Співробітники Департаменту кіберполіції спільно зі слідчим управлінням поліції Київщини, працівниками служб безпеки банків викрили групу зловмисників, які оформлювали кредитні картки та позики на військовослужбовців, які потрапили в полон або вважаються зниклими безвісти, повідомляє прес-служба Національної поліції України.
“Встановлено, що троє осіб отримували дані про мобільні номери військовослужбовців, з якими втратили зв’язок рідні або які перебувають у полоні. Зловмисники здійснювали перевипуск SIM-карток і перевіряли, чи є перевипущені номери фінансовими. Далі отримували доступ до онлайн-банкінгу. З рахунків захисників перераховували залишок грошей, а також випускали кредитні картки та привласнювали суми позики”, – вказується в повідомленні.
За попередніми даними, угрупованню вдалося отримати доступ до мобільних номерів понад 20 військовослужбовців, які перебувають у полоні або зникли безвісти. Загальна сума збитків становить понад 2 млн грн.
Під час обшуку в оселях фігурантів правоохоронці вилучили банківські картки, SIM-картки, мобільні телефони, які використовувалися у протиправній діяльності.
Також поліцейські виявили гранати. Їх було направлено на експертизу.
Організатора злочинної групи затримано. Йому повідомлено про підозру за ч. 3 ст. 190 (шахрайство) Кримінального кодексу України.
Після проведення заходів буде надано правову кваліфікацію дій усіх фігурантів.
Перший віце-президент Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) Юрген Рігтерінк на чолі делегації високого рівня банку до західної України обговорював у Львові подальше посилення зобов’язань банку перед Україною на етапі, коли країна вступає у другий рік війни, повідомила прес-служба ЄБРР.
За участю керуючого директора ЄБРР у країнах Східної Європи та Кавказу Маттео Патроне і заступника голови банку в Україні з питань промисловості, торгівлі та агробізнесу Лесі Кузьменко Рігтерінк обговорив із мером Львова Андрієм Садовим майбутні інвестиції.
Як наголошується в пресрелізі, Львів і західні області України знаходяться поблизу кордону з кількома країнами Європейського Союзу. Оскільки війна ставить під сумнів здатність України імпортувати та експортувати через свої чорноморські порти, вирішальними для підтримки економіки стає автомобільне та залізничне сполучення, що веде на захід від Львова. Цю територію також розглядають як імовірну відправну точку для майбутніх зусиль із реконструкції.
Водночас Львів як найбільший населений пункт заходу країни прийняв значну кількість внутрішньо переміщених осіб, що чинить тиск на ключові муніципальні служби, тоді як місто потребує отримання доходів. У грудні 2022 року ЄБРР надав Львову та його муніципальним підприємствам EUR25 млн, а кредитна підтримка з боку США покрила половину цієї позики, щоб забезпечити ліквідність для адаптації.
Як повідомляється, представники ЄБРР разом із Садовим відвідали міську лікарню та реабілітаційну екосистему “Незламні”, що відбудовується у Львові, де воїни, які дістали бойові поранення, мають доступ до мультидисциплінарних команд хірургів, травматологів, протезистів, психотерапевтів і реабілітологів.
Делегація також побувала на кількох проєктах ЄБРР, що реалізуються у Львові та області, обговорила з клієнтами наявні та потенційні проєкти. Зокрема, серед них – банк “Львів”, який отримав синдикований кредит у розмірі EUR10 млн у серпні 2022 року для кредитування малих і середніх підприємств.
Крім того, представники ЄБРР ознайомилися з реалізацією проєкту “Львівський індустріальний парк М10”, розташованого за 60 км від польського кордону. Його перша фаза = будівництво складського комплексу площею 14,4 тис. кв. м – близька до завершення. У грудні 2022 року ЄБРР зобов’язався інвестувати до $24,5 млн у придбання частки 35% у цьому проєкті.
Як зазначає пресслужба банку, інші зустрічі включали відвідування нових виробничих потужностей, нещодавно створених за підтримки ЄБРР виробником дріжджів “Ензим”, спілкування з представниками виробника кормів для домашніх тварин Kormotech, оператора АЗС “Галнафтогаз” (GNG), виробника вентиляційних систем Prana та IT-компанії Softserve.
