Загальна площа житлових будинків, щодо яких зареєстровано повідомлення про початок виконання будівельних робіт (нове будівництво), за підсумками 2024 року скоротилася на 7,2% порівняно з 2023 роком – до 3,9 млн кв. м, повідомила Державна служба статистики (Держстат).
За даними статвідомства, у січні-грудні 2024 року загальна площа нового будівництва багатоквартирних будинків знизилася на 8,6% до попереднього року, до 3 млн 684,2 тис. кв. м, тоді як одноквартирних зросла на 19,4%, до 196,5 тис. кв. м. Також зросла загальна площа нового будівництва будинків для колективного проживання – у 3,2 раза, до 22,6 тис. кв. м, що є найвищим показником з 2019 року.
Кількість заявлених на старті будівництва квартир загалом збільшилася на 3,7%, до 69,3 тис., водночас у багатоквартирних будинках кількість заявлених квартир зменшилася на 11,4% порівняно з 2023 роком і становила 40,9 тис. кв. м.
Лідером за обсягами нового будівництва житла у 2024 році стала Львівська область – там показник становив 793,2 тис. кв. м, що на 8,9% менше за попередній рік.
У Києві 2024 року загальна площа нового будівництва житла зросла на 12% до 2023 року – до 335,6 тис. кв. м, у Київській області – на 3,3%, до 636,3 тис. кв. м.
Високі показники Держстат зафіксував також у Закарпатській області (+44,6%, до 370,2 тис. кв. м), Івано-Франківській («мінус» 27%, до 342,6 тис. кв. м), Вінницькій (+36,7%, до 315,1 тис. кв. м). В інших областях України обсяг нового будівництва минулого року становив менше ніж 200 тис. кв. м.
Держстат нагадує, що показники наведено без урахування тимчасово окупованих російською федерацією територій і частини територій, на яких тривають (велися) бойові дії. Як повідомлялося, загальна площа нового будівництва житла у 2023 році становила 4,2 млн кв. м, у 2022 році – 6,67 млн кв. м, у 2021 році – 12,7 млн кв. м.
У 2024 році ринок житлової нерухомості Латвії продемонстрував помірне зростання та стабільність, незважаючи на глобальні економічні виклики.
У Ризі ціни на квартири збільшилися на 5-7% порівняно з попереднім роком, тоді як в інших великих містах, як-от Даугавпілс і Лієпая, зростання становило близько 3-4%.
Більшість угод з новими квартирами в столиці укладалися в ціновому діапазоні від 100 000 до 150 000 євро, що свідчить про стійкий попит на житло середнього цінового сегмента.
У 2024 році спостерігався підвищений інтерес до заміської нерухомості, що пов’язано зі зміною вподобань покупців, які прагнуть просторішого та екологічнішого житла.
Однак у сегменті новобудов було відзначено зниження продажів на третину, тоді як на вторинному ринку і в серійних будинках продажі зросли.
Зростання процентних ставок за іпотечними кредитами через збільшення ставки Euribor призвело до зниження активності на ринку нерухомості. Багато покупців зайняли вичікувальну позицію, очікуючи стабілізації умов кредитування.
Експерти очікують пожвавлення ринку нерухомості у 2025 році. Зниження процентних ставок і стабілізація економічної ситуації можуть стимулювати попит на житло. Очікується, що ринок стане більш динамічним, а покупці будуть готові інвестувати в «зелену» архітектуру та енергоефективне житло.
Однак питання цін залишиться актуальним, і покупцям доведеться обирати між більш просторим житлом за межами міста або меншими квартирами в центрі. Загалом, 2025 рік обіцяє бути сприятливим для ринку нерухомості Латвії, з можливістю зростання активності та стабілізації цін.
Джерело: http://relocation.com.ua/analiz-rynku-zhytlovoi-nerukhomosti-la/
Індекс цін на житло в Україні за підсумками 2024 року сягнув 112,7%, тоді як у 2023 році становив 114,5%, а в 2022-му році – 113%, повідомила Державна служба статистики (Держстат).
За її даними, на первинному ринку ціни на житло зросли за підсумками 2024 року на 15%, прискоривши зростання порівняно з 2023 роком, коли показник становив 12,8%. При цьому однокімнатні квартири подорожчали на 14,9%, двокімнатні – на 15,3%, трикімнатні – на 14,8%.
