Поставки свинцю та виробів із нього в Україну у січні-лютому 2025 року зросли у 8,7 рази – до $1,228 млн. Лише у лютому було імпортовано свинцю на $647 тис. Водночас експорт свинцю скоротився на 23,4% – до $1,346 млн.
Основне застосування свинець наразі знаходить у виробництві свинцево-кислотних акумуляторних батарей для автомобільної промисловості. Крім того, свинець застосовується для виготовлення куль і деяких сплавів.
MediGroup стає частиною фінської Mehiläinen в рамках найбільшої угоди на ринку приватної охорони здоров’я Центральної та Східної Європи
Фінська медична група Mehiläinen купує найбільшу мережу приватних медичних установ у Сербії MediGroup, що є найбільшою угодою у сфері приватної охорони здоров’я в Центральній і Східній Європі.
Компанія MediGroup, заснована 2013 року, охоплює 13 клінік, три пологові будинки, два лабораторні центри і три лабораторії по всій Сербії. Мережа надає широкий спектр медичних послуг, включно з діагностикою, амбулаторним і стаціонарним лікуванням.
Mehiläinen, провідний фінський оператор медичних послуг, уже присутній на ринках Швеції, Німеччини та Латвії. Купівля MediGroup відкриває для компанії можливість зміцнити позиції в Південно-Східній Європі та розширити доступ пацієнтів до високоякісного медичного обслуговування.
Директор Mehiläinen International Мікко Веттервірі зазначив, що цей крок відповідає стратегії компанії з міжнародної експансії та впровадження нових технологій у медицину. Він наголосив, що інвестиції в сербський ринок зумовлені його високим потенціалом зростання і зростаючим попитом на приватну охорону здоров’я.
Закриття угоди очікується після схвалення регулюючих органів. Надалі планується модернізація медичних центрів MediGroup, розширення спектра медичних послуг і впровадження цифрових технологій, якими вже користуються пацієнти Mehiläinen в інших країнах.
Джерело: https://t.me/relocationrs/737
Загальні витрати провідних вітчизняних виробників топ-100 лікарських засобів на компенсацію залишків дистриб’юторам після зниження відпускних цін з 1 березня перевищили 601,7 млн грн, свідчать дані, отримані агентством «Інтерфакс-Україна» від учасників фармринку.
Зокрема, за залишки товару, які на момент зниження цін уже було поставлено фармдистриб’юторам і аптекам, фармкомпанія «Фармак» виплатила 150,7 млн грн, «Дарниця» – 107 млн грн, Київський вітамінний завод (КВЗ) – 83 млн грн, «Артеруїм» – 78,08 млн грн, «Кусум-фарм» – 58,87 млн грн, «Юрія-Фарм» – 43,6 млн грн, «Інтерхім» – 28,45 млн грн, Борщагівський хімфармзавод (БХФЗ) – 26,04 млн грн, фармфірма «Віола» – 2,46 млн грн.
Загальний чистий збиток компаній від зниження цін перевищив 1,741 млрд грн.
За інформацією учасників фармринку, більшу частину подорожчання ліків за три воєнні роки створила аптечна ланка. Так, ціни виробника за три роки війни зросли на 18-45%, тоді як роздрібні ціни – на 79%, аптечні націнки в грошовому вираженні зросли на 125-340%.
Водночас учасники ринку зазначають, що на ринку після введення обмежень на маркетингові виплати почала фіксуватися тенденція до зростання роздрібних націнок з боку низки аптечних мереж на тлі зниження закупівельних цін. Таким чином, аптеки піднімають націнки до максимально дозволеного рівня, не маючи на це об’єктивних причин.
При цьому, коментуючи вплив зниження цін на розвиток аптечної мережі, оператори фармринку зазначають, що національна політика у сфері охорони здоров’я має враховувати оптимальну кількість аптек, а також щільність населення, попит, географію розташування. Водночас збільшення кількості аптек у містах за одночасного дефіциту персоналу є системною проблемою. Тож певна оптимізація мереж з урахуванням споживання та попиту може допомогти вирішити дефіцит кадрів, зменшити витрати та підвищити ефективність роботи.
Утім, учасники фармринку очікують від регуляторів оновлення механізмів прозорого ціноутворення та продовження реформи. Зокрема, вони обговорюють механізми реферування цін, правила прозорого маркетингу та регуляторного коригування цін.
Як повідомлялося, у лютому президент України Володимир Зеленський увів у дію рішення РНБО України від 12 лютого про додаткові заходи щодо забезпечення доступності лікарських засобів для українців. Згідно з цим рішенням, уряд, виробники та аптечні мережі визначать перелік 100 препаратів, на які з 1 березня знизять ціни на 30%. Також воно передбачає встановлення з 1 березня заборони на здійснення маркетингових послуг та послуг із просування лікарських засобів, пов’язаних із реалізацією лікарських засобів кінцевому споживачеві, до запровадження Кабінетом міністрів окремого реферування оптових цін на всі лікарські засоби.
