Business news from Ukraine

Business news from Ukraine

«Укрнафта» і «Укргідроенерго» домовилися швидше впроваджувати перевірені рішення захисту інфраструктури

В умовах, коли росія продовжує бити по енергетичних об’єктах – а «Укрнафта» це відчуває на собі регулярно, як на виробничій інфраструктурі, так і в мережі АЗК, особливо важливо ділитися досвідом з колегами з енергетичних компаній.

Голова правління АТ «Укрнафта» Богдан Кукура разом із колегами відвідали один з об’єктів «Укргідроенерго» та обговорили практичні рішення щодо захисту інфраструктури і відновлення після атак.

«У «Укргідроенерго» є свій досвід. У нас — свій. І якщо певне рішення вже спрацювало в реальних умовах, його треба швидко передавати далі й застосовувати там, де воно може бути корисним», – зазначив Богдан Кукура.

На думку голови правління «Укрнафти», те, що вже показало результат на одному об’єкті, має швидко масштабуватися на інші.

Компанія працює далі над захистом людей і енергетичної інфраструктури.

АТ “Укрнафта” – найбільша нафтовидобувна компанія України, є оператором найбільшої національної мережі АЗК – UKRNAFTA. У 2024 році компанія вступила в управління активами Glusco. У 2025 році завершила угоду з Shell Overseas Investments BV про купівлю мережі Shell в Україні. Загалом налічує близько 650 АЗК.

Компанія реалізує комплексну програму відновлення діяльності та оновлення формату автозаправних станцій своєї мережі. З лютого 2023 року випускає власні паливні талони та картки “NAFTAКарта”, що реалізуються юридичним і фізичним особам через ТОВ “Укрнафта-Постач”.

Найбільшим акціонером “Укрнафти” є НАК “Нафтогаз України” з часткою 50%+1 акція.

У листопаді 2022 року ставка Верховного головнокомандувача ЗСУ ухвалила рішення про передачу державі частки корпоративних прав компанії, що належали приватним власникам, якою зараз управляє Міноборони.

,

Сербія фіксує зростання кількості українців, які залишаються для тривалого проживання

Як повідомляє сербське ділове ЗМІ Parametar, з квітня 2026 року Сербія фіксує помітне посилення припливу громадян України. За даними, які директор Центру захисту та допомоги прохачам притулку Радош Джурович навів у інтерв’ю RTS, до вересня до Сербії в’їхали близько 70 тис. осіб з України. Йдеться про статистику в’їздів і виїздів, а не про кількість людей, які одночасно перебувають у країні.

За словами Джуровича, важлива зміна полягає в тому, що дедалі більше українців не використовують Сербію лише як транзитну країну, а залишаються, орендують житло та шукають роботу й можливості для навчання. Більшість мешкає у приватному секторі й не користується державними центрами розміщення.
Серед тих, хто прибуває, за його словами, багато людей із районів Харкова та Одеси, а також із центральної України.

При цьому офіційна статистика щодо тимчасового захисту значно нижча за загальну кількість в’їздів. Ще в березні 2026 року Центр захисту та допомоги шукачам притулку повідомляв, що в Сербії офіційно мали тимчасовий захист 1 253 громадянина України. З початку повномасштабної війни до січня 2026 року до Сербії в’їхали понад 744 тис. українців, однак більшість продовжила шлях далі.

Це свідчить про те, що нинішня тенденція відрізняється від попередніх років: частина громадян України починає розглядати Сербію вже не лише як транзитний маршрут, а й як місце для більш тривалого проживання.
Джурович попереджає, що в разі подальшого погіршення ситуації в Україні Сербія може зіткнутися з новим зростанням кількості прибуваючих та необхідністю розширювати можливості для їхнього прийому.

, , , ,

Huawei Ukraine запустила Student Tech Challenge 2026 для 152 студентів із 18 університетів

Компанія «Хуавей Україна» оголосила про старт всеукраїнського командного конкурсу Student Tech Challenge 2026 для студентів технічних спеціальностей. Цього року в ньому візьмуть участь 152 студенти у складі 42 команд із 18 українських університетів.

Офіційне відкриття конкурсу відбулося 6 жовтня в онлайн-форматі. До учасників звернулися директор «Хуавей Україна» Ма Мінцзе, генеральна директорка Директорату цифрової трансформації Міністерства освіти і науки України Роксолана Швадчак, а також керівники українських технічних університетів.

