Абсолютна більшість (72%) українців підтримує проведення мирних переговорів з РФ, проте територіальні компроміси заради припинення війни допускає близько половини громадян, а скорочення чи обмеження чисельності ЗСУ вважає неприпустимими вже абсолютна більшість, свідчать результати соціологічного опитування, проведеного Фондом досліджень майбутнього та представленого під час прес-конференції в інформаційному агентстві «Інтерфакс-Україна» у четвер.
«Динаміка суспільних настроїв демонструє високий попит на пошук дипломатичних шляхів припинення вогню. Зокрема, 72,2% респондентів скоріше підтримують проведення мирних переговорів із Росією. Проти виступають 20,8% опитаних», — повідомила під час презентації результатів опитування керівниця проєктів Фонду досліджень майбутнього Світлана Кушнір.
Серед можливих форматів завершення війни 48,5% обирають компроміси та переговори про перемир’я, навіть із територіальними чи політичними поступками, 24,6% підтримують тимчасове «заморожування» лінії фронту без офіційного визнання втрати територій, тоді як за продовження війни до кордонів 1991 року без компромісів виступають 18,6% опитаних.
Разом із тим територіальні компроміси заради припинення війни допускають 51,7% громадян (29,4% – «так, якщо це призведе до закінчення війни», 22,3% – «скоріше так»), а 41,3% опитаних виступають проти територіальних компромісів. (20,4% – «ні, за жодних умов», 20,9% – «скоріше ні»).
«Цей переговорний трек тісно пов’язаний із червоними лініями безпеки, перетин яких суспільство вважає неприпустимим. Зокрема, 76,3% опитаних вважають скорочення чи обмеження чисельності ЗСУ на вимогу іншої сторони неприпустимим навіть за умови забезпечення безпеки (для 55,2% опитаних респондентів це категорично неприпустимо)», – повідомила Кушнір.
За її словами, 58,7% опитаних вважають, що ситуація в Україні розвивається в неправильному напрямку (30,9% – однозначно, 27,8% – скоріше). Водночас 32,5% респондентів оцінюють напрямок розвитку як правильний (8,6% – однозначно, 23,9% – скоріше), а 8,8% не змогли відповісти.
Водночас на готовність до компромісів тисне низка гострих соціально-економічних проблем, зокрема хабарництво та корупція у владних структурах (51%) і зростання цін на продукти харчування (39,6%). Крім того, спостерігається певний рівень занепокоєння у зв’язку із зимовим періодом: повністю або частково готові до можливих тривалих відключень світла та опалення 56,1% сімей, тоді як 43,2% оцінюють свою готовність як недостатню.
Згідно з результатами опитування, 84,5% респондентів вважають нинішній процес мобілізації несправедливим, зокрема 59,6% – абсолютно несправедливим.
Політичний експерт, екс-міністр молоді та спорту України (2014–2019), керівник проєкту «Інформаційна оборона» Фонду «Відкрита політика» Ігор Жданов зазначає, що такі результати опитування свідчать про те, що Україна та її політики готові до переговорів, але «хочуть переговорів із певним змістом, а не просто переговорів про капітуляцію».
«Зрозуміло, що про будь-яку капітуляцію в українському суспільстві не може бути й мови. Йдеться про те, щоб провести переговори, знайти якийсь компроміс, і до компромісу це суспільство готове. А чому ж не досягається мир? Чому не проводяться вже змістовні мирні консультації, переговори, не оголошується якесь перемир’я для цього? І російський диктатор Путін не готовий до проведення мирних переговорів, він цього не хоче. Тому що там, у Росії, не назріли якісь обставини, які змусили б його або підштовхнули до миру», – зазначив він під час прес-конференції.
Коментуючи той факт, що 76% українських громадян вважають неприпустимим обмеження чисельності ЗСУ, експерт зазначив, що це вказує на те, що українське суспільство сподівається лише на себе та власні Збройні Сили. «Ми сподіваємося на себе, на наші Збройні Сили, потрібно ще й розвивати власний оборонно-промисловий комплекс, щоб ситуація була передбачуваною, щоб були рівні умови для українських та іноземних компаній», – сказав Жданов.
Він також звернув увагу на те, що понад половина українців називає корупцію у владі особливо актуальною проблемою, навіть серйознішою, ніж зростання цін і низький рівень оплати праці.
«Хабарництво та корупція у владі – це не лише громадська думка, а й проблема, пов’язана з отриманням коштів від Європейського Союзу. Нам чітко сказали: ви повинні провести судову реформу; є план Качки-Коса, пов’язаний з антикорупційною діяльністю, наприклад, ухвалення антикорупційної стратегії, конкурсний відбір прокурорів, проведення судової реформи. На жаль, із 10 пунктів виконано нуль. Усі ці законопроекти підуть на користь країні. Серед них немає таких, що викликають неоднозначне ставлення, як законопроекти соціально-економічної сфери. Їх потрібно ухвалювати, але чомусь вони не ухвалюються, і це просто призводить до того, що ми не отримуємо відповідних коштів від ЄС», – зазначив Жданов.
