Ринок житла Туреччини подає перші сигнали можливої стабілізації іноземного попиту після тривалого періоду зниження. Як повідомляє Hurriyet Daily News, учасники ринку очікують на поступове відновлення активності закордонних покупців, хоча поки що статистичні показники залишаються слабкими. У березні 2026 року іноземці придбали в Туреччині 1 353 житлових об’єкти, що на 20% менше, ніж роком раніше, а частка угод з іноземцями в загальному обсязі продажів житла склала лише 1,2%.
Очікування щодо відновлення попиту пов’язані не стільки з різким розворотом, що вже почався, скільки з тим, що ринок, судячи з усього, наближається до нижньої точки циклу. В останні два роки іноземна активність у Туреччині помітно знизилася на тлі зміни цінової кон’юнктури, коливань валютного курсу, коригування правил щодо посвідки на проживання та громадянства через інвестиції, а також загального охолодження інтересу з боку частини традиційних покупців. При цьому самі учасники ринку вважають, що після такого сильного падіння сектор може почати повертатися до більш стабільного рівня попиту.
Для українських покупців Туреччина залишається одним із помітних закордонних ринків житла. Протягом останніх років громадяни України входили до числа найбільш активних іноземних покупців нерухомості в країні. Це підтверджується офіційною статистикою TurkStat: у січні 2023 року українці посіли четверте місце серед іноземних покупців житла в Туреччині, у березні 2024 року — третє місце, а в грудні 2025 року знову опинилися в трійці лідерів після громадян Росії та Ірану.
Така динаміка показує, що навіть на тлі загального спаду іноземного попиту українці зберігали помітну присутність на турецькому ринку. Туреччина для українських покупців традиційно поєднує кілька факторів привабливості: порівняно широкий вибір житла, зрозумілу для іноземців процедуру купівлі, високий обсяг пропозиції в курортних і великих містах, а також можливість використовувати нерухомість як інструмент для проживання, відпочинку або збереження капіталу.
Як повідомляє Сербський Економіст, ринок довгострокової оренди житла в Чорногорії у 2026 році увійшов у фазу охолодження: після бурхливого зростання попередніх років надлишок пропозиції почав змінювати баланс на користь орендарів.
Зараз студії в Чорногорії в середньому пропонуються за ціною 300–400 євро на місяць, однокімнатні квартири — 400–800 євро, двокімнатні — 600–1 200 євро, будинки — від 1 000 євро. У преміальному сегменті вілли та елітні об’єкти можуть коштувати від 2 000 до 10 000 євро на місяць і вище.
Основними причинами стагнації на ринку стали зменшення кількості іноземних мешканців, які залишаються в країні на тривалий термін, та накопичене насичення пропозиції. За словами представника місцевого агентства нерухомості, власники житла все частіше стикаються з тим, що квартири залишаються порожніми довше, ніж рік тому, а орендарі отримують більше простору для переговорів щодо ціни та умов.
Ринок перестає працювати за моделлю 2022–2024 років, коли власники могли швидко здавати об’єкти на тлі напливу іноземців та обмеженої пропозиції. Тепер у низці локацій орендарі дедалі частіше обирають між кількома варіантами, домагаються знижок або вимагають кращих умов щодо договору, меблів та комунальних платежів.
Для Чорногорії цей зсув важливий не тільки для сектору житла, але й для ширшої моделі попиту, яка в останні роки багато в чому спиралася на приплив іноземців, релокантів та інвесторів. Якщо кількість довгострокових орендарів і надалі скорочуватиметься, частина власників може активніше переводити квартири в короткострокову оренду або переглядати цінові очікування в бік зниження.
https://t.me/relocationrs/2698
Провінція Аліканте зміцнила свої позиції серед найбільших ринків житлової нерухомості Іспанії, залишаючись одним із ключових центрів попиту як з боку місцевих, так і іноземних покупців. Про це повідомляє Prian з посиланням на дані іспанського ринку житла. Додатковим фактором зростання залишається високий інтерес іноземців, завдяки якому Аліканте зберігає особливий статус на національному ринку.
За даними Idealista, у 2025 році на іноземців припало 45,7% усіх угод з житлом у провінції Аліканте — це один із найвищих показників у країні і фактично майже половина ринку. Для порівняння, по Іспанії в цілому частка іноземних покупців склала 13,8%, а у Валенсійському співтоваристві — 27,6%, тобто Аліканте помітно випереджає і національний, і регіональний рівні.
Висока активність іноземців підтримує ліквідність ринку та попит у прибережних районах, насамперед на Коста-Бланці. Водночас це робить Аліканте одним із головних індикаторів зовнішнього попиту на іспанське житло, особливо в сегменті другого будинку, інвестиційних квартир та об’єктів для переїзду на постійне проживання.
