Кількість співробітників у 50-ти найбільших IT-компаніях за період із серпня 2022 року до січня 2023 року скоротилася на 5,3% – до 92,4 тис. завдяки релокації в іноземні офіси компаній і легалізації за кордоном, такі результати дослідження опубліковано на сайті DOU в понеділок.
Згідно з ним, у більшості компаній за кордоном перебуває до 25% членів української команди.
“Як пояснили компанії, скорочення, з деякими винятками, не означає зменшення кількості фахівців у компанії. Айтішники переїхали за кордон працювати в інших офісах своїх же компаній, легалізуються там і припиняють платити податки в Україні”, – йдеться в тексті дослідження.
Його автори нагадують, що до повномасштабної війни, у січні 2022 року, у 50 найбільших IT-компаніях працювало 100,3 тис. осіб, а в січні 2021 року – 76,3 тис. осіб.
Зазначається, що здебільшого компанії почали активно легалізувати за кордоном саме технічних фахівців. Якщо в першому півріччі 2022 року кількість технічних фахівців трималася на одному рівні, то в другому є чітка негативна динаміка: мінус 4,6 тис. фахівців. Загальна кількість технічних фахівців у 25 найбільших IT-компаніях у січні 2023 року становила 57,9 тис. осіб проти 62,5 тис. осіб у січні 2022 року.
У п’яти найбільших компаніях (Epam Ukraine, SoftServe, GlobalLogic Ukraine, EVOPLAY, Luxoft) кількість фахівців зменшилася на 3,3 тис. осіб за друге півріччя 2022 року, ідеться в дослідженні.
Зокрема, у компанії Epam Ukraine, що посідає першу сходинку в рейтингу DOU, кількість працюючих фахівців скоротилася на 1260 осіб у першому півріччі 2022 року і 1225 у другому – до нинішніх 11,375 тис. осіб (які працюють в Україні або продовжують платити в Україні податки навіть у разі переїзду за кордон). Кількість технічних фахівців компанії скоротилася на 9% – до 10,4 тис. осіб. Зазначається, що частина фахівців компанії виїхали з України, рятуючись від війни, і залишаються там. Вакансій EPAM в Україні сьогодні небагато, оскільки потребу у фахівцях перекривають в основному через бенч – внутрішніх фахівців компанії, вказується в матеріалі.
Кількість співробітників в Україні SoftServe (2-е місце) скоротилася на 164 особи в першому півріччі 2022 року і на 1468 осіб у другому півріччі – до 9,45 тис. осіб. У компанії стало на 22% менше технічних фахівців (7393). Ці зміни також пояснюються релокацією: близько 2 тис. фахівців SoftServe переїхали за кордон після початку повномасштабного вторгнення. Частина з них повернулася, але багато хто ще залишається за кордоном і тепер легалізується в інших локаціях компанії. Також, за даними DOU, відбувається певна оптимізація, але не масова.
GlobalLogic Ukraine (3rd place), which maintained a positive trend in the first half of last year, in the second half decreased by 444 employees. The number of the company’s technical specialists decreased by 7% to 6.467 thousand people. “The reason is the same: the majority of specialists moved to other offices of the company in the world. According to internal surveys GlobalLogic, more than 70% of them are planning to return to Ukraine with the advent of peace, “- said in the message. It is noted that the largest number of open positions of the company in EMEA region (Europe, the Middle East and Africa) is 585 positions at the beginning of February.
EVOPLAY increased the number of employees by 253 people and explained this by the expansion of existing projects and the opening of new ones. Luxoft explain the negative trend (minus 200 specialists) by the legalization of people in other locations.
According to DOU data, Ukrainian IT-companies have been actively opening new offices abroad: in Colombia (4), India (3), Argentina (2), Mexico (1), Uruguay (1), Peru (1), Brazil (1). Also new offices were opened in Poland, Romania and Spain.
Fewer offices were opened in Ukraine, but at least 27 companies did so in the second half of the year. The most popular place was Poltava: there were five new offices of IT-companies. Also new offices appeared in Odessa, Kiev, Kharkov, Lviv, Cherkasy, Kropivnitsky, Uzhgorod, Ternopil, Ivano-Frankivsk and Chernivtsi. Playrix reopened its office in Kharkov.
