Харківський тракторний завод (ХТЗ), що входить до групи DCH бізнесмена Олександра Ярославського, планує ініціювати процедуру превентивної реструктуризації.
Згідно з оприлюдненою у системі розкриття Нацкомісії з цінних паперів і фондового ринку (НКЦПФР) повідомленні про загальні збори акціонерів товариства 9 травня, це єдине питання, що внесено в його порядок денний.
Подробиці у повідомленні не наведені.
Процедура превентивної реструктуризації запроваджена законом “Про внесення змін до Кодексу України з процедур банкрутства та деяких інших законодавчих актів України щодо імплементації Директиви Європейського парламенту та Ради Європейського Союзу 2019/1023”, що набув чинності 1 січня поточного року.
Превентивна реструктуризація закріпила можливість підприємств відновлювати свою фінансову стійкість до настання стану неплатоспроможності. Закон надає більше можливостей для врегулювання відносин між боржником та кредиторами.
Як повідомлялося, акціонери ХТЗ у червні 2020 року ініціювали досудову санацію товариства у зв’язку із загрозою неплатоспроможності, а у серпні того ж року суд затвердив план досудової санації строком на два роки.
У липні 2022 року ХТЗ звернувся до суду із проханням про внесення змін до плану санації та затвердження його у новій редакції, обґрунтовуючи це введенням воєнного стану в Україні та постійними обстрілами Харкова, що призвело до повної зупинки заводу та неможливості розрахунків із контрагентами.
Суд 1 серпня 2022 року затвердив новий план досудової санації та продовжив досудову санацію на три роки.
У 2023 році на ХТЗ за підтримки Всесвітньої продовольчої програми ООН та Швейцарського фонду протимінної діяльності (FSD Ukraine) було розроблено, сертифіковано і запущено у виробництво машину для розмінування на базі гусеничного трактора Т-150.
Спеціалізація ХТЗ, заснованого 1930 року, – виробництво тракторів і спецтехніки для робіт у сільському та комунальному господарствах, будівництві. Завод не повідомляє результатів своєї фінансово-господасрької діяльності.
За даними проєкту Claroty Project, ХТЗ завершив 2024 рік зі збитком 359 млн грн супротив 14,6 млн грн чистого прибутку роком раніше, за зростання чистого доходу на 50,6% – до 300 млн грн. Поточні зобов’язання зросли до 1,7 млрд грн з 251,7 млн грн , але довгострокові скоротились з 1,2 млрд до 86 млн грн.
Металургійні підприємства України в березні 2025 року зменшили виробництво сталі на 9,9% порівняно з аналогічним періодом 2024 року – до 551 тис. тонн з 611 тис. тонн, та на 3,7% до попереднього місяця, коли було вироблено 572 тис. тонн.
В рейтингу світових виробників цієї продукції, складеному Всесвітньою асоціацією виробників сталі (Worldsteel), Україна посіла 24-те місце серед 69 країн.
За даними Worldsteel, у березні-2025 зафіксовано зниження виплавки сталі до березня-2024 у половині країн першої десятки, окрім Китаю, Індії, Японії, Бразилії та Ірану.
Перша десятка країн-виробників сталі за підсумками березня є такою: Китай – 92,840 млн тонн (+4,6% до березня-2024), Індія – 13,789 млн тонн (+7%), Японія – 7,207 млн тонн (+0,2%), США – 6,712 млн тонн (-1,5%), РФ – 6,2 млн тонн (-3,2%), Південна Корея – 5,008 млн тонн (-5,3%), Іран – 3,332 млн тонн (+3,7%), Туреччина – 3,130 млн тонн (-2,8%), Німеччина – 3,1 млн тонн (-11,7%) та Бразилія – 2,944 млн тонн (+6,6%).
Загалом у березні поточного року виплавка сталі збільшилася на 2,9% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 166,123 млн тонн.
За підсумками трьох місяців цього року перша десятка країн-виробників сталі є такою: Китай – 259,330 млн тонн (+0,6% до січня-березня-2024), Індія – 40,123 млн тонн (+6,8%), Японія – 20,393 млн тонн (-4,9%), США – 19,726 млн тонн (-0,6%), РФ – 17,740 млн тонн (-3,8%), Південна Корея – 15,543 млн тонн (-3,6%), Туреччина – 9,257 млн тонн (-3,4%), Німеччина – 8,482 млн тонн (-12,6%), Бразилія – 8,477 млн тонн (+2,8%) та Іран – 7,290 млн тонн (-12,8%).
