АТ “Укрзалізниця” (УЗ) планує у 2024 році ввести в роботу 120 вагонів-зерновозів для звичайної та євроколії, повідомив директор департаменту комерційної роботи УЗ Геннадій Майданик на засіданні експортного офісу при УЗ у середу.
За його інформацією, нещодавно представлені вагони-хопери для перевезень колією 1520 і 1435 мм уже проходять випробування.
“До кінця року парк філії “Центр транспортної логістики” компанії планують поповнити 120 такими зерновозами. Основна перевага вагонів полягає в тому, що вони можуть прямувати територією України та за її межами без перевантаження”, – пояснив представник УЗ.
ТОВ “Картонно-паперова компанія” (Львів), великий український виробник картонних гільз і санітарно-гігієнічної продукції, у 2023 році збільшило обсяг виробництва на 7% до 2022 року – до 1 млрд 268,5 млн грн.
Згідно з наданими агентству “Інтерфакс-Україна” статистичними даними асоціації “УкрПапір”, у натуральних показниках компанія незначно скоротила випуск картонної продукції – до 26,4 тис. тонн, а паперу-основи для санітарно-гігієнічної продукції наростила на 12,6% – до майже 8 тис. тонн. Випуск туалетного паперу в рулончиках збільшився на 49%, склавши 6,1 млн шт.
Водночас у грудні компанія на 35,5% скоротила випуск паперу та картону порівняно з тим самим місяцем 2022 року – до 2 тис. тонн, що також майже на 35% менше за показник листопада минулого року.
ТОВ “Картонно-паперова компанія” випускає вироби та напівфабрикати з макулатурного картону (листи картону, куточки, гільзи), целюлози та переробленої макулатури (туалетний папір, рушники, серветки ТМ Papero). Постачає продукцію, зокрема, в країни ЄС.
Серед споживачів – корпорації “Біосфера”, “Артеріум”, компанія Nestle, концерн “Хлібпром”, кондфабрика “Ярич”.
Як повідомлялося, 2022 року фабрика, не зупиняючи роботу протягом року, збільшила обсяг товарної продукції на 51,5% порівняно з 2021 роком – до 1 млрд 186 млн грн. Чистий прибуток зріс утричі – до 263,7 млн грн.
Гірничо-металургійна група “Метінвест” з урахуванням асоційованих компаній і спільних підприємств у 2023 році перерахувала до бюджетів усіх рівнів в Україні 14,6 млрд грн податків і зборів.
Згідно з прес-релізом компанії в середу, в умовах повномасштабного російського вторгнення в Україну “Метінвест” залишається опорою економіки країни.
При цьому уточнюється, що серед найбільших за обсягом відрахувань – єдиний соціальний внесок, що становив 3,3 млрд грн, податок на прибуток – 3,2 млрд грн і податок на доходи фізичних осіб – понад 3 млрд грн.
Водночас українські підприємства “Метінвесту” минулого року збільшили плату за землю майже на 10% порівняно з 2022 роком – до 1,2 млрд грн. Також зросли виплати екологічного податку – до 608 млн грн.
Крім того, вагомим джерелом наповнення державного та місцевих бюджетів України у 2023 році стала плата за користування надрами в розмірі 2,2 млрд грн.
Генеральний директор групи “Метінвест” Юрій Риженков зазначив, що компанія пережила ще один надважкий рік війни. Незважаючи на серйозні виклики для країни загалом і українського бізнесу зокрема, їй вдалося вистояти і перебудувати роботу в нових умовах.
“Незважаючи на проблеми із завантаженням активів і морську блокаду агресором, незважаючи на втрату контролю над активами в Маріуполі, зупинку АКХЗ і значне зниження кількості персоналу через війну, “Метінвест”, як і раніше, залишається одним з найбільших платників податків в Україні. А відмова від належних компанії за законодавством податкових пільг дала змогу спрямувати додаткові кошти на ті напрямки, де це необхідно найбільше. Ми продовжуємо підтримувати українців і армію на шляху до перемоги і закликаємо кожен бізнес приєднатися і через податки, донати, допомогу ЗСУ та мирним жителям підтримувати Україну під час випробувань, які ми всі переживаємо зараз”, – наголосив топ-менеджер.
“Метінвест” є вертикально інтегрованою групою з видобувних і металургійних підприємств. Підприємства групи розташовані, в основному, в Донецькій, Луганській, Запорізькій і Дніпропетровській областях.
Основними акціонерами холдингу є група “СКМ” (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%), які спільно керують ним.
ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
ПАТ “Укрнафта” за 2023 рік сплатила понад 25,7 млрд грн податків, у т.ч. 4,36 млрд грн податку на прибуток, повідомив директор компанії Сергій Корецький.
“Кожен із нас, сплачуючи податки, допомагає силам оборони України в боротьбі зі спільним ворогом. Своєю чергою, кожна гривня, одержувана бюджетом, має перетворитися на якісні бронежилети, форму, дрони, зброю, боєприпаси та інші важливі закупівлі для армії. Сплачуючи податки, ми разом робимо найкращу інвестицію – у наше вільне майбутнє!” – написав він на своїй сторінці у Facebook.
Як повідомлялося, “Укрнафта” 2023 року збільшила видобуток нафти з конденсатом на 3% (на 39,9 тис. тонн) порівняно з 2022 роком – до 1 млн 409,9 тис. тонн, газу – на 5,8% (на 60,4 млн куб. м), до 1 млрд 97,4 млн куб. м.
