Прем’єр Індії Нарендра Моді в четвер заявив, що Делі позбавить Пакистан доступу до водних ресурсів з індійської території через ворожу політику Ісламабада.
«Пакистан не отримає жодної краплі води, що належить Індії. Ігри з життями індійців коштуватимуть Пакистану дорого», – наводить Hindustan Times слова прем’єра.
Також він нагадав про позицію Делі, згідно з якою переговори з Ісламабадом йтимуть лише про контрольовану Пакистаном частину Кашміру.
Раніше повідомлялося, що індійська сторона, незважаючи на перемир’я з Ісламабадом після обміну ударами в травні, поки що не повертається до виконання договору про води Інду, що регулює використання сторонами води з кількох річок.
Тим часом, за даними видання Dawn, напередодні голова однієї з панівних у країні Пакистанської народної партії Білавал Бхутто Зардарі заявив, що миру в Південній Азії вдасться досягти, якщо тільки Індія і Пакистан домовляться щодо трьох питань – Кашміру, боротьби з тероризмом і води.
«Народи двох країн бажають миру, який неможливий без вирішення трьох проблем: Кашміру, тероризму та води», – сказав він.
Політик також висловив глибоку стурбованість у зв’язку з використанням Індією водної проблеми у своїх інтересах.
Dawn зазначає, що незабаром Зардарі на чолі пакистанської делегації вирушить до низки країн з метою донести точку зору Ісламабада на регіональну ситуацію.
Договір, укладений 1960 року, регулює використання обома країнами води з Інду і низки інших річок, витоки яких розташовані в Індії. Під час нового витка напруженості між країнами, що розпочався у квітні 2025 року, Індія призупинила виконання договору і перекрила шлюзи на греблях деяких річок. В Ісламабаді побоюються, що такі дії можуть викликати посуху на пакистанській території.
Соціологічна компанія Active Group спільно з інформаційно-аналітичним центром Experts Club у квітні провели дослідження громадської думки щодо міжнародних симпатій українців. Опитування проводилося онлайн серед 800 респондентів, репрезентативних за віком, статтю та регіонами. Метою дослідження було з’ясувати, які країни користуються найбільшою довірою та симпатією в українському суспільстві.
“Це дослідження підтверджує загальний вектор суспільних настроїв в Україні, який посилився після початку широкомасштабної війни. Українці чітко асоціюють підтримку, отриману насамперед від країн Європейського Союзу та Великобританії, із позитивним ставленням до них”, — зазначив співзасновник компанії Active Group Олександр Позній на пресконференції в агентстві “Інтерфакс-Україна” у четвер.
Так, за даними дослідження, найпозитивніше українці оцінюють Велику Британію — сумарно 77,2% респондентів позитивних відповідей, Канаду (76,3%) та Францію (74%). Особливо показово, що повністю негативно про Францію відгукнулись лише 1,1%. Німеччина наразі має підтримку 68,8% українців. На думку Олександра Познія, високий рівень довіри до цієї країни визначається, насамперед, довготривалою підтримкою українських реформ та оборонної галузі, політикою щодо українських біженців та іншими ініціативами.
До Сполучених Штатів Америки українці виявляють радше помірно-позитивне ставлення: 36,1% опитаних оцінюють США позитивно, в той час як ще 31,2% дотримуються нейтральної позиції. Натомість, негативно до країни ставиться вже майже третина — 29,9%. На думку експертів, ці результати свідчать про глибоку поляризацію в сприйнятті США всередині України, що викликана змінами в американській політиці після приходу до влади нової адміністрації.
“Для багатьох українців США — все ще гарант підтримки, але це також і держава з амбівалентною роллю у глобальних конфліктах, що може викликати неоднозначну реакцію в суспільстві”, — вважає засновник Experts Club Максим Уракін.
Досить критично українці налаштовані до Угорщини (на 56% негативне ставлення) та Словаччини (34,6% негативу).
“Такі результати не є несподіваними — офіційна риторика Будапешта та Братислави часто розходиться з інтересами України, та розцінюється як проросійська, що не може не відображатись у громадській думці”, — прокоментував Олександр Позній.