Метпідприємства України у першому кварталі цьогоріч збільшили виробництво сталі на 2,7% порівняно з аналогічним періодом 2024 року – до 1,733 млн тонн з 1,687 млн тонн, країна посіла 23-е місце.
Загалом у світі у січні-березні-2025 виплавка сталі зменшилася на 0,4% порівняно з аналогічним періодом 2024 року – до 468,613 млн тонн.
Як повідомлялося, за підсумками 2024 року перша десятка країн-виробників сталі серед 71 країни мала такий вигляд: Китай – 1 млрд 5,090 млн тонн (-1,7%), Індія – 149,587 млн тонн (+6,3%), Японія – 84,009 млн тонн (-3,4%), США – 79,452 млн тонн (-2,4%), РФ – 70,690 млн тонн (-7%), Південна Корея – 63,531 млн тонн (-4,7%), Німеччина – 37,234 млн тонн (+5,2%), Туреччина – 36,893 млн тонн (+9,4%), Бразилія – 33,741 млн тонн (+5,3%) та Іран – 30,952 млн тонн (+0,8%).
Загалом торік 71 країна виробила 1 млрд 839,449 млн тонн сталі, що на 0,9% менше, ніж за 2023 рік.
Водночас Україна за весь 2024 рік виробила 7,575 млн тонн сталі, що на 21,6% вище за обсяги за 2023 рік (6,228 млн тонн). Країна перебуває на 20-му місці за підсумками 2024 року.
За 2023 рік Китай виробив 1 млрд 19,080 млн тонн (на рівні попереднього року), Індія – 140,171 млн тонн (+11,8%), Японія – 86,996 млн тонн (-2,5%), США – 80,664 млн тонн (+0,2%), РФ – 75,8 млн тонн (+5,6%), Південна Корея – 66,676 млн тонн (+1,3%), Німеччина – 35,438 млн тонн (-3,9%), Туреччина – 33,714 млн тонн (-4%), Бразилія – 31,869 млн тонн (-6,5%) та Іран – 31,139 млн тонн (+1,8%). Загалом у 2023 році 71 країна виробила 1 млрд 849,734 млн тонн сталі, що на 0,1% менше, ніж за 2022 рік.
Водночас Україна за 2023 рік виробила 6,228 млн тонн сталі, що на 0,6% нижче за обсяги за 2022 рік. Країна перебувала на 22-му місці за підсумками 2023 року.
За підсумками 2022 року перша десятка країн-виробників сталі мала такий вигляд: Китай – 1,013 млрд тонн (-2,1%), Індія – 124,720 млн тонн (+5,5%), Японія – 89,235 млн тонн (-7,4%), США – 80,715 млн тонн (-5,9%), РФ – 71,5 млн тонн (-7,2%), Південна Корея – 65, 865 млн тонн (-6,5%), Німеччина – 36,849 млн тонн (-8,4%), Туреччина – 35,134 млн тонн (-12,9%), Бразилія – 33,972 млн тонн (-5,8%) та Іран – 30,593 млн тонн (+8%).
Україна за підсумками 2022 року посіла 23-тє місце з виплавкою 6,263 млн тонн сталі (-70,7%).
Загалом за 2022 рік 64 країни виробили 1 млрд 831,467 млн тонн сталі, що на 4,3% менше, ніж за 2021 рік.
В Україні створили Альянс із цифрового суверенітету, що обʼєднує хмарних провайдерів та дата-центри. Перші, хто обʼєднався у ГС «Український альянс цифрового суверенітету» – хмарні провайдери GigaCloud, De Novo та дата-центр “ПАРКОВИЙ” домовилися про взаємодію для стабільного технологічного розвитку України на базі національних майданчиків.
Передумовою для об’єднання стала зовнішньополітична нестабільність, яка серйозно вплинула на глобальний ринок технологій, а також на цифрову та економічну безпеку країни. «На жаль, ми дедалі частіше бачимо, як технологічні рішення стають інструментом політичного тиску з боку одних країн на інші. Ми, як гравці ринку, орієнтовані на національний ринок, маємо своєю місією не лише продавати тут свої послуги, а й захищати економіку країни, що є «середовищем життя нашого бізнесу та наших клієнтів» — кажуть представники Альянсу.