Водночас на вторинному ринку житло сповільнило темпи подорожчання. Так, “вторинка” у середньому подорожчала на 11,6%, що на 4 п. п. нижче за показник 2023 року. Однокімнатні квартири на вторинному ринку подорожчали на 11,5%, двокімнатні – на 11,9%, трикімнатні – на 11,5%.
За даними відомства, у четвертому кварталі 2024 року індекс цін на житло знизився до 113,1% порівняно зі 116,1% у четвертому кварталі 2023 року. Зокрема, у жовтні-грудні 2024 року на первинному ринку ціни зросли на 15,8% проти 14,6% у жовтні-грудні 2023-го, тоді як на вторинному ринку зафіксовано уповільнення темпів росту цін: до 11,9% проти 17% відповідно.
У четвертому кварталі 2024 року проти третього індекс цін на житло виріс на 0,6 п. п. – до 103,5%. Зокрема, на первинному ринку житло подорожчало у середньому на 4%: однокімнатні квартири – на 3,9%, двокімнатні – на 4%, трикімнатні – на 4,1%.
На вторинному ринку в четвертому кварталі 2023 року житло подорожчало на 3,3% проти 2,5% у третьому кварталі. Однокімнатні квартири зросли в ціні на 3,2%, дво- і трикімнатні – на 3,3% та 3,4% відповідно.
Держстат зазначив, що показники наведені без урахування тимчасово окупованих територій і частини територій, де ведуться (велися) бойові дії.
Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву (Держмолодьжитло) за час дії житлових програм для внутрішньо переміщених осіб (ВПО) забезпечив житлом 2240 сімей, планує у 2025 році розв’язати житлове питання ще близько 1,4 тис. родин, повідомили агентству “Інтерфакс-Україна” у пресслужбі Держмолодьжитла.
“Всього станом на 6 лютого 2025 року (і з 2017 року, від часу появи ВПО як окремої категорії в державних і місцевих житлових програмах – ІФ-У) Держмолодьжитло забезпечило житлом 2240 сімей ВПО. Зокрема, за програмою кредитування за рахунок гранту уряду Німеччини через банк розвитку KfW – 996 сімей ВПО на загальну суму 1,627 млрд грн”, – повідомив голова правління Держмолодьжитло Микола Марчук.
Крім того, 890 сімей ВПО отримали кредити в рамках програми забезпечення громадян доступним житлом за рахунок коштів державного бюджету, що фінансувалася у 2017-2019 рр. Ще 138 сімей отримали державні кредити для ВПО і учасників АТО (ООС) на придбання житла. Активне кредитування відбувалося у 2019 році. На сьогодні нові кредити надаються за рахунок повернення раніше виданих кредитів. Також 110 сімей отримали кредити завдяки місцевим цільовим програмам, 106 сімей отримали кредитування за рахунок статутного капіталу Держмолодьжитло.
За даними відомства, активний запит у рази перевищує надану допомогу. Зокрема, лише на програму надання пільгових кредитів за рахунок грантових коштів уряду Німеччини через KfW (постанова КМУ від 28 квітня 2021 року № 451) станом на 1 січня 2025 року зареєстровано 30,5 тис. кандидатів, а вже на 1 лютого таких кандидатів у реєстрі – 34,4 тис.
Грантова програма передбачає найвигідніші для ВПО умови з тих, що існують в Україні: мінімальний перший внесок – 6%, незмінна ставка за кредитом – 3%, термін кредитування – до 30 років або до досягнення позичальником пенсійного віку. Об’єктом кредитування може бути житло на вторинному ринку не старше 50 років з моменту введення в експлуатацію. Родина з однієї-двох осіб може купити житло площею 52,5 кв. м й додатково 21,5 кв. м на кожного наступного члена родини.
У рамках грантової угоди уряд Німеччини надав Україні на безповоротній основі EUR42,5 млн двома траншами (EUR25,5 млн і EUR17 млн). За цією програмою Держмолодьжитло провело вже 20 відборів учасників. Днями установа видасть 1000-й кредит за цією програмою.
