Київський метрополітен знову оголосив тендер на придбання 50 вагонів у межах проєкту “Модернізація міського транспорту м.Києва ІІ”, що фінансується за кредитні кошти Європейського банку реконструкції і розвитку (ЄБРР), повідомив метрополітен.
Згідно із повідомленням, тендер передбачає придбання 10 п’ятивагонних поїздів із вільним проходом між вагонами (“труба”), з урахуванням постачання запасних частин, витратних матеріалів, устаткування та інструментів для обслуговування й ремонту рухомого складу.
Закупівлю проводитимуть у форматі відкритих торгів із попередньою кваліфікацією. Кінцевий термін подання пропозицій для першого етапу – травень 2025 року.
Як повідомлялось, перший аналогічний тендер у серпні 2023 року виграв Крюківський вагонобудівний завод (КВБЗ), який запропонував 10 поїздів за EUR79,2 млн (з ПДВ), щ обуло на 37% дешевше, ніж пропозиція другого учасника – чеської Skoda.
КВБЗ запропонував метропоїзд з асинхронним тяговим приводом з трьома моторними та двома причіпними немоторними вагонами, з візками вітчизняного виробництва, довжиною 97 м із загальною пасажиромісткістю 1650 осіб.
Але у листопаді того ж року “Київський метрополітен” скасував своє рішення про присудження контракту КВБЗ, а вагонобудівний завод, в свою чергу, намагався оскаржити у Господарському суді Києва це рішення, але безрезультатно.
Рішення суду, яким КВБЗ було відмовлено у позові, набрало чинності в листопаді 2024 року.
Як йдеться в матеріалах суду, Київ обґрунтував рішення про скасування присудження контракту тим, що КВБЗ намагався замінити постачальника основного обладнання (зокрема, систем управління, тягової енергії і обладнання, тягових редукторів, системи керування метропоїздом), з іспанської CAF (що було погоджено з ЄБРР) на польську або японську компанії.
При цьому КВБЗ вказував, що зміна постачальника зумовлена тим, що CAF відмовила заводу у постачанні обладнання у зв’язку із завантаженістю виробничих ліній. Однак метрополітен відмовив заводу у заміні постачальника, бо це суперечило умовам тендеру.
Як повідомлялось, у лютому 2021 року ЄБРР та КП “Київський метрополітен” підписали кредитний договір у розмірі EUR50 млн на закупівлю 50 нових вагонів метро.
Метропоїзди –”труби” планується закупити для Сирецько-Печерської лінії метрополітену в напрямку житлового масиву Виноградар, будівництво якої відновлено у 2024 році.
За повідомленням Київського метрополітену, наразі його інвентарний парк налічує понад 830 вагонів. Водночас найближчим часом термін експлуатації завершиться близько 100 вагонів.
Пасажиропотік через український кордон в перший тиждень весни з 1 по 7 березня збільшився на 1,1% порівняно з попереднім тижнем – до 440 тис. за рахунок збільшення числа тих, хто в’їжджає в Україну.
Як свідчать дані Держприкордонслужби у Facebook, кількість перетинів на виїзд зменшилася з 225 тис. до 222 тис., тоді як на в’їзд збільшилася з 210 тис. до 218 тис.
Кількість транспортних засобів, які прослідували через пункти пропуску, залишилася на рівні 117 тис., тоді як потік машин із гуманітарними вантажами збільшився з 553 до 621, тож заборона системи “Шлях” для волонтерів наразі не позначилася на статистиці.
Як вказує Держприкордонслужба, цієї неділі станом на 9:00 невеликі черги на виїзд на кордоні зі Словаччиною були на пункті пропуска “Ужгород” (15 авто), на кордоні з Польщею – на ПП “Устилуг” (15), на кордоні із Угорщиною – на ПП “Лужанка” (20), “Вилок” (10) та “Тиса” (6).
Сумарні показники перетину кордону людьми цього тижня 2025 року трохи вище минулорічних: тоді за подібні сім днів з України виїхало 215 тис. та в’їхало 210 тис. людей, потік машин становив 110 тис. Торік пасажиропотік на такому рівні тримався ще тиждень до зростання на час весняних шкільних канікул.
Як повідомлялося, з 10 травня 2022 року відтік біженців з України, що розпочався з початком війни, змінився припливом, який тривав до 23 вересня 2022 року і становив 409 тис. осіб. Однак із кінця вересня, можливо під впливом новин про мобілізацію в Росії та “псевдореферендуми” на окупованих територіях, а потім масованих обстрілів енергетичної інфраструктури, фіксувалося перевищення кількості тих, хто виїжджає, над тими, хто в’їжджає. Сумарно з кінця вересня 2022 року до першої річниці повномасштабної війни воно досягло 223 тис. осіб.
