Уряд Аргентини тимчасово, до 31 жовтня 2025 року, скасував високі експортні мита на зернові, сою та продукти її переробки, які раніше становили 25–31%, повідомило видання GrainTrade. Крок спрямований на збільшення валютних надходжень і стабілізацію курсу національної валюти на тлі економічної кризи.
Політичний контекст рішення пов’язаний із поразкою партії президента Хав’єра Мілея на місцевих виборах у провінції Буенос-Айрес. Це посилило сумніви інвесторів у стійкості уряду та спричинило девальвацію песо. Центральний банк за останні три дні витратив понад $1,1 млрд із резервів на підтримку валютного ринку. Загалом цього року Аргентина вже використала $20 млрд фінансування від МВФ.
Скасування мит різко збільшить пропозицію сої, соєвого шроту та олії на глобальному ринку. Вже 22 вересня листопадові ф’ючерси на сою в Чикаго знизилися на 1,5% — до $371,1/т, а за тиждень падіння склало 3,3%.
Експерти прогнозують подальший тиск на ціни, особливо в разі застою торговельних переговорів між США та Китаєм.
Китай, який після торгової війни зі США диверсифікував імпорт, торік збільшив закупівлі аргентинської сої до шестирічного максимуму — 8,81 млн т. Це скоротило внутрішню переробку: у липні простоювало близько 31% підприємств, нині показник ще вищий, за даними асоціації експортерів CIARA-CEC.
Для України рішення Аргентини означає:
посилення конкуренції на ключових ринках Європи та Південно-Східної Азії;
зниження експортних цін на сою та продукти її переробки;
тиск на внутрішні ціни від переробників через здешевлення соєвого шроту й олії з Латинської Америки.
Аграрії станом на 19 вересня намолотили 29,77 млн тонн ранніх зернових і зернобобових культур з 7,09 млн га, що становить 62% площ, засіяних цими культурами, повідомило Міністерство економіки, навколишнього середовища і сільського господарства на своєму сайті.
Минулого року на 20 вересня було намолочено 31,90 млн тонн зернових з 7,53 млн га, тобто нинішні показники відповідно нижчі на 6,7% і 5,9% переважно через пізніший початок збирання кукурудзи.
Як зазначило Мінекономіки, зараз її намолочено 388,7 тис. тонн з 90,3 тис. га, тоді як минулого року приблизно на цю дату – 2,40 млн тонн з 514,5 тис. га.
Що стосується пшениці, то її урожай трохи більший за торішній – 22,48 млн тонн з 5,02 млн га в порівнянні з 22,30 млн тонн з 4,9 млн га, тоді як ячменю трохи менше – 5,33 млн тонн з 1,35 млн га в порівнянні з 5,50 млн тонн з 1,41 млн га.
Урожай гороху цього року значно більший – 626,6 тис. тонн з 266,0 тис. га порівняно з 465,3 тис. тонн з 212,2 тис. га минулого року, тоді як гречки та проса поки що істотно менше – відповідно 57,1 тис. проти 99,4 тис. тонн і 45,4 тис. тонн проти 132,0 тис. тонн.
Урожай інших зернових і зернобобових цього року на 19 вересня досяг 844,3 тис. га, тоді як на 20 вересня минулого року – 1000 тис. тонн.
Відзначається, що серед лідерів, зокрема, Одеська область – зібрано 3,68 млн тонн з площі 1,09 млн га, Вінницька область – 2,41 млн тонн з 434,4 тис. га, Кіровоградська область – 2,21 млн тонн з 538,4 тис. га, Хмельницька – 2,13 млн тонн з 306,7 тис. га.
Що стосується олійних, то вже зібраний урожай ріпаку лише трохи менше торішнього – 3,30 млн тонн проти 3,4 млн тонн при рівних площах в 1,27 млн га.
А ось щодо сої та соняшнику, збір яких триває, то поки фіксується істотне відставання: сої зібрано 944,9 тис. тонн з 483,7 тис. га в порівнянні з 2,6 млн тонн з 1,3 млн га на подібну дату минулого року, тоді як соняшнику – 2,41 млн тонн з 1,37 млн га в порівнянні з 4,90 млн тонн з 2,4 млн га.
Крім того, відстає також збір цукрових буряків: їх викопано 632,5 тис. тонн на площі 12,7 тис. га, тоді як минулого року на подібну дату – 1,7 млн тонн.
Згідно з поточними даними, врожайність пшениці, ячменю, гороху, ріпаку та сої приблизно відповідає торішній, тоді як кукурудзи та соняшнику поки нижча – відповідно 4,3 тонни/га проти 4,7 тонни/га та 1,8 тонни/га проти 2 тонни/га.
