Україна у січні-червні-2026 збільшила імпорт алюмінію та виробів із нього на 24,5% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до $316,841 млн.
Згідно з митною статистикою, у червні імпорт алюмінію та виробів із нього становив $68,864 млн.
Експорт алюмінію та виробів із нього за січень-червень поточного року виріс на 28% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до $90,732 млн, у червні – $18,339 млн.
Як повідомлялося, Україна у 2025 році збільшила імпорт алюмінію та виробів із нього на 15,3% порівняно з 2024 роком – до $514,098 млн. Експорт алюмінію та виробів із нього за 2025 рік зріс на 22,9% – до $152,919 млн.
Алюміній широко застосовується як конструкційний матеріал. Основні переваги алюмінію – легкість, податливість штампуванню, корозійна стійкість, висока теплопровідність, неотруйність його сполук. Зокрема, ці властивості зробили алюміній надзвичайно популярним у виробництві кухонного посуду, алюмінієвої фольги в харчовій промисловості та для пакування. Перші ж три властивості зробили алюміній основною сировиною в авіаційній та авіакосмічній промисловості (останнім часом його витісняють композитні матеріали, насамперед вуглеволокно). Після будівництва та виробництва упаковки – алюмінієвих банок і фольги – найбільшою галуззю-споживачем металу є енергетика.
Детальніший огляд про Світове виробництво алюмінію – 1970–2024 дивіться у відео на YouTube-каналі Experts Club.
Державний пакет акцій одного з найбільших вітчизняних хімічних підприємств АТ “Сумихімпром” розміром 99,9952% статутного капіталу буде виставлено на електронний аукціон у торговій системі “Прозорро.Продажі” 13 жовтня 2026 року.
Таке рішення прийняла аукціонна комісія під головуванням заступника голови Фонду державного майна України Віталія Коваленка, повідомив Фонд у Facebook.
ФДМУ нагадав, що 8 липня цього року уряд затвердив умови та стартову ціну продажу цього пакету акцій на рівні 1,005 млрд грн.
Як повідомлялося, повторний онлайн-аукціону з приватизації “Сумихімпром”, призначений на 13 січня 2026 року зі зниженою на 9,3% ціною – 1 млрд 88,081 млн грн (без ПДВ) – не відбувся через відсутність учасників, як і попередній аукціон 11 червня 2025 року.
“Сумихімпром” – це унікальна можливість придбати майже 100% акцій діючого, потужного хімічного комплексу з широкою номенклатурою продукції, значними виробничими площами для подальшої модернізації та розвитку експортного потенціалу”, – акцентував ФДМУ.
Згідно з умовами конкурсу, новий власник повинен був зберегти основні види діяльності підприємства, інвестувати в технічне переоснащення і модернізацію виробництва не менше ніж на 150 млн грн. Крім того, переможець повинен буде погасити протягом шести місяців борги із заробітної плати і перед бюджетом, а також прострочену кредиторську заборгованість, крім заборгованості перед фізичними і юридичними особами, щодо яких застосовано санкції та пов’язаними з ними особами, а також кредиторами, бенефіціаром яких є громадяни/резиденти РФ та/або Білорусі. Він має дотримуватися соціальних гарантій працівникам згідно з вимогами трудового законодавства, і не допустити їх звільнення протягом шести місяців після придбання активу.
“Сумихімпром” – одне з найбільших вітчизняних підприємств з випуску складних мінеральних добрив, двоокису титану, сірчаної кислоти та інших видів неорганічної хімії. Підприємство входить до трійки бюджетоутворюючих підприємств Сум та області. Виробляє понад 30 марок NPK-добрив із різним співвідношенням поживних речовин для різних ґрунтових і кліматичних зон.
Завод понад 10 років перебував в управлінні групи компаній, пов’язаних із Group DF підприємця Дмитра Фірташа. Господарський суд Сумської області в листопаді 2023 року задовольнив клопотання ФДМУ і Міністерства юстиції та закрив провадження у справі про банкрутство і санацію “Сумихімпром”.
ФДМУ планував продати підприємство приватному інвестору ще до повномасштабної війни. Але приватизація затягувалася через позицію миноритарного акціонера Фірташа, який у 2010 році отримав 0,005% акцій підприємства та контроль над керівництвом. “Сумихімпром” накопичував борги, що дало можливість створити комітет кредиторів підприємства й ініціювати процедуру санації.