У Львові представники ЄБРР також відвідали реабілітаційний центр Superhumans – гуманітарний проект клієнта банку, власника одного з найбільших в Україні контейнерних терміналів ТІС Андрія Ставніцера. Центр забезпечує протезування кінцівок дорослим і дітям.
Делегація оглянула невелику компанію, автомийку, зруйновану ракетними обстрілами у квітні минулого року, але відновлену та повернуту до роботи протягом місяця.
Як повідомлялося, 2022 року ЄБРР виділив Україні рекордні EUR1,7 млрд, водночас залучивши додаткове співфінансування від банків-партнерів і міжнародні гранти та гарантії від донорів та акціонерів.
ЄБРР, найбільший інституційний інвестор в Україні, зобов’язався інвестувати EUR3 млрд протягом 2022-2023 рр. і готовий відігравати провідну роль у фінансуванні реконструкції країни, коли дозволять умови.
У пресрелізі підкреслюється, що з початку війни ЄБРР швидко перейшов від засудження російського вторгнення до підготовки негайної фінансової відповіді. Ця допомога спрямована на забезпечення стійкості України та країн, що приймають біженців, при підготовці до відновлення країни в майбутньому.
Україна в лютому 2023 року експортувала 9,1 млн тонн товарів порівняно з 7,89 млн тонн у січні, у грошовому вираженні він зріс до $3,32 млрд із $3,1 млрд, написав заступник міністра економіки – торговельний представник України Тарас Качка у Facebook.
“Але менше пікового воєнного вересня (9,6 млн тонн) і, звичайно, ще далеко до 12,8 млн тонн у лютому 2022 року… З вересня спостерігається тенденція повільного зменшення вартості експорту: 4,1 – 3,8 – 3,8 – 3,8 – 3,48 – 3,1 – 3,32 млрд доларів США. Причини зрозумілі – уповільнення зернового коридору та корекція цін на світовому ринку”, – додав він.
За його даними, вартість імпорту в лютому склала $5,03 млрд.
“Утім, це хороша новина, адже імпорт в умовах війни – це надійність поставок усього необхідного: палива, фармації, генераторів і всього, що нам потрібно для того, щоб витримати. Це також добрива для посівної”, – зазначив Качка, не уточнивши дані за січень.
Він нагадав, що загалом 2022 рік задав чітку стратегію в торгівлі: забезпечити надійність постачань в імпорті, відновлювати логістичні можливості для експорту та зменшувати торговельний дефіцит за допомогою послуг.
Торговий представник України зазначив, що торік експорт товарів становив $44,1 млрд, а імпорт $55,2 млрд, експорт послуг – $9,1 млрд, імпорт – $3,0 млрд.
Качка уточнив, що в десятку найбільш експортованих товарів у лютому 2023 року в порядку зменшення вартості сформували кукурудза (код 1005) – $699,3 млн, олія соняшникова (1512) – $419,3 млн, пшениця (1001) – $322, 9 млн, соя (1201) – $128,69 млн, залізна руда (2601) – $125,5 млн, дроти ізольовані (8544) – $82,9 млн, шрот соняшниковий (2306) – $75,4 млн, чавун (7201) – $65,03 млн, м’ясо птиці (0207) – $58,76 млн і насіння соняшнику (1206) – $58,69 млн.
У другій десятці труби безшовні (7304) – $56,88 млн, ячмінь (1003) – $43,9 млн, напівфабрикати із заліза (7207) – $36,1 млн, цукор (1701) – $34,1 млн, феросплави (7202) – $33, 6 млн, меблі (9403) – $32,38 млн, ріпак (1205) – $32,37 млн, лісоматеріали (4407) – $31,4 млн, шрот соєвий (2304) – $28,9 млн і меблі для сидіння (9401) – $24,9 млн.
Нарешті в третій десятці електричні водонагрівачі (8516) – $24,3 млн, олія соєва (1507) – $24,1 млн, фанера (4408) – $19,9 млн, ліки (3004) – $19,1 млн, гарячекатаний прокат (7208) – $16,04 млн, вироби столярні (4418) – $15,8 млн, соки (2009) – $15,5 млн, кондитерські вироби, хлібобулочні (1905) – $13,7 млн, ящики і коробки (4415) – $13,1 млн і кондитерські вироби з цукру (1704) – $12,9 млн.
