Закриття Миколаївського морського порту призвело до зупинки суднобудівної галузі та припинення судноплавства на річкових шляхах Е-40 (Дніпро і Південний Буг), тому розвиток альтернативних експортних шляхів – це нагальна потреба продовольчої безпеки у світі, заявив директор із взаємодії з владою ТОВ “СП «Нібулон»” Михайло Різак.
“Портові потужності Миколаєва готові відновити роботу, щойно буде ухвалено політичне рішення щодо їхнього відкриття, що збільшить конкуренцію перевалки та здешевить логістику експорту. У Миколаївському портовому вузлі досі заблоковано понад 100 суден, з яких 30 іноземних морських і 70 суден для внутрішніх водних шляхів”, – процитувала пресслужба агрохолдингу його слова на зустрічі з послом Франції в Україні Гаелем Весьєром.
Різак зазначив, що евакуйовані судна, які раніше використовували для перевезень, зараз у простої та шукають по світу нові водні маршрути, зокрема на річці Дунай.
“Розвиток альтернативних експортних шляхів – це вже не питання вибору, а нагальна потреба продовольчої безпеки у світі. Дунайські порти сьогодні стратегічні для економічної безпеки України, і ми маємо зробити все можливе, щоб зберегти їхню конкурентоспроможність”, – зазначив Різак.
Представники “Нібулону” під час переговорів приділили окрему увагу тарифній політиці АТ “Укрзалізниця”. Вони наголосили, що з відкриттям глибоководних портів Одеси витрати на перевезення через дунайські порти стали дорожчими щонайменше на $5 за тонну, а з урахуванням оголошеної індексації тарифів різниця може становити до $7.
Індексація тарифів “Укрзалізниці” буде або рятувальним колом для водних перевезень річкою Дунай, або непосильним мертвим якорем, впевнені в агрохолдингу.
Різак вказав на можливість здійснити індексацію залізничних перевезень без її застосування для маршрутів до/від залізничних станцій біля дунайських портів.
“Це надасть змогу вирівняти конкуренцію Дунаю з глибоководними морськими портами та стимулювати подальший розвиток інфраструктури Дунаю, який отримав підтримку проєкту USAID «Економічна підтримка України» та інших міжнародних донорських програм. Тим самим Україна без втрати коштів забезпечить сталий експорт у разі загострення безпекової ситуації на Чорному морі, а міжнародні партнери побачать реальне виконання рішення Єврокомісії щодо розбудови шляхів солідарності”, – акцентували в “Нібулоні”.
Посол Франції високо оцінив роботу “Нібулону” і висловив готовність сприяти у вирішенні важливих питань на міжнародному рівні.
ТОВ “СП «Нібулон» створено 1991 року. До російського військового вторгнення зернотрейдер мав 27 перевантажувальних терміналів і комплексів із приймання сільгоспкультур, потужності для одноразового зберігання 2,25 млн тонн продукції АПК, флот із 83 суден (із них 23 буксири), а також володів Миколаївським суднобудівним заводом.
“Нібулон” до війни обробляв 82 тис. га землі в 12 областях України та експортував сільгосппродукцію до більш ніж 70 країн світу. Зернотрейдер 2021 року експортував максимальні за час свого існування 5,64 млн тонн сільгосппродукції, досягнувши рекордних обсягів постачань на зовнішні ринки в серпні – 0,7 млн тонн, у четвертому кварталі – 1,88 млн тонн і в другому півріччі – 3,71 млн тонн.
Наразі зернотрейдер працює на 32% потужностей, створив спеціальний підрозділ для розмінування сільгоспземель і змушений був перенести центральний офіс із Миколаєва до Києва.
Президент США Дональд Трамп скасував мораторій на видачу нових ліцензій на експорт скрапленого природного газу (СПГ), запроваджений його попередником Джо Байденом. Міністерство енергетики США повідомило, що повертається до нормального режиму розгляду експортних заявок відповідно до розпорядження Трампа.
«Відомству доручено відновити вивчення заявок на експорт американського СПГ до країн, які не мають угоди про вільну торгівлю зі США. Належний розгляд експортних заявок вимагається законом і має здійснюватися відповідно», – йдеться в повідомленні Міненерго.