Виконуючи рішення РНБО, вітчизняні виробники найпопулярніших лікарських засобів підписали декларацію про зниження на 30% цін на 100 найпопулярніших препаратів з 1 березня. Серед підписантів, зокрема, асоціація «Виробники ліків України» (АВЛУ) та фармкомпанії «Фармак», «Борщагівський хімфармзавод» (БХФЗ), «Дарниця», корпорація «Артеріум», Київський вітамінний завод, «Юрія-Фарм», «Інтерхім», «Кусум Фарм» і фармфарбріка «Віола».
Пізніше, у березні, МОЗ отримало додаткові пропозиції щодо зниження з 1 квітня цін на 273 препарати від 26 виробників, представлених у топ-100 найпопулярніших препаратів, ціни на які знизилися з 1 березня. Пропозиції щодо 273 препаратів подали «Фарма Старт» (компанія Асіпо), «Валартин Фарма», «Астрафарм», «Біофарма Плазма», «Інфузія», «Фармацевтична фірма «Здоров’я», Фармфірма «Віола», АТ «Лекхім», ПрАТ «Технолог», ТОВ «НВФ “Мікрохім”, “Новофарм-Біосинтез”, “Тернофарм”, “Лубнифарм”, “Фарматрейд”.
Додаток: Фінансові показники дев’яти виробників: баланс витрат і очікувань (у млн грн)
Джерело: Інтерфакс-Україна
Національна служба здоров’я України (НСЗУ) в березні 2025 року сплатила медичним закладам – надавачам первинної і спеціалізованої меддопомоги в рамках Програми медгарантій 13,517 млрд грн.
Як повідомляє НСЗУ, зокрема, вона сплатила за екстрену медичну допомогу 878,5 млн грн, за первинну меддопомогу – 1,896 млрд грн, за за надання пріоритетних послуг закладам спеціалізованої меддопомоги за лютий – 5,13 млрд грн.
Крім того, в березні НСЗУ сплатила клінікам за пакетом “Готовність та забезпечення надання медичної допомоги населенню, яке перебуває на території, де ведуться бойові дії” 146,3 млн грн, за пакетом “Перехідне фінансове забезпечення надання медичних послуг закладами охорони здоров’я” – 808,6 млн грн.
В березні НСЗУ також виплатила аптекам за програмою реімбурсації “Доступні ліки” 526,8 млн грн.
Як повідомлялося, в держбюджеті на 2025 рік на Програму медичних гарантій (ПМГ) передбачено понад 175,5 млрд грн. Зокрема, в межах ПМГ-2025 передбачено виділення понад 25 млрд грн на оплату медичних послуг на “первинці”, майже 11 млрд на екстрену медичну допомогу, понад 122 млрд грн на надання спеціалізованої, паліативної допомоги, зокрема понад 6 млрд грн на медичну реабілітацію.
В ПМГ-2025 збільшено тарифи на первинну медичну допомогу. Базова капітаційна ставка становитиме 844,4 грн замість 786,65 грн у 2024 році. Крім того, в ПМГ додано сільський коефіцієнт 1,1 до базової ставки.
Крім того, в ПМГ-2025 розширено програму реімбурсації “Доступні ліки” – її бюджет становитиме 6,6 млрд грн.
ПМГ-2025 охоплюватиме 44 пакети медичних послуг, зокрема два нових: радіоізотопна діагностика для діагностики онкологічних захворювань, зокрема ПЕТ-сканування, а також психосоціальна та психіатрична допомога з розвитком центрів ментального здоров’я і мобільних мультидисциплінарних команд для дорослих і дітей.
АТ “Дніпровський стрілковий завод” (ДнСЗ, Дніпро) 2024 року збільшив консолідований чистий дохід на 29,3% порівняно з 2023 роком – до 2 млрд 380 млн грн.
Згідно з консолідованим фінансовим звітом компанії, оприлюдненим на її сайті, чистий прибуток склав 540,41 млн грн (співпадає з раніше оприлюдненими попередніми даними), що на 5,2% більше за аналогічний показник 2023 року.
Від операційної діяльності завод отримав 647,75 млн грн прибутку – на 5% більше, а валовий прибуток збільшився на 11,6% – до 906,6 млн грн.
Власний капітал на початок поточного року складає 2 млрд 474 млн грн.
ДнСЗ за рік скоротив довгострокові зобов’язання на 22,3% – до 132,14 млн грн, поточні зросли незначно (на 3,6%) і склали 385,2 млн грн.
