У вересні співробітники національного оператора електронних комунікацій взяли участь у традиційному корпоративному благодійному заході «Тиждень донорства». Мета волонтерської ініціативи — популяризація та розвиток у колективі культури системного донорства.
Київстар створив колегам зручні умови: охочі могли здати кров просто в офісі у спеціально обладнаних кімнатах, а співробітники, які працюють віддалено чи в інших регіонах країни, мали змогу скористатися корпоративним таксі, аби зробити донацію крові у найближчому доступному їм спеціалізованому центрі.
«Уже п’ять років поспіль донорство є доброю традицією у нашій компанії. З року в рік до неї долучається все більше співробітників. Цього разу я знову особисто зробив донацію разом з колегами. Вдячний їм за підтримку ініціативи, за кожну краплю крові, яка врятує чиєсь життя», — коментує CEO Київстар Олександр Комаров.
У київському офісі Київстару до акції долучились 78 співробітників компанії, куди у вересні завітала бригада медиків з Відділення переливання крові Національного інституту серцево-судинної хірургії ім. М. М. Амосова. Для потреб інституту було зібрано 35 літрів крові.
«Останніми роками спостерігається дефіцит донорської крові: спочатку чисельність донорів зменшила пандемія COVID-19, а потім — війна, яка ще більше загострила цю потребу, адже тепер кров потрібна і нашим захисникам з ЗСУ, рятівникам ДСНС, цивільним, які зазнають поранень. Ми бачимо неймовірне єднання українців — воно проявляється і в готовності буквально віддати частку себе, аби врятувати іншу людину. Це безцінна допомога для нас медиків, це неоціненний дарунок від донорів тим людям, хто бореться за своє життя. Ми вдячні Київстару та його співробітникам за цю допомогу — це гідний приклад для наслідування», — говорить Сергій Сіромаха, головний лікар Інституту ім. М. М. Амосова.
Також до ініціативи «Тиждень донорства» долучились 22 співробітники компанії з Києва, Львова, Дніпра, Одеси, Харкова, Тернополя, Ужгорода та Черкас, які зробили донацію крові у медичних закладах свого міста самостійно та зібрали 10 літрів крові. Загалом у межах ініціативи співробітники здали 45 літрів крові.
Детальну інформацію про локації спеціалізованих пунктів збору крові по всій Україні та умови донорства можна знайти на порталі donor.ua.
Київстар уже декілька років розвиває корпоративне волонтерство, яке об’єднує сотні небайдужих колег у потужне волонтерське ком’юніті. З початку повномасштабної війни співробітники компанії сфокусувалися на підтримці гуманітарних ініціатив для цивільних осіб і наших захисників. Їхніми зусиллями із особистих коштів зібрано понад 2,2 мільйона гривень для допомоги найуразливішим категоріям людей (дітям, самотнім стареньким), а також на підтримку лікарень і їхніх пацієнтів.
Довідка про Київстар
Київстар – найбільший український оператор електронних комунікацій, що станом на червень 2023 року обслуговував 24,1 млн абонентів мобільного зв’язку та понад 1,1 млн абонентів «Домашнього інтернету». Компанія надає послуги з використанням широкого спектру мобільних і фіксованих технологій, у тому числі 4G, Big Data, Cloud solutions, сервіси для кіберзахисту, цифрове ТБ та ін. Київстар допомагає абонентам, суспільству і країні долати складнощі військового часу. Від початку повномасштабної війниі компанія виділила понад 1,162 млрд грн допомоги на гуманітарні потреби ЗСУ, суспільства, абонентів. Єдиний акціонер Київстару – міжнародна Група VEON. Акції Групи знаходяться на фондових біржах NASDAQ (Нью-Йорк) та Euronext (Амстердам). Київстар 25 років працює в Україні та визнаний найбільшим платником податків на телеком-ринку, кращим роботодавцем і соціально відповідальною компанією.
Додаткова інформація: pr@kyivstar.net, www.kyivstar.ua
ПрАТ “Дніпровський металургійний завод” (ДМЗ, раніше “Дніпрококс”), що входить до DCH Steel групи DCH бізнесмена Олександра Ярославського, у серпні поточного року виробив 4,4 тис. тонн прокату, знизивши виробництво на 67,4% до попереднього місяця і на 64,7% до серпня-2022.
