У столичному ТРЦ Ocean Mall заплановано відкриття студії комфортної білизни українського бренду brabrabra, повідомила пресслужба компанії.
“Бренд brabrabra закликає кожну обирати себе та комфортну білизну для себе невдовзі в новій студії в ТРЦ Ocean Mall. Ця локація надасть більше можливостей побачити максимум різноманіття колекцій білизни та одягу для дозвілля – абсолютно різні дизайни, полотна та зручні конструкції, які гарантують відчуття комфорту кожній”, – йдеться у пресрелізі.
Студія розміститься на 65 кв. м. Зазначається, що бренд brabrabra має широку розмірну сітку, від A до J та від XS до 4XL, яка покриває понад 90% запитів жінок щодо бра. Професійні брафітерки з команди бренду допоможуть визначити правильний розмір та підібрати комфортну білизну.
ТРЦ Ocean Mall – торговельний об’єкт формату retail resort. Загальна площа – 300 тис. кв. м, має паркінг на 4 тис. машиномісць. ТРЦ поєднує 800 магазинів та 50 ресторанів. Серед найбільших орендарів – продуктовий супермаркет “Сільпо”, флагманські магазини найбільших ритейлерів світу в сегментах моди, спорту, товарів для оселі. Понад 30 тис. кв. м у ТРЦ Ocean Mall відведено під розваги, зокрема облаштовано розважальний парк для всієі родини Galaxy та є семизальний мультиплекс-кінотеатр.
Европейское фармацевтическое объединение Medicines for Europe, Министерство здравоохранения и ассоциация “Производители лекарств Украины” (АВЛУ) подписали меморандум о партнерстве в сфере критических лекарств. Подписание меморандума состоялось на полях Конференции по восстановлению Украины (URC2025) в Риме на прошлой неделе.
По словам генерального директора Medicines for Europe Адриана Ван Ден Говена, участие Украины в Альянсе критических лекарственных средств и опыт обмена реагирования вместе с регуляторной интеграцией в системы ЕС на основе согласования с техническими и процедурными правилами ЕС, антикоррупционными мерами, созданием независимого агентства по лекарственным средствам в Украине и взаимное признание сертификатов GMP становятся ключевыми приоритетами для фармацевтического сотрудничества ЕС и Украины.
Со своей стороны генеральный директор фармкомпании “Интерхим” (Одесса) Анатолий Редер отметил, что меморандум даст возможность украинским фармкомпаниям участвовать в производстве активных фармацевтических ингредиентов (АФИ) для стран Евросоюза.
“Меморандум свидетельствует, что Украина очень развита в сфере фармпроизводства и готова принять участие в обеспечении стран Евросоюза критическими лекарствами. Мы уже имеем определенные позиции из перечня критических лекарств и очень быстро можем обеспечить производство остальных. Мы можем производить АФИ в количестве, которое необходимо для ЕС”, – сказал он.
По мнению Редера, производство АФИ и препаратов из списка критических будет удобным как для Украины, так и для ЕС.
“В Украине есть очень развитая и современная система контроля за производством. Требования к производству лекарств в Украине иногда выше, чем в европейских странах, поэтому мы можем обеспечить надежные поставки качественной продукции”, – сказал он.
Вместе с тем Редер отметил, что для запуска проекта по производству критических лекарств должна быть поддержка для европейских производителей со стороны европейских официальных органов, чтобы производители могли включить в досье производственные площадки Украины как дополнительные источники АФИ.
Medicines for Europe, MEMORANDUM, партнерство, фармпроизводители
У 2025 році завершується 10-річний період співпраці “Нової пошти” з СЕО Олександром Бульбою, повідомляє пресслужба компанії.
Зазначається, що під керівництвом Бульби компанія досягла найамбітніших результатів.
“Нова пошта” з 2015 по 2025 рр. збільшила річний обсяг доставок із 93 млн до 500 млн (за планом на кінець 2025 року). До кінця поточного року мережа компанії охоплюватиме 50 тис. точок сервісу по всій країні — у 25 разів більше, ніж на початку співпраці з Бульбою. Посилки по Україні стабільно доставляються менш ніж за 24 години, а міжнародний напрям демонструє впевнене зростання.
Окремої уваги, підкреслюється в прессрелізі, заслуговує період повномасштабної війни. Попри мобілізацію команди, постійні атаки на інфраструктуру та зруйновані логістичні маршрути компанія не лише втримала стійкість, а й продовжила розвиватися, впроваджувати нові сервіси та підтримувати економіку країни.
“Успіхи “Нової пошти” — результат послідовної роботи СЕО та великої команди, якою він керував. Уже багато років поспіль Олександра Бульбу визнають одним із найефективніших керівників в Україні. Водночас будь-який успіх має свою ціну, а навіть найуспішніші проєкти потребують свіжого погляду. Саме тому співвласники компанії разом з Олександром ухвалили спільне рішення: 2025-й стане завершальним роком його перебування на посаді СЕО “Нової пошти”. До кінця року Бульба й надалі очолюватиме компанію, фокусуючись на реалізації затвердженої стратегії розвитку”, – говориться у релізі.
Таким чином, 31 грудня 2025 року “Нова пошта” отримає нового СЕО. Співвласники та наглядова рада висловлюють глибоку подяку Бульбі за роки плідної співпраці та його неоціненний внесок у розвиток компанії.
Верховна Рада підтримала законопроєкт про запровадження експортного мита в 10% на соєві боби, насіння кользи та ріпаку (подрібнені й неподрібнені) зі щорічним зниженням ставки до 2030 року на 1% – до рівня 5%, повідомив народний депутат Сергій Лабазюк (парламентська фракція “За майбутнє”) у телеграм-каналі.
