У січні-листопаді 2025 року хорватський ринок житлової нерухомості закріпив статус одного з найдорожчих і динамічно зростаючих в ЄС. Офіційна статистика і приватні дослідження фіксують двозначне зростання цін при уповільненні кількості угод і посиленні ролі держави у вирішенні проблеми доступності житла.
За даними Державного управління статистики (DZS), середня ціна 1 кв. м нового житла в Хорватії в першому півріччі 2025 року склала 2 754 євро. Це приблизно на 15,9% більше, ніж у першому півріччі 2024 року, і на 5,3% вище, ніж у другій половині 2024 року.
У розрізі територій. – Загреб: близько 2 958 євро за кв. м (+4,5% рік до року), решта Хорватії: близько 2 511 євро за кв. м, при цьому зростання в цих містах і селищах досягло 22% за рік, що відображає швидке подорожчання житла в приморських і туристичних регіонах.
Індекс цін на житло (House Price Index) показує, що в другому кварталі 2025 року ціни на житлові об’єкти зросли на 4,4% до попереднього кварталу і на 13,2% до аналогічного періоду 2024 року. За даними Eurostat, це один з найвищих показників в ЄС за квартальним і річним зростанням.
За оцінками ринкових аналітиків, середня ціна житла (з урахуванням вторинного фонду) восени 2025 року наблизилася до 2 800–2 900 євро за кв. м по країні, що приблизно на 70–80% вище, ніж у 2020 році. При цьому середня ціна квартир оцінюється понад 3 800–4 100 євро за кв. м, а будинки дещо дешевші.
Ринкові дані показують, що розшарування між узбережжям і внутрішніми регіонами посилюється:
У Спліті середня запитувана ціна в жовтні 2025 року досягла близько 5 315 євро за кв. м, майже на 15% більше, ніж роком раніше.
У Дубровнику квартира в середньому коштує понад 4 100 євро за кв. м, а в престижних локаціях діапазон 5 000–7 000 євро і вище.
В Істрії та популярних локаціях Середньої та Південної Далмації типові рівні 3 500–7 000 євро за кв. м залежно від класу об’єкта та близькості до моря.
Внутрішні регіони (наприклад, Славонія) залишаються помітно дешевшими, часто в діапазоні 1 000–2 000 євро за кв. м.
У Загребі середній рівень для квартир оцінюється близько 3 400–3 500 євро за кв. м, проте всередині міста розрив між районами значний. Аналіз приватних оголошень показує, що центральні та «трамвайні» зони столиці сильно відриваються за цінами від околиць.
Окремий тренд 2025 року — стагнація і навіть легке зниження цін на будинки в деяких сегментах. За даними одного з найбільших порталів оголошень, середня ціна будинків у Загребі в середині року була близько 1 200 євро за кв. м, при цьому зростання цін там сповільнилося сильніше, ніж по квартирах.
Незважаючи на високі ціни, ринок поки не демонструє повноцінної корекції. Частина аналітичних оглядів фіксує зниження кількості угод у першій половині 2025 року, однак це практично не вплинуло на рівень цін, особливо в прибережних регіонах, де пропозиція залишається обмеженою.
Водночас зростання ставок за кредитами та жорсткість умов іпотечного кредитування, що почалися ще в 2023–2024 роках, обмежують можливості частини домогосподарств, особливо молодих сімей. Центральний банк Хорватії в 2025 році посилив макропруденційні вимоги до банків та іпотечних позик, прагнучи стримати перегрів на ринку житла та ризики для фінансової стабільності.
За даними звіту Arvio за перший квартал 2025 року, на іноземців припадало близько 7,19% всіх угод з нерухомістю в Хорватії. Лідирують за активністю:
громадяни Словенії – приблизно 30,2% угод іноземців,
Німеччини – близько 21,1%,
Австрії – близько 10,4%.
Загальна кількість угод за участю іноземців знижується вже третій рік поспіль: за оцінками, близько 13,3 тис. у 2022 році, 12,3 тис. у 2023 році і 11,6 тис. у 2024 році.
Іноземці традиційно концентруються на Адріатичному узбережжі (Істрія, Кварнер, Далмація) і островах, де користуються попитом нові квартири і будинки, готові до негайного проживання або здачі в оренду. Саме зовнішній попит у поєднанні з обмеженою пропозицією значною мірою підтримує високий і зростаючий ціновий рівень.
