Національний банк України в жовтневому інфляційному звіті збільшив оцінку врожаю зернових і зернобобових у 2025 році до 61,5 млн тонн з 57,9 млн тонн у липневому звіті, зате знизив оцінку врожаю олійних до 19,3 млн тонн з 21,0 млн тонн.
«За припущеннями НБУ, у 2026-2027 роках обсяги врожаїв зернових і зернобобових будуть зростати завдяки подальшому підвищенню продуктивності агросектора і збільшенню посівів кукурудзи та інших зернових культур у регіонах з меншим впливом кліматичних змін», – йдеться в документі.
Однак, на думку Нацбанку, урожай олійних культур, посіви яких зосереджені в південних регіонах, буде нижчим через негативний вплив кліматичних змін, посилений довгостроковими наслідками руйнування Каховської ГЕС для зрошувальних систем регіону.
«Зберігатиметься і вплив ситуації з безпекою в прифронтових регіонах півдня, що погіршує умови для проведення посівної кампанії під урожай 2026 року і уповільнює темпи розмінування земель», – йдеться також у звіті.
В результаті Нацбанк поліпшив прогноз врожаю зернових на 2026 рік з 59,6 млн тонн до 62,9 млн тонн, на 2027 рік – з 60,4 млн тонн до 63,5 млн тонн.
Водночас очікування врожаю олійних зменшені в наступному році до 21,4 млн тонн з 22,0 млн тонн, на 2027 рік – до 22,2 млн тонн з 22,8 млн тонн.
«Однак НБУ очікує збереження негативного внеску галузі тваринництва у додану вартість с/г через подальше скорочення поголів’я (за винятком птахівництва)», – зазначається також у звіті.
За даними Держстату, обсяги врожаю ранніх культур (пшениця, ячмінь, ріпак, зернобобові) станом на 1 жовтня 2025 року досягли 32,6 млн т, тоді як за результатами жнив 2024 року – 31,9 млн т (+2,1%). Нинішнє зростання забезпечено насамперед за рахунок більш високого врожаю пшениці (+3,9%) і зернобобових культур (+35%), тоді як урожай ячменю практично досяг рівня минулого року (-0,6%), а врожай ріпаку на 10,7% нижчий за торішній.
Раніше аналітичний центр Experts Club зробив відеоаналіз виробництва пшениці провідними країнами світу за період 1991-2024 років.
Уряд Аргентини тимчасово, до 31 жовтня 2025 року, скасував високі експортні мита на зернові, сою та продукти її переробки, які раніше становили 25–31%, повідомило видання GrainTrade. Крок спрямований на збільшення валютних надходжень і стабілізацію курсу національної валюти на тлі економічної кризи.
Політичний контекст рішення пов’язаний із поразкою партії президента Хав’єра Мілея на місцевих виборах у провінції Буенос-Айрес. Це посилило сумніви інвесторів у стійкості уряду та спричинило девальвацію песо. Центральний банк за останні три дні витратив понад $1,1 млрд із резервів на підтримку валютного ринку. Загалом цього року Аргентина вже використала $20 млрд фінансування від МВФ.
Скасування мит різко збільшить пропозицію сої, соєвого шроту та олії на глобальному ринку. Вже 22 вересня листопадові ф’ючерси на сою в Чикаго знизилися на 1,5% — до $371,1/т, а за тиждень падіння склало 3,3%.
Експерти прогнозують подальший тиск на ціни, особливо в разі застою торговельних переговорів між США та Китаєм.
Китай, який після торгової війни зі США диверсифікував імпорт, торік збільшив закупівлі аргентинської сої до шестирічного максимуму — 8,81 млн т. Це скоротило внутрішню переробку: у липні простоювало близько 31% підприємств, нині показник ще вищий, за даними асоціації експортерів CIARA-CEC.
Для України рішення Аргентини означає:
посилення конкуренції на ключових ринках Європи та Південно-Східної Азії;
зниження експортних цін на сою та продукти її переробки;
тиск на внутрішні ціни від переробників через здешевлення соєвого шроту й олії з Латинської Америки.
Аграрії станом на 19 вересня намолотили 29,77 млн тонн ранніх зернових і зернобобових культур з 7,09 млн га, що становить 62% площ, засіяних цими культурами, повідомило Міністерство економіки, навколишнього середовища і сільського господарства на своєму сайті.
Минулого року на 20 вересня було намолочено 31,90 млн тонн зернових з 7,53 млн га, тобто нинішні показники відповідно нижчі на 6,7% і 5,9% переважно через пізніший початок збирання кукурудзи.
Як зазначило Мінекономіки, зараз її намолочено 388,7 тис. тонн з 90,3 тис. га, тоді як минулого року приблизно на цю дату – 2,40 млн тонн з 514,5 тис. га.
