У червні 2025 року громадяни України посіли друге місце за кількістю придбаної нерухомості в Туреччині серед іноземних громадян. Про це свідчать свіжі дані Статистичного інституту Туреччини (TÜİK). Згідно з опублікованою інформацією, українці придбали 111 об’єктів нерухомості, поступившись лише росіянам, які традиційно залишаються головними іноземними інвесторами в турецький ринок житла — 326 угод за місяць.
На третьому місці опинилися громадяни Ірану (109), далі йдуть Ірак (97), Німеччина (95), Азербайджан (71), Казахстан (66), Китай (54), США (41) і Палестина (40).
Експерти пов’язують зростання інтересу до турецької нерухомості з наступними факторами:
Безвізовий режим і розвинене авіасполучення між Україною і Туреччиною;
Відносно низький поріг входу: вартість житла в Анталії, Аланії та Мерсині залишається привабливою в порівнянні з європейським ринком;
Можливість використовувати житло як засіб збереження капіталу і варіант евакуаційної адреси в умовах триваючої війни.
Крім того, в червні Туреччина зафіксувала приплив покупців з України у зв’язку з активним туристичним сезоном і інвесторами, які бажають отримати орендний дохід у валюті.
Незважаючи на загальне зниження покупок нерухомості росіянами в порівнянні з піковими значеннями 2022-2023 років, росіяни в червні 2025 року знову стали найбільшими іноземними покупцями в Туреччині. Це підтверджує триваючий тренд релокації, в тому числі у форматі постійного або тимчасового проживання на тлі міжнародної ізоляції РФ.
З урахуванням поточних геополітичних умов і привабливості турецького ринку, Україна може зберегти високі позиції в рейтингу іноземних покупців нерухомості в Туреччині і в найближчі місяці. При цьому очікується пожвавлення інтересу і з боку країн Центральної Азії та Близького Сходу.
В цілому Туреччина залишається одним з провідних напрямків для інвестицій в нерухомість серед громадян пострадянського простору.
За інформацією, що з’явилася в українських ЗМІ, екс-секретар Ради національної безпеки і оборони (РНБО) України Олександр Литвиненко може стати наступним послом України в Сербії. Про це повідомив депутат Верховної Ради Олексій Гончаренко у своєму Telegram-каналі, посилаючись на джерела в президентській адміністрації.
Повідомляється, що найближчим часом Володимир Зеленський своїм указом затвердить призначення Литвиненка на дипломатичну місію в Белграді.
Офіційного підтвердження з боку Офісу президента або МЗС України поки не надходило.
Олександр Валерійович Литвиненко, який народився 27 квітня 1972 року в Києві, — український державний і громадський діяч.
Освіта: закінчив інститут криптографії, зв’язку та інформатики Академії ФСБ Росії (1994), отримав наукові ступені в Києві та Лондоні.
Кар’єру розпочав в СБУ (1994–1998), потім обіймав посади в РНБО, Службі безпеки та в Національному інституті стратегічних досліджень.
У 2021–2024 роках очолював Службу зовнішньої розвідки України.
26 березня 2024 року указом президента став секретарем РНБО, обіймав цю посаду до липня 2025 року, після чого був звільнений з неї.
Литвиненко — доктор політичних наук, професор, генерал-майор, заслужений діяч науки і техніки України.
За словами Володимира Зеленського, Литвиненко — «професіонал з прекрасною репутацією», а сам він — ключова фігура у формуванні дипломатичних стратегій.
Очікується, що після підписання указу призначення буде направлено до Скупщини Сербії на узгодження. Якщо кандидатура буде затверджена, Олександру Литвиненку доведеться очолити українське дипломатичне представництво в Белграді.
Основне завдання — зміцнення двостороннього політичного та економічного діалогу, посилення позицій України на Балканах і просування теми європейської інтеграції.