Згідно з прес-релізом компанії, причиною скорочення обсягів стали ремонти основного обладнання.
При цьому в серпні завод також випустив 25,8 тис. тонн коксу, тоді як у попередньому місяці – 30,4 тис. тонн (зниження на 15,3%).
Загалом за вісім місяців 2023 року обсяги виробництва металопрокату склали 74,1 тис. тонн, що на 80,8% більше, ніж за 8 міс-2022.
Випуск коксу за вісім місяців поточного року зріс на 34%, до 198,1 тис. тонн.
“У серпні прокатні цехи в основному виробляли шахтну стійку і швелери для українського ринку. Продукцію коксохімічного виробництва відвантажували металургійним комбінатам, феросплавним заводам, агропідприємствам і т. д.”, – пояснюється в прес-релізі.
При цьому нагадується, що ДМЗ відновив виробництво прокату після тримісячного простою у квітні 2022 року. Минулого року завод скоротив виробництво прокату порівняно з 2021 роком на 74,2%, до 58,4 тис. тонн, коксу – на 56,3%, до 211,3 тис. тонн.
ДМЗ спеціалізується на випуску сталі, чавуну, прокату та виробів із них. Група DCH 1 березня 2018 року підписала договір про купівлю у Evraz Дніпровського метзаводу.
В Україні виробники олії завантажені сировиною, що стало причиною обвалу внутрішніх закупівельних цін на насіння соняшнику, ринок соняшнику пройде “цінове дно” в середині жовтня, повідомили в аналітичному кооперативі “Пуск”, створеному в рамках Всеукраїнської аграрної ради (ВАР).
“Усередині країни переробні заводи почали обвалювати ціни на соняшник, оскільки на вересень вони законтрактували необхідні обсяги сировини. Є заводи, укомплектовані насінням олійних на місяць наперед, інші – на один-два тижні. Відповідно переробники купуватимуть сировину в широкому ціновому діапазоні 10500-12500 грн/тонна”, – пояснили аналітики та висловили сподівання, що в перші тижні жовтня ринок побачить найнижчі ціни на соняшник.
За інформацією експертів, незважаючи на дію заборони на імпорт соняшнику в п’ять сусідніх країн ЄС, Болгарія контрактує український соняшник і вже укладено багато договорів. Хоча Болгарія офіційно не заявляла про майбутнє зняття заборон на імпорт українського зерна, але торгівля в цьому напрямку дуже активна.
“Певне зниження цін на рослинні олії на глобальному ринку підтримає сформований знижувальний ціновий тренд на українському ринку соняшнику”, – прогнозують у ВАР.
Віцепрем’єр-міністр – міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Ірина Верещук пропонує представникам міжнародних організацій увійти до складу Координаційних центрів підтримки цивільного населення при обласних військових адміністраціях (ОВА).
“Ми маємо зосередити фокус уваги на роботі з організаціями, які допомагають людям з інвалідністю”, – цитує Верещук пресслужба відомства за результатами форуму “Включення та участь: люди з інвалідністю в центрі політики гуманітарного реагування під час війни”.
У зв’язку з цим віцепрем’єрка закликала міжнародні організації активно допомагати вразливим категоріям населення і наступного року.
Крім того, Верещук запропонувала, щоб представники міжнародних організацій входили до складу Координаційних центрів підтримки цивільного населення, створених при обласних військових адміністраціях по всій Україні, щоб вони могли брати безпосередню участь в ухваленні рішень на місцях.
Форум “Включення та участь: люди з інвалідністю в центрі політики гуманітарного реагування під час війни” організовано Національною Асамблеєю людей з інвалідністю України за підтримки Міжнародної фундації виборчих систем (IFES) у рамках проєкту міжнародної технічної допомоги, спрямованого на підвищення доступності політичного та суспільного життя, а також повного включення всіх громадян у демократичний процес. Будь-які думки, висловлені під час заходу, належать авторам і не обов’язково відображають погляди IFES.
