Медичний центр “Лелека” (Київ) зберіг потік пацієнтів завдяки переформатуванню клініки репродуктивних технологій і пологового будинку в багатопрофільний медцентр.
“Порівняно з довоєнним станом кількість пацієнтів в абсолютних числах у нас збереглася завдяки переформатуванню “Лелеки” в багатопрофільний медичний центр”, – повідомив агентству “Інтерфакс-Україна” операційний директор медцентру Вадим Зукін.
Водночас він зазначив, що в акушерському напрямку кількість пацієнтів коливається пропорційно до того, як коливається кількість пологів у Києві та області.
Багатофункціональний медцентр “Лелека” – одна з провідних українських клінік у галузі акушерства, гінекології, хірургії широкого профілю. Медцентр практикує медичні протоколи, схвалені в Україні, США та Західній Європі. У центрі сучасної хірургії “Лелека” працює в напрямі оперативної гінекології, мамології, судинної хірургії (флебологія), проктологічних та урологічних операцій, ендокринної хірургії, пластичної, абдомінальної, баріатричної, амбулаторної хірургії та ендоскопії.
Як повідомлялося, “Лелека” 2019 року першим в Україні отримав акредитацію JCI, одного з найпрестижніших світових стандартів якості для медичних закладів. Стандарт базується на американській системі медичної акредитації медустанов, заснованої на управлінні результатами лікування пацієнтів.
Міжнародне відділення JCI акредитує лікарні в Азії, Європі, на Близькому Сході, в Африці та Південній Америці, а тепер і в Україні. JCI щорічно оновлює свої стандарти акредитації, розширюючи цілі безпеки пацієнтів.
Кількість перетинів кордону України на в’їзд четвертий тиждень поспіль перевищує кількість її перетинів на виїзд: за цей тиждень різниця між ними становила 26 тис. порівняно з 36 тис. тижнем раніше і 21 тис. – два тижні тому.
Згідно з даними Державної прикордонної служби України, оприлюдненими у Facebook, перетини на виїзд збільшилися з 360 тис. минулого тижня до 362 тис. цього, тоді як на в’їзд скоротилися з 396 тис. до 388 тис. осіб.
Кількість транспортних засобів, які перетнули західний кордон України, за даними відомства, у 32-й тиждень року також зменшилася – з 143 тис. до 141 тис., як і кількість оформлених транспортних засобів із гуманітарними вантажами – з 839 до 780.
Прикордонна служба Польщі за останні сім днів також зафіксувала деяке зниження чистого припливу в Україну – до 18,8 тис. з 28,5 тис. минулого тижня і 16,5 тис. – двома тижнями раніше.
За даними польського відомства, кількість тих, хто в’їхав за тиждень з України до Польщі, скоротилася з 231,8 тис. до 230,2 тис. осіб, тоді як тих, хто в’їхав у протилежному напрямку, – з 260,3 тис. до 249,0 тис. осіб.
Загалом від початку війни до 11 серпня 2023 року до Польщі з України прибуло 14,51 млн осіб, тоді як у зворотному напрямку прослідувало 12,75 млн осіб.
Як повідомлялося, з 10 травня 2022 року відтік біженців з України змінився припливом, який тривав до 23 вересня і становив 409 тис. осіб.
Однак із кінця вересня, можливо, під впливом новин про мобілізацію в Росії та “псевдореферендуми” на окупованих територіях, а потім масованих обстрілів енергетичної інфраструктури, фіксували перевищення кількості тих, хто виїжджає, над тими, хто в’їжджає. Воно тимчасово припинилося в другій половині грудня – на початку січня на період свят, однак потім знову поновилося і сумарно з кінця вересня до річниці повномасштабної війни сягнуло 223 тис. осіб.
Відтоді й до сьогодні завдяки статистиці чотирьох останніх тижнів кількість перетинів кордону на в’їзд в Україну перевищила кількість перетинів на виїзд уже на 86 тис. осіб.
Як зазначив на початку березня заступник міністра економіки Сергій Соболєв, повернення кожних 100 тис. українців додому дає приріст ВВП у 0,5%.
Згідно з даними УВКБ ООН, кількість українських біженців у Європі на 8 серпня оцінювали в 5,882 млн, а загалом у світі – у 6,240 млн, що на 9 тис. більше, ніж тиждень тому.
У самій Україні, за даними ООН на кінець травня, було 5,088 млн внутрішньо переміщених осіб.