Київський міський клінічний онкоцентр 2022 року закупив медичне обладнання на загальну суму 30 млн грн, повідомив в.о. директора онкоцентру Олександр Клюсов.
“Загалом ми закупили обладнання на 30 млн грн”, – сказав він в інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна”.
Клюсов повідомив, що, зокрема, “за особистої підтримки мера Віталія Кличка, департамент охорони здоров’я КМДА 2022 року придбав для онкоцентру два сучасні потужні лінійні прискорювачі для проведення променевої терапії”.
“Таким чином, у нас уже є п’ять лінійних прискорювачів. Для того щоб встановити це обладнання, потрібно було провести ремонт двох бункерів. Проводяться будівельні роботи з реконструкції бункерних приміщень для встановлення цього високотехнологічного обладнання, завершити які планується на початку травня”, – сказав він.
Клюсов повідомив, що 2023 року на базі онкоцентру планується створити центр радіології.
“Плануємо створити одну з найпотужніших радіологічних клінік в Україні, яка у 2023 році запрацює на повну потужність. Запуск центру радіології дасть змогу збільшити кількість пацієнтів майже на 75% і скоротить термін очікування від місяця до одного тижня”, – наголосив Клюсов.
Як повідомлялося, Київський міський клінічний онкоцентр у 2022 році прийняв близько 30 тис. пацієнтів.
Гостей благодійного вечора, де відбудеться аукціон, чекає вишукана вечеря і концерт. Захід підтримали українські зірки – музикант і автор хіта «Гарно так» CHEEV та співачка SKYLERR, виконавиця популярного треку «Вечорниці (Добрий день everybody)».
Для збору коштів буде проведено аукціон, лотами якого стануть витвори мистецтва, вироби провідних українських дизайнерів, спортивні артефакти та військові трофеї.
Які цікаві лоти пропонуються для участників благодійної акції:
Гравюри «Засновники Києва» Георгія Якутовича
Серія з 3-х ліногравюр, створена до 1500-річчя заснування Києва. Георгій Вячеславович Якутович (1930-2000) відомий, перш за все, як графік та книжковий ілюстратор. Послідовник школи Фаворського, він повернув українській гравюрі епічність, звернувся до народних мотивів. Працював як художник-постановник над фільмов «Тіні забутих» предків Сергія Параджанова 1963 г.
Пересопницьке Євангеліє, факсимільне видання 2008 року
Пересопницьке Євангеліє – визначна рукописна пам’ятка староукраїнської мови та мистецтва XVI століття. Один з перших українських перекладів біблійного, канонічного тексту (четвероєвангелія) на староукраїнську літературну мову, здійснений 1556–1561 рр. Михайлом Василевичем із Сянока та архімандритом Пересопницького монастиря Григорієм у селі Двірці та у Пересопниці на Волині.
Інші лоти
Нагадаємо, на аукціоні у межах благодійного заходу на користь дитячої лікарні «Охматдит» виставлять унікальне видання.
АУКЦІОН, БЛАГОДІЙНІСТЬ, ІГОР_КОРЖ, ОХМАТДИТ, РІК НЕЗЛАМНОСТІ
У Києві в рамках проєкту “Смілива кров” на базі Київського міського центру крові відкрили перший в Україні банк тривалого зберігання крові, що дає змогу заморожувати і зберігати рідкісні групи крові до 30 років.
Як повідомляють у пресрелізі проєкту, центр дасть змогу також здійснювати оперативну логістику за найскладніших умов, зокрема біля місця бойових дій для порятунку постраждалих військових і цивільних.
За словами в.о. директора міського центру крові Віталія Демського, раніше такі найважливіші компоненти крові, як еритроцити, могли зберігати максимум 42 дні, новий банк крові дасть змогу продовжити життя еритроцитів до 30 років.
“Сьогодні у нас працює нове спеціальне обладнання, яке може зберігати еритроцити за температури від -80°С і нижче, а також дає змогу заморожувати й розморожувати компоненти крові”, – сказав Демський.
Проєкт реалізовано в партнерстві Міністерства охорони здоров’я, Parimatch Ukraine та Київської міської державної адміністрації.
