Українська зернова асоціація (УЗА) підвищила оцінку потенційного врожаю зернових і олійних 2026 року на 1 млн тонн – до 83,6 млн тонн, що на 11,6% більше за показник 2025 року (74,9 млн тонн) за рахунок збільшення врожайності кукурудзи та соняшника, повідомила пресслужба УЗА у понеділок.
“При такому врожаї експорт у новому сезоні 2026/2027 потенційно міг би сягнути 50,8 млн тонн (оцінка експорту поточного сезону – 42,3 млн тонн). Втім, це оптимістичний сценарій, реалізація якого буде можлива, якщо не погіршаться логістичні проблеми України через агресію росії та постійні бомбардування нею української транспортної інфраструктури та енергетики”, – зазначено у повідомленні.
За оцінкою УЗА, врожай пшениці в 2026 році може бути на рівні 22,8 млн тонн (в 2025 – 22,5 млн тонн), а її експорт в 2026/2027 маркетинговому році (МР) міг би сягнути 17 млн тонн порівняно із очікуваними 13,5 млн тонн у поточному сезоні.
Врожай ячменю в 2026 оцінюється УЗА на рівні 5,2 млн тонн (в 2025 – 4,9 млн тонн), а ймовірний експорт – близько 2,2 млн тонн проти 1,6 млн тонн в поточному сезоні.
За прогнозом УЗА, врожай кукурудзи в 2026 році складе 32,1 млн тонн (в 2025 – 31,1 млн тонн), а експорт міг би сягнути 27 млн тонн порівняно із 22 млн тонн у поточному сезоні.
“Очікування щодо врожаю кукурудзи цього року добрі завдяки поки що сприятливим погодним умовам”, – пояснила асоціація.
Врожай соняшнику в 2026 році УЗА очікує на рівні 13,3 млн тонн проти 11,1 млн тонн в 2025 році.
“Традиційно майже весь соняшник буде перероблено в Україні – 13,5 млн тонн. Експорт сягне не більше 50 тис. тонн”, – йдеться у повідомленні.
В 2026 році врожай ріпаку, за прогнозами УЗА, може сягнути 3,4 млн тонн порівняно і 3,2 млн тонн в 2025 році, при цьому експорт 2026/2027 МР може скласти лише 1,9 млн тонн.
Врожай сої в цьому році очікується на рівні 4,9 млн тонн, що менше 5 млн тонн минулого року, а потенційний експорт – 2,3 млн тонн проти 2,9 млн тонн в поточному сезоні.
Як повідомлялось, Міністерство сільського господарства США (USDA) прогнозує експорт пшениці та кукурудзи з України в сезоні 2026/2027 років на рівні 13 млн тонн та 23 млн тонн відповідно, що на 0,5 млн тонн та 1 млн тонн більше, ніж у поточному сезоні.
При цьому в USDA очікують зниження врожаю пшениці до 23 млн тонн з 24,1 млн тонн минулого року а кукурудзи – до 30 млн тонн з 30,9 млн тонн минулого року.
Насіннєва лінія “під ключ” для бобових і зернових культур продуктивністю 6 тонн на годину встановлена на одному з агропідприємств у Латвії, повідомила пресслужба української компанії-виробника ТОВ “Олис” (OLIS).
“Обладнання OLIS добре відоме на ринку країн Балтії: зокрема, у Латвії уже реалізовано кілька комплексних проєктів за нашої участі. Запуск цієї насіннєвої лінії є ще одним підтвердженням того, що технологічні рішення OLIS відповідають високим критеріям якості, які діють на ринку ЄС”, – прокоментував запуск в.о. генерального директора компанії Володимир Чеглатонєв.
Проєкт передбачав повний цикл робіт: інженерію, постачання обладнання, монтаж, автоматизацію, навчання персоналу та тестовий запуск. До складу лінії увійшло обладнання виробництва “Оліс”, зокрема зерноочисні сепаратори ПСО-100 з аспіраційною колонкою КАО-1,0, каменевідбірник ОМП-6, трієрні блоки та пневмосортувальні столи СПС-3,5.
