Майже половина усіх польських компаній, що заснували українці, було відкрито за час великої війни
Близько 30 тисяч компаній, відкритих українцями, зареєстровано у Польщі станом на початок липня 2025 року за даними польського реєстру юридичних осіб Krajowy Rejestr Sądowy (KRS). Майже половину з них було відкрито після початку повномасштабної. Найбільше українських бізнесів сконцентровано у трьох воєводствах: Mazowieckie (зокрема, Варшава), Małopolskie (Краків та регіон) та Dolnośląskie (Вроцлав та околиці).
29 044 компанії, кінцевими бенефіціарами яких є громадяни України, зареєстровано наразі в Польщі. Майже половину з них було відкрито українцями вже від початку повномасштабної війни — 13 014 бізнесів. Загалом 208 251 компанію було відкрито за останні 3,5 роки у Польщі. 6% нових бізнесів за цей час припадає на українців.
Найбільше компаній було зареєстровано українцями у 2022 році — 4780 бізнесів. Це на третину більше, ніж у 2021 році.
Найчастіше українці реєструють аналог українського ТОВ — spółka z ograniczoną odpowiedzialnością — 27 656 або 95% усіх українських бізнесів у Польщі
Також помітно зросла і кількість благодійних організацій, що заснували українці в Польщі: з 2022 року українці створили 486 фундацій. Це у 4 рази більше, ніж до початку повномасштабної.
Найбільше українських компаній сконцентровано у трьох воєводствах: Mazowieckie (зокрема, Варшава) — 11 568 компаній, Małopolskie (Краків та регіон) — 3 200 бізнесів та Dolnośląskie (Вроцлав та околиці) — 3 019.
Більшість українських компаній, зареєстрованих українцями після початку повномасштабної у Польщі — це малий бізнес. Майже 10 тисяч компаній мають статутний капітал менш ніж 10 тис. злотих. Лише у 133 бізнесів капітал понад 500 тис. злотих.
Загалом понад 7,34 млрд злотих складає капітал усіх українських компаній у польському реєстрі. З них 533 млн злотих припадає на бізнеси, відкриті після початку повномасштабної. Варто зазначити, що хоч 45% компаній було створено після початку війни, їхній загальний капітал у 12 разів менший, ніж у “довоєнного” українського бізнесу у Польщі.
Нагадаємо, що у 2024 році українці сплатили майже 1,65 млрд злотих ($414 млн) до держбюджету Польщі податків на доходи фізичних осіб та на прибуток юросіб за даними аналітичного центру міжнародної компанії з працевлаштування Gremi Personal із посиланням на Міністерство фінансів Польщі.
https://opendatabot.ua/analytics/ukrainian-business-in-Poland
Лікарі Першого медобʼєднання Львова провели унікальну операцію ALPPS на печінці 10-місячному хлопчику, фактично виростивши її частину в організмі малюка.
Як повідомляє пресслужба медоб’єднання, майже весь орган немовляти був уражений злоякісною пухлиною, а частка здорових тканин становила лише 15%.
Для порятунку пацієнта хірурги Дитячої Лікарні Святого Миколая, яке входить в Перше медобʼєднання Львова, провели вкрай рідкісну для світової медицини операцію — ALPPS, яка передбачає кардинальну резекцію, тобто майже повне видалення печінки.
Злоякісну пухлину у немовляти виявили у чотири місяці. Малюк втратив апетит, припинив набирати вагу, а його шкіра зблідла. Лікарі Лікарні Святого Миколая, де функціонує єдиний в західних областях України Центр холестатичних захворювань у дітей, виявили у малюка величезну злоякісну пухлину печінки розміром 8 см, яка розповсюдилась на всі чотири сектори цього органу. Її основна частина локалізувалась по центру — там, де проходять головні судини. Тож хлопчика віднесли до категорії пацієнтів групи високого ризику.
