Зовнішній товарообіг України за січень-лютий 2023 року становив $16,6 млрд, що на 30% менше, ніж за аналогічний період 2022 року, повідомила Державна митна служба. “У січні-лютому поточного року в Україну імпортували товарів на суму $10,1 млрд, експортували – на суму $6,5 млрд”, – ідеться у пресрелізі Держмитслужби.
У січні відомство відзвітувало про імпорт на $4,8 млрд і експорт на $3,1 млрд. Таким чином, у лютому імпорт зріс до $5,1 млрд, тоді як експорт – до $3,4 млрд, а негативне сальдо торгівлі товарами залишилося на рівні $1,7 млрд.
Як зазначила Держмитслужба, оподатковуваний імпорт у січні-лютому становив $8,1 млрд, або 80% від усього імпорту товарів.
Згідно з опублікованою інформацією, податкове навантаження на 1 кг оподатковуваного імпорту становило $0,44/кг, це на 53% більше, ніж за аналогічний період минулого року. Найбільше товарів імпортували з Китаю – $1,7 млрд, Польщі – $1 млрд, Туреччини – $760 млн.
Як зазначається, за два місяці 2023 року найбільше товарів було експортовано до Польщі – на $953 млн, Румунії – на $609 млн, Китаю – на $605 млн.
У пресрелізі повідомляють, що основними категоріями імпорту були: машини, обладнання та транспорт – на $2,9 млрд, до бюджету сплачено 17,6 млрд грн, або 27% митних платежів; паливно-енергетичні товари – на $2,6 млрд, сплачено 16,2 млрд грн, або 25%; продукція хімічної промисловості – на $1,7 млрд, сплачено 11,5 млрд грн, або 18%.
До трійки категорій товарів, які найбільше експортуються з України, увійшли продовольчі товари – $4,3 млрд, метали та вироби з них – $568 млн, машини, обладнання та транспорт – $521 млн.
У Держмитслужбі підсумували, що під час митного оформлення експорту товарів, на які встановлено вивізне мито, до бюджету сплачено 223,3 млн грн.
Загальна площа житлових будинків, на які видано дозволи на виконання будівельних робіт (нове будівництво), за підсумками 2022 року скоротилася в 1,9 раза порівняно з 2021 роком – до 6,67 млн кв. м, повідомила Державна служба статистики (Держстат).
За даними статвідомства, у січні-грудні 2022 року загальна площа нового будівництва багатоквартирних будинків становила 6 млн 528,5 тис. кв. м (98% загального обсягу). Кількість заявлених на старті будівництва квартир у багатоквартирних будинках становила 85 тис., що на 41% менше, ніж торік.
У Києві минулого року загальна площа нового будівництва житла скоротилася на 70% до 2021 року – до 878,3 тис. кв. м, у Київській області – на 33% – до 1,86 млн кв. м.
Згідно з Держстатом, у Львівській області обсяг нового будівництва скоротився лише на 8% до попереднього року і становив 1,01 млн кв. м. Це найменший показник падіння серед усіх областей.
У Хмельницькій області обсяг нового будівництва зменшився на 40%, до 330,8 тис. кв. м; в Одеській – “мінус” 70%, до 265,3 тис. кв. м; у Харківській – скоротився на 69%, до 214,3 тис. кв. м; у Тернопільській – “мінус” 20%, до 258,7 тис. кв. м, в Івано-Франківській – скоротився на 16%, до 204,4 тис. кв. м.
Водночас у Волинській області обсяг нового будівництва 2022 року становив 425,1 тис. кв. м, що у 2,3 раза перевищує показник минулого року. Приріст обсягів до минулого року також зафіксовано в Рівненській області – “плюс” 13%, до 194 тис. кв. м.
У решті областей України обсяг нового будівництва торік показав падіння до попереднього і становив менше ніж 200 тис. кв. м.
Держстат нагадує, що показники наведені без урахування тимчасово окупованої території Криму та м. Севастополя, а також частини тимчасово окупованих територій Донецької та Луганської областей.
Усі заклади охорони здоров’я України до 31 березня 2022 року мають зареєструватися та почати працювати в електронній системі охорони здоров’я (ЕСЗ).
Як нагадує Міністерство охорони здоров’я на своєму сайті, це передбачено ліцензійними вимогами господарської діяльності з медичної практики і поширюється на всіх суб’єктів господарювання.
Зокрема, МОЗ уточнює, що в ЕСЗ мають бути зареєстровані всі юрособи, які провадять госпдіяльність із медпрактики, крім суб’єктів, які провадять госпдіяльність у судово-медичних напрямах.
Зокрема, МОЗ зазначає, що в ЕСЗ мають бути зареєстровані лабораторні установи, санаторно-курортні заклади, освітні установи, які в межах закладу надають медичну допомогу.
“Повний перехід до цифрового обліку всієї медичної документації відбуватиметься поступово і передбачатиме внесення додаткових змін до інших нормативно-правових актів”, – зазначає відомство.
Європейський парламент ухвалив у вівторок на пленарній сесії в Страсбурзі оновлений регламент ЄС про розподіл зусиль зі зниження максимально допустимого рівня викидів парникових газів у державах-членах співтовариства.
Законопроєкт було затверджено 486 голосами за 132 голосів “проти” і 10 утрималися.
Зазначена новела встановлює обов’язкові щорічні скорочення викидів парникових газів для автомобільного транспорту, опалення будівель, сільського господарства, невеликих промислових установок і управління відходами для кожної держави-члена ЄС.