Технологічне рішення розроблене для очищення та підготовки насіння пшениці, гороху та бобів. Якість підготовки насіннєвого матеріалу на новій лінії вже підтвердив профільний контролюючий орган Латвії.
У компанії підкреслили, що реалізація проєкту у форматі “під ключ” дозволила замовнику отримати цілісне рішення з узгодженими вузлами та скоротити терміни введення об’єкта в експлуатацію.
Як повідомлялося, “Олис” у березні 2022 року відновив роботу свого заводу на Одещині.
ТОВ “Олис” (Одеса) засноване у квітні 2005 року. Компанія випускає близько 200 найменувань обладнання для зернопереробної промисловості. Підприємство здатне виробляти зерноочисні комплекси, млини та крупоцехи від етапу розробки технології до введення об’єктів в експлуатацію. Додатковими напрямами діяльності є монтаж, ремонт і технічне обслуговування промислових машин, оптова торгівля устаткуванням. Продукція компанії експортується більш ніж до 25 країн світу.
За даними сервісу Opendatabot, дохід компанії у 2025 році зріс на 2,13% — до 238,95 млн грн порівняно з 233,97 млн грн у 2024 році. Чистий прибуток за минулий рік становив 2,69 млн грн проти 10,42 млн грн роком раніше. Активи товариства оцінюються у 216,52 млн грн, зобов’язання — 169,7 млн грн. Статутний капітал 60 000 грн. Засновниками та бенефіціарами компанії є Олег Васильєв (35%), Лариса Остапенко (35%) та Олександр Верещинський (30%).
Аграрії станом на 21 листопада намолотили 50,93 млн тонн зернових та зернобобових культур з 10,23 млн га, що становить 88% площ, засіяних цими культурами, повідомило Міністерство економіки, довкілля і сільського господарства на сайті у п’ятницю.
Торік на аналогічну дату було намолочено 53,4 млн тонн зернових і 19,5 млн тонн олійних, тобто цьогорічні показники нижчі на 4,6% та 12,6% відповідно, переважно через більш пізній початок збирання кукурудзи.
Як зазначило Мінекономіки, наразі намолочено 20,84 млн тонн кукурудзи з 3,12 млн га, тоді як торік приблизно на цю дату – 23,6 млн тонн з 3,7 млн га.
Щодо пшениці, то її врожай трохи вищий за минулорічний – 22,96 млн тонн з 5,05 млн га порівняно 22,40 млн тонн з 4,9 млн га, тоді як ячменю дещо менший – 5,42 млн тонн з 1,36 млн га порівняно із 5,6 млн тонн з 1,41 млн га рік тому.
Врожай гороху цього року значно більший – 672,5 тис. тонн з 275,1 тис. га порівняно із 469 тис. тонн з 212,3 тис. га минулого року, тоді як гречки та проса поки суттєво менший – відповідно 82,4 тис. тонн проти 131,7 тис. тонн та 62,1 тис. тонн проти 161,3 тис. тонн.
Врожай інших зернових та зернобобових цього року на 21 листопада сягнув 896,5 тис. тонн із 327,6 тис. га порівняно із 1 млн тонн торік.
Зазначається, що серед лідерів, зокрема, Чернігівська область – 4,57 млн тонн, Хмельницька – 4,89 млн тонн, Вінницька– 4, 62 млн тонн, Одеська – 4,06 млн тонн.
Щодо олійних, то їх врожай станом на 21 листопада становить 17,05 млн тонн. Загалом, соняшнику зібрано з 92% засіяних площ, сої – з 96%. Збір ріпаку завершено, він виявився лише трохи меншим за минулорічний – 3,31 млн тонн проти 3,5 млн тонн з майже однакових за розміром площ – близько 1,3 млн га.
А от щодо сої та соняшнику, збір яких триває, то поки фіксується суттєве відставання: сої зібрано 4,72 млн тонн із 1,99 млн га порівняно із 6 млн тонн із 2,6 млн га на схожу дату минулого року, тоді як соняшнику – 8,92 млн тонн із 4,79 млн га порівняно із 10,1 млн тонн із 4,9 млн га.
