн тонн товарів. Це перевищує обсяг експорту за рік роботи “зернової ініціативи”, – написав він у соціальній мережі X.
Уточнюється, що з портів Великої Одеси було відправлено 1,14 тис. суден у 40 країн світу.
Із 33,8 млн вантажів, перевезених через український морський коридор, 23,1 млн тонн припадало на продукцію українських аграріїв. Водночас за рік роботи “зернової ініціативи” було експортовано 33 млн тонн сільськогосподарської продукції, зазначив Кубраков.
Згідно з даними Мінвідновлення, у січні 2024 року обсяг експорту аграрних вантажів через коридор становив 3,4 млн тонн при загальному обсязі експорту ним з урахуванням інших вантажів 7,8 млн тонн, у лютому – 2,7 млн тонн за поставлених за кордон загалом 8 млн тонн вантажів, у березні – 2,1 млн тонн за 6,3 млн тонн відповідно.
За даними Кубракова, наразі підходу до портів “Одеса”, “Чорноморськ” і “Південний” очікують 150 суден, які мають експортувати майже 5 млн тонн вантажів.
“Можемо говорити, що ми вийшли майже на довоєнні обсяги експорту з портів Великої Одеси, а також запровадили значно ефективніший логістичний шлях без участі держави-агресора, продовжуючи бути гарантом продовольчої безпеки світу. Це ще одна спільна перемога держави, Об’єднаних сил оборони та всієї морської інфраструктурної галузі”, – написав він у Facebook.
Раніше повідомлялося, що в лютому експорт з України морським коридором у лютому досяг рекордних 8 млн тонн. У середині березня заступник міністра розвитку громад, територій та інфраструктури Юрій Васьков повідомив, що українським морським коридором від початку роботи пройшло понад 1 тис. суден, якими перевезено вже майже 31 млн тонн.
Після отримання необхідних дозволів з боку ВМС ЗСУ коридор став працювати цілодобово.
Польська влада домовилася з фермерами про дотації на тонну зерна і тимчасове закриття кордону з Україною з 1 квітня для транзиту деяких сільськогосподарських продуктів, повідомляє polskieradio24.pl.
За інформацією видання, документ підписали представники фермерів-протестувальників, міністр сільського господарства Чеслав Секерський і державний секретар міністерства Міхал Колодзейчак.
Домовленість передбачає збереження нинішнього ембарго на сільськогосподарську продукцію з України, що діє з середини вересня минулого року. Воно стосується, зокрема, пшениці, кукурудзи, пшеничного борошна, ріпаку та соняшнику.
Крім того, міністр сільського господарства має звернутися до Ради міністрів Європейського Союзу з проханням призупинити транзит цих продуктів через польську територію з 1 квітня цього року.
Обидві сторони в підписаному документі також вважають за необхідне розробити детальні правила торгівлі агропродовольчими товарами між Польщею та Україною, але також наголошують, що складна ситуація в сільському господарстві є результатом агресії Росії проти України.
Представники фермерів в угоді декларують підтримку урядом своєї країни змін до “Зеленої угоди”. Йдеться, насамперед, про заміну обов’язкового переведення на добровільну екосхему та спрощення інших правил для фермерів.
влада, ЗЕРНО, КОРДОН, ПОЛЬЩА, транзит продукти, УКРАЇНА, Фермеры
Україна у 2023/24 маркетинговому році експортувала 31,887 млн тонн зернових і зернобобових культур, що на 6,8% менше, ніж роком раніше, повідомила пресслужба Міністерства аграрної політики та продовольства з посиланням на оперативні дані Державної митної служби.
За її даними, 2,217 млн тонн зернових і зернобобових було відвантажено поточного місяця, що на 11,4% більше за минулорічний показник.
Згідно з повідомленням, у розрізі культур з початку поточного сезону Україна експортувала 12,761 млн тонн пшениці, при цьому в березні на зовнішні ринки було поставлено 989 тис. тонн); ячменю – 1,782 млн тонн (159 тис. тонн); жита – 1 тис. тонн (0); кукурудзи – 17,059 млн тонн (1,064 млн тонн).
Сумарний експорт українського борошна станом на 13 березня також поступається показнику минулого року й оцінюється в 75,7 тис. тонн (у березні – 1,7 тис. тонн), у т.ч. пшеничного – 71,9 тис. тонн (1,6 тис. тонн).
Україна станом на кінець лютого 2023/2024 маркетингового року, який стартував 1 липня, відвантажила на експорт уже понад 29,1 млн тонн зернових, зернобобових культур і борошна, повідомив голова комітету Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев у Telegram.
Він уточнив, що в розрізі основних культур на зовнішні ринки було поставлено 15,8 млн тонн кукурудзи, 11,5 млн тонн пшениці та 1,6 млн тонн ячменю.
“Якщо порівнювати з аналогічною датою минулого року – то є відставання майже у 2,6 млн тонн (хоча, наприклад, по пшениці відвантажено на чверть мільйона тонн більше, ніж торік)”, – уточнив голова парламентського фінансового комітету.
Уповільнення темпів експорту зерна Гетманцев пояснив тим, що півтора місяця, у липні-першій половині серпня минулого року, коли через вихід Росії зі стамбульської зернової ініціативи морський експорт вимушено опинився на паузі, Україна мала напрацювати “альтернативний зерновий коридор”. У серпні 2023 року завдяки ЗСУ він став доступним, і в перші місяці іноземні судновласники були стриманими й обережними, уважно придивляючись, чи справді новий маршрут безпечний, нагадав він.
“У листопаді 2023 року окремі “друзі та сусіди” під штучними й надуманими приводами почали створювати нам перешкоди на сухопутному кордоні, і ці процеси тривають і досі”, – написав Гетманцев.