У 2026 році команди працюватимуть за трьома напрямами: Radio Access Network Planning, Datacom Engineering і Digital Energy. Учасники мають розробити рішення для практичних завдань у сфері планування мобільних мереж, передавання даних, мережевих технологій і цифрової енергетики.

Робота над проєктами відбуватиметься за підтримки тренерів команд і менторів Huawei Ukraine.

«Хуавей Україна послідовно інвестує в освіту української молоді. Ми прагнемо надихати студентів навчатися ще старанніше, глибше занурюватися в реальні бізнес-кейси та будувати кар’єру в обраних професійних напрямах. Так вони безпосередньо посилюватимуть українську ІКТ-галузь», — зазначив директор «Хуавей Україна» Ма Мінцзе.

Student Tech Challenge проводиться третій рік поспіль. У 2024 році в конкурсі взяли участь 134 студенти у складі 32 команд із 10 університетів, а у 2025 році — 201 студент, 48 команд із 20 університетів. У 2026 році кількість конкурсних напрямів скорочено з чотирьох до трьох, водночас до проєкту долучилися 42 команди з 18 закладів вищої освіти.

Ректор КПІ ім. Ігоря Сікорського Анатолій Мельниченко наголосив на важливості тіснішого зв’язку університетської освіти з реальними потребами технологічної галузі. За його словами, подібні ініціативи дають змогу студентам не лише здобувати академічні знання, а й застосовувати їх під час розв’язання інженерних завдань та отримувати практичний командний досвід.

Конкурс триватиме з 6 жовтня до 6 листопада. Півфінальний відбір відбудеться 26–27 жовтня, а 4–5 листопада команди представлять свої проєкти незалежному експертному журі. Фінальна церемонія та нагородження переможців відбудуться 6 листопада в Києві.

Переможці отримають призи, а також можливість взяти участь у менторській програмі або програмі стажування Huawei.

Student Tech Challenge — всеукраїнське технологічне змагання Huawei Ukraine для студентів технічних спеціальностей, яке проводиться за підтримки Міністерства освіти і науки України. Учасники розробляють рішення для практичних завдань у телекомунікаціях, мережевих технологіях та енергетиці під керівництвом експертів компанії.

, , , ,

Ринок металопрокату України за дев’ять місяців скоротився майже на 14%

Як повідомляє Еxperts.news, український ринок металопрокату в січні-вересні 2026 року скоротився на 13,79% порівняно з аналогічним періодом минулого року — до 2,728 млн тонн, свідчать дані об’єднання «Укрметалургпром».

При цьому залежність внутрішнього ринку від імпортної продукції помітно зросла. За дев’ять місяців Україна імпортувала 1,276 млн тонн металопрокату, що відповідає 46,78% внутрішнього споживання.

Роком раніше обсяг українського ринку становив 3,1645 млн тонн, а імпорт — 1,2395 млн тонн, або 39,17%. Таким чином, незважаючи на скорочення загального попиту, частка закордонного металопрокату за рік збільшилася одразу на 7,61 процентного пункту.

Фактично майже кожна друга тонна металопрокату, спожита на внутрішньому ринку України в січні-вересні 2026 року, була імпортною.

Українські металургійні підприємства за цей період виробили 3,729 млн тонн прокату, що становить 77% від показника січня-вересня 2025 року.

Зниження внутрішнього споживання відбувається після суттєвого відновлення ринку минулого року. За підсумками 2025 року обсяг ринку металопрокату зріс на 21,73% — до 4,002 млн тонн, а частка імпорту становила 40,07%.

Для порівняння: у 2024 році український ринок металопрокату становив 3,288 млн тонн, а у 2023 році — 3,506 млн тонн.

Джерело: «Укрметалургпром», Державна митна служба України.

, , , ,

Баланс ставлення українців до Німеччини за п’ять місяців знизився на 9,5 в.п. – Experts Club

Німеччина залишається однією з країн із високим рівнем позитивного сприйняття серед українців, однак у серпні 2026 року цей показник помітно знизився порівняно з попередньою хвилею дослідження. Позитивно до Німеччини ставляться 69,9% опитаних, негативно — 5,5%, свідчать результати дослідження Active Group та Experts Club, повідомляє інформаційно-аналітичний центр Experts Club.