Окрім того, відстає також збір цукрових буряків: їх викопано на 94% виробничих площ – 9,96 млн тонн із 186 тис. га проти 12 млн тонн із 251,2 тис. га рік тому.
Національний банк України у жовтневому інфляційному звіті збільшив оцінку врожаю зернових і зернобобових у 2025 році до 61,5 млн тонн із 57,9 млн тонн у липневому звіті, натомість знизив оцінку врожаю олійних до 19,3 млн тонн із 21,0 млн тонн.
НБУ нагадав, що торік врожай зернових в Україні знизився до 56,2 млн тонн із 59,8 млн тонн у 2023 році, а олійних – із 21,7 млн тонн до 20 млн тонн.
Національний банк України в жовтневому інфляційному звіті збільшив оцінку врожаю зернових і зернобобових у 2025 році до 61,5 млн тонн з 57,9 млн тонн у липневому звіті, зате знизив оцінку врожаю олійних до 19,3 млн тонн з 21,0 млн тонн.
«За припущеннями НБУ, у 2026-2027 роках обсяги врожаїв зернових і зернобобових будуть зростати завдяки подальшому підвищенню продуктивності агросектора і збільшенню посівів кукурудзи та інших зернових культур у регіонах з меншим впливом кліматичних змін», – йдеться в документі.
Однак, на думку Нацбанку, урожай олійних культур, посіви яких зосереджені в південних регіонах, буде нижчим через негативний вплив кліматичних змін, посилений довгостроковими наслідками руйнування Каховської ГЕС для зрошувальних систем регіону.
«Зберігатиметься і вплив ситуації з безпекою в прифронтових регіонах півдня, що погіршує умови для проведення посівної кампанії під урожай 2026 року і уповільнює темпи розмінування земель», – йдеться також у звіті.
В результаті Нацбанк поліпшив прогноз врожаю зернових на 2026 рік з 59,6 млн тонн до 62,9 млн тонн, на 2027 рік – з 60,4 млн тонн до 63,5 млн тонн.
Водночас очікування врожаю олійних зменшені в наступному році до 21,4 млн тонн з 22,0 млн тонн, на 2027 рік – до 22,2 млн тонн з 22,8 млн тонн.
«Однак НБУ очікує збереження негативного внеску галузі тваринництва у додану вартість с/г через подальше скорочення поголів’я (за винятком птахівництва)», – зазначається також у звіті.
За даними Держстату, обсяги врожаю ранніх культур (пшениця, ячмінь, ріпак, зернобобові) станом на 1 жовтня 2025 року досягли 32,6 млн т, тоді як за результатами жнив 2024 року – 31,9 млн т (+2,1%). Нинішнє зростання забезпечено насамперед за рахунок більш високого врожаю пшениці (+3,9%) і зернобобових культур (+35%), тоді як урожай ячменю практично досяг рівня минулого року (-0,6%), а врожай ріпаку на 10,7% нижчий за торішній.
Раніше аналітичний центр Experts Club зробив відеоаналіз виробництва пшениці провідними країнами світу за період 1991-2024 років.
Уряд Аргентини тимчасово, до 31 жовтня 2025 року, скасував високі експортні мита на зернові, сою та продукти її переробки, які раніше становили 25–31%, повідомило видання GrainTrade. Крок спрямований на збільшення валютних надходжень і стабілізацію курсу національної валюти на тлі економічної кризи.
Політичний контекст рішення пов’язаний із поразкою партії президента Хав’єра Мілея на місцевих виборах у провінції Буенос-Айрес. Це посилило сумніви інвесторів у стійкості уряду та спричинило девальвацію песо. Центральний банк за останні три дні витратив понад $1,1 млрд із резервів на підтримку валютного ринку. Загалом цього року Аргентина вже використала $20 млрд фінансування від МВФ.
Скасування мит різко збільшить пропозицію сої, соєвого шроту та олії на глобальному ринку. Вже 22 вересня листопадові ф’ючерси на сою в Чикаго знизилися на 1,5% — до $371,1/т, а за тиждень падіння склало 3,3%.
Експерти прогнозують подальший тиск на ціни, особливо в разі застою торговельних переговорів між США та Китаєм.