“На 2025 рік у Держбюджеті передбачено збільшення статутного капіталу Держмолодьжитло на 24 млн грн. Також очікуємо 75 млн грн повернення позичальниками коштів від раніше виданих кредитів. І розраховуємо, що програми, які фінансуються органами місцевого самоврядування, цього року буде профінансовано на рівні 240 млн грн. Ці кошти спрямуємо як на житлову потребу молоді, так і частково на кредитування ВПО, учасників бойових дій. Працюємо над тим, щоб зберегти і продовжити спільний з Німеччиною проєкт”, – розповів Марчук.
Він нагадав, що 31 січня 2025 року Банк розвитку Ради Європи (БРРЄ) ухвалив рішення виділити на іпотечну програму для українських ВПО через Держмолодьжитло кредит у сумі EUR50 млн.
“Завдяки фінансуванню БРРЄ найближчим часом буде запущено в роботу новий етап програми для ВПО на умовах, повністю аналогічних умовам програми з KfW. За розрахунками, фінансування БРРЄ дасть змогу вже цього року придбати житло приблизно 1,1 тис. сімей ВПО, державні та місцеві програми – ще близько 300”, – сказав Марчук.
Банк розвитку Ради Європи виділить Україні додатковий кредит EUR100 млн на реалізацію проєкту HOME, який допоможе уряду вирішити житлові проблеми найбільш вразливих груп населення, які втратили житло через війну, та ще один кредит EUR50 млн, який буде спрямований на фінансування пільгових житлових кредитів через Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву (Держмолодьжитло).
Як повідомив банк на своєму сайті, таке рішення прийняла його Адміністративна рада 31 травня.
Відзначається, що початковий кредит проєкту HOME, який був затверджений у 2024 році і також становив EUR100 млн, дозволив відновити житлові права 3 тис. сімей, чиї будинки були зруйновані.
Щодо кредиту Держмолодьжитло, то ця ініціатива спрямована на подолання критичної соціально-економічної вразливості, надаючи пріоритет внутрішньо переміщеним особам (ВПО), які не мають альтернативних житлових рішень, уточнив CEB. За його даними, кредит дозволить придбати житло приблизно 1,1 тис. сім’ям.
Віцепрем’єр із відновлення України – міністр розвитку громад і територій Олексій Кулеба в телеграм у суботу додав, що проєкт “HOME: Компенсація за знищене житло” є частиною програми “єВідновлення”. За його словами, зараз у Державному реєстрі пошкодженого та знищеного майна (РПЗМ) зареєстровано понад 250 тис. об’єктів нерухомості.
“Завдяки додатковому фінансуванню HOME, понад 3 тис. сімей, яким вже сформовано житлові сертифікати за знищене житло, матимуть змогу отримати нові домівки. Цей компонент “єВідновлення” дозволяє власникам сертифікатів придбати нові оселі замість знищених через російську агресію. Пріоритетне право на компенсацію за програмою мають учасники бойових дій, захисники і захисниці, люди з інвалідністю та багатодітні сімʼї”, – підкреслив Кулеба.
За його даними, завдяки проєкту пільгового кредитування для ВПО протягом 2025 року власним житлом будуть забезпечені 1,46тис. українських сімей на найбільш доступних умовах.
Вартість житлової нерухомості в державах єврозони в третьому кварталі 2024 року зросла на 2,6% порівняно з аналогічним періодом роком раніше, за даними статистичного управління Європейського союзу (Eurostat).
У країнах ЄС показник зріс на 3,8%.
Зниження цін у річному вираженні було зафіксовано лише в чотирьох країнах, зокрема найсильніше – у Франції (на 3,5%) і у Фінляндії (на 2,8%). Найсуттєвіший приріст стався в Болгарії (на 16,5%), у Польщі (на 14,4%) і в Угорщині (на 13,4%).
У липні-вересні відносно попередніх трьох місяців ціни на житло підвищилися на 1,4% як у єврозоні, так і в Євросоюзі. У поквартальному порівнянні знизилася вартість тільки у Фінляндії (на 0,6%) та Естонії (на 0,5%), тоді як найзначніше подорожчання було зафіксоване в Болгарії (на 3,9%), у Португалії (на 3,7%) і в Нідерландах (на 3,6%).
Для порівняння, у другому кварталі житло в єврозоні подорожчало на 1,4% у річному вираженні, в Євросоюзі – на 3%. Відносно першого кварталу ціни зросли на 1,9% в обох регіонах.