Призначення Олександра Литвиненка на посаду посла України в Сербії відображає прагнення Києва посилити дипломатичну присутність на Балканах. Його досвід роботи в РНБО, ЗВР та стратегічних інститутах робить його сильною кандидатурою для зміцнення українсько-сербських відносин.
Джерело – t.me/relocationrs
Група вихованців дитячо-юнацької спортивної школи вирушила на міжнародні спортивні збори до Республіки Сербія. Як повідомили в Беріславській районній військовій адміністрації, участь у поїздці взяли 14 дітей віком від 10 до 15 років, а також троє тренерів. У програмі — тренування, майстер-класи та культурний обмін із сербськими спортсменами.
Проєкт реалізується за підтримки фонду Save the Children, Міністерства молоді та спорту України, а також у партнерстві з сербськими спортивними організаціями. Мета — оздоровлення, спортивна інтеграція та психологічна підтримка дітей.
Організатори підкреслюють, що це вже не перша подібна ініціатива, і висловили надію на подальший розвиток партнерств, включаючи можливі візити сербських спортсменів до України після стабілізації ситуації.
Бериславська адміністрація та керівництво школи висловлюють подяку:
Посольству України в Сербії — за дипломатичне сприяння;
фонду Save the Children — за підтримку;
сербській приймаючій стороні — за теплий прийом і турботу.
«Такі ініціативи дарують дітям не тільки спорт, а й віру в майбутнє», — зазначили в адміністрації.
Джерело – https://t.me/relocationrs
14 липня ціна біткоїна вперше в історії перевищила позначку у $120 000, досягнувши піку $122 571. Після цього котирування стабілізувалися біля рівня $121 950. За добу зростання становило близько 2–3%, а з початку року — майже 29%. Аналітики пояснюють динаміку масованим припливом капіталу у біржові фонди на базі біткоїна (BTC-ETF) — понад $1 мільярд щодня — та сприятливими очікуваннями щодо регулювання. Йдеться про активні дебати навколо законопроєкту Genius Act та обговорення в рамках Crypto Week.
Інституційні гравці, включно з такими гігантами, як BlackRock і Bitwise, демонструють небачену активність: за період із січня по липень чистий приплив коштів у криптовалютні продукти перевищив $14,4 мільярда. Біткоїн дедалі частіше трактується як цифровий аналог золота — «запас прочності» в умовах фінансової волатильності. Технічний аналіз вказує на потенціал зростання до рівня $125 000–131 000 у найближчі тижні. За стабільного тренду ціна може досягнути $200–250 тисяч до кінця року.
Не відстає і ефіріум. ETH оновив п’ятимісячний максимум, піднявшись до рівня $3 060. Відкритий інтерес за ф’ючерсами на ефіріум сягнув $14,25 мільярда, а обсяги ETF-припливів перевищили $1 мільярд. Прогностичні моделі, побудовані на основі ШІ, бачать ETH у діапазоні $3 000–3 200 протягом липня.
На ринку альткоїнів також спостерігається позитивна динаміка. XRP піднявся вище $2,80 — це приріст у 6–7% за тиждень. Технічна картина демонструє прорив із формації «падаючого клина», що відкриває шлях до $3, а можливо й до $4,35 уже в липні. Solana торгується на рівнях $160–167, з потенціалом до $186–200, тоді як Cardano (ADA) перебуває поблизу позначки $0,725 і демонструє висхідний тренд до $0,77. Серед інвесторів зростає інтерес до таких активів, як CELO і DOGE, а також до нових стейкінг-ETF — зокрема на базі Solana.
Загальна капіталізація крипторинку наближається до $3,8 трильйона. Незважаючи на геополітичну нестабільність, ринок демонструє чітко виражений бичачий тренд. Цифрові ініціативи центральних банків, включно з пілотами цифрових валют (CBDC) в Австралії, створюють сприятливий фон для подальшого зростання криптоактивів. На цьому тлі біткоїн дедалі активніше закріплює статус резервного активу, що підштовхує великі інститути та компанії виводити значні суми з традиційних активів на користь цифрових.
