У ці повні випробувань місяці та роки вибудовується фундаментальна платформа повноцінної участі нашої країни у світовій системі охорони здоров’я.
У вересні представники команди гуманітарної агенції ZDOROVI взяли участь у двох великих міжнародних подіях – Summit of First Ladies and Gentlemen та Americares Ukraine Partner Summit. Про це розповіла засновниця Національного агентства гуманітарної допомоги ZDOROVI Наталія Тулінова.
За її словами, у заході Americares Ukraine Partner Summit обговорювалася підтримка медичних закладів України та забезпечення доступу пацієнтів до медичної допомоги на окупованих та прифронтових територіях.
Учасники команди ZDOROVI поділилися своїм досвідом організації процесів доставки гуманітарної медичної допомоги до лікарень в області, із складною ситуацією у сфері безпеки, досвідом ефективної взаємодії з міжнародними донорами та реалізації великих гуманітарних проектів та місій.
«Ми будуємо благодійну організацію, яка у найменших деталях відповідає стандартам роботи у міжнародній спільноті, щоб наші донори та партнери були впевнені у прозорості процесів пов’язаних із гуманітарною допомогою Україні», — пояснила засновниця агентства ZDOROVI Наталія Тулінова.
Вона зазначила, що організація проводить аналітичну, моніторингову, комунікаційну роботу щодо виявлення невідкладних потреб галузі та забезпечення медичних закладів необхідною допомогою, бере участь у побудові мережі міжнародних партнерств для підтримки медичного сектору України.
«Наразі фактично будується фундаментальна платформа повноцінної участі нашої країни у світовій системі охорони здоров’я. Ми повинні докласти максимум зусиль, щоб наші партнери були впевнені у надійності та прозорості співпраці», — наголосила Тулінова.
У серпні команда ZDOROVI передала до українських лікарень 29 тонн гуманітарної допомоги у 49 населених пунктах по всій країні. Масштабна гуманітарна робота ZDOROVI відбувається завдяки співпраці з міжнародними партнерами, серед яких – ICAP Єднання, MedShare, Embrace, RAZOM for UKRAINE, NOVA Ukraine, Americares, USAID, PHILIPS та інші благодійні фонди та організації.
Президент України Володимир Зеленський на полях 78-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН у Нью-Йорку провів зустріч із президентом Республіки Кенія Вільямом Руто.
Як повідомляє пресслужба Зеленського, він подякував Кенії за підтримку суверенітету і територіальної цілісності України.
“Дякую за підтримку наших людей і нашої країни. Хочу запросити вас і вашу команду відвідати Україну у зручний час. У нас є багато тем для обговорення. Для нас важлива підтримка в такий складний час війни. Бути сильними і чути ваші голоси підтримки”, – сказав президент.
Лідери обговорили підготовку до наступної зустрічі щодо реалізації Української формули миру на рівні радників.
Також під час переговорів ішлося про підготовку до Глобального саміту миру на рівні лідерів держав.
Сторони обговорили конкретні кроки щодо створення зернових хабів у Кенії. Президенти наголосили на важливості стабільного забезпечення регіону українською сільськогосподарською продукцією.
Зеленський також поінформував президента Кенії про функціонування альтернативного маршруту експорту українського зерна Чорним морем, а також про роботу над створенням інших експортних шляхів.
Крім того, глави держав обговорили питання безпекового співробітництва між Україною та Кенією.
Обсяг валового зовнішнього боргу України протягом другого кварталу цього року зріс на $8,8 млрд і на кінець півріччя становив $148,6 млрд, повідомляють на сайті Національного банку України (НБУ).
“Щодо ВВП борг збільшився з 90,5% до 92,7%”, – зазначив Нацбанк.
Водночас зовнішній борг держсектора за другий квартал 2023 року збільшився на $8,4 млрд до $84,5 млрд (52,7% ВВП), тоді як борг приватного сектора – на $0,4 млрд, до $64,1 млрд (40% ВВП).
Як зазначив Нацбанк, у держсекторі зростання відбулося за рахунок чистого залучення за кредитами від міжнародних партнерів на суму $8,8 млрд, з них від Міжнародного валютного фонду (МВФ) – $3,6 млрд, тоді як заборгованість уряду за цінними паперами скоротилася на $0,12 млрд.