Військовозобов’язані громадяни, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації, чиї близькі родичі загинули або пропали безвісти під час безпосередньої участі в АТО, зможуть перетинати державний кордон України в період дії воєнного стану.
Як повідомляє сайт урядового порталу, відповідні зміни до правил перетину державного кордону громадянами України внесено на засіданні Кабінету міністрів.
“Це зроблено з метою уникнення несправедливого обмеження прав членів сімей осіб, які загинули (пропали безвісти) під час безпосередньої участі в АТО (від початку збройної агресії у 2014 році та до 30 квітня 2018 року)”, – йдеться в повідомленні.
При цьому наголошується, що за чинної редакції правил під час дії воєнного стану право на перетин державного кордону мають, зокрема, особи, чиї рідні загинули або пропали безвісти під час участі в АТО.
“Уряд зняв обмеження права на перетин державного кордону в період дії воєнного стану особами, чиї рідні загинули або пропали безвісти під час участі в АТО. Військова агресія РФ проти України розпочалася у 2014 році та була відновлена 24 лютого 2022 року масованим вторгненням. Тож маємо уникнути несправедливого поділу як самих українських захисників – учасників воєнних та спеціальних заходів, так і прав членів родин полеглих воїнів”, – заявила міністр у справах ветеранів Юлія Лапутіна.
В Одесі офіційно відкрито зони для купання та оздоровлення, повідомляє голова ОВА Олег Кіпер.
“Підписали спільний з Командувачем оперативного стратегічного угруповання військ “Одеса” наказ про доступ людей до моря”, – написав Кіпер у Телеграм-каналі в суботу.
Глава ОВА додав, що до перших відкритих зон входять пляж Калетон, інклюзивний пляж, муніципальний пляж (район 14 Фонтану), пляж “Ікра”, пляж “Чайка”, муніципальний пляж (район 10 Фонтану), проте список доповнюватимуть у міру проходження перевірок.
Перебування людей на пляжах дозволено з 08.00 до 20.00.
“Під час повітряної тривоги, під час виявлення підозрілих предметів, під час шторму від 2-х балів, на берегових спорудах (пірсах, траверсах, хвилерізах), поза зонами для купання перебування людей заборонене!”, – наголосив очільник ОВА.
Крім цього, обов’язковою є наявність рятувального човна та сітчастих огороджень для захисту від вибухонебезпечних предметів на відкритих зонах для купання.
“У разі необхідності мають бути організовані обстеження водолазною службою підводної та надводної акваторії Чорного моря”, – додав Кіпер.
На пляжах щодня проводитиметься прибирання узбережжя за умови відсутності надзвичайної ситуації.
До акваторії Чорного моря вихід дозволено тільки рятувальним службам.
Медики відзначають зростання кількості профілактичних оглядів і звернень, пов’язаних із запущеними формами захворювань.
“Зараз ми спостерігаємо зростання кількості профілактичних оглядів за різними напрямами. І водночас маємо ситуацію щодо оперативних втручань із більш запущеними формами проблем”, – повідомив агентству “Інтерфакс-Україна” операційний директор багатопрофільного медичного центру “Лелека” Вадим Зукін.
Він наголосив, що “у 2022-му багато українців менше дбали про своє здоров’я через зрозумілі причини”.
“Уже зараз ми відчуваємо негативний вплив війни на здоров’я населення. Причому це стосується навіть тих, хто не постраждав від війни безпосередньо”, – сказав директор медцентру.
Зукін також зазначив, що загалом у клініці збільшився попит на послугу ведення вагітності.
“Ми прогнозуємо, що порівняно з першим півріччям 2023 року в Києві за наступні шість місяців і на початку 2024 року кількість пологів потроху збільшуватиметься, однак ці показники будуть досить далекі від довоєнних”, – сказав він.
Водночас, за словами Зукіна, наразі в Україні склалася “дуже дивна ситуація з вакцинацією”, зокрема через дефіцит вакцин.
“Усі визнають, що це корисно, пацієнти готові за це платити самостійно, але в Україні є суттєвий дефіцит багатьох вакцин”, – сказав він.
Коментуючи перспективи регіонального розвитку, зокрема в деокупованих регіонах, Зукін зазначив, що наразі він не бачить можливостей регіонального розвитку.