In the first half of the year, companies actively closed offices in Ukrainian cities (32 offices were closed in total), while in the second half of the year this process almost stopped (1 office was closed). Intellias has suspended the work of the office in Kharkiv, but plans to open it again when the security situation improves, it was reported. The DataArt office in Kherson is in a state of emergency and does not work because it was damaged due to shelling.
According to the text of the study the number of IT-specialists in Kharkiv decreased by 11 thousand people – down to 2837 people (15 companies) when compared with data of 2021 because of the war. At the same time, in Kiev the number of IT-specialists has grown by 10 thousand people – up to 21773 people (44 companies), in Lviv the number of IT-specialists has increased by 1 thousand people – up to 15191 people (31 companies).
GlobalLogic Ukraine (3-е місце), що зберігав позитивну динаміку в першому півріччі минулого року, у другому скоротився на 444 співробітника. Кількість технічних фахівців компанії зменшилася на 7% – до 6,467 тис. осіб. “Причина така сама: більшість фахівців перейшли в інші офіси компанії у світі. Згідно з внутрішніми опитуваннями GlobalLogic, понад 70% з них планують повернутися в Україну з настанням миру”, – сказано в повідомленні. Зазначається, що найбільше відкритих вакансій компанії в регіоні EMEA (Europe, the Middle East and Africa) – 585 позицій на початок лютого.
Компанія EVOPLAY збільшила кількість співробітників на 253 людини і пояснює це розширенням наявних проєктів і відкриттям нових. Luxoft негативну динаміку (мінус 200 фахівців) пояснюють легалізацією людей в інших локаціях.
За даними DOU, українські IT-компанії активно відкривають нові офіси за кордоном: у Колумбії (4), Індії (3), Аргентині (2), Мексиці (1), Уругваї (1), Перу (1), Бразилії (1). Також нові офіси відкривалися в Польщі, Румунії та Іспанії.
Менше офісів було відкрито в Україні, але в другому півріччі це зробили щонайменше 27 компаній. Найпопулярнішим місцем була Полтава: там з’явилося п’ять нових офісів IT-компаній. Також нові офіси з’явилися в Одесі, Києві, Харкові, Львові, Черкасах, Кропивницькому, Ужгороді, Тернополі, Івано-Франківську та Чернівцях. Компанія Playrix знову відкрила офіс для відвідування в Харкові.
У першому півріччі компанії активно закривали офіси в українських містах (загалом закрито 32 офіси), тоді як у другому півріччі цей процес практично зупинився (1 офіс було закрито). Компанія Intellias призупинила роботу офісу в Харкові, але планує відкрити його знову, коли ситуація з безпекою покращиться, сказано в повідомленні. Офіс DataArt у Херсоні перебуває в аварійному стані і не працює, оскільки зазнав пошкоджень через обстріли.
Згідно з текстом дослідження, через війну кількість IT-фахівців у Харкові, якщо порівнювати з даними за 2021 рік, зменшилася на 11 тис. осіб – до 2837 осіб (15 компаній). Водночас у Києві зросла на 10 тис. осіб – до 21773 осіб (44 компанії), у Львові кількість IT-фахівців зросла на 1 тис. осіб – до 15191 особи (31 компанія).
Зміни в позиціюванні та оновленні бренду пов’язані з розширенням діяльності фонду. А також – з планами суттєво збільшувати об’єми благодійної допомоги в Україні та за кордоном, залучаючи більше представників влади, бізнесу та громадськості.
Коли стало відомо про ребрендинг?
Про оновлення роботи благодійного фонду було оголошено під час презентації першої україномовної збірки дитячих терапевтичних аудіоказок «Таємні історії маленьких і великих перемог». Захід відбувся 4 березня в Празі. Презентація зібрала родини вимушених переселенців з України і стала можливою завдяки підтримці Посольства України в Чехії.