Як повідомлялося, Нацбанк України в опублікованому наприкінці липня Інфляційному звіті погіршив прогноз врожаю зернових цього року з 61,7 млн тонн до 57,9 млн тонн, а олійних – з 22 млн тонн до 21 млн тонн.
НБУ нагадав, що минулого року врожай зернових в Україні знизився до 56,2 млн тонн з 59,8 млн тонн у 2023 році, тоді як олійних – з 21,7 млн тонн до 20 млн тонн.
За прогнозами заступника голови Мінекономіки Тараса Висоцького, урожай зернових складе цього року близько 56 млн тонн, як і минулого року.
За перші 16 днів вересня залізничним транспортом на експорт було відправлено 1 млн 48,9 тис. тонн зернових, що на 19,2% менше, ніж у серпні. У порівнянні з аналогічним періодом минулого року скорочення склало 8,8%, повідомив портал Rail.insider.
За даними заступника директора департаменту технології перевезень і комерційної роботи «Укрзалізниці» Валерія Ткачова, у вересні на мережі було завантажено 981 тис. тонн зернових, що на 12,5% менше, ніж роком раніше.
Загальний обсяг перевезень всіх вантажів за цей період досяг 1,25 млн тонн, що на 10,2% менше, ніж минулого року, і на 11,4% нижче, ніж у серпні.
Більшість зерна – 979,5 тис. тонн (93,4%) – доставлено в напрямку морських портів. На західні прикордонні переходи було відправлено лише 69,4 тис. тонн (6,6%).
З початку вересня залізницею вже експортовано майже 568 тис. тонн зернових.
Крім того, з початку 2025/2026 маркетингового року (1 липня) Україна експортувала 5,028 млн тонн зернових і зернобобових культур. Для порівняння: за аналогічний період минулого року (станом на 13 вересня 2024 року) цей показник становив 8,59 млн тонн, тобто темпи експорту помітно сповільнилися.
Група компаній “Вілія” у сезоні-2025 зібрала 102,7 тис. тонн зернових культур із площі 20,19 тис. га, повідомила пресслужба компанії у Facebook.
У компанії зазначили, що у 2025 році найбільшу площу серед озимих культур було відведено під пшеницею – 8,14 тис. га і ріпаком – 9,46 тис. га.
Збір у розрізі культур продемонстрував, що пшениці озимої із 8139 га було зібрано 74,98 тис. тонн із середньою врожайністю 9,21 тонн/га, озимої пшениці твердих сортів (дурум) із 911 га зібрано 6,51 тис. тонн із врожайністю 7,15 тонн/га, ярової пшениці твердих сортів із 422 га зібрано 3,42 тис. тонн із врожайністю 8,10 тонн/га, озимого ріпаку із 1262 га зібрано 9,93 тис. тонн із врожайність 7,86 тонн/га, ярового ріпаку із 9465 га – 32,38 тис. тонн із врожайністю 3,42 тонн/га.
“На окремих полях врожайність сягала 5,40 тонн/га для ріпаку і 11,74 тонн/га для пшениці – показники, які свідчать про високий потенціал наших земель та професійну роботу команди”, – резюмували у компанії і додали, що вже розпочали посівну кампанію під врожай-2026.
Група компаній “Вілія” об’єднує низку підприємств у Волинській та Рівненській областях, які обробляють 52 тис. га, спеціалізуються на виробництві сільгоспкультур, зберіганні зернових, олійних та бобових культур, торгівлі зерном, виробництві борошна та круп, а також тваринництві.
Її материнська компанія, ТОВ “Волинь-Зерно-Продукт”, розпочала свою діяльність у 2001 році. До складу ГК “Вілія” входять сім елеваторів у Волинській та Рівненській областях, ТОВ “Луцький комбікормовий завод”, ТОВ “Млинівський комбікормовий завод”, насіннєвий завод, низка складів та власна залізнична колія. Бенефіціаром підприємства є Євген Дудка.
Українські аграрії в сезоні-2025 отримають близько 56 млн тонн валового врожаю ранніх зернових культур і 21 млн тонн олійних культур, повідомив заступник міністра економіки, довкілля і сільського господарства Тарас Висоцький.
“У принципі, з точки зору ранньої зернової групи, то очікується виробництво близько 26 млн тонн, що незначно менше, ніж минулого року. Зменшення через те, що у південно-східних регіонах врожайність озимих пшениці та яменю, на жаль, нижче через посуху”, – сказав він в ефірі “Українського радіо”.
