ПрАТ «Українська фінансова житлова компанія» («Укрфінжитло») планує збільшити частку кредитів на придбання майнових прав на житло, що будується, до 20-30% 2024 року, і до 80% і більше до 2028 року, випливає зі стратегічних цілей компанії, зазначених у річному фінансовому звіті за підсумками 2023 року.
Згідно зі звітом на сайті «Укрфінжитла», фінансовий план на 2024 рік передбачає збільшення обсягу доходів від господарської діяльності ПрАТ на 16,5% порівняно з плановим показником 2023 року. До кінця 2024 року заплановано сформувати кредитний портфель (залишок заборгованості за договорами програми «еОселя» та договорами фінансового лізингу) у розмірі 29,9 млрд грн (близько 20 тис. кредитів).
Крім того, у другому півріччі 2024 року держбюджетом передбачено додаткову капіталізацію «Укрфінжитла» на суму 20 млрд грн, зазначається в документі. Капітальні інвестиції компанії на 2024 рік заплановано в розмірі 44,3 млн грн за рахунок власних коштів.
Серед стратегічних цілей «Укрфінжитла» на 2024-2028 рік – забезпечення житлом 50 тис. сімей, розвиток субпрограм із центральними та місцевими органами влади, розробка та запуск прозорої схеми фінансування будівництва житла для забезпечення захисту прав інвесторів, забезпечення детінізації ринку оренди житла та ін.
Згідно з підсумками минулого року, за час роботи програми «еОселя» і до кінця 2023 року було видано 6325 іпотечних кредитів на загальну суму 9,5 млрд грн. 83,6% або 5289 кредитів було видано пільговим категоріям громадян під 3% річних, 16,4% або 1036 кредитів – іншим категоріям під 7%. Лідером став Ощадбанк, який прокредитував 43% клієнтів програми, а найбільше квартир за програмою придбали в Києві, Київській, Рівненській, Волинській та Чернігівській областях, зазначається в документі.
Раніше голова правління «Укрфінжитла» Євген Мецгер повідомив про плани компанії поступово повністю покинути вторинний ринок нерухомості і сфокусуватися на первинному ринку.
Як повідомлялося, програма доступного іпотечного кредитування «еОселя» запрацювала в Україні з жовтня 2022 року. На пільгову іпотеку під 3% річних строком до 20 років із початковим внеском від 20% вартості житла можуть претендувати військовослужбовці-контрактники ЗСУ, працівники сектору безпеки та оборони, медпрацівники, педагоги, наукові співробітники.
З 1 серпня 2023 року подати заявку на участь у програмі «еОселя» під 7% можуть ветерани війни, учасники бойових дій, внутрішньо переміщені особи (ВПО) і громадяни, які не мають власного житла більшого за нормативну площу.
У цю програму інтегровано вісім банків-партнерів: Ощадбанк, ПриватБанк, Укргазбанк, Глобус банк, Sky Bank, Укрексімбанк, СЕНС і «Банк Кредит Дніпро». Подати заявку на участь у програмі можна в мобільному застосунку «Дія».
На 30 квітня обсяг виданих кредитів за «еОселяе» сягнув 14,9 млрд грн, позики було видано для 9613 сімей. При цьому 2,9% квартир придбано на первинному ринку, 71,7% – на вторинному, 25,4% – у забудовників.
Частка угод із купівлі житла на умовах розстрочки в березні 2024 року досягла 95%, тоді як рік тому показник становив 85%, а в довоєнний період – 70%, випливає з даних групи компаній DIM.
За інформацією DIM, за зростання частки розстрочок, показник повних оплат під час купівлі житла знизився до 5%. При цьому минулого року повні оплати становили 15% угод, а в довоєнний період – 30%.