Підготовка до операції ALPPS тривала близько місяця. Під час першого етапу хірурги розділили частини печінки на здорову та уражену пухлиною, судини, що живили “хвору” ділянку, перетиснули так, щоб пухлина перестала рости, але орган при цьому продовжував виконувати свою функцію. Після втручання 15% відокремлених здорових тканин печінки за тиждень після операції виросли вчетверо, тож медикам вдалося з критичного малого об’єму виростити достатню кількість тканини для наступного етапу операції.
Новоутвір частково вразив нижню порожнисту вену, яка виводить очищену кров з органу. Під час другого етапу замінили уражену вену та повністю видалили хвору частину печінки. Нині хлопчик продовжує отримувати хіміотерапію.
“Результати регулярних обстежень обнадіюють: печінка регенерувала до свого повного розміру і працює без збоїв. До малюка нарешті повернувся апетит, і він почав набирати вагу. У липні Демʼянчик святкуватиме свій перший День народження”, – прокоментувала динаміку пацієнта преслужба медоб’єдання.
Україна в січні-червні 2025 року наростила імпорт добрив на 25% – до 1,563 млн тонн проти 1,25 млн тонн, повідомило галузеве аналітичне агентство “Інфоіндустрія”.
Його аналітики зазначили, що головним драйвером залишаються азотні добрива, яких завезли аж 842 тис. тонн (+19,5% порівняно з першим півріччям 2024 року). Хоча найбільше відносне зростання обсягів імпорту спостерігається в NPK-добривах, але у фізичній вазі це лише 379 тис. тонн, що приблизно 40-45% від потреби на перше півріччя, яке було в довоєнні роки.
Експерти констатували зростання ціни на добрива. Нприклад середній цінник азотних, які імпортуються, зріс на 33,77% – до $515 із $385 за тонну. Значно збільшився імпорт карбаміду – це основне добриво імпорту.
“У NPK ми помітили істотне зростання вартості і стабільність по споживацьких пріоритетах – лідери NPK 8:24:24, 15:15:15 та 10:26:26”, – констатували в “Інфоіндустрії”.
Додаткові 591 МВт нової генерації створено за шість місяців 2025 року у регіонах України, найбільше – 320,2 МВт прийшлося на приєднану потужність завдяки когенерації, повідомив заступник голови Офісу президента Віктор Микита.
“Громади й області впевнено тримають курс на енергетичну децентралізацію… Інноваційні проєкти унеможливлять знищення ворогом нової децентралізованої енергетичної системи”, – написав він у телеграм у неділю.
Микита уточнив, що у загальному обсязі йдеться також про 84 МВт приєднаної потужності з вітрових електростанцій, 101,4 МВт – з сонячних електростанцій (СЕС) та 84 МВт – з СЕС, встановлених у приватних домогосподарствах, а ще 1,2 МВт – з міні-ТЕС.
Як повідомлялося, Міністерство енергетики у кінці 2024 року прозвітувало, що сумарна потужність генеруючих установок розподіленої газової генерації, підключених в Україні минулого року, становила 967 МВт, з яких 835 МВт введено в експлуатацію саме в 2024 році.
За даними словами голови правління Асоціації сонячної енергетики України Владислава Соколовського, у 2024 році в Україні побудовано приблизно 800-850 МВт сонячних електростанцій коштом бізнесу і домогосподарств, тоді як ВЕС у минулому році додали всього 20,6 МВт нових потужностей, повідомляв голова правління Української вітроенергетичної асоціації Андрій Конеченков.
Китайська корпорація MINTH Holdings Limited інвестує 950 мільйонів євро в будівництво нових виробничих потужностей для автопрому в Лесковці і Чупрії, повідомили сьогодні в кабінеті мера Лесковця Горана Цветановича.
На першому етапі проекту в Лесковці планується створити 1 000 робочих місць, а весь інвестиційний цикл розрахований на п’ять років, повідомляє агентство Beta.
Меморандум про взаєморозуміння був підписаний напередодні в будівлі Уряду Сербії мером Лесковця Гораном Цветановичем, міністром економіки Адріаною Месарович і представниками компанії MINTH.