Не краща ситуація і з Китаєм: 42,8% українців мають негативну думку про цю країну, а позитивно її оцінює лише 19,6%. При цьому 27,6% обрали нейтральну відповідь.
“Особливо цікавим є той факт, що навіть економічно важливі партнери України, такі як Китай (найбільший торгівельний партнер) отримують низькі рейтинги підтримки серед українців. Це свідчить про те, що українське суспільство ставить моральну підтримку вище за реальну торгівлю та не не визнає «нейтралітету», якщо той не супроводжується гуманітарними жестами”, — зазначив Максим Уракін.
У ставленні до Японії простежується висока довіра: 66% опитаних мають позитивне ставлення, лише 3,6% — негативне. Японія сприймається як країна з високою культурною репутацією та технологічним лідерством. Південна Корея також має позитивне ставлення з боку 49,7% українців, хоча рівень негативу тут дещо вищий — 14%.
Туреччина, попри партнерські проєкти (зокрема у сфері дронів), має досить неоднозначне сприйняття: позитивно до неї ставиться 46,4% респондентів, а негативно — 12%.
До Бразилії українці налаштовані схвально — 33,3% позитивного ставлення проти 9,3% — негативного, до інших латиноамериканських країн – здебільшого нейтрально. Це, за словами Олександра Познія, свідчить радше про нейтральну зацікавленість, ніж про чітко сформовану позицію.
Щодо Саудівської Аравії, 25,2% українців мають позитивне ставлення, а 9,5% — негативне. Інші респонденти або займають нейтральну позицію, або утримались від відповіді.
“Ці країни викликають довіру завдяки зусиллям у досягненні миру в Україні, зокрема обмінах полоненими, а також виступають, як переговорний майданчик, також вони становлять інтерес в економічній площині”, — вважає Уракін.
Висновки дослідження, як наголошує Олександр Позній, є індикатором міжнародної довіри і потенціалу для розвитку двосторонніх відносин між Україною та країнами світу.
Максим Уракін, в свою чергу додав, що імідж держав у сприйнятті українців може бути покращений через підтримку проектів щодо відновлення України (навіть без військової участі), налагодження прямого діалогу через посольства та проєкти публічної дипломатії, пояснення своєї позиції через історичний контекст, не уникаючи публічності.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, URAKIN, дипломатія, Позній, СОЦИОЛОГИЯ
У рамках масштабної програми модернізації митної інфраструктури Румунія ввела в експлуатацію нові рентгенівські скануючі системи в пунктах пропуску Ісакча (на кордоні з Україною) і Моравиця (на кордоні з Сербією). Ці заходи спрямовані на підвищення ефективності боротьби з контрабандою, прискорення митних процедур і зміцнення безпеки зовнішніх кордонів Європейського союзу, зазначає.
Згідно з інформацією Міністерства фінансів Румунії, 2024 року планується встановлення восьми нових рентгенівських сканерів у ключових пунктах пропуску, включно з Ісакчею та Моравіцею. Загальна вартість проєкту становить понад 34 мільйони євро, що фінансуються за рахунок коштів Європейського союзу.
Основні цілі програми:
Міністр фінансів Румунії Марчел Болош наголосив, що впровадження сучасних технологій, включно зі штучним інтелектом, дасть змогу значно підвищити ефективність митного контролю та зміцнити національну безпеку.
Встановлені рентгенівські системи є мобільними установками, здатними проводити неінвазивний огляд транспортних засобів і вантажів. Вони дають змогу:
У рамках програми модернізації, яка триває, планується встановлення додаткових рентгенівських сканерів в інших стратегічно важливих пунктах пропуску, включно з Албіцою, Констанцою, Сігетом і Халмеу.
Очікується, що до 2026 року буде охоплено понад 85% потоку вантажів, що перетинають кордони Румунії.
Ці заходи свідчать про прагнення Румунії до зміцнення своїх позицій як надійного партнера в забезпеченні безпеки зовнішніх кордонів Європейського Союзу та ефективного учасника міжнародної торгівлі.