Головною метою організатори називають забезпечення цифрового суверенітету України – перенесення, зберігання та обробка важливих даних, зокрема державних, медичних, фінансових та оборонних, усередині країни та відповідно до вимог чинного українського законодавства. “Через війну Україна є чи не єдиною країною у світі, де державні дані вимушено частково зберігаються за кордоном. Після завершення війни постане питання повернення цих даних під українську юрисдикцію. Тож ми готові до діалогу з державними органами щодо розробки стратегії такого повернення” — розповіли засновники Альянсу.
Серед напрямів роботи — технологічна «ревізія» країни, а також розробка єдиних стандартів для інфраструктурних рішень. Провайдери впевнені, що такий підхід забезпечить в Україні низку нових можливостей:
– будувати великі георозподілені інфраструктури між майданчиками національних провайдерів;
– легко і безшовно переносити дані між хмарними середовищами різних провайдерів без штучних технологічних перешкод;
– гарантувати безпеку (і збереження) даних користувачів навіть у критичних ситуаціях, зокрема у випадку ворожих атак;
– впровадження політики Data Embassy та технології багатодоменної безпеки.
Представники Альянсу наголошують на необхідності підвищення конкурентоспроможності українського ринку, стимулювання інновацій та посилення кібербезпеки. Вони поділяють розуміння того, що Україна має ставати сильнішою, здатною самостійно управляти власними даними — стратегічним ресурсом, який є основою для економічного зростання та розвитку індустрій майбутнього – і це дає їм спільну мотивацію бути частиною важливих державних змін. До Альянсу можуть долучитися інші компанії, які поділяють його принципи та прагнуть працювати на благо національної цифрової безпеки та суверенітету – датацентри, софтверні компанії та інфраструктурних провайдерів зокрема.
Компанія “Олис” (Одеса) спроектувала і запустила “під ключ” новий завод з переробки круп для компанії Tõrvaaugu Mahe Talu (Лейбре, Естонія) потужністю – 24 тонни на добу, повідомив заступник голови парламентського комітету з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський.
“Агрегатний крупозавод базується на удосконаленій технології “Оптиматик-Г-24″, яка передбачає переробку зерна гречки в зерно-ядрицю. Виробничий комплекс також включає аспірацію, самопливний транспорт, пневмотранспорт, електроніку та автоматику”, – написав він у Facebook у середу.
За словами народного депутата, технологи “Олис” адаптували обладнання під архітектурні особливості виробничого приміщення естонського замовника та реалізували мультиформатну упаковку – від біг-бегів до дрібного фасування.
“Для виробництва обладнання нового крупозаводу “Олис” скористалася державною програмою доступних кредитів “5-7-9”, – зазначив він.
Кисилевський додав, що компанія “Олис” виробляє понад 200 видів обладнання для переробки зернових на борошно та крупи, очищення та контролю якості зерна. Потужність крупозаводів, які вона проектує та встановлює, – від 15 до 300 тонн на добу.
Частка експорту в реалізації продукції компанії – 25%. Рівень локалізації обладнання, яке вона випускає, становить близько 75%. На підприємстві зайнято 211 працівників.
“Програма компенсації 25% вартості сільгосптехніки вже допомагає заводу вигравати конкуренцію на внутрішньому ринку з виробниками Туреччини, Китаю, Швейцарії, Польщі, Канади. (…) Актуальна для підприємства й можливість продавати обладнання із залученням покупцями державних грантів на переробку (до 8 млн грн на умовах співфінансування). Адже найдешевший крупоцех з переробки зернових виробництва “Олис” коштує від 4 млн грн”, – ідеться у повідомленні Кисилевського.
ТОВ “Олис”, за інформацією на сайті компанії, працює в Україні 20 років, розробляє, виробляє і монтує обладнання для очищення, переробки та контроля якості зерна. Створила, зокрема, один з найбільших у світі зерноочисний барабанний сепаратор “Луч-300” потужністю понад 300 тонн/год, який встановлено, зокрема, на Старокостянтинівському МЕЗ, Трансгрейнтерміналі у Чорноморську і на інших підприємствах України та закордоном.
Наразі експортує свої розробки у понад 35 країн світу: від Канади до Танзанії, від ЄС до Центральної Азії.
За даними проєкту Clarity Project, 2024 року отримала 10,4 млн грн чистого прибутку супротив 1,4 млн грн збитку торік за зростання виторгу на 53% – до 234 млн грн.