Опитування проводилося з 19 по 22 вересня методом телефонних інтерв’ю (CATI) з використанням випадкової вибірки мобільних номерів серед 1 тис. 203 респондентів віком від 18 років на всіх підконтрольних уряду територіях України. Гранична максимальна теоретична похибка вибірки не перевищує 2,9% з довірчою ймовірністю 95%.
Фронт активно застосовує дрони завдяки можливості працювати на відстані. БПЛА допомагають знизити ризики для особового складу та підвищити ефективність виконання завдань.
Військові дрони для ЗСУ використовуються для розвідки, коригування дій, доставки вантажів та виконання спеціалізованих місій. Кожен тип БПЛА створюється під конкретні потреби, тому вибір платформи залежить від поставлених завдань.
Дрони відіграють важливу роль у формуванні ситуаційної обізнаності підрозділів. Завдяки передачі даних у реальному часі командири можуть швидше оцінювати ситуацію та приймати обґрунтовані рішення.
Основні завдання БПЛА у спостереженні та підтримці рішень:
Різні завдання потребують різних типів безпілотних платформ. Військові дрони відрізняються не лише конструкцією, а й функціональним призначенням. Вибір конкретного БПЛА залежить від дальності роботи, умов застосування та поставлених перед підрозділом завдань.
| Тип БПЛА | Основне призначення | Особливості застосування |
| Квадрокоптери | Універсальні завдання спостереження, зйомки та доставки | Оснащені 4 гвинтами. Здатні вертикально злітати, зависати в повітрі та повертатися на базу. |
| Гексакоптери | Виконання завдань, що потребують більшої вантажопідйомності та надійності | Мають 6 гвинтів, що забезпечує кращу стабільність польоту та підвищену відмовостійкість. |
| Літакового типу (Fixed-Wing) | Тривалі польоти та моніторинг великих територій | Завдяки фіксованому крилу відзначаються високою енергоефективністю, що забезпечує більшу дальність і тривалість польоту. |
| Гібридні (VTOL) | Виконання місій у різних умовах експлуатації | Поєднують переваги мультикоптерів і літакових БПЛА: вертикально злітають і сідають, а під час польоту використовують крило для економії енергії. |
| FPV-дрони (First Person View) | Оперативне виконання завдань на невеликій дистанції | Швидкі та маневрові пристрої, якими оператор керує через спеціальні окуляри, отримуючи зображення від першої особи. |
| Наземні дрони | Виконання спеціалізованих місій на суші | Представлені роботизованими платформами, що використовуються для транспортування, розвідки та виконання інших завдань у наземному середовищі. |
| Морські дрони | Виконання спеціалізованих місій на воді | Представлені надводними безпілотними катерами, які застосовуються для патрулювання, спостереження та інших завдань у морському середовищі. |
Надійність безпілотних систем безпосередньо залежить від якості компонентів і контролю виробництва. Дрони, які проходять тестування в реальних умовах, дозволяють мінімізувати ризик технічних відмов.
Перед використанням варто звертати увагу на:
Системний підхід до виробництва допомагає забезпечити стабільну роботу обладнання в складних умовах експлуатації.
Компанія BlueBird Tech розробляє сучасні безпілотні рішення, орієнтовані на актуальні потреби підрозділів. BlueBird Tech приділяє увагу не лише характеристикам платформ, а й їх адаптації до реальних сценаріїв використання.
У лінійці представлені різні типи БПЛА, які проходять випробування та вдосконалюються відповідно до змін сучасних викликів. Такий підхід дозволяє створювати військові дрони для виконання широкого спектра завдань.
Найбільше декларацій із криптовалютою за 2025 рік подали працівники Національної поліції, прокуратури та військовослужбовці Збройних сил України, свідчать дані Opendatabot.
Національна поліція залишається лідером: її працівники подали 548 декларацій із криптовалютою, що становить 19,2% від усіх таких декларацій. Працівники прокуратури подали 358 декларацій, або 12,5% від загальної кількості.
На третьому місці – військовослужбовці Збройних сил України з 240 деклараціями, що становить 8,4%. Далі йдуть представники судової системи – 223 декларації, міських рад – 198, ДСНС – 107, БЕБ та ДБР – 107, обласних рад – 94, податкової служби – 92. Ще 894 декларації припадають на інші органи та установи.
За регіонами найбільше декларацій із криптовалютою подано у Києві – 820. Друге місце посідає Київська область із 277 деклараціями, третє – Дніпропетровська область із 215. У Харківській області подано 200 таких декларацій, у Львівській – 174.
Загалом за 2025 рік українські посадовці подали 2 861 декларацію з криптовалютою. Це на 16% більше, ніж за 2024 рік. Водночас 265 декларацій були подані із запізненням – після 1 квітня 2026 року, а шість декларацій із криптовалютою закрили з публічного доступу.
