Національний банк України (НБУ) застосував до ПрАТ «СК »Євроінс Україна” захід впливу у вигляді письмового застереження за порушення окремих вимог законодавства та нормативних документів, повідомляють на сайті НБУ.
Таке рішення комітет з питань нагляду та регулювання діяльності ринків небанківських фінансових послуг ухвалив 21 липня 2025 року за результатами планової інспекційної перевірки, яку провів департамент інспектування НБУ.
Під час перевірки було виявлено, зокрема, порушення окремих вимог, встановлених законом «Про страхування», положеннями НБУ щодо таємниці страхування, щодо особливостей укладення договорів страхування зі споживачами, щодо авторизації постачальників фінансових послуг та умов провадження ними діяльності з надання фінансових послуг.
В інформації підкреслюється, що СК «Євроінс Україна» зобов’язана усунути порушення до 22 вересня 2025 року.
СК «Євроінс Україна» – універсальна страхова компанія. Працює на ринку України з 1992 року. Входить до болгарської страхової групи Euroins, однієї з найбільших незалежних страхових груп у країнах Центральної, Східної та Південно-Східної Європи.
Президент подписал указ № 528/2025, назначив Сергия Погорельцева чрезвычайным и полномочным послом Украины в Мексике (включая аккредитацию в Панаме, Белизе, Гватемале и Коста Рике).
Погорельцев – карьерный дипломат, с 2020 года представлял Украину в Испании, Андорре и при Всемирной туристической организации. Дипломатические отношения между Украиной и Мексикой установлены в 1992 году.
Клієнти NovaPay за перші шість місяців 2025 року здійснили 205 млн переказів, що на 6% більше порівняно із показниками перших шести місяців 2024 року.
“Загальний обсяг транзакцій через систему сягнув 172 млрд грн — на 26% більше, ніж торік”, – повідомила компанія у пресрелізі у вівторок.
За словами генерального директора NovaPay Андрія Кривошапка, загальний обсяг прямих інвестицій компанії за перше півріччя 2025 року склав 230 млн грн, а обсяг податків за цей період зріс на 12% до першого півріччя 2024 року – до 765 млн грн.
NovaPay — міжнародний фінансовий сервіс, який входить до групи компаній NOVA (“Нова пошта”). Компанія, в якій зайнято 13 тис. співробітників, обслуговує клієнтів як онлайн, так і у понад 3 600 відділеннях “Нової пошти”.
За даними НБУ, її частка на ринку переказів складала 22,7%.
Компанія першою серед небанківських установ в Україні отримала розширену ліцензію НБУ, яка дає можливість відкривати рахунки та випускати платіжні картки.
ПрАТ “Українська аграрно-страхова компанiя” змінить назву на ПрАТ “УАСК” (Київ), таке рішення прийняли акціонери компанії на зборах 26 червня 2025 року.
Як повідомляється в інформації страховика у системі розкриття інформації Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) 18 липня, також було прийнято рішення про затвердження статуту товариства в новій редакції та внесення змін стосовно видів економічної діяльності, а саме діяльність страхових агентів і брокерів (основний), оцінювання ризиків та завданої шкоди, інша допоміжна діяльність у сфері страхування та пенсійного забезпечення.
Крім того, у зв’язку зі зміною структури управління товариства з дворівневої на однорівневу, позачерговими загальними зборами акціонерів прийнято рішення припинити повноваження наглядової ради та правління в повному складі та призначити з 1 липня 2025 Раду директорів у складі: Олесі Іщук – голова ради директорів, Андрій Запара та Олексій Підлубний члени ради директорів.
Як повідомлялось, Національний банк України 28 травня 2025 року відкликав ліцензії на здійснення діяльності зі страхування у ПрАТ “Українська аграрно-страхова компанія” та виключив компанію з Державного реєстру фінансових установ на підставі поданої заяви.
Відповідне рішення регулятор прийняв в межах процедури добровільного виходу компанії з ринку шляхом виконання страхового портфеля.
Відповідно до звітності за перший квартал 2025 року, компанія не отримувала страхових премій, оскільки в січні 2025 року НБУ погодив ПрАТ “УАСК” план виходу з ринку. Протягом зазначеного періоду компанія здійснювала повернення страхових платежів за медичним страхуванням сумарно на 212,8 тис. грн. Страхові виплати становили 1,177 млн грн.