Спеціалізація ДнСЗ – виробництво та реалізація елементів верхньої будови колії: стрілкові переводи, глухі перетинання різних марок, та зрівнювальні пристрої. Продукція реалізується головним чином в
Україні та експортується до більш ніж восьми країн.
Згідно з інформацією у звіті, станом на кінець 2024 року 20,154% акцій АТ “ДнСЗ” належить Джонен Кепітал Лімітед (Кіпр), 5% володіє депутат міськради Дніпра Загід Краснов, його синам Руслану і Артему належить відповідно 10% і 11,228% акцій, ще 18,2959% – громадянці Ізраїлю Вікторії Корбан (сестра бізнесмена Геннадія Корбана – ІФ-У).
Серед акціонерів, що володіють понад 5% акцій АТ “ДнСЗ”, також голова правління Сергій Тараненко (майже 10%), Ірина Тараненко (8,658%), фіндиректор Валерій Крячко (7,3%).
Станом на 31 грудня 2024 року компанії належало 100% капіталу її дочірнього підприємства “Dnipro S&С Тrade” (Швейцарія).
Неконсолідований прибуток ДнСЗ у 2024 році зріс на 6,7% – до 544,2 млн грн за зростання виторгу на 31% – до 2 млрд 346 млн грн
Чисельність працівників заводу склала 622 чоловік (на 6 більше, ніж у 2023 році).
Як повідомлялось, на 26 березня було призначено загальні збори акціонерів АТ “ДнСЗ”, де, зокрема, було заплановано розподілити отриманий чистий прибуток – направити 420 млн грн на виплату дивідендів з розрахунку 1,65 тис. грн на одну акцію. Протокол зборів поки не оприлюднено.
Ціни на молоко в Україні продовжують знижуватися, станом на 25 березня середня закупівельна ціна молока ґатунку “екстра” становила 16,35 грн/кг (без ПДВ), що на 0,45 грн менше ніж місяць тому, повідомили в Асоціації виробників молока (АВМ).
Згідно повідомлення, молоко вищого ґатунку у середньому коштує 16,15 грн/кг (без ПДВ), що на 0,50 грн менше відносно минулого місяця, першого ґатунку – 15,65 грн/кг (без ПДВ, на 0,35 грн нижче).
Відповідно, середньовиважена ціна трьох ґатунків становить 16,20 грн/кг (без ПДВ), що на 0,40 грн менше ніж місяць тому.
“Закупівельні ціни в Україні продовжили рухатись вниз у другій половині березня. Однак, надлишки молока-сировини на ринку, які тиснуть на закупівельні ціни, зменшилися відносно першої половини березня через збільшення обсягів експорту молочної продукції з України та певне збільшення споживання всередині країни”, – зауважив аналітик АВМ Георгій Кухалейшвілі.
Він додав, що українські споживачі звикли до високих цін на молочні продукти. Споживання молочної продукції в Україні стимулюють молокопереробні заводи шляхом проведення акційних знижок на свої товари у торгівельних мережах. Рентабельність виробництва сухого знежиреного молока та вершкового масла покращилась, але у випадку сирного продукту та казеїну погіршилася.
У галузевій асоціації прогнозують, що станом на 1 квітня може відбутися незначне зниження ціни на молоко-сировину в Україні на 0,2-0,3 грн/кг.
У перерахунку на євро ціни на молоко-сировину в Україні вищі ніж у Новій Зеландії та країнах Південної Америки, які активно експортують свою молочну продукцію у країни Азії та Африки та конкурують с українськими та європейськими експортерами.
Спалах ящуру в Угорщині та Словаччині і ймовірність поширення хвороби на Польщу та Австрію створюють перспективи для подальшого зниження закупівельних цін. Молокопереробні підприємства Польщі та Австрії експортують значні обсяги молочних продуктів і, у разі карантину, вони можуть перейти на виробництво продукції тривалого зберігання, у тому числі вершкового масла чи сухого молока.
“Дані товари є ключовими статтями українського молочного експорту. Накопичення масла та сухого молока на складах в Європі може вплинути на зниження цін на аналогічну продукцію та молоко-сировину в Україні. Також існує ризик поширення ящуру в Україні з сусідніх країн, що може призвести до значних збитків для молочної галузі”, – попередили в АВМ.
В асоціації припускають, що фактором зниження цін на молоко-сировину в Україні може стати відміна 5 червня 2025 року з боку ЄС пільгового митного режиму для сільгосппродукції українського виробництва, у тому числі молочних продуктів. Відновлення мит, вірогідно, вплине на скорочення обсягів експорту молочних продуктів з України навіть у треті країни, оскільки їх постачання здійснюється через морські порти Польщі та Румунії.
“Скоріш за все, надлишки молока-сировини в Україні будуть збільшуватися, а закупівельні ціни йти вниз у разі розвитку подій за подібним сценарієм”, – резюмували в галузевому об`єднанні.
