23 березня в Ісламському культурному центрі столиці відбувся урочистий Іфтар на честь священного місяця Рамадану та відзначення Дня Пакистану. Ця подія стала місцем зустрічі громадян Пакистану, які проживають в Україні, а також інших поважних гостей.
Захід розпочався з традиційної молитви, після чого Надзвичайний та Повноважний Посол Ісламської Республіки Пакистан генерал-майор (у відставці) Й.В. Надір Хан виступив з промовою, в якій зацитував основні тези зі звернення до пакистанської нації президента республіки Асіфа Алі Зардарі.
Президент Пакистану у своєму зверненні підкреслив значення історичної “Резолюції Пакистану” 1940 року, яка поклала початок формуванню незалежної держави. Він згадав про невтомні зусилля та жертви предків заради здобуття свободи та вказав на важливість єдності та спільних зусиль у подоланні сучасних викликів, таких як інфляція, безробіття та тероризм.
Підкресливши відданість демократичним цінностям та економічному відновленню, Президент також закликав громадян об’єднатися заради майбутнього, що “сповнене миру, прогресу та стабільності”.
“Працюймо заради Пакистану, який об’єднаний навколо спільних цінностей”, – наголосив він, закликавши будувати державу, в якій не існує розбіжностей, а панує єдність.
Ісламська Республіка Пакистан визнала незалежність України 31 грудня 1991 року. 16 березня 1992 року було встановлено дипломатичні відносини між Україною та Пакистаном. Посольство Пакистану функціонує в Києві з жовтня 1997 року.
Джерело фото: https://www.facebook.com/UkrDiplomatic
23 березня 2024 року Посольство Ісламської Республіки Пакистан в Україні провело урочисту церемонію підняття державного прапора з нагоди Дня Пакистану.
Щороку 23 березня пакистанці святкують прийняття Всеіндійською мусульманською лігою в місті Лахор «Пакистанської резолюції» 1940 року про створення незалежної держави для мусульман.
Відтоді боротьба за створення Пакистану посилилася і лише через сім років після ухвалення Пакистанської резолюції 14 серпня 1947 року виник Пакистан.
Після читання Священного Корану Надзвичайний і Повноважний Посол Ісламської Республіки Пакистан Й.В. генерал-майор (у відставці) Надір Хан підняв державний прапор під час виконання національного гімну Пакистану.
Також були зачитані послання Президента Пакистану пана Асіфа Алі Зардарі, Прем’єр-міністра пана Шахбаза Шаріфа та Міністра закордонних справ Пакистану пана Мохаммада Ішака Дара.
Церемонія завершилася молитвою за благополуччя та процвітання народу Пакистану, мусульманської умми та людства, а також за повернення миру та процвітання України.
Ісламська Республіка Пакистан визнала незалежність України 31 грудня 1991 року. 16 березня 1992 року було встановлено дипломатичні відносини між Україною та Пакистаном. Посольство Пакистану функціонує в Києві з жовтня 1997 року.
Джерело фото: https://www.facebook.com/UkrDiplomatic
Міжнародний валютний фонд (МВФ) за підсумками третього перегляду програми розширеного фінансування EFF України, як і раніше, вважає базовим сценарієм завершення активних бойових дій у 2024 році, водночас в оновленому негативному сценарії, де зберігається припущення щодо інтенсивнішої війни, що триватиме і 2025 року, Фонд дещо поліпшив макропрогноз.
“Якщо припустити, що шок почнеться в другому кварталі 2024 року, то 2024 року скорочення економіки сягне 4% порівняно зі зростанням у базовому сценарії в 3-4%. Очікується, що триваліша й інтенсивніша війна матиме істотний вплив на економічні настрої, темпи повернення мігрантів, потреби в бюджетних витратах і експортний потенціал”, – ідеться в матеріалах МВФ, опублікованих на його сайті.
За його оцінками, інфляція 2024 року в такому негативному сценарії також буде вищою – 10% порівняно з 8,5% у базовому сценарії.
