Як повідомляє проект Relocation.com.ua, за даними idealista з посиланням на Banco de Portugal, у 2025 році іноземці інвестували в португальську нерухомість 3,905 млрд євро, що стало новим рекордом і на 10,4% перевищило рівень 2024 року. На цьому тлі загальний приплив прямих іноземних інвестицій до Португалії, навпаки, скоротився на 34,9% — до 8,51 млрд євро, а частка нерухомості в загальному обсязі ПІІ зросла до 45,9%, тобто майже до половини всього зовнішнього капіталу.
Географія цього капіталу залишається досить передбачуваною. Найбільший обсяг накопичених іноземних інвестицій у Португалії зосереджений у Великому Лісабоні — 113,2 млрд євро, далі йдуть Північ країни — 37,2 млрд євро та Алгарве — 21,7 млрд євро; разом ці три регіони акумулюють 80,5% усього іноземного інвестиційного запасу.
Серед країн, звідки у 2025 році надходив капітал, виділялися Люксембург — 1,1 млрд євро, Велика Британія — близько 900 млн євро та Німеччина — 800 млн євро. При цьому сам Banco de Portugal зазначає, що такі юрисдикції, як Люксембург, Нідерланди та Іспанія, нерідко виступають проміжними майданчиками, тому кінцеві джерела грошей можуть відрізнятися від країни безпосереднього контрагента.
Але якщо дивитися вже не на інвестиційний капітал, а на реальні угоди з житлом, картина стає зрозумілішою. Остання детальна офіційна розбивка INE показує, що у 2024 році іноземні сім’ї купили в Португалії 38 552 будинки та квартири, що на 6,7% більше, ніж у 2023 році, і на 19,2% вище рівня 2019 року. При цьому іноземці все одно залишалися меншістю на ринку: загалом сім’ї придбали 134 540 об’єктів нерухомості, з них 95 988 припали на покупців португальського походження. Серед іноземних покупців лідирували бразильці — 7 694 угоди, потім ангольці — 4 054 і французи — 4 016. Окремо INE відзначав швидке зростання кількості американців: кількість їхніх покупок зросла з 537 у 2019 році до 1 707 у 2024-му.
Якщо ж розширити картину і подивитися на всі великі іноземні групи, що мешкають у Португалії, стає видно, що ринок попиту набагато ширший, ніж лише традиційні покупці з Бразилії, Франції чи Великої Британії. За даними AIMA, на кінець 2024 року в Португалії мешкали 1 543 697 іноземців.
Найбільшою громадою були бразильці — 484 596 осіб, потім індійці — 98 616, українці — 79 232, непальці — 58 086 і британці — 48 238.
Окремий штрих до цієї картини додає іпотечний ринок. За даними Banco de Portugal, у 2024 році 10,1% людей, які оформили іпотеку на основне житло, були іноземцями. Тут знову лідирували бразильці, на яких припало 38% усіх іноземних позичальників; далі йшли ангольці та британці. За сумою кредитів бразильці забезпечили 30% іноземного іпотечного обсягу, британці — 7%, американці — 6%, французи та італійці — по 5%. Це показує, що в Португалії іноземний попит вже давно йде не тільки через купівлю за власні кошти, а й через повноцінне кредитування.
Саме тому португальський ринок зараз варто розглядати у двох площинах. У першій — іноземний капітал дійсно встановив рекорд і продовжує підживлювати ринок нерухомості навіть після скасування «золотих віз» для житла. У другій — склад реального іноземного попиту стає дедалі більш змішаним: угоди, як і раніше, найактивніше укладають бразильці, ангольці, французи, британці та американці, але в демографічній структурі країни дедалі помітнішою стає роль українців, індійців, непальців та інших нових спільнот. Для ринку це означає одне: іноземна присутність на ринку португальського житла не слабшає, а змінює форму.
https://relocation.com.ua/foreigners-break-record-in-portugals-housing-market/
Іспанський ринок житла в 2025 році вийшов на максимум з 2007 року: за даними Міністерства житла та міської політики Іспанії, в країні було укладено 752 098 угод купівлі-продажу житла, що на 5% більше, ніж у 2024 році.
Іноземний попит залишається одним з ключових драйверів цього зростання. За попередніми даними іспанських реєстраторів, у 2025 році іноземці купили в Іспанії майже 97 300 будинків і квартир, що стало новим максимумом і склало 13,8% всіх угод на ринку житла. При цьому за нотаріальною статистикою за перше півріччя 2025 року іноземці забезпечили 71 155 угод, або 19,3% від загальної кількості продажів житла за цей період. Нотаріуси окремо відзначають, що зростання в 2025 році в основному забезпечили саме іноземці-резиденти, тоді як покупки з боку нерезидентів трохи знизилися.