Структура криптодекларацій демонструє, що цифрові активи дедалі частіше фігурують у майновій звітності силового, правоохоронного та судового секторів. Це підсилює значення фінансового моніторингу, антикорупційної перевірки походження коштів і коректної оцінки криптоактивів у деклараціях.
Окремий міжнародний контекст показує, що Україна залишається однією з провідних країн світу за рівнем використання криптовалют. У Global Crypto Adoption Index 2025 від Chainalysis топ-10 країн виглядає так: Індія, США, Пакистан, В’єтнам, Бразилія, Нігерія, Індонезія, Україна, Філіппіни та Росія. Окремо Chainalysis зазначає, що за показником, скоригованим на чисельність населення, Україна є першою у світі, випереджаючи Молдову, Грузію, Йорданію та Гонконг.
Джерело: Opendatabot
ПрАТ “Оболонь” перемогло в тендері на постачання бутильованої води для Збройних сил України в усі регіони країни на перше півріччя 2025 року обсягом 171,5 млн пляшок місткістю до 1,5 л, повідомила пресслужба Державного оператора тилу (ДОТ) у фейсбуці.
“Наприкінці листопада Державний оператор тилу оголошував торги на закупівлю води бутильованої для військовослужбовців ЗСУ. Оголошена вартість закупівлі становила понад 727 млн грн, фактична ж за результатами проведеного аукціону – нижча на 10,2% і складає 653 млн грн”, – зазначили в ДОТ і додали, що фактична економія за результатами торгів становить 74,3 млн грн.
У ДОТ нагадали, що закуповують воду окремо від основного каталогу, тому вартість продукту значною мірою формується з урахуванням витрат на логістику.
“Державний оператор тилу” за рік закупив майже 163 тис. бронежилетів, цього було б достатньо, щоб повністю забезпечити армії кількох країн НАТО разом узятих; також поставлено 11 тисяч вагонів палива, повідомив генеральний директор ДОТ Арсен Жумаділов.
“Ми закупили 162 тисячі бронежилетів. Майже 163 тисячі. Цього було б достатньо, щоб одягнути армії кількох країн НАТО”, – сказав він під час заходу “DOT. Рік реформи забезпечення” у Києві у суботу.
Як зазначили у ДОТ, цього вистачило б, щоби повністю забезпечити армії Угорщини, Нідерландів, Болгарії, Бельгії, Швеції разом узятих.
“Це дуже багато. Я дуже вдячний виробникам, які включилися та нарощують свої здатності з виробництва”, – додав Жумаділов.
Також він поінформував, що було поставлено 11 тисяч вагонів палива. Як зазначили у ДОТ, за кількістю це як “залізнична колона цистерн із пальним від Києва до Житомира”.
За словами Жумаділова, на сьогодні можна говорити про наявність певного рівня прогнозованості закупівель та постачання для ЗСУ. Зокрема, зимовий одяг закуповується влітку; постачальників на 2025 рік контрактують у 2024 році; терміни поставок за контрактами із постачальниками загалом становлять 3-6 місяців.
Державний оператор тилу (ДОТ) – державне агентство, що забезпечує потреби Збройних сил України. Міністр оборони України Рустем Умєров 30 жовтня 2023 року підписав контракт та указ про призначення Арсена Жумаділова гендиректором ДП “Державний оператор тилу”
БРОНЕЖИЛЕТ, ДОТ, ЗСУ, ПАЛИВО
Гірничо-металургійна група “Метінвест” у рамках ініціативи “Сталевий фронт” Ріната Ахметова побудувала близько 600 сталевих бункерів і командних пунктів для Збройних сил України (ЗСУ) та інших підрозділів.
Як повідомив операційний директор “Метінвесту” Олександр Мироненко в інтерв’ю американському журналу Newsweek, із виготовлених близько 600 бункерів близько 480 використано для створення “криївок”. Ще 120 бункерів використали для виготовлення 20 сталевих командних пунктів, з них близько 14 вже функціонують, а решту доставлено бригадам, які готуються їх використовувати.
Інші чотири командні пункти передадуть Національній гвардії після завершення виробництва. Ще один надійде до підрозділу “Кракен”, що входить до складу Головного управління розвідки.
Створення “криївки” потребує близько тижня. Шість бункерів можна з’єднати в складнішу конструкцію, утворюючи сталевий командний пункт.
За словами Мироненка, “криївки” створені для забезпечення мінімальних комфортних умов військовим, які перебувають поблизу лінії фронту. У 20 командних пунктах можуть розміщуватися командири підрозділів, зберігатися зброя або облаштовуватися спальні місця для військових.
Бункери використовували для зведення укріплень уздовж оборонних ліній України поблизу міста Покровськ Донецької області.
“Метінвест” є вертикально інтегрованою групою з видобувних і металургійних підприємств. Підприємства групи розташовані переважно в Донецькій, Луганській, Запорізькій і Дніпропетровській областях. Основними акціонерами холдингу є група “СКМ” (71,24%) і “Смарт-холдинг”(23,76%), які спільно керують ним. ТОВ “Метінвест Холдинг»” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
