Україна у 2023-2024 маркетинговому році, що завершився 30 червня 2024 року, експортувала 57,5 млн тонн зернових та олійних із врожаю у 82,8 млн тонн, при цьому перехідні запаси становлять близько 7 млн тонн, повідомила Українська зернова асоціація (УЗА).
“Минулого сезону найважливішим фактором для експорту українського зерна стало відкриття Українського гуманітарного коридору, що дав змогу експортувати морським шляхом із глибоководних портів Одеси. Другим за значенням фактором стало запровадження Україною разом із міжнародними партнерами робочого механізму страхування суден, які заходять в українські порти, що здешевило витрати експортерів і, відповідно, українських агровиробників на логістику експорту”, – зазначили в асоціації.
За даними аналітиків УЗА з посиланням на інформацію Державної митної служби, у грошовому еквіваленті експорт зернових та олійних у 2023/2024 МР становив $10,76 млрд, а експорт з урахуванням продукції з них, зокрема соняшникової олії та інших олій, макухи та шроти, – $17,86 млрд.
Експорт пшениці склав 18,4 млн тонн на суму $3 млрд, при виробництві близько 22 млн тонн. У топ-3 країн-імпортерів української пшениці увійшли Іспанія, яка придбала 5,899 млн тонн, Єгипет – 1,721 млн тонн, Індонезія – 1,515 млн тонн.
Ячменю Україна поставила за кордон майже 2,5 млн тонн на $376 млн, при виробництві 5,8 млн тонн. Найактивнішими її покупцями стали Китай – 702 тис. тонн, Індонезія – 460 тис. тонн, Кіпр – 221 тис. тонн.
Кукурудзи в минулому сезоні Україна експортувала 29,3 млн тонн на суму $4,7 млрд, при виробництві минулого року – 29,6 млн тонн. Її основними покупцями стали Іспанія – 6,011 млн тонн, Китай – 4,832 млн тонн, Єгипет – 3,874 млн тонн.
Сої в інші країни реалізовано майже 3 млн тонн на суму $1,1 млрд, за врожаю 4,9 млн тонн. У топ-3 її покупців увійшли Єгипет – 956 тис. тонн, Туреччина – 674 тис. тонн, Німеччина – 235 тис. тонн.
Українські аграрії завершили весняну посівну, під час якої було засіяно олійними культурами 7,2 млн га, а зерновими та зернобобовими близько 5,6 млн га, що на 22,6% вище за прогноз, повідомила пресслужба Міністерства аграрної політики та продовольства.
Згідно з повідомленням, аграрії засіяли понад 99% прогнозованих площ ярих зернових і зернобобових. Вони відвели під кукурудзу 3,93 млн га, що становило 100,4% прогнозованих площ, ячмінь – 783 тис. га (95,7%), пшеницю – 252,7 тис. га (102,6%), овес – 163,7 тис. га (100,7%), горох – 162,5 тис. га (101,6%), гречку – 100,8 тис. га (80,7%), просо – 69,7 тис. га (81,8%).
Під соняшник відведено 5,19 млн га (98%), сою – 2,03 млн га (102%).
Цукрові буряки посіяно на площі 250,1 тис. га (97%).
Як повідомлялося, Мінагрополітики у квітні прогнозувало посівні площі зернових і зернобобових культур у 2024 році на рівні 10,6 млн га, що на 395 тис. га нижче за показник 2023 року.
Валове виробництво зернових та олійних культур у 2024 році Мінагрополітики очікує на рівні 74 млн тонн, з яких близько 52,4 млн тонн – зернових, 21,7 млн тонн – олійних.
Аграрії 2024 року зможуть зібрати 19,2 млн тонн пшениці (2023-го зібрано 22,2 млн тонн), 4,9 млн тонн ячменю (5,7 млн тонн), 26,7 млн тонн кукурудзи (30,5 млн тонн), 5,2 млн тонн сої (4,7 млн тонн), 12,4 млн тонн соняшнику (12,9 млн тонн), 4,1 млн тонн ріпаку (4,7 млн тонн).
Україна станом на 11 квітня засіяла ярими зерновими та зернобобовими культурами 1,26 млн га, що на 72,2% більше, ніж роком раніше, повідомила пресслужба Міністерства аграрної політики та продовольства в п’ятницю.
Згідно з повідомленням, пшеницею засіяно 173,9 тис. га (118,3 тис. га тижнем раніше), ячменем – 683,4 тис. га (543,2 тис. га), горохом – 147,7 тис. га (119,0 тис. га), вівсом – 117 тис. га (62,4 тис. га).
За минулий тиждень аграрії України посіяли зернові та зернобобові культури на 408,6 тис. га, тижнем раніше цей показник становив 375,4 тис. га і 262,2 тис. га – ще тижнем раніше.
