Національний банк України (НБУ) очікує, що у разі продовження активних бойових дій з російськими окупантами до середини 2024 року врожай зернових та зернобобових культур у країні скоротиться (за песимістичного сценарію з блокадою її портів) до 51,5 млн тонн у 2023 році (- 40% порівняно з 2021 роком), і до 52,5 млн. тонн у 2024 році (-38,7%).
Як повідомляється в інфляційному звіті НБУ за жовтень, ключовим фактором за прогнозу обсягів урожаю стане можливість доступності експорту сільгоспкультур з українських морських портів.
Так, за сценарію продовження російської агресії до середини 2023 року очікується, що сумарний урожай зернових і зернобобових у 2023 році становитиме 57 млн тонн за умови повного доступу України до агроекспорту через свої чорноморські порти, і 51,5 млн тонн у разі їх блокади.
Аналогічним чином, якщо війна триватиме до середини 2024 року, Україна зможе зібрати у 2024 році не 62 млн. тонн врожаю зернових та зернобобових, як за умови вільного морського експорту, а лише 52,2 млн. тонн через блокаду її портової інфраструктури.
При цьому Нацбанк прогнозує врожай зернових та зернобобових культур у 2022 році на рівні 52,5 млн. тонн.
Банк нагадав, що у 2019 році Україна зібрала 75,1 млн тонн зернових та зернобобових культур, у 2020 році – 64,9 млн тонн, 2021 – рекордні за часи незалежності 85,7 млн тонн.
Як повідомлялося, українські аграрії до 28 жовтня зібрали 48,81 млн. тонн основних сільськогосподарських культур із загальної площі 13,13 млн. га, або 70% раніше запланованих площ.
Україна у 2021 році зібрала рекордний урожай зернових, зернобобових та олійних культур у 106 млн тонн: зернових та зернобобових – 84 млн тонн, олійних – 22,6 млн тонн.
Україна з початку 2022/2023 маркетингового року (МР, липень-червень) та по 26 жовтня експортувала 12,19 млн. тонн зернових культур, з них 6,48 млн. тонн кукурудзи (53,1% загального обсягу поставок), 4,62 млн. тонн пшениці (37,9%) та 1,04 млн. тонн ячменю (8,5%).
Як повідомляється на сайті Міністерства аграрної політики та продовольства в середу, темпи експорту зернових з початку поточного МР на 33% нижчі за показники аналогічного періоду минулого МР (з 1 липня по 26 жовтня 2021 року за кордон поставлено 18,19 млн тонн).
За даними відомства, з початку 2022/2023 МР і до 26 жовтня 2022 року Україна експортувала 4,62 млн тонн пшениці (у 2,53 раза менше порівняно з аналогічним періодом роком раніше), 1,04 млн тонн ячменю (у 4, 04 рази менше), 6,2 тис. тонн жита (у 8,8 раза менше) та 34,3 тис. тонн борошна (на 19,7% менше). Водночас темпи експорту кукурудзи перевищили торішні обсяги – її вивезено 6,48 млн. тонн, що у 3,24 рази перевищує показники 2021/2022 МР на ту саму дату.
Уточнюється, що загалом з початку жовтня експортовано 3,49 млн. тонн зернових культур (+0,66 млн. тонн за період 21-26 жовтня), серед яких 1,58 млн. тонн пшениці (+0,26 млн. тонн). ,63 млн тонн кукурудзи (+0,31 млн тонн), 267 тис. тонн ячменю (+91 тис. тонн), 9,7 тис. тонн борошна (+2,2 тис. тонн) та 1,9 тис. тонн жита (без змін).
Як випливає з даних міністерства, за п’ять днів 21-26 жовтня на зовнішні ринки постачалося в середньому 132 тис. тонн зернових на добу, тоді як за попередній період 1-21 жовтня -141,5 тис. тонн/добу, за 26- 30 вересня – рекордні з початку війни 267,5 тис. тонн/добу, за 21-26 вересня – 126 тис. тонн/добу, а за 9-21 вересня – 132,5 тис. тонн/добу. Таким чином, середньодобові темпи експорту за звітний період 21-26 жовтня скоротилися на 6,7% порівняно з попереднім періодом 1-21 жовтня.