“Відкриття регіональних філій медичного центру потребує значних інвестицій. Тим паче що наш заклад на 99% функціонує і розвивається на кошти, отримані від пацієнтів. Водночас потрібно розуміти, що якісна медицина – це досить дорого. Тому, незважаючи на наше велике бажання допомагати населенню деокупованих територій, про відкриття філій там говорити зарано”, – сказав він.
При цьому Зукін вважає, що “за нинішніх умов запуск медичних закладів серйозних гравців ринку в тих зонах неможливий”.
Коментуючи ефективність участі приватних клінік у національній системі охорони здоров’я, Зукін зазначив, що “приватна медицина може бути дуже корисною для загальної системи охорони здоров’я через високу ефективність управління та гнучкість”.
У свою чергу гендиректор медичної мережі “Добробут” Вадим Шекман однією з тенденцій останнього часу назвав те, що “медицина, яка раніше активніше розвивалася в Києві, зараз розвивається і в українських регіонах, бо запит на якісну медицину є скрізь”.
“Ми на це уважно дивимося не лише з точки зору потенційного придбання цікавих закладів, а і з точки зору можливого партнерства з регіональними клініками, для яких ми можемо бути центром експертизи. Власне, наша мета і мрія – побудувати медичну мережу такого масштабу, щоб якісна медична допомога була доступна українцям, хоч би де вони були”, – сказав він.
Шекман зазначив, що медмережа “Добробут” “завжди бачила себе як національного гравця”.
“Плани виходу в інші міста з медичними центрами залишаються в силі. Війна внесла свої корективи в ці плани, вони дещо змістилися в часі. Реалізуватимемо ці наміри ми вже після нашої перемоги”, – сказав він.
Водночас, коментуючи можливі перспективи відкриття клінік у деокупованих регіонах, Шекман зазначив, що “приватна медицина передбачає, що людина має оплачувати медичні послуги з власної кишені, відповідно, в деокупованих містах має скластися відповідна економічна ситуація”.
“Ми б радо відкрилися на звільнених українських територіях, щойно з’явиться відповідна можливість”, – сказав він.
Загалом Шекман вважає, що “неможливо створити якісну медичну систему без залучення бізнесу”.
“У нашої держави просто не буде достатньо грошей у бюджеті, щоб відбудувати та створити необхідну нам систему охорони здоров’я. Медицина у світі дорожчає з кожним днем, і ми маємо бути готові відповідати на ці виклики. Сьогодні в Україні приватна медицина розвивається, оскільки є запит на якісну медицину й обслуговування. Не можна сказати, що зараз багато приватних медичних закладів працюють із НСЗУ, оскільки пропоновані нею пакети не включають усі витрати й менші за собівартість послуг приватних клінік”, – сказав він.
Шекман наголосив на важливості того, що “держава почала рухатися в напрямку приватного бізнесу”.
“Щоб залучити іноземні інвестиції, потрібно створити систему, привабливу для інвесторів, щоб їм було зрозуміло не тільки у що вкладати гроші, а і як вони можуть ці кошти повернути. І це не означає, що медицина буде виключно платною – в умовах розвитку конкуренції вартість послуг зазвичай знижується. І сьогодні, говорімо відверто, безкоштовної медицини не існує в Україні”, – сказав він.
Зі свого боку заступник директора Інституту очних хвороб і тканинної терапії ім. В. П. Філатова Національної академії медичних наук України (Одеса) з науково-медичної роботи Сергій Кацан зауважив, що серед тенденцій останнього часу спостерігаються, зокрема, – наслідки збільшення кількості пацієнтів, які потрапляють до клініки “зі стадіями захворювань очей, які зайшли далеко вперед, з ускладненнями, що надалі призводить до збільшення термінів лікування, неможливості подолати хворобу терапевтичними методами, виникнення потреби в хірургічному лікуванні…”.
“Насамперед це стосується пацієнтів із запальними захворюваннями органа зору, офтальмоонкологією. Зросла й кількість пацієнтів відділення мікрохірургічного лікування дитячих захворювань ока”, – сказав він.
DOBROBUT, ВАДИМ_ЗУКІН, ВАДИМ_ШЕКМАН, ІНСТИТУТ_ФІЛАТОВА, Лелека, МЕДИЦИНА, ПРОФОГЛЯД, СЕРГІЙ_КАЦАН
Зміна цін на продовольчу сировину (прогноз до 2025 року), %
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