Китай, який після торгової війни зі США диверсифікував імпорт, торік збільшив закупівлі аргентинської сої до шестирічного максимуму — 8,81 млн т. Це скоротило внутрішню переробку: у липні простоювало близько 31% підприємств, нині показник ще вищий, за даними асоціації експортерів CIARA-CEC.
Для України рішення Аргентини означає:
посилення конкуренції на ключових ринках Європи та Південно-Східної Азії;
зниження експортних цін на сою та продукти її переробки;
тиск на внутрішні ціни від переробників через здешевлення соєвого шроту й олії з Латинської Америки.
Аграрії станом на 19 вересня намолотили 29,77 млн тонн ранніх зернових і зернобобових культур з 7,09 млн га, що становить 62% площ, засіяних цими культурами, повідомило Міністерство економіки, навколишнього середовища і сільського господарства на своєму сайті.
Минулого року на 20 вересня було намолочено 31,90 млн тонн зернових з 7,53 млн га, тобто нинішні показники відповідно нижчі на 6,7% і 5,9% переважно через пізніший початок збирання кукурудзи.
Як зазначило Мінекономіки, зараз її намолочено 388,7 тис. тонн з 90,3 тис. га, тоді як минулого року приблизно на цю дату – 2,40 млн тонн з 514,5 тис. га.
Що стосується пшениці, то її урожай трохи більший за торішній – 22,48 млн тонн з 5,02 млн га в порівнянні з 22,30 млн тонн з 4,9 млн га, тоді як ячменю трохи менше – 5,33 млн тонн з 1,35 млн га в порівнянні з 5,50 млн тонн з 1,41 млн га.
Урожай гороху цього року значно більший – 626,6 тис. тонн з 266,0 тис. га порівняно з 465,3 тис. тонн з 212,2 тис. га минулого року, тоді як гречки та проса поки що істотно менше – відповідно 57,1 тис. проти 99,4 тис. тонн і 45,4 тис. тонн проти 132,0 тис. тонн.
Урожай інших зернових і зернобобових цього року на 19 вересня досяг 844,3 тис. га, тоді як на 20 вересня минулого року – 1000 тис. тонн.
Відзначається, що серед лідерів, зокрема, Одеська область – зібрано 3,68 млн тонн з площі 1,09 млн га, Вінницька область – 2,41 млн тонн з 434,4 тис. га, Кіровоградська область – 2,21 млн тонн з 538,4 тис. га, Хмельницька – 2,13 млн тонн з 306,7 тис. га.
Що стосується олійних, то вже зібраний урожай ріпаку лише трохи менше торішнього – 3,30 млн тонн проти 3,4 млн тонн при рівних площах в 1,27 млн га.
А ось щодо сої та соняшнику, збір яких триває, то поки фіксується істотне відставання: сої зібрано 944,9 тис. тонн з 483,7 тис. га в порівнянні з 2,6 млн тонн з 1,3 млн га на подібну дату минулого року, тоді як соняшнику – 2,41 млн тонн з 1,37 млн га в порівнянні з 4,90 млн тонн з 2,4 млн га.
Крім того, відстає також збір цукрових буряків: їх викопано 632,5 тис. тонн на площі 12,7 тис. га, тоді як минулого року на подібну дату – 1,7 млн тонн.
Згідно з поточними даними, врожайність пшениці, ячменю, гороху, ріпаку та сої приблизно відповідає торішній, тоді як кукурудзи та соняшнику поки нижча – відповідно 4,3 тонни/га проти 4,7 тонни/га та 1,8 тонни/га проти 2 тонни/га.
Як повідомлялося, Нацбанк України в опублікованому наприкінці липня Інфляційному звіті погіршив прогноз врожаю зернових цього року з 61,7 млн тонн до 57,9 млн тонн, а олійних – з 22 млн тонн до 21 млн тонн.
НБУ нагадав, що минулого року врожай зернових в Україні знизився до 56,2 млн тонн з 59,8 млн тонн у 2023 році, тоді як олійних – з 21,7 млн тонн до 20 млн тонн.
За прогнозами заступника голови Мінекономіки Тараса Висоцького, урожай зернових складе цього року близько 56 млн тонн, як і минулого року.