Для Kateryna Biloruska Foundation проєкт став флагманським у межах програми Mental Health. «Таємні історії маленьких і великих перемог» – це збірка аудіоказок що розповідає дітям про складні питання, які виникають під час досвіду життя у воєнний період. Авторка – письменниця Таня Стус, супервізію кожного оповідання провела дитяча сімейна психологиня Світлана Ройз, а голосом проєкту стала відома українська співачка Alyosha.
“Я надзвичайно вдячний організаторам цієї презентації, фонду Катерини Білоруської та авторці цієї чудової книжки, оскільки вона дає можливість нести добро та світло для наших маленьких дітей, які через російського агресора, на жаль, не можуть перебувати в Україні. Такі книги надають можливість відчути себе вдома, відчути нашу культуру, вчити нашу мову, нести світле та добре. І також відчувати себе частиною нашої української нації, нашого великого українського народу попри те, що зараз вони не можуть бути в Україні. Це дає їм надію на те, що після нашої спільної перемоги вони повернуться в Україну, знову інтегруються до нашого суспільства і допоможуть нам всім відбудувати нашу країну. Діти – це наше майбутнє. І такі книжки дозволяють нам будувати світле майбутнє та допомагають дітям почуватись частиною українського народу”, – відзначив тимчасовий повірений у справах України в Чехії Віталій Усатий.
Як саме війна змінила роботу фонду?
Рік повномасштабної війни вніс корективи в діяльність благодійного фонду, змусивши організацію поступово виходити за рамки корпоративного формату.
Фонд продовжував реалізовувати спортивні й освітні програми, зокрема, для дітей з інвалідністю та особливими освітніми потребами. Крім цього, організація почала активно підтримувати українські сімʼї, які постраждали від російської агресії. Вже з перших днів війни вони надавали першочергову та необхідну – як гуманітарну, так і медичну допомогу.
Згодом фонд ініціював створення терапевтичних продуктів для дітей та батьків – їхня мета допомогти з подоланням наслідків психологічної травми, спричиненої війною. Ще до повномасштабного вторгнення у кожній програмі фонду приділялася окрема увага темі безбар’єрності – щодня вона набуває все більшої актуальності та важливості. Надалі ж в цьому напрямку розроблятиметься навчальний контент для викладачів та тренерів, яким потрібно мати досвід у напрямку безбар’єрного спорту та фізичної культури.
Зазначимо, що Kateryna Biloruska Foundation продовжить працювати та розвивати кожний з раніше ініційованих програм та проєктів, пов’язаних зі спортом.
“Ми вже реалізовуємо 6 комплексних програм в напрямках спорту, інноваційної освіти та ментального здоров’я. Але, на превеликий жаль, через війну, яка триває вже рік, кількість родин які потребують допомоги стрімко збільшується. Це говорить про те, що допомога, яку надає наш фонд, буде більш затребувана. Отже, необхідно розширювати свою діяльність. Наші інвестиції в благодійну діяльність збільшуються. Додатково, ми бачимо необхідність кооперації та залучення нових партнерів для реалізації існуючих програм в Україні та поза її межами. Впевнена, що саме синергія ресурсів держави, громадських організацій та бізнесу швидше приведе нас до створення більш толерантного суспільства та скоротить кількість потреб”, – зауважила засновниця благодійного фонду Катерина Білоруська.
Найближчі плани Kateryna Biloruska Foundation?
Продовжувати та збільшувати об’єм реалізації ключових поточних програм фонду. Зокрема, задля розвитку українських дітей у напрямках фізичної та рухової активності, а також освіти та ментального здоров’я.
На сьогодні планується розвиток таких напрямків роботи:
KATERYNA_BILORUSKA_FOUNDATION, PARIMATCH_FOUNDATION, ФОНД_КАТЕРИНИ_БІЛОРУСЬКОЇ
Київський міський клінічний онкоцентр 2022 року прийняв приблизно 30 тис. пацієнтів.
Як повідомив агентству в.о. директора онкоцентру Олександр Клюсов, клініка зуміла відновити потік пацієнтів, що впав після початку повномасштабного вторгнення РФ, уже в липні 2022 року.