ФДМУ із 2015 року через суди намагався припинити процедуру банкрутства підприємства, але зміг це зробити тільки у 2023 році, що розблокувало приватизацію.
Росіяни в березні 2022 року обстріляли підприємство, що призвело до витоку аміаку. У результаті завод рік не працював і відновив роботу весною 2023 року. Станом на червень 2025 року лінія фронту проходила менш як за 30 км від “Сумихімпрому”.
Згідно зі звітом за 2025 рік, кредиторська заборгованiсть підприємства на його кінець становила 4,135 млрд грн, з яких 1,292 млрд грн заборгованості уо справi про банкрутство, порушеної Господарським судом Сумської області у жовтні 2011 року, сформованої відповідно до затвердженого у судовому порядку реєстру кредиторів АТ.
“Відсутність у підприємства обігових коштів, збиткова діяльність та простій підприємства обумовлюють зростання кредиторської заборгованості”, – йдеться у звіті.
Виручка “Сумихімпром” 2025 року становила 129,2 млн грн (роком раніше – 395,9 млн грн), валовий прибуток – 53,3 млн грн (9,9 млн грн), чистий збиток – 405,7 млн грн (600,2 млн грн).
“Основною причиною збиткової діяльності “Сумихімпром” в 2025 році є вимушений простій виробничих потужностей з листопада 2024 року по 22 липня 2025 року та простій усіх структурних підрозділів у четвертому кварталі 2025 року. В 2025 році працював лише два місяці сірчанокислотний цех №5″, – йдеться у звіті.
Згідно з ним, через загострення небезпечної ситуації в області обласна військова адміністрація не надала дозволу на закупівлю аміаку, що не дало підприємству змоги запустити виробничу програму з випуску комплексних мінеральних добрив, як це передбачалось затвердженим фінансовим планом на 2025 рік.
Прогноз рівня безробіття за методикою міжнародної організації праці у % до 2025 року
Українські підприємства в січні-червні поточного року збільшили імпорт міді та мідних виробів у грошовому вимірі на 14,2% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до $106,351 млн.
Згідно з митною статистикою, оприлюдненою Державною митною службою України, експорт міді та мідних виробів за шість місяців зріс на 11,6% – до $51,405 млн.
У червні імпортовано міді на $21,012 млн, експортовано – на $12,159 млн.
Як повідомлялося, українські підприємства у 2025 році збільшили імпорт міді та мідних виробів у грошовому вимірі на 23,2% порівняно з 2024 роком – до $173,453 млн, експорт міді та мідних виробів виріс на 17,7% – до $103,848 млн.
Мідь широко застосовують в елетротехніці, під час виробництва труб, для створення сплавів, у медицині та в інших галузях.
Раніше інформаційно-аналітичний центр Experts Club випустив відео присвячене світовому виробництву міді та провідним країнам-виробникам – https://youtube.com/shorts/_h8iU50z8C0?si=a-XkgGEfeUxseQNa
EXPERTS CLUB, IMPORT, ДМС, МИД, ЭКСПОРТ
Протягом минулого місяця у ПП «БЕТС» проведено 22 торгові сесії з купівлі-продажу природного газу на середньо- та довгостроковому ринку, також по 4 торгові сесії кожного дня – на короткостроковому ринку.
Було сформовано 118 стартових позицій в ПП «БЕТС» з торгівлі ресурсами червня, липня та серпня 2026 року, у ГТС та ПСГ. Загалом реалізовано 38,9 млн куб. м природного газу на середньо- та довгостроковому ринку, що більш ніж удвічі перевищує показник попереднього періоду. На короткостроковому ринку було реалізовано 8,42 млн куб. м природного газу.
На середньо- та довгостроковому ринку в червні котирувальні ціни у однойменній секції перебували в діапазоні 20595,89-21685,83 грн. без ПДВ На короткостроковому ринку біржові курси щоденно змінювались у діапазоні – 20959,12-21626,64 грн. без ПДВ. Ціни були стабільними протягом усього місяця.