За другий рік повномасштабної війни кількість перетинів кордону на виїзд з України, за даними Держприкордонслужби, перевищила кількість перетинів на в’їзд на 25 тис., тоді як за третій – на 187 тис., а з початку четвертого – ще на 21 тис.
Як зазначив на початку березня 2023 року заступник міністра економіки Сергій Соболєв, повернення кожних 100 тис. українців додому дає приріст ВВП у 0,5%.
Нацбанк у січневому інфляційному звіті оцінив відтік з України 2024 року в 0,5 млн (за даними Держприкордонслужби – 0,315 млн). В абсолютних цифрах ідеться про зростання кількості мігрантів, які залишаються за кордоном, 2024 року до 6,8 млн. НБУ також зберіг прогноз відтоку 2025 року на рівні 0,2 млн.
Згідно з оновленими даними УВКБ ООН, кількість українських біженців у Європі станом на 19 лютого 2025 року оцінювалась в 6,346 млн, а загалом у світі – у 6,907 млн, що на 43 тис. більше, ніж на 16 січня.
У самій Україні, за останніми даними ООН, 3,665 млн внутрішньо переміщених осіб (ВПО), у тому числі приблизно 160 тис. осіб перемістили з прифронтових районів на сході та півдні в період із травня по жовтень 2024 року у зв’язку з активізацією бойових дій.
Українські металургійні підприємства в січні-лютому поточного року збільшили виробництво загального прокату, за оперативними даними, на 6,3% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 957 тис. тонн з 900 тис. тонн.
Згідно з інформацією об’єднання “Укрметалургпром” у суботу, виплавка сталі за цей період зросла на 9,9% – до 1,183 млн тонн, чавуну – на 8,4%, до 1,139 млн тонн.
В лютому було вироблено 476,9 тис. тонн прокату, 571,8 тис. тонн сталі, 544,4 тис. тонн чавуну, тоді як попереднього місяця – 480,2 тис. тонн прокату, 610,8 тис. тонн сталі, 594,8 тис. тонн чавуну.
Як повідомлялося, Україна у 2024 році наростила виробництво загального прокату на 15,8% порівняно з попереднім роком – до 6,222 млн тонн з 5,372 млн тонн. Виплавка сталі за цей період зросла на 21,6% – до 7,575 млн тонн, чавуну – на 18,1%, до 7,090 млн тонн.
Україна 2023 року збільшила виробництво загального прокату на 0,4% порівняно з 2022 роком – до 5,372 млн тонн, але знизила виплавку сталі на 0,6% – до 6,228 млн тонн, чавуну на 6,1% – до 6,003 млн тонн.
В 2022 році країна скоротила виробництво загального прокату на 72% порівняно з 2021 роком – до 5,350 млн тонн, сталі на 70,7% – до 6,263 млн тонн, чавуну на 69,8% – до 6,391 млн тонн.
За 2021 рік вироблено 21,165 млн тонн чавуну (103,6% до 2020 року), 21,366 млн тонн сталі (103,6%), 19,079 млн тонн прокату (103,5%).
Виробник цвяхів та різних засобів кріплення ТОВ “ТАС Нейл” (Хмельницький) з групи “ТАС” Сергія Тігіпка випустив облігації серії “В” на загальну номінальну вартість $0,5 млн.
Як повідомили агентству “Інтерфакс-Україна” у Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), яка 3 березня зареєструвала звіт про результати емісії, розміщення було закритим, номінальна вартість однієї облігації – $1 тис.
Строк обігу облігацій – по 22 жовтня 2026 року, інформація щодо ставки доходності відсутня.
Згідно із базою НКЦПФР, на початку серпня минулого року вона зареєструвала два випуски облігацій “ТАС Нейл” – серій “А” та “В” по $0,5 млн кожен. Звіт про результати емісії серії “А” був зареєстрований 28 листопада минулого року.
“ТАС Нейл” (раніше – “Нейл”) засновано в 1994 році як виробник цвяхів. Крім традиційних будівельних, столярних та покрівельних, підприємство виготовляє спеціальні види цвяхів — в бобінах та розсипні, які використовуються у виробництві дерев’яної тари та піддонів, а також саморізи, шурупи, конфірмати, болти, гайки, шайби, стержні різьбові, анкери, свердла тощо.
Група “ТАС” заявила про наміри придбати “Нейл” на початку 2022 року.
Згідно із даними системи YouControl, у 2024 році “ТАС Нейл” збільшило виручку на 9,3% – до 362,86 млн, але його збиток виріс в 5 разів – до 46,78 млн грн.
