Кредобанк (Львів) підписав угоду про залучення гарантій для кредитів малому і середньому бізнесу в Україні на загальну суму $40 млн доларів із Фінансовою корпорацією розвитку США (Development Finance Corporation, DFC).
Як ідеться в повідомленні банку в п’ятницю, підписання відбулося у Вашингтоні під час щорічних зборів Міжнародного валютного фонду та Групи Світового банку, гарантія покриватиме 80% від суми кредиту, тобто угода надасть змогу Кредобанку видати кредити для бізнесу на $50 млн.
Уточнено, що кредити на обіговий капітал, інвестиційні кредити та лізинг під гарантії DFC зможуть отримати підприємства, які провадять свою діяльність на всій підконтрольній території України, мають не більше ніж 300 працівників і не більше ніж $15 млн. Максимальна сума кредиту для клієнта – $1,5 млн в еквіваленті. У рамках програми щонайменше 25% усіх кредитів під гарантії DFC мають отримати підприємства агросектору.
Перший заступник голови правління Кредобанку Якуб Карновський зазначив, що завдяки програмам розподілу ризиків, які працюють у банку вже понад два роки, йому вдалося виділити українським підприємцям загалом понад EUR155 млн кредитного фінансування.
Кредобанк засновано 1990 року. Його єдиним акціонером є найбільший банк Польщі – PKO Bank Polski S.A. Згідно з даними Нацбанку України, станом на 1 червня 2024 року за розміром активів Кредобанк посідав 14-те місце (57,93 млрд грн) серед 63 банків у країні.
Голова ЦВК Грузії Гіоргій Каландарішвілі оголосив підсумки парламентських виборів, що відбулися в суботу.
За його словами, опрацьовано дані з 3100 виборчих дільниць із загальної кількості 3111.
Він повідомив, що перемогу на виборах здобула керівна партія «Грузинська мрія», яка отримала підтримку 54,08% виборців. Далі йдуть чотири партії, які подолали 5% (прохідний бар’єр): «Коаліція за зміни» – 10,92%, “Єдиний національний рух” – 10,12%, “Сильна Грузія” – 8,72% і “За Грузію” – 7,76%.
Уряд Швеції ухвалив рішення про надання нового пакета гуманітарної допомоги Україні в розмірі SEK110 млн ($10,4 млн), які будуть використані для задоволення збільшених потреб напередодні зимового періоду, повідомляється на сайті шведського уряду в неділю.
«Росія націлилася на цивільну інфраструктуру і позбавила Україну значної частини тепло- та електропостачання. Звичайно, чим холодніше, тим серйозніші наслідки. Тому значна частина населення зазнає труднощів з опаленням своїх будинків і приготуванням їжі. Саме тому уряд вирішив виділити 110 мільйонів крон низці гуманітарних організацій в Україні», – сказав міністр іноземного розвитку та зовнішньої торгівлі Беньямін Дуса.
Гуманітарний пакет розподіляється між чотирма організаціями. Український Червоний Хрест отримав SEK50 млн; у центрі уваги підтримки, серед іншого, гарантований доступ до тепла та електрики, роздача продуктів харчування, засобів гігієни, ліків і води. УВКБ ООН отримало SEK20 млн, Швеція зробить свій внесок у надання допомоги внутрішньо переміщеним особам у підготовці та захисті до і під час майбутньої зими. ПРООН отримала SEK30 млн на розмінування. ЮНФПА отримає SEK10 млн на задоволення потреб жінок у сфері сексуального та репродуктивного здоров’я, запобігання сексуальному та гендерному насильству та надання підтримки тим, хто став жертвою насильства.
Раніше, 17 жовтня, країни Північної Європи та Балтії презентували новий пакет підтримки України для ремонту пошкоджених і заміни зруйнованих енергетичних систем новими до настання зими. Внесок Швеції склав SEK320 млн ($30 млн).
«Цей пакет підтримки важливий для підтримки українського енергетичного сектору і допомагає підтримувати працездатність українського суспільства і тепло в українських будинках», – зазначив Дуса.
За даними уряду, до цього з моменту повномасштабного вторгнення РФ в Україну в лютому 2022 року Швеція виділила загалом SEK57,4 млрд ($5,4 млрд) на підтримку України: гуманітарну, військову та фінансову підтримку, а також підтримку робіт із відновлення та реформ. З урахуванням нових пакетів підтримки загальний внесок Швеції становитиме понад SEK57,8 млрд.
Зокрема, в одному тільки 2024 році шведський уряд ухвалив рішення виділити загалом SEK1,8 млрд на додаткову підтримку української енергетики. Після двох пакетів допомоги в жовтні ця сума перевищила SEK2,2 млрд (понад $210 млн).
Українську спортсменку та стрибунку у висоту Ярославу Магучіх офіційно визнано найкращою легкоатлеткою в Європі за підсумками 2024 року. Свою нагороду вона отримала на церемонії Golden Tracks, яка відбулася в Скоп’є (Північна Македонія), повідомляє Суспільне Спорт.
Зазначається, що в сезоні 2024 року Магучіх встановила новий світовий рекорд дисципліни – 2.10 метри, і додала до нього дебютне «золото» Олімпійських ігор, звання чемпіонки Європи і третій поспіль титул Діамантової ліги.
До трійки найкращих у жіночій номінації також увійшли бігунки – нідерландка Фемке Бол і британка Кілі Ходжкінсон.
«Це був найуспішніший сезон для мене. Збулося багато мрій: світовий рекорд і олімпійське золото для України», – розповіла Магучіх під час церемонії.
За підсумками історичного сезону Магучіх також претендує на нагороду найкращій легкоатлетці світу в небігових дисциплінах: World Athletics визначать трійку фіналісток номінації на початку листопада.
27 жовтня Україна переходить на зимовий час.
«Рівно о 4.00 стрілки годинника мають зробити одне коло назад. Сучасні електронні девайси зроблять це автоматично, а механічний годинник потрібно перевести вручну. Таким чином, він показуватиме 3.00», – йдеться в телеграм-каналі Уряд online.
Як повідомлялося, Верховна Рада 16 липня ухвалила законопроєкт №4201 щодо скасування в Україні переходу із зимового на літній час із 2025 р., однак він не підписаний президентом України.
Перший завод оборонного концерну Rheinmetall уже працює в Україні, другий – на підході, повідомив директор Rheinmetall Армін Паппергер інтерв’ю ТСН.
“Перший завод уже працює. Українська оборонна індустрія – це наш партнер. Зараз у нас є виробниче підприємство і підприємство з обслуговування”, – сказав Паппергер, додавши, що наприкінці року вийде перша надсучасна бойова піхотна машина Lynx в Україні.
“На цей момент ми обслуговуємо бойові машини піхоти, але також головні бойові танки. Тож це дуже продуктивне спільне підприємство”, – зазначив директор Rheinmetall. Він додав, що компанія володіє 51% акцій цього підприємства.
Паппергер зазначив, що Rheinmetall перебуває на шляху до будівництва порохового заводу і заводу з виготовлення боєприпасів в Україні. “Ми також хочемо налагодити виробництво систем ППО, щоб ви могли самі себе захищати”, – повідомив він.
