Люксембурзький Червоний Хрест розширив свою діяльність на території України з початку повномасштабного вторгнення Росії, надаючи допомогу закладам охорони здоров’я.
«Ще з 2022 року Люксембурзький Червоний Хрест допомагає Ірпінській філії Інституту серця, яку, як і багато будівель міста, було серйозно пошкоджено внаслідок обстрілу… Люксембурзький Червоний Хрест у партнерстві з Українським Червоним Хрестом допоміг у найкоротший термін відновити пошкоджені лікувальні корпуси медичної установи й почати приймання пацієнтів», – розповів Український Червоний Хрест (УЧХ) у Фейсбуці у вівторок.
Люксембурзький Червоний Хрест також профінансував цього року купівлю сучасного промислового прального обладнання для філії Інституту серця. У 2023-2024 рр. Організація допомогла створити безпечне укриття. У підвальному приміщенні площею 32 м² Ірпінського Інституту серця було проведено ремонтні роботи, облаштовано санітарні кімнати та встановлено систему вентиляції з автоматичним і ручним режимами. Крім цього, в укритті є запаси питної води, зібрані лави для сидіння, встановлені резервне освітлення і засоби зв’язку, що дають змогу комфортно розмістити 30 осіб протягом 48 годин.
Люксембурзький Червоний Хрест планує й надалі надавати допомогу найуразливішим категоріям населення України, оперативно реагуючи на нагальні виклики, спричинені війною. Серед пріоритетів організації – підтримка інформаційно-просвітницьких заходів з профілактики серцево-судинних захворювань, туберкульозу, діабету.
Люксембурзький Червоний Хрест і надалі підтримуватиме тісну співпрацю з УКК, урядовими установами та органами місцевої влади.
Українські порти в жовтні обробили 8 млн тонн вантажів – з яких 6,8 млн тонн, або 85% перевалено через “морський коридор”, повідомило Державне підприємство (ДП) “Адміністрація морських портів України” (АМПУ) у вівторок.
Показник роботи портів у жовтні на 11,5% перевищує показник вересня, коли було перевалено 7,178 млн тонн вантажів, повідомив заступник міністра розвитку громад, територій та інфраструктури Тимур Ткаченко.
Більше половини в обсязі перевалених портами вантажів за жовтень – аграрні. На них припадало 5 млн тонн, що майже в 3,3 раза більше, ніж за аналогічний період минулого року, уточнили в АМПУ.
На зернові вантажі припадало більше половини обсягу вантажів, перевалених у жовтні через “морський коридор” – 4,5 млн тонн із 6,8 млн тонн. Обсяг перевалки рудних вантажів досяг 1,4 млн тонн, що майже вдвічі більше, ніж у жовтні 2023 року.
Раніше повідомлялося, що в січні-жовтні 2024 року збільшили обробку вантажів на 78,1% порівняно з аналогічним показником 2023 року – до 82,1 млн тонн із 46,1 млн тонн.
Українські підприємства в січні-жовтні поточного року збільшили імпорт олова та виробів на 15,9% – до $2,647 млн (у жовтні – $561 тис.)
Експорт олова та виробів становив $349 тис. (у жовтні – $3 тис.) проти $57 тис. в аналогічному періоді роком раніше. Водночас знижено ввезення олова та виробів з нього – на 23%, до $2,728 млн.
Експорт олова та виробів становив $159 тис. проти $424 тис. за 2022 рік.
Олово використовують переважно як безпечне, нетоксичне, корозійностійке покриття в чистому вигляді або в сплавах з іншими металами. Головні промислові застосування олова – у білій блясі (луджене залізо) для виготовлення тари харчових продуктів, у припоях для електроніки, у будинкових трубопроводах, у підшипникових сплавах та у покриттях з олова та його сплавів. Найважливіший сплав олова – бронза (з міддю).
Узбекистан завершив двосторонні переговори зі Сполученими Штатами щодо приєднання до Світової організації торгівлі (СОТ). Сполучені Штати Америки стали 21-ю країною, з якою Узбекистан завершив двосторонні обговорення щодо вступу до організації. Переговори тривали протягом 14 місяців.
Наразі сторони активно готуються до підписання протоколу про доступ на ринок.
У вересні Узбекистан завершив переговори щодо вступу до СОТ з 18 країнами. З Бразилією та Шрі-Ланкою були підписані протоколи про завершення переговорів щодо доступу на ринок.
На зустрічі з підприємцями у серпні цього року Президент Узбекистану назвав вступ до СОТ продуманим і далекоглядним вибором, а також невід’ємною частиною реформ в Узбекистані.
ПСП “Агрофірма “Світанок” екснародної депутатки і дружини ексголови Київської облдержадміністрації Тетяни Засухи придбала 1,45 млн од., або 70,78% акцій ПрАТ “Спец-Авіа”.