За даними центробанку, обсяг зовнішніх зобов’язань українських банків скоротився на $0,08 млрд – до $1,8 млрд (1,1% ВВП), переважно за рахунок скорочення боргу за кредитами на аналогічну суму.
Зовнішній борг інших секторів економіки збільшився на $0,2 млрд – до $41,3 млрд (25,8% ВВП). Як пояснив регулятор, це зумовлено зростанням зовнішньої заборгованості за гарантованими кредитами – на $0,14 млрд і цінними паперами – на $0,05 млрд.
Заборгованість інших секторів економіки з урахуванням міжфірмового боргу за звітний квартал збільшилася на $0,52 млрд – до $62,3 млрд (38,9% ВВП).
Безпосередньо міжфірмовий борг підприємств, що перебувають у відносинах прямого інвестування, за квартал зріс на $0,28 млрд – до $21 млрд (13,1% ВВП) у зв’язку зі збільшенням зовнішньої заборгованості за кредитами і позиками прямого інвестора на $0,26 млрд.
Збільшення боргу приватного сектору за рахунок курсових змін НБУ оцінив у $0,4 млрд.
Обсяг простроченої заборгованості реального сектора за негарантованими кредитами (зокрема від прямих інвесторів) збільшився за квітень-червень на $0,13 млрд і наприкінці другого кварталу становив $25,4 млрд (15,9% ВВП). За даними НБУ, частка Кіпру в ній – 58,1%. Крім того, зросли частки Великої Британії – на 1 процентний пункт (п.п.), до 9,2%, і Нідерландів – на 3 п.п., до 5,8%.
За інформацією Нацбанку, Кіпр на кінець другого кварталу залишався основною країною-кредитором за географічною структурою заборгованості приватного сектору за негарантованими кредитами (разом із міжфірмовим боргом) – 49,2% загального обсягу, його частка від початку року зросла на 0,4 в. п. п.
Частки Нідерландів, Німеччини та Швейцарії збільшилися на 0,1 в.п. і становили 7,3%, 3,0% і 2,6% відповідно, тоді як частка США залишилася на рівні 3,0%, а частки Великої Британії та Люксембургу скоротилися на 0,1 в.п. – до 10,7%.
Основною валютою зовнішніх запозичень України на кінець другого кварталу 2023 року залишається долар США – 50% загального обсягу зовнішнього боргу, проте його частка за квартал знизилася на 3 в.п. Водночас зросла частка запозичень у євро – з 31,9% до 33,8%, а також у СПЗ перед МВФ – з 9,9% до 11,4%, тоді як частка зовнішньої заборгованості в гривні знизилась на 0,2 п.п. – до 1,6%.
Обсяг короткострокового зовнішнього боргу за залишковим терміном погашення за другий квартал 2023 року збільшився на $1,2 млрд і станом на 30 червня 2023 року становив $40,8 млрд.
Водночас зобов’язання сектору загальнодержавного управління, які потребують погашення протягом наступних 12 місяців, зросли на $0,9 млрд – до $3,8 млрд унаслідок збільшення майбутніх виплат уряду за кредитами, зокрема на $0,2 млрд перед МВФ, тоді як погашення центробанку знизилися на $0,18 млрд – до $1,3 млрд за рахунок менших виплат МВФ.
Обсяг короткострокових зобов’язань банківського сектора залишився практично на рівні попереднього кварталу і склав $1,3 млрд.
Загальний обсяг запозичень реального сектору (разом із міжфірмовим боргом), які мають бути погашені протягом наступних 12 місяців, збільшився на $0,5 млрд і на 30 червня 2023 року становив $34,4 млрд. Нацбанк уточнив, що зростання зумовлено збільшенням обсягів майбутніх погашень за борговими цінними паперами на $0,4 млрд.
Науково-дослідницький проєкт Experts Club і Максим Уракін нещодавно випустили аналітичне відео про економіку України та світу –
Підписатися на ютуб канал Experts Club можна за посиланням – https://www.youtube.com/@ExpertsClub
Макропрогноз Міністерства економіки, покладений в основу проєкту держбюджету-2024, передбачає різке поліпшення ситуації з безпекою з другої половини наступного року і, як один із наслідків, прискорення зростання економіки до 5% у 2024 рік і 7-7,5% – у 2025-2026 роках.