Як повідомлялося, в 2021/2022 МР Україна експортувала 48,51 млн тонн зернових і зернобобових культур, що на 8,4% вище за показники попереднього МР, незважаючи на повномасштабне вторгнення РФ і труднощі з експортом агропродукції через блокаду українських морських портів. На зовнішні ринки поставлено 18,74 млн тонн пшениці (на 12,6% більше за показники 2020/2021МГ), 23,54 млн тонн кукурудзи (+1,9%), 5,75 млн тонн ячменю (+35,9%) , 70,9 тис. тонн муки (-44,1%).
У 2020/2021 МР країна експортувала 44,72 млн. тонн зернових і зернобобових культур: 16,64 млн. тонн пшениці, 23,08 млн. тонн кукурудзи, 4,23 млн. тонн ячменю, 126,9 тис. тонн борошна і 18,4 тис. тонн борошна тонн жита.
У 2019/2020 МР Україна експортувала 56,72 млн тонн зернових та зернобобових культур.
Виробництво зернових та олійних культур у 2022 році в Україні попередньо оцінюється на рівні 53,3 млн тонн, що на 51% нижче за рекордний показник попереднього сезону, через російське військове вторгнення та бойові дії, що тривають, урожай цього року може бути мінімальним за останні 10-15 років.
“Загальний обсяг виробництва зернових та олійних культур у 2022 році оцінюється нами на рівні 53,3 млн тонн, що на 51% нижче за рекордний показник попереднього сезону. При цьому для зернових урожай може стати мінімальним за останні 15 років, а для олійних – за останнє десятиліття”, – такі оцінки врожаю наведено на сайті агентства “АПК-Інформ” у четвер.
Організація уточнила, що під урожай 2022 року площі посівів озимих зернових скоротилися на 7% порівняно з минулим роком – до 7,6 млн га, що практично збігається з показником 2020 року. При цьому площа під ярими зерновими та зернобобовими культурами, посів яких розпочався нинішнього місяця, через окупацію частини територій російськими окупантами та бойові дії може скоротитися значно суттєвіше – на 39%, до 4,7 млн га.
У свою чергу загальна площа посівів олійних культур в Україні у 2022 році може становити приблизно 6,8-6,9 млн га з урахуванням уже засіяних площ під озимим ріпаком.
При цьому очікується зміна структури олійних посівів. Зокрема, прогнозується скорочення частки площ під соняшником із 73% у 2021 році до 61% у 2022 році, тоді як частка ріпаку зросте з 12% до 21%, а сої – з 15% до 17%.
Уточнюється, що внаслідок бойових дій дуже небезпечним є проведення посівної у дев’яти областях країни: Чернігівській, Сумській, Київській, Харківській, Луганській, Донецькій, Запорізькій, Херсонській та Миколаївській. Частково ризиковані райони для посівної нині відмічені у Житомирській, Полтавській та Дніпропетровській областях.
Агентство наголосило, що, крім зниження площ посівів, очікується загальне зниження врожайності в Україні через обмеження доступу аграріїв до необхідних ресурсів, таких як паливо, добрива, засоби захисту рослин та ін.
Як повідомлялося, Україна станом на 25 березня засіяла 150 тис. га сільгоспплощ у регіонах, де не тривають активні бойові дії з військами російських окупантів.
Через військову агресію Росії в Україні в нинішньому сезоні очікується зменшення посівних площ високомаржинальних культур (соняшника та кукурудзи) при нарощуванні площ посівів простіших у виробництві культур, але важливих з точки зору продовольчої безпеки, гороху, ячменю та вівса.
Україна у 2021 році під час весняної посівної засіяла 14 млн га сільгоспплощ, зокрема соняшником – 6,5 млн га, кукурудзою – 5,3 млн га, ячменем – 1,35 млн га, горохом – 0,242 млн га, цукровим буряком 0,227 млн га, вівсом – 0,194 млн га, пшеницею ярою – 0,176 млн га.
Виторг України від експорту зернових культур у 2021 році становить $12,3 млрд, найбільшими торговими партнерами стали Китай, який імпортував на $2,55 млрд, а також Єгипет ($1,39 млрд) і Туреччина ($0,92 млрд), повідомляється на сайті Інституту аграрної економіки (ІАЕ) у четвер.
