Аграрії станом на 21 листопада намолотили 50,93 млн тонн зернових та зернобобових культур з 10,23 млн га, що становить 88% площ, засіяних цими культурами, повідомило Міністерство економіки, довкілля і сільського господарства на сайті у п’ятницю.
Торік на аналогічну дату було намолочено 53,4 млн тонн зернових і 19,5 млн тонн олійних, тобто цьогорічні показники нижчі на 4,6% та 12,6% відповідно, переважно через більш пізній початок збирання кукурудзи.
Як зазначило Мінекономіки, наразі намолочено 20,84 млн тонн кукурудзи з 3,12 млн га, тоді як торік приблизно на цю дату – 23,6 млн тонн з 3,7 млн га.
Щодо пшениці, то її врожай трохи вищий за минулорічний – 22,96 млн тонн з 5,05 млн га порівняно 22,40 млн тонн з 4,9 млн га, тоді як ячменю дещо менший – 5,42 млн тонн з 1,36 млн га порівняно із 5,6 млн тонн з 1,41 млн га рік тому.
Врожай гороху цього року значно більший – 672,5 тис. тонн з 275,1 тис. га порівняно із 469 тис. тонн з 212,3 тис. га минулого року, тоді як гречки та проса поки суттєво менший – відповідно 82,4 тис. тонн проти 131,7 тис. тонн та 62,1 тис. тонн проти 161,3 тис. тонн.
Врожай інших зернових та зернобобових цього року на 21 листопада сягнув 896,5 тис. тонн із 327,6 тис. га порівняно із 1 млн тонн торік.
Зазначається, що серед лідерів, зокрема, Чернігівська область – 4,57 млн тонн, Хмельницька – 4,89 млн тонн, Вінницька– 4, 62 млн тонн, Одеська – 4,06 млн тонн.
Щодо олійних, то їх врожай станом на 21 листопада становить 17,05 млн тонн. Загалом, соняшнику зібрано з 92% засіяних площ, сої – з 96%. Збір ріпаку завершено, він виявився лише трохи меншим за минулорічний – 3,31 млн тонн проти 3,5 млн тонн з майже однакових за розміром площ – близько 1,3 млн га.
А от щодо сої та соняшнику, збір яких триває, то поки фіксується суттєве відставання: сої зібрано 4,72 млн тонн із 1,99 млн га порівняно із 6 млн тонн із 2,6 млн га на схожу дату минулого року, тоді як соняшнику – 8,92 млн тонн із 4,79 млн га порівняно із 10,1 млн тонн із 4,9 млн га.
Окрім того, відстає також збір цукрових буряків: їх викопано на 94% виробничих площ – 9,96 млн тонн із 186 тис. га проти 12 млн тонн із 251,2 тис. га рік тому.
Національний банк України у жовтневому інфляційному звіті збільшив оцінку врожаю зернових і зернобобових у 2025 році до 61,5 млн тонн із 57,9 млн тонн у липневому звіті, натомість знизив оцінку врожаю олійних до 19,3 млн тонн із 21,0 млн тонн.
НБУ нагадав, що торік врожай зернових в Україні знизився до 56,2 млн тонн із 59,8 млн тонн у 2023 році, а олійних – із 21,7 млн тонн до 20 млн тонн.
Національний банк України в жовтневому інфляційному звіті збільшив оцінку врожаю зернових і зернобобових у 2025 році до 61,5 млн тонн з 57,9 млн тонн у липневому звіті, зате знизив оцінку врожаю олійних до 19,3 млн тонн з 21,0 млн тонн.
«За припущеннями НБУ, у 2026-2027 роках обсяги врожаїв зернових і зернобобових будуть зростати завдяки подальшому підвищенню продуктивності агросектора і збільшенню посівів кукурудзи та інших зернових культур у регіонах з меншим впливом кліматичних змін», – йдеться в документі.
Однак, на думку Нацбанку, урожай олійних культур, посіви яких зосереджені в південних регіонах, буде нижчим через негативний вплив кліматичних змін, посилений довгостроковими наслідками руйнування Каховської ГЕС для зрошувальних систем регіону.
«Зберігатиметься і вплив ситуації з безпекою в прифронтових регіонах півдня, що погіршує умови для проведення посівної кампанії під урожай 2026 року і уповільнює темпи розмінування земель», – йдеться також у звіті.
В результаті Нацбанк поліпшив прогноз врожаю зернових на 2026 рік з 59,6 млн тонн до 62,9 млн тонн, на 2027 рік – з 60,4 млн тонн до 63,5 млн тонн.
Водночас очікування врожаю олійних зменшені в наступному році до 21,4 млн тонн з 22,0 млн тонн, на 2027 рік – до 22,2 млн тонн з 22,8 млн тонн.
