Інститут ветеранів «Архітектура Стійкості» відкриває можливості для:
Формати навчання: денна, заочна, онлайн.
Працюємо з громадами по всій Україні.
Індивідуальний супровід від вступу — до працевлаштування.
Запрошуємо всіх бажаючих на онлайн або офлайн-зустрічі з нашою командою. Ми розповімо:
▪️ як подати заяву
▪️ які пільги мають ветерани та їх діти
▪️ як отримати компенсацію за навчання
▪️ які освітні програми найбільш актуальні для відбудови
Деталі програм:
www.Veterano.info
Напиши нам або залиш заявку на сайті:
+38 073 94 96 179
+38 050 22 35 182
+38 067 49 81 098
center@uvc.in.net
veterano@knuba.edu.ua
Керівник: Артем Гончаренко – +38 073 177 72 73
Разом будуємо майбутнє. Почни з освіти вже сьогодні!
Університети партнери-учасники:
• Київський національний університет будівництва і архітектури
• Національний університет фізичного виховання і спорту України (НУФВСУ) — ключова установа, на базі якої створено навчально-реабілітаційний центр для ветеранів.
• Західноукраїнський національний університет
• Національний університет “Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка”
• Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника
• Національний університет біоресурсів і природокористування України
• Дрогобицький національний педагогічний університет
*Під «безоплатним навчанням» мається на увазі участь у державних програмах компенсації, грантах, стипендіях і підтримці від роботодавців.
Важливо: вступ під час базової вступної кампанії в стандартних термінах.
Під час весняного наступу російські війська встановили контроль над одним із найбільш перспективних родовищ літію в Україні — Шевченківським, розташованим на території Донеччини. Це родовище раніше перебувало у розробці американської компанії з критичних мінералів і розглядалося як один із наріжних каменів економічного партнерства між Києвом і Вашингтоном у сфері стратегічних ресурсів. Його захоплення створює серйозні ризики для реалізації спільних планів і вже викликає занепокоєння серед західних інвесторів.
Шевченківське родовище містить великі поклади сподумену — мінералу, з якого добувають літій, незамінний у виробництві акумуляторів для електромобілів та систем зберігання енергії. Україна раніше уклала з США рамкову угоду про співпрацю у сфері критичної сировини, зокрема щодо розвитку внутрішнього видобутку літію, титану та рідкоземельних елементів, необхідних для «зеленої» трансформації економіки Заходу. Угода передбачала залучення інвестицій до розробки українських надр. Утім, після того як Шевченківське опинилося в зоні контролю Росії, потенційна співпраця опинилася під загрозою.
Мирослав Жернов, директор компанії, що володіє ліцензією на родовище, у коментарі The New York Times підтвердив втрату контролю над активом. За його словами, бої за родовище тривали кілька тижнів: «Було дуже гаряче. Вони бомбардували з усього, що мали. І тепер вони там». Жернов вважає, що втрата Шевченківського родовища — це лише початок: «Якщо росіяни просунуться далі, вони контролюватимуть дедалі більше родовищ».
Журналісти The New York Times повідомляють, що на території, захопленій російськими військами, вже з’явилися ознаки активності: проводиться оцінка запасів і можлива підготовка до майбутнього видобутку. Таким чином, контроль над літієм може стати для Кремля не лише військовою, а й геоекономічною перевагою. Видання зазначає, що Росія вже використовує у своїй політиці важелі впливу на глобальні ланцюги постачання сировини, зокрема в галузі урану.
Попри те що Україна має ще два великих літієвих родовища у західній частині країни, саме Шевченківське вважалося одним з найбільш перспективних, оскільки містить до 90 % сподумену у порівнянні з іншими покладами. У мирний час розробка цього об’єкта могла стати не лише джерелом доходу, а й важелем для інтеграції України у західні ринки стратегічних ресурсів.
Колишній голова Державної служби геології та надр Роман Опімах пояснив, що в умовах війни подібні інвестиції перебувають під величезним ризиком. «Безпека і контроль над родовищем — головна передумова. Військова загроза відлякує інвесторів, і захоплення такого об’єкта фактично нівелює будь-які наміри щодо його розробки у найближчому майбутньому», — сказав він.
Оглядачі також зауважують, що війна дедалі більше набуває рис економічного конфлікту. Росія не лише нищить інфраструктуру, а й активно полює на ресурси, які можуть бути корисними їй самій або які потенційно могли б зміцнити Україну. Контроль над літієвими родовищами відкриває можливість тиску на західні корпорації і формує нові залежності у глобальному розподілі ресурсів.
Жернов, попри втрату активу, заявив, що його компанія не відмовляється від інвестицій в Україну і вивчає інші можливості. Але він визнав, що ситуація суттєво змінила оцінки ризиків. «Раніше ми бачили цей проєкт як рушій економічного зростання. Тепер — це лише ще один фронт війни», — підсумував він.
