Грибне і компостне виробництво агропромислової групи компаній “Верес” у Каневі (Черкаська обл.) із липня 2023 року припинило виробництво, виробничі процеси припинено, обладнання законсервовано, повідомило грибне інформаційне агентство UMDIS.
За його даними, останнім часом компанія намагалася знайти орендаря і зберегти виробництво, але безуспішно.
Як зазначається, левова частка врожаю печериць збиралася для потреб власного консервного цеху – мариновані гриби “Верес” відомі більшості жителів України.
Грибна ферма “Верес” складається з 36 камер вирощування печериць по 700 кв. м у кожній, що робить її найбільшою в Україні. У найкращі часи виробництво сягало 450 тонн грибів на місяць. Компостне виробництво становило до 3500 тонн компосту Ф2 на місяць. Підприємство працювало з 2004 року.
Причиною його закриття стали збитки за останній час.
Група компаній “Верес”, що входить до промислово-інвестиційної групи “Смарт-Холдинг”, є вертикально інтегрованим бізнесом у сфері FMCG, що спеціалізується на виробництві продуктів харчування, зокрема консервованої продукції, соусів. До російського вторгнення група об’єднувала два переробні та два сільськогосподарські підприємства, логістичний центр зі зберігання продукції та господарство з вирощування печериць. На потужностях групи щорічно перероблялося до 25 тис. тонн плодоовочевої продукції.
Продукція під ТМ “Верес” до війни постачалася більш ніж у 35 країн світу. Група входила до ТОП-3 виробників консервованих овочів в Україні.
“Смарт-Холдинг” – одна з найбільших промислово-інвестиційних груп України. Інвестує в об’єкти гірничо-металургійного та нафтогазового комплексів, банківського сектору, сільського господарства, суднобудування, нерухомості та енергетики.
Україна в січні-червні скоротила імпорт свіжої, охолодженої та мороженої свинини в 5,5 раза, до 5,7 тис. тонн порівняно з аналогічним періодом минулого року, повідомила асоціація “Свинарі України” (АСУ) з посиланням на митну статистику.
“Минулого року було чимало стимулів для пожвавлення імпортної активності: на початку року – розбіжність вітчизняних і європейських котирувань на свинину, у другому кварталі – податкові пільги для окремих груп імпортерів. Це нашарувалося на проблеми, пов’язані з порушенням виробничо-збутових ланцюгів, зокрема з окупацією значної частини території країни”, – пояснили в АСУ.
За інформацією аналітиків, нинішні темпи імпорту свинини найнижчі за останні 6 років, вони суттєво відстають від показників попереднього року. Так, за перше півріччя 2023 року в Україну завезли 5,7 тис. тонн м’яса свиней з-за кордону проти понад 31 тис. тонн у першій половині 2022-го.
Основною причиною ослаблення імпортної активності в галузевій асоціації називають зміцнення котирувань на свинину в Європі, яка залишається основним постачальником цієї продукції в Україну.
“Хоча на ринку свинини ЄС епізодично трапляються негативні коливання цін (зокрема, фіксували в травні), вони поки що не мають затяжного характеру і переважно зберігаються на високому рівні. Це значно обмежує можливості українських імпортерів і перелік товарних позицій, “прохідних” для вітчизняного ринку м’яса”, – зазначено в повідомленні.
При цьому наголошується, що в червні 2023 року ціна імпортованого кілограма переважно коливалася в діапазоні $2,28-2,99, а середньозважена становила 2,56 $/кг, тоді як рік тому основна маса імпорту свинини надходила по 1,89-2,55 $/кг, або в середньому 2,21 $/кг.
“Останнім часом з-за кордону надходить переважно “бюджетна” сировина, яка практично не складає конкуренції вітчизняній охолодженій свинині, при цьому обсяги імпорту залишаються доволі “скромними”, незважаючи на їхнє збільшення в червні”, – резюмували в асоціації.
Головне управління Національної поліції України у Львівській області 3 липня заявило про намір укласти з СК “ВУСО” (Київ) договір на закупівлю послуг обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (ОСЦПВ).
Згідно з повідомленням у системі електронних держзакупівель “Прозорро”, цінова пропозиція компанії становила 247,164 тис. грн, що у 2,6 раза нижче за очікувану вартість (650,032 тис. грн.).
У тендері також брали участь страхові компанії “УТСК” із пропозицією 297,8 тис. грн і “Гардіан”-310 тис. грн.
СК “ВУСО” заснована 2001 року. Компанія володіє 50 ліцензіями: 34 – на добровільні та 16 – на обов’язкові види страхування. Представлена в усіх регіонах України. Є членом МТСБУ та УФС, учасником Угоди про пряме врегулювання збитків і членом Ядерного страхового пулу.
