Мінфін США знову надав відстрочку до 29 липня щодо застосування санкцій проти сербської NIS, йдеться в повідомленні компанії. Міністр енергетики Дубравка Джедович-Ханданович, яку цитують сербські ЗМІ, заявила, що «санкції проти NIS офіційно відкладені, про що вночі були отримані письмові підтвердження».
Раніше Сербія кілька разів вже отримувала від США відстрочки санкцій проти NIS, востаннє вони були відкладені до 27 червня.
Як повідомлялося, 10 січня США ввели санкції проти двох російських нафтових компаній – «Газпром нафти» і «Сургутнефтегаза», а також їх дочірніх компаній. У SDN List включена і сербська “дочка” «Газпром нафти» – NIS. Потім США переносили введення санкцій щодо NIS.
В кінці лютого «Газпром нафта» передала “Газпрому” 5,15% акцій NIS. Тепер у «Газпром нафти» – 44,85% акцій NIS, у «Газпрому» – 11,3%. Ще 29,87% акцій NIS перебуває у власності Сербії, решта – у міноритарних акціонерів.
Президент Сербії Олександр Вучич повідомляв, що США вимагають повного виведення російського капіталу з NIS. При цьому він нагадував, що уряд Сербії в 2008 році продав контроль в NIS російській «Газпром нафті», і за минулі роки російська компанія і NIS сприяли отриманню значних доходів до бюджету Сербії, а також розвитку багатьох проектів.
NIS – єдина компанія в Сербії, що займається розвідкою і видобутком вуглеводнів, їй також належить великий НПЗ в місті Панчево. Компанія домінує на ринку нафтопродуктів Сербії, мережа АЗС NIS представлена в Боснії і Герцеговині, Болгарії та Румунії, включаючи в цілому понад 400 станцій.
Вищий антикорупційний суд (ВАКС) обрав віце-прем’єр-міністру – міністру національної єдності Олексію Чернишову, підозрюваному в зловживанні службовим становищем і отриманні неправомірної вигоди в особливо великому розмірі, запобіжний захід у вигляді застави в 120 млн грн.
Таке рішення ВАКС ухвалив у п’ятницю за результатами розгляду клопотання НАБУ та САП.
“Клопотання детектива НАБУ задовольнити частково: застосувати до підозрюваного Чернишова Олексія Михайловича… запобіжний захід у вигляді застави. Визначити… заставу в розмірі 120 млн 2 тис. 668 грн”, – сказав суддя.
Суд задовольнив клопотання частково, оскільки сторона обвинувачення просила серед інших обов’язків носіння електронного засобу контролю (браслета), про що не сказано в рішенні суду.
За рішенням суду на підозрюваного покладено такі обов’язки: прибувати на кожний виклик детектива, прокурора або суду, повідомляти про зміну місця проживання та місця роботи, не відлучатися з території України без дозволу слідчого, прокурора або суду.
Крім того, Чернишов повинен утримуватися від спілкування з підозрюваними у справі та свідками з приводу обставин, викладених у повідомленні про підозру.
Термін дії покладених на Чернишова обов’язків – 2 місяці, тобто до 27 серпня 2025 року.
Що стосується безпосередньо застави, то вона може бути внесена підозрюваним або іншою фізичною чи юридичною особою.
До внесення застави підозрюваний повинен виконувати покладені на нього обов’язки.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 5 днів.
Гірничорудні підприємства України в січні-травні поточного року знизили експорт залізорудної сировини (ЗРС) у натуральному вимірі на 12,8% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 13 млн 545,967 тис. тонн з 15 млн 542,428 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС) у п’ятницю, за цей період валютна виручка від експорту ЗРС зменшилася на 21,5% – до $1 млрд 73,888 млн з $1 млрд 367,161 млн.
Експорт ЗРС здійснювався здебільшого до Китаю (44,98% поставок у грошовому вимірі), Словаччини (17,17%) та Польщі (16,65%).
Крім того, Україна за січень-травень 2025 року імпортувала ЗРС на $46 тис обсягом 65 тонн з Нідерландів (46,67%), Норвегії (28,89%) та Італії (24,44%), тоді як в аналогічному періоді минулого року ввезла 303 тонни на $121 тис.
Як повідомлялося, Україна в 2024 році наростила експорт ЗРС на 89,8% порівняно з 2023 роком – до 33 млн 699,722 тис. тонн, валютний виторг зріс на 58,7% – до $2 млрд 803, 223 млн. грн.
За 2024 рік Україна імпортувала ЗРС на $414 тис. у сумарному обсязі 2,042 тис. тонн, тоді як у 2023 році цієї сировини ввезено 250 тонн на $135 тис.