“Подальший економічний розвиток України залежить від тривалості та активної фази воєнних дій… Завдяки воєнним успіхам українських захисників і захисниць значне зниження безпекових ризиків очікується з другої половини 2024 року, що позитивно позначиться на показниках економічного і соціального розвитку України на 2025-2026 роки”, – ідеться в документі.
Згідно з прогнозом, датованим серединою червня цього року, інфляція (на кінець року) знизиться до 10,8% наступного року, до 7% – у 2025 році та 5,8% – у 2026 році.
Серед інших оцінок – зниження рівня безробіття з 18,8% цього року до 10,8% у 2026 році.
Під час формування дохідної частини очікується зростання надходжень від Нацбанку у 2025 році до 103,9 млрд грн із 17,7 млрд грн у 2024 році з подальшим скороченням до 15,4 млрд грн.
Як повідомлялося, уряд у п’ятницю затвердив проєкт держбюджету-2024 із доходами 1 трлн 746,3 млрд грн, видатками 3 трлн 108,2 млрд грн і граничним дефіцитом 1 трлн 593,6 млрд грн.
Щодо чинного закону про держбюджет-2023 доходи пропонується збільшити на 25,6%, видатки – на 7,6%, дефіцит скоротити на 7,3%.
Водночас цього тижня уряд вніс до Ради законопроєкт №10038 із правками до держбюджету-2023 про збільшення його видатків на 328,5 млрд грн завдяки зростанню внутрішніх запозичень на 207,6 млрд грн і зовнішніх на 91,2 млрд грн.
Порівняно з ним доходи в проєкті держбюджету-2024 вищі на 23,3%, або на 329,9 млрд грн, тоді як витрати нижчі на 2,5%, або на 84 млрд грн, а дефіцит – на 20,7%, або 416,8 млрд грн.
Науково-дослідницький проєкт Experts Club та Максим Уракін нещодавно випустили аналітичне відео про економіку України та світу –
Підписатися на ютуб канал Experts Club можна за посиланням – https://www.youtube.com/@ExpertsClub
Уряд Словаччини ухвалив рішення про продовження заборони на імпорт пшениці, кукурудзи, ріпаку та насіння соняшнику з України до кінця року, заявив прем’єр-міністр Людовіт Одор.
“Єврокомісія не продовжила заборону на імпорт чотирьох товарів з України, зокрема пшениці, після 15 вересня, тому уряд ухвалив рішення заборонити їхній імпорт на національному рівні. І це до кінця року і за тими самими чотирма товарами, тобто пшеницею, кукурудзою, ріпаком і насінням соняшнику. Ми повинні запобігти надмірному тиску на словацький ринок, щоб залишатися справедливими по відношенню до вітчизняних фермерів”, – сказав Одор, повідомляє видання Aktuality.
За його словами, цей крок уряду також є реакцією на аналогічний підхід Польщі та Угорщини. Одор наголосив, що словацький уряд продовжить інтенсивну роботу з Європейською комісією та країнами-членами Європейського Союзу задля пошуку загальноєвропейського та системного рішення, поки діє національна заборона на імпорт цих чотирьох товарів. Він заявив про готовність уряду скасувати заборону в такому разі.
У Міністерстві сільського господарства та розвитку сільських територій Словаччини додали, що це рішення пов’язане із захистом внутрішнього ринку і є логічною реакцією на практику сусідніх країн, які приймають односторонні заборони на імпорт.
“Заборона не поширюється на транспортування товарів через нашу територію, що виражає нашу солідарність з Україною та розміщення її товарів на цільових ринках”, – додали в міністерстві.
АТ “Укрзалізниця” (УЗ) у січні-серпні перевезла на 10,5% менше вантажів, ніж за аналогічний період минулого року – 94,9 млн тонн, повідомив заступник директора департаменту комерційної роботи “УЗ” Валерій Ткачов на засіданні Експортного офісу в середу.
При цьому в серпні обсяг перевезень становив 12,3 млн тонн, що на 13,8% більше, ніж у серпні минулого року.