Найбільший приватний залізничний пасажирський перевізник у Центральній Європі чеська RegioJet планує в партнерстві з “Укрзалізницею” запустити у 2023 році рейс Прага-Чоп, а у 2024 році два рейси в Німеччину – Київ-Берлін і Київ-Ганновер через Лейпциг і Дрезден, повідомив власник RegioJet Радим Янчура в інтерв’ю “Forbes Україна”.
“Історично поїзд із Києва до Берліна курсував до 2012-го і був дуже успішним. Але німецька залізниця свого часу виставила комерційні умови, які збільшили вартість проїзду поїзда територією Німеччини. Це зробило маршрут збитковим, і рейс було закрито”, – зазначив він.
Глава RegioJet зазначив, що компанія має оптимістичні очікування щодо цього проєкту, оскільки в Німеччину їздить набагато більше українців, ніж у Чехію.
Крім того Янчура наголосив, що RegioJet має не таку бізнес-модель, як у державних операторів, тому УЗ не доведеться ділитися доходом із польською та німецькою залізницями.
Говорячи про рейс до Чопа глава RegioJet зазначив, що компанія має найбільшу частку перевезень на популярному маршруті Прага-Кошице.
“Хочемо продовжити цей маршрут в українське місто Чоп у Закарпатській області, а в перспективі – в Мукачево”,- сказав Янчура.
За його словами, наразі компанія узгоджує з “Укрзалізницею” графіки та умови, тож планує запустити новий поїзд до Чопа протягом 2023 року.
Янчура додав, що запустити поїзд до Мукачева складніше.
“Головна перепона – ділянка колії Чоп-Мукачево не електрифікована: раніше вона мала контактну мережу, але згодом частину її розібрали, – зауважив власник RegioJet і додав: – Ми готові за власні кошти електрифікувати цю ділянку”.
Очільник RegioJet не назвав вартості та термінів реалізації проєкту. За його словами, вони будуть відомі після дозволу української влади та УЗ на проведення технічного аудиту та визначення обсягів робіт.
За його словами, після вступу України до ЄС RegioJet зможе сама оперувати поїздами в Україні, отримавши відповідну ліцензію.
“Так ми працюємо в усіх країнах Європейського Союзу. В ЄС будь-хто може отримати доступ до залізничної інфраструктури, сплативши фіксований тариф”, – пояснив Янчура.
Власник RegioJet зазначив, що компанія робить ставку на жителів малих міст, а не на населення великих міст із добре розвиненими аеропортами.
Крім того, за словами Янчури, компанія працює над можливістю заїзду поїздів RegioJet, які поки що прямують лише до польського Перемишля, на українську прикордонну станцію “Мостиська-2” і планує реалізувати цей проєкт до кінця 2023 року.
“Для цього необхідно добудувати пасажирську платформу і пішохідний міст. Ми готові побудувати це власним коштом”,- сказав власник компанії.
Він також повідомив, що готовий купувати в Україні пасажирські залізничні вагони у великій кількості, але їхня ціна має бути до $1 млн за штуку.
RegioJet – другий за величиною автобусний перевізник у Європі після Flixbus і найбільший приватний залізничний пасажирський перевізник у Центральній Європі. Компанія має ліцензії на роботу в Чехії, Словаччині, Німеччині, Австрії та Польщі. Минулого року RegioJet перевіз 11 млн пасажирів.
RegioJet, залізничні маршрути, НІМЕЧЧИНА, УКРЗАЛІЗНИЦЯ, ЧЕХИЯ
Дефіцит державного бюджету України в червні 2023 року зріс до 135,1 млрд грн із 88,3 млрд грн у травні та 32,6 млрд грн у квітні, повідомляється на сайті Міністерства фінансів у вівторок.
Воно уточнило, що за загальним фондом дефіцит збільшився до 130,8 млрд грн із 91,6 млрд грн у травні та 65,6 млрд грн у квітні.
Мінфін із посиланням на оперативні дані Держказначейства уточнив, що касові видатки держбюджету в червні збільшилися незначно – до 376,4 млрд грн із 364,7 млрд грн у травні та 295,8 млрд грн у квітні.
За загальним фондом вони навіть трохи скоротилися – до 264,7 млрд грн із 277,7 млрд грн у травні, що однак більше за 229,7 млрд грн у квітні.
Як зазначив Мінфін, у червні 2023 року надходження до загального фонду держбюджету знизилися до 133,7 млрд грн зі 184 млрд грн у травні та 162,8 млрд грн у квітні.
Водночас грантова міжнародна допомога, надана США, становила 44,4 млрд грн, приблизно, як і в попередні два місяці.
Загалом за січень-червень цього року касові видатки держбюджету сягнули 1 трлн 784,3 млрд грн, зокрема загального фонду – 1 трлн 407,6 млрд грн, або 93,5% розпису проти 95% за підсумками травня, тоді як доходи держбюджету дорівнювали 1302,2 млрд грн, з яких 269,4 млрд грн становила грантова міжнародна допомога.
За ці півроку держбюджет було виконано з дефіцитом 476,3 млрд грн, зокрема загальний фонд – 532,7 млрд грн проти запланованого розписом загального фонду дефіциту 931,8 млрд грн.