«Найбільшим попитом у клієнтів користуються програми безвідсоткової розстрочки, довгострокової розстрочки від забудовника від 3 до 5 років, розстрочка на перший внесок – сплата першого внеску в межах 3-х місяців, програма “еОселя” на готові квартири, що вже готові й будуються, фіксація щомісячних платежів на перший рік розстрочки, “канікули” на розстрочку, наприклад, у зимові місяці, та інші акції», – розповіла директорка з маркетингу групи DIM Дарія Бедя на дискусійній панелі DIM Talks.
За її словами, станом на березень 2024 року в структурі угод половину було укладено з першим внеском у розмірі 20-30% від вартості квартири, тоді як рік тому вони становили лише 35%, а в березні 2021-го року – лише 15% від загальної кількості договорів.
Ще 20% угод на сьогодні укладаються з першим внеском 10-20%, і лише 10% угод – з 31-50%, тоді як у довоєнний період ця опція користувалася більшою популярністю (35% угод).
Як повідомила Бедя, під час купівлі однокімнатної квартири у 2024 році клієнти частіше обирають житло площею 40-45 кв. м, що відповідає показникам попередніх періодів. Водночас квартири площею 45-55 кв. м після початку повномасштабного вторгнення втратили популярність: угоди з їхньої купівлі сьогодні становлять 5% від загальної кількості проти 20% 2021 року.
За даними DIM, 90% угод із купівлі двокімнатних квартир стосуються житла площею 55-68 кв. м, а об’єкти 70-82 кв. м займають лише 10% угод, тоді як до повномасштабного вторгнення вони займали 40% у структурі продажів двокімнатних квартир.
Що стосується трикімнатних квартир, то 70% їхніх продажів припадають на найкомпактніші варіанти – 80-85 кв. м. Згідно зі статистикою DIM, ця тенденція лише посилилася за останні три роки.
Як повідомлялося, у першому кварталі 2024 року група DІМ ввела в експлуатацію два об’єкти на 1060 квартир.
Група компаній DIM заснована 2014 року і складається з шести компаній, що охоплюють усі стадії будівництва. До теперішнього часу ввела в експлуатацію 12 будинків у шести ЖК загальною житловою площею понад 218 тис. кв. м. На стадії будівництва – шість житлових комплексів категорії «комфорт+» і «бізнес-клас»: «Новий Автограф», «Метрополіс», Park Lake City, Lucky Land, А136 Highlight Tower, Olegiv Podil.
Середня вартість житла у Великій Британії у квітні зросла на максимальні за рік 1,7% у річному вираженні і впритул наблизилася до рекордної, повідомляє портал нерухомості Rightmove.
За даними сайту, цього місяця ціни на житло в середньому становлять 372,324 тис. фунтів стерлінгів ($459,82 тис.), що лише на 570 фунтів нижче історичного максимуму, досягнутого в травні минулого року.
У щомісячному вираженні ціни підвищилися на 1,1%.
У березні житло подорожчало на 1,8% порівняно з лютим і на 1,5% порівняно з показником річної давності.
“Доступність житла залишається низькою, але кон’юнктура на ринках нерухомості та іпотечного кредитування, як і раніше, стабільна, вибір для покупців широкий, і багато продавців зрозуміють, що зараз саме час для обговорення цін і укладення угоди”, – заявив директор Rightmove з аналізу ринку нерухомості Тім Банністер, чиї слова наводить MarketWatch.
Кількість нових продавців на британському ринку житла у квітні зросла на 12% рік до року, кількість узгоджених угод – на 13%, підрахувала компанія.
Європейський інвестиційний банк (ЄІБ) у співпраці з Європейською комісією (ЄК) готовий надати допомогу в запуску програм соціального житла, повідомила старша спеціалістка з кредитування ЄІБ Оксана Реміга в інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна“.
Міністерство інфраструктури та регіонального розвитку прямо зараз займається реформою житлової політики, метою якої, зокрема, є гармонізація українських практик з найкращими європейськими. Один із моментів, який у законопроєкті прописаний буквально штрихом, але необхідний для гармонізації загальної рамки, це соціальне та доступне житло; надалі буде розроблено окремий закон.