Національна Асамблея людей з інвалідністю України налічує більше ста організацій, які представляють інтереси людей з різними порушеннями. З перших днів війни організації надають гуманітарну допомогу людям з інвалідністю та людям похилого віку з різних областей України: продукти харчування, засоби гігієни, асистивні технології, ліки, непродовольчі товари першої необхідності. На базі організацій створені прихистки (5 областей), простори для дітей (різні локації у 18 областях), надається консультативна та психологічна підтримка. НАІУ працює з цивільними та військовими, які набули інвалідності внаслідок війни, адвокатує питання захисту прав людей з інвалідністю в різних сферах та інше.
Головою Національної Асамблеї людей з інвалідністю України є Валерій Сушкевич.
Про перспективи розвитку свинарства та м’ясної галузі в умовах блокування експорту зернових агентству “Інтерфакс-Україна” розповів керівник асоціації “М’ясної галузі” Микола Бабенко.
– Скільки споживають свинини в Європі на людину на рік? Дотягує Україна до європейських показників чи ні?
– Навіть близько не дотягуємо до європейського споживання по всій продукції тваринництва і свинині зокрема. Якщо до війни середньорічне споживання свинини в Україні становило 14,5-15 кг/рік на людину, то зараз цей показник знизився до 11-12 кг. При цьому європейський показник – 40 кг/рік на душу населення, а по деяких країнах, де свинарство є однією з провідних галузей – 60-80 кг.
Причин дві: низька купівельна спроможність населення і ціна на свинину. Вона в Україні ніколи низькою не була. Доказом цього є імпорт, який впродовж останніх 10 років становив від 10 до 30% від об’єму споживання свинини. Це свідчить про те, що купити закордоном свинину дешевше, ніж на внутрішньому ринку.
– З яких країн ми зазвичай імпортували свинину?
– У 2012-2013 роках Україна була в ТОП-10 світових імпортерів свинини, тож на нашому ринку була навіть бразильська свинина. Ми імпортували близько 300 тис. тонн свинини на рік, 700 тис. тонн виробляли самостійно і сумарно споживали 1 млн тонн. Із кризою 2014-2015 рр, із девальвацією гривні, імпорт поменшав у рази, але імпортерами ми так і залишилися. Останні роки основними постачальниками свинини були країни Європейського Союзу, з-поміж яких лідирують Польща, Бельгія, Нідерланди, Данія.
Основними імпортерами були і залишаються учасники Асоціації “М’ясної галузі “, тобто частина м’ясопереробних підприємств нашої асоціації. Наразі, саме вони роблять перші кроки в якості експортерів української свинини. Ми готуємося до іншого статусу України – провідного експортера свинини в світі.
До речі, в Україні, яка в 20 разів більша за Бельгію, на свинокомплексах до війни було в 2 рази менше свиней, ніж в цій маленькій європейській країні.
– В аграрній спільноті почали говорити, що в умовах, коли є складності з експортом зерна, аграріям доцільно звернути увагу на тваринництво. Ви з цим згодні?
– Асоціація “М’ясної галузі” є одним з головних ідеологів концепції створення збільшених ланцюгів доданої вартості всередині країни. Ще 2020 року ми розробили програму “Нове свинарство- 2025 “, яка передбачає чотирикратне збільшення поголів’я свиней в Україні, тобто повернення до рівня 1991 року. На жаль, нечесний лобізм інтересів інших секторів АПК загальмував наші плани до війни.
Візьмемо статистичні дані. Основна частина закриття свинокомплексів в Україні – 2190 підприємств – припала на період 2014-2020 років, зараз їх залишилася лише 1000. Відбулося трикратне зменшення числа підприємств, які займалися свинарством.
– А чому? Нерентабельно?
– Крім асоціації я очолюю Центр підвищення ефективності тваринництва, засновником якого є. За понад 10 років завдяки застосованому антикризовому менеджменту ми повернули від банкрутства в ринок 20 підприємств, переважно свинарства.
Можу сказати впевнено, що жодного року при правильній організації бізнесу свинарство в Україні не було збитковим. Ті, хто говорять, що свинарство нерентабельне, у такий спосіб виправдовують свою нездатність ефективно організувати бізнес.
Україна імпортує свинину з країн, де значно дорожчі корми, вища в рази зарплата, а свинина коштує там дешевше.
Центр підвищення ефективності в тваринництві з 2020 року представляє Україну в міжнародній групі дослідників ефективності в свинарстві InterPIG, де є представники з Європейського Союзу, Америки, Бразилії, Японії, Китаю, В’єтнаму, Малайзії та інших країн світу.