“У 2022 році в нас було приблизно 30 тисяч пацієнтів, усього на 6 тисяч менше, ніж 2021 року, і фактично можна порівняти з тим, що було два-три роки тому. Зрозуміло, з початку активного вторгнення ми постаралися виписати всіх пацієнтів, окрім тих, хто перебував у важкому стані й потребував медичної допомоги в умовах стаціонару. Кількість пацієнтів не скоротилася в рази як зараз у багатьох лікувальних установах. Можна сказати, що на довоєнний рівень ми вийшли вже в липні”, – сказав він в інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна”.
При цьому Клюсов зазначив, що за минулий рік дещо скоротилася кількість пацієнтів, які приїжджають у клініку з інших регіонів.
Водночас, центр активно надає медичну допомогу пацієнтам- внутрішньо-переміщеним особам (ВПО), які можуть отримувати медичну допомогу в онкоцентрі так само, як і кияни.
“Ми розуміємо міграційні процеси, і намагаємося надати медичну допомогу всім, хто її потребує”, – сказав він.
При цьому Клюсов зазначив, що “реформа системи охорони здоров’я дає змогу спеціалізованим медустановам не тільки працювати, а й розвиватися”.
“Ми навіть закуповуємо діагностичне та лікувальне обладнання, і зарплати в нас одні з найвищих серед медзакладів Києва. Звичайно, ми маємо можливість використовувати кошти двох бюджетних програм – державної та програми місцевого бюджету, зокрема для купівлі препаратів хіміотерапії. Це дуже серйозна підмога, тому що закупівля хіміопрепаратів потребує значних ресурсів”, – сказав він.
Торгівля між Європейським союзом і Росією значно скоротилася від початку вторгнення РФ в Україну, особливо помітно – в останні місяці, повідомило статистичне управління ЄС (Eurostat) у п’ятницю.
Згідно зі статданими, частка Росії в імпорті ЄС впала до 4,3% з 9,5% у період з лютого по грудень 2022 року. За той самий період частка Росії в експорті ЄС знизилася до 2% з 4%.
Дефіцит ЄС у торгівлі з РФ сягнув піку в 18,2 млрд євро в березні 2022 року, а потім поступово знизився до 6,0 млрд євро в грудні 2022 року. Вартість імпорту з Росії за цей період впала на 53% – до 10,3 млрд євро з 21,8 млрд євро.
Eurostat зазначає, що “у міру поступового заміщення Росії іншими торговельними партнерами її частка в імпорті ЄС знизилася за шістьма ключовими товарами”. Зокрема, найбільше падіння було зафіксовано за вугіллям (до 22% у 2022 році з 45% роком раніше), природним газом (до 21% з 36%), добривами (до 22% з 29%), чавуном і сталлю (до 10% з 16%).
Міністр оборони України Олексій Резніков у п’ятницю підписав наказ про затвердження положення про Громадську антикорупційну раду при українському оборонному відомстві.
“Новостворений консультативно-дорадчий орган після проведення відкритого загальнонаціонального голосування за кандидатів на платформі Національного агентства з питань запобігання корупції та після визначення переможців, що ввійдуть до складу Антикорупційної ради, має забезпечити прозору діяльність Міноборони та цивільний контроль. Серед іншого, до переліку завдань ради входить аналіз корупційних ризиків, запобігання та протидія корупції, встановлення взаємодії Міноборони з громадськими об’єднаннями та іншими інститутами громадянського суспільства”, – повідомляється на сайті Міноборони в суботу.
Антикорупційна рада створюється на основі відкритого і прозорого конкурсу у складі 15 осіб строком на один рік. Її діяльність передбачає участь громадськості у формуванні антикорупційних заходів у Міноборони України. Склад ради затверджується за результатами конкурсу. Кандидатури для участі можуть подати громадські об’єднання, державна реєстрація яких відбулася не менш як за два роки до дня оголошення конкурсу та статутна діяльність яких пов’язана із запобіганням і протидією корупції.