“Укрнафта” ставить стратегічною метою до 2027 року подвоїти видобуток нафти і природного газу до 3 млн тонн і 2 млрд куб. м відповідно.
“Укрнафта” – найбільша нафтовидобувна компанія України, що є оператором національної мережі АЗС з 537 станцій, з яких діють 456.
Найбільшим акціонером “Укрнафти” є НАК “Нафтогаз України” з часткою 50%+1 акція. 5 листопада 2022 року ставка Верховного головнокомандувача ЗСУ ухвалила рішення про передачу державі на частку корпоративних прав компанії, що належала приватним власникам, якою зараз управляє Міноборони.
16 січня 2024 року Верховна Рада ухвалила Закон 10321-1 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо приведення деяких норм у відповідність із Законом України “Про Митний тариф України” та уточнення окремих положень», який серед іншого визначив нову товарну групу у Податковому кодексі «інші нікотиновмісні продукти для орального застосування». З 1 вересня 2024 року такі вироби, як нікотинові снюси, представлені в Україні, зокрема, брендом «VELO» (British American Tobacco), будуть оподатковуватися на рівні 2 836 грн за кілограм.
«Громадська організація «Центр громадянського представництва «Життя» вітає такі нововведення, адже шкідлива наркотична продукція має оподатковуватися, зокрема для зниження її цінової доступності дітям. Разом з цим, на сьогодні Уряд України демонструє бездіяльність щодо захисту населення від шкоди нікотинових снюсів таких як «VELO», — наголосив Дмитро Купира, виконавчий директор ГО «Життя».
Закон № 481/95-ВР визначає, що тютюнові вироби — сигарети з фільтром або без фільтру, цигарки, сигари, сигарили, а також люльковий, нюхальний, смоктальний, жувальний тютюн, махорка та інші вироби з тютюну чи його замінників для куріння, нюхання, смоктання, жування чи вдихання без горіння шляхом нагрівання.
Закон № 2899-IV дає визначення замінникам тютюну — засоби, які за впливом на здоров’я людини відповідають тютюну, але не містять тютюну.
Незважаючи на чинну законодавчу базу, відповідні державні органи не забезпечують належну реалізацію законодавства, внаслідок чого нікотинові снюси вільно продаються неповнолітнім, агресивно рекламуються та не мають медичних попереджень про шкоду для здоровʼя. Натомість тютюнова компанія British American Tobacco недобросовісно позиціонує нікотиновий снюс «VELO» як харчовий продукт.
ГО «Життя» вимагає застосувати до нікотинових снюсів всі вимоги антитютюнового законодавства як до тютюнового виробу.
Опитування дорослого населення, проведене в квітні 2023 року Київським міжнародним інститутом соціології на замовлення ВООЗ, демонструє, що поширеність вживання нікотинових снюсів повністю сконцентрована у віковій категорівї 18-29 років (0,9%). Інформація щодо вживання серед неповнолітніх наразі відсутня. У той же час поширеність вживання тютюну та нікотину серед молоді 18-29 років становить 36,1%. Це свідчить про те, що саме молодь є цільовою аудиторією тютюнових компаній, які створюють нові продукти для вживання тютюну та нікотину. Тому вкрай важливо, аби антитютюнове законодавство було комплексним та не створювало лазівок для тютюнової індустрії.
Дана статистика також демонструє, що Україні необхідно вчасно реагувати на нові виклики та впроваджувати обмеження на новітні тютюнові та нікотинові вироби, аби тютюнова індустрія не мала правового поля для просування вбивчої продукції.
Нагадаємо, щороку в Україні від хвороб, спричинених курінням, помирає 130 тисяч українців. 325 тисяч українців живуть неповноцінне життя та втрачають працездатність через тютюн та нікотин. А українська економіка щороку втрачає близько 3,2% ВВП через витрати на лікування хвороб – наслідків вживання тютюнових та нікотинових виробів, втрату працездатності українців та передчасну смерть частини з них.
АТ “Укртрансгаз” планує інвестувати в розвиток сховищ природного газу в 2024 році 998,277 млн грн відповідно до плану розвитку газосховищ на 2024-2033 роки, затвердженого Нацкомісією, що здійснює держрегулювання у сферах енергетики і комунальних послуг (НКРЕКП) на засіданні у вівторок.
“Ми рухаємося в напрямку до 100%-вого виконання інвестиційних програм загалом”, – заявив на засіданні голова “Укртрансгазу” Роман Малютін.
За його словами, затверджений план передбачає реконструкцію та будівництво об’єктів основних засобів технологічних процесів у системі зберігання газу, розвиток об’єктів безпеки критичної інфраструктури, включно з кібербезпекою, а також інформаційних технологій.
Відповідно до документа, компанія має намір вкласти цього року 472,355 млн грн – в експлуатацію газосховищ, 415,988 млн грн – у розвиток підземних сховищ газу, 66,442 млн грн – у модернізацію та закупівлю транспортних засобів, спеціальних машин і механізмів, 27,413 млн грн – у придбання приладів діагностики та обстеження та інших приладів і 16,079 млн грн – у будівлі виробничого та адміністративного призначення.
Загалом план розвитку газосховищ на 2024-2033 роки “Укртрансгазу” передбачає вкладення 14 млрд 534,148 млн грн.