Що стосується пшениці, то її урожай трохи більший за торішній – 22,48 млн тонн з 5,02 млн га в порівнянні з 22,30 млн тонн з 4,9 млн га, тоді як ячменю трохи менше – 5,33 млн тонн з 1,35 млн га в порівнянні з 5,50 млн тонн з 1,41 млн га.
Урожай гороху цього року значно більший – 626,6 тис. тонн з 266,0 тис. га порівняно з 465,3 тис. тонн з 212,2 тис. га минулого року, тоді як гречки та проса поки що істотно менше – відповідно 57,1 тис. проти 99,4 тис. тонн і 45,4 тис. тонн проти 132,0 тис. тонн.
Урожай інших зернових і зернобобових цього року на 19 вересня досяг 844,3 тис. га, тоді як на 20 вересня минулого року – 1000 тис. тонн.
Відзначається, що серед лідерів, зокрема, Одеська область – зібрано 3,68 млн тонн з площі 1,09 млн га, Вінницька область – 2,41 млн тонн з 434,4 тис. га, Кіровоградська область – 2,21 млн тонн з 538,4 тис. га, Хмельницька – 2,13 млн тонн з 306,7 тис. га.
Що стосується олійних, то вже зібраний урожай ріпаку лише трохи менше торішнього – 3,30 млн тонн проти 3,4 млн тонн при рівних площах в 1,27 млн га.
А ось щодо сої та соняшнику, збір яких триває, то поки фіксується істотне відставання: сої зібрано 944,9 тис. тонн з 483,7 тис. га в порівнянні з 2,6 млн тонн з 1,3 млн га на подібну дату минулого року, тоді як соняшнику – 2,41 млн тонн з 1,37 млн га в порівнянні з 4,90 млн тонн з 2,4 млн га.
Крім того, відстає також збір цукрових буряків: їх викопано 632,5 тис. тонн на площі 12,7 тис. га, тоді як минулого року на подібну дату – 1,7 млн тонн.
Згідно з поточними даними, врожайність пшениці, ячменю, гороху, ріпаку та сої приблизно відповідає торішній, тоді як кукурудзи та соняшнику поки нижча – відповідно 4,3 тонни/га проти 4,7 тонни/га та 1,8 тонни/га проти 2 тонни/га.
Як повідомлялося, Нацбанк України в опублікованому наприкінці липня Інфляційному звіті погіршив прогноз врожаю зернових цього року з 61,7 млн тонн до 57,9 млн тонн, а олійних – з 22 млн тонн до 21 млн тонн.
НБУ нагадав, що минулого року врожай зернових в Україні знизився до 56,2 млн тонн з 59,8 млн тонн у 2023 році, тоді як олійних – з 21,7 млн тонн до 20 млн тонн.
За прогнозами заступника голови Мінекономіки Тараса Висоцького, урожай зернових складе цього року близько 56 млн тонн, як і минулого року.
За перші 16 днів вересня залізничним транспортом на експорт було відправлено 1 млн 48,9 тис. тонн зернових, що на 19,2% менше, ніж у серпні. У порівнянні з аналогічним періодом минулого року скорочення склало 8,8%, повідомив портал Rail.insider.
За даними заступника директора департаменту технології перевезень і комерційної роботи «Укрзалізниці» Валерія Ткачова, у вересні на мережі було завантажено 981 тис. тонн зернових, що на 12,5% менше, ніж роком раніше.
Загальний обсяг перевезень всіх вантажів за цей період досяг 1,25 млн тонн, що на 10,2% менше, ніж минулого року, і на 11,4% нижче, ніж у серпні.
Більшість зерна – 979,5 тис. тонн (93,4%) – доставлено в напрямку морських портів. На західні прикордонні переходи було відправлено лише 69,4 тис. тонн (6,6%).
З початку вересня залізницею вже експортовано майже 568 тис. тонн зернових.
Крім того, з початку 2025/2026 маркетингового року (1 липня) Україна експортувала 5,028 млн тонн зернових і зернобобових культур. Для порівняння: за аналогічний період минулого року (станом на 13 вересня 2024 року) цей показник становив 8,59 млн тонн, тобто темпи експорту помітно сповільнилися.
Група компаній “Вілія” у сезоні-2025 зібрала 102,7 тис. тонн зернових культур із площі 20,19 тис. га, повідомила пресслужба компанії у Facebook.
У компанії зазначили, що у 2025 році найбільшу площу серед озимих культур було відведено під пшеницею – 8,14 тис. га і ріпаком – 9,46 тис. га.