Водночас у грудні минулого року, після другого перегляду програми, МВФ у негативному сценарії на 2024 рік очікував зниження ВВП на 5% за інфляції 11%.
Що стосується 2025 року, то прогноз зростання ВВП та інфляції на нього в негативному сценарії збережено на попередньому рівні – відповідно 0% і 8,5%, тоді як у базовому сценарії Фонд очікує зростання економіки на 6,5% за інфляції 7%.
Крім того, в оновленому негативному сценарії істотно поліпшено оцінку дефіциту торговельного балансу на цей рік – на $5,8 млрд, до $33,1 млрд ($28,7 млрд у базовому варіанті), відповідно резерви НБУ скоротяться до $34,4 млрд ($42,1 млрд у базовому варіанті), а не до $32,4 млрд, як це очікувалося в грудні.
Крім того, на 1,4 відсоткових пункти (п.п.) підвищено прогноз дефіциту держбюджету – до 17,6% ВВП (13,7% ВВП у базовому варіанті), а оцінку держборгу знижено на 5,5 п.п. – до 105,9% ВВП (94% у базовому варіанті).
“З огляду на резервні запаси, передбачається, що деякі заходи втручання дадуть змогу запобігти надмірній волатильності валютного курсу та перенесенню інфляції. На відміну від базового сценарію, у сценарії зниження інфляції знадобиться більше часу, щоб повернутися до цільового рівня”, – зазначається в матеріалах.
Згідно з ними, оцінку збільшення донорського фінансування порівняно з базовим сценарієм залишено незмінною – $140,6 млрд проти $121,8 млрд у базовому сценарії.
“Якщо серйозність потрясінь виведе країну за рамки знижувального сценарію, можуть знадобитися додаткові заходи, і у влади є зобов’язання і можливості для їх реалізації. Повторні потрясіння, що виходять за рамки сценарію зниження, можуть змусити владу вжити тимчасових нетрадиційних заходів”, – вказав також Фонд.
Залежно від розміру потреби у фінансуванні, на думку експертів МВФ, можуть знадобитися надзвичайні заходи, здатні додатково збільшити доходи (наприклад, податок солідарності у вигляді доповнення до податку на дохід фізосіб, та/або додатковий податок на предмети розкоші, або акцизи/збори), а також мобілізація внутрішнього облігаційного фінансування в іще більших масштабах, і монетарне фінансування в межах програмних параметрів. “Останнє може включати в себе, за необхідності, адміністративні заходи, що вимагають від банків тримати державні цінні папери у встановленому обсязі або з мінімальним періодом зберігання, можливо, диференціюючи банки залежно від індивідуальних умов ліквідності. Вторинні купівлі державних облігацій НБУ також можуть слугувати підмогою для первинного ринку”, – пояснив Фонд.
Крім того, вважає МФ, хоча можливості для посилення бюджетної політики обмежені, доведеться розглянути і їх, оскільки, зрештою, витрати за деякими категоріями залежать від припливу зовнішнього фінансування.
“Загалом, широкомасштабні обговорення з владою планів дій у надзвичайних ситуаціях під час Третього огляду ще раз підтверджують, що програма залишається надійною навіть у разі такого негативного сценарію. Політичні зобов’язання і послужний список влади, а також відновлені фінансові гарантії з боку міжнародних партнерів та очікуване полегшення боргового тягаря вселяють упевненість у тому, що навіть у цьому оновленому сценарії погіршення мети програми з підтримання макроекономічної та фінансової стабільності, відновлення боргової стійкості в майбутньому будуть досягнуті”, – підсумував Фонд, зазначивши, що влада готова вжити відповідні політичні заходи в разі потреби.
Уточнюється, що в бюджетно-податковій сфері основна частина коригування здійснюватиметься за рахунок податкових заходів, які можна ефективно і швидко реалізувати для збільшення доходів, а частина видатків має бути поставлена в залежність від наявного фінансування.