Українська аграрно-страхова компанія (раніше – СК “Саламандра-Дніпро”) працювала на ринку з 1995 року.
За даними Єдиного держреєстру юридичних осіб та фізосіб-підприємців, 84,75% статутного капіталу “УАСК” належало агрофірмі “Добробут”, ТОВ “Астарта-Київ” – 5,5%, ТОВ “Інвестиційно-промислова компанія “Полтавазернопродукт” – 9,75%.
Президент України Володимир Зеленський підписав указ № 524/2025 про призначення Юрія Лутовінова Надзвичайним і Повноважним Послом України в Японії.
Лутовінов – кар’єрний дипломат, який з 2023 року очолював відділ з питань євроатлантичної інтеграції в Офісі Президента, а раніше (2015–2021) працював радником-посланцем в українському посольстві в Токіо. Він володіє японською мовою та має глибоке розуміння країни — вміння, яке Зеленський вважає важливим для зміцнення Українсько-японських відносин.
Україна відкрила посольство в Японії 1995 року (офіційне відкриття – 23 березня), і дипломатичні зв’язки були встановлені у 1992 році.
Узбецький комбінат технологічних металів здійснив першу експортну поставку металевого ренію з чистотою 99,9%.
Контракт укладено з естонською компанією VLCor Baltic OU, постачальником сировини для ливарної, аерокосмічної та машинобудівної галузей. Таким чином, в Узбекистані вперше налагоджено експорт цього стратегічного металу.
Реній — один із найрідкісніших і найдорожчих елементів таблиці Менделєєва. Його застосовують у виробництві жароміцних суперсплавів, зокрема для турбін реактивних двигунів, а також у нафтохімічній та електронній промисловості. Основними споживачами ренію у світі є США, Європа та Китай.
Обсяг світового ринку ренію становить близько 50–60 тонн на рік, при вартості від $2000 до $4000 за кілограм залежно від ступеня чистоти й форми поставки. Найбільші виробники — Чилі, США, Казахстан і Китай.
Поява Узбекистану серед постачальників може певною мірою змінити ситуацію на нішевому ринку, який характеризується високою залежністю від обмеженої кількості джерел і нестабільним ціноутворенням.
За даними УзКТМ, технологію отримання ренію методом водневого відновлення перренату амонію було освоєно у 2021 році. У 2025 році підприємство планує виробити 3 тонни металевого ренію.
Загальний обсяг експорту УзКТМ за перше півріччя склав $21,3 млн, що на 118% більше, ніж за аналогічний період минулого року.
До кінця року комбінат також планує випустити 842 тонни молібдену, 96 тонн вольфраму, 5 тонн селену та 1 тонну телуру. Понад $50 млн із запланованих $70 млн виручки припадає на експорт.
Раніше перший заступник міністра гірничодобувної промисловості та геології Узбекистану Омонулло Насритдінходжаєв заявив, що в 2024–2028 роках УзКТМ реалізує понад 70 проєктів у сфері критично важливої мінеральної сировини. Загальна вартість програми оцінюється у $1,6 млрд.
Узбекистан має родовища понад 30 стратегічних металів, зокрема літію, молібдену, вольфраму, германію, ванадію, графіту та титану. Уряд країни розраховує, що розвиток глибокої переробки в цій галузі дозволить забезпечити стійкі експортні позиції на ринках рідкісних і рідкоземельних елементів.
Нагадаємо, у квітні 2024 року Узбекистан і ЄС підписали меморандум про взаєморозуміння щодо розвитку сталих ланцюгів створення вартості у сфері критичної сировини. Очікується, що це допоможе Узбекистану у розвитку видобувної промисловості, а для ЄС — гарантує доступ до таких копалин, як мідь і молібден.
У вересні 2024 року Узбекистан також підписав меморандум щодо критичних мінералів із США.
Більш детально про перспективи видобутку рідкоземів в україні можна дізнатись з відео: https://www.Youtube.Com/watch?V=uhebfpywpqc&t