Відомо, що свинарство – один із найбільш вигідних шляхів збуту зернових, бо до 80% у собівартості свиней складають корми – це одна із самих ємких частин собівартості. Працюючи в InterPIG, мали змогу порівняти ціни на корми та їх витрати в 1 кг собівартості свиней в Україні та ЄС за 2019 рік. Ціни на корми в Україні році були на 30% дешевші, ніж в ЄС. А от в собівартості свиней витрати кормів в Україні були вже на 40% вищі, ніж в ЄС. Тобто на одну і ту ж саму кількість кормів Бельгія та Нідерланди виробляють м’яса свиней у два рази більше, ніж Україна.
Українське свинарство перетворили в своєрідну “фабрику з виробництва перегною”, а не м’яса. Це дуже серйозна проблема. Ми порахували загальні витрати по року на свинарство в Україні – перевитрат на кормах у межах країни було 8 млрд грн щороку. Це пояснює, чому українці так дорого платять за 1 кг свинини.
– Ви згадали про 20 підприємств, яким допомогли уникнути банкрутства. Можете назвати їх типові помилки, які заважали їх бізнесу?
– По-перше, фальшування починається з генетики – це потенціал, з яким свинар здатен мати собівартість на рівні найнижчої у світі, або втратити гроші. В Україні і досі масово продається псевдогенетика. Часто зустрічаємо звичайну відгодівлю під видом генетики. Такі тварини, в принципі, не здатні забезпечити нормальну собівартість.
По-друге, фальшування з кормами. Усі, хто йшов неправильним шляхом у свинарстві, купували сфальшовані премікси, білкові компоненти або готовий комбікорм, який не забезпечував необхідний мінімальний рівень поживних речовин. Це призводило до перевитрат на кормах та ліках, бо свині через незбалансовану годівлю більше хворіють.
По-третє, сфальшовані ветеринарні препарати – це теж поширена практика. А також практика застосування ліків «на око», без необхідної діагностики на чутливість, навіть без встановлення діагнозу.
І довершує роботу такого “бізнесу” – відсутність об’єктивного обліку на свинокомплексі з контролем собівартості. Усе це потім і формує наднормову собівартість свиней.
Ми почали ревізію на рівні свинарства, адже розвиток м’ясної галузі знаходиться у прямій залежності від його розвитку. Якщо в Україні не буде свиней, або їх собівартість буде найвища в світі – то перспектив у м’ясної галузі ні в експорті, ні для задоволення внутрішнього ринку не буде.
– Чи є проблема ще в дефіциті порядних кадрів, крім недосконалого обліку на підприємствах?
– 100%. Спеціалісти на підприємствах часто просто недооцінені розміром зарплати і залишатися працювати чесно на результат, багатьом буває важко. Завжди є вибір – або працюєш на зарплату 15000 грн, або до зарплати щомісяця маєш бонуси 50-100 тис грн і більше з купівлі генетики, кормів, ветеринарних препаратів від недоброчесних постачальників фальсифікату.
– Під час війни ці тенденції загострюються. Чи доцільно інвестувати в свинарство зараз?
– Свинарство – один із найпростіших бізнесів, які тільки існують. Бізнес системний: всі процеси типові і повторюються, як конвеєр на фабриці. Потрібно один раз їх налаштувати, а далі достатньо відповідальних виконавців і контролерів, які відслідковуватимуть дотримання технологічних процесів. Останнім часом все більше запитів приходить у Центр підвищення ефективності в тваринництві з контролювання показників роботи ферм.
Боятися цього бізнесу не потрібно. Наочний доказ – рівень розвитку індустрії в ЄС, Північній і Південній Америці. В Північній Америці, на відміну від країн ЄС, де свинарство сімейний бізнес, на свинокомплексах працюють багато найнятих працівників, мексиканців, зокрема, в яких ставлення до тварин, схоже нашому на багатьох фермах. При цьому галузь, будучи правильно організованою, працює на високому рівні.
В Україні є успішний приклад у птахівництві. Майже кожна українська птахофабрика – це типовий набір технологічних регламентів, які повторюються однаково на кожному підприємстві. За рахунок впровадження найсучасніших методів, українське птахівництво – в авангарді світового виробництва м’яса птиці, насамперед у собівартості і тому успішне в експорті.