“Тимчасовий тиск на режим керованого плаваючого валютного курсу в рамках негативного сценарію може зажадати повторного введення деяких заходів валютного контролю, що використовувалися раніше під час війни”, – зазначив також МВФ.
У матеріалах наголошується, що ризики для обох прогнозів – як базового, так і негативного – залишаються винятково значними і продовжують розвиватися на тлі переважаючої невизначеності. До числа основних ризиків Фонд відніс ризики, пов’язані з серйозним дефіцитом зовнішнього фінансування та/або наслідками більш інтенсивної і тривалої війни. Пояснюється, що нестача або тривалі затримки донорського фінансування можуть зажадати від влади вжиття оперативних контрзаходів для подолання тиску ліквідності, що може послабити довіру і ще більше загальмувати зростання, а також стати потенційно дестабілізувальним фактором, якщо невизначеність триватиме занадто довго.
Тоді як у міру продовження війни потреби у витратах на оборону можуть значно зрости через мобілізацію та підвищену інтенсивність воєнних дій, що може негативно позначитися на довірі та призвести до виникнення дефіциту фінансування.
“У разі серйозних негативних потрясінь влада може вдатися до неоптимальних заходів (наприклад, накопичення бюджетних заборгованостей і скорочення соціальних витрат). Негативні настрої, які можуть виникнути у зв’язку з цим, можуть призвести до соціальних хвилювань”, – вказав ще один ризик МВФ.
Підкреслюється, що бюджет на 2025 рік повинен буде враховувати ризики, що тривають, і передбачати більшу самостійність України для задоволення пріоритетних витрат. “Хоча у вихідному сценарії очікується, що війна завершиться до кінця 2024 року, імовірно, збережуться суттєві потреби в обороні, відновленні, соціальному захисті та економічному розвитку. Водночас очікується, що зовнішня бюджетна підтримка, хоча й залишається значною, різко скоротиться. Таким чином, будуть потрібні додаткові зусилля зі збільшення доходів”, – зазначив Фонд.
Згідно з оновленою програмою, якщо 2023 року зовнішнє фінансування становило $42,5 млрд, а цьогоріч воно прогнозується на рівні $38,1 млрд, то наступного року очікується його скорочення до $22,9 млрд.
Раніше аналітичний центр Experts Club випустив ролик про те, як змінювалися ВВП країн останніми роками, докладніше відео аналіз доступний тут –
У статті зібрано та проаналізовано основні макроекономічні індикатори України. У зв’язку з набранням чинності Законом України “Про захист інтересів суб’єктів господарювання в період дії воєнного стану або стану війни” Державна служба статистики України призупиняють публікацію статистичної інформації на період дії воєнного стану, а також упродовж трьох місяців з моменту його завершення.
Винятком є публікація інформації про індекс цін споживачів, окремої інформації за статистичними показниками 2021 року та за період січень-лютий 2022 року. У статті проаналізовано відкриті дані від Держстату, Нацбанку, аналітичних центрів.
Кандидат економічних наук Максим Уракін представив аналіз макроекономічних тенденцій в Україні та світі, що ґрунтується на офіційних даних Держстату України, НБУ, ООН, МВФ і Світового банку.
Макроекономічні показники України
Максим Уракін навів дані Національного банку України про поліпшення фінансової ситуації у 2023 році порівняно з 2022.
“Минулий рік ознаменувався більш сприятливими макроекономічними умовами для фінансової галузі. Зростання ВВП загалом перевершило прогнози, а темпи інфляції знизилися. Навіть після зниження, облікова ставка залишається досить високою, щоб гривневі вкладення були привабливими. Завдяки зусиллям Національного банку і готовності ринку, перехід до політики керованої гнучкості курсу гривні виявився успішним. При цьому цей успіх забезпечувався насамперед стабільними надходженнями від партнерів у рамках макрофінансової допомоги, а також підвищенням частки експорту агропродукції”, – підкреслив Уракін.