Інформаційно-аналітичний центр Experts Club проаналізував динаміку промислового виробництва в Сербії та тенденції його зростання в Сербії за останні роки. На початку 2025 року промислове виробництво в Сербії демонструє уповільнення зростання порівняно з попереднім роком. Згідно з даними Trading Economics, у січні 2025 року промислове виробництво збільшилося на 0,4% у річному вираженні, однак у лютому зафіксовано зниження на 1,8% порівняно з аналогічним періодом 2024 року.
У 2024 році промвиробництво в Сербії показало позитивну динаміку. У грудні 2024 року зростання становило 2,7% у річному вираженні, що стало результатом збільшення виробництва у добувній промисловості на 9,9% і в обробній промисловості на 5,6%.
Для розуміння поточних тенденцій розглянемо зміни промислового виробництва в Сербії за останні роки, виходячи з аналізу даних, зібраних центром Experts Club, за період з 2000 по 2024 рік.
2000 рік: зростання на 10,2%
2001 рік: зростання на 1,5%
2002 рік: зростання на 1,7%
2003 рік: зростання на 3,5%
2004 рік: зростання на 7,1%
2005 рік: зростання на 0,8%
2006 рік: зростання на 4,7%
2007 рік: зростання на 4,9%
2008 рік: зростання на 1,1%
2009 рік: зниження на 12,1%
2010 рік: зростання на 2,5%
2011 рік: зростання на 2,1%
2012 рік: зниження на 1,5%
2013 рік: зростання на 5,5%
2014 рік: зниження на 6,5%
2015 рік: зростання на 8,3%
2016 рік: зростання на 4,7%
2017 рік: зростання на 3,9%
2018 рік: зростання на 1,3%
2019 рік: зростання на 0,3%
2020 рік: зниження на 1,0%
2021 рік: зростання на 6,0%
2022 рік: зростання на 1,9%
2023 рік: зростання на 5,8%
2024 рік: зростання на 3,1%
Дані відображають коливання в промисловому виробництві Сербії за останні 25 років, з періодами як зростання, так і зниження. Останні 4 роки промвиробництво в Сербії стабільно зростало.
У пресцентрі інформаційного агентства “Інтерфакс-Україна” відбулося засідання дискусійного клубу “Столичний регіон”, у межах якого обговорили бачення перемоги України та презентували проєкт “ТОП-100 найвпливовіших людей 2024 року”.
Під час засідання презентували результати соціологічного дослідження, проведеного компанією “Актив груп”, яке показало: уявлення про перемогу трансформуються. Учасники клубу обговорили настрої українців та мешканців Київщини зокрема в контексті третього року повномасштабної війни. Серед ключових питань – оцінка діяльності місцевої влади, що люди готові робити заради перемоги, що для них перемога (повернення кордонів, капітуляція ворога чи припинення вогню), а також які сподівання та страхи в людей щодо так званого післявоєнного дня.
“Дослідження показують, українці очікують продовження війни ще як мінімум на пів року. На тлі розмов про перемир’я, після листопада 2024 року, кількість бажаючих йти на переговори з росією без умов якомога швидше падає, одночасно з цим росте бажання людей йти на перемовини за умови повної зупинки бойових дій. На думку респондентів, за успіхи контрнаступу та оборони відповідає ЗСУ, натомість за провал відповідальні міжнародні партнери та союзники та Президент”, – зазначив керівник соціологічної компанії “Актив груп” Андрій Єременко.
Депутат Київської обласної ради Олег Іваненко, в свою чергу, зазначив, що є два варіанти, як можна закінчити війну швидко. Перший, на його думку, лежить в площині української політики, другий в американській.
“Американський варіант – “Джордж Вашингтон” – найбільший авіаносець заходить в Чорне море, і війна закінчується. Український варіант – оголошення стану війни. І тоді в нас проблем з демобілізацією, мобілізацією не буде, бо всі депутати, чиновники, адміністрація президента крокують на війну”, – наголосив він.