Україна у 2023 році знизила експорт ЗРС у натуральному вимірі на 26% порівняно з 2022 роком – до 17 млн 753,165 тис. тонн. Валютний виторг становив $1 млрд 766,906 млн (зниження на 39,3%). Імпортовано ЗРС на $135 тис. сумарно 250 тонн.
Campari Group досягла угоди про продаж виробництва вермуту Cinzano і ігристих вин приватній італійській компанії з виробництва алкогольних напоїв Caffo Group 1915 (власник бренду біттера Vecchio Amaro del Capo), повідомляється в прес-релізі Campari.
Продаж також включає бізнес з виробництва граппи Frattina.
Угода укладена в рамках стратегії Campari Group і зобов’язання щодо оптимізації портфеля за рахунок продажу неосновних брендів для посилення комерційної та маркетингової спрямованості на основний бізнес з виробництва алкогольних напоїв, загального спрощення операційної діяльності, йдеться в прес-релізі.
Угода передбачає внесок у нещодавно створену компанію підприємств Cinzano і Frattina, включаючи всю інтелектуальну власність, запаси готової продукції, деяке виробниче обладнання в Італії, договірні відносини, а також інші пов’язані активи. Виробничі потужності в Італії та Аргентині, де Campari Group також виробляє інші бренди, виключені з периметра угоди.
Закриття угоди, сума якої становить 100 млн євро, очікується до кінця 2025 року.
У 2024 році чистий обсяг продажів Cinzano і Frattina склав 75 млн євро. Середньорічні темпи зростання за останні чотири роки склали 5%. Їх частка в загальному обсязі продажів Campari Group склала 2%.
ТОВ “Руш”, власник мережі EVA в Україні, спрямує на виплату дивідендів 162,4 млн грн із нерозподіленого чистого прибутку за 2024 рік.
Згідно з повідомленням підприємства в системі розкриття інформації Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), відповідне рішення єдиний учасник ТОВ ухвалив 26 червня.
Так, затверджено розподіл на виплату дивідендів 20,5% від залишку чистого нерозподіленого прибутку за 2024 рік – 162,4 млн грн із загальної суми у розмірі 792,5 млн грн. Нарахування дивідендів буде здійснено у строк не пізніше, ніж через пів року з дня ухвалення рішення.
ТОВ “Руш”, що керує мережею EVA, засновано 2002 року. На початок 2025 року мережа налічувала 1109 магазинів, що працюють.
За даними Opendatabot, власником ТОВ “Руш” вказано кіпрську “Інсетера Холдінгс Лімітед” (Incetera Holdings Limited, 100%), кінцевими бенефіціарами – Руслана Шостака і Валерія Кіптика.
За підсумками 2024 року дохід “Руш” збільшився на 28,2% порівняно з попереднім роком – до 27 млрд грн. Чистий прибуток знизився на 36,7%, до 1,4 млрд грн.
Металургійні підприємства України у січні-травні поточного року збільшили надходження від експорту чорних металів на 3,62% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до $1 млрд 262,746 млн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС) у п’ятницю, на чорні метали за цей період припало 7,45% загального обсягу надходжень від експорту товарів проти 7,24% за січень-травень-2024.
У травні надходження від експорту склали $267,702 млн, тоді як попереднього місяця – $266,358 млн.
Водночас Україна за січень-травень-2025 збільшила імпорт аналогічної продукції на 10,1% – до $663,150 млн. У травні ввезено продукції на $159,463 млн.
Крім того, у січні-травні-2025 Україна збільшила експорт металовиробів на 6,1% – до $427,902 млн. У травні їх експортовано на $97,382 млн.
Імпорт металовиробів за цей період зменшився на 2,3% – до $413,680 млн. У травні цієї продукції ввезено на $86,712 млн.
Як повідомлялося, метпідприємства України у 2024 році наростили надходження від експорту чорних металів на 16,9% порівняно з попереднім роком – до $3 млрд 96,343 млн. Водночас Україна за минулий рік наростила імпорт аналогічної продукції на 13,1% – до $1 млрд 478,814 млн.
В 2023 році Україна скоротила надходження від експорту чорних металів на 41,6% порівняно з 2022 роком – до $2 млрд 647,72 млн, на чорні метали за цей період припало 7,3% загального обсягу надходжень від експорту товарів, тоді як за 2022 рік частка становила 10,3%. Водночас Україна за 2023 рік наростила імпорт аналогічної продукції на 37% – до $1 млрд 307,05 млн.
Крім того, у 2023 році Україна знизила експорт металовиробів на 16,6% порівняно з попереднім роком – до $877,92 млн. Водночас імпорт металовиробів за цей період зріс на 40,3% – до $902,57 млн.