Наразі ми працюємо над нарощуванням поголів’я свиней. Україні потрібно в чотири рази збільшити поголів’я, що буде вирощуватися за найнижчою собівартістю у світі. Ситуацію можна вирівняти завдяки генетиці, кормам, обліку та менеджменту. Коли війна закінчиться – корма подорожчають. Україна включиться в міжнародні ринкові процеси, потрібно, щоб ми залишилися в топі, насамперед, через ефективність та собівартість в галузі, так як це вже відбулося в нашому птахівництві.
Не варто боятися надлишку свинини і хвилюватися, що 2024 року ціна на свиней обвалиться.
По-перше, Асоціація “М’ясної галузі” активно проводить роботу спільно з нашими м’ясокомбінатами, які мають досвід зовнішньоекономічної діяльності, зі створення сталих каналів збуту надлишку виробленої в Україні свинини. М’ясна галузь зацікавлена в тому, щоб ринок був прогнозований, заробіток стабільним і постійним, щоб не було коливань, коли заробляють або одні, або інші.
Є дефіцит? Ціна на свиней виросла, населення платить подвійну ціну і свинарі заробляють. Ринок перенасичується, збільшується поголів’я свиней, ціна на свиней падає і в результаті свинарі працюють у нуль чи в мінус. Ми повинні збалансувати попит і позицію за рахунок експорту так, щоб свинарство завжди приносило сталий дохід.
У 2022 році вся світова торгівля свининою була трохи більше 11 млн тонн. За прогнозом Організації економічного співробітництва (ОЕСР) ФАО, до 2030 року у світі споживання свинини збільшиться на 16,5 млн тонн. Тобто щороку споживання свинини зростатиме в середньому на 2 млн тонн.
По-друге, вся Україна до війни вирощувала свинини в забійній вазі в межах 0,6 млн тонн, а зараз менше 0,5 млн тонн. Наше чотирикратне збільшення поголів’я свиней суттєво, навіть, не вплине на закриття глобального дефіциту свинини в світі. Ми не закриємо його, навіть, в десятках відсотків.
Європейський Союз, який був провідним світовим експортером свинини з часткою ринку в 45%, тобто продавав 4,9 млн тонн в рік, через високу концентрацію поголів’я свиней, екологічні норми та обмеження, які вступили в дію в цій частині світу, зараз планово скорочує поголів`я, по деяким країнам до рівня самозабезпечення. На закриття свинокомплексів щороку виділяються мільярди євро – ЄС виходить із ринків, де традиційно був присутнім десятки років. Вони залишаються вільними.
Україні потрібно зробити пропозицію, продемонструвати, що маємо продукт і він буде проданий. Аграріям варто подивитися на свинарство як на довгу перспективу для реалізації власного зерна.
Україні розвиток свинарства буде приносити щороку додатково по 6 млрд євро доданої вартості.
Друга проблема, яка відлякувала аграріїв від свинарства – африканська чума свиней. Понад половина випадків АЧС – надумані. Так приховували економічні втрати на підприємствах або штучно зменшували число підприємств свинарства.
2023 року у світі з’явилася перша вакцина проти африканської чуми свиней, яка продемонструвала 95% ефективності. Вона вже дозволена в низці країн Азії. Розпочата робота з її реєстрації в ЄС. Україна подала відповідні документи і зможе скористатися вакциною для попередження поширення вірусу АЧС.
– Щоб правильно заснувати бізнес у свинарстві, що потрібно зробити?
– Свинарство понад рік забезпечує 200% рентабельності інвестицій. Це гарний варіант як для бізнесу так і держави, яка відчуває проблеми зі збутом продукції рослинництва. Це один із небагатьох шляхів вирішення ситуації з блокуванням експорту зернових – створення внутрішнього ринку збуту.
Щоб зайти в цей бізнес, на одну свиноматку з шлейфом потрібні інвестиції у розмірі 5-6 тисяч євро. В цю суму входить будівництво нових приміщень, закупівля обладнання та генетики – капітальні інвестиції, які потрібно зробити для започаткування бізнесу.