«У червні ринок природного газу на УЕБ продемонстрував збереження активності після травневого пожвавлення та перехід до більш зрілої фази. Попри вплив зовнішніх чинників український біржовий сегмент залишався робочим і ліквідним: учасники активно формували позиції як на купівлю, так і на продаж, а попит на ресурс червня підтвердив важливість прозорих індикативів для планування постачання. Для УЕБ це сигнал, що біржові механізми й надалі залишаються ключовим інструментом формування об’єктивної ринкової ціни, управління комерційними ризиками та підтримки стабільності оптового ринку природного газу», — зазначив генеральний директор УЕБ О. Коваленко.
Ощадбанк офіційно приєднався до глобальної ініціативи WE Finance Code (Кодекс фінансування жінок-підприємниць), підписавши відповідний лист про наміри. Участь у програмі підтверджує прагнення банку розширювати можливості фінансування бізнесів під керівництвом жінок, впроваджувати найкращі міжнародні практики підтримки підприємництва та сприяти усуненню бар’єрів у доступі до фінансових ресурсів.
Підписавши лист про наміри, Ощадбанк взяв на себе зобов’язання забезпечити системний розвиток напряму підтримки жіночого підприємництва, відстежувати та аналізувати гендерні показники фінансування, а також розширювати спеціалізовані продукти й програми для жінок-підприємниць. Після завершення перехідного періоду банк звітуватиме про виконання цих зобов’язань Національному банку України для їх подальшого включення до щорічної глобальної звітності WE Finance Code.
В Україні ініціативу реалізують Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства, Національний банк України та Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР). Міністерство виконує функції національного координатора WE Finance Code та забезпечує координацію роботи коаліції учасників. До коаліції WE Finance Code входять банки, кредитні спілки, лізингові компанії та профільні об’єднання фінансового сектору, а з приєднанням Ощадбанку коло її учасників продовжує розширюватися.
Приєднання до WE Finance Code є логічним продовженням системної роботи Ощадбанку з підтримки жіночого підприємництва. Станом на кінець червня 2026 року кредитний портфель бізнесів під керівництвом жінок у сегменті мікро-, малого та середнього бізнесу (ММСБ) сягнув 5,2 млрд грн. Для порівняння, на початку 2022 року цей показник становив 1,3 млрд грн, тобто за період повномасштабної війни обсяг кредитування жіночого бізнесу зріс у чотири рази.
Сьогодні жінки-підприємниці формують 34% кредитного портфеля ММСБ Ощадбанку. Крім того, вони становлять 40% усіх отримувачів безповоротних грантів, які банк верифікує та супроводжує в межах державних і міжнародних програм підтримки підприємництва.
«За час повномасштабної війни кредитний портфель бізнесів під керівництвом жінок в Ощадбанку зріс у чотири рази — до 5,2 млрд грн. Це найкраще свідчення того, що жінки-підприємниці залишаються однією з найдинамічніших категорій наших клієнтів. Ми бачимо їхню стійкість, адаптивність та високу фінансову дисципліну навіть у нинішніх надскладних умовах. Саме тому ми успішно розвиваємо власну екосистему “Жіноча справа”, яка пропонує не просто фінансування, а комплексне рішення для старту та масштабування бізнесу. Для нас велика честь долучитися до глобальної спільноти WE Finance Code. Ми переконані, що лідери ринку мають не лише впроваджувати найкращі практики, а й задавати напрям розвитку. Саме тому ставимо перед собою амбітну мету — разом з іншими учасниками ініціативи створювати нові фінансові рішення, які розширюватимуть можливості українських жінок-підприємниць та сприятимуть розвитку цього напряму в Україні», — зазначила Наталя Буткова-Вітвіцька, членкиня правління Ощадбанку, відповідальна за ММСБ.
Важливою складовою цієї роботи є власна екосистема «Жіноча справа», яка забезпечує комплексну підтримку жінок-підприємниць. Програма передбачає фінансування стартапів на придбання франшизи до 5 млн грн та агропроєктів — до 10 млн грн, пільгові умови кредитування з відтермінуванням погашення основної суми боргу до 7–9 місяців, конкурентні відсоткові ставки, швидкий розгляд кредитних заявок, можливість онлайн-подання документів, персональний супровід менеджера та консультаційну підтримку.
WE Finance Code — глобальна багатостороння ініціатива, спрямована на розширення доступу жінок-підприємниць до фінансування. Сьогодні вона впроваджується більш ніж у 30 країнах світу та об’єднує фінансові установи, регуляторів, бізнес-асоціації й міжнародних партнерів навколо розвитку фінансової екосистеми жіночого підприємництва.