Раніше інформаційно-аналітичний центр Experts Club зробив детальний відеоаналіз про перспективи видобутку рідкісноземельних елементів в Україні, –
Упродовж останніх трьох десятиліть галузь свинарства залишалася однією з найважливіших складових світового аграрного виробництва. Вона відігравала ключову роль у забезпеченні населення тваринним білком, формувала експортні потоки в Азії та Європі й водночас залишалася вразливою до глобальних епідеміологічних ризиків. Аналітики Experts Club дослідили зміни у світовому поголів’ї свиней за період із 1990 по 2023 рік.
“Свинарство — це галузь, де економіка тісно переплетена з біологічними ризиками. Воно надзвичайно прибуткове в умовах стабільності, але миттєво страждає від будь-яких порушень у ветеринарному чи логістичному ланцюгу”, — зазначив Максим Уракін, кандидат економічних наук та засновник інформаційно-аналітичного центру Experts Club.
На початку 1990-х років загальне поголів’я свиней у світі впевнено зростало, особливо в Китаї, який став найбільшим виробником і споживачем свинини. Масове індустріальне виробництво, урбанізація та високий попит на м’ясо в Азійсько-Тихоокеанському регіоні стимулювали розширення потужностей. До середини 2010-х років галузь перебувала на своєму піку: в окремі роки кількість свиней у світі перевищувала мільярд голів. Така динаміка відображала успішну комерціалізацію галузі в Китаї, В’єтнамі, Бразилії, США, Німеччині та Іспанії.
Проте після 2018 року світове свинарство зіткнулося з одним із наймасштабніших викликів за останні десятиліття — пандемією африканської чуми свиней (АЧС). Епізоотія, що почалася у Китаї, поширилася на десятки країн і призвела до масового скорочення поголів’я. Лише у Китаї за оцінками було знищено понад 100 мільйонів свиней. Це спричинило дефіцит м’яса на глобальному ринку, зростання цін, кризу кормових ланцюгів і переорієнтацію міжнародної торгівлі.
“Після удару АЧС Китай почав активно реформувати структуру свинарства, переходячи від дрібних фермерських господарств до великих біозахищених комплексів. Це вплинуло і на глобальний ринок, оскільки попит на безпечне та контрольоване м’ясо різко зріс”, — пояснив Уракін.
Європа у свою чергу опинилася під тиском екологічного законодавства та зростаючих вимог до утримання тварин. У Нідерландах, Данії, Німеччині спостерігалося скорочення галузі не лише через хвороби, а й через політичне рішення зменшити викиди метану та нітратів. У Північній Америці ситуація залишалася стабільною, хоча й під впливом тарифних війн, особливо у відносинах США з Китаєм.
На сьогодні світове свинарство частково оговталося, однак залишилося у фазі перебудови. Китай поступово відновлює поголів’я, проте на нових засадах — із суворим контролем біозахисту, генетики та інвестицій у інновації. Водночас дедалі більше країн інвестують у альтернативні білки — культивоване м’ясо, рослинні аналоги свинини, що формує довгострокові ризики для традиційної галузі.
“Майбутнє свинарства — це симбіоз біотехнологій, сталого менеджменту та ветеринарної надійності. Хто не зможе адаптуватися — втратить ринок”, — підсумував Максим Уракін.
Детальний аналіз ситуації на ринку свинини та візуалізація світових трендів — у спеціальному відеоогляді на YouTube-каналі Experts Club.
Запровадження Міністерством освіти і науки України нових заліків з української та іноземної мов для аспірантів порушує їхні права і буде оскаржено в судовому порядку, заявляє аспірант, голова благодійної організації “Благодійний фонд “Змінимо наші життя” Роман Сергієнко.
“Аспіранти вже понад рік працюють над захистом своїх законних і конституційних прав. Тому що торішня ініціатива Міністерства освіти і науки України, яка мала на меті запровадження додаткових заходів контролю для аспірантів, які вже навчаються, має доволі загрозливий характер для науки України і має на меті порушення законодавства та конституційних прав громадян України, конституційних прав науковців у тій їх частині, які не можуть бути обмежені під час дії правового режиму воєнного стану”, – сказав Сергієнко під час пресконференції на тему “Питання доцільності та законності ініціатив уряду та Міністерства освіти і науки України щодо аспірантів”.
За його словами, це вже третя спроба аспірантів захистити свої права, перші дві були відхилені. “У чому суть проблеми. У тому, що цей єдиний державний залік, який Міністерство освіти і науки України хоче запровадити для аспірантів, які завершили навчання на другому курсі… з української та іноземної мов, хоча цей вид контролю не передбачений ні навчальними програмами, ні жодним документом”, – зазначив аспірант.
Сергієнко зазначає, що запровадження додаткового заходу контролю в такому вигляді порушує конституційні права та законні права аспірантів, закони України “Про освіту”, “Про вищу освіту”. Також можливість запровадження контролю у вигляді єдиного державного заліку з української та іноземної мов не передбачена Національною рамкою кваліфікацій, оскільки це лише опис, який не передбачає запровадження додаткових контрольних заходів.