Одна свиноматка і її потомство за рік споживатиме кормів вирощених на 1 гектарі землі, тобто до 10 т зерна. Тобто від одної свиноматки власник отримає приплід, що упродовж року разом із свиноматкою з’їдатиме близько 10 тонн кормів. Тобто одна свиноматка умовно споживає вирощене на 1 гектарі землі. Далі кожен може порахувати з огляду на власний земельний банк реальність нарощування поголів’я. За два роки витрачені 5-6 тисяч євро на свиноматку повернуться.
При сьогоднішній кон’юнктурі ринку прибуток у свинарстві становить понад 200%. До війни собівартість свиней становила 30-35 грн/кг, а ціна реалізації – 45-50 грн/кг. 2022 року через блокування експорту зернових, ціни на корми взагалі впали в рази. Наприклад, пшеничні висівки в п’ять разів, а соєва макуха і соняшниковий шрот подешевшали в 2-3 рази, зернові в 2 рази. Водночас у липні 2022 року світові ціни на свиней і свинину підвищилися вдвічі. В Україні собівартість свиней була менше 20 грн/кг. Зараз вона зросла до 25-30 грн/кг, а ціна реалізації – до 85 грн/кг. Свині виростають за 6 місяців. Тобто за рік на свинокомплексі буде два обороти поголів’я.
Візьмемо максимальну собівартість, що мала б бути без перевитрат – 35 гривень, а реалізацію 85 грн/кг і 2 обороти виробництва за рік, то рентабельність підвищилася за час війни до 300%.
– Ви згадували, що працюєте над відкриттям експорту свинарства. На якій стадії знаходитесь?
– Наші м’ясокомбінати, які імпортували свинину, мають багаторічний досвід у торгівлі свининою, насамперед з країнами ЄС. Але для України, насамперед, важливі країни Азії, Африки, куди раніше ЄС експортував свинину і досі там є присутнім. Перелік самих пріоритетних країн: Філіппіни, В’єтнам, Малайзія, Південна Корея, Сінгапур, Південно-Африканська Республіка. Вони споживають мільйони тон свинини.
Свіжі спогади по неуспішний досвід експорту українських зернових у 2022/23 маркетинговому роках, у результаті якого Польща, Угорщина, Румунія, Словаччина, Болгарія заблокували транзит і продаж на власній території зерна з України. Згодом транзит поновили, але досі продаж українського зерна в цих країнах заборонено. Обмежувальні заходи, скоріше за все, будуть продовжені.
Щоб приклад експорту зерна не повторився із свининою, ми свідомо вибудовуємо відносини з новими для нас ринками. У нас з’явилося багато партнерів у глобальному ринку, які нам допомагають і заходять у партнерство у поставках свинини.
Закликаємо представників усіх галузей українського АПК зрозуміти, що нам усім вистачить місця на глобальному ринку. На противагу попереднім рокам, коли асоціації створювалися для протистоянні галузей одна іншій, на часі думати про партнерство. Асоціація “М’ясної галузі” ще 2020 року проголосила цю мету для концентрації зусиль і перемоги на глобальному ринку. Ми повинні зосередитися на тому, щоб усі могли заробляти. Тільки завдяки синергії зможемо досягнути максимального результату.
Українські підприємства м’ясної галузі по рівню розвитку технологій знаходяться на рівні кращих підприємств Європи. Ми нічим їм не поступаємося і готові до будь-яких аудитів. Ми три роки переконуємо Держпродспоживслужбу ініціювати проведення аудиту на присвоєння єврономерів для підприємств асоціації “Мʼясної галузі”. Наявність єврономера допоможе легше заходити на нові ринки, зокрема Азії та Африки. Розуміємо, що попереду багатоступеневі погодження ветеринарних та інших сертифікатів.
У числі перших підприємств, які вже готові до експорту, підприємства західної частини України, які були основними імпортерами і логістично ближче знаходяться до кордонів – “Агро-Інвест”, “Євро-Комерс”, “Ексім Фуд”, “Лембергміт” (Львівська область) та “М’ясокомбінат Антонівський” із Київської області.
Ми усвідомлюємо відповідальність і важливість прийняття міжгалузевих рішень по формуванню комплексної стратегії розвитку українського АПК. Бізнес покладається, насамперед, на свої можливості, однак розраховує на підтримку Держпродспоживслужби, Міністерства закордонних справ, Мінагрополітики. Бізнес вже дійшов згоди між собою. Ми повірили один одному і в перспективність інвестицій у свинарство і розвиток мʼясної галузі.