Різке зростання цін і зниження доступності житла спонукали уряд у 2025 році прийняти перший комплексний Національний план житлової політики до 2030 року.
Ключові факти, на які спирається документ:
в країні близько 2,39 млн житлових одиниць, при цьому близько 40% не використовуються для постійного проживання,
за останні п’ять років ціна нових квартир зросла приблизно на 54%,
молоді сім’ї стикаються з труднощами доступу до іпотеки та дефіцитом доступного житла.
Фактично держава намагається одночасно охолодити перегріті сегменти ринку і розширити пропозицію щодо недорогих квартир, особливо в середньо- і довгостроковій оренді.
Виходячи зі статистики за перші три квартали і очікувань учасників ринку, базовий сценарій на кінець 2025 року і 2026 рік виглядає наступним чином:
Зростання цін продовжиться, але більш низькими темпами, ніж двозначні показники 2023-2024 років. Уже в другій половині 2025 року частина аналітиків фіксує уповільнення динаміки, особливо в сегменті будинків і в регіонах далеко від моря.
Розрив між узбережжям і внутрішніми регіонами збережеться: туристичні та преміальні локації дорожчатимуть швидше, тоді як «континентальна» Хорватія залишиться відносно доступною, що може підтримати внутрішню міграцію та локальний попит.
Частка іноземних покупців, за оцінками аналітиків, до кінця 2025 року залишиться на рівні близько 8% від усіх угод або трохи знизиться під впливом високих цін і проблем доступності.
Важливу роль відіграє реалізація Національного плану житла до 2030 року, включаючи запуск програм доступної оренди, активацію порожнього фонду і коригування субсидованих програм купівлі житла.
Для Хорватії, де нерухомість стала ключовим інструментом заощаджень домогосподарств і об’єктом інтересу іноземного капіталу, найближчі роки стануть тестом на здатність поєднати цілі економічного зростання, розвитку туризму та забезпечення базової доступності житла для власних громадян.
Джерело: http://relocation.com.ua/analysis-of-the-croatian-housing-market-by-relocation/
Індекс цін на житло в Україні за підсумками липня-вересня 2025 року становить 112%, тоді як за аналогічний період 2024 року показник становив 111,7%, повідомила Державна служба статистики (Держстат).
За її даними, на первинному ринку ціни на житло за підсумками третього кварталу 2025 року уповільнили зростання до 12,8% проти 14,1% у третьому кварталі минулого року. Найбільше подорожчали однокімнатні квартири – на 13,3%. Зростання цін на двокімнатні становило 13,3%, на трикімнатні – 11,7%.
Натомість на вторинному ринку ціни пришвидшили зростання – до 11,5% у липні-вересні 2025 року проти 10,5% за аналогічний період 2024-го. Так, однокімнатні квартири подорожчали на 12,5%, а дво- і трикімнатні – на 11,4%.
Як повідомило статвідомство, порівняно з попереднім кварталом, ціни на житло зросли на 0,3%, при цьому на первинному ринку – на 0,2%, на вторинному – на 0,3%.
За даними Держстату, у третьому кварталі 2025 року ціни на “первинці” зросли на однокімнатні квартири на 9,1% порівняно з четвертим кварталом 2024 року, на двокімнатні – на 8%, на трикімнатні – на 7,4%. На вторинному ринку вони зросли на 9,1%, 7,8% і 7,6% відповідно.
Загалом за підсумком трьох кварталів ціни на житло виросли на 12,7% до аналогічного періоду минулого року. На первинному ринку зростання становить 14,8%, на вторинному – 11,6%.
Як повідомлялося, згідно з Держстатом ціни на житло у 2024 році зросли на 12,7%.
Держстат зазначив, що показники наведені без урахування тимчасово окупованих територій і частини територій, де ведуться (велися) бойові дії.
Громадяни України та Росії увійшли до десятки найбільших іноземних покупців житла в Болгарії в 2024–2025 роках, свідчить дослідження аналітичного центру Experts Club і дані Болгарської асоціації нерухомості.
Згідно з дослідженням, топ-10 країн, громадяни яких найактивніше купують нерухомість у Болгарії, виглядає так: Велика Британія, Німеччина, Греція, Ізраїль, Румунія, Туреччина, Італія, Росія, Україна та Польща.