Серед іноземних покупців в Іспанії у 2025 році домінували громадяни Великої Британії, Нідерландів та Німеччини. За даними іспанських джерел щодо Валенсійської спільноти, у 2025 році саме Нідерланди вийшли на перше місце серед закордонних покупців житла в регіоні, посунувши британців, а далі серед найбільш помітних груп фігурували бельгійці, поляки, українці та німці.
Продажі житла в Туреччині іноземцям у березні 2026 року скоротилися на 20% у річному вимірі — до 1 353 тис. об’єктів, при цьому громадяни України не увійшли до трійки найбільших іноземних покупців. Це випливає з березневої статистики Турецького статистичного інституту (TÜİK).
Згідно з даними за березень, перше місце серед іноземних покупців посіли громадяни Росії, які придбали 229 об’єктів. На другому місці опинилися громадяни Ірану зі 130 угодами, на третьому — громадяни Іраку з 84 покупками.
При цьому раніше громадяни України стабільно входили до числа найбільших іноземних покупців житла в Туреччині. Як уже повідомляв портал Open4Business, у січні 2026 року українці посіли третє місце серед іноземних покупців, придбавши 77 об’єктів, поступившись лише громадянам Росії з 219 покупками та Ірану зі 118. За підсумками всього 2025 року Україна також посіла третє місце: громадяни України придбали в Туреччині 1 541 об’єкт житла, тоді як росіяни купили 3 649 об’єктів, а іранці — 1 878.
Загалом турецький ринок житла в березні показав неоднозначну динаміку. Загальна кількість продажів житла в країні знизилася на 2,1% порівняно з березнем 2025 року — до 113 367 тис. об’єктів. При цьому іпотечні продажі зросли на 35,9%, до 25 978 тис., а продажі нового житла збільшилися на 1,3%, до 35 725 тис.
Найбільшими ринками за кількістю угод у березні залишалися Стамбул, Анкара та Ізмір. На Стамбул припало 21 665 тис. продажів, на Анкару — 10 236 тис., на Ізмір — 7 278 тис.
Будівельний ринок України на початку 2026 року демонструє неоднозначну динаміку: інфраструктурне та інженерне будівництво залишається головним драйвером, тоді як житловий та частина комерційного сегмента продовжують відчувати тиск з боку собівартості, обмеженого платоспроможного попиту та військових ризиків. При цьому повна офіційна статистика за січень-березень 2026 року ще не опублікована: згідно з календарем органів статистики, дані щодо будівництва за січень-березень мають з’явитися наприкінці квітня, тому оперативна картина станом на 10 квітня складається насамперед за підсумками січня-лютого та супутніми показниками першого кварталу.
Після зростання обсягу виконаних будівельних робіт у 2025 році на 12% — до 248,1 млрд грн — ринок увійшов у 2026 рік із вищою базою, проте вже в перші місяці темпи почали вирівнюватися. У січні обсяг будівельних робіт зріс на 3,3% у річному вимірі, до 11,254 млрд грн, при цьому будівництво будівель скоротилося на 6,5%, у тому числі житлових — на 12%, нежитлових — на 4%, тоді як інженерне будівництво додало 15,5%. За підсумками січня-лютого ринок вже показав зниження на 1,8% у річному вимірі, до 23,04 млрд грн: житловий сегмент просів на 11,5%, нежитловий — на 9,5%, а інженерні споруди, навпаки, зросли на 8,5%.
Окремим фактором тиску залишається зростання вартості робіт. За даними Держстату, у лютому 2026 року ціни на будівельно-монтажні роботи зросли на 7,2% порівняно з лютим минулого року, а за підсумками січня-лютого — на 6,5%. У житловому будівництві зростання цін за два місяці склало 6,1%, у нежитловому – 6,9%, в інженерному – 6,4%. Це означає, що навіть за умови збереження окремих точок зростання маржинальність девелоперів і підрядників залишається під тиском, особливо в проєктах, де ціни продажу або бюджетні ліміти не встигають за подорожчанням робіт.
Житловий сегмент при цьому зберігає неоднорідну картину. З одного боку, Нацбанк у січневому інфляційному звіті вказував, що в четвертому кварталі 2025 року кількість об’єктів, за якими розпочалося будівництво, зросла на 19% у річному вимірі, у тому числі за рахунок житла — на 77%, а кількість введених в експлуатацію будівель збільшилася на 21%, у тому числі житла — на 40%. З іншого боку, НБУ у грудневому огляді фінансової стабільності зазначав, що продажі в недобудованих об’єктах залишаються млявими, особливо на ранніх стадіях будівництва та в менш безпечних регіонах, а ціни на житло в більшості регіонів змінюються слабо, що свідчить про стриманий попит.