Співзасновниками ТОВ “Олис” є три одеські підприємця – Олександр Верещинський (30%), Олег Васильєв та Лариса Остапенко (по 35%).
Національна аграрна академія наук (НААН) закликає чинну владу та Фонд державного майна (ФДМ) України до конструктивного діалогу щодо земель сільгосппризначення, які знаходяться у підпорядкуванні академії.
Про це на пресконференції в агентстві “Інтерфакс-Україна” заявив головний учений секретар НААН, директор ННЦ Інституту механіки та автоматики агропромислового виробництва доктор технічних наук Валерій Адамчук.
Він нагадав, що НААН – державна самоврядна наукова організація, до складу якої входить 82 наукові установи, у тому числі вісім національних наукових центрів, 32 науково-дослідних інститути, 39 науково-дослідних станцій, біосферний заповідник “Асканія Нова”, 91 юридична особа – це державні підприємства. Із загальної кількості 175 юридичних осіб наразі в окупації перебувають 12, ще вісім у стадії банкрутства, неактивні – сім державних підприємств.
“НААН, станом на 1 січня 2025 року, виконала свої зобов’язання перед державою, які мали передувати оптимізації земельних ділянок, які були та є на балансі академії. Якщо в минулому році у нас було 462 тис. га землі, то після виконання відповідних розпоряджень уряду до сфери управління Фонду державного майна було передано 210 тис. га. Таким чином у НААН залишилося у використанні 276,7 тис. га, у тому числі 217 тис. га ріллі”, – наголосив представник президії академії.
Адамчук акцентував увагу на тому, що ФДМ ініціював підготовку проєкту розпорядження Кабінету міністрів, яким передбачається вилучення земельних ділянок не тільки у дослідних господарств НААН, але й у науково-дослідних установ і передача їх у постійне користування ДП “Резерв”. Він вважає, що це призведе до обезземелення наукових установ, яким залишаться винятково будівлі і території, на яких вони розташовані. При цьому всі питання із закладанням дослідів, веденням селекційної роботи опиняються під загрозою. Наукові заклади, президія НААН провели відповідні засідання, обговорили ситуацію щодо намірів ФДМ вилучити у НААН 135 тис. га і направили відповідні звернення до органів влади.
Головний учений секретар НААН привернув увагу до того, що Україна в умовах повномасштабного вторгнення відкрила свої кордони, скасувала системи контролю для безперешкодного ввезення у державу всіх складових аграрного виробництва: імпортних добрив; пестицидів; насіння; техніки; паливно-мастильних матеріалів тощо. Натомість Європа не поспішає відкрити свій ринок для української агропродукції. Подібна залежність від імпорту, особливо під час війни, створює високі ризики для аграрної країни та її продовольчої безпеки.
Сільгоспземлі НААН по співвідношенню до земель України, за оцінкою Адамчука, складають менше 0,5% і їх вилучення не принесе суперефекту для держави. Крім того, він наголосив на тому, що наразі ФДМ не оприлюднив інформацію щодо приватизації та її ефективності вже переданих раніше державі сільгоспземель академії.
Директор Інституту кормів та сільського господарства Поділля НААН, доктор сільгоспнаук Олександр Корнійчук розповів, що інститут знаходиться у Вінниці, впродовж багатьох років акумулював 1669 га землі, з яких близько 180 га лісових насаджень. Уся земля використовується для проведення наукових досліджень, зокрема, дослідів по створенню нових сортів, розробки нових технологій, зокрема, у насінництві. Інститут створив близько 210 сортів, з яких 130 наразі внесено у Державний реєстр рослин, придатних для поширення в Україні. Інститут веде селекцію 30 різних сільгоспкультур і є провідною установою, що спеціалізується на розвитку кормовиробництва.
Корнійчук зазначив, що науковці інституту надають послуги дорадництва у Вінницькій, Хмельницькій і Тернопільській областях. Лише у Вінницькій області працює близько 274 одноосібників в аграрному секторі, близько 2,4 тис. фермерів, приблизно 800 господарств середнього і більшого рівня та агрохолдинги, які користуються послугами науковців.