Іноземці формують помітну частку угод на ринку житла. За оцінкою одного з міжнародних аналітичних ресурсів, кількість іноземних покупців житлової нерухомості в Болгарії в 2024-2025 році зросла приблизно на 18%, а загальний ринок демонструє стійке зростання цін. За оцінками місцевих експертів, відсоток іноземців в деяких прибережних проектах може досягати 30% від загальної кількості покупців.
Найбільший інтерес у іноземних покупців викликають об’єкти на узбережжі Чорного моря – у Варні, Бургасі та Несебрі – а також у гірських курортах Банско і Пампорово, де нерухомість розглядається як для власного відпочинку, так і як інвестиція під здачу в оренду.
Аналітики відзначають, що українці міцно закріпилися в топ-10 за рахунок поєднання релокаційного та інвестиційного попиту: частина покупців розглядає Болгарію як безпечну юрисдикцію ЄС на період війни, частина – як можливість отримувати дохід від здачі житла в туристичних регіонах.
Зростання іноземного попиту підтримує підвищення цін: за останній рік вартість житла на морських курортах Болгарії зросла в середньому на 8–10 %, а в Софії – на 7–10 %.
При цьому, за оцінкою Єврокомісії та ряду аналітичних оглядів, житло в Болгарії в 2025 році переоцінено приблизно на 10-15% щодо фундаментальних показників, проте експерти поки не говорять про критичну «бульбашку» на ринку.
У перспективі 2–3 років аналітики Experts Club очікують збереження інтересу іноземців до болгарської нерухомості, але зі зміною структури попиту: частка покупців з ЄС, України та Ізраїлю, за їхніми оцінками, буде зростати, тоді як роль російських покупців у нових угодах може і далі скорочуватися на тлі санкцій та обмежень на рух капіталу.
За даними Національного статистичного інституту Болгарії та міжнародних оглядів, у другому півріччі 2024 року ціни на житло в країні зросли на 15% у річному вираженні, а порівняно з 2015 роком – на 87%. При цьому середня ціна квадратного метра по країні залишається помітно нижчою, ніж у більшості країн ЄС, що робить Болгарію одним з найбільш доступних ринків нерухомості в Союзі для іноземних інвесторів.
Російські громадяни традиційно займають помітну частку серед власників, перш за все на узбережжі. За даними болгарських ресурсів, в одному тільки регіоні Бургаса офіційно зареєстровано понад 5,2 тис. об’єктів, що належать росіянам, тоді як в цілому по країні мова йде про кілька десятків тисяч одиниць нерухомості. При цьому в останні роки частка нових покупок з боку росіян знижується, а частина об’єктів виводиться на ринок і викуповується болгарськими та західноєвропейськими покупцями.
Источник: https://expertsclub.eu/rynok-zhytla-bolgariyi-analiz-vid-experts-club/
За даними Турецького статистичного інституту (TÜİK), у вересні 2025 року продажі житла іноземцям у Туреччині скоротилися на 7,7% р/р — до 1 867 об’єктів. Частка угод з іноземцями в загальному обсязі склала 1,2%. Найбільше покупок припало на Стамбул − 744, потім Анталью − 557 і Мерсін − 124.
Серед іноземних покупців перше місце посіли росіяни − 267 об’єктів, далі іранці − 202 та іракці − 146. До п’ятірки також увійшли громадяни Німеччини − 121 та України − 118. За січень-вересень іноземці придбали 14 944 об’єкти, що на 12,6% менше, ніж роком раніше.
Всього у вересні на турецькому ринку було продано 150 657 житлових одиниць, що на 6,9% більше, ніж у вересні 2024 року.
За даними Eurostat станом на кінець липня 2025 року під тимчасовим захистом у країнах ЄС перебувають 4 373 455 громадян України. За місяць їхня кількість зросла на 30 980 осіб, тобто приблизно на 0,71% порівняно з червневим рівнем — динаміка помірна, але стабільна, що вказує на таке, що зберігається, хоча й не сплескове, переміщення людей у пошуках безпеки. Переважна більшість бенефіціарів цього режиму — близько 98,4% — становлять саме українці, що робить групу отримувачів допомоги вкрай однорідною і вимагає сфокусованих заходів інтеграції.