Нардеп додав, що одночасно буде створено спецфонд – “Державний фонд підтримки сільськогосподарських товаровиробників”, який, враховуючи наявні обсяги експорту (без коригування на зменшення вартості/обсягів) олійних культур в 10% становитиме майже $500 млн.
“Але – за збільшення переробки, зміни експортних цін, зменшення обсягів сировини – надходження впадуть. Та й складно буде не віддати частину надходжень до держбюджету. Тому якщо вдасться зібрати 3–5 млрд грн для фонду – це вже буде перемога”, – зазначив Лабазюк.
Народний депутат Олексій Гончаренко (фракція “Європейська солідарність”) у гелеграм уточнив, що законопроєкт підтимало 245 народних депутатів.
“Це просто ганьба. Протащили в законопроєкті про промислові забруднення — мита для аграріїв. Обіцяли служити народу, а служать схемам”, – прокоментував він документ.
Як повідомлялося, “соєві правки” – це зміни до Податкового кодексу України, запроваджені наприкінці 2017 року. Вони стосувалися порядку відшкодування ПДВ (податку на додану вартість) під час експорту сої та ріпаку.
Генеральний директор асоціації “Укроліяпром ” Степан Капшук кілька років поспіль пропонував заборонити вивезення 50% врожаю ріпаку з країни, щоб збільшити завантаження українських переробних потужностей, яким, зокрема 2024 року, суттєво не вистачало сировини.
Згодом заступник голови парламентського комітету з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський підготував законопроєкт №13134, в якому правкою №40 передбачалося запровадження 10%-го експортного мита на ріпак та сою. Він аргументував свою ініціативу тим, що українські заводи з переробки сої та ріпаку недозавантажені на 35%, і якщо їх задіяти, Україна отримає додаткових 7,3 млрд грн доходів у державний бюджет на фінансування ЗСУ, а додаткові $238 млн дадуть змогу побудувати десятки заводів, створити тисячі нових робочих місць.
Низка асоціацій розкритикувала ідею законопроєкту “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо розширення доступу пацієнтів до лікарських засобів, що підлягають закупівлі особою, уповноваженою на здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я, шляхом укладення договорів керованого доступу”, яка передбачала встановлення мита на експорт сої та ріпаку з України. На переконання бізнес-об`єднань, вони є дискримінаційними по відношенню до малих та середніх виробників, мають на меті збільшення прибутків переробників за рахунок малих і середніх аграріїв та порушують угоду про асоціацію Україна-ЄС.
Верховна Рада 18 червня не підтримала цю ініціативу.
Міжнародна фінансова корпорація (IFC) покриє ризики Креді Агріколь Банку (Київ) на EUR100 млн за новими кредитами бізнесу в різних секторах економіки – агробізнес, виробництво, енергетика та логістика, а також для підтримки енергетичної безпеки України.
Як повідомив банк на сайті, угоду про розподіл ризиків на EUR100 млн для активізації кредитування середнього та великого бізнесу у сферах агробізнесу, виробництва, енергетики та логістики, а також для підтримки енергетичної безпеки, підписано 11 липня 2025 року
Близько 30% кредитних коштів планується спрямувати на фінансування проєктів з виробництва відновлюваної енергії малого масштабу, впровадження кліматично виважених рішень у сільському господарстві та заходів з енергоефективності.
Програма реалізується за фінансової підтримки уряду Франції, Міністерства закордонних справ і справ Співдружності націй та розвитку Великої Британії в рамках Гарантійної платформи Групи Світового банку.
За даними Національного банку України, станом на 1 квітня 2025 року Креді Агркіоль Банк посідав 11-е місце за загальними активами серед 60 банків країни – 119,6 млрд грн, або 3,2% ринку.
Мережа продуктових супермаркетів Varus інвестує 150 млн грн у встановлення дахових сонячних електростанцій (СЕС) на 48 об’єктах зі 115, повідомив Українська рада торгових центрів (УРТЦ).
Згідно з повідомленням, загальна потужність СЕС сягне 4,8 тис. кВт*год, що дозволить генерувати понад 5 млн кВт електроенергії на рік. Строк окупності проєкту оцінюється у два роки.
Планова генерація складе 21% від річного споживання супермаркетів, економія щорічно становитиме 50 млн грн. Зазначається, що компанія обрала модель прямого споживання генерованої енергії через високу вартість систем накопичення. При цьому СЕС покриватиме 95% потреб в електроенергії супермаркетів у денний час.
У планах компанії – подальше розширення проєкту на всю мережу супермаркетів та вивчення можливості встановлення газових дизель-генераторів.
Як повідомлялося, Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) видав мережі Varus кредит у $25 млн на реконструкцію та модернізацію обладнання в існуючих магазинах, оренду нового складу, а також встановлення СЕС для зменшення залежності від електромережі.
Varus – національна мережа супермаркетів, представлена на ринку продуктового ритейлу України компанією “Омега”. Перший магазин мережі відкрито 2003 року в Дніпрі, загальна кількість – 114 супермаркетів у різних містах України та DarkStore у Києві. Мережа працює у декількох форматах: класичні супермаркети, магазини To Go та інтернет-магазин varus.ua.
За даними Opendatabot, власником ТОВ “Омега” є кіпрська “Вейгант ентерпрайзіс лімітед”, кінцевими бенефіціарами вказані Валерій Кіптик і Руслан Шостак.
Згідно з фінрезультатами компанії за 2024 рік, її виторг збільшився на 14,3% порівняно з попереднім роком і склала 20 млрд грн. Чистий прибуток підприємства зменшився на 80,9%, до 38,2 млн грн.