“Характерною рисою 2021 року стало подальше посилення позицій Китаю, який у 2020 році вперше очолив топ-10 імпортерів українського зерна. За чотири роки, починаючи з 2018 року, ця країна збільшила закупівлю зерна з України майже вп’ятеро – до $2,55 млрд. “При цьому частка Китаю у вартісних обсягах вітчизняного експорту зернових збільшилася з 19,7% у 2020 році до 20,7% у 2021-му”, – наводить ІАЕ слова експерта Богдана Духницького.
За даними ІАЕ, Єгипет минулого року наростив імпорт українських зернових на 24% – з $1,12 млрд до $1,37 млрд, проте його частка у загальному їх експорті знизилася з 11,9% до 11,2%.
“Туреччина, яка у 2020 році посідала лише шосте місце у топ-10, минулого року перемістилася на третє, збільшивши обсяги закупівель українського зерна до $0,92 млрд. Крім того, у 2021 році у десятці найбільших покупців зерна в України відбулися зміни: Іран та Пакистан витіснили з топ-10 Корею та Бангладеш”, – уточнив експерт у повідомленні ІАЕ.
Іншими великими імпортерами зернових з України стали Індонезія – $750 млн, Іспанія – $645 млн, Нідерланди – $552 млн, Іран – $533 млн, Пакистан – $355 млн, Лівія – $342 млн і Туніс – $306 млн.
ІАЕ підсумував, що зазначені 10 країн у 2021 році сформували понад дві третини вартісного обсягу всіх закупівель зернопродукції в Україні.
Як повідомлялося, Україна з початку 2021/2022 маркетингового року (МР, липень-червень) і станом на 2 лютого експортувала 38,63 млн тонн зернових та зернобобових культур (+31,6% порівняно з аналогічною датою попереднього МР), зокрема 17,08 млн тонн пшениці (+30,4%), 15,64 млн тонн кукурудзи (+32,6%), 5,48 млн тонн ячменю (+38,7%), 0,16 млн тонн жита (у 92 рази більше), 63,8 тис. тонн муки (-27,0%).
Україна в 2021 році зібрала рекордний урожай зернових, зернобобових і олійних культур у 106 млн тонн: зернових і зернобобових – 84 млн грн і олійних – 22,6 млн тонн, повідомив міністр аграрної політики і продовольства України Роман Лещенко в Facebook.
“Ми завершуємо збір зернових, зернобобових і олійних культур рекордом більше ніж у 106 млн тонн, перевищивши свій прогноз”, – написав він.
Минулого року урожай зернових і зернобобових становив близько 65,5 млн тонн, олійних – 18,5 млн тонн.
Лещенко уточнив, що пшениці було зібрано 32,4 млн тонн проти 25,1 млн тонн рік тому, ячменю – 10 млн тонн (7,8 млн тонн), гречки – 110 тис. тонн (106,5 тис. тонн), кукурудзи – 40 млн тонн (35,9 млн тонн), гороху – 581,5 тис. тонн (516,2 тис. тонн), проса – 191 тис. тонн (244 тис. тонн).
Урожай соняшнику, за даними міністра, становив 16,3 млн тонн (13,1 млн тонн), сої – 3,4 млн тонн (2,8 млн тонн) і ріпаку – 2,9 млн тонн (2,6 млн тонн).
За словами міністра, крім сприятливих погодних умов такому результату сприяла видача аграріям понад 30 млрд грн кредиту за програмою “Доступні кредити 5-7-9%”.
“З наступного року ми запускаємо Фонд часткового гарантування кредитів. Він дасть змогу профінансувати саме малих аграріїв, які обробляють до 500 га, на 24 млрд грн на рік”, – додав Лещенко. Він зазначив, що механізми кредитування будуть подібні до тих, які передбачені програмою “5-7-9%”.
Міністр також зазначив, що цьогоріч була розпочата іригаційна реформа, і в найближчі дні Мінагрополітики спрямує перші виплати аграріям, які вклали кошти у відновлення меліоративної інфраструктури.
“На самому початку наступного року ми плануємо ухвалити в другому читанні законопроект про об’єднання водокористувачів, який стане запорукою сталого розвитку галузі, масового припливу приватних інвестицій в зрошення. Як результат, в п’ятирічній перспективі, а можливо і раніше, рекордні врожаї стануть для нас звичною практикою”, – заявив Лещенко.
За його словами, крім того в 2022 році буде повноцінно функціонувати електронний Державний реєстр дотацій і агрострахування.