Згідно з повідомленням у системі розкриття інформації НКЦПФР, станом на 8 листопада 2024 року ПСП “Агрофірма Світанок” простими електронними акціями ПрАТ “Спец-Авіа” не володіло.
ПСП “Агрофірма “Світанок” також уточнила, що в день укладення угоди вартість акцій становила 0,25 грн кожна. Водночас найвища ціна придбання акцій включно з днем придбання контрольного пакета акцій сягала 0,6296 грн за одну од. Протягом дванадцяти місяців, що передують дню придбання такого пакета акцій, ПСП “Агрофірма “Світанок” будь-які інші договори щодо купівлі акцій не укладало.
Угода відбувалася в кілька етапів: 6 листопада 2024 року Агрофірма “Світанок” придбала два пакети акцій по 510948 од. акцій простих електронних іменних, що сумарно становило 49,8% частки в статутному капіталі емітента, та пакет із 430574 од. акцій (20,98%). У підсумку контрольний пакет акцій у руках агрофірми “Світанок” склав 70,78% або 1452470 од. акцій.
ПСП “Агрофірма “Світанок” зареєстрована 1993 року в Київській області, 2000 року колгосп став приватним підприємством, 100% якого володіє Тетяна Засуха. Має земельний банк 80 тис. га. Спеціалізується на рослинництві, має 3 елеватори: Чорнорудка (100 тис. тонн), Устимівське (83,7 тис. тонн) і Фастівське (60,4 тис. тонн) КХП. Молочний і м’ясний бізнес: представлений стадом ВРХ у 2 тис. і 3 тис. голів відповідно та стадом свиней понад 2 тис. голів. У агрохолдингу є власна м’ясна, хлібобулочна переробка, налагоджено випуск макаронних виробів.
Ексміністр аграрної політики і продовольства Роман Лещенко в травні 2021 року повідомляв, що до людей, які займалися земельними махінаціями, буде застосовано санкції Ради національної безпеки і оборони України (РНБО). Як приклад таких порушень він навів формування юрособою досить великого земельного масиву із земельних ділянок особистих селянських господарств в умовах дії мораторію на продаж сільгоспземель. За даними ексміністра, земельний банк ПСП “Агрофірма Світанок” складається з 461 ділянки на 419 га під Фастовом (Київська обл.).
За даними ресурсу Opendatabot, станом на середину березня 2024 року, агрофірма “Світанок” володіє найбільшою кількістю землі в Україні – понад 5 тис. га.
Дохід підприємства 2023 року становив 3,93 млн грн проти 4,374 млн грн роком раніше, чистий прибуток оцінювали 2023 року в 111,7 тис. грн, боргові зобов’язання – 2,761 млн грн, активи – 3,617 млн грн. На підприємстві працювало 4 співробітники.
Агропромхолдинг “Астарта”, найбільший виробник цукру в Україні, завершив осінню посівну кампанію під урожай-2025, під яку відвів 65 тис. га, повідомила пресслужба агрохолдингу в фейсбуці.
“За оперативними даними структура посівів під озимими культурами наступна: озима пшениця – понад 46 тис. га, озимий ріпак – понад 17 тис. га, зимуючий горох – 2 тис. га”, – зазначили в агрохолдингу.
Водночас структурні підрозділи “Астарти” продовжують збиральну кампанію цукрових буряків, загальна площа під якими становить 38 тис. га.
Як повідомлялося, сезон цукроваріння в агрохолдингу стартував 24 серпня на заводі у Вінницькій області. Наприкінці серпня було здійснено запуск двох заводів у Полтавській області, а у вересні – ще двох.
Агрохолдинг у 2023 році виростив 39 тис. тонн цукрових буряків, що на 20% більше, ніж роком раніше, завдяки рекордній врожайності цієї культури, що склала 58 тонн/га проти 56 тонн/га у 2022 році, йдеться в річному звіті компанії в середу ввечері.
За інформацією агрохолдингу, рекордно високий урожай цукрових буряків продовжив період переробки до кінця січня 2024 року. Загалом кампанія з виробництва цукру у 2023 році тривала 130 днів проти 111 днів роком раніше.
“Астарта” у 2023-2024 маркетинговому році наростила виробництво цукру на 34% до рівня минулого року, яке склало до 377 тис. тонн. Водночас обсяг переробки цукрових буряків у 2023 році зріс на 37% порівняно з аналогічним періодом минулого року і досяг 2,7 млн тонн. Частка ринку залишилася незмінною на рівні 21% у 2023 році.
Агропромхолдинг “Астарта”, найбільший виробник цукру в Україні, у 2023 році скоротив чистий прибуток на 5,0% – до EUR61,9 млн, а його EBITDA знизилася на 6,1% – до EUR145,77 млн за зростання виручки на 21,3% – до EUR618,93 млн.