Експерт зазначив, що основними ризиками для економіки залишається тривалість війни та нестабільність міжнародної допомоги.
“У третьому кварталі 2023 року зростання ВВП України сповільнилося до 8,2%. Від’ємне сальдо зовнішньої торгівлі збільшилося в 3,2 раза, що є тривожним сигналом. Держборг трохи знизився порівняно із серпневими показниками, проте вже у 2024 році він може вперше перевищити ВВП країни, що створює значні ризики для економічної стабільності”, – зазначив економіст.
Темпи міжнародної допомоги Україні, своєю чергою, значно знизилися в IV кварталі 2023 – I кварталі 2024 року, що може негативно позначитися на відновленні економіки в поточному році в умовах війни.
Перспективи Глобальної Економіки
Максим Уракін також проаналізував світову економіку, відзначаючи сповільнення зростання у 2024 році до 2,2%.
“Аналіз динаміки світового ВВП показує, що глобальна економіка продовжує відновлюватися після пандемії, але геополітична нестабільність чинить стримувальний вплив на це зростання. За словами Максима Уракіна, важливо стежити за розвитком подій і адаптуватися до мінливих умов для забезпечення стійкого економічного зростання в майбутньому. Україні, в цьому контексті, необхідно зосередитися на зміцненні внутрішньої політичної стабільності, відновленні економічного потенціалу та продовженні реформ для поліпшення своїх післявоєнних перспектив і зміцнення позицій на світовій арені”, – пояснює експерт.
За словами експерта, поточна макроекономічна ситуація в Україні та світі потребує подальшого аналізу. Для України основними викликами в найближчі роки стануть необхідність відновлення України після війни та управління державним боргом.
Раніше аналітичний центр Experts Club випустив ролик про те, як змінювалися ВВП країн останніми роками, докладніше відео аналіз доступний тут –
ПАТ “Укрнафта” купила спеціальний дозвіл у “Чернігівнафтогазгеологія” (“дочка” державної НАК “Надра України”), повідомив директор компанії Сергій Корецький у Facebook.
За його словами, завдяки новій ліцензії “Укрнафта” отримає приріст загальних запасів на 1,01 млрд куб. м газу і 100 тис. тонн нафти на 56,5 кв. км площ на північному сході України.
Корецький також зазначив, що це перший спецдозвіл, отриманий “Укрнафтою” за останні 14 років.
Як повідомлялося, “Укрнафта” 2023 року збільшила видобуток нафти з конденсатом на 3% (на 39,9 тис. тонн) порівняно з 2022 роком – до 1 млн 409,9 тис. тонн, газу – на 5,8% (на 60,4 млн куб. м), до 1 млрд 97,4 млн куб. м.
Компанія ставить стратегічною метою до 2027 року подвоїти видобуток нафти і природного газу до 3 млн тонн і 2 млрд куб. м відповідно.
“Укрнафта” – найбільша нафтовидобувна компанія України, є оператором національної мережі АЗС з 537 станцій, з яких діють 456. Компанія реалізує комплексну програму відновлення діяльності та оновлення формату автозаправних станцій своєї мережі. З лютого 2023 року “Укрнафта” випускає власні паливні талони та картки “NAFTAКарта”, що реалізуються юридичним і фізичним особам через ТОВ “Укрнафта-Постач”.
Найбільшим акціонером “Укрнафти” є НАК “Нафтогаз України” з часткою 50%+1 акція. 5 листопада 2022 року ставка Верховного головнокомандувача ЗСУ ухвалила рішення про передачу державі частки корпоративних прав компанії, що належали приватним власникам, якою зараз управляє Міноборони.
Довідковий курс гривні до долара США на міжбанківському валютному ринку станом на 12:00 кв 22 березня 2024 року.
Показник 21.03.2024 22.03.2024 22.03.2024 Зміна, %
Довідковий курс гривні до долара США (UAH/$) 38.9287 38.7982 -0.34
Дані: НБУ