“ЄІБ у співпраці з Європейською комісією зобов’язався надати допомогу для запуску цього напряму. Обговорюється можливість цільового кредиту EUR200 млн, який буде підтриманий значним інвестиційним грантом від ЄК. Плюс пакет технічної допомоги, EUR12 млн, який може бути спрямований не тільки на розробку технічних рішень, їхнє впровадження та моніторинг, а й допомогу в розробці нормативної бази”, – повідомила Реміга.
Вона уточнила, що наразі триває активна дискусія між експертами, які брали участь у розробці, групами технічної допомоги, якою може бути майбутня форма цього сектору.
“Ми разом з Єврокомісією намагаємося промотувати модель, яку використовували в Європі після другої світової війни для вирішення проблеми забезпечення житлом“,- зазначила вона.
За її словами, модель соціального житла передбачає, зокрема, що об’єкти мають повністю належати муніципалітету, цей сектор має бути самоокупним і фінансово стабільним.
“Які механізми це (фінстабільність) можуть забезпечити? Один із найпростіших, які використовують у країнах Європи, – у споруджуваному будинку 80% приміщень відводиться під соціальне житло, яке знімають певні соціально вразливі групи за пільговою орендною платою. Це житло не можна викуповувати. Що стосується решти приміщень – житла, комерції, – то її здають за ринковою орендною платою, яка дає змогу забезпечувати функціонування об’єкта”, – пояснила Реміга.
Оскільки в невеликих населених пунктах доходи від комерційних площ складніше забезпечити, ніж у великих містах, можливо, доцільніше для менших муніципалітетів створення об’єднаних регіональних офісів.
Ще один ключовий принцип політики соцжитла – недопущення геттизації.
“Споруди такого житлофонду не повинні розміщуватися компактно, будівлі мають гармонійно вписуватися в загальний міський ландшафт. Важливо також забезпечити соціальну інфраструктуру, хороший транспортний зв’язок”, – зазначила Реміга.
При цьому вона зазначила, що ЄІБ не розглядає участь у програмах доступного житла, соціальної оренди з викупом.
“Ми розглядаємо програми, метою яких є створення, поліпшення якості пакета соціального житла у муніципалітетів. Однак підкреслю: загалом ЄІБ не пропонує програм, кінцевою метою яких є кредити для фізосіб на житло. Тільки створення житла у власності та управлінні муніципалітетів”, – повідомила Реміга.
Старт програми соціального житла можна очікувати не раніше середини осені 2024 року.
“У Євросоюзі та ЄІБ, який є банком Європейського Союзу, є правило: спочатку законодавчі структурні зміни. Однак через вкрай критичну ситуацію в Україні ми готові працювати паралельно. Оскільки вже триває робота над нормативною базою, це дає змогу запускати паралельно адміністративні процедури з нашого боку. Щойно будуть зрозумілі (рамкові) параметри майбутнього законодавства, навіть до того, як воно буде ухвалене і впроваджене, ми можемо почати працювати над проєктами”, – резюмувала Реміга.
Вона додала, що майбутня кредитна програма створення соціального житла з бюджетом у EUR200 млн є пілотною.
“З урахуванням потреб України для вирішення питань житла реально потрібні мільярди. Лише після запуску та налагодження пілотного проєкту, коли зможемо побачити її ефективність і здатність муніципалітетів управляти цим пулом нерухомості, можна говорити про запуск наступних етапів. У цьому ми дуже зацікавлені”, – повідомила Реміга.
Частка інвестиційних угод у структурі продажу на первинному ринку житла становить близько 15%, що більш ніж удвічі нижче довоєнного показника, випливає з опитування девелоперів, проведеного агентством “Інтерфакс-Україна”.
“У різних класах житлової нерухомості доля інвестиційних квартир відрізняється. Середній показник таких угод складає близько 15%. З початком минулого року доля квартир під івестиції практично не змінилася, тоді як у порівнянні з довоєнним періодом знизилася у два рази”, – повідомили агентству в компанії KAN Development.