«Однак НБУ очікує збереження негативного внеску галузі тваринництва у додану вартість с/г через подальше скорочення поголів’я (за винятком птахівництва)», – зазначається також у звіті.
За даними Держстату, обсяги врожаю ранніх культур (пшениця, ячмінь, ріпак, зернобобові) станом на 1 жовтня 2025 року досягли 32,6 млн т, тоді як за результатами жнив 2024 року – 31,9 млн т (+2,1%). Нинішнє зростання забезпечено насамперед за рахунок більш високого врожаю пшениці (+3,9%) і зернобобових культур (+35%), тоді як урожай ячменю практично досяг рівня минулого року (-0,6%), а врожай ріпаку на 10,7% нижчий за торішній.
Раніше аналітичний центр Experts Club зробив відеоаналіз виробництва пшениці провідними країнами світу за період 1991-2024 років.
Уряд Аргентини тимчасово, до 31 жовтня 2025 року, скасував високі експортні мита на зернові, сою та продукти її переробки, які раніше становили 25–31%, повідомило видання GrainTrade. Крок спрямований на збільшення валютних надходжень і стабілізацію курсу національної валюти на тлі економічної кризи.
Політичний контекст рішення пов’язаний із поразкою партії президента Хав’єра Мілея на місцевих виборах у провінції Буенос-Айрес. Це посилило сумніви інвесторів у стійкості уряду та спричинило девальвацію песо. Центральний банк за останні три дні витратив понад $1,1 млрд із резервів на підтримку валютного ринку. Загалом цього року Аргентина вже використала $20 млрд фінансування від МВФ.
Скасування мит різко збільшить пропозицію сої, соєвого шроту та олії на глобальному ринку. Вже 22 вересня листопадові ф’ючерси на сою в Чикаго знизилися на 1,5% — до $371,1/т, а за тиждень падіння склало 3,3%.
Експерти прогнозують подальший тиск на ціни, особливо в разі застою торговельних переговорів між США та Китаєм.
Китай, який після торгової війни зі США диверсифікував імпорт, торік збільшив закупівлі аргентинської сої до шестирічного максимуму — 8,81 млн т. Це скоротило внутрішню переробку: у липні простоювало близько 31% підприємств, нині показник ще вищий, за даними асоціації експортерів CIARA-CEC.
Для України рішення Аргентини означає:
посилення конкуренції на ключових ринках Європи та Південно-Східної Азії;
зниження експортних цін на сою та продукти її переробки;
тиск на внутрішні ціни від переробників через здешевлення соєвого шроту й олії з Латинської Америки.
Аграрії станом на 19 вересня намолотили 29,77 млн тонн ранніх зернових і зернобобових культур з 7,09 млн га, що становить 62% площ, засіяних цими культурами, повідомило Міністерство економіки, навколишнього середовища і сільського господарства на своєму сайті.
Минулого року на 20 вересня було намолочено 31,90 млн тонн зернових з 7,53 млн га, тобто нинішні показники відповідно нижчі на 6,7% і 5,9% переважно через пізніший початок збирання кукурудзи.
Як зазначило Мінекономіки, зараз її намолочено 388,7 тис. тонн з 90,3 тис. га, тоді як минулого року приблизно на цю дату – 2,40 млн тонн з 514,5 тис. га.
Що стосується пшениці, то її урожай трохи більший за торішній – 22,48 млн тонн з 5,02 млн га в порівнянні з 22,30 млн тонн з 4,9 млн га, тоді як ячменю трохи менше – 5,33 млн тонн з 1,35 млн га в порівнянні з 5,50 млн тонн з 1,41 млн га.
Урожай гороху цього року значно більший – 626,6 тис. тонн з 266,0 тис. га порівняно з 465,3 тис. тонн з 212,2 тис. га минулого року, тоді як гречки та проса поки що істотно менше – відповідно 57,1 тис. проти 99,4 тис. тонн і 45,4 тис. тонн проти 132,0 тис. тонн.
Урожай інших зернових і зернобобових цього року на 19 вересня досяг 844,3 тис. га, тоді як на 20 вересня минулого року – 1000 тис. тонн.
Відзначається, що серед лідерів, зокрема, Одеська область – зібрано 3,68 млн тонн з площі 1,09 млн га, Вінницька область – 2,41 млн тонн з 434,4 тис. га, Кіровоградська область – 2,21 млн тонн з 538,4 тис. га, Хмельницька – 2,13 млн тонн з 306,7 тис. га.
Що стосується олійних, то вже зібраний урожай ріпаку лише трохи менше торішнього – 3,30 млн тонн проти 3,4 млн тонн при рівних площах в 1,27 млн га.