Говорячи про врожай кукурудзи, жнива якої розпочнуться у вересні, замміністра зазначив, що врожай також очікується непоганий. Водночас посіви кукурудзи на південному сході – частині Дніпропетровщини, Кіровоградській, Миколаївській, Одеській областях – фактично втрачені. Проте основний кукурудзяний пояс України — Сумщина, Чернігівщина, Полтавщина, Київщина і далі на захід, незважаючи на пізній посів і пізні сходи, завдяки опадам та оптимальному температурному режиму, сформував гарні рослини.
“У кінцевому результаті у масштабах країни буде непоганий врожай кукурудзи. Можемо говорити про близько 28 млн тонн, що більше, ніж минулого року”, – сказав Висоцький і додав, що кінцева прогнозована цифра в межах 56 млн тонн валового врожаю зернових відповідає минулорічному рівню.
За його словами, олійних культур аграрії в 2025 році отримають близько 21 млн тонн, що відповідає показнику 2024 року. У структурі виробництва буде дещо більше соняшника, менше сої.
Заступник міністра також відзначив сприятливі закупівельні ціни на сільгосппродукцію.
“З точки зору фермера, ціни високі, дійсно гарні. Навіть зараз, у момент збору вражаю, вони не опускаються і тримаються. Там, де не було форс-мажору, де не було втрат, ці ціни є дійсно гідними як результат праці на землі”, – наголосив він.
Говорячи про продукцію тваринництва, Висоцький відзначив стабільну ситуацію з виробництвом всіх видів м’яса, яєць і молока.
Він нагадав, що через холодну весну садівництво у сезоні-2025 зазнало втрат.
“Так, були втрати по садах, по ранній групі, але по пізніх сортах показники, можливо, будуть трішки кращі і на рівні минулого року. На внутрішньому ринку України найближчим часом очікується зниження цін на яблука. Наразі вони тримаються, бо у реалізації знаходиться продукція минулорічного врожаю. В її вартість входить тривале зберігання. Але вже буквально з вересня ситуація буде змінюватися і до кінця жовтня стабілізується. В залежності від кінцевого врожаю, це будуть зовсім інші цінники”, – розповів Висоцький.
Аналогічною, за його словами, є ситуація із овочами.
“Підходимо до масового збору (овочів – ІФ-У). Бачимо, що ціна реагує і буде знижуватися. Але немає передумов, щоб вона впала нижче собівартості. Овочі будуть доступнішими споживачам, але і з нормальним економічним ефектом для виробника”, – резюмував Висоцький.
Агрохолдинг “ТАС Агро” завершив жнива ранніх зернових сезону-2025, зібравши з площі 22 тис. га понад 130 тис. тонн зерна, повідомила пресслужба агрохолдингу в Facebook.
У “ТАС Агро” зазначили, що середня урожайність озимої пшениці склала 5,9 т/га, що перевищило планові показники. Найкращі результати – у Північному кластері (Чернігівська обл.), де урожайність досягла понад 7 т/га.
“Жнива 2025 року стали випробуванням для всіх аграріїв, адже дощова погода в розпал збору стримувала темпи робіт та могла вплинути на якість зерна. Проте агрохолдинг задіяв усі можливості для оперативного збору врожаю, а його елеватори забезпечили своєчасне приймання та якісне зберігання урожаю”, – зазначив CEО “ТАС Агро” Олег Заплетнюк.
За його інформацією, до жнив було залучено 75 зернозбиральних комбайнів та іншу необхідну техніку. Хороших результатів, на думку СЕО, агрохолдинг досяг завдяки своєчасним змінам у технології вирощування, системній аналітиці, відповідальній та злагодженій роботі всіх підрозділів.
“ТАС Агро” паралельно зі жнивами розпочав посівну компанію 2026 року та підготовку ґрунту до посіву озимої пшениці. Станом на середину серпня посіяно 11 тис. га озимого ріпаку із 16 тис. га запланованого.
У кластерах компанії готуються до збирання пізніх культур та проведення комплексу осінньо-польових робіт. Незабаром у Південному кластері розпочнеться збирання соняшнику.
Агрохолдинг входить до групи “ТАС”, яку засновано в 1998 році. Сфера її бізнес-інтересів охоплює фінансовий сектор (банківський і страховий сегменти) та аптечний, а також промисловість, нерухомість, венчурні проекти.
Засновником “ТАС” і бенефіціаром агрохолдингу “ТАС Агро” є Сергій Тігіпко.