Як повідомлялося, Верховна Рада 21 березня 2023 року збільшила видатки держбюджету-2023 на 487 млрд грн, доходи – на 61 млрд грн, що спричинило зростання дефіциту на 419 млрд грн.
Тепер доходи держбюджету визначено в розмірі 1 трлн 390,4 млрд грн, зокрема за загальним фондом – 1 трлн 233,8 млрд грн, тоді як видатки – відповідно 3 трлн 75,9 млрд грн і 2 трлн 783,4 млрд грн.
Граничний раз заходів дефіциту держбюджету встановлено на рівні 1 трлн 719,7 млрд грн, зокрема загального фонду – 1 трлн 543,9 млрд грн. Передбачається, що він буде профінансований майже повністю за рахунок зовнішніх запозичень у розмірі $42 млрд.
Мінфін уточнив, що податок на додану вартість (ПДВ) з вироблених в Україні товарів у червні приніс 17,5 млрд грн порівняно з 17,3 млрд грн у травні, при цьому відшкодування ПДВ збільшилося з 9,9 млрд грн до 10,3 млрд грн.
Імпортний ПДВ додав бюджету ще 28,7 млрд грн (у травні – 28,5 млрд грн), податок на доходи фізичних осіб і військовий збір – 15 млрд грн (14,1 млрд грн), рентна плата за користування надрами – 4,5 млрд грн (4,5 млрд грн); податок на прибуток підприємств – 2,3 млрд грн (28,5 млрд грн). Акцизний податок приніс держбюджету ще 8,8 млрд грн (9,5 млрд грн), ввізне і вивізне мито – 2,6 млрд грн (2,5 млрд грн).
Уточнюється, що податкова перевиконала розпис на 1,1%, або на 8,4 млрд грн, тоді як Держмитслужба – на 6,8%, або 2 млрд грн.
Надходження ЄСВ до Пенсійного фонду та фондів соціального страхування в червні 2023 року зросли до 42,6 млрд грн із 38,5 млрд грн у травні, додав Мінфін.
Згідно з його даними, фактичні державні запозичення до загального фонду держбюджету в червні 2023 року дещо скоротилися – до 140,2 млрд грн зі 142 млрд грн у травні та 193,4 млрд грн у квітні, а сумарно за пів року вони становили 879,1 млрд грн, або 82,9% плану.
Зокрема, від розміщення ОВДП за шість місяців було отримано 285,7 млрд грн (за червень – 45,4 млрд грн), з яких в іноземній валюті – 97,4 млрд грн (17,1 млрд грн), або $1963,8 млн і EUR640,9 млн (у червні – $319,7 млн і EUR136 млн).
Кредитні надходження із зовнішніх джерел за півроку становили 593,4 млрд грн, зокрема в червні 94,8 млрд грн (у травні – 73,4 млрд грн). Основний обсяг забезпечила макрофінансова допомога ЄС – 357 млрд грн і кредит МВФ – 131,4 млрд грн.
Платежі з погашення держборгу в червні-2023 скоротилися до 48,3 млрд грн із 55,1 млрд грн у травні, тоді як з обслуговування – до 33 млрд грн із 45,7 млрд грн.
Мінфін наголосив, що ролловер за ОВДП за п’ять місяців був повним: залучені за ОВДП кошти дали змогу повністю покрити потреби у виплаті за ними.
Польща вивчає можливість створення експериментального контрольно-пропускного пункту, на якому буде прискорено проходження вантажних автомобілів за рахунок спільного контролю вантажів польськими та українськими прикордонниками, повідомив член правління Польського агентства інвестицій і торгівлі (ПАІТ) Ґжеґож Осташ під час конференції, присвяченій питанням розвитку транспортного сполучення між Україною та Польщею.
“Польща стала хабом для поставок важливих вантажів для України. Влада може збільшити пропускну здатність прикордонних переходів. Ми запропонували таке рішення – зробити експериментальний КПП, на якому польські та українські прикордонники спільно проводили б контроль вантажівок”, – цитує Осташа прес-служба ПАІТ у релізі, переданому агентству “Інтерфакс-Україна” у вівторок.
За словами Осташа, зараз в Україні ведуть бізнес 870 польських компаній, і Польща зацікавлена в розвитку співпраці з українським бізнесом. “Ми збираємо пропозиції та зауваження від польського бізнесу щодо того, як можна було б спростити ведення бізнесу в Україні. Усі пропозиції українській владі передасть урядова уповноважена з питань розвитку польсько-українського співробітництва Ядвіга Емілевич”, – сказав Осташ.
Як повідомляють у пресрелізі ПАІТ, агентство створило реєстр польських компаній, які планують виходити на український ринок і брати участь у програмах із відновлення країни – на сьогодні зацікавленість у співпраці з українським бізнесом висловили понад 2500 підприємств та організацій.