“Для інституту важливе збереження земельного ресурсу у тій кількості, яку установа має на сьогоднішній день. Його обмеження зменшить об’єми наукової роботи. У цілому все це призведе до великих збитків у майбутньому для нашої держави. Головне завдання, яке сьогодні вбачаємо: створення нових інновацій, їх поширення і впровадження у сільськогосподарське виробництво”, – сказав він і закликав ФДМ та Кабмін переглянути проєкти рішень і зберегти земельний ресурс за науковими установами, дати можливість зберегти трудові колективи.
Корнійчук підкреслив, що передані ФДМ 210 тис. га земельного ресурсу, який належав НААН, не повністю використано. Наразі на аукціони виставлено близько 40 тис. га. Держава досі не отримала очікуваний результат.
“Земля пустує, вона не приносить прибутку і таким чином втрачає свою головну, будемо говорити, ефективність – родючість ґрунтів”, – наголосив науковець.
Директор Інституту сільського господарства Північного Сходу НААН Віталій Кабанець зазначив, що його наукова установа та її дослідні підприємства є єдиним елітрепродуктором по свинарству у регіоні. Інститут володіє 287 га землі, на яких веде селекцію гречки та конопель. Після проведення опитування низки господарств, що займаються рослинництвом і тваринництвом, Інститут порівняв їх та свої результати роботи та дійшов висновку, що ефективно господарює. Наукова установа сплачує державі податки та оплачує 9 тис. грн за оренду 1 га, а її дослідні господарства – 6-6,5 тис. грн за 1 га, тоді як показник комерційних аграрних підприємств становить 5-7 тис. грн за 1 га.
Він висловив занепокоєння долею стада, яке вирощує інститут, адже при вилученні в установи 100% ріллі, повністю зникне кормова база для тварин.
Кабанець зауважив, що будь-яка реформа має бути зрозумілою: мати початок, алгоритм дій і прогнозований результат. Перш ніж її реалізовувати, має відбутись обговорення проблеми, пошук компромісів, щоб вся країна отримала позитивний результат.
Директорка Носівської селекційно-дослідницької станції Миронівського інституту пшениці імені В.М.Ремесла НААН Наталія Буняк повідомила, що станція працює у Чернігівській області уже 114 років. Спеціалізується на селекції жита, вівса, ячменю, багаторічних трав. Упродовж останніх п’яти років до Державного реєстру сортів, придатних для поширення в Україні, внесла 19 сортів. Станом на 1 січня 2025 року установа представлена у Держреєстрі 45-ма сортами по 13 культурах.
При цьому держава виділила на утримання Носівської станції у 2021 році 611 тис. грн, а 2023 року – 348 тис. грн. Установа, своєю чергою, за п`ять років перерахувала у спецфонди держави 158 млн грн, тобто у середньому 31,6 млн грн на рік, з яких щорічно сплачувалось 24,2 млн грн податків. У 2024 році ця сума становила 5,7 млн грн, що у середньому на розрахунок на 1 га становило 5,8 млн грн при мінімальному податковому зобов’язанні – 1,3 млн грн. Станція протягом 2018-2024 років витратила на науку близько 95 млн грн і одночасно забезпечувала аграріїв високоякісним насінням.
Носівська селекційно-дослідна станція у січні 2025 року аналогічно з усіма науковими установами аграрного профілю пройшла державну атестацію. Її колектив сподівається, що всі непорозуміння будуть вирішені під час конструктивних обговорень. Науковці залишаться із акумульованою землею і зможуть і надалі забезпечувати товаровиробників якісним насінням, завдяки якому заробляє і на фінансування своєї роботи, і на утримання землі, що є в їх користуванні.
Головний учений секретар НААН Валерій Адамчук та очільники наукових установ сподіваються на конструктивне обговорення проблеми з урядом і ФДМ до прийняття будь-яких рішень.
ТОВ «Вілліс страхові брокери» (Київ) увійшло до складу Ліги страхових організацій України (ЛСОУ), повідомляється на сайті страхового об’єднання.
«Ми підтримуємо об’єднавчий вектор, який започаткувала Ліга на ринку страхування України. Тому що сильний і консолідований ринок – це про впевнений рух уперед. Останні воєнні роки ми багато приділяємо часу, інформуючи наших міжнародних партнерів, клієнтів про діяльність страхового ринку в умовах війни», – зазначив В’ячеслав Андрійко, генеральний директор “Вілліс страхові брокери”, слова якого наведені в прес-релізі.
У свою чергу президент ЛСОУ Віктор Берлін зазначив, що «Вілліс страхові брокери» – перший страховий брокер, який приєднався до Ліги.