“Переглянутий закон збільшує мету скорочення викидів парникових газів до 2030 року на рівні ЄС з 30% до 40% порівняно з рівнями 2005 року. Уперше всі країни ЄС повинні тепер скоротити викиди парникових газів із цільовими показниками в діапазоні від 10% до 50%”, – повідомляють у комюніке Європарламенту за підсумками голосування.
У документі пояснюється, що цілі на 2030 рік для кожної держави-члена засновані на ВВП на душу населення і показниках економічної ефективності. Країни ЄС повинні будуть щороку стежити за тим, щоб не перевищувати свої річні квоти на викиди парникових газів.
Крім того, оновлений регламент передбачає “обмеження на можливості торгівлі, запозичення та економії викидів”.
“Існують обмеження на те, скільки викидів держави-члени можуть заощадити за попередні роки, запозичувати в майбутніх років, а також на те, в якому обсязі вони можуть торгувати квотами з іншими державами-членами”, – пояснюють у Європарламенті.
Тепер текст нового закону має бути офіційно схвалений Радою ЄС, після чого його опублікують в “Офіційному журналі” Євросоюзу, він набуде чинності через 20 днів.
Пісне меню було зроблено з урахуванням уподобань гостей, які дотримуються обмежень у їжі за релігійними переконаннями. А також для тих, хто у своєму раціоні надає перевагу продуктам рослинного походження.
“При підготовці пісного меню ми приділили багато уваги саме продуктам. Наші головні задачі – щоб страви смакували, були поживними та мали необхідну кількість мікроелементів, яких не вистачає організму саме на початку весни”, – шеф-кухар ресторану BEEF.
Перші страви пісного меню знайомі нам ще з дитинства – пісний борщ з чорносливом та копченою грушею і грибна юшка.
Закуски – овочевий террін з обсмажених на грилі болгарського перцю, цукіні, баклажану й томатів, та салат з печеним буряком, гранолою та тофу-майонезом. Для салату шеф запікає буряк у солі та подає у малиновому соусі, додає гранолу з розмарином та майонез із сиру тофу. Майонез має право на життя тоді, коли він дійсно healthy.
Основні страви – запечена цвітна капуста з полентою на кокосовому молоці, тальятеле з томатами й зелене ризотто з маринованими томатами. Мітболи BEYOND MEAT з кремом з топінамбура смачна альтернатива тим, хто не вживає мʼяса, але сумує за його смаком.
Варто спробувати, адже навесні чекаємо ще більше премʼєр в меню!
Втрати серед цивільних осіб із 24 лютого 2022 року, після початку Росією війни проти України, до 12 березня 2023 року становили 21965 цивільних (станом на 5 березня – 21793), зокрема 8231 загиблий (8173), повідомило управління Верховного комісара ООН із прав людини (УВКПЛ ООН) у понеділок.
“УВКПЛ ООН вважає, що реальна кількість випадків загибелі або поранення цивільних осіб є значно вищою, оскільки багато повідомлень із місць, де такі випадки мали місце, як і раніше, потребують додаткового підтвердження, водночас як отримання інформації з деяких місць, де тривають бойові дії, затримується”, – наголошується в документі щодо даних ООН.
Це стосується, наприклад, таких населених пунктів як Маріуполь (Донецька обл.), Лисичанськ, Попасна і Сєвєродонецьк (Луганська обл.), де, за повідомленнями, зафіксовано численні випадки загибелі або поранення цивільних осіб.
За підтвердженими даними ООН, загинули 3664 чоловіки, 2173 жінки, 260 хлопчиків і 203 дівчинки, тоді як стать 31 дитини та 1900 дорослих поки що не вдалося встановити.
Серед 13734 поранених 413 хлопчиків і 295 дівчаток, а також 271 дитина, стать якої поки що не вдалося встановити.
Порівняно з даними на 5 березня загинуло двоє дітей, ще 11 було поранено.
Якщо раніше зведення УВКПЛ ООН про кількість втрат виходило щодня, а потім тільки в робочі дні, то з липня воно стало щотижневим. У цьому зведенні, як і в попередньому, наведено дані за місяцями.
Згідно з ними, кількість загиблих у лютому зменшилася до 138 зі 198 у січні та 205 у грудні, однак за перші 12 днів березня вона становила 84.
Найсмертоноснішим місяцем, як вказує ООН, для цивільних осіб залишається березень – мінімум 3968 загиблих. У квітні, згідно з публікацією УВКПЛ, кількість смертей цивільних через війну знизилася до 761, у травні – до 510, у червні – до 422 і в липні – до 378. За перші п’ять днів війни з 24 по 28 лютого загинуло 358 осіб, за серпень – 332, за вересень – 387, за жовтень – 305 і за листопад – 184.
Кількість поранених у лютому – 451 – також стала мінімальною від початку війни: у січні їх було 539, у грудні – 617, у листопаді – 541, за п’ять перших днів війни в лютому минулого року – 464, а за 12 днів цього березня 209. У жовтні кількість поранених скоротилася до 795 з 976 у вересні, коли вона виявилася вищою за показник серпня – 917. До цього щомісяця кількість поранених перевищувала тисячу: липень – 1126, червень – 1104, травень – 1136, квітень – 1887, березень – 2972.
Згідно зі зведенням, від початку березня цього року від зброї вибухової дії з великою зоною ураження загинули 72 людини і ще 182 були поранені, тоді як від мін і вибухонебезпечних пережитків війни померли 12, поранені 27 осіб (13% від загальних втрат).
На контрольовані урядом території, за даними ООН, у березні припало 83% жертв.
У зведенні традиційно зазначено, що зростання показників до попереднього зведення не слід зараховувати тільки на випадки після 5 березня, оскільки протягом цього періоду Управління верифікувало деяку кількість випадків за попередні дні.