“Тому ми були змушені цього року звернутися з позовом до суду щодо скасування ухваленої Кабінетом Міністрів України постанови для того, щоб захистити права аспірантів”, – сказав він.
Адвокат, старший партнер адвокатського об’єднання “Кравець і партнери” Ростислав Кравець заявив про “системну діяльність Міністерства освіти на знищення науки й освіти в Україні”.
“На сьогодні у нас досить дивна ситуація з Міністерством освіти і науки, де сам міністр заявляє, що освіта використовується з єдиною метою, як я розумію, не для здобуття якихось знань, досягнень, розвитку науки, прогресу України, а виключно з метою ухилення від військової служби. Причому це робиться досить виклично, відкрито”, – сказав Кравець під час пресконференції.
Оскільки ці ініціативи Міністерства освіти фактично не спрямовані на розвиток науки в Україні і несуть за собою порушення конституційних прав і свобод громадян, було ухвалене рішення оскаржити ці дії в судовому порядку і просити суд визнати протиправною та недійсною постанову Кабінету Міністрів України від 08.04.2025 р. №426 у частині тих змін, які спрямовані на порушення прав і свобод аспірантів, зазначалося під час пресконференції.
Також у парламенті організовано збір підписів серед народних депутатів під колективним зверненням до прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля.
Джерело – Інтерфакс-Україна
У мережу витекло 16 млрд актуальних паролів, включаючи доступ до Apple, Google і Facebook
Згідно з Forbes, дослідники з Cybernews зафіксували унікальний витік — понад 16 млрд актуальних пар логінів і паролів на ділянках, що включають Apple, Google, Facebook та інші сервіси.
Це найбільший витік в історії: 30 різних баз, у кожній від десятків мільйонів до 3,5 млрд записів. Близько 184 млн облікових записів з попередніх витоків вже були відомі, все інше — нова, «свіжа» і вразлива інформація.
Дані придатні для миттєвих фішингових атак і зломів акаунтів — структури логін-пароль вже готові до використання. Це не старі витоки, а нові, свіжі списки, які активно продаються на темних форумах.
Що радять експерти:
• змінити паролі до всіх важливих онлайн-акаунтів (Google, Apple, соцмережі, пошта тощо),
• увімкнути двофакторну аутентифікацію (2FA) — через SMS, додаток-генератор кодів або апаратні ключі,
• перейти на passkeys — пароль less-логін, захищений біометрією або PIN, рекомендований Google, Meta,
• використовувати менеджер паролів для генерації довгих унікальних комбінацій і їх безпечного зберігання,
• не переходити за посиланнями з неперевірених SMS, e‑mail і месенджерів, щоб уникнути фішингу.
Навіть старі паролі (навіть «12345678») все ще актуальні — вони часто використовуються в подібних зливах. Після витоків багато хто не змінює їх вчасно: згідно з дослідженням, лише ~33 % користувачів оновлюють пароль після інциденту — і лише 13 % роблять це за 3 місяці.
Обсяг ринку людиноподібних роботів у світі може до 2050 року зрости до $1,4-1,7 трлн, вважають аналітики UBS. За їхніми оцінками, через 10 років ринок поповниться 2 млн таких роботів, а до 2050 року їхня кількість може досягти 300 млн, що допоможе вирішити проблему нестачі робочої сили.
Доцільність використання роботів обумовлена старінням населення, нестачею трудових ресурсів і низьким зростанням продуктивності праці в сфері послуг, відзначається в новій доповіді UBS.
При цьому аналітики банку очікують, що переломний момент, після якого почнеться стрімке поширення антропоморфних роботів, настане не раніше 2030 року.
«Ми бачимо деякі перешкоди, які доведеться подолати, перш ніж виробництво почне набирати обертів, – пишуть вони. – Вони пов’язані з розвитком ШІ, формуванням масивів даних, а також регулюванням».
У найближчі 20 років ціни на людиноподібних роботів і вартість їх експлуатації можуть знизитися більш ніж на 70%, чому сприятимуть зростання обсягів виробництва, а також вдосконалення ланцюжків поставок, вважають в UBS.
Розвиток сектора принесе значну вигоду компаніям, що займаються автоматизацією, виробникам автомобільних компонентів, напівпровідників і акумуляторних батарей, а також постачальникам рідкоземельних металів.
За оцінками UBS, виробництво 86 млн людиноподібних роботів у 2050 році забезпечить додаткові доходи в розмірі $400 млрд ринку автоматизації та в розмірі $7 млрд ринку рідкісноземельних металів, що перевищує показники 2025 року в чотири рази та вдвічі відповідно.
Детальніше про перспективи видобутку рідкісноземельних елементів в Україні (без яких неможливе створення роботів) можна дізнатися з відео аналітичного центру Experts Club – Світовий ринок людиноподібних роботів може скласти $1,7 трлн до 2050 року.