За її даними, портрет інвестора суттєво не змінився, проте серед клієнтів стало більше покупців із регіонів, а також охочих придбати багатокімнатні, сімейні квартири.
Як повідомив девелопер Alliance Novobud, частка інвестиційних угод у структурі його продажу на сьогодні становить у середньому 15%, тоді як до повномасштабного вторгнення показник становив 20-25% у Броварах і 30-40% у Києві.
За словами СМО Alliance Novobud Ірини Міхальової, є високий попит або на готові будинки, або на високій стадії готовності, проте зростає інтерес і до інвестування на стадії котловану через зростаючий дефіцит готових квартир.
“Портрет покупця практично не змінився. Найчастіше це люди, приватні інвестори, які займаються орендним бізнесом, або планують продати нерухомість за переуступкою. Сюди ж додалися і юридичні особи, які скуповують квартири гуртом з метою подальшого перепродажу після проведення ремонту. Вони покладають великі надії на попит від покупців за програмами “єОселя” та “єВідновлення”, – зазначила експерт.
У компанії “Ковальська Нерухомість” також відзначили помірне відновлення інвестиційного попиту. За словами директора компанії Ігоря Суботенка, на сьогодні частка таких угод сягає 20% у класі “комфорт”.
“Квартири купують для збереження коштів і додаткової маржинальності “старт-фініш будівництва”, адже вартість кожного нового проєкту стає вищою”, – пояснив він.
За словами експерта, інвестори цікавляться квартирами для сімей із чотирьох і більше осіб: зонованими однокімнатними квартирами до 60 кв. м, дво- і трикімнатними до 110 кв. м.
Частка інвестиційного попиту в структурі продажу будкомпанії “Інтергал-Буд” на сьогодні становить 10-15%, тоді як минулого року показник становив 5-10%, а до повномасштабного вторгнення – 40% і більше. Водночас дещо змінився і портрет інвестора.
“До повномасштабного вторгнення ми фіксували чималий інтерес до інвестицій в первинку серед власників бізнесу, представників IT-галузі. У 2021 році з метою заробітку житло купували молоді люди, 28-30 років. Тепер це люди 40+, серед них майже немає представників технологічних та креативних галузей, проте чимало найманих працівників, держслужбовців”, – розповіла комерційна директорка “Інтергал-Буд” Анна Лаєвська.
За її словами, серед інвесторів також зросла частка переселенців, які вкладають залишки накопичень у квадратні метри з метою заробітку після придбання нерухомості для проживання.
Як повідомила директорка з маркетингу групи компаній DIM Дарія Бедя, клієнти девелопера переважно купують житло для себе, проте вже близько 10% угод мають інвестиційний характер. При цьому більшість інвесторів – професійні, які раніше вже мали нерухомість у своєму портфелі.
Найбільший попит у класі “комфорт+” мають однокімнатні квартири, при цьому запитувана площа знизилася в середньому на 15 кв. м.
Група також розглядає введення у свої проєкти формату дохідного житла-апартаментів під управлінням професійного оператора.
“Це окремий продукт, який зараз активно розробляємо. У двох наших проєктах у межах житлової забудови запроєктовано апартаменти з готельним сервісом. Серед доданої вартості: найкращий сервіс для власників від відомих операторів, можливість зручно розмістити родичів, друзів у своєму домі, не порушуючи власної приватності, розвинена внутрішня інфраструктура, адже апарти стають центром тяжіння для додаткових сервісів: спа, ресторан, коворкінг, дитячі зони тощо”, – пояснила Бедя.
За словами СЕО девелопера Avalon Романа Давимуки, забудовники активно розвивають додаткові послуги для інвестиційного житла.
“Інвестують в основному зараз в довгу – якщо в квартиру, то зробити ремонт і потім отримувати дохід з оренди. Ми віримо, що за спецальніми цілісними послугами від девелопера, зокрема ремонтами, – майбутнє продукту, ринок буде розвиватись в повністю готові помешкання”, – вважає він.