Збір у розрізі культур продемонстрував, що пшениці озимої із 8139 га було зібрано 74,98 тис. тонн із середньою врожайністю 9,21 тонн/га, озимої пшениці твердих сортів (дурум) із 911 га зібрано 6,51 тис. тонн із врожайністю 7,15 тонн/га, ярової пшениці твердих сортів із 422 га зібрано 3,42 тис. тонн із врожайністю 8,10 тонн/га, озимого ріпаку із 1262 га зібрано 9,93 тис. тонн із врожайність 7,86 тонн/га, ярового ріпаку із 9465 га – 32,38 тис. тонн із врожайністю 3,42 тонн/га.
“На окремих полях врожайність сягала 5,40 тонн/га для ріпаку і 11,74 тонн/га для пшениці – показники, які свідчать про високий потенціал наших земель та професійну роботу команди”, – резюмували у компанії і додали, що вже розпочали посівну кампанію під врожай-2026.
Група компаній “Вілія” об’єднує низку підприємств у Волинській та Рівненській областях, які обробляють 52 тис. га, спеціалізуються на виробництві сільгоспкультур, зберіганні зернових, олійних та бобових культур, торгівлі зерном, виробництві борошна та круп, а також тваринництві.
Її материнська компанія, ТОВ “Волинь-Зерно-Продукт”, розпочала свою діяльність у 2001 році. До складу ГК “Вілія” входять сім елеваторів у Волинській та Рівненській областях, ТОВ “Луцький комбікормовий завод”, ТОВ “Млинівський комбікормовий завод”, насіннєвий завод, низка складів та власна залізнична колія. Бенефіціаром підприємства є Євген Дудка.
Українські аграрії в сезоні-2025 отримають близько 56 млн тонн валового врожаю ранніх зернових культур і 21 млн тонн олійних культур, повідомив заступник міністра економіки, довкілля і сільського господарства Тарас Висоцький.
“У принципі, з точки зору ранньої зернової групи, то очікується виробництво близько 26 млн тонн, що незначно менше, ніж минулого року. Зменшення через те, що у південно-східних регіонах врожайність озимих пшениці та яменю, на жаль, нижче через посуху”, – сказав він в ефірі “Українського радіо”.
Говорячи про врожай кукурудзи, жнива якої розпочнуться у вересні, замміністра зазначив, що врожай також очікується непоганий. Водночас посіви кукурудзи на південному сході – частині Дніпропетровщини, Кіровоградській, Миколаївській, Одеській областях – фактично втрачені. Проте основний кукурудзяний пояс України — Сумщина, Чернігівщина, Полтавщина, Київщина і далі на захід, незважаючи на пізній посів і пізні сходи, завдяки опадам та оптимальному температурному режиму, сформував гарні рослини.
“У кінцевому результаті у масштабах країни буде непоганий врожай кукурудзи. Можемо говорити про близько 28 млн тонн, що більше, ніж минулого року”, – сказав Висоцький і додав, що кінцева прогнозована цифра в межах 56 млн тонн валового врожаю зернових відповідає минулорічному рівню.
За його словами, олійних культур аграрії в 2025 році отримають близько 21 млн тонн, що відповідає показнику 2024 року. У структурі виробництва буде дещо більше соняшника, менше сої.
Заступник міністра також відзначив сприятливі закупівельні ціни на сільгосппродукцію.
“З точки зору фермера, ціни високі, дійсно гарні. Навіть зараз, у момент збору вражаю, вони не опускаються і тримаються. Там, де не було форс-мажору, де не було втрат, ці ціни є дійсно гідними як результат праці на землі”, – наголосив він.
Говорячи про продукцію тваринництва, Висоцький відзначив стабільну ситуацію з виробництвом всіх видів м’яса, яєць і молока.
Він нагадав, що через холодну весну садівництво у сезоні-2025 зазнало втрат.
“Так, були втрати по садах, по ранній групі, але по пізніх сортах показники, можливо, будуть трішки кращі і на рівні минулого року. На внутрішньому ринку України найближчим часом очікується зниження цін на яблука. Наразі вони тримаються, бо у реалізації знаходиться продукція минулорічного врожаю. В її вартість входить тривале зберігання. Але вже буквально з вересня ситуація буде змінюватися і до кінця жовтня стабілізується. В залежності від кінцевого врожаю, це будуть зовсім інші цінники”, – розповів Висоцький.
Аналогічною, за його словами, є ситуація із овочами.
“Підходимо до масового збору (овочів – ІФ-У). Бачимо, що ціна реагує і буде знижуватися. Але немає передумов, щоб вона впала нижче собівартості. Овочі будуть доступнішими споживачам, але і з нормальним економічним ефектом для виробника”, – резюмував Висоцький.