Важливим опорним механізмом для первинного ринку залишається пільгова іпотека. Станом на початок квітня 2026 року банки в рамках програми «єОселя» з початку року видали 2152 кредити на 4,19 млрд грн, а загалом з початку роботи програми житло придбали 24 765 сімей на загальну суму 43,1 млрд грн. При цьому лише в одному з останніх тижневих зрізів 101 із 158 кредитів припав на житло «першої продажу», включаючи 48 кредитів на квартири в будинках на стадії будівництва. Це підтверджує, що частина попиту на нове житло у 2026 році, як і раніше, підтримується саме державно стимульованою іпотекою.
На думку засновника інформаційно-аналітичного центру Experts Club Максима Уракіна, у січні-березні 2026 року український будівельний ринок увійшов у фазу більш складного, але більш зрілого зростання. «Зараз уже не можна говорити про єдиний будівельний бум. Україна фактично живе на трьох паралельних ринках: перший — це відновлення та інженерна інфраструктура, де зберігається стабільний попит; другий — це локально активний житловий сегмент у відносно безпечних регіонах; третій — це заморожені або дуже повільні проєкти в зонах підвищеного ризику. Головна тенденція початку 2026 року — не просто зростання обсягів, а перерозподіл капіталу на користь інфраструктури, логістики, промислової та соціальної нерухомості», — вважає Уракін.
За його оцінкою, у найближчі місяці ринок залежатиме від трьох факторів — подальшого фінансування відновлення, стійкості програми «єОселя» та здатності компаній утримувати собівартість будівництва. «Якщо державні та міжнародні програми відновлення збережуть темп, а іпотечний інструмент продовжить підтримувати первинний попит, будівельний сектор у 2026 році зможе утриматися в позитивній зоні. Але без розширення довгострокового фінансування та зниження військових ризиків ринок житла зростатиме точково, а не фронтально», — зазначив засновник Experts Club.
Загалом початок 2026 року показує, що будівельний ринок України залишається живим і адаптивним, однак його зростання стає дедалі більш сегментованим. Найбільш стійко почуваються інфраструктурні, логістичні та відновлювальні проєкти, тоді як масове житлове будівництво все ще залежить від безпеки, доступної іпотеки та здатності девелоперів фінансувати проєкти на тлі зростаючих витрат.
EXPERTS CLUB, URAKIN, ЖИТЛО, ІНФРАСТРУКТУРА, Ринок будівництва
У четвертому кварталі 2025 року ціни на житло в Європейському Союзі зросли на 5,5% у річному вимірі, а в країнах єврозони — на 5,1%. Порівняно з третім кварталом 2025 року зростання склало 0,8% по ЄС і 0,6% по єврозоні. Свіжі дані оприлюднив Eurostat 7 квітня.
Серед країн ЄС річне зниження цін зафіксовано лише у Фінляндії, на 3,1%. Найвищі темпи зростання показали Угорщина, де житло подорожчало на 21,2%, Португалія, на 18,9%, та Хорватія, на 16,1%. У квартальному вираженні найбільше ціни зросли в Словенії, на 5,1%, Угорщині, на 4,2%, і Португалії, на 4,0%, тоді як зниження спостерігалося у Франції, Фінляндії та Естонії.
Нова статистика підтверджує, що європейський ринок житла залишається у фазі стійкого подорожчання після корекції 2023 року. За даними Eurostat, після негативної динаміки у другому та третьому кварталах 2023 року зростання цін в ЄС відновилося і до 2025 року знову закріпилося вище позначки 5% у річному вираженні.
Більш широкий житловий зріз Eurostat показує, що це не короткостроковий сплеск, а частина тривалого тренду. За підсумками 2024 року ціни на житло в ЄС були на 53% вищими за рівень 2010 року, тоді як оренда за той самий період зросла на 25%, а інфляція склала 39%. Окремо в статистичному огляді за Q4 2025 року Eurostat вказує, що з 2015 року до кінця 2025 року ціни на житло в ЄС зросли на 64,9%, тоді як орендні ставки — на 21,8%.
Для ринку це означає, що нерухомість в ЄС дорожчає швидше, ніж споживчі ціни та оренда, а основний тиск зараз зміщується до країн Центральної та Південної Європи, де темпи зростання помітно вищі за середньоєвропейські. На цьому тлі увага інвесторів і девелоперів, ймовірно, і надалі концентруватиметься на ринках із двозначною динамікою цін, насамперед в Угорщині, Португалії та Хорватії.