Так, послугу проведення ремонтних робіт під ключ розглядають у “Ковальській Нерухомість”. Очікується, що собівартість ремонту становитиме $400/кв. м. Послугу заплановано запустити вже в новій черзі ЖК “Русанівська гавань”, зазначив директор компанії.
Як повідомили у пресслужбі KAN Development, девелопер запустив сервіс KAN Market, що дає змогу клієнтам продати або здати в оренду свою нерухомість і управляти повним циклом.
Зі свого боку, Alliance Novobud вивчає різні формати додаткових послуг для інвестиційного житла, зокрема, управління як квартирами, так і паркувальними місцями.
“Розглядаємо залучення сторонніх партнерів для реалізації колаборації, а також внутрішньої керуючої компанії”, – зазначила Міхальова.
DEVELOPER, DIM, Бедя., ЖИТЛО, Ковальська Нерухомість, Суботенко
Введення в експлуатацію житла в Україні за підсумками 2023 року зросло на 3,8% порівняно з 2022 роком – до 7 млн 380,7 тис. кв. м, повідомила Державна служба статистики.
Згідно з повідомленням, у містах 2023 року введено в експлуатацію 4 млн 276,9 тис. кв. м житла, що на 10% нижче за показник попереднього року. У сільській місцевості введено на 31,6% більше житла, ніж у 2022 році – 3 млн 103,8 тис. кв. м.
При цьому 47,2% загального обсягу житла введено в одноквартирних будинках, 52,6% – у будинках із двома і більше квартирами, 0,2% – у гуртожитках.
Загалом за минулий рік в експлуатацію введено 89,2 тис. квартир, що на 3,5% менше, ніж 2022 року. При цьому в містах введено 57,2 тис. квартир, у селах – 32 тис. квартир.
За підсумками 2023 року найбільше житла введено в Київській області – 1 млн 387,6 тис. кв. м (18,8% від загального обсягу), однак порівняно з 2022 роком показник знизився на 4,8%. Далі йде Львівська область – 769,4 тис. кв. м (10,4%), перевищивши результат попереднього року на 6,8%; Вінницька – 658,5 тис. кв. м (8,9%), “плюс” 62,8% до 2022 року; Івано-Франківська – 526 тис. кв. м (7,1%), “плюс” 6,6% відповідно.
У Києві минулого року було введено в експлуатацію 1 млн 13,8 тис. кв. м житла (13,7%), що на 11,6% перевищує результат 2022 року.
За даними Держстату, найбільше зростання обсягів введення житла у 2023 році зафіксовано в Харківській області, де показник зріс у 5 разів до попереднього року, – до 260,6 тис. кв. м (3,5% від загального обсягу).
Зростання обсягу введення житла до попереднього року зафіксовано також у Черкаській (+78,4%, до 166,8 тис. кв. м), Донецькій (+52, до 5,5 тис. кв. м), Дніпропетровській (+29,2%, до 235,1 тис. кв. м), Сумській (+24,7%, до 52,3 тис. кв. м), Тернопільській (+24,7%, до 52,3 тис. кв. м), Сумській (+24,7%, до 52,3 тис. кв. м) областях. кв. м), Тернопільській (+18,3%, до 216,6 тис. кв. м), Закарпатській (+17,8%, до 364,2 тис. кв. м), Волинській (+15,2%, до 316,2 тис. кв. м), Запорізькій (+12,4%, до 21,5 тис. кв. м) і Чернівецькій (+6,9%, до 235,7 тис. кв. м) областях. Решта областей показали скорочення обсягів введеного житла.
Дані наведено з урахуванням житла, введеного згідно з тимчасовим порядком прийняття в експлуатацію будинків, зведених без дозволу на виконання будівельних робіт, а також без урахування тимчасово окупованих РФ територій і частини території, де ведуться/велися бойові дії, нагадує Держстат.
Як повідомлялося, за підсумками 2022 року введення в експлуатацію житла в Україні скоротилося на 37,8% порівняно з 2021 роком – до 7 млн 110,2 тис. кв. м.