Адвокатське об’єднання «Barristers» підписало меморандум про співпрацю з громадськими організаціями «Кавказький союз» та «Міжнародний інститут досліджень Кавказу» з метою надання правової підтримки представникам кавказької діаспори в Україні.
Згідно з повідомленням компанії, підписання документа стало відповіддю на виклики, з якими стикаються вихідці з Кавказу, що протягом останніх десятиліть борються проти російської агресії. Як зазначив партнер АО «Barristers» Юрій Радзієвський, адвокати спеціалізуються на кримінально-правовому захисті, зокрема у справах, де йдеться про політично мотивовані переслідування.
«З 2014 по 2022 роки в Україні вже були випадки затримання та екстрадиції бійців кавказького походження за запитами РФ. Ми не допустимо повторення подібної практики», — наголосив він на пресконференції в агентстві “Інтерфакс-Україна” в четвер.
Інший партнер АО «Barristers» Олексій Шевчук заявив, що підтримка народів Кавказу є частиною ширшої боротьби за свободу. «Вільний Кавказ — це союз борців за незалежність, які пліч-о-пліч з українцями захищають право бути вільними. Ми публічно заявляємо про нашу підтримку цієї боротьби», — сказав він.
Голова ГО «Кавказький союз» Джабраіл Мірзоєв наголосив на важливості юридичної допомоги, зокрема в контексті репресій та політичних переслідувань. «Ця команда адвокатів допоможе зберегти життя багатьох борців», — заявив він.
У свою чергу, керівник ГО «Міжнародний інститут досліджень Кавказу» Костянтин Салій підкреслив роль незалежної наукової платформи, яка дозволить кавказьким дослідникам вільно працювати й публікувати правдиві матеріали. Він також зазначив важливість захисту науковців та активістів від звинувачень у «екстремізмі» з боку РФ: «В Україні можна доводити свою правоту, спираючись на адвокатів, які знають, як захищати».
Учасники ініціативи вважають, що підписаний меморандум стане важливою віхою у справі захисту прав представників кавказьких народів в умовах триваючої агресії Росії.
За підсумками літнього звіту Eastern European Construction Forecasting Association (EECFA) 2025 року формується значне розшарування будівельної динаміки по регіонах.
Наводимо оновлений огляд по країнах:
• Туреччина: прогнозується значне зростання на ~19 %, підстьобуване великими інфраструктурними та держсубсидованими будівельними проектами.
• Румунія: очікується зростання обсягу галузі на ~15 %, завдяки житловим прогнозам і підтримці від ЄС.
• Болгарія: стійке зростання на ~8,5 %, засноване на об’єктах інфраструктури та цивільного будівництва.
• Словенія: помірне, але стабільне зростання — ~7 %, незважаючи на попереднє зниження.
• Сербія: продовжить стабільне зростання — ~близько 5 %, завдяки великим об’єктам, включаючи EXPO 2027, а також транспортним і житловим ініціативам.
• Україна: незважаючи на війну, прогноз позитивний, за рахунок масштабних відновлювальних та інфраструктурних програм.
• Хорватія: очікуваний помірний приріст ~2,3 %.
Країни з падінням або стагнацією
• Північна Македонія: прогнозує спад на ~3,4 %, через уповільнення інвестицій.
• Боснія і Герцеговина: зниження обсягів до ~–6,2 %, що відображає економічні труднощі.
• Албанія: очікується різке падіння до ~–7,9 % через слабкий інвестпотенціал і невизначену економіку.
EECFA (Eastern European Construction Forecasting Association) — це асоціація, яка публікує піврічні огляди та прогнози щодо будівельних ринків регіону.
В огляд включені держави Південно-Східної Європи, ЄС і країни з перехідною економікою. Прогноз охоплює як житлове, так і інфраструктурне будівництво, а також проекти в сфері охорони здоров’я, освіти та промисловості.