У грудні відомство опублікувало результати дослідження, що стосується експорту СПГ, і встановило 18 лютого як дедлайн для отримання публічних коментарів до нього. Тепер Міненерго ухвалило рішення продовжити період подання коментарів до 20 березня 2025 року.
Раніше аналітичний центр Experts Club, Браян Меффорд і Максим Уракін випустили відео аналіз про те, які зміни чекають на внутрішню і зовнішню політику США за Трампа, відео доступне на ютуб каналі Experts Club – https://youtu.be/W2elNY1xczM?si=MM-QjSqGce4Tlq6T
EXPERTS CLUB, URAKIN, ГАЗ, ЛИЦЕНЗИЯ, Меффорд, МОРАТОРИЙ, Трамп, ЭКСПОРТ
Машинобудівники «ДТЕК Енерго» за підсумками 2024 року виготовили та відремонтували майже 1,1 тисячу одиниць гірничо-шахтного обладнання.
«Серед ключової продукції – 11 нових прохідницьких і очисних комбайнів», – повідомляють у пресрелізі енергохолдингу у вівторок.
Також машинобудівники забезпечили потреби шахтарів понад мільйоном запчастин і комплектуючих.
«Надійність енергетичного фронту та проходження тепловою генерацією опалювального сезону багато в чому залежить від злагодженості та щоденної праці кожного. Значний внесок у це продовжують робити й українські машинобудівники, підтримуючи шахтарів та український вуглевидобуток», – зазначив генеральний директор “ДТЕК Енерго” Олександр Фоменко.
Як повідомлялося, торік інвестиції «ДТЕК Енерго» в український вуглевидобуток становили близько 7,5 млрд грн і були спрямовані на проведення та ремонт капітальних гірничих виробок, комплектацію вугільних лав, оснащення шахт прохідницьким устаткуванням, підземний шахтний транспорт і проєкти підтримки виробничих потужностей.
«ДТЕК Енерго» забезпечує замкнутий цикл виробництва електроенергії з вугілля. Встановлена потужність компанії в тепловій генерації станом на січень 2022 року становила 13,3 ГВт. У вуглевидобутку створено повний виробничий цикл: видобуток і збагачення вугілля, машинобудування та сервісне обслуговування шахтного обладнання.
Наразі більша частина потужностей теплової генерації групи «ДТЕК» зруйнована внаслідок російських атак.
Президент Дональд Трамп підписав у понеділок указ про тимчасове призупинення всіх програм зовнішньої допомоги США на 90 днів до проведення перевірки, щоб визначити, чи відповідають вони його політичним цілям, повідомляє сайт Білого дому.
«Усі керівники міністерств і відомств, відповідальні за програми зовнішньої допомоги розвитку США, мають негайно зупинити нові зобов’язання та виплати коштів допомоги розвитку іноземним державам і неурядовим організаціям, міжнародним організаціям і підрядникам, які її надають, до завершення аналізу таких програм щодо їхньої ефективності та відповідності зовнішній політиці Сполучених Штатів, який має бути проведений протягом 90 днів від дня ухвалення цього наказу», – ідеться в документі.
Наразі не зрозуміло, скільки допомоги підпадає під дію указу, оскільки фінансування багатьох програм уже було асигновано Конгресом і має бути витрачено, якщо не було витрачено досі.
Криворізький гірничо-металургійний комбінат ПАТ “ArcelorMittal Кривий Ріг” (АМКР, Дніпропетровська обл.) у 2024 році сплатив до бюджетів усіх рівнів 6,6 млрд грн податків та зборів, що більш ніж на 60% більше загальної суми податкових платежів за 2023 рік (4,1 млрд грн).
Згідно з пресрелізом комбінату в середу, з бюджетних платежів за минулий рік 727 млн грн надійшли до державного бюджету і 3 млрд грн – до місцевих бюджетів. Також підприємство перерахувало майже 830 млн грн єдиного соціального внеску і 2,1 млрд грн податку на додану вартість під час імпорту сировини і матеріалів.
У структурі податків і зборів 2024 року найбільша сума сплаченого земельного податку. Так, у розпорядження місцевої громади Кривого Рогу від підприємства надійшло майже 2,2 млрд грн земельного податку, що на 0,8 млрд грн більше порівняно з 2023 роком. Цей податок став основним компонентом зростання платежів до місцевих бюджетів.