Ткачов зазначив, що зазначене скорочення обсягу перевезення вантажів за вісім місяців поточного року відбулося переважно за рахунок зниження обсягу їхнього транспортування в експортному напрямку: за січень-серпень він зменшився на 14,8% порівняно з аналогічним періодом минулого року, до 34,8 млн тонн.
“Ситуація з перевезеннями в експортному сполученні не дуже хороша. За минулий місяць ми перевезли в експортному сполученні тільки 3,3 млн тонн вантажів. Причина одна – закриття “зернового коридору” і введення обмежень на західному кордоні щодо приймання зерна. Тому експортні перевезення у нас, на жаль, скоротилися. Найкращий показник був у вересні (2022 року), коли ми перевозили 5,2 млн тонн в експортному сполученні. Але зараз, у зв’язку з падінням обсягів перевезення зерна, маємо нинішні показники”, – сказав Ткачов під час засідання.
За його словами, внаслідок зниження обсягів експорту зернових вантажів відбулися зміни в структурі перевезень – на перше місце вийшла залізна руда.
“Перше місце в перевезеннях в експортному сполученні посідає залізна і марганцева руда – 42% від загального обсягу. Зерно посідає другу позицію – 27%, на третьому місці чорні метали – 11%”, – повідомив заступник директора департаменту комерційної роботи “УЗ”.
Так, у січні-серпні обсяг перевезення руди становив 11,49 млн тонн, що на 38,3% менше порівняно з аналогічним періодом минулого року. Обсяг перевезення чорних металів в експортному сполученні скоротився на 29,7%, до 3,03 млн тонн, олії зріс на 21%, до 826 тис. тонн, мінбудматеріалів впав на 47,5%, до 1,036 млн тонн, цементу збільшився на 37,4%, до 791 тис. тонн.
Обсяг експорту зернових вантажів у серпні склав 876 тис. тонн, що на 8,8% більше, ніж у липні. З цього обсягу перевезено кукурудзи – 358 тис. тонн, пшениці – 225 тис. тонн, насіння технічних – 235 тис. тонн, інших – 58 тис. тонн. У напрямку морських портів перевезено 143 тис. тонн, через сухопутні прикордонні переходи 733 тис. тонн, що на 8,8% більше, ніж у липні.
За вісім місяців обсяг перевезення зерна склав 14,75 млн тонн, що на 27,6% більше, як порівняти з аналогічним періодом минулого року. “З 29 червня повністю заблоковано роботу “Зернового коридору”. Масовані удари, завдані агресором у липні-серпні по Одеській області, призвели до пошкодження інфраструктури міжнародних та українських трейдерів в Одеських і Дунайських портах. Крім того, з 2-го травня Європейська комісія заборонила поставки пшениці, кукурудзи, ріпаку та насіння соняшнику з України до п’яти країн – Болгарії, Угорщини, Польщі, Румунії та Словаччини – до 15 вересня 2023 року”, – вказують в “УЗ”.
“Радує, що почав зростати обсяг перевезення зерна в напрямку західних сухопутних переходів. Уже до 500 вагонів щодоби ми передаємо на західних ПП. Нагадаю, що в найкращі часи ми передавали 680 вагонів на добу і на місяць перевозили через західні кордони 1 млн тонн зерна. Після обмежень обсяги впали до 370-400 вагонів і 0,5 млн тонн зерна. Зараз ситуація нормалізується”, – сказав Ткачов.
Зазначається, що вантажопотік через сухопутні переходи за підсумками серпня становив 2,83 млн тонн, або 86% від загальних експортних перевезень залізничним транспортом. Переважно вантажі прямували через Чоп – 684 тис. тонн, Ужгород – 396 тис. тонн, Батієво – 241 тис. тонн, Вадул-Сірет – 206 тис. тонн, Ягодин – 163 тис. тонн. Морськими портами за підсумками серпня було перевалено 476 тис. тонн вантажів, або 14% від загального обсягу перевезеного “УЗ”.
В “УЗ” також уточнили, що за підсумками серпня морськими портами було перероблено 476 тис. тонн вантажів, або 14% від загального обсягу перевезень залізничним транспортом в експортному напрямку. З цього обсягу тільки Ізмаїльський МТП переробив 433 тис. тонн вантажів.