Основні групи іноземних покупців в Іспанії зараз формують насамперед європейці та вихідці з країн з великою міграцією в саму Іспанію. За даними реєстраторів за четвертий квартал 2025 року, найбільші частки серед іноземних покупців припадали на британців (8,57%), німців (6,67%), нідерландців (5,91%), марокканців (5,30%), французів (5,28%), румунів (5,17%) та італійців (4,76%). Нотаріальна статистика за перше півріччя 2025 року також показує лідерство громадян Великої Британії – 5 731 угода, за ними йшли Марокко – 5 654 і Німеччина – 4 756.
Українці в цій структурі також вже займають помітне місце. За даними, які наводилися на основі іспанської нотаріальної статистики, в січні-червні 2025 року громадяни України здійснили 2 165 покупок житла в Іспанії, що стало рекордом для всієї серії спостережень. В офіційному огляді Notariado Україна також названа серед країн, що показали зростання в першому півріччі 2025 року: кількість покупок у українців збільшилася на 5% рік до року. Середня ціна, яку платили українські покупці, становила близько EUR1 832 за кв. м.
Росіяни, навпаки, втрачають вагу на іспанському ринку. За даними нотаріусів, у першому півріччі 2025 року покупки житла громадянами РФ скоротилися на 17,4% порівняно з тим же періодом 2024 року, і росіяни вже не входять до числа найбільших іноземних груп за кількістю угод. При цьому росіяни, як і раніше, належать до числа покупців з ціною покупки вище середньої по іноземцях.
Географічно іноземний попит найбільш помітний на узбережжі та островах. За даними реєстраторів, особливо висока частка іноземних покупців на Балеарських островах (32,8%), Валенсійському співтоваристві (29,6%), Канарських островах (24,5%), Мурсії (22,8%), Каталонії (16,5%) і Андалусії (14%). Нотаріуси також виділяють як головні зони концентрації угод з іноземцями Аліканте, Балеарські острови, Малагу і Санта-Крус-де-Тенеріфе.
Таким чином, іспанський ринок житла зараз підживлюється відразу двома іноземними потоками – покупцями-нерезидентами, особливо з Північної та Західної Європи, і мігрантами, які вже живуть і працюють в Іспанії. Саме друга група, судячи з нотаріальної статистики, в 2025 році стала головним фактором підтримки рекордного попиту на житло.
Мер Барселони Жауме Колльбоні запропонував заборонити громадянам країн, що не входять до Євросоюзу, купувати друге житло в місті, пояснюючи це боротьбою зі спекулятивним попитом на тлі затяжної житлової кризи. Йдеться насамперед про покупців, які придбавають нерухомість не для постійного проживання, а як інвестиційний актив. Сам Колльбоні в лютому говорив, що, якби це було в його повноваженнях, він би заборонив британцям, американцям та іншим громадянам країн поза ЄС купувати другі будинки в каталонській столиці.
На даний момент це саме політична ініціатива, а не прийнята норма. Паралельно на національному рівні уряд Іспанії ще в січні 2025 року оголосив про намір різко посилити умови купівлі житла для нерезидентів з країн поза ЄС, збільшивши для них податкове навантаження до 100% вартості об’єкта. Цей захід також залишається пропозицією і вимагає подальшого законодавчого оформлення.
Ініціатива Барселони вкладається в більш широку лінію міської влади щодо охолодження перегрітого ринку житла. Раніше місто вже вирішило не продовжувати після 2028 року ліцензії на короткострокову туристичну оренду, яких в Барселоні налічується близько 10,101. Влада пояснює жорсткий курс тим, що за останні десять років середня оренда в місті зросла на 68%, а вартість купівлі житла – на 38%.
За офіційними даними Idescat, на початок 2025 року в Барселоні проживало 1 713 247 осіб, з них 437 663 іноземці, або 25,55% населення. Відповідно, громадян Іспанії в місті налічувалося близько 1,276 млн. При цьому, якщо дивитися не за громадянством, а за місцем народження, то, за даними міського звіту за 2024 рік, 33,6% жителів Барселони народилися за межами Іспанії, а народжені безпосередньо в Барселоні становили всього 46,1% населення.
Найбільші діаспори в Барселоні за громадянством на початок 2025 року – італійська (50 754 особи), колумбійська (29 574), пакистанська (24 857), китайська (22 333), перуанська (22 105), марокканська (19 300) і французька (18 437). Міська влада окремо зазначала, що до статистики італійських громадян входять і багато уродженців Аргентини з італійським паспортом.
Індекс цін на житло в Україні за підсумками 2025 року сягнув 112,8%, тоді як у 2024 році становив 112,7%, а в 2023-му році – 114,5%, повідомила Державна служба статистики (Держстат).
За її даними, на первинному ринку ціни на житло зросли за підсумками 2025 року на 14,3%, при цьому зростання уповільнилося порівняно з 2024 роком, коли показник становив 15%. При цьому однокімнатні квартири подорожчали на 14,6%, двокімнатні – на 14,1%, трикімнатні – на 13,2%.