MINTH Holdings заснована в 1992 році в Китаї, штаб-квартира — в Нінбо.
MINTH входить до топ-100 світових виробників автокомпонентів і поставляє продукцію провідним автоконцернам: BMW, Mercedes-Benz, VW Group, Tesla, Honda, Toyota, Nissan, Ford та ін.
Компанія спеціалізується на виробництві алюмінієвих, пластикових і композитних деталей кузова, оздоблювальних панелей, рам, дахів і деталей інтер’єру. Має заводи в Китаї, США, Мексиці, Німеччині, Таїланді і з 2018 року — в Сербії (Лозниці).
MINTH вже активно працює в Сербії, виробляючи компоненти для провідних світових автовиробників. Нова інвестиція підтверджує посилення промислового співробітництва між Сербією і Китаєм у сфері високотехнологічного виробництва.
Чому Сербія?
• Географічна перевага: Сербія знаходиться на перехресті поставок між ЄС і Азією, що робить її логістично зручною базою.
• Безмитний доступ до ринків ЄС, EFTA, Туреччини та ЄАЕС за низкою угод.
• Низькі витрати: вартість робочої сили нижча, ніж у Східній Європі та Туреччині.
• Стабільне інвестиційне співробітництво з Китаєм: включаючи ініціативу «Один пояс — один шлях» та участь Сербії у форматі «Китай — Центральна та Східна Європа (17+1)».
Значення проекту для Сербії
• Зростання зайнятості в південній Сербії — регіоні з традиційно високим рівнем безробіття.
• Диверсифікація промисловості — акцент на високотехнологічне виробництво.
• Поглиблення китайської присутності в економіці — не тільки інфраструктура, але й реальний сектор.
• Індустріальна трансформація Лесковця, який історично був текстильним центром, але в останні роки втратив промислову динаміку.
Ризики та виклики
• Залежність від одного великого інвестора на регіональному рівні
• Можливе домінування Китаю в стратегічних секторах, у тому числі через субсидії та податкові преференції
• Необхідність забезпечити інфраструктурну готовність (електромережі, вода, дороги), що вимагатиме зусиль від місцевої влади та державного бюджету
Проект MINTH — це не просто локальний завод, а стратегічний елемент у ланцюжку поставок глобального автопрому. Для Сербії — це можливість зміцнити позиції на промисловій карті Європи і перерости з території субпідрядників у європейський виробничий хаб.
Джерело: https://t.me/relocationrs/1198
У першій половині 2025 року “ДТЕК Енерго” інвестував приблизно 4 млрд грн у ремонти та відновлення пошкоджених внаслідок масованих атак ТЕС, що більше, ніж за весь 2024 рік, коли було інвестовано 3,6 млрд грн, повідомив департамент з комунікацій “ДТЕК”.
Згідно з його релізом у п’ятницю, під час цьогорічної ремонтної кампанії, яка постійно триває, уже виконано значний обсяг робіт, хоча роботи ще багато і на цей рік, і на наступний.
“Наші енергетики відновлюють не лише обладнання, а й упевненість у подальшому надійному функціонуванні теплової генерації та енергосистеми загалом. Електрика – це основа всього, і ми робимо все можливе, щоб її вистачало навіть у найтяжчі моменти”, – прокоментував генеральний директор “ДТЕК Енерго” Олександр Фоменко.
Зазначається, що РФ від початку повномасштабного вторгнення в Україну завдала по ТЕС “ДТЕК” вже 205 ударів. В цілому минулого року енергетична інфраструктура пережила 13 масштабних атак. З лютого 2022 року від обстрілів ТЕС “ДТЕК Енерго” постраждало 56 енергетиків станцій, 4 загинули.
Як повідомлялося, в ніч на 18 липня під час обстрілу російськими окупантами Дніпропетровської області машиніст “Укрзалізниці” загинув, а машиніста тепловоза “ДТЕК” було поранено.