За результатами серпневого опитування, повністю позитивно Німеччину оцінюють 26,8% українців, здебільшого позитивно — 43,1%. Нейтральної позиції дотримуються 23,5% респондентів. Здебільшого негативне ставлення висловили 4,9%, повністю негативне — 0,6%, ще 1,2% не змогли визначитися.

Баланс позитивних та негативних оцінок становить плюс 64,4 відсоткового пункту. Це зберігає Німеччину серед країн із виразно позитивним сприйняттям, хоча показник став нижчим порівняно з попередніми хвилями. У серпні 2026 року Німеччина за часткою позитивного ставлення поступалася серед країн Західної Європи Франції та Нідерландам.

У березні 2026 року позитивно до Німеччини ставилися 77,4% респондентів: 32,9% — повністю позитивно та 44,5% — здебільшого позитивно. Негативні оцінки становили лише 3,5%, а нейтральну відповідь обрали 18,4% опитаних.

Таким чином, за п’ять місяців частка позитивних оцінок скоротилася на 7,5 в.п. — з 77,4% до 69,9%, негативних збільшилася на 2 в.п. — з 3,5% до 5,5%, а нейтральних — приблизно на 5,1 в.п. Баланс позитиву та негативу знизився з 73,9 до 64,4 в.п. При цьому позитивне ставлення все ще майже у 13 разів переважає негативне.

Німеччина водночас залишається одним із найбільших торговельних партнерів України. У першому півріччі 2026 року український експорт до Німеччини становив близько $1,267 млрд, імпорт — $3,208 млрд, а загальний товарообіг — близько $4,48 млрд. Негативне для України сальдо становило близько $1,94 млрд. Основними українськими поставками були кабельна продукція, ріпак, меблі, соя та металеві труби, тоді як із Німеччини надходили автомобілі, лікарські засоби, нафтопродукти та сільськогосподарська техніка.

Директор дослідницької компанії Active Group Олександр Позній, коментуючи високі оцінки Німеччини українцями у попередній хвилі дослідження, пов’язував їх із комплексом чинників, що виходять за межі безпосередньо економічних відносин.

«Німеччина розглядається як стратегічний союзник у політичному та безпековому вимірі. Сотні тисяч українських біженців знайшли там прихисток, а масштабна фінансова та військова допомога відіграє ключову роль у стійкості нашої держави. Поєднання цих чинників пояснює, чому понад три чверті українців ставляться до Німеччини позитивно, і чому ця країна залишається серед беззаперечних лідерів довіри у нашому суспільстві», — зазначав Позній.

Нова хвиля показує, що рівень позитивного ставлення до Німеччини став нижчим, ніж навесні, однак принципової зміни структури громадських оцінок не відбулося: позитивні відповіді продовжують значно переважати, а основне зростання відбулося не в категорії негативного, а нейтрального ставлення.

Опитування проведено у серпні 2026 року методом онлайн-самозаповнення анкет у панелі SunFlowerSociology серед 800 громадян України віком від 18 років. Вибірка репрезентативна за віком, статтю та регіоном, максимальна теоретична похибка для показників на рівні 50% становить ±3,5 в.п.

, , , , , , , ,

Україна за 9 міс. знизила виплавку чавуну на 22,9%

Українські металургійні підприємства у січні-вересні поточного року знизили виплавку чавуну на 22,9% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 4,463 млн тонн.

Згідно з інформацією об’єднання “Укрметалургпром” у п’ятницю, у вересні було вироблено 113 тис. тонн чавуну, в серпні – 257,1 тис. тонн, у липні – 432,2 тис. тонн, у червні – 670,6 тис. тонн, у травні – 634,4 тис. тонн, у квітні – 554 тис. тонн, у березні – 690,2 тис. тонн, у лютому – 561,9 тис. тонн, у січні – 549,9 тис. тонн.

Метпідприємства України у 2025 році збільшили виплавку чавуну на 11,2% порівняно з 2024 роком – до 7,884 млн тонн.

Україна у 2024 році збільшила виплавку чавуну на 18,1% порівняно з 2023 роком – до 7,090 млн тонн. У 2023 році виплавка чавуну знизилася на 6,1% – до 6,003 млн тонн, у 2022 році – на 69,8%, до 6,391 млн тонн.

За довоєнний 2021 рік було вироблено 21,165 млн тонн чавуну, або 103,6% до 2020 року.

, , , ,