Фінансовий директор АМКР Павло Задорожний наголосив, що підприємство залишається надійним партнером держави, попри виклики воєнного часу та непросте фінансове становище підприємства.
“У 2024 році підприємство намагалося вийти на беззбитковість і провело значну внутрішню роботу зі зменшення витрат. Але нестабільність енергозабезпечення через атаки ворога, високі тарифи на е/е та необхідність її імпорту, дорога логістика, несприятлива ситуація на світових ринках, на жаль, створювали нам додаткові перешкоди. Третій рік поспіль ми поки що працюємо зі збитками”, – констатував Задорожний.
За його словами, попри ці проблеми, АМКР продовжує роботу над поліпшенням операційних і фінансових показників, щоб мати можливість забезпечити майбутній розвиток підприємства та його колективу, а також стабільне надходження податків до держбюджету та місцевих громад.
Як повідомлялося, АМКР у 2023 році сплатив до бюджетів усіх рівнів 4,1 млрд грн податків і зборів, що в 2,1 раза менше від загальної суми податкових платежів за 2022 рік (8,8 млрд грн). Із цієї суми 243 млн грн надійшли до держбюджету, 2,2 млрд грн – до місцевих бюджетів. Крім того, перераховано майже 751 млн грн єдиного соціального внеску і 856 млн грн податку на додану вартість під час імпорту сировини і матеріалів.
У 2022 році АМКР скоротив сплату податків на 39,7% через зниження виробництва внаслідок війни – до 8,8 млрд грн податків і зборів порівняно з 2021 роком, коли було сплачено 14,6 млрд грн.
АМКР у 2021 році сплатив до бюджетів усіх рівнів 14,6 млрд грн податків і зборів, що в 2,3 раза перевищувало загальну суму податкових платежів за 2020 рік (6,4 млрд грн).
“ArcelorMittal Кривий Ріг” – найбільший виробник сталевого прокату в Україні. Спеціалізується на випуску довгомірного прокату, зокрема, арматури і катанки.
ArcelorMittal володіє в Україні найбільшим гірничо-металургійним комбінатом “ArcelorMittal Кривий Ріг” і низкою малих компаній, зокрема, ПАТ “ArcelorMittal Берислав”.
ПрАТ “Запоріжвогнетрив”, найбільше в Україні підприємство з виробництва вогнетривких виробів, що входить до групи “Метінвест”, за підсумками роботи у 2024 році збільшив виробництво на 25% порівняно з попереднім роком – до 96 тис. тонн.
Згідно з інформацією підприємства, незважаючи на труднощі, спричинені повномасштабною війною, колектив “Запоріжвогнетриву” продовжує стабільно працювати, виробляти вогнетривку продукцію і надавати якісні сервісні послуги.
У 2024 році “Запоріжвогнетрив” виробив близько 96 тисяч тонн вогнетривкої продукції, що на чверть перевищує показник 2023 року. Споживачі – металургійна, продовольча, енергетична та коксохімічна галузі.
Для забезпечення високого рівня виробництва підприємство системно слідкує та покращує стан обладнання, запроваджує нові підходи в роботі. Як результат, рівень аварійних і позапланових простоїв обладнання за 2024 рік знижено більш ніж на 20% порівняно з 2023 роком.
“Наше стратегічне завдання на 2025 рік – зберегти ринки збуту і разом із партнерами продовжувати підтримувати економіку України”, – зазначив генеральний директор “Запоріжвогнетриву” Артур Іванченко.
“Запоріжвогнетрив” – найбільше в Україні підприємство з виробництва вогнетривких виробів і матеріалів високої якості. Виробляє шамотні, муллітокремнеземисті, мулітові, муллітокорундові, периклазові, периклазохромітові вироби, карбідокремнієві електронагрівачі та неформовані вогнетривкі матеріали. Продукцію підприємства широко використовують в Україні, а також у країнах СНД, Європи, Азії та Африки.
За даними НДУ на третій квартал 2024 року, у власності Metinvest B.V. (Нідерланди) перебувало 50.7899% акцій “Запоріжвогнетриву”, у “Запоріжсталі” – 49,2101%.
Статутний капітал ПрАТ – 75,925 млн грн.