Військовослужбовець ЗСУ та керівник Білоцерківського корпусу добровольців Олександр Магдич додав, що для досягнення миру і перемоги потрібні загальна мобілізація економіки і громадян, а також закон про демобілізацію і ротацію для військових.
“Єдність нашого суспільства, наша робота по захисту нашої країни, починаючи від волонтерів, солдатів, влади, опозиції, – всі працюють на результат. Всі хочуть скорішої зупинки війни на українських умовах. Це дуже важливо, і спілкування моє з нашими громадянами це підтверджує. Ми спілкуємося в різних регіонах, на лініях зіткнення з солдатами, з волонтерами добробату”, – зазначив народний депутат України, заступник голови Комітету ВР з питань транспорту Володимир Крейденко.
Депутат Вишневої міської ради та підприємець Сергій Гулієв розповів, що спільнота “Безпечний регіон” у вайбері та телеграмі, яку він веде, налічує вже понад пів мільйона людей з 41-ї країни світу.
“Коли почалося повномасштабне вторгнення був створений БФ Сергія Гулієва, який зараз визнаний як найпотужніший. Мені приємно, що у направленні зусиль на перемогу великий відсоток займають волонтери. Ми працюємо цілодобово, три роки вже не спимо. Зібрали і відправили на фронт сотні мільйонів гривень та тисячі фур з допомогою”, – додав Гулієв.
Також у межах дискусійного клубу представили проєкт “ТОП-100 найвпливовіших людей 2024 року”. До рейтингу ввійшли представники влади, бізнесу, культури, науки та громадськості.
Перша десятка – ексначальник Київської обласної військової адміністрації, голова Державної податкової служби України Руслан Кравченко, керівник Офісу Президента України Андрій Єрмак, віцепрем`єр-міністр із відновлення України – Міністр розвитку громад та територій, ексзаступник керівника Офісу Президента України Олексій Кулеба, в.о. голови Київської обласної ради Ярослав Добрянський, заступник керівника Офісу Президента України Олег Татаров, начальник Головного управління Національної поліції в Київській області Анатолій Щадило, ексзаступник керівника Офісу Президента України, радник міністра оборони Кирило Тимошенко, командувач Сухопутних військ Збройних сил України Михайло Драпатий, керівник Київської обласної прокуратури Максим Крим, віцепрем’єр-міністр – Міністр національної єдності України, ексголова правління НАК “Нафтогаз” Олексій Чернишов.
Як зазначають укладачі рейтингу, вони не орієнтуються лише на посади. Для них головне – реальний вплив людини на регіон, її внесок у розвиток Київщини, ініціативи та дії, що змінюють життя громади.
Нагадаємо, що проєкт “ТОП-100 найвпливовіших людей” реалізують із 2017 року зусиллями творчого колективу Інформаційного агентства “Моя Київщина” та редакції незалежної газети “Слово і Діло” за участі експертів «Інституту української політики».
Рейтинг формують на основі інформаційно-аналітичного дослідження про суспільно-політичну ситуацію в області. Видання доступне як у друкованій версії, так і в онлайн-форматі на сайті проєкту: https://top-100.kyiv.ua.
Дискусійний клуб організовано Інформаційним Агентством “Моя Київщина”, Інститутом української політики та соціологічною компанією “Актив груп”,. Він об’єднує експертів, політиків, депутатів, науковців, військових і громадських діячів.
Парламентські вибори в Молдові призначено на 28 вересняВибори до парламенту Молдови відбудуться 28 вересня, відповідну постанову ухвалено в четвер на засіданні парламенту.
У Молдові діє парламентська форма правління, за якої повноваження президента обмежені. Парламентські вибори відбуваються раз на чотири роки.
Минулі відбулися 11 липня 2021 року. Згідно із законодавством, чергові вибори мають відбутися протягом 90 днів після того, як виповниться чотири роки з моменту затвердження мандатів обраних депутатів. Це означає, що вибори мають відбутися в період між 26 липня і 26 жовтня 2025 року.
Раніше аналітичний центр Experts Club випустив відеоаналіз присвячений найважливішим виборам у світі 2025 року, детальніше дивіться тут –