Голова парламентського комітету висловив упевненість, що найближчим часом Україна повністю перекриє нинішнє відставання.
Він підкреслив, що в останні місяці спостерігається повернення України на майже довоєнні експортні обсяги, морем відвантажується іноземним замовникам 90% українського зерна, залежність від сухопутного коридору на західному кордоні зменшується.
“Отже, Україна й надалі продовжить відігравати роль одного з гарантів світової продовольчої безпеки, одночасно поповнюючи скарбничку серйозними валютними надходженнями (найближчим часом аграрна продукція залишатиметься ключовою статтею українського експорту)”, – резюмував Гетманцев.
Механізм страхування перевезення зерна Unity Facility українським морським коридором, оголошений у середині листопада 2023 року, з лютого 2024 року розширено на судна, що перевозять не тільки зерно, а будь-які інші вантажі, повідомив партнер Oliver Wyman Кріспін Еллісон (Crispin Ellison).
“Об’єднавши зусилля індустрії та уряду, ми змогли створити механізм (facility), де ціни значно нижчі за половину від тих, що на звичайному комерційному ринку. І тепер, цього місяця, у лютому, ми розширили цю можливість, включивши до неї перевезення всіх вантажів, а не тільки зерна”, – сказав він на вебінарі в середу про страхування політичних ризиків, організованому Американо-українською діловою радою (USUBC) і Міністерством торгівлі США.
За його словами, формально про це буде заявлено в п’ятницю, але така можливість уже доступна і фактично збільшує цей механізм утричі.
Еллісон нагадав, що після виходу Росії з Чорноморської зернової ініціативи, страхові ставки зросли тільки за елементом військового ризику приблизно до 5%, що було абсолютно непідйомно і призвело до припинення судноплавства в липні-серпні.
Створений з використанням публічно-приватного партнерства (PPP), в якому уряд України надав фонд відшкодування $20 млн, механізм Unity Facility дає змогу страхувати приблизно 1000 суден на рік з максимальною страховою вартістю $50 млн для кожного судна, що забезпечує експорт близько 30 млн тонн зерна. Доступ до фонду відшкодування здійснюється через акредитив в українських банках і DZ Bank.
Згідно з представленими Еллісоном матеріалами, розглядається паралельний механізм для покриття вантажів, підтримуваний фінансуванням ЄБРР для уряду України.
Експерт підкреслив, що відносно невеликий обсяг страхового капіталу дав змогу експортувати товари на суму близько $20 млрд, і його оцінка становить 6-8% ВВП України.
Як повідомлялося, механізм Unity Facility було створено за підтримки уряду Великої Британії, міжнародного брокера з перестрахування Marsh McLennan і ще понад десятка британських страхових компаній.
За даними Мінвідновлення, створений військово-морськими силами ЗСУ морський коридор і Дунай із серпня 2023 року забезпечив експорт майже 26 млн тонн вантажів, із яких понад 18 млн тонн – продукція українських аграріїв. Уточнювалося, що з портів “Великої Одеси” було відправлено 854 судна в 42 країни.
Україна з початку 2023-2024 маркетингового року експортувала 28,579 млн тонн зернових і зернобобових культур, з яких 4,703 млн тонн було відвантажено поточного місяця, повідомив із посиланням на дані Державної митної служби заступник міністра аграрної політики та продовольства з цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Денис Башлик у Telegram.
Згідно з повідомленням, від початку поточного сезону, який розпочався в липні-2023, експортовано 11,237 млн тонн пшениці, 1,596 млн тонн ячменю, кукурудзи – 15,439 млн тонн, жита – 1 тис. тонн.
Сумарний експорт українського борошна станом на 26 лютого оцінюється в 73 тис. тонн, зокрема пшеничного – 69,3 тис. тонн, резюмував заступник міністра агрополітики.
Як повідомлялося, Башлик поінформував, що збирання зернових і зернобобових культур урожаю 2023 року в Україні було виконано на площі 10,609 млн га, що становить 97% плану, з яких намолочено 58,993 млн тонн зерна.
Посіви озимої пшениці під урожай 2024 року в Україні становлять 4166 тис. га (-834 тис. га до попереднього), озимого ячменю – 536 тис. га (-255 тис. га), ріпаку – 1374 тис. га (+110 тис. га).
Згідно з новопокращеним прогнозом Мінагрополітики, за підсумками 2023 року аграрії можуть зібрати 81,3 млн тонн зернових та олійних культур, з яких зернових – 59,7 млн тонн та олійних – 21,6 млн тонн.
Українські аграрії мають намір збільшити посівні площі під соєю, цукровими буряками та скоротити під кукурудзою, повідомило Мінагрполітики за результатами проведеного опитування підготовки сільгоспвиробників до посівної кампанії ярих культур під урожай-2024.
Згідно з повідомленням, 70% респондентів вказали, що планують збільшити площі під соєю в середньому на 21% порівняно з 2023 роком.
Опитування Мінагрополітики, проведене через Державний аграрний реєстр, засвідчило, що під час весняної посівної пріоритетними в українських аграріїв залишаються зернобобові, посівні площі під якими збільшаться на 11%, та ярий ячмінь – на 7%. Очікується, що посівні площі під ярий ріпак збільшаться на 24%, цукровий буряк – на 17%, а під кукурудзу скоротяться на 9%. Потенційно можуть скоротитися площі під соняшником.
Загалом 2024 року посівні площі під ярими культурами можуть скоротитися на 0,5 млн га або на 3,7% порівняно з минулим сезоном, прогнозують у Мінагрополітики.