За інформацією Мінагрополітики, лідирують за темпами сівби Київська область, яка посіяла 23 тис. га пшениці, 39,3 тис. га ячменю, 4,7 тис. га гороху і 3,6 тис. га вівса; Тернопільська – 18,9 тис. га пшениці, 63,6 тис. га ячменю, 3,6 тис. га гороху та 5,1 тис. га вівса; Хмельницька – 14,5 тис. га пшениці, 63,6 тис. га ячменю, 3,6 тис. га гороху та 5,1 тис. га вівса; Хмельницька – 14,5 тис. га пшениці. га вівса; Хмельницька – 14,8 тис. га пшениці, 59,1 тис. га ячменю, 2,6 тис. га гороху і 2,5 тис. га вівса; Житомирська – 13,7 тис. га пшениці, 15,9 тис. га ячменю, 2,6 тис. га гороху і 2,5 тис. га вівса; Житомирська – 13,7 тис. га пшениці, 15,9 тис. га ячменю. га ячменю, 2,6 тис. га гороху та 17,9 тис. га вівса; Вінницька області – 11,5 тис. га пшениці, 52,3 тис. га ячменю, 6 тис. га гороху та 1,1 тис. га вівса.
Аграрії Полтавщини завершили сівбу ранніх зернових і зернобобових культур. Вони відвели 6,5 тис. га під пшеницю, 73 тис. га ячмінь, 8,5 тис. га горох і 2,3 тис. га овес.
Соняшник посіяно на 470,1 тис. га. У 9 областях сіють сою. Сільгоспвиробники 15 областей приступили до сівби кукурудзи, якої вже посіяно 120 тис. га.
Цукрові буряки посіяли на 157,6 тис. га. Найбільше площ цією культурою зайнято у Вінницькій області – 42 тис. га.
Аграрії Миколаївської, Одеської, Хмельницької та Херсонської областей розпочали сівбу гречки та пшона.
Мінагрополітики за результатами проведеного в Державному аграрному реєстрі опитування підготовки сільгоспвиробників до посівної кампанії ярих культур під урожай-2024 повідомило, що 70% респондентів планують збільшити площі під соєю в середньому на 21% порівняно з 2023 роком.
Опитування також показало, що під час весняної посівної пріоритетними в українських аграріїв залишаться зернобобові, посівні площі під якими збільшаться на 11%, та ярий ячмінь – на 7%. Очікується, що посівні площі під ярий ріпак збільшаться на 24%, цукровий буряк – на 17%, а під кукурудзу скоротяться на 9%. Потенційно можуть скоротитися площі під соняшником.
Загалом 2024 року посівні площі під ярими культурами можуть скоротитися на 0,5 млн га або на 3,7% порівняно з минулим сезоном, прогнозують у Мінагрополітики.
Україна зможе експортувати на світові ринки 50 млн тонн зернових і олійних культур урожаю 2023 року, а також близько 10 млн тонн рослинних олій і шротів, повідомив президент Української зернової асоціації Микола Горбачьов.
“Ми планували, що будемо везти (на експорт – ІФ-У) приблизно 5 млн тонн на місяць. Однак у перші чотири місяці (маркетинговий рік у зерновому секторі починається в липні – ІФ-У) цього не сталося. Не змогли ми збільшити відвантаження через порти Дунаю, через які йшло 3,5-3,7 млн тонн щомісяця. З початком роботи зернового коридору в портах Великої Одеси видно потенціал. Тільки через порти Великої Одеси можна відправляти 3-4 млн тонн (зернових і олійних культур – ІФ-У) на місяць”, – сказав він у рамках Business Breakfast з Forbes Ukraina в середу.
Сумарно через морський коридор і через західні кордони Україна зможе експортувати, за підрахунками президента УЗА, близько 6 млн тонн зерна щомісяця, що вже вдалося зробити в листопаді.
“Ми зможемо ще попрацювати, трохи збільшити (експорт – ІФ-У) і, думаю, технічно буде реально поставити на зовнішні ринки 50 млн тонн зернових і олійних культур”, – зазначив Горбачов.
Він додав, що Україна виробить ще 10 млн тонн продуктів аграрної переробки, зокрема рослинних олій та шротів.
“Більшу частину зерна та виробленої продукції ми продамо. Для нас це більш ніж 50% валютної виручки країни, яка стабілізує гривню. Думаю, у держави великого вибору немає: або врожай згниє, або краще продати. Звичайно, краще продати”, – сказав президент УЗА і висловив упевненість, що трейдери впораються з цим завданням, якщо військові забезпечать безпеку судноплавства на нинішньому рівні.
Горбачов наголосив, що Україна 2023 року змогла зберегти свій статус житниці світу, оскільки аграрії виростили 81 млн тонн зернових та олійних культур за умови внутрішнього споживання у 23-24 млн тонн. Він акцентував увагу, що Україна виробляє в три-чотири рази більше сільгоспкультур і продуктів переробки, ніж сама споживає, тому агросектор однозначно орієнтований на експорт.