Агрохолдинг “Агротрейд” у 2025 році задіяв під кукурудзу 24,32% посівних площ з огляду на її рентабельність у 2024 році і відмовився від вирощування ярої пшениці, повідомила пресслужба агрохолдингу в Facebook.
“Минулого сезону сприятливі погодні умови дозволили нам мінімізувати витрати на доробку кукурудзи. Цього року ми знову прогнозуємо високу рентабельність культури, тому збільшили площі під її посіви. Традиційно виділяємо значні площі під сою, оскільки вона показує стабільно високу дохідність. Водночас від ярої пшениці цьогоріч відмовилися, адже висіяли достатню кількість озимої, тому зосередилися на інших культурах”, – розповів директор агропромислового департаменту “Агротрейду” Олександр Овсяник.
В агрохолдингу у 2025 році відвели під озиму пшеницю 25,2% посівних площ, кукурудзу – 24,32%, сою – 23,58%, соняшник – 17,84%, озимий ріпак – 7,4%, гірчицю – 1,02%, технічні коноплі – 0,56% тощо.
“Продовжуємо працювати, оптимізуючи структуру посівів для стабільного розвитку та ефективного використання земельного банку”, – запевнили в агрохолдингу.
Група компаній “Агротрейд” – вертикально інтегрований холдинг повного агропромислового циклу (виробництво, переробка, зберігання та торгівля сільгосппродукцією). Обробляє понад 70 тис. га земель у Чернігівській, Сумській, Полтавській та Харківській областях. Профільні культури – соняшник, кукурудза, озима пшениця, соя та ріпак. Має власну мережу елеваторів із потужністю одноразового зберігання 570 тис. тонн.
Група також виробляє гібриди насіння кукурудзи та соняшнику, ячменю, озимої пшениці. На базі насінницького господарства “Колос” (Харківська обл.) у 2014 році було збудовано насіннєвий завод потужністю 20 тис. тонн насіння на рік. 2018 року “Агротрейд” вивів на ринок власну марку Agroseeds.
Засновником “Агротрейду” є Всеволод Кожем’яко.
Послугами одного з найбільших українських туроператорів Join UP! у 2024 році скористалися 251 286 туристів, це найкращий показник за останні три воєнні роки: майже на 7% більше, ніж у 2023 році, і на 58,3%, ніж у 2022 -му, повідомила пресслужба компанії агентству “Інтерфакс-Україна”.
“2024 рік став періодом максимальної адаптації українських туристів до подорожей із сусідніх країн. Люди зрозуміли, що подорожувати з іншої країни, навіть із пересадками, — це вже буденність. Ми спостерігали зростання попиту на авіатури та бюджетні автобусні поїздки до найближчих напрямків. Все це свідчить про гнучкість українських туристів, які навчилися планувати подорожі в умовах обмежень”, – коментує Ірина Мосулезна, керівна директорка “Join UP! Україна”.
Піковим у 2024 році традиційно став літній сезон. Найбільше туристів подорожувало у червні та липні — 35 544 та 36 229 відповідно. Найтихішим місяцем торік, як і 2023 року, став лютий, коли послугами туроператора скористалося 8 518 туристів. Водночас це на 21,24% більше, ніж попереднього року, коли подорожувало лише 7 026 туристів, що свідчить про поступове відновлення інтересу до подорожей навіть у зимовий період.
Найпопулярнішими літніми напрямками залишилися Туреччина, Греція, Болгарія та Чорногорія. Цілорічний Єгипет також залишився в топ уподобань українців щодо відпочинку в літні місяці. Цей напрямок упродовж минулого року обрали понад 100 тис. туристів. Взимку окрім Єгипту, куди українці подорожували найчастіше, вони обирали також екзотичні ОАЕ, Танзанію, Шрі-Ланку та Домінікану. Популярність цих напрямків демонструє готовність туристів попри економічну нестабільність інвестувати в екзотичні подорожі та відкривати нові культури.
Як повідомлялося, Join UP! LLC створено в 2013 році, статутний капітал – 72 млн 671 тис грн. Кінцеві бенефіціари – Юрій та Олександр Альба. За даними опендатабот, за підсумками 2024 року дохід зменшився до 376 тис. з 16 млн 639 тис. грн у 2023 році, а чистий збиток – до 217 млн 451 тис. з 233 млн 341 тис. відповідно.
Міжнародна експансія бренду охоплює вісім ринків: країни Балтії, Казахстан, Молдову, Польщу, Румунію та Чехію. Завершується підготовка до запуску роботи у Словаччині та Угорщині. Торік бренд також відкрив у Польщі, в Катовіце, перше на міжнародному ринку франчайзингове агентство.