“Громадська антикорупційна рада наділена вичерпним переліком інструментів, яких достатньо, щоб унеможливити будь-які корупційні прояви. Вона може створювати експертні групи, залучати фахівців, положення про діяльність ради передбачає широкий діапазон для дій. Упевнений, антикорупційна рада поліпшить не тільки роботу в самому міністерстві, а й зміцнить фундамент довіри в суспільстві. Що перше, що друге – вкрай важливі моменти для досягнення головної стратегічної мети України – перемоги у війні”, – зазначив Резніков.
Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) оголосило про співпрацю з трьома великими українськими агрохолдингами для розвитку їхньої інфраструктури з експорту та зберігання зерна, загальні інвестиції в проект становитимуть $44 млн.
Як повідомляється на сайті видання CNN, йдеться про великих українських виробників агропродукції “Кернел”, “Нібулон” і Grain Alliance.
Уточнюється, що співпраця з компаніями допоможе збільшити можливості України з відвантаження зерна на зовнішні ринки в розмірі понад 3 млн тонн на рік. Інвестиції будуть спрямовані на розвиток інфраструктури зберігання сільгосппродукції та розширення елеваторів.
“Це оголошення є частиною навмисних зусиль адміністрації Байдена щодо розвитку економіки України та пом’якшення глобальної кризи продовольчої безпеки, яка загострилася після вторгнення Росії в Україну”, – уточнило видання в повідомленні.
Як повідомлялося, “Кернел” до війни посідав перше місце у світі з виробництва соняшникової олії (приблизно 7% світового виробництва) та її експорту (приблизно 12%), а також був найбільшим виробником і продавцем бутильованої соняшникової олії в Україні. Крім того, компанія займалася вирощуванням іншої агропродукції та її реалізацією.
У 2022 фінансовому році (ФР, липень-2021 – червень-2022) холдинг отримав $41 млн чистого збитку проти $506 млн чистого прибутку в попередньому ФР, його виручка скоротилася на 5% – до $5,332 млрд, а показник EBITDA скоротився в 3,7 раза – до $220 млн.
ТОВ “СП “Нібулон” (Миколаїв), один із найбільших операторів на зерновому ринку України, 15 квітня 2022 року отримало від Ізмаїльської міської ради (Одеська обл.) дозвіл на будівництво терміналу для перевалки зернових вантажів на земельній ділянці загальною площею 20 га.
“Нібулон” створено 1991 року. До російського військового вторгнення зернотрейдер мав 27 перевантажувальних терміналів і комплексів із приймання с/г культур, потужності для одноразового зберігання 2,25 млн тонн продукції АПК, флот із 83 суден (із них 23 буксири), а також володів Миколаївським суднобудівним заводом.
“Нібулон” до війни обробляв 82 тис. га землі в 12 областях України та експортував сільгосппродукцію більш ніж у 70 країн світу.
Зернотрейдер 2021 року експортував максимальні за час свого існування 5,64 млн тонн сільгосппродукції, досягнувши рекордних обсягів постачань на зовнішні ринки в серпні – 0,7 млн тонн, четвертому кварталі – 1,88 млн тонн і в другому півріччі – 3,71 млн тонн.
Агрохолдинг Grain Alliance навесні 2022 року придбав зерновий логістичний хаб біля кордону України та Словаччини для поставок сільгосппродукції наземними шляхами в обхід українських портів, пропускна спроможність яких істотно знизилася через повномасштабне російське військове вторгнення. Перевантажувальні потужності зернового терміналу в місті Черна-над-Тисой (Словаччина) складуть до 400 тис. тонн на рік.
До війни Grain Alliance обробляв 57 тис. га в Київській, Полтавській, Чернігівській та Черкаській областях, вирощував понад 300 тис. тонн зернових і олійних на рік, і володів більш ніж тисячею голів великої рогатої худоби.
Агрохолдинг має в Україні шість зерносховищ із сумарною ємністю понад 260 тис. тонн.
Засновники ТОВ “Харвест Мун Іст” (смт Баришівка Київської обл.) і BZK Grain Alliance (Швеція) 2009 року створили спільну компанію – Grain Alliance.