Європейська комісія може продовжити ще на два місяці ембарго на ввезення в Польщу, Угорщину, Румунію, Словаччину і Болгарію українських зернових, зокрема, пшениці, кукурудзи, ріпаку та насіння соняшнику.
Про це агентству “Інтерфакс-Україна” в середу в Брюсселі повідомило джерело в Європейській комісії, близьке до переговорного процесу.
Як відомо, у середу в Брюсселі за участю зацікавлених країн відбувається засідання координаційної платформи.
“Пропонується продовжити на два місяці діючу на імпорт українських зернових заборону. Коли буде ухвалено офіційне рішення – ще не відомо”, – сказав він.
Водночас остаточний термін на заборону українського імпорту зернових спливає 15 вересня.
Як відомо, у травні 2022 року ЄС ухвалив рішення призупинити дію імпортних мит, квот і заходів торговельного захисту на український експорт до Європейського Союзу – відомих як автономні торговельні заходи – щоб допомогти полегшити труднощі, з якими зіткнулися українські виробники та експортери після вторгнення РФ. Водночас, після виникнення логістичних проблем у Болгарії, Угорщині, Польщі, Румунії та Словаччині, спричинених імпортом пшениці, кукурудзи, ріпаку та насіння соняшнику, які походять з України, 2 травня 2023 року набули чинності виключні та превентивні заходи щодо їхнього імпорту, які було продовжено 5 червня.
Про необхідність зберегти заборону на імпорт пшениці, кукурудзи, ріпаку та соняшнику з України до Болгарії, Угорщини, Польщі, Румунії та Словаччини днем раніше, 12 вересня, у Європейському парламенті висловився єврокомісар із сільського господарства Януш Войцеховський. За його словами, це рішення підтвердило свою ефективність і має бути продовжено після 15 вересня з одночасним розширенням “Доріг солідарності” для транзиту цієї української продукції. “Ми знайшли рішення, яке, по-перше, стабілізувало ринок у цих (п’яти) країнах, а, по-друге, дало змогу наростити транзит із 2,9 млн тонн до заборони з України до 3,2 млн тонн після введення заборони”, – сказав він.
За даними ЄК, автомобільними та залізними “Дорогами солідарності” цих країн уже було транспортовано 44 млн тонн агропродукції з України, а згідно з поточними прогнозами на цей маркетинговий 2023-2024 рік Україні необхідно експортувати 56 млн тонн зерна, або 4,7 млн тонн у середньому на місяць. “Чорне море заблоковане, і ніхто не знає, чи буде воно розблоковане Росією. Росія знає, що вона робить у цьому відношенні, яку злочинну діяльність вона веде, і вона використовує їжу як зброю. Але ми в змозі допомогти Україні експортувати ці 4,7 млн тонн суходолом через “Коридори солідарності”. Нам просто необхідно поліпшити і розширити ці коридори”, – підкреслив єврокомісар.
Як нові маршрути Войцеховський вказав порти країн Балтії: Литву, Клайпеду, Ригу і порти Адріатики, оскільки Румунія вже практично нездатна збільшити транзит.
Україна готова включити Мозамбік до переліку країн, які отримують українські зернові в рамках гуманітарної ініціативи “Grain From Ukraine”, повідомив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба за результатами зустрічі з главою МЗС Мозамбіку Веронікою Макамо.
“Під час мого першого візиту до Мозамбіку я зустрівся з міністром закордонних справ і співробітництва Веронікою Макамо. Ми домовилися вивести наші двосторонні відносини на новий рівень. Ми також включимо Мозамбік до гуманітарної програми президента Зеленського “Зерно з України”, – написав він у Twitter.
Як повідомляє пресслужба МЗС України, візит Кулеби Кулеби до Мозамбіку включає три основні завдання.
“Перше: закласти політичний фундамент для розвитку взаємовигідних відносин країн. Друге: обговорити втілення “Формули миру” президента Володимира Зеленського. Третє: напрацювати перспективні напрямки економічного співробітництва”, – сказав Кулеба. Так, міністр запросив Мозамбік – особливо як країну, що нині посідає місце непостійного члена Ради Безпеки ООН у 2023-2024 роках, – долучитися до реалізації “Формули миру”.
Своєю чергою, мозамбіцька сторона висловила солідарність з Україною на тлі розв’язаної Росією війни та підтримала пропозицію Кулеби провести під патронатом МЗС бізнес-форум за участю бізнесу обох країн.
“Це допоможе напрацювати спільні проєкти у сферах торгівлі, сільського господарства, харчової промисловості, інформаційних технологій, цифрової трансформації, фармацевтики”, – йдеться в повідомленні відомства.