Варто згадати про перспективність співпраці галузей свинарства та біоетанолу.
Україна експортує в низку країн кукурудзу, зокрема в Китай, на рівні 7-8 мільйонів тонн для виробництва біоетанолу. Після виробництва біоетанолу там відходи – спиртову барду – згодовують свиням і в такий спосіб отримують додану вартість і знижують собівартість свиней. Що нам заважає зробити так само? Природно в умовах блокування експорту зернових, дорогої логістики переробляти зерно на біоетанол, який можна експортувати, отримувати на ньому додану вартість і отримувати дешеву свинину? Свинина стане критично дешевою, якщо будемо використовувати відходи виробництва біотетанолу та інших галузей харчової промисловості.
В такий спосіб можна створити ще кілька доданих вартостей всередині країни і експортувати замість зерна спирт, свинину, м’ясні вироби і сукупно, навіть без біоетанолу, принести в держбюджет України 6 мільярдів євро доданої вартості щороку і вдвічі більше з біоетанолом.
Запрошуємо агробізнес, який раніше торгував зерном, а зараз розглядає свинарство як ринок збуту для свого зерна, діючі підприємства, що хочуть масштабувати свій бізнес, підприємства м’ясної галузі, які зайнялися вирощуванням свиней для власних потреб із переробки, підприємства з виробництва біоетанолу, до кооперації, формування спільної стратегії розвитку українського АПК, пошуку шляхів виходу з ситуації, яку зараз маємо з експортом зерна, на Форумі «Зерно. Свині. Мʼясо -2023», а також після його закінчення.
Наголошу, через обмеження з експортом зерна у свинарства України відкриваються великі можливості для галузей, що створюють додану вартість в Україні. Асоціація “Мʼясної галузі” з партнерами готова допомагати всім скористатися ними.
Кабінет міністрів України призначив ПАТ “Укрнафта” управителем активів мережі АЗС Glusco, повідомив голова правління НАК “Нафтогаз України” Олексій Чернишов.
“Також Кабмін поставив завдання врегулювати питання відшкодування витрат, понесених ТОВ “Нафтогаз Ойл Трейдинг” (“НОТ”, мережа АЗС U. GO), яке займалося перезапуском заарештованих комерційних активів Медведчука”, – уточнив він на своїй сторінці у Facebook.
Як повідомлялося, Кабінет міністрів України в травні 2022 року погодив пропозицію АРМА щодо передачі в управління НАК “Нафтогаз України” заарештованих активів компанії Glusco (до 2018 року – мережа НК “Роснефть”), які пов’язували з Віктором Медведчуком,
Управителем активу було визначено “НОТ”, з яким АРМА в подальшому уклало строковий договір управління.
Наприкінці липня 2023 року керівниця АРМА Олена Дума повідомила, що Національне агентство проведе перевірки ефективності управління найбільшими активами, і вже розпочато перевірку ефективності управління “Нафтогазом” мережею АЗС Glusco.
На початку серпня АРМА оголосило про припинення договорів з “НОТ” на управління активами мережі АЗС Glusco.
Водночас у “Нафтогазі” заявили, що під управлінням “НОТ” відновлено роботу 81 АЗК і однієї нафтобази, які не працювали впродовж півтора року, вчасно виплачується заробітна плата працівникам. Із серпня 2022 року і по липень 2023 року сплачено 289 млн грн обов’язкових платежів до державного та місцевих бюджетів.
Голова НАК “Нафтогаз України” Олексій Чернишов повідомив, що група за період управління активами Glusco інвестувала у відновлення роботи мережі значні кошти, погасила її борги, а також на прохання АРМА заплатила їм “за якусь частину майбутніх прибутків, оскільки про них мова ще не йде”.
Ставка Верховного головнокомандувача 5 листопада 2022 року вирішила на час воєнного стану вилучити у власність держави як військове майно акції “Укрнафти” та “Укртатнафти” (за винятком відповідно контрольного та блокуючого пакетів НАК “Нафтогаз України”). До вилучення структурам Ігоря Коломойського і Геннадія Боголюбова належало близько 42% акцій “Укрнафти”, а разом з іншими партнерами – контрольний пакет “Укртатнафти”.