Водночас на вторинному ринку минулого року житло подорожчало після зниження цін у 2024 році. Так, “вторинка” у середньому подорожчала на 12%, що на 0,4 процентних пункти (п. п.) вище за показник 2024 року. Однокімнатні квартири на вторинному ринку подорожчали на 12,7%, двокімнатні – на 12,1%, трикімнатні – на 11,8%.
За даними відомства, у четвертому кварталі 2025 року індекс цін на житло становив 113,2%, що майже дорівнює показнику у четвертому кварталі 2024 року (113,1%.) Зокрема, у жовтні-грудні 2025 року на первинному ринку ціни зросли на 13,1% проти 15,8% у жовтні-грудні 2024-го, тоді як на вторинному ринку зафіксовано прискорення темпів росту цін: показник становив 13,3% проти 11,9% відповідно.
У четвертому кварталі 2025 року проти третього індекс цін на житло виріс на 4,4 п. п. – до 104,7%. Зокрема, на первинному ринку житло подорожчало у середньому на 4,3%: однокімнатні квартири – на 4,8%, двокімнатні – на 4,2%, трикімнатні – на 3,7%.
На вторинному ринку в четвертому кварталі 2025 року житло подорожчало на 5% проти 0,3% у третьому кварталі. Однокімнатні квартири зросли в ціні на 5,6%, дво- і трикімнатні – на 5% та 4,5% відповідно.
Як повідомляє Сербський Економіст, середня ціна 1 кв. м житла в новобудовах Чорногорії в IV кварталі 2025 року становила 2 206 євро, що на 14% вище рівня IV кварталу 2024 року (1 936 євро), випливає з даних MONSTAT.
Зростання було нерівномірним за регіонами. На узбережжі середня ціна сягнула 2 570 євро за кв. м (приблизно +24% р/р), у Подгориці – 2 141 євро (+10%), у центральному регіоні – 1 363 євро (зростання з низької бази, приблизно +46%), водночас у північному регіоні в IV кварталі 2025 року не фіксували продажу новобудов.
Динаміка протягом 2025 року йшла хвилями: середня ціна по країні становила 2 158 євро в I кварталі, 2 201 євро в II кварталі, 2 228 євро в III кварталі та 2 206 євро в IV кварталі, тобто після піку влітку показник трохи знизився до кінця року.
Окремо MONSTAT підкреслює, що середня ціна сильно залежить від частки так званого solidarity housing (житло, що реалізується за пільговою моделлю). У IV кварталі 2025 року в категорії «підприємства» (ринкові продажі) середня ціна по країні становила 2 415 євро за кв. м, тоді як за solidarity housing – 705 євро.
З погляду «Сербського економіста», ключовий висновок 2025 року такий: ринок новобудов Чорногорії залишається «двошвидкісним» – узбережжя продовжує дорожчати швидше через туристичний попит і обмежену пропозицію в prime-локаціях, тоді як столиця і внутрішні регіони сильніше залежать від структури угод і доступності кредитів. Про ризики перегріву на тлі активного кредитування і зростання цін наприкінці 2025 року попереджала і Рада з фінансової стабільності при ЦБ Чорногорії.
У 2026 році тиск на ціни, ймовірно, збережеться, але темпи можуть стати більш «вибірковими» за локаціями та якістю проєктів: пріоритетом будуть об’єкти зі зрозумілими документами, готовою інфраструктурою та потенціалом оренди, тоді як масовий сегмент є сильніше чутливим до доходів населення та умов фінансування.
https://t.me/relocationrs/2311
У Греції з 1 квітня 2026 року оренду житла та комерційної нерухомості потрібно буде оплачувати тільки через банківський переказ на рахунок орендодавця. Захід закріплений змінами, які переносять дату запуску обов’язкових безготівкових платежів за оренду на квітень 2026 року і посилюють контроль за декларуванням доходів від оренди.
Згідно з роз’ясненнями грецьких ЗМІ та нормами, на які вони посилаються, платіж повинен надходити на IBAN, оформлений на власника і задекларований в податковій службі AADE. Платежі на рахунки третіх осіб (родичів, юристів, довірених осіб, керуючих компаній) не будуть визнаватися для податкових цілей, а при спільній власності кожному співвласнику потрібно буде вказати свій IBAN для коректного розподілу доходу.
За недотримання правил передбачені фінансові наслідки для всіх сторін угоди. Власники втрачають стандартне податкове вирахування 5% з доходу від оренди; орендарі позбавляються права на житлові виплати, включаючи щорічну компенсацію оренди до 800 євро; бізнес не зможе враховувати оренду як витрати, якщо платить поза банківською системою (як приклад наводиться ризик втрати 8 400 євро відрахуваних витрат на рік при оренді 700 євро на місяць).
Влада пов’язує нововведення із завданням зіставляти задекларовані орендні доходи з банківськими операціями та скоротити частку «сірих» розрахунків на ринку оренди, при цьому AADE повинна налаштувати збір даних від провайдерів платіжних послуг для контролю дотримання режиму.