Розподіл за країнами залишається концентрованим: ключове навантаження несуть Німеччина, Польща і Чехія. У Німеччині перебуває близько 1 196 645 осіб — порядку 27,8% від загальної кількості; у Польщі — близько 992 505 осіб (приблизно 23%); у Чехії — близько 378 420 осіб (близько 8,8%). Сукупно це майже три п’ятих усіх отримувачів захисту, тому саме ці економіки та їхні соціальні системи першими реагують на будь-які зміни притоку: у великих агломераціях загострюються питання доступності житла, зростає потреба у шкільних місцях і курсах мови, а муніципальні бюджети стикаються з безперервними зобов’язаннями.
В таких умовах політика прийому неминуче зміщується до порядку денного інтеграції. На перший план виходять прискорене визнання кваліфікацій, інтенсивні мовні програми, доступ до дитячих садків і шкіл, а також інструменти перекваліфікації. Ринок праці стає головним амортизатором: що швидше люди переходять у формальну зайнятість, то нижче бюджетне навантаження і тим помітніший мультиплікативний ефект для внутрішнього попиту. Водночас саме житлове питання залишається ключовим ризиком: концентрація у столичних та індустріальних регіонах підштовхує орендні ставки вгору і підвищує соціальну напруженість. Ефективними відповідями виглядають адресні субсидії на оренду, прискорена реновація та будівництво соціального житла, а також більш рівномірний розподіл розміщення між муніципалітетами.
Нарешті, критично важливою стає передбачуваність фінансування та міжвідомча координація на рівні ЄС і національних урядів. Навіть за поточного «м’якого» місячного приросту ненадійні джерела коштів швидко перетворюють керовану ситуацію на проблему локальних бюджетів. На горизонті найближчих місяців ключовими індикаторами стійкості будуть темпи приросту отримувачів захисту, частка працевлаштованих, показники шкільної та дошкільної інтеграції, динаміка орендних ставок у регіонах концентрації та швидкість переходу від екстрених заходів до довгострокових програм. Загалом картина стабільного, але такого, що триває, зростання за високої концентрації в Німеччині, Польщі та Чехії вимагає переведення зусиль із короткострокової допомоги на системну інтеграцію — саме це дозволить знизити бюджетні витрати і перетворити гуманітарну відповідь на стійкий соціально-економічний результат.
БІЖЕНЦІ, ЄС, ЖИТЛО, Міграція, НІМЕЧЧИНА, ПОЛЬЩА, РИНОК ПРАЦІ, СОЦІАЛЬНА ПОЛІТИКА, тимчасовий захист, Українці
Ринок оренди житла в Будапешті (Угорщина) в 2025 році переживає зростання цін і посилення конкуренції, особливо в центральних районах столиці, відзначають аналітики і ріелтори.
За даними Global Property Guide, середня запитувана орендна плата за однокімнатну квартиру (1-bedroom) в Будапешті в 2025 році становить близько HUF 264 000 (≈ USD 713) на місяць.
Ставки оренди зростають: у січні 2025 року запитувані ціни в Будапешті зросли на 1,8% порівняно з попереднім місяцем, а річне зростання склало близько 9,5%.
Для двокімнатних квартир орендні ціни в центральних районах у 2024 році коливалися від €1 000 до €1 500 на місяць.
Але в центральній частині Будапешта (райони 5, 6, 7, 1) оренда 1-кімнатної квартири може становити €800–1 500, а в спальних районах або зовнішніх кварталах — €600–850.
Частка домогосподарств, що живуть в орендованому житлі, в Будапешті зросла з 12,7 % до 17,5 % в останні роки. Особливо помітне зростання серед молодих людей: значна частина представників покоління 20–35 років орендують житло.
Гросс-прибутковість оренди (до вирахування витрат) по Угорщині становить близько 5,06% (2025, Q3).
Попит на оренду зростає швидше, ніж вводять нове житло, особливо багатоквартирні будинки в центральних районах, що створює дефіцит і підштовхує оренду вгору. Крім того, дискусія щодо регулювання короткострокової оренди (Airbnb та аналогічні) посилюється: один з районів Будапешта проголосував за заборону короткострокової оренди починаючи з 2026 року, що може вплинути на загальний ринок оренди.
Джерело: http://relocation.com.ua/budapest-rental-housing-market-analysis-by-relocation/