А ось щодо сої та соняшнику, збір яких триває, то поки фіксується істотне відставання: сої зібрано 944,9 тис. тонн з 483,7 тис. га в порівнянні з 2,6 млн тонн з 1,3 млн га на подібну дату минулого року, тоді як соняшнику – 2,41 млн тонн з 1,37 млн га в порівнянні з 4,90 млн тонн з 2,4 млн га.
Крім того, відстає також збір цукрових буряків: їх викопано 632,5 тис. тонн на площі 12,7 тис. га, тоді як минулого року на подібну дату – 1,7 млн тонн.
Згідно з поточними даними, врожайність пшениці, ячменю, гороху, ріпаку та сої приблизно відповідає торішній, тоді як кукурудзи та соняшнику поки нижча – відповідно 4,3 тонни/га проти 4,7 тонни/га та 1,8 тонни/га проти 2 тонни/га.
Як повідомлялося, Нацбанк України в опублікованому наприкінці липня Інфляційному звіті погіршив прогноз врожаю зернових цього року з 61,7 млн тонн до 57,9 млн тонн, а олійних – з 22 млн тонн до 21 млн тонн.
НБУ нагадав, що минулого року врожай зернових в Україні знизився до 56,2 млн тонн з 59,8 млн тонн у 2023 році, тоді як олійних – з 21,7 млн тонн до 20 млн тонн.
За прогнозами заступника голови Мінекономіки Тараса Висоцького, урожай зернових складе цього року близько 56 млн тонн, як і минулого року.
За перші 16 днів вересня залізничним транспортом на експорт було відправлено 1 млн 48,9 тис. тонн зернових, що на 19,2% менше, ніж у серпні. У порівнянні з аналогічним періодом минулого року скорочення склало 8,8%, повідомив портал Rail.insider.
За даними заступника директора департаменту технології перевезень і комерційної роботи «Укрзалізниці» Валерія Ткачова, у вересні на мережі було завантажено 981 тис. тонн зернових, що на 12,5% менше, ніж роком раніше.
Загальний обсяг перевезень всіх вантажів за цей період досяг 1,25 млн тонн, що на 10,2% менше, ніж минулого року, і на 11,4% нижче, ніж у серпні.
Більшість зерна – 979,5 тис. тонн (93,4%) – доставлено в напрямку морських портів. На західні прикордонні переходи було відправлено лише 69,4 тис. тонн (6,6%).
З початку вересня залізницею вже експортовано майже 568 тис. тонн зернових.
Крім того, з початку 2025/2026 маркетингового року (1 липня) Україна експортувала 5,028 млн тонн зернових і зернобобових культур. Для порівняння: за аналогічний період минулого року (станом на 13 вересня 2024 року) цей показник становив 8,59 млн тонн, тобто темпи експорту помітно сповільнилися.
Група компаній “Вілія” у сезоні-2025 зібрала 102,7 тис. тонн зернових культур із площі 20,19 тис. га, повідомила пресслужба компанії у Facebook.
У компанії зазначили, що у 2025 році найбільшу площу серед озимих культур було відведено під пшеницею – 8,14 тис. га і ріпаком – 9,46 тис. га.
Збір у розрізі культур продемонстрував, що пшениці озимої із 8139 га було зібрано 74,98 тис. тонн із середньою врожайністю 9,21 тонн/га, озимої пшениці твердих сортів (дурум) із 911 га зібрано 6,51 тис. тонн із врожайністю 7,15 тонн/га, ярової пшениці твердих сортів із 422 га зібрано 3,42 тис. тонн із врожайністю 8,10 тонн/га, озимого ріпаку із 1262 га зібрано 9,93 тис. тонн із врожайність 7,86 тонн/га, ярового ріпаку із 9465 га – 32,38 тис. тонн із врожайністю 3,42 тонн/га.
“На окремих полях врожайність сягала 5,40 тонн/га для ріпаку і 11,74 тонн/га для пшениці – показники, які свідчать про високий потенціал наших земель та професійну роботу команди”, – резюмували у компанії і додали, що вже розпочали посівну кампанію під врожай-2026.
Група компаній “Вілія” об’єднує низку підприємств у Волинській та Рівненській областях, які обробляють 52 тис. га, спеціалізуються на виробництві сільгоспкультур, зберіганні зернових, олійних та бобових культур, торгівлі зерном, виробництві борошна та круп, а також тваринництві.
Її материнська компанія, ТОВ “Волинь-Зерно-Продукт”, розпочала свою діяльність у 2001 році. До складу ГК “Вілія” входять сім елеваторів у Волинській та Рівненській областях, ТОВ “Луцький комбікормовий завод”, ТОВ “Млинівський комбікормовий завод”, насіннєвий завод, низка складів та власна залізнична колія. Бенефіціаром підприємства є Євген Дудка.